Про внесення змін до наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 та Правил перевезення наливних вантажів

"Спеціальне положення 640X", де "X" - відповідна велика літера, яка вказується після номера спеціального положення 640.

Однак, ці відомості можуть не зазначатися у випадку перевезення такими цистернами, які відповідають найбільш суворим вимогам щодо речовин певної групи пакування, віднесених до певного номера ООН.

642 Ця позиція не повинна використовуватися для перевезення розчинів аміачних добрив, що містять вільний аміак.

643 Вимоги, що стосуються класу 9, не поширюються на природний асфальт або литу асфальтову суміш.

646 Вугілля, активоване парою, не підпадає під дію вимог Правил.

647 До перевезення оцту і харчової оцтової кислоти з масовою часткою чистої кислоти не більше 25% застосовуються лише такі вимоги:

а) тара, включаючи ІВС і крупногабаритну тару, і цистерни повинні виготовлятися з нержавіючої сталі або пластмаси, стійких до роз'їдання оцтом / харчовою оцтовою кислотою;

б) тара, включаючи ІВС і крупногабаритну тару, і цистерни повинні піддаватися огляду їхнім власником принаймні один раз на рік. Результати оглядів повинні реєструватися, і записи повинні зберігатися принаймні протягом одного року. Ушкоджена тара, включаючи ІВС і крупногабаритну тару, і ушкоджені цистерни не підлягають наповненню;

в) тара, включаючи ІВС і крупногабаритну тару, і цистерни повинні наповнятися таким чином, щоб не відбувалося розплескування продукту або його налипання на їхню зовнішню поверхню;

г) шви і запірні засоби повинні бути стійкими до впливу оцту/харчової оцтової кислоти. Тара, включаючи ІВС і крупногабаритну тару, і цистерни повинні герметично закриватися так, щоб за нормальних умов перевезення не відбувалося витоку;

ґ) може використовуватися комбінована тара з внутрішньою тарою, виготовленою зі скла або пластмаси (інструкції щодо упаковки Р001 у підрозділі 4.1.4.1 Додатка 2 до СМГС), які відповідають загальним вимогам щодо упаковки. Інші положення Правил не застосовуються.

648 Вироби, просочені цим пестицидом, такі як листи фанери, смуги паперу, ватні кульки, листи пластмас, запаковані в герметично закриті упаковки, не підпадають під дію Правил.

649 Речовини, у яких температура початку кипіння визначена відповідно до описаного у стандарті ASTM D86-01 методу та перевищує 35 °С, належать до групи паковання II та повинні бути віднесені до відповідної позиції цієї групи паковання.

650 Відходи, до складу яких входять залишки паковання, затверділі залишки і рідкі залишки фарби, можуть перевозитися за умовами групи паковання II. Крім положень, які застосовуються до номера ООН 1263, група паковання II, такі відходи також можуть пакуватися і перевозитися таким чином:

а) відходи можуть пакуватися відповідно до інструкції щодо паковання Р002, яка наведена в підрозділі 4.1.4.1 Додатка 2 до СМГС, або відповідно до інструкції щодо паковання ІВС 06, яка наведена в підрозділі 4.1.4.2 Додатка 2 до СМГС;

б) відходи можуть пакуватися у м'які ІВС типу 13Н3, 13Н4 і 13Н5 і розташовуватися всередині зовнішніх паковань з суцільними стінками;

в) випробування тари і ІВС, зазначених під пунктом (а) або (б), можуть проводитися відповідно до вимог глав 6.1 або 6.5 Додатка 2 до СМГС залежно від ситуації, по відношенню до твердих речовин, на рівні, який вимагається щодо групи паковання II;

випробування повинні проводитися на тарі та ІВС, наповнених пробним зразком відходів, які перебувають у тій формі, в якій вони підготовлені до перевезення;

г) дозволяється перевезення навалом / насипом у критих вагонах, вагонах зі знімним дахом, закритих контейнерах або критих великогабаритних контейнерах з суцільними стінками. Вагони або контейнери повинні бути щільними, щоб не відбувалося витікання вмісту, або вони повинні бути ущільненими, наприклад, шляхом застосування належної і досить міцної внутрішньої вкладки;

ґ) якщо відходи перевозяться відповідно до умов цього спеціального положення, то такі вантажі повинні бути названі у накладній таким чином: "ВІДХОДИ, UN 1263 ФАРБА, 3, II".

653 Перевезення зазначеного газу в балонах, у яких значення величини добутку випробувального тиску на місткість не перевищує 15,2 МПа • л (152 бар • л), не підпадає під дію інших положень цих Правил при дотриманні таких умов:

виконуються вимоги щодо конструкції та випробувань балонів;

балони поміщаються в зовнішню тару, що відповідає вимогам частини 4 Додатка 2 до СМГС для комбінованої тари. Також повинні дотримуватися загальні положення щодо паковання (див. підрозділи 4.1.1.1, 4.1.1.2 та 4.1.1.5 - 4.1.1.7 Додатка 2 до СМГС);

балони не упаковуються разом з іншими небезпечними вантажами;

маса брутто паковання не перевищує 30 кг;

на кожне паковання наноситься чітке і довговічне марковання "номер ООН 1006" для аргону стисненого, "номер ООН 1013" для вуглецю діоксиду, "номер ООН 1046" для гелію стисненого або "номер ООН 1066" для азоту стисненого. Марковання проставляється всередині ромба, встановленого на вершину, з мінімальними розмірами 100 x 100 мм.

654 Запальнички відпрацьовані можуть перевозитись під цією позицією для утилізації. Не потребують захисту від випадкового спрацювання за умови, що вжиті всі заходи для запобігання підвищенню тиску. Запальнички відпрацьовані, крім деформованих та тих, які протікають, повинні упаковуватися відповідно до інструкції з пакування Р003. Крім того, повинні застосовуватися такі положення:

повинна використовуватися тільки жорстка тара максимальною місткістю 60 л;

тара повинна заповнюватися водою або іншим захисним матеріалом, що запобігає займанню;

за звичайних умов перевезення пристрої запалювання запальничок повинні бути покриті захисним матеріалом;

тара повинна вентилюватися;

пакування повинно перевозитись у відкритих вагонах і контейнерах або з вентиляцією.

Запальнички, що протікають або деформовані, повинні перевозитися в аварійній тарі за умови вжиття всіх заходів для запобігання підвищенню тиску.

Спеціальне положення 201, спеціальні положення РР84 та PR5 інструкції з пакування Р002 не застосовуються до відпрацьованих запальничок.

655 Балони та їх затвори, спроектовані, сконструйовані, затверджені та марковані відповідно до директиви 97/23/ЕС, які використовуються для дихальних апаратів, можуть перевозитись без урахування вимог глави 6.2 Додатка 2 до СМГС за умови, що вони підлягають перевіркам і випробуванням згідно з пунктом 6.2.1.6.1 цієї глави і дотримується періодичність проведення цих перевірок і випробувань, установлена в інструкції з пакування Р200 (підрозділ 4.1.4.1 Додатка 2 до СМГС).

656 (зарезервовано).

657 Ця позиція повинна використовуватися тільки для технічно чистої речовини. Стосовно сумішей компонентів ГНС дивись вимоги до номера ООН 1965 або номера ООН 1075.

658 Номер ООН 1057 ЗАПАЛЬНИЧКИ і номер ООН 1057 БАЛОНЧИК ДЛЯ ЗАПРАВКИ ЗАПАЛЬНИЧОК можуть перевозитися з дотриманням положень тільки розділів 3.4.1 ("a"-"ж"), 3.4.2 (за винятком загальної маси брутто - 30 кг), 3.4.3 (за винятком загальної маси брутто - 20 кг), 3.4.11 і першого речення розділу 3.4.12 Додатка 2 до СМГС при дотриманні таких умов:

маса брутто кожного паковання не перевищує 10 кг;

загальна маса брутто зазначених паковань в одному вагоні не перевищує 100 кг;

кожна зовнішня тара залежно від вантажу, що перевозиться, має чітке і довговічне марковання "Номер ООН 1057 ЗАПАЛЬНИЧКИ" або "Номер ООН 1057 БАЛОНЧИК ДЛЯ ЗАПРАВКИ ЗАПАЛЬНИЧОК";

660 Для перевезення систем утримання паливного газу (газу, який використовується як паливо), що сконструйовані для установки на автотранспортних засобах та містять зазначений газ, при дотриманні нижченаведених умов немає необхідності застосовувати положення підрозділу 4.1.4.1, глав 5.2, 5.4 і 6.2 Додатка 2 до СМГС :

а) система утримання паливного газу залежно від конкретного випадку повинна відповідати положенням Правил № 67-4, 110-5 і 115-6 ЄЕК або Регламенту (ЄС) № 79/2009 ЕС-7 і положенням Регламенту (ЕU) № 406/20108;

б) система утримання паливного газу повинна бути герметичною і не мати жодних ознак зовнішніх пошкоджень, що можуть вплинути на її безпеку.

Примітка. Якщо системи утримання паливного газу не є герметичними, переповнені або мають пошкодження, що можуть вплинути на їх безпеку, то вони повинні перевозитися тільки в аварійних посудинах під тиском;

в) якщо система утримання паливного газу обладнана щонайменше двома послідовно встановленими вентилями, два вентилі повинні закриватися таким чином, щоб бути газонепроникними за нормальних умов перевезення. Якщо є тільки один вентиль або якщо тільки один вентиль працює належним чином, всі отвори, за винятком отвору для скидання тиску, повинні закриватися таким чином, щоб за нормальних умов перевезення бути газонепроникними;

перевезення системи утримання паливного газу здійснюється таким чином, щоб унеможливлювати забруднення пристроїв для скидання тиску, пошкодження вентилів та інших систем утримання, що знаходяться під тиском. Система утримання паливного газу повинна бути закріплена таким чином, щоб запобігти її ковзанню, скочуванню або вертикальному переміщенню;

система утримання паливного газу повинна відповідати положенням підрозділу 4.1.6.8 "a", "б", "в", "г", "ґ" або "д" Додатка 2 до СМГС ;

повинні дотримуватися положення, що стосуються марковання та знаків небезпеки, крім тих випадків, коли система утримання паливного газу відправляється в транспортно-завантажувальних пристосуваннях. У таких випадках марковання і знаки небезпеки повинні бути розміщені на транспортно-завантажувальному пристосуванні;

г) документація. Кожен вантаж, що перевозиться відповідно до цього спеціального положення, повинен мати супровідний документ, що містить таку інформацію:

1) номер ООН газу, що міститься в системі утримання паливного газу, якому передує абревіатура "ООН";

2) транспортне найменування газу;

3) номер зразка знака небезпеки;

4) кількість систем утримання паливного газу;

5) у разі скраплених газів - масу нетто (кг) газу в кожній системі утримання паливного газу, а у разі стиснених газів - номінальну місткість (л) кожної системи утримання паливного газу з подальшою вказівкою номінального робочого тиску;

6) найменування та адресу відправника і одержувача. Елементи інформації 1 - 5 повинні вказуватися відповідно до наведених нижче прикладів:

Приклад 1. "ООН 1971 ГАЗ ПРИРОДНИЙ СТИСНЕНИЙ, 2.1, 1 система утримання паливного газу загальною місткістю 50 л, 200 бар".

Приклад 2. "ООН 1965 ГАЗІВ ВУГЛЕВОДНЕВИХ СУМІШ ЗРІДЖЕНА, Н.З.К., 2.1, 3 системи утримання паливного газу масою нетто газу 15 кг кожна";

801 Вантажі залежно від фізико-хімічних властивостей (марки продукту, процесу виготовлення, способу перевезення) можуть належати до узагальнених позицій номерів ООН 1202, 1268, 3256, 3257, якщо це зазначено в нормативному документі на продукцію. Перевезення мазуту, палива моторного та палива нафтового можливо здійснювати у цистернах загального парку, що мають відповідні трафарети: "Мазут", "Нафта", "Бензин-Нафта", "Т" або "СТ".

1. Місця для навантаження, вивантаження і перевантаження ВМ на спеціально виділених станціях, а також місця для стоянки вагонів з такими вантажами поза поїздами чи поза сформованими составами (за винятком сортувальних колій, на яких вагони з ВМ можуть знаходитися під накопиченням) повинні бути віддалені від житлових і виробничих приміщень, територій тягових підстанцій, вантажних складів, загальних місць навантаження, вивантаження і зберігання вантажів, від місць наливання і зливання небезпечних рідких вантажів, від головних станційних колій на відстань не менше 125 м.

2. На електрифікованих дільницях для зазначеної мети виділяються, як правило, неелектрифіковані колії. У тих випадках, коли такі колії виділити не має можливості, можуть використовуватися електрифіковані колії. Контактна мережа цих колій повинна бути виділена в самостійну групу з електроживленням через окремий секційний роз'єднувач, обладнаний додатковим заземлюючим ножем.

Навантаження і розвантаження електродетонаторів на електрифікованих коліях, а також всі вантажно-розвантажувальні операції на цих коліях, які виконуються із застосуванням підіймальних механізмів і пристосувань; роботи, пов'язані з необхідністю наближення людей, вантажів, механізмів, пристосувань до контактної мережі на відстань менше 2 м, повинні здійснюватися тільки після зняття напруги в контактній мережі. У цих випадках особам, які керують навантаженням чи вивантаженням, забороняється приступати до робіт до одержання письмового повідомлення від начальника станції чи чергового станції про зняття напруги та заземлення контактного дроту.

Місця, призначені для проведення вантажних робіт з ВМ, повинні мати необхідні засоби пожежогасіння та облаштування стаціонарного й переносного електричного освітлення з арматурою і світильниками у вибухонебезпечному виконанні. У виняткових випадках у пунктах, де нема систематичного відправлення чи надходження ВМ, допускається оснащення світильниками у відкритому виконанні, які повинні знаходитися не ближче 10 м від місця навантаження, вивантаження і складування таких вантажів.

Стаціонарне чи переносне електричне освітлення повинне бути виконане згідно з вимогами ПТЕ і заходів безпеки, які встановлюються керівниками відповідних підприємств, установ, організацій.

Для підходу автомобільного транспорту до місць навантаження та вивантаження повинні бути зручні під'їзди.

3. Вибір зазначених місць на станціях і приймання їх в експлуатацію здійснюється комісією в складі начальника станції, військового коменданта комендатури військових сполучень залізничної дільниці та станції, органів санітарного нагляду на залізниці, пожежної охорони, ВСП МВС і узгоджується з місцевими органами влади.

4. При відсутності місця, що задовольняє зазначеним в пунктах 1-3 вимогам, комісія може встановлювати найзручніше для цієї мети місце з відступами від цих вимог. У цьому випадку комісія визначає додаткові заходи безпеки в залежності від місцевих умов.

Вибір місця оформляється актом, який підписують члени комісії.

Згідно з підпунктом 8.3.13 цих Правил колії для стоянки вагонів з небезпечними вантажами класу 1 зазначаються в технічно-розпорядчому акті станції.

5. Навантаження і вивантаження ВМ на під'їзних коліях підприємств, установ, організацій, а також на спеціально виділених місцях станцій, якщо ці місця мають необхідне освітлення, здійснюються цілодобово.

При відсутності на спеціально виділених місцях станцій фронтів навантаження й вивантаження вантажу, які мають достатнє освітлення, вантажні роботи з ВМ здійснюються лише в світлий час доби.

Вивантаження, навантаження, перевантаження всіх ВМ з вагонів, які були в аварії, або при наявності очевидних ознак порушення порядку розміщення вантажу у вагонах дозволяється проводити тільки в світлий час доби. Якщо у зимовий період світлий час доби не перевищує 4 год., ці роботи виконуються при підвищеному електричному освітленні з арматурою та світильниками у вибухобезпечному виконанні. Достатність такого освітлення визначається відповідальним представником відправника (одержувача), що спеціально виділяється згідно з підпунктом 8.2.3 цих Правил для керівництва зазначеними роботами. Рівні освітленості у місцях навантаження, вивантаження, перевантаження і ремонту повинні відповідати встановленим нормам.

Про необхідність вивантаження вагонів тільки в світлий час начальник станції складає акт за участю спеціалістів або начальника варти, які супроводжують вантаж, представника одержувача, а для вантажів Міноборони - ЗКУ, якщо він є на даній станції; для вантажів МВС і СБУ - представника ВСП МВС на залізниці.

6. Навантажувальні і піднімальні засоби всіх видів (тачки, візки, полозки, рольганги, транспортери, лебідки, крани, акумуляторні навантажувачі тощо), які застосовуються при роботах з ВМ, мають бути в повній справності і мати пристосування чи пристрої, що утримують вантаж від падіння.

Лебідки підіймання вантажу вантажопідйомних машин, а у стрілових кранів - і лебідки стріли при роботі з ВМ повинні бути обладнані двома гальмами. Навантаження на вантажопідйомні машини, обладнані таким чином, не повинно перевищувати норм, передбачених технічною документацією (формуляром, паспортом й інструкцією).

За наявності одного гальма на лебідці піднімання вантажу, а у стрілових кранів - і на лебідці піднімання стріли, навантаження не повинно перевищувати 75% вантажопідйомності, дозволеної для даного вантажопіднімального механізму.

Забороняється використання стрілових та інших кранів при швидкості вітру, яка перевищує 75% тієї, що допускається для марки даного крана.

Навантаження і вивантаження ВМ проводиться штатним і спеціально допущеним до здійснення робіт з такими вантажами підйомним такелажем і пристосуваннями, які не утворюють при ударі іскру.

Якщо при навантаженні, вивантаженні ВМ необхідно застосування залізних і сталевих строп та інших захватних пристосувань, то дозволяється використовувати штатні та установлені навантажувальні пристосування (механізми), передбачені технічною документацією для роботи з цими вантажами, які мають необхідну ізоляцію.

Придатність і справність навантажувальних і підйомних засобів, які підлягають використанню для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з ВМ, перед початком цих робіт перевіряється відповідальним працівником, спеціально виділеним відправником (одержувачем), який виконує зазначені роботи.

7. Вантажні роботи з ВМ проводяться з максимальною обережністю. Місця з вантажем не можна піддавати поштовхам, ударам і трясінню. Підйом і спуск їх провадиться повільно і плавно.

Перенесення вантажів на руках або ношах проводиться з великою обережністю.

Волочіння важких місць допускається у виняткових випадках тільки по рівному настилу з дошок з особливою обережністю.

При ожеледиці, для уникнення сковзання робітників, територія біля місць навантаження, вивантаження ВМ обов'язково посипається піском.

Пересування вагонів з ВМ вручну забороняється.

Порядок пересування на станційних коліях і на під'їзних коліях вагонів з ВМ кабестанами, електрошпилями та іншими механічними засобами встановлюється спеціальними інструкціями, затвердженими відповідно начальником дирекції чи керівником підприємства, установи, організації, у віданні якого знаходиться під'їзна колія.

8. Вагони з ВМ, які прибули в пункт призначення, при здаванні вантажу одержувачу оглядається ним, а при супроводі вантажу воєнізованою охороною залізниць - також прийомоздавачем станції з метою встановлення справності кузова, дверей, люків, замків і пломб (ЗПП).

При вході у вагон одержувач повинен оглянути його всередині і переконатися в цілості тари та відсутності розсипаних (розлитих) ВМ.

9. У випадку, коли при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт буде виявлено, що частина ВМ розсипана (випала із упаковки) чи розлита, керівник цих робіт зобов'язаний керуватися заходами безпеки згідно з аварійною карткою на даний вантаж.