Про затвердження Методичних рекомендацій щодо квартальних розрахунків валового внутрішнього продукту виробничим методом

Відповідно до статті 14 Закону України "Про державну статистику" та з метою забезпечення доступності, гласності і відкритості статистичної інформації, її джерел та методології складання

1. Затвердити схвалені методичною комісією Держкомстату Методичні рекомендації щодо квартальних розрахунків валового внутрішнього продукту виробничим методом (додається).

2. Департаменту макроекономічної статистики (Нікітіній І.М.):

2.1. Здійснювати організаційне керівництво щодо застосування на практиці зазначеної методики.

2.2. Направити затверджені у п. 1 цього наказу Методичні рекомендації щодо квартальних розрахунків валового внутрішнього продукту виробничим методом Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерству фінансів, Національному банку, Головним управлінням статистики в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Управлінню статистики у м. Севастополі для використання в роботі.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Головка В.А.

Ці Методичні рекомендації підготовлено співробітниками департаменту макроекономічної статистики Держкомстату України:

Методичні рекомендації щодо квартальних розрахунків валового внутрішнього продукту (ВВП) виробничим методом підготовлені на виконання заходів Програми розвитку системи національних рахунків на період до 2010 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2003 р. N 475. Вони базуються на стандартах Системи національних рахунків (СНР), а також з урахуванням положень і рекомендацій "Керівництва по квартальних національних рахунках".

Методичні рекомендації враховують особливості національної економіки та наявної інформаційної бази і призначені для використання у практичній роботі фахівців Держкомстату України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та наукових установ.

Метою цих Методичних рекомендацій є одержання квартальних даних щодо обсягів виробництва. В Методичних рекомендаціях розглядаються основні принципи та положення розрахунку квартального ВВП виробничим методом. Наведена загальна схема розрахунку валової доданої вартості (ВДВ) у фактичних цінах за видами економічної діяльності та ВВП в цілому по економіці. Представлені індикатори, які використовуються для розрахунків квартальних обсягів виробництва у порівнянних цінах.

З подальшим розвитком національного рахівництва України в цілому і квартальних національних рахунків зокрема методичні рекомендації будуть доповнюватись, уточнюватись та удосконалюватись.

Квартальні розрахунки ВВП здійснюються для відслідковування внутрішньорічної динаміки, характеристики поточної економічної ситуації, визначення кон'юнктури та поворотних точок економічного розвитку країни, а також попередньої розробки очікуваних результатів року. Вони переглядаються і уточнюються після одержання остаточних детальних річних оцінок.

Для оцінки квартального і річного ВВП використовуються три методи: виробничий, розподільний та кінцевого використання. В цій методиці розглядається виробничий метод, який має важливе значення для аналізу результатів функціонування економіки.

Виробничий метод полягає у визначенні валової доданої вартості за видами економічної діяльності* як різниці між вартістю виробленої продукції в основних цінах і вартістю матеріальних витрат та послуг, спожитих у процесі виробництва.

Валовий внутрішній продукт визначається як підсумок валових доданих вартостей усіх видів економічної діяльності, збільшений на величину чистих податків на продукти (додаток 1).

Держкомстат України здійснює розрахунки ВВП і уточнює їх. Крім цього, проводиться поетапна їх актуалізація. Це обумовлено термінами одержання Держкомстатом основних масивів інформації (статистичної та адміністративної), які визначено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 р. N 341, та строками річних розрахунків складових СНР (додаток 2).

Квартальні розрахунки ВВП використовують ті ж самі принципи, що і річні, і базуються на тій же методології. Їх особливість полягає у значно коротших термінах розрахунку та обмеженій інформаційній базі. У зв'язку з цим квартальні дані базуються на більш спрощених схемах розрахунку і в разі необхідності використовують математичні методи, річні співвідношення, експертні оцінки, які визначаються, виходячи з тенденції попередніх періодів за окремими видами економічної діяльності.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) - це вартість усіх товарів та послуг у ринкових цінах, створених на економічній території країни за той чи інший період, за винятком вартості їхнього проміжного споживання.

В розрахунок ВВП виробничим методом включаються такі показники: випуск, проміжне споживання, валова додана вартість.

Випуск являє собою вартість товарів та послуг, які є результатами виробничої діяльності господарюючих одиниць - резидентів у звітному періоді. У відповідності до прийнятих СНР'93 границь виробничої сфери випуск включає:

- усі товари незалежно від їх використання, тобто як товари, надані іншим одиницям, які не є їх виробниками, так і товари, вироблені для власного кінцевого споживання або нагромадження, включаючи приріст запасів матеріальних оборотних коштів у виробника;

- послуги, надані іншим інституційним одиницям, зокрема неринкові послуги органів державного управління та некомерційних організацій;

- оплачувані побутові і домашні послуги, які надаються найманою домашньою прислугою;

- умовно обчислена вартість послуг по проживанню у власному житлі.

В системі національних рахунків розрізняється два типи випуску: ринковий і неринковий.

Ринковий випуск включає:

- товари та послуги, які реалізуються за економічно значущими цінами;

- товари та послуги, які вироблені одним підрозділом (закладом) та постачаються іншому підрозділу (закладу) цього ж підприємства для використання у виробництві в цьому самому або в наступних періодах;

- товари та послуги, надані роботодавцями своїм робітникам у якості оплати праці в натуральній формі;

- товари та послуги, які обмінюються за бартером на інші товари, послуги або активи;

- готову продукцію та незавершене виробництво, які надходять у запаси матеріальних оборотних коштів у виробника і призначені для ринкового використання, тобто на вказані вище цілі.

Ринковий випуск великих та середніх підприємств визначається згідно з квартальними даними ф. 1-підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства" (квартальна) про обсяги реалізованої продукції, зміни вартості залишків незавершеного виробництва та запасів готової продукції, продукції власного виробництва для внутрішніх потреб підприємства.

Обсяги малих підприємств і домашніх господарств, які виробляють товари та надають послуги, розраховуються на основі іншої статистичної та адміністративної інформації (дані Державної податкової адміністрації, дані вибіркового обстеження умов життя домогосподарств), а також дораховуються по коефіцієнтах за відповідними видами економічної діяльності, які склалися за даними остаточного року.

Фінансові послуги включають фінансове посередництво (діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів), страхування, допоміжну діяльність у сфері фінансів та страхування.

Складові ринкового випуску за видами економічної діяльності наведені у додатку 3.

Неринковий випуск включає:

- товари та послуги, вироблені інституційними одиницями для їх власного кінцевого використання, тобто кінцевого споживання або валового нагромадження;

- товари та послуги, які надаються іншим інституційним одиницям безоплатно або за цінами, які не мають економічного значення;

- послуги по проживанню у власному житлі;

- готову продукцію та незавершене виробництво, які призначені для неринкового використання і надходять у запаси матеріальних оборотних коштів виробника.

Неринковий випуск органів державного управління, некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства, визначається за сумою поточних витрат на виробництво товарів та послуг та обсягів споживання основного капіталу підприємств загального державного управління.

Неринковий випуск домашніх господарств у частині виробництва товарів та послуг для власного кінцевого використання може визначатись за цінами, які склалися на ринку.

Основним джерелом інформації для розрахунку неринкового випуску є квартальні звіти про виконання Зведеного бюджету України по видатках згідно з функціональною, економічною та програмною класифікаціями. Крім цього, використовується інформація Пенсійного фонду України та інших фондів соціального страхування, дані державних статистичних спостережень.

Складові неринкового випуску за видами економічної діяльності наведені у додатку 4.

Проміжне споживання відображає вартість товарів та послуг, використаних у процесі виробництва.

Проміжне споживання госпрозрахункових підприємств розраховується за даними форми N 1-підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства" (квартальна) і включає матеріальні витрати та нематеріальні послуги.

До складу матеріальних витрат включається вартість витрачених у виробництві сировини і матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих, палива і електроенергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари і тарних матеріалів, інших матеріальних витрат.

Для розрахунку нематеріальних послуг в інших витратах використовується питома вага нематеріальних послуг за даними остаточного року.

Проміжне споживання малих підприємств і домашніх господарств розраховується за даними форми N 1-підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства" (річна) з використанням питомої ваги проміжного споживання у випуску за даними остаточного року.

Проміжне споживання по загальнодержавному управлінню розраховується за даними звіту "Про використання Зведеного бюджету України по видатках" і визначається як поточні витрати, тобто без урахування капітальних витрат, за кодами економічної класифікації, на основі відсотків остаточного року та експертних оцінок.

Оплата послуг фінансових посередників визначається як різниця між доходами від власності, одержаними фінансовими посередниками, і відсотками, сплаченими їхнім кредиторам.

Сума випуску усіх видів економічної діяльності дорівнює випуску в основних цінах. Основні ціни - це ціни за одиницю виробленого товару чи послуги з урахуванням субсидій на продукти та за виключенням податків на продукти, які належать до сплати.

Валова додана вартість в основних цінах визначається як різниця між випуском і проміжним споживанням кожного виду економічної діяльності, зменшена на величину послуг фінансового посередництва.

Податки на продукти справляються пропорційно кількості або вартості товарів та послуг, вироблених, реалізованих виробничою одиницею - резидентом.

До основних податків на продукти відносяться: податок на додану вартість, акцизний збір, ввізне та вивізне мито, відрахування плати за транзит природного газу, транспортування нафти та аміаку через територію України.

Податки на продукти визначаються згідно з даними квартального звіту "Про виконання Зведеного бюджету України" за доходами та приймаються до розрахунку за принципом нарахувань.

Субсидії на продукти надаються пропорційно кількості або вартості товарів та послуг, вироблених, реалізованих виробничою одиницею - резидентом. Субсидії на продукти розраховуються згідно з даними квартального звіту "Про виконання Державного та місцевого бюджетів України по видатках". Субсидії на продукти призначені для державного регулювання цін на сільськогосподарську та іншу продукцію, а також на покриття поточних збитків підприємств житлового, комунального господарств, установ культури, міського транспорту тощо.

Валовий внутрішній продукт у ринкових цінах визначається як сума валової доданої вартості усіх видів економічної діяльності в основних цінах і податків на продукти за виключенням субсидій на продукти.

При проведенні розрахунків ВВП виробничим методом використовуються дані державних статистичних спостережень та адміністративні дані.

Дані державних статистичних спостережень:

Дані структурної статистики:

- форма N 1-підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства" (квартальна) по великих, середніх підприємствах.

Дані статистики сільського господарства та навколишнього середовища:

- форма N 3-лг "Звіт про заготівлю деревини";

- ф. N 24-СГ "Звіт про стан тваринництва";

- ф. N 7-СГ "Звіт про хід збирання урожаю, наявність насіння озимих культур та проведення інших робіт";

- 01-СГН "Запитальник базового інтерв'ю";

- 02-СГН "Запитальник щомісячного інтерв'ю".

Дані статистики науки, інновацій та інформатики:

- форма N 1-наука "Звіт про виконання наукових та науково-технічних робіт".

Дані статистики послуг та соціальних програм:

- форма N 1-громадська організація "Звіт про діяльність громадської організації";

- форма N 1-житлофонд "Житловий фонд".

Дані статистики торгівлі:

- форма N 1-біржа "Звіт про діяльність біржі";

- форма N 3-торг "Звіт про продаж та запаси товарів у торговій мережі і мережі ресторанного господарства";

- ф. N 1-опт "Звіт про діяльність підприємства по оптовій торгівлі".

Дані статистики фінансів:

- форма N 1-ст "Звіт про фінансову діяльність страхової організації";

- форма N 1-дт "Звіт про фінансову діяльність довірчого товариства";

Дані вибіркового статистичного обстеження умов життя домогосподарств:

- витрати на придбання продовольчих та непродовольчих товарів на ринках і у окремих громадян;

- витрати на отримання послуг у окремих громадян.

Дані статистики праці:

- форма 1-ПВ"Звіт з праці" (квартальна).

Адміністративні дані:

- звіт про виконання Державного бюджету України та бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя по відповідних кодах функціональної, програмної та економічної класифікацій;

- звітність про виконання бюджетів загальнодержавних позабюджетних фондів;

- інформація про прибутки та збитки Національного банку України та дані Зведеного звіту про прибутки та збитки банків України;

- звіт про доходи та витрати страховика Державної комісії з регулювання фінансових послуг України;

- форми N Д-1 "Звіт про ремонт і утримання автомобільних доріг" та N Д-9 "Про надходження та використання коштів на дорожнє господарство" Державної служби автомобільних доріг України;

- інформація Державної податкової адміністрації України про доходи та витрати фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Розрахунок ВВП у фактичних цінах виробничим методом здійснюється за такою схемою:

У квартальних розрахунках для переоцінки складових ВВП у порівнянних цінах застосовуються два методи: екстраполяції та дефлятування.

Згідно з першим методом, дані по випуску відповідного виду економічної діяльності за відповідний квартал попереднього року у фактичних цінах екстраполюються за допомогою відповідних індексів фізичного обсягу (індекс фізичного обсягу випуску приймається на рівні індексу фізичного обсягу ВДВ).

При використанні другого методу випуск у порівнянних цінах визначається дефлятуванням його обсягів за звітний період у фактичних цінах відповідними індексами цін по кожному виду економічної діяльності (за допомогою індексу-дефлятора випуску переоцінюється ВДВ).

Розрахунок складових ВВП у порівнянних цінах здійснюється за етапами:

1. Переоцінюється випуск та ВДВ у порівнянних цінах за видами економічної діяльності. Індикатори, які використовуються для переоцінки випуску у порівнянних цінах, наведені у додатку 5.

2. Розраховується проміжне споживання у порівнянних цінах як різниця між випуском і ВДВ у порівнянних цінах за кожним видом економічної діяльності.

3. Здійснюється переоцінка послуг фінансових посередників за допомогою індексу середньооблікової чисельності працівників банківської діяльності.

4. Проводиться переоцінка податків та субсидій на продукти по чистих податках (податки за виключенням субсидій на продукти) із використанням індексів фізичного обсягу випуску відповідних видів економічної діяльності.

Ринковий випуск наведено по госпрозрахункових підприємствах, фінансових установах і домашніх господарствах за видами економічної діяльності.

Неринковий випуск наведено по загальнодержавному управлінню, некомерційних організаціях, що обслуговують домашні господарства, домашніх господарств в частині вартості послуг по проживанню у власному житлі.

Література

1. Система национальных счетов. Комиссия Европейских сообществ, МВФ, ОЭСР, ООН, Всемирный Банк, 1993. - Брюссель/Люксембург, Вашингтон, О.К., Нью-Йорк, Париж. - 1998.

2. European System of Accounts (ESA 1995). Eurostat.

3. Эйдриан М.Блум, Роберт Дж.Диппелсман и Нильс Э.Меле. Руководство по квартальным национальным счетам. Концепции, источники данных и составление. - МВФ, Вашингтон, округ Колумбия. - 2001.

4. Руководство по квартальным счетам. - Евростат - 2000.

5. Методика розрахунку валового внутрішнього продукту виробничим методом і за доходами. - Держкомстат України. - 2004.

6. Методичні рекомендації щодо розрахунку валового внутрішнього продукту у постійних цінах. - Держкомстат України. - 2004.