42. За рішенням органу, що утворив територіальний центр, до стаціонарного відділення на загальних підставах можуть прийматися (за наявності вільних місць) громадяни похилого віку, інваліди (які досягли 18-річного віку), хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу. В такому разі зазначені категорії громадян перебувають у стаціонарному відділенні на умовах оплати згідно із затвердженими тарифами або за рахунок додаткових коштів місцевих бюджетів.
43. Право на позачергове влаштування до стаціонарного відділення мають одинокі ветерани війни, особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", жертви нацистських переслідувань, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1, 2 і 3 категорії, у разі, коли вони не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього догляду та соціально-медичного обслуговування.
Одинокі ветерани праці, самотні громадяни похилого віку та члени сімей загиблих військовослужбовців мають переважне право на влаштування до стаціонарного відділення.
44. Громадяни, які уклали договір довічного утримання (догляду), до стаціонарного відділення не приймаються.
45. До стаціонарного відділення громадяни приймаються за направленням (путівкою) управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання. Направлення (путівка) видається на підставі письмової заяви громадянина, паспорта, висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров'я про не здатність його до самообслуговування та потребу в постійному сторонньому догляді та допомозі.
46. На кожного громадянина, який перебуває у стаціонарному відділенні, ведеться особова справа, в якій міститься:
1) письмова заява громадянина;
2) копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
3) направлення (путівка);
4) висновок лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров'я про нездатність до самообслуговування та потребу в постійному сторонньому догляді та допомозі;
5) довідка про розмір призначеної пенсії;
6) довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;
( Підпункт 6 пункту 46 в редакції Постанови КМ N 1024 від 07.11.2012 )
7) витяг з Реєстру правочинів про відсутність укладеного договору довічного утримання (догляду), виданий нотаріусом (за наявності);
( Підпункт 7 пункту 46 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1024 від 07.11.2012 )
8) довідка медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (за наявності);
( Підпункт 8 пункту 46 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1024 від 07.11.2012 )
9) копія наказу про здійснення (припинення) обслуговування;
10) копія рішення (розпорядження) органу, що утворив територіальний центр, або утвореної ним комісії про звільнення від плати громадян похилого віку, інвалідів (які досягли 18-річного віку), хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування, але мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу (за наявності);
( Пункт 46 доповнено підпунктом 10 згідно з Постановою КМ N 408 від 09.06.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1024 від 07.11.2012 )
11) довідка про доходи за останні шість місяців, що передують місяцю звернення за встановленням диференційованої плати за надання соціальних послуг.
( Пункт 46 доповнено підпунктом 11 згідно з Постановою КМ N 1184 від 19.12.2012 )
47. Громадяни, які приймаються до стаціонарного відділення, проходять карантин в окремому ізольованому приміщенні протягом 14 днів, після чого у разі відсутності інфекційних захворювань переводяться до приміщення постійного проживання.
48. Тимчасове вибуття громадянина із стаціонарного відділення за особистим бажанням дозволяється за висновком лікаря та письмовим зобов'язанням родичів або осіб, які згодні його прийняти на проживання та забезпечити належний догляд і необхідні соціальні послуги.
Витрати, пов'язані з поїздкою до родичів або інших осіб, територіальний центр не компенсує.
Якщо громадянин тимчасово вибуває із стаціонарного відділення на цей період він знімається з матеріального забезпечення. Про вибуття із стаціонарного відділення громадянин завчасно (за три дні) письмово повідомляє завідувача стаціонарного відділення.
49. Адміністрація територіального центру відповідно до законодавства може виконувати обов'язки опікуна (піклувальника) щодо громадян, які перебувають у стаціонарному відділенні, яким не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, і одночасно вживає заходів до встановлення опіки чи піклування над такими громадянами.
50. Перебування громадянина у стаціонарному відділенні припиняється за погодженням з відповідним управлінням праці та соціального захисту населення на підставі письмової заяви громадянина за наявності інформації про нове місце проживання і забезпечення йому постійного стороннього догляду.
У разі припинення перебування у стаціонарному відділенні громадянину видається одяг, білизна, взуття (згідно із сезоном), документи, власні речі та цінності (ощадна книжка, цінні папери тощо), які зберігалися у відділенні, а також довідка із зазначенням строку перебування у відділенні.
51. Забезпечення громадян, які перебувають у стаціонарному відділенні, здійснюється відповідно до нормативів, передбачених для будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів і стаціонарних відділень територіальних центрів, затверджених Мінсоцполітики.
( Пункт 51 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 35 від 25.01.2012 )
52. Стаціонарне відділення очолює завідувач, який призначається на посаду і звільняється з посади директором територіального центру за погодженням з начальником відповідного управління праці та соціального захисту населення.
Завідувач стаціонарного відділення повинен мати вищу медичну або іншу вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж роботи за фахом не менш як три роки.
Перелік, умови та порядок здійснення соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відділенням організації надання адресної натуральної та грошової допомоги територіального центру
53. Відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги територіального центру (далі - відділення адресної допомоги) утворюється для обслуговування не менш як 500 таких громадян, які відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов потребують натуральної чи грошової допомоги:
( Абзац перший пункту 53 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 408 від 09.06.2010 )
похилого віку;
інвалідів;
хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці) у разі коли вони на своєму утриманні мають неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів;
які перебувають у складній життєвій ситуації у зв'язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою, у разі коли вони мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів.
Право на безоплатне обслуговування відділенням адресної допомоги мають:
( Абзац шостий пункту 53 в редакції Постанови КМ N 408 від 09.06.2010 )
громадяни, які не здатні до самообслуговування у зв'язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або рідні є громадянами похилого віку чи визнані інвалідами в установленому порядку;
( Абзац пункту 53 в редакції Постанови КМ N 408 від 09.06.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1024 від 07.11.2012 )
інші громадяни похилого віку, інваліди, хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів, за умови, що середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж 1,5 прожиткового мінімуму для сім'ї;
( Абзац пункту 53 в редакції Постанови КМ N 408 від 09.06.2010 )
громадяни, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв'язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж прожитковий мінімум для сім'ї.
( Абзац пункту 53 в редакції Постанови КМ N 408 від 09.06.2010 )
54. Відділення адресної допомоги виходячи з можливостей, наявної фінансової та матеріально-технічної бази безоплатно забезпечує громадян, зазначених у пункті 53 цього переліку:
( Абзац перший пункту 54 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 408 від 09.06.2010 )
1) одягом, взуттям, іншими предметами першої потреби;
2) ліками, предметами медичного призначення;
3) предметами побутової гігієни;
4) продовольчими та промисловими товарами;
5) гарячими обідами тощо.
55. Відділення адресної допомоги має право організовувати надання на платній та безоплатній основі швацьких, кравецьких, перукарських послуг, послуг з ремонту вікон, дверей, квартир (будинків), санвузлів, дахів, парканів, побутової техніки, радіоапаратури, холодильників, взуття, послуг із заготівлі та завезення палива, розпилювання дров тощо.
56. Якщо в ході обстеження матеріально-побутових умов громадян з числа осіб, зазначених у пункті 53 цього переліку, які мають право на обслуговування відділенням адресної допомоги, буде встановлено, що вони перенесли операцію, тривале захворювання, у зв'язку з чим перебували на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я і мають офіційне підтвердження пов'язаних з цими обставинами грошових витрат, натуральна чи грошова допомога надається їм за умови, що середньомісячний сукупний дохід їх сімей за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення, не перевищує встановлених законом двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
( Пункт 56 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 408 від 09.06.2010 )
57. Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженою спільним наказом Мінсоцполітики, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомстату, Держсім'ямолоддю від 15 листопада 2001 р. N 486/202/524/455/3370.
58. Відділення адресної допомоги може організовувати пункти прийому від громадян, підприємств, установ та організацій продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів першої потреби, побутової техніки, коштів, робіт та послуг для задоволення потреб малозабезпечених громадян.
59. Відділення адресної допомоги здійснює обслуговування громадян за умови подання письмової заяви, довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, довідки про доходи всіх членів сім'ї.
( Абзац перший пункту 59 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 408 від 09.06.2010 )
За згодою громадянина складається акт обстеження його матеріально-побутових умов.
( Абзац другий пункту 59 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 408 від 09.06.2010 )( Пункт 59 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1024 від 07.11.2012 )
60. На кожного громадянина, якого обслуговує відділення адресної допомоги, ведеться особова справа, в якій міститься:
( Абзац перший пункту 60 в редакції Постанови КМ N 408 від 09.06.2010 )
1) письмова заява громадянина;
( Абзац пункту 60 в редакції Постанови КМ N 408 від 09.06.2010 )
2) довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;
3) довідки про доходи членів сім'ї або довідка про доходи за останні шість місяців, що передують місяцю звернення за встановленням диференційованої плати за надання соціальних послуг;
( Абзац пункту 60 в редакції Постанови КМ N 408 від 09.06.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1184 від 19.12.2012 )
4) копія наказу про здійснення (припинення) обслуговування.
( Абзац пункту 60 в редакції Постанови КМ N 408 від 09.06.2010 )
Соціальний працівник відділення адресної допомоги формує особові справи громадян, які звернулися за допомогою, перевіряє відомості, зазначені у поданих ними документах, і вносить їх до електронної бази даних територіального центру.
( Абзац пункту 60 в редакції Постанови КМ N 408 від 09.06.2010 )
У разі надання натуральної чи грошової допомоги громадянинові видається документ із зазначенням його прізвища, ім'я, по батькові, адреси, виду наданої допомоги, її кількісних та вартісних показників.
У разі коли громадянин через часткову втрату рухової активності не може відвідати відділення адресної допомоги та особисто отримати допомогу, адміністрація територіального центру вживає заходів для доставки допомоги громадянину за місцем його проживання.
61. Відділення адресної допомоги очолює завідувач, який призначається на посаду і звільняється з посади директором територіального центру за погодженням з начальником відповідного управління праці та соціального захисту населення.
Завідувач відділення повинен мати вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж роботи не менш як три роки.
