Про внесення змін до наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 та Правил перевезення наливних вантажів

623 Номер ООН 1829 сірки триоксид повинен бути стабілізований за допомогою інгібіторів. Сірки триоксид з чистотою 99,95% або вище до перевезення залізничним транспортом не допускається. Сірки триоксид з чистотою принаймні 99,95% може перевозитися в цистернах дорожнім транспортом без додавання інгібіторів, якщо при цьому його температура підтримується на рівні 32,5 град.С або вище.

625 На упаковки, в яких містяться ці вироби, повинен наноситися добре видимий напис: "UN 1950 АЕРОЗОЛІ".

632 Вважається здатним до самозаймання (пірофорним).

633 На пакованнях і малих контейнерах, в яких міститься ця речовина, повинен бути нанесений такий напис: "НЕ РОЗТАШОВУВАТИ ПОБЛИЗУ ДЖЕРЕЛ ЗАЙМАННЯ".

636 а) Відпрацьовані літієві елементи, зібрані і надані для перевезення з метою їх утилізації між місцем відправлення споживача і проміжним підприємством з переробки, разом з іншими нелітієвими елементами або батареями, або кожне з названого окремо, не підпадають під дію інших вимог Правил, якщо вони відповідають таким умовам:

- маса брутто кожного літієвого елемента або батареї не перевищує 250 г;

- виконуються положення інструкції щодо упаковки Р903b (2);

б) елементи живлення, встановлені в обладнанні, не повинні бути здатними розряджатися під час перевезення до рівня, при якому напруга в розімкнутому ланцюгу складає менше 2 вольт або двох третіх напруги нерозрядженого елемента , залежно від того, яка з цих величин є найменшою;

в) на пакованнях, що містять відпрацьовані елементи або батареї, упаковані в немарковану тару, повинен бути зроблений напис: "відпрацьовані літієві елементи".

640 На підставі фізичних і технічних характеристик встановлюються різноманітні вимоги до цистерн для перевезення речовин тієї самої групи пакування в цистернах, на які поширюються вимоги Правил.

Щоб визначити ці фізичні і технічні характеристики продукту, який перевозиться в цистернах, до відомостей, що повинні вказуватися у накладній, повинен додаватися такий запис лише у випадку перевезення в цистернах:

"Спеціальне положення 640X", де "X" - відповідна велика літера, яка вказується після номера спеціального положення 640.

Однак, ці відомості можуть не зазначатися у випадку перевезення такими цистернами, які відповідають найбільш суворим вимогам щодо речовин певної групи пакування, віднесених до певного номера ООН.

643 Вимоги, що стосуються класу 9, не поширюються на природний асфальт або литу асфальтову суміш.

646 Вугілля, активоване парою, не підпадає під дію вимог Правил.

647 До перевезення оцту і харчової оцтової кислоти з масовою часткою чистої кислоти не більше 25% застосовуються лише такі вимоги:

а) тара, включаючи ІВС і крупногабаритну тару, і цистерни повинні виготовлятися з нержавіючої сталі або пластмаси, стійких до роз'їдання оцтом / харчовою оцтовою кислотою;

б) тара, включаючи ІВС і крупногабаритну тару, і цистерни повинні піддаватися огляду їхнім власником принаймні один раз на рік. Результати оглядів повинні реєструватися, і записи повинні зберігатися принаймні протягом одного року. Ушкоджена тара, включаючи ІВС і крупногабаритну тару, і ушкоджені цистерни не підлягають наповненню;

в) тара, включаючи ІВС і крупногабаритну тару, і цистерни повинні наповнятися таким чином, щоб не відбувалося розплескування продукту або його налипання на їхню зовнішню поверхню;

г) шви і запірні засоби повинні бути стійкими до впливу оцту/харчової оцтової кислоти. Тара, включаючи ІВС і крупногабаритну тару, і цистерни повинні герметично закриватися так, щоб за нормальних умов перевезення не відбувалося витоку;

ґ) може використовуватися комбінована тара з внутрішньою тарою, виготовленою зі скла або пластмаси (інструкції щодо упаковки Р001 у підрозділі 4.1.4.1 Додатка 2 до СМГС) , які відповідають загальним вимогам щодо упаковки. Інші положення Правил не застосовуються.

648 Вироби, просочені цим пестицидом, такі як листи фанери, смуги паперу, ватні кульки, листи пластмас, запаковані в герметично закриті упаковки, не підпадають під дію Правил.

649 Речовини, у яких температура початку кипіння визначена відповідно до описаного у стандарті ASTM D86-01 методу та перевищує 35 град.С, належать до групи паковання II та повинні бути віднесені до відповідної позиції цієї групи паковання.

650 Відходи, до складу яких входять залишки паковання, затверділі залишки і рідкі залишки фарби, можуть перевозитися за умовами групи паковання II. Крім положень, які застосовуються до номера ООН 1263, група паковання II, такі відходи також можуть пакуватися і перевозитися таким чином:

а) відходи можуть пакуватися відповідно до інструкції щодо паковання Р002, яка наведена в підрозділі 4.1.4.1 Додатка 2 до СМГС, або відповідно до інструкції щодо паковання ІВС 06, яка наведена в підрозділі 4.1.4.2 Додатка 2 до СМГС;

б) відходи можуть пакуватися у м'які ІВС типу 13Н3, 13Н4 і 13Н5 і розташовуватися всередині зовнішніх паковань з суцільними стінками;

в) випробування тари і ІВС, зазначених під пунктом (а) або (б), можуть проводитися відповідно до вимог глав 6.1 або 6.5 Додатка 2 до СМГС залежно від ситуації, по відношенню до твердих речовин, на рівні, який вимагається щодо групи паковання II;

випробування повинні проводитися на тарі та ІВС, наповнених пробним зразком відходів, які перебувають у тій формі, в якій вони підготовлені до перевезення;

г) дозволяється перевезення навалом / насипом у критих вагонах, вагонах зі знімним дахом, закритих контейнерах або критих великогабаритних контейнерах з суцільними стінками. Вагони або контейнери повинні бути щільними, щоб не відбувалося витікання вмісту, або вони повинні бути ущільненими, наприклад, шляхом застосування належної і досить міцної внутрішньої вкладки;

ґ) якщо відходи перевозяться відповідно до умов цього спеціального положення, то такі вантажі повинні бути названі у накладній таким чином: "ВІДХОДИ, UN 1263 ФАРБА, 3, II".

653 Перевезення газу в балонах місткістю 0,5 л не підпадає під дію Правил у разі дотримання таких вимог:

виконуються вимоги щодо конструкції і випробування балонів;

балони поміщаються у зовнішню тару, яка відповідає вимогам щодо комбінованої тари відповідно до Частини 4 Додатка 2 до СМГС;

балони не пакуються разом з іншими небезпечними вантажами;

маса брутто паковання не перевищує 30 кг;

на кожне паковання наноситься марковання "UN 1013", яке проставляється у рамці, що має форму ромба з рівними діагоналями і мінімальними розмірами 100 x 100 мм.

1.1. Криті вагони та контейнери, надані для перевезення вантажів, віднесених до номерів ООН 1325, 1327, 1350, 1363, 1364, 1365 та 3360, а також легкогорючих вантажів, вказаних у додатку 16а до даних Правил, мають бути технічно справними, без щілин та з непошкодженим дахом. Отвори, люки у даху та стінах вагонів повинні мати справні ковпаки (кришки), які щільно закриваються.

1.2. Придатність вагонів та контейнерів для перевезення вищезазначених вантажів встановлює відправник. Відправник може відмовитись від навантаження вантажів у вагон чи контейнер при наявності у ньому несправностей, які можуть спричинити займання вантажу під час перевезення.

Щільність кузова перевіряють зсередини вагона чи контейнера при зачинених дверях і люках. Огляд вагонів та контейнерів у темний час доби проводять у добре освітленому місці. При перевірці справності кузова вагона особливу увагу приділяють місцям сполучення опалубки даху з дерев'яною обшивкою бокових стін, фрамуг - з обшивкою торцевих стін, а у вагона з перехідною площадкою - також на місце сполучення опалубки даху з обшивкою торцевої стіни, яка виходить на гальмівну площадку. Щілини, виявлені при огляді кузова вагона або контейнера парку залізниці, мають бути усунені працівниками вагонного господарства залізниці. Усунення таких щілин у власних (орендованих) вагонах або контейнерах здійснюється відправником.

Результати огляду вагонів реєструються у спеціальній книзі (форма ВУ-14), яка ведеться окремо для таких вантажів. У графі 5 книги після номерів вагонів зазначається під навантаження якого вантажу вагони призначаються.

При оформленні пам'ятки про користування контейнерами відправник повинен зробити у лівій верхній частині відмітку про придатність даного контейнера для перевезення конкретного вантажу.

Закриття щілин у дверних і люкових отворах вагонів і контейнерів провадиться відправником.

1.3. При навантаженні вантажів засобами залізниці придатність вагонів та контейнерів, закриття щілин у вагонах та контейнерах проводить залізниця.

1.4. Закриття щілин у дверних і люкових отворах вагонів або контейнерів, призначених для перевезення матеріалів рослинного або тваринного походження, що мають класифікаційні шифри 4212 та 4213, та сірки, а також легкогорючих вантажів, наведених у пункті 5 цього додатка, за винятком вантажів, позначених (*), провадиться толем, рубероїдом, цупким картоном або іншими аналогічними матеріалами. Для щільного прилягання цей матеріал прикріплюють дерев'яними планками на цвяхах або іншим чином. Закриття щілин провадиться зсередини вагона. Двері, через які проводиться навантаження, ущільнюються ззовні.

При перевезенні безпечних вантажів у решітчатому або паперовому пакованні з використанням легкогорючих матеріалів (тканина, рогожа, стружка, солома, папір тощо) підготовка вагонів (контейнерів) здійснюється аналогічно.

Вантажі, зазначені у пункті 5 цього додатка, за винятком вантажів, позначених (*), надані до перевезення у щільній тарі (дощатій, фанерній, картонній), відвантажують без закриття щілин у дверних та люкових отворах вагонів та контейнерів.

1.5. Закриття конструктивних щілин у дверних і люкових отворах вагонів та контейнерів перед завантаженням вантажів класу небезпеки 1 та вантажів, позначених спеціальним положенням CW54 додатка 2 до цих Правил і (*) у пункті 5 цього додатка, провадиться папером на рідкому склі, дерев'яними рейками з застосуванням войлочних прокладок або склотканиною на клейовій основі.

Способи закриття щілин наведені у пункті 2 цього додатка.

Перед завантаженням каракуля відправник повинен оббити (обклеїти) склотканиною зсередини весь кузов.

Після закриття щілин відправник (а при завантаженні засобами залізниці - залізниця) повинен повторно оглянути вагон чи контейнер зсередини при зачинених дверях та люках.

Після завантаження двері вагона, для щільнішого прилягання до зовнішньої рами дверного отвору, закріплюються ззовні трьома дерев'яними клинами, які забиваються між нижньою обв'язкою дверей та направляючими кронштейнами.

1.6. При перевезенні вантажів, зазначених у пункті 5 цього додатка, віднесених до номерів ООН 1327 та 3360, а також безпечних вантажів у решітчатому або паперовому пакованні з використанням легкогорючих матеріалів у відповідних графах відправник повинен проставити відмітки "Легкогорючий", "Прикриття 3/0-0-1-0" у верхній частині накладної відправник повинен проставити штемпелі червоного кольору "Легкогорючий", "Прикриття 3/0-0-1-0". У вагонному листі такі відмітки проставляє залізниця.

2.1. Для закриття щілин цим способом застосовується папір лантуховий за ГОСТ 2228-81 або крафт-обгортковий за ГОСТ 8273-75 масою не менше 60 г/кв.м.

Рідке скло (силікат натрію технічний, ГОСТ 13078-81), яке застосовується як клей і одночасно вогнестійка сполука, наноситься пензлем на всю поверхню однієї сторони паперу, який приклеюється.

Нанесення рідкого скла безпосередньо на поверхню кузова вагона що заклеюється, із застосуванням паперу, не змащеного рідким склом, забороняється.

Поверхня, на яку наклеюється папір, має бути попередньо очищена від пилу.

2.2. Усунення отворів у стінах вагона і щілин у місцях сполучення опалубки покрівлі з обшивкою бокових стін, фрамуг з обшивкою торцевих стін, а у вагонів з ручним гальмом також у місцях сполучення опалубки покрівлі з обшивкою торцевої стіни, яка виходить на гальмівну площадку, проводиться заклеюванням їх смугами паперу шириною 15 см. Смуги наклеюються симетрично відносно щілини по всій її довжині з виходом за кінці не менше ніж на 5 см.

При заклеюванні щілин великої довжини складеними смужками кінці смуг у місцях з'єднання повинні накладатися одна на одну на 5 - 10 см.

2.3. Перед усуненням щілин у люках кришка люка щільно закривається і запирається на запори, які закріплюються дротом.

Для забезпечення більш щільного прилягання кришки люка до рами вона ув'язується за кільце дротом, кінці якого закручуються навколо цвяха, який забивається у верхню планку рамки люка.

На аркуш паперу розміром 50х80 см наноситься з однієї сторони рідке скло так, щоб була покрита вся площа паперу, після чого цей аркуш накладається на люковий отвір і приклеюється до обшивки стіни ( рис. 2.1) .

Забороняється залишати поверхню паперу зі сторони люка не покритою рідким склом.

2.4. Перед закриттям пічного отвору перевіряється щільність прилягання кришки і скоби.

Аркуш розміром 70х70 см покривається з однієї сторони рідким склом і приклеюється до ізоляційного кожуха каркаса пічного отвору ( рис. 2.2) .

2.5. Закриття неробочих дверей вагона провадиться в такому порядку: двері вагона щільно закриваються, запираються дверною накладкою і закріплюються зовні дерев'яними клинками.

Щілини між дверима і зовнішньою рамою дверного отвору заклеюються зсередини вагона смугами шириною 15 см по всьому периметру дверного отвору.

2.6. Щілини у дверних отворах робочих дверей вагона усуваються після його завантаження. На паперову смугу шириною 20 см з одного краю вздовж смуги на ширину 5 см наноситься рідке скло, потім смуга складається вдвоє без перегину і краї склеюються так, щоб у середині частини смуги утворився валик.

Такі склеєні паперові смуги заготовлюються в кількості, достатній для наклеювання по периметру дверного отвору.

Підготовлені смуги з валиками промащуються рідким склом з одного боку склеєного краю на ширину 5 см і приклеюються до дверних вертикальних стояків та верхнього дверного бруса вагона так, щоб смуги на всю ширину валика виступали за зовнішню раму дверного отвору ( рис. 2.3) . У місцях з'єднання валики не повинні мати розривів, для чого край одного валика вставляється в край другого валика на 3 - 5 см.

Після склеювання валиків на них наноситься рідке скло.

Приклеювання валика до підлоги вагона здійснюється після його завантаження.

Після закінчення завантаження робочі двері вагона обережно закриваються, щоб не пошкодити (не зім'яти) валики, які повинні щільно прилягати до дверей, закріплені клинками.

3.1. Нещільності у контейнерах закриваються папером на рідкому склі або склотканиною на клеєвій основі.

3.2. Закриття нещільностей у стінах контейнера папером здійснюється в порядку, встановленому пунктами 1 і 2 цього додатка.

Щілини у дверних отворах і між стулками дверей закриваються паперовими валиками, виготовленими згідно з підпунктом 2.6 цього додатка.

Валики приклеюються зсередини контейнера до правого та лівого середніх стояків, до покрівлі та підлоги контейнера.

Крім того, валики приклеюються зсередини контейнера на місці з'єднання лівої та правої стулок дверей до вертикального бруска лівої стулки дверей ( рис. 2.4) .

Вентиляційні отвори заклеюються аркушем паперу розміром 130х130 мм, промазаним рідким склом.

3.3. Закриття нещільностей у контейнерах склотканиною на клеєвій основі провадиться у порядку, зазначеному в пункті 4 цього додатка.

4.1. Для закриття щілин використовується склотканина за ГОСТ 19907-83 (будь-яких марок не розрідженої структури) і три види клею, виготовленого на основі:

коагулюму в бензолі і полімеру К-9 (20:80);

полімеру К-9 і рідкого скла (70:30);

коагулюму в бензолі, полімеру К-9 і рідкого скла (10:70:20).

Для приготування клею можуть застосовуватися й інші в'яжучі матеріали, які відповідають вимогам пожежної безпеки.

Поверхня, на яку наклеюється склотканина, повинна бути попередньо очищена від пилу.

4.2. Закриття люка бокової стіни та пічного отвору склотканиною провадиться таким же чином, як і папером.

4.3. Закриття нещільностей дверного отвору і порога дверного отвору проводиться підготовленими смугами склотканини шириною 20-25 см, які приклеюються:

у місці сполучення стояка і дверей з брусом із стулкою дверей ( рис. 2.5) ;

у місці сполучення підлоги із стулкою і дверей і порогом дверного отвору ( рис. 2.6) .

4.4. Закривання щілин бокової стінки провадиться шляхом наклеювання смуг склотканини шириною 10-12 см на місці з'єднання покрівлі із стулкою і боковою стінкою по всій довжині нещільностей з виходом за кінці не менше ніж на 3-5 см.

4.5. Закривання щілин верхньої частини дверного отвору вагона ( рис. 2.7) провадиться після його завантаження з наклейкою склотканини на місцях з'єднання обв'язки покрівлі з поздовжньою балкою стіни над дверним отвором і стулки дверей з рейкою.

4.6. Закриття зазору між стулками дверей ( рис. 2.8) здійснюється наклеюванням смуг склотканини шириною до 20 см по всій довжині зазору.

4.7. Закриття зазору між обв'язкою покрівлі і торцевою стінкою ( рис. 2.9) провадиться наклеюванням смуг склотканини шириною до 20 см по всій довжині зазору.

1. Місця для навантаження, вивантаження і перевантаження ВМ на спеціально виділених станціях, а також місця для стоянки вагонів з такими вантажами поза поїздами чи поза сформованими составами (за винятком сортувальних колій, на яких вагони з ВМ можуть знаходитися під накопиченням) повинні бути віддалені від житлових і виробничих приміщень, територій тягових підстанцій, вантажних складів, загальних місць навантаження, вивантаження і зберігання вантажів, від місць наливання і зливання небезпечних рідких вантажів, від головних станційних колій на відстань не менше 125 м.

2. На електрифікованих дільницях для зазначеної мети виділяються, як правило, неелектрифіковані колії. У тих випадках, коли такі колії виділити не має можливості, можуть використовуватися електрифіковані колії. Контактна мережа цих колій повинна бути виділена в самостійну групу з електроживленням через окремий секційний роз'єднувач, обладнаний додатковим заземлюючим ножем.

Навантаження і розвантаження електродетонаторів на електрифікованих коліях, а також всі вантажно-розвантажувальні операції на цих коліях, які виконуються із застосуванням підіймальних механізмів і пристосувань; роботи, пов'язані з необхідністю наближення людей, вантажів, механізмів, пристосувань до контактної мережі на відстань менше 2 м, повинні здійснюватися тільки після зняття напруги в контактній мережі. У цих випадках особам, які керують навантаженням чи вивантаженням, забороняється приступати до робіт до одержання письмового повідомлення від начальника станції чи чергового станції про зняття напруги та заземлення контактного дроту.

Місця, призначені для проведення вантажних робіт з ВМ, повинні мати необхідні засоби пожежогасіння та облаштування стаціонарного й переносного електричного освітлення з арматурою і світильниками у вибухонебезпечному виконанні. У виняткових випадках у пунктах, де нема систематичного відправлення чи надходження ВМ, допускається оснащення світильниками у відкритому виконанні, які повинні знаходитися не ближче 10 м від місця навантаження, вивантаження і складування таких вантажів.

Стаціонарне чи переносне електричне освітлення повинне бути виконане згідно з вимогами ПТЕ і заходів безпеки, які встановлюються керівниками відповідних підприємств, установ, організацій.

Для підходу автомобільного транспорту до місць навантаження та вивантаження повинні бути зручні під'їзди.

3. Вибір зазначених місць на станціях і приймання їх в експлуатацію здійснюється комісією в складі начальника станції, військового коменданта комендатури військових сполучень залізничної дільниці та станції, органів санітарного нагляду на залізниці, пожежної охорони, ВСП МВС і узгоджується з місцевими органами влади.

4. При відсутності місця, що задовольняє зазначеним в пунктах 1-3 вимогам, комісія може встановлювати найзручніше для цієї мети місце з відступами від цих вимог. У цьому випадку комісія визначає додаткові заходи безпеки в залежності від місцевих умов.

Вибір місця оформляється актом, який підписують члени комісії.

Згідно з підпунктом 8.3.13 цих Правил колії для стоянки вагонів з небезпечними вантажами класу 1 зазначаються в технічно-розпорядчому акті станції.

5. Навантаження і вивантаження ВМ на під'їзних коліях підприємств, установ, організацій, а також на спеціально виділених місцях станцій, якщо ці місця мають необхідне освітлення, здійснюються цілодобово.

При відсутності на спеціально виділених місцях станцій фронтів навантаження й вивантаження вантажу, які мають достатнє освітлення, вантажні роботи з ВМ здійснюються лише в світлий час доби.

Вивантаження, навантаження, перевантаження всіх ВМ з вагонів, які були в аварії, або при наявності очевидних ознак порушення порядку розміщення вантажу у вагонах дозволяється проводити тільки в світлий час доби. Якщо у зимовий період світлий час доби не перевищує 4 год., ці роботи виконуються при підвищеному електричному освітленні з арматурою та світильниками у вибухобезпечному виконанні. Достатність такого освітлення визначається відповідальним представником відправника (одержувача), що спеціально виділяється згідно з підпунктом 8.2.3 цих Правил для керівництва зазначеними роботами. Рівні освітленості у місцях навантаження, вивантаження, перевантаження і ремонту повинні відповідати встановленим нормам.

Про необхідність вивантаження вагонів тільки в світлий час начальник станції складає акт за участю спеціалістів або начальника варти, які супроводжують вантаж, представника одержувача, а для вантажів Міноборони - ЗКУ, якщо він є на даній станції; для вантажів МВС і СБУ - представника ВСП МВС на залізниці.

6. Навантажувальні і піднімальні засоби всіх видів (тачки, візки, полозки, рольганги, транспортери, лебідки, крани, акумуляторні навантажувачі тощо), які застосовуються при роботах з ВМ, мають бути в повній справності і мати пристосування чи пристрої, що утримують вантаж від падіння.

Лебідки підіймання вантажу вантажопідйомних машин, а у стрілових кранів - і лебідки стріли при роботі з ВМ повинні бути обладнані двома гальмами. Навантаження на вантажопідйомні машини, обладнані таким чином, не повинно перевищувати норм, передбачених технічною документацією (формуляром, паспортом й інструкцією).

За наявності одного гальма на лебідці піднімання вантажу, а у стрілових кранів - і на лебідці піднімання стріли, навантаження не повинно перевищувати 75% вантажопідйомності, дозволеної для даного вантажопіднімального механізму.

Забороняється використання стрілових та інших кранів при швидкості вітру, яка перевищує 75% тієї, що допускається для марки даного крана.

Навантаження і вивантаження ВМ проводиться штатним і спеціально допущеним до здійснення робіт з такими вантажами підйомним такелажем і пристосуваннями, які не утворюють при ударі іскру.

Якщо при навантаженні, вивантаженні ВМ необхідно застосування залізних і сталевих строп та інших захватних пристосувань, то дозволяється використовувати штатні та установлені навантажувальні пристосування (механізми), передбачені технічною документацією для роботи з цими вантажами, які мають необхідну ізоляцію.

Придатність і справність навантажувальних і підйомних засобів, які підлягають використанню для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з ВМ, перед початком цих робіт перевіряється відповідальним працівником, спеціально виділеним відправником (одержувачем), який виконує зазначені роботи.

7. Вантажні роботи з ВМ проводяться з максимальною обережністю. Місця з вантажем не можна піддавати поштовхам, ударам і трясінню. Підйом і спуск їх провадиться повільно і плавно.

Перенесення вантажів на руках або ношах проводиться з великою обережністю.

Волочіння важких місць допускається у виняткових випадках тільки по рівному настилу з дошок з особливою обережністю.

При ожеледиці, для уникнення сковзання робітників, територія біля місць навантаження, вивантаження ВМ обов'язково посипається піском.

Пересування вагонів з ВМ вручну забороняється.

Порядок пересування на станційних коліях і на під'їзних коліях вагонів з ВМ кабестанами, електрошпилями та іншими механічними засобами встановлюється спеціальними інструкціями, затвердженими відповідно начальником дирекції чи керівником підприємства, установи, організації, у віданні якого знаходиться під'їзна колія.

8. Вагони з ВМ, які прибули в пункт призначення, при здаванні вантажу одержувачу оглядається ним, а при супроводі вантажу воєнізованою охороною залізниць - також прийомоздавачем станції з метою встановлення справності кузова, дверей, люків, замків і пломб (ЗПП).

При вході у вагон одержувач повинен оглянути його всередині і переконатися в цілості тари та відсутності розсипаних (розлитих) ВМ.

9. У випадку, коли при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт буде виявлено, що частина ВМ розсипана (випала із упаковки) чи розлита, керівник цих робіт зобов'язаний керуватися заходами безпеки згідно з аварійною карткою на даний вантаж.