ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
| 08.02.2005 N 49 |
Про затвердження Методики проведення розрахунків основних показників обсягів виробництва продукції тваринництва в усіх категоріях господарств
Відповідно до статті 14 Закону України "Про державну статистику" та з метою забезпечення доступності, гласності і відкритості статистичної інформації, її джерел та методології складання
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити схвалену методичною комісією Держкомстату Методику проведення розрахунків основних показників обсягів виробництва продукції тваринництва в усіх категоріях господарств.
2. Департаменту статистики сільського господарства та навколишнього середовища (Прокопенко О.М.):
2.1. Здійснювати організаційне керівництво щодо застосування на практиці зазначеної методики.
2.2. Направити затверджену пунктом 1 цього наказу Методику проведення розрахунків основних показників обсягів виробництва продукції тваринництва в усіх категоріях господарств територіальним органам державної статистики для використання в роботі.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Остапчука Ю.М.
| Голова | О.Г.Осауленко |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Держкомстату України
08.02.2005 N 49
МЕТОДИКА
ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ОБСЯГІВ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА В УСІХ КАТЕГОРІЯХ ГОСПОДАРСТВ
Зміст
Передмова
I. Загальні положення
II. Визначення термінів
III. Джерела інформації для проведення розрахунків
IV. Методика проведення річних розрахунків основних показників обсягів виробництва продукції тваринництва
IV.1. Оборот стада худоби та птиці
IV.2. Розрахунок виробництва (вирощування) продуктивної худоби та птиці
IV.3. Виробництво м'яса, сала і субпродуктів (реалізація худоби на забій)
IV.4. Виробництво шкур худоби
IV.5. Розрахунок обсягів виробництва продуктів тваринництва, які не пов'язані із забоєм худоби
IV.5.1. Виробництво молока коров'ячого
IV.5.2. Виробництво молока козячого, овечого і кобилячого
IV.5.3. Виробництво вовни овечої і козячої
IV.6. Виробництво продукції кролівництва
IV.7. Виробництво продукції птахівництва
IV.8. Виробництво продукції бджільництва
IV.9. Виробництво продуктів тваринництва в розрахунку на 100 гектарів сільськогосподарських угідь і на одну особу
IV.10. Розрахунок поголів'я худоби та птиці і обсягів виробництва продукції тваринництва по фізичних особах підприємцях (суб'єктах підприємницької діяльності)
IV.11. Розподіл обсягів виробництва продукції тваринництва за адміністративними районами
V. Методика проведення поточних розрахунків основних показників обсягів виробництва продукції тваринництва
V.1. Розрахунок чисельності поголів'я худоби та птиці
V.1.1. Чисельність поголів'я худоби та птиці в сільськогосподарських підприємствах
V.1.2. Чисельність поголів'я худоби та птиці в господарствах населення
V.2. Розрахунок обсягів виробництва продукції тваринництва
V.2.1. Виробництво основних продуктів тваринництва в сільськогосподарських підприємствах
V.2.2. Виробництво основних продуктів тваринництва в господарствах населення
V.3. Розподіл чисельності поголів'я та обсягів виробництва продукції тваринництва за адміністративними районами
Додатки 1.1-1.2
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4
Додатки 5.1-5.2
Додаток 6
Додаток 7
Додаток 8
Додаток 9
Додаток 10
Додаток 11
Література
Передмова
Методика проведення розрахунків обсягів виробництва основних видів продукції тваринництва в усіх категоріях господарств розроблена з метою визначення річних та поточних обсягів виробництва, чисельності поголів'я, продуктивності худоби та птиці в розрізі категорій товаровиробників на реґіональному та державному рівнях.
Методика призначена для використання працівниками органів державної статистики.
Методика підготовлена департаментом статистики сільського господарства та навколишнього середовища Державного комітету статистики України і затверджена наказом Держкомстату України від 08.02.2005 р. N 49
* * *
Методика підготовлена працівниками відділу статистики тваринництва та рибного господарства Управління статистики виробництва сільськогосподарської продукції:
Масюк С.М. - начальник управління;
Гречко В.Г. - заступник начальника управління - начальник відділу;
Здоренко Т.Д. - головний спеціаліст-економіст.
Відповідальний за випуск - директор департаменту статистики сільського господарства та навколишнього середовища Прокопенко О.М.
I. Загальні положення
Процес реформування відносин власності в сільському господарстві як галузі зумовив значні структурні зміни в колі товаровиробників сільськогосподарської продукції. Все більш відчутною стає роль населення в забезпеченні країни продовольством. Однак, домогосподарства, хоча і є основними виробниками багатьох видів продукції тваринництва, бухгалтерського обліку не ведуть і статистичну звітність не складають.
Методика проведення розрахунків обсягів виробництва продукції тваринництва передбачає систему показників, що безпосередньо характеризують становище тваринництва в усіх категоріях господарств: як в сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності, так і в господарствах населення (домогосподарствах).
Методика проведення річних розрахунків основних показників виробництва продукції тваринництва в усіх категоріях господарств включає в себе як складові такі частини:
- розрахунок обороту поголів'я худоби та птиці;
- розрахунок виробництва (вирощування) продуктивної худоби та птиці;
- розрахунок виробництва м'яса, сала і субпродуктів (реалізація худоби і птиці на забій);
- розрахунок виробництва шкур худоби;
- розрахунок обсягів виробництва продуктів тваринництва, які не пов'язані із забоєм худоби (виробництво молока, продукції кролівництва, птахівництва, бджільництва);
- розрахунок виробництва продуктів тваринництва на 100 гектарів сільськогосподарських угідь і на одну особу;
- розподіл обсягів виробництва продукції тваринництва за адміністративними районами.
Методика проведення поточних розрахунків основних показників виробництва продукції тваринництва в усіх категоріях господарств включає в себе:
- розрахунок чисельності худоби та птиці;
- розрахунок обсягів виробництва продукції тваринництва;
- розподіл чисельності поголів'я та обсягів виробництва продукції тваринництва за адміністративними районами.
II. Визначення термінів
Тваринництво - це сукупність споріднених галузей сільського господарства, що займаються розведенням сільськогосподарських тварин (тобто свійських тварин) для виробництва продуктів харчування (молока, м'яса, яєць, меду та ін.) і сировини для обробної промисловості (м'яса, вовни, шкіри, пуху тощо). Тваринництво дає живу тягову силу (коней, волів та ін.) і основне органічне добриво (гній).
Основні види сільськогосподарських тварин: велика рогата худоба, свині, вівці, кози і коні. До сільськогосподарських тварин відносяться також кролі, птиця, хутрові звірі, бджоли.
Сільськогосподарські підприємства - юридичні особи, або їхні відокремлені підрозділи, що займаються сільськогосподарським виробництвом, незалежно від підпорядкування, форм власності та господарювання. Як категорія вони включають в себе дані по радгоспах, інших державних підприємствах, господарських товариствах, кооперативах, приватних, підсобних сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах, які займаються виробництвом продукції тваринництва.
Господарства населення (домогосподарства) - сукупність осіб (або одна особа), які спільно проживають в одному житловому приміщенні (його частині), ведуть спільне господарство, мають спільні витрати на утримання житла, харчування тощо. В цю категорію також включаються дані про фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються виробництвом продукції тваринництва.
Вибіркове обстеження - різновид несуцільного статистичного спостереження, що передбачає облік певної частини одиниць сукупності із застосуванням статистико-математичних методів розповсюдження отриманих характеристик на всю сукупність.
Генеральна сукупність - домогосподарства, розташовані у сільській місцевості, мешканці яких проживають в ній постійно (по тих місцевих радах, де ведеться погосподарський облік), які мають у своєму постійному користуванні або володінні землю під присадибні ділянки і/або для ведення особистого селянського господарства, а також товарного виробництва.
Вибіркова (обстежена) сукупність - частина домогосподарств, яка представляє всю генеральну сукупність.
Оборот стада - рух поголів'я худоби та птиці внаслідок одержання приплоду, забою їх на м'ясо, падежу, купівлі і продажу.
Продукція вирощування тварин - це приплід, приріст молодняку і приріст тварин на відгодівлі та нагулі в живій масі.
Приплід включає живу масу (вагу) при народженні молодняку, одержаного від маток, які знаходяться у господарстві.
Приріст живої маси молодняку включає: по великій рогатій худобі - приріст телят, телиць неосіменених, осіменених телиць до переведення їх в групу корів, волів та воликів до переведення їх в групу робочих волів або досягнення трирічного віку, бичків до переведення їх у групу бугаїв-плідників або досягнення трирічного віку; по свинях - приріст молодняку до переведення у доросле виробниче стадо; по вівцях і козах - приріст молодняку до 1 року і переведення у доросле стадо; приріст птиці дорослої.
Жива маса тварин - це вага живої тварини, а забійна маса - вага туші забитої тварини (без голови, шкіри, хвоста, внутрішніх органів та їх вмісту). Виходом м'яса називається відсоткове відношення забійної маси тварин до їх живої маси.
Забійний контингент худоби - це чисельність тварин, призначених для забою на м'ясо, яка встановлюється на підставі обороту стада.
Валове виробництво молока характеризується фактично надоєним коров'ячим, овечим, козячим, кобилячим молоком, незалежно від того, було воно реалізовано, чи частина його використана у господарстві на випоювання телят і поросят.
Середньорічний надій молока від однієї корови молочного стада визначається співвідношенням валового надою молока від корів молочного стада за рік до середньорічного поголів'я корів молочного стада.
Надій молока на одну корову на початок року є співвідношенням обсягу надоєного молока від корів молочного стада за рік до чисельності корів молочного стада на початок року.
Валове виробництво вовни включає в себе всю фактично настрижену (у натуральній масі, тобто у фізичній масі після стрижки) овечу, козячу вовну і козячий пух, незалежно від того, чи була продукція реалізована, чи використана на внутрішньогосподарські потреби. Сюди ж включається і вовна-линька, козячий пух і вовна повторної стрижки. Вовна, одержана з шубних овчин при промисловій переробці їх на шкіру, в обсяг виробництва не включається.
Середній настриг вовни визначається як співвідношення обсягів виробництва кожного виду вовни на чисельність відповідного виду худоби, яка була в наявності в господарстві на початок звітного року.
Сільськогосподарські угіддя - земельні ділянки, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції і включають у себе ріллю, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті та пасовища.
Рілля - земельні ділянки, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари, площі парників і теплиць. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасу худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.
Зібрана площа зернових культур - площа, на якій зібрані зернові культури і проведено їх обмолот.
III. Джерела інформації для проведення розрахунків
Інформаційною базою для проведення розрахунків основних показників виробництва продукції тваринництва є дані:
> статистичних спостережень за формами:
- N 24 (річна) "Звіт про стан тваринництва";
- N 01-СГН "Запитальник базового інтерв'ю" (розділ II);
- N 02-СГН "Запитальник щомісячного інтерв'ю" (розділ II);
- N 7 "Районні підсумки обліку худоби";
> перепису (обліку) худоби у сільських населених пунктах та міській місцевості;
> адміністративної звітності за формою N 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності".
IV. Методика проведення річних розрахунків основних показників обсягів виробництва продукції тваринництва
IV.1. Оборот поголів'я худоби та птиці
Оборот поголів'я худоби складається за програмою таблиці 9 "Оборот стада" (Додатки 1.1 та 1.2) за основними видами худоби:
- велика рогата худоба
- свині
- вівці та кози
- коні.
Оборот поголів'я птиці всіх видів складається за програмою таблиці 18 "Оборот поголів'я птиці та виробництво продукції птахівництва" (Додаток 9).
Оборот стада худоби - це система показників, які характеризують відтворення худоби. Він складається у вигляді балансу: сума чисельності поголів'я на початок року та усіх статей надходження повинна дорівнювати сумі всіх видаткових статей та чисельності худоби на кінець року:
Ч + Н = В + Ч , де
п к
Ч і Ч - чисельність худоби відповідно на початок і кінець
п к року;
Н - усі надходження (приплід, купівля, ввіз із інших
реґіонів);
В - усі вибуття (загибель, реалізація на забій, продаж, вивіз
в інші реґіони).
При складанні обороту стада за звітний календарний рік по окремих категоріях господарств треба мати на увазі наступне.
1. Чисельність худоби на початок звітного року (гр. 1 табл. 9) по кожній категорії господарств приймається за даними підсумків обліку худоби (ф. N 7) і відповідає даним обороту стада за попередній до звітного рік (показник "наявність на кінець року").
У зв'язку з переходом господарств протягом року із однієї категорії в іншу, дані про чисельність худоби на початок року по обліку худоби можуть не збігатися з чисельністю худоби, фактично показаною в статистичному спостереженні за формою N 24 (річна) "Звіт про стан тваринництва". У таких випадках, чисельність худоби на початок року (гр. 1 табл. 9) береться з обороту стада за попередній до звітного рік (показник "наявність на кінець року"), а одержана різниця у чисельності голів на початок року відноситься до покупок або продажу худоби і показується "крім того" по графі 3а "куплено" та графі 8а "продано". Реалізація каракульських овець на забій показується "крім того" по графі 7а.
2. При складанні обороту стада у сільськогосподарських підприємствах усі статті надходження і вибуття великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз, коней заповнюються на підставі даних статистичного спостереження за формою N 24 (річна) "Звіт про стан тваринництва":
| Таблиця 9 "Оборот стада" | Ф. N 24 (річна) "Звіт про стан тваринництва" | ||
| N статті | Стаття обороту | Код рядка | Назва показника |
| Надходження | |||
| Гр. 2 | Приплід | 44 | "Народилось живих телят, поросят, ягнят, козенят та лошат від маток, що знаходяться у господарстві" |
| гр. 3 + гр. 4 | Куплено + Завезено із інших реґіонів | 48 + 50 | "Куплено, одержано в обмін та інші надходження (крім купівлі у населення)" та "Куплено у населення" |
| Вибуття | |||
| гр. 6 | Пало та загинуло | 70 | "Пало та загинуло худоби різного віку, включаючи молодняк народження звітного року" |
| гр. 7 | Реалізовано на забій | 56 | "Реалізовано на забій (на м'ясо) - усього" |
| гр. 8 + гр. 9 | Продано + Вивезено в інші реґіони | 63 + 65 | "Продано, передано, віддано в обмін та інші вибуття для подальшого вирощування (крім продажу населенню)" та "Продано та видано населенню, уключаючи продаж молодняку на ринку" |
Ввіз худоби для племінних цілей із інших реґіонів (країн) і вивіз для племінних цілей у інші реґіони (країни) у графах 4 та 9 показується окремо від чисельності купленої та проданої худоби.
У сільськогосподарських підприємствах наявність маток на початок звітного року (гр. 12 таблиці 9) встановлюється за даними ф. N 24 (річна) за попередній рік і дорівнює:
- по великій рогатій худобі: ряд. 75 гр. 2 + (ряд. 80 + ряд. 81 + ряд. 82) гр. 1
- по свинях: ряд. 89 гр. 1 + ряд. 90 гр. 1
- по вівцях та козах: ряд. 94 гр. 1 + ряд. 98 гр. 1
- по конях: ряд. 100 гр. 1.
Розрахунок виходу приплоду молодняку на 100 маток (гр. 13 таблиці 9) проводиться по чисельності поголів'я маток, що були в господарстві на початок року.
3. Для складання обороту стада, що знаходиться в особистій власності господарств населення, використовуються дані вибіркової сукупності обстеження діяльності домогосподарств у сільській місцевості, які розповсюджуються на всі господарства населення.
Розрахунок коефіцієнту розповсюдження (К1) у господарствах населення проводиться за формулою:
К = H j / H j, де
1 1 2
H j - чисельність худоби j-виду (на кінець року) за даними
1 вибіркової сукупності обстеження домогосподарств у
сільській місцевості;
H j - чисельність худоби j-виду (на кінець року) в усіх
2 господарствах населення за даними перепису (обліку)
худоби.
Розрахований таким чином за ротаційний період (з травня по квітень) коефіцієнт розповсюдження використовується для всіх статей обороту за звітний рік по підсумку кожного виду худоби:
Приклад (умовний)
Розрахунок обороту свиней по реґіону за 2003 рік
Чисельність свиней:
в усіх господарствах населення за
даними перепису (обліку) худоби станом
на 01.01.04 р. - всього, голів 378400
у вибірковій сукупності домогосподарств
у сільській місцевості за даними
ф. N 02-СГН на кінець грудня, голів 1330
Коефіцієнт розповсюдження 0,0035148
Приклад застосування коефіцієнту: 159042 голів = 559 голів / 0,0035148
Ураховуючи, що підсумки обліку худоби містять інформацію по всіх господарствах населення (сільської та міської місцевості), дорахунок статей обороту стада на міську місцевість при застосуванні такого коефіцієнту проводити не потрібно.
Запропонований підхід до складання обороту стада в господарствах населення є основним, оскільки базується на даних статистичних спостережень.
Однак, розраховані показники потребують експертної оцінки та, в разі необхідності, можуть бути скориговані зі збереженням тенденцій їх змін.
Особливої уваги потребує показник "приплід молодняку". Загальний приплід за видами худоби можна отримати шляхом розрахунку його виходу на одну голову маточного поголів'я на початок року за даними вибіркової сукупності обстеження діяльності домогосподарств у сільській місцевості і розповсюдження цього виходу на маточне поголів'я, що було в наявності у всіх господарствах населення за даними обліку худоби.
Внаслідок того, що чисельність свиноматок у населення є недостатньо стійким показником, слід при визначенні виходу приплоду поросят за даними обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств використати ряд методів, а саме: розрахувати вихід приплоду на середньорічне поголів'я свиноматок, на все поголів'я свиней на початок року або на їх середньорічне поголів'я, вихід поросят на одне господарство і т.д. Одержані таким чином середні величини слід розповсюдити на відповідну чисельність худоби, що знаходилась в усіх господарствах населення.
Для цього можна використати просте розповсюдження (за середньою).
За сумарними значеннями показників вибіркової сукупності по
реґіону розраховуються середні значення абсолютних показників на
~
1 домогосподарство (x), тобто:
~
x = сума E x / n, де
~
сума E x - сумарне значення показників усіх обстежених
домогосподарств у реґіоні;
n - кількість обстежених домогосподарств по реґіону.
Отримані середні значення показників на 1 домогосподарство у вибірковій сукупності приймаються рівними відповідним показникам у генеральній сукупності.
Розповсюдження середніх показників вибірки на генеральну
сукупність здійснюється шляхом множення середніх значень цих
~
показників на 1 домогосподарство у вибірці (x), на кількість
господарств у генеральній сукупності (N):
S ~
X = x * N.
При застосуванні простої середньої для отримання розрахункових даних про обсяги виробництва продукції тваринництва всіма господарствами населення, а не тільки населенням сільської місцевості, по якій проводиться вибіркове обстеження, необхідно внести коригування по кожному виду продукції на господарства населення, які проживають у міській місцевості.
Для цього використовується питома вага господарств населення міської місцевості у всіх господарствах населення по поголів'ю худоби на початок року та темпи зміни цього показника в господарствах населення сільської місцевості за звітний рік.
При заповненні показників щодо купівлі (продажу) худоби господарствами населення поряд з даними вибіркового обстеження ураховуються відповідні дані рядків 65 та 50 ф. N 24 (річна), а при заповненні показників по реалізації на забій - дані переробних підприємств про надходження худоби на переробку від цієї категорії господарств.
По рядку "Усі категорії господарств" кількість купленої худоби повинна дорівнювати кількості проданої худоби. У випадках, коли ця умова не витримується за рахунок худоби, яка була використана на корм хутровим звірям і включена в інше вибуття, то різницю (небаланс) слід показати як продану населенню і надати пояснення на таблиці 9.
IV.2. Виробництво (вирощування) продуктивної худоби і птиці
Виробництво (вирощування) худоби і птиці у живій масі складається із ваги одержаного за рік приплоду, приросту ваги молодняку і худоби та птиці дорослої на відгодівлі та нагулі за мінусом падежу молодняку і худоби на відгодівлі. Виробництво (вирощування) худоби і птиці показується в натурі (у масі) і розраховується за основними видами продуктивної худоби: велика рогата худоба, свині, вівці та кози, а також у цілому по всіх видах птиці за звітний рік.
Обсяги вирощування кролів, коней умовно дорівнюють обсягам реалізації на забій у живій масі цих видів худоби.
Вирощування у сільськогосподарських підприємствах показується в таблиці 8 "Виробництво продуктів тваринництва" (Додаток 2) на підставі даних статистичного спостереження за ф. N 24 (річна) "Звіт про стан тваринництва".
Зокрема, по великій рогатій худобі при складанні таблиці 8 повинен витримуватися такий взаємозв'язок між таблицями:
| Таблиця 8 "Виробництво продуктів тваринництва" | Інструментарій | |
| N рядка | Найменування показника | |
| 1 | Вироблено (вирощено) у живій масі | Ф. N 24 (річна) ряд. 38 гр. 1 |
| 2 | Реалізовано на забій великої рогатої худоби у живій масі | Табл. 12 ряд. 7 |
| 3 | Із реалізованої на забій великої рогатої худоби одержано м'яса, сала і субпродуктів | Табл. 12 ряд. 8 |
Розрахунки виробництва (вирощування) у господарствах населення проводяться за програмою додатку до Таблиці 8 (Додаток 3) на підставі даних розрахунків обороту стада (таблиця 9), розрахунків виробництва м'яса (таблиця 12), розрахунків обороту птиці та виробництва продукції птахівництва (таблиця 18), даних обстеження домогосподарств у сільській місцевості за ф. N 02-СГН та форми N 24 (річна) "Звіт про стан тваринництва".
Загальна схема розрахунку в господарствах населення та взаємозв'язок показників такі:
| Додаток до Таблиці 8 | Інструментарій | ||
| N рядка | Найменування показника | Велика рогата худоба, свині вівці та кози | Птиця |
| 1 | Реалізовано на забій худоби та птиці в живій масі, тонн | Табл. 12 ряд. 7 гр. 9 по відповідному виду худоби | Табл. 18 ряд. 9 гр. 17 |
| 2 | Наявність поголів'я худоби та птиці, тис. голів: а) на початок року | Табл. 9 ряд. 9 гр. 1 | Табл. 18 ряд. 9 гр. 1 |
| б) на кінець року | Табл. 9 ряд. 9 гр. 11 | Табл.18 ряд. 9 гр. 11 | |
| 3 | Середня жива маса 1 голови худоби та птиці, кг а) на початок року б) на кінець року | Розрахунково за даними обстеження діяльності домогосподарств у сільській місцевості | |
| 6 | Загальна жива маса худоби та птиці, тонн: а) проданої, переданої і вивезеної на плем'я | Ф. N 24 (річна), ряд. 51 по відповідному виду худоби | Ф. N 24 (річна), ряд. 51 гр. 7 |
| б) купленої, ввезеної на плем'я | Ф. N 24 (річна), ряд. 66 по відповідному виду худоби | Ф. N 24 (річна), ряд. 66 гр. 7 | |
| 8 | Реалізовано на забій в живій масі, тонн: а) кролів | Табл. 17 ряд. 9 гр. 7 | |
| б) коней | Табл. 12 ряд. 7 гр. 9 | ||
По інших статтях додатку до Таблиці 8 розрахунки проводяться відповідно до підказів на бланку.
Середня жива маса 1 голови худоби по кожному виду в цілому (велика рогата худоба, свині тощо) розраховується виходячи із даних про чисельність худоби по кожній віковій групі за даними обліку (перепису) худоби та їх середньої живої маси.
Середня жива маса 1 голови за віковими групами визначається таким чином: спочатку за даними вибіркової сукупності обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств встановлюється середня жива маса корови, забитої в господарстві (ф. N 02-СГН, розділ II пит. 1 ряд. 05 / ряд. 04 по гр. 202). Потім, виходячи із вікового складу відповідного виду худоби за даними обліку (перепису) худоби і встановлених співвідношень маси окремих груп та видів худоби до маси корів, встановлюється середня маса 1 голови кожного виду худоби:
Співвідношення мас окремих вікових груп худоби до маси корови:
Приклад (умовний)
Розрахунок середньої живої маси 1 голови великої рогатої худоби на початок звітного періоду у господарствах населення
Цей метод визначення середніх мас худоби за віковими групами є основним. Однак отримані результати слід експертно оцінити, порівнявши з даними вибіркового обстеження діяльності домогосподарств у сільській місцевості про середню масу худоби, яка забита в господарстві. В разі необхідності слід провести необхідні коригування.
Обсяги виробництва (вирощування) худоби та птиці по господарствах населення заносяться до гр. 9 таблиці 8 "Виробництво продуктів тваринництва" по кожному виду худоби.
IV.3. Виробництво м'яса, сала і субпродуктів (реалізація худоби на забій)
Розрахунки виробництва м'яса (реалізація худоби на забій) за категоріями господарств проводяться за програмою таблиці 12 "Виробництво м'яса, сала і субпродуктів (реалізація худоби на забій)" (Додаток 4) за основними видами худоби:
- велика рогата худоба
- свині
- вівці та кози
- коні.
Реалізація худоби на забій розраховується у перерахунку на масу живої худоби та в забійній масі, включаючи субпродукти.
Загальний обсяг реалізованої худоби на забій у живій масі сільськогосподарськими підприємствами приймається за даними статистичного спостереження за ф. N 24 (річна) "Звіт про стан тваринництва", а чисельність забійного контингенту - за даними гр. 7 таблиці 9 "Оборот стада" по відповідному виду худоби.
Наприклад, при розрахунку виробництва м'яса великої рогатої худоби у живій масі джерелами інформації для складання таблиці 12 є:
| Таблиця 12 "Виробництво м'яса" | Ф. N 24 (річна) "Звіт про стан тваринництва" | |
| N рядка | Найменування показника | Код рядка |
| 1 | Всього реалізовано на забій, тисяч голів | Ряд. 56 гр. 1 та дорівнює даним табл. 9 гр. 7 |
| 2 | Загальна маса реалізованої на забій худоби у живій масі, тонн | Ряд. 57 гр. 1 |
| 5 | Крім того, одержано приросту в результаті відгодівлі, нагулу і дорощування худоби у відгодівельних господарствах і скотобазах переробних підприємств у живій масі, тонн | Ряд. 02 - ряд. 57 гр. 1 |
| 7 | Загальна маса реалізованої на забій худоби у живій масі, включаючи приріст, тонн | Ряд. 02 |
Інші статті таблиці 12 є розрахунковими.
Виробництво м'яса у господарствах населення визначається шляхом добутку середньої маси 1 голови відповідного виду худоби на забійний контингент худоби, який встановлюється за оборотом худоби (гр. 7 таблиці 9).
Середня жива маса 1 голови худоби по цій категорії господарств розраховується за даними вибіркової сукупності обстеження домогосподарств з врахуванням вікової структури поголів'я, або приймається рівній середній масі худоби, яка продана на ринку сільськогосподарськими підприємствами за ф. N 24 (річна) (ряд. 66 / ряд. 65).
В районах, де проводиться забій ягнят на смушку, у виробництво м'яса включається також м'ясо ягнят, фактично використане як продовольче м'ясо. Таке м'ясо показується в окремій таблиці "вівці каракульські".
Для розрахунку виробництва м'яса у забійній вазі використовуються коефіцієнти виходу м'яса, жиру-сирцю і субпродуктів, які розраховуються як середньорічні дані за останні 3 роки на підставі даних м'ясокомбінатів, птахофабрик, інших переробних підприємств, що розташовані на території реґіону. У разі відсутності інформації для розрахунку коефіцієнтів у розрізі категорій товаровиробників, вони встановлюються єдиними для сільськогосподарських підприємств та господарств населення.
При відсутності даних про вихід м'яса, сала і субпродуктів від живої маси кролів, конини, слід умовно прийняти вихід м'яса, сала і субпродуктів від живої маси кролів у розмірі 50 процентів, від живої маси конини - на рівні виходу по великій рогатій худобі.
Результати розрахунків виробництва м'яса у живій і забійній масі, включаючи субпродукти (відповідно рядки 7 та 8 таблиці 12), переносяться в таблицю 8 "Виробництво продуктів тваринництва".
IV.4. Виробництво шкур худоби
Розрахунки виробництва шкур всього та за основними видами тварин (велика рогата худоба, вівці і кози (без каракульських), вівці каракульські, коні) у розрізі категорій господарств здійснюються за програмою таблиці 14 "Виробництво шкур" (Додатки 5.1 та 5.2).
У таблиці 14 по великій рогатій худобі, конях заповнюються графи з 1 по 8, вівцях і козах (без каракульських) - графи 1-9, вівцях каракульських - гр. 1-6, 8, 9, а у зведеній таблиці по всіх видах худоби заповнюються графи 6-10.
Кількість одержаних шкур, крім свинячих, включає в себе: кількість шкур із забитої худоби (забійний контингент худоби), шкури, одержані від худоби, яка загинула, та отримані від мертвонародженого приплоду шкури.
Забійний контингент худоби відповідає даним рядку 1 таблиці 12 або графі 7 таблиці 9, а чисельність худоби, яка загинула, відповідає даним графи 6 таблиці 9 "Оборот стада".
Процент використання шкур від загиблої худоби у сільськогосподарських підприємствах установлюється за даними форми N 24 (річна) "Звіт про стан тваринництва" співвідношенням рядків 152 "з них знято і оприбутковано шкур" до рядка 151 "Забито та пало худоби, одержано мертвонародженого приплоду".
Процент використання шкур від загиблої худоби у господарствах населення визначається за даними вибіркової сукупності обстеження діяльності домогосподарств у сільській місцевості: розділ II пит. 2 "Довідково" ряд. 54 / (ряд. 03 + ряд. 04).
При встановленні проценту використання шкур від загиблої худоби використовуються також матеріали лабораторій ветеринарної медицини на місцях.
Кількість шкур, які отримані від мертвонародженого приплоду, встановлюється за експертною оцінкою або за даними господарств.
Загальну кількість шкур, одержаних від забійного контингенту худоби і від загиблої худоби, слід розділити на шкури великі (вагою понад 10 кг) і дрібні (вагою до 10 кг). Розподіл на шкури великі і дрібні проводиться за питомою вагою, одержаною за даними в сільськогосподарських підприємствах: розділ 9 ф. N 24 (річна) "Звіт про стан тваринництва".
До дрібних шкур відносяться шкури телят, лошат, кінського молодняку, шкури овець та кіз всіх видів, в тому числі каракуль і хутросировина (овчина хутряна та шубна, хутряні шкурки ягнят).
Із загального виробництва дрібних шкур виділяється виробництво каракульських шкурок за даними форми N 24 (річна). У виробництво каракульських шкурок потрібно включити каракульські шкури як від забитих для одержання шкурок ягнят, так і шкури, одержані від ягнят, які пали, і мертвонароджених ягнят (рядки 62 та 70).
Виробництво свинячих шкур умовно визначається за даними переробних підприємств, розташованих на території реґіону.
Виробництво шкур худоби в цілому та за видами у розрізі категорій товаровиробників заноситься у таблицю 8 "Виробництво продуктів тваринництва".
IV. 5. Розрахунок обсягів виробництва продуктів тваринництва, які не пов'язані із забоєм худоби
IV.5.1 Виробництво молока коров'ячого
Виробництво молока розраховується за програмою таблиці 15 "Виробництво молока" (Додаток 6).
Кількість надоєного молока, середньорічне поголів'я корів, середній надій молока від однієї корови у сільськогосподарських підприємствах приймаються за даними статистичного спостереження за формою N 24 (річна) "Звіт про стан тваринництва".
У сільськогосподарських підприємствах і господарствах усіх категорій виробництво молока по всьому стаду корів показується у графі 3, в тому числі від корів молочного стада - у графі 3а таблиці 15. Розрахунок середнього надою від однієї корови проводиться виходячи з валового надою молока від молочних корів.
Чисельність поголів'я молочних корів на початок року розраховується як все поголів'я корів за мінусом корів молочного стада, виділених для групового підсосного вирощування телят, та корів м'ясного напрямку (ряд. 75 гр. 2 - ряд. 83 гр. 1 - ряд. 87 гр. 1 ф. N 24 (річна).
Основними джерелами даних для визначення кількості надоєного молока у господарствах населення є дані обліку (перепису) худоби, зокрема поголів'я корів, а також дані обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості.
Валовий надій молока у господарствах населення по реґіону визначається як добуток розрахованого середнього надою молока на одну корову на середньорічну чисельність поголів'я корів в усіх господарствах населення реґіону.
Середньорічне поголів'я корів у господарствах населення визначається як середня арифметична чисельності поголів'я корів із двох дат (на початок і кінець року) або за формулою середньої хронологічної моментного динамічного ряду :
1/2 x + x + x + ... + 1/2 x
1 2 3 n
X = --------------------------------- , де
сер. n - 1
x , x , x ... x - чисельність поголів'я корів молочного
1 2 3 n напрямку на початок кожного місяця;
n - кількість дат (місяців) у періоді.
На підставі даних вибіркової сукупності обстеження домогосподарств визначається середній надій молока від однієї корови у господарствах населення сільської місцевості (ф. N 02-СГН, розділ II пит. 3).
При цьому слід мати на увазі, що середній надій молока від однієї корови за матеріалами обстеження рахується у літрах, тому при розрахунках його необхідно перевести у кілограми помноживши на коефіцієнт 1,03.
Розміри середнього надою молока від корів, що знаходяться у домогосподарствах, які проживають у міських поселеннях, установлюється за середніми показниками надою молока в усіх сільськогосподарських підприємствах та в домогосподарствах сільської місцевості даного реґіону.
IV.5.2 Виробництво молока козячого, овечого і кобилячого
Визначення надоїв і обсягів виробництва козячого, овечого і кобилячого молока аналогічне визначенню виробництва коров'ячого молока.
При відсутності даних про щомісячну чисельність козоматок, середнє поголів'я їх установлюється із двох дат (на початок і кінець року).
Виробництво овечого молока розраховується лише в районах, де проводиться доїння овець.
Для визначення виробництва кобилячого молока в районах виробництва кумису рекомендується використовувати дані про надої кобил в кумисовиробничих господарствах.
Обсяги виробництва молока в цілому та за видами у розрізі категорій товаровиробників заносяться в таблицю 8 "Виробництво продуктів тваринництва".
IV.5.3 Виробництво вовни овечої і козячої
Розрахунок виробництва вовни за видами та категоріями господарств проводиться у таблиці 16 "Виробництво вовни" (Додаток 7).
Виробництво овечої вовни розраховується в цілому та за окремими її видами (тонка, напівтонка, напівгруба і груба).
Чисельність поголів'я овець, кіз та виробництво овечої або козячої вовни у сільськогосподарських підприємствах визначається за даними форми N 24 (річна) "Звіт про стан тваринництва". Також сума чисельності поголів'я овець та кіз у таблиці 16 (гр. 1 + гр. 8) повинна дорівнювати поголів'ю худоби, яке показане у графі 1 таблиці 9.
Для розрахунку обсягів виробництва овечої та козячої вовни у господарствах населення основним джерелом даних про кількість настриженої вовни з овець є дані вибіркової сукупності обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості (ф. N 02-СГН розд. II пит. 3).
Розмір валового настригу овечої вовни установлюється шляхом множення розрахованого за даними вибіркового обстеження середнього настригу з 1 голови на поголів'я овець всякого віку на початок звітного року в усіх господарствах населення за даними обліку (перепису) худоби.
У випадку, коли мала місце різка зміна поголів'я овець (кіз) протягом року, розрахунки потрібно провести із середнього поголів'я, розрахованого із двох дат (на початок і кінець року).
Розподіл за видами овечої вовни проводиться за даними сільськогосподарських або переробних підприємств, іншою наявною інформацією в реґіоні.
Обсяги виробництва вовни в цілому та за видами у розрізі категорій товаровиробників заносяться у таблицю 8 "Виробництво продуктів тваринництва".
IV.6. Виробництво продукції кролівництва
Розрахунок продукції кролівництва проводиться за програмою таблиці 17 "Продукція кролівництва" (Додаток 8).
Загальна чисельність кролів на початок і кінець звітного року в сільськогосподарських підприємствах та в господарствах населення визначається за даними обліку (перепису) худоби; дані про виробництво м'яса кролів у сільськогосподарських підприємствах - за формою N 24 (річна), по домогосподарствах - за даними обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості.