Про затвердження Методологічних положень щодо статистичного аналізу чисельності та складу населення

Для розрахунку середнього, модального та медіанного віку визначаються:

- середини вікових інтервалів;

- добутки чисельності населення вікових груп та відповідних їм середин вікових інтервалів;

- кумулятивна чисельність населення за віковими групами:

- модальний чи медіанний інтервали.

Модальний інтервал визначається як інтервал з найбільшою чисельністю населення.

Медіанний інтервал - віковий інтервал, кумулятивна чисельність населення якого включає половину населення.

В приведеній таблиці чисельність населення в модальних інтервалах виділена жирним шрифтом, в медіанних - жирним курсивом.

За даними таблиці, середній вік населення:

Зауважимо, що обчислення середнього віку в КЕОІ АРЧН для великих територій та малих територій має свою специфіку. Так, для великих територій розрахунок провадиться за однорічними віковими інтервалами і останній інтервал за даними Всеукраїнського перепису 2001 року встановлюється 103 роки.

Для малих територій розрахунок провадиться за п'ятирічними віковими інтервалами і, як відомо, останній інтервал - 70 років і більше. За середину останнього інтервалу в даному випадку береться медіанний вік, обчислений по відповідній великій території для інтервалу 70 років і більше. Середини останніх інтервалів встановлюються щорічно для всіх малих територій.

В даному випадку модальний інтервал для населення обох статей та чоловіків - 20 - 24 роки, для жінок - 45 - 49 років. Розрахуємо модальний вік населення обох статей:

Аналогічно розраховується модальний вік чоловіків - 20,5 років жінок - 45,7 років.

В нашому прикладі медіанний інтервал для чоловіків і населення обох статей - це інтервал 35 - 39 років, для жінок - 40 - 44 роки. Розрахуємо медіанний вік населення обох статей:

Аналогічно розраховується медіанний вік чоловіків - 35,4 років жінок - 41,7.

Демографічне навантаження - це узагальнена кількісна характеристика вікової структури населення, яка показує навантаження на суспільство та економіку невиробничим населенням.

В Україні демографічне навантаження розраховують у відповідності з чинними законодавчими актами про працю, при цьому працездатним віком вважається для чоловіків 16 - 59 років, для жінок - 16 - 54 роки:

- загальний коефіцієнт демографічного навантаження:

У міжнародній демостатистичній практиці (наприклад, у публікаціях ООН) населення у працездатному віці визначається в інтервалі 15 - 64 роки:

- загальний коефіцієнт демографічного навантаження:

Основою для розрахунків коефіцієнтів демографічного навантаження в наведених вище прикладах стала чисельність населення України за статтю та віком на початок 2005 року.

При розрахунку показників демографічного навантаження слід пам'ятати, що загальний коефіцієнт демографічного навантаження має дорівнювати сумі часткових і при необхідності провадити їх балансування.

Під старінням населення, або демографічним старінням, слід розуміти збільшення частки людей старших вікових груп в населенні. Старіння населення є результатом тривалих демографічних змін, зрушень в характері відтворення населення, в народжуваності й смертності та їх співвідношенні, а також, частково, міграції.

Розрізняють два типи старіння населення:

- старіння "знизу", що є результатом зниження народжуваності;

- старіння "зверху", що є результатом збільшення середньої очікуваної тривалості життя, зменшення смертності в старших вікових групах за умови низької народжуваності.

В нашій країні населення продовжує старіти знизу, оскільки народжуваність залишається низькою, а смертність в старших вікових групах практично не зменшується, тривалість життя не зростає, залишаючись низькою порівняно з розвиненими і навіть з деякими країнами, що розвиваються.

Широко розповсюджена думка про те, що старіння населення пов'язане зі зниженням смертності. Проте це не так. Насамперед, головна причина, а в Україні практично єдина, - зниження народжуваності, а смертність в наших умовах практично знижує темпи старіння населення, тому що багато людей не доживає до старості, або живуть у літньому віці значно менше, ніж у тих країнах, які досягли збільшення тривалості життя. Там процес старіння характеризується не тільки загальним збільшенням частки осіб у віці, старшому за 60 або 65 років, але й випереджаючим зростанням найвищого сегменту вікової піраміди.

За критерій для оцінки демографічного старіння використовують частку в населенні осіб, старших певного віку. В Україні, Росії та багатьох інших країнах це вік 60 років, в розвинених країнах Заходу та в міжнародній практиці - це 65 років.

Ступінь прояву процесу старіння відображають коефіцієнти старіння "зверху", що характеризують частку осіб, які досягли та перетнули перший поріг старості, 60 чи 65 років, у загальній чисельності населення:

Коефіцієнти старіння зверху можуть бути розраховані для чоловіків і жінок разом, а також для кожної статевої групи окремо. Статеві закономірності старіння дещо відрізняються. Через менший рівень смертності у жінок в розвинених країнах спостерігається і більш високий рівень старіння.

Відповідно для оцінки під час вимірювання старіння населення використовують різні шкали, основані на вказаних значеннях віку. Якщо за критерій приймається вік 60 років, застосовується шкала Ж. Боже-Гарньє та Е. Россета, якщо вік 65 років - шкала демографічного старіння ООН.

Рівень старіння населення за оціночною шкалою Ж. Боже-Гарньє, розвинутою Е. Россетом, визначається наступним чином [6]:

В Україні за даними про чисельність населення на початок 2005 року коефіцієнт старіння "зверху" для віку 60 років

що визначається за оціночною шкалою Ж. Боже-Гарньє та Россета як надзвичайно старе населення.

За шкалою демографічного старіння ООН, для оцінки відносного числа осіб у віці 65 років і старше встановлено такі градації [6]:

молоде населення, до 4 %;

- на порозі старості, 4 - 7 %;

старе населення, 7 % і більше.

В Україні за даними про чисельність населення на початок 2005 року цей коефіцієнт дорівнює

Поряд з коефіцієнтами старіння "зверху" для характеристики демографічної старості застосовують коефіцієнт старіння "знизу", який розраховують як частку дітей у населенні:

При проведенні аналізу чисельності та складу населення за статтю та віком важливе місце належить графічним методам дослідження даних. Найбільш поширеними серед них є застосування гістограм (при зображенні конкретного населення), кривих розподілу (для теоретичного населення) та перетвореної гістограми - піраміди статево-вікової структури населення. Піраміда є суміщеною гістограмою, на якій дані щодо чоловіків та жінок подані окремо, але на одній віковій осі координат.

6.1 Статево-вікова піраміда населення

Статево-вікова піраміда (СВП) або, як її ще називають, вікова піраміда чи піраміда віку - це графічне зображення розподілу населення за віком і статтю. СВП являє собою двосторонню гістограму, на якій вікові інтервали в роках відкладені на вертикальній осі, а абсолютна кількість людей кожного певного віку та статі чи їх відносна частка в населенні відображені горизонтальними прямокутниками (або горизонтальними відрізками) з довжиною однакового масштабу (рис. 8.1) . Прямокутники будують окремо для кожної статі та кожного віку. Їх довжина по горизонтальній осі пропорційна чисельності населення даної статі та віку, тобто довжина однієї сходинки відповідає щільності даної вікової групи - числу людей на одиницю віку. Прямокутники розміщені один над іншим в порядку збільшення значень віку, зазвичай від 0 до 100 років і більше (іноді до 90 і більше, 85 років і більше), ліворуч - для чоловіків, праворуч - для жінок.

Рисунок 8.1 - Статево-вікова піраміда населення України на 01.01.2004 року

Вибір вікового інтервалу для побудови статево-вікової піраміди. При виборі вікового інтервалу більш переважними є, звичайно, однорічні вікові групи, оскільки побудовані за ними піраміди значно виразніші та інформативніші, ніж ті, що отримані з використанням п'ятирічних інтервалів. Прямокутник, який зображує п'ятирічну групу, має площу, що дорівнює сумі площ п'яти прямокутників, які відбивають окремо кожен рік. Звісно, якщо п'ятирічні групи зображуються у вигляді одного прямокутника, то піраміда втрачає точність, але загальний характер всього зображення залишається в цілому правильним. Будувати піраміду, використовуючи ряд розподілу з групуванням більше, ніж 5 років, не рекомендується, оскільки це є суттєвим наближенням і тим більш грубим, чим більш значними є коливання чисельності населення за окремі роки.

Основа для побудови статево-вікової піраміди. СВП будують або за абсолютними, або за відносними даними про чисельність вікових груп. Абсолютні дані являють собою просту арифметичну кількість людей у складі кожної вікової групи. Піраміди, побудовані за абсолютними даними, мають той серйозний недолік, що вони не порівнювані, якщо чисельності населення, які відбиваються цими пірамідами, суттєво відрізняються між собою. Оскільки в піраміді головне її конфігурація, а не розміри, найбільш переважною є побудова СВП за відносними даними.

З метою порівняння різних категорій населень та отримання інформації про їх вікову структуру, яку можна зіставити, частки окремих вікових груп розраховуються по відношенню до загальної чисельності населення, а не чисельності окремої статі.

Аналіз статево-вікової піраміди. Вікова піраміда зображує статево-віковий склад населення в той чи інший момент часу, тобто фіксує деякий його стан в ході невпинного процесу відтворення населення і в цьому розумінні є зрізом демографічного стану населення за певних історичних обставин. При аналізі статево-вікового складу в історичному аспекті є доцільним праворуч чи ліворуч піраміди (або по обидві її сторони) зобразити ще дві осі з зазначенням календарних років упродовж цілого століття. Проекція певного вікового прямокутника на цю шкалу дає можливість наочно співвіднести виступи та западини на піраміді з тими історичними подіями, що саме й викликали ці деформації структури, тобто дослідити історичну долю кожного покоління, виявити і виміряти вплив на його чисельність (і/або частку) тих подій, що зазнало покоління з моменту народження, з'ясувати історичні обставини відповідних деформацій у конфігурації СВП.

У ході аналізу статево-вікової піраміди населення з точки зору типу статево-вікової структури розглядають такі характеристики графіка:

1. Висота піраміди. Вона характеризує тривалість життя населення.

2. Ширина основи. Показує забезпеченість контингентом новонароджених.

3. Кути нахилу при основі та загальний силует. Кути нахилу граней піраміди до основи характеризують темп або швидкість зміни чисельності покоління новонароджених. Чим менші за абсолютною величиною кути нахилу, тим ближче контур піраміди до прямокутного і, відповідно, менше перевищення числа новонароджених над числом дорослих. При традиційному типі відтворення (прогресивна вікова структура населення, молоде населення) піраміда має широку основу і гострі кути нахилу бічних сторін. Це свідчить про те, що кожне наступне покоління новонароджених є численнішим за попереднє і, внаслідок високого рівня смертності в дитячі та молоді роки, досить швидко йде з життя. Для стаціонарної вікової структури (населення, що постарішало) кути нахилу при основі наближаються до прямих, що свідчить про усталену щорічну кількість новонароджених (ширина основи рік від року майже не змінюється) і про те, що майже всі, хто народився, мають шанс жити, переходячи з віку в вік внаслідок низьких рівнів смертності. Якщо ж кути нахилу бічних сторін стають більшими за прямі, тоді при вузькій основі з кожним роком кількість новонароджених стає все меншою, основа ще більше звужується. Зазначене є характерним для дуже старого населення, або населення, що зменшується.

Зазначимо, що сучасна піраміда населення України має вузьку основу, кути нахилу при основі тупі, а самі бічні сторони мають злам. Частина діаграми над зламом відбиває вікові групи населення, життя якого почалося при традиційному типі відтворення і яке рухається вгору, сходячи нанівець.

4. Обрис бічної сторони. Якщо населення розвивається в нормальних умовах, тобто режим відтворення населення (рівні народжуваності та смертності) не зазнає якихось суттєвих зовнішніх впливів, то вікова піраміда має відносно рівні грані без виступів і западин. Наявність западин і виступів в окремих вікових групах свідчить про порушення плавності зміни поколінь в зв'язку з екстремальними подіями, що призвели до підвищеної смертності, міграції, зниження народжуваності, шлюбності тощо і викривили графік.

Види статево-вікових пірамід. Статево-вікові піраміди бувають простими і складними. Складні відрізняються тим, що, крім зображення статево-вікової структури, на них нанесена інформація щодо населення працездатного віку, зайнятого населення тощо.

6.2 Інші методи графічного аналізу статистичних даних щодо чисельності та складу населення

Використання методів графічного аналізу обумовлюється як конкретними особливостями наявних даних, їх змістом і характером, так і цілями та завданнями статистичного дослідження. При цьому графічні зображення виконуються, як правило, двомірними, рідше - тримірними. В даному розділі розглянуті стандартні види графіків, що можуть бути реалізовані засобами пакету Excel:

- гістограма;

- лінійчата діаграма;

- графік;

- кругова (секторна) діаграма;

- діаграма з областями;

- кільцева;

- пелюсткова діаграма.

Гістограма, лінійчата діаграма, графік та діаграма з областями в свою чергу можуть бути побудовані як звичайні відображення значень різних категорій, діаграми з накопиченням (вклад кожної категорії в загальну суму) та нормовані діаграми (частка у % кожної категорії в загальній сумі). Крім того, всі діаграми (крім кільцевої та пелюсткової) можуть бути побудовані в об'ємному варіанті.

Звичайна гістограма (або лінійчата діаграма) відображує значення різних категорій, вона широко використовується для зображення рядів розподілу.

Одним з найпростіших та найпоширеніших видів діаграм, що застосовуються для графічного зображення номінальних рядів розподілу, є стовпчикові або стрічкові (смугові) діаграми. Вони бувають одностовпчиковими (при вертикальному розміщенні основного прямокутника, рис.8.2) , однострічковими чи односмуговими (при горизонтальному розміщенні, рис. 8.3), багатостовпчиковими (рис. 8.4) та багатострічковими (рис. 8.5).

Рисунок 8.2 - Складові загального приросту міського населення України за 2003 рік

Рисунок 8.3 - Відносна чисельність чоловіків і жінок в населенні України на 01.01.2004 року

Характерною особливістю перших двох є те, що висоту основного прямокутника обирають довільно, а висоти елементів мають бути пропорційними до частот або часток відповідних різновидів номінальної ознаки. Ці типи діаграм для аналізу чисельності та складу населення є найменш інформативними, тому рекомендуються для обмеженого використовування. Для другої пари діаграм, графічним образом яких є площинні фігури у вигляді прямокутних стовпчиків та стрічок, побудова грунтується на пропорційності стовпчиків за висотою (стрічок - за довжиною) до частот або часток ознаки. Будь-які різновиди номінальної ознаки зображуються у вигляді стовпчиків і стрічок однакової ширини, розміщених на однаковій відстані один від одного, але різних за висотою (довжиною). Між сусідніми прямокутниками завжди має бути певний проміжок, щоб підкреслити наявну дискретність між різновидами ознаки. Одним з різновидів описаних діаграм є серійні діаграми, що застосовуються для графічного зображення рядів розподілу, побудованих за двома і більше номінальними ознаками. Зазначені види діаграм можна подавати в об'ємному зображенні - у вигляді паралелепіпедів, а також інших об'ємних геометричних фігур (циліндричні, конічні, пірамідальні діаграми) для підвищення наочності та виразності ілюстрації. Звернемо увагу на те, що матеріал для графічного зображення необхідно обирати зважено. Не слід будувати діаграму, якщо вона невиразно ілюструє тенденції та особливості розподілу показників (рис. 8.6) .

Рисунок 8.4 - Питома вага чоловіків і жінок за віковими групами, Україна, на 01.01.2004 року

Рисунок 8.5 - Кількість чоловіків в розрахунку на 1000 жінок, Україна, на 01.01.2004 року

Рисунок 8.6 - Компоненти загального приросту населення України за 2003 рік

Для полегшення порівняння стовпчики та стрічки доцільно заштриховувати або зафарбовувати, а також супроводжувати позначками різновидів номінальної ознаки і значень відповідних характеристик. Крім того, стовпчики та стрічки бажано розміщувати в порядку зменшення (чи збільшення) частот або часток.

Проста діаграма з накопиченням відображає абсолютний внесок кожної категорії в загальну суму (рис. 8.7) , а нормована на 100 % - частку кожної категорії в загальній сумі (рис. 8.8).

Рисунок 8.7 - Абсолютна кількість дітей, батьків та прабатьків в населенні України на 01.01.2004 року

Рис. 8.8 - Питома вага окремих вікових груп населення України за статтю на 01.01.2004 року

Кругова (секторна) діаграма - це графічне зображення на площині круга. Круг поділяється на стільки секторів, скільки різновидів має номінальна ознака. Площі секторів, розміри яких залежать від центральних кутів, пропорційні до часток відповідних різновидів номінальної ознаки. Кругова діаграма відбиває внесок кожного значення в загальну суму. Порівняно зі стовпчиковими та стрічковими діаграмами, секторні дають змогу більш наочно показати відносне значення кожної складової, бо, як відомо, людське око легше сприймає різницю між окремими частинами цілого, зображеного у вигляді круга. Але це справедливо лише коли має місце не більше 4 - 5 різновидів ознаки, і до того ж між частками різновидів спостерігаються істотні розбіжності. За інших умов стовпчикові та стрічкові діаграми мають перевагу як більш компактні та інформаційно місткі. Для наочності та виразності кругової діаграми кожний окремий сектор виділяють різним штрихуванням чи кольором. Умовні позначення дають, як правило, у вигляді ярликів, які розміщують навколо круга або усередині відповідних секторів (цифрові дані). Секторні діаграми будують з суцільним кругом (рис. 8.9) та з викидом всіх секторів ("розрізана" діаграма) (рис. 8.10).

Рисунок 8.9 - Частка окремих вікових груп в жіночому населенні України на 01.01.2004 року

Рисунок 8.10 - Частка окремих вікових груп в загальному населенні України на 01.01.2004 року

Об'ємні зображення секторної діаграми подають у вигляді тонкого диска. Принципи їх побудови ті ж самі, що й у площинних (рис. 8.11, 8.12) .

Рисунок 8.11 - Частка окремих вікових груп в чоловічому населенні України на 01.01.2004 року

Рис. 8.12 - Ступінь урбанізації населення України на 01.01.2004 року

Додамо, що для полегшення роботи з маленькими секторами в основній діаграмі їх можна спочатку навести у вигляді одного елемента (сектора), а потім зобразити у вигляді окремої діаграми (краще також секторної (меншого розміру) або гістограми) поруч з основною (рис. 8.13) .

Кільцева діаграма подібна до кругової, але може відображати один або декілька рядів даних (рис. 8.14) . Вони будуються за тими ж самими принципами, що й кругові діаграми, і дуже зручні у випадках, коли номінальна ознака має дві варіанти (чоловіки і жінки тощо).

Рисунок 8.13 - Питома вага окремих вікових груп у жіночому (зовнішнє коло) та чоловічому (внутрішнє коло) населення України на 01.01.2004 року

Рисунок 8.14 - Питома вага окремих вікових груп населення України на 01.01.2004 року

Стовпчикові або стрічкові діаграми використовуються також для графічного зображення кількісних рядів розподілу. Пізнавальна та практична цінність стовпчикових і стрічкових діаграм як засобу графічного зображення часових рядів полягає в тому, що вони дають змогу більш наочно та виразно відобразити рівні, розміри досліджуваних явищ, аніж лінійні діаграми, показати їх зміни у часі. В той же час лінійні діаграми відбивають основні тенденції та характер змін у часі досліджуваних явищ, дають можливість здійснити порівняльний аналіз кількох рядів.

Графіки (лінійні діаграми) є найважливішим та найпоширенішим видом графічного зображення часових рядів. Це пов'язано з тим, що власне лінія дозволяє чітко зобразити процес розвитку змін у часі (чи за іншою ознакою) явища, що вивчається. Лінійні діаграми дозволяють безпосередньо розв'язати такі задачі статистичного аналізу:

- виявити наявність або відсутність змін рівнів досліджуваного явища;

- установити напрям, інтенсивність і характер змін рівнів явища в окремі періоди часу;

- виявити "аномальні" рівні явища і визначити "критичні" точки та основну тенденцію його розвитку;

- провести попередню періодизацію явища, тобто розбити його на однорідні за характером розвитку періоди.

При побудові лінійної діаграми отримують статистичну криву - зазвичай, ламану лінію, яка утворюється при сполученні прямолінійними відрізками точок, що відповідають окремим значенням досліджуваного ряду. Сама конфігурація статистичної кривої, висвітлюючи процес зміни, наприклад, у часі, багато говорить при аналізі. Напрям кривої в полі графіка праворуч і вгору відповідає зростанню рівнів явища, а вниз - їх спаданню, інтенсивність зміни рівнів явища характеризується кутом нахилу відрізка ламаної лінії до осі абсцис (чим більше кут нахилу, тим інтенсивніше зростають або спадають рівні досліджуваного явища).

Лінійні діаграми найбільш пристосовані для одночасного зображення кількох рядів, для порівняння розвитку і змін кількох явищ або встановлення існуючих між ними зв'язків. Але зазначимо, що недоцільно зображувати одночасно більше, ніж 5 - 6 рядів, особливо коли відповідні статистичні криві перетинаються. Для більшої наочності діаграм з багаторазовим перетинанням кривих використовують різну форму накреслення ліній, окремі маркери або різні кольори для зображення різних статистичних кривих.

Графіки в декартовій (прямокутній) системі координат застосовуються для зображення різних відношень та залежностей між величинами, ясно відображають розвиток процесу в часі (рис. 8.15, 8.16) чи за категоріями. Якщо графік не дуже захаращений, на ньому можна показати й числові значення зображуваної ознаки (рис. 8.15).

Рисунок 8.15 - Динаміка загальної чисельності наявного населення України

Діаграми з областями (шарові діаграми, російською - "слоистые") є різновидом лінійних діаграм і застосовуються у випадках, коли необхідно одночасно наочно представити як хід зміни явища в цілому, так і зміну структури Ці діаграми теж можуть бути побудовані на основі як абсолютних, так і відносних величин, але зображення абсолютних величин має переваги в тому, що вони відбивають одночасно зміну розмірів як окремих складових певного явища, так і його загальних розмірів. Складові явища зображуються за допомогою графічних ліній, побудованих шляхом послідовного розміщення однієї над одною, наче шарами (рис.8.17) . Тлумачення шарових діаграм ґрунтується насамперед на зоровому сприйнятті висоти (та її зміни) кожного шару, тому їх недоцільно будувати, коли явище має більше як 5 - 6 складових. Окремі шари діаграми також рекомендується заштриховувати (зафарбовувати).

Рис. 8.16 - Динаміка часток чоловічого та жіночого населення (до ілюстрації незмінності статевого дисбалансу в Україні)

Рисунок 8.17 - Чисельність окремих вікових груп населення України

Пелюсткова (або радіальна) діаграма є одним з видів лінійних діаграм, це аналог графіку в полярній системі координат, відображає розподіл значень відносно центру (полюсу) (рис. 8.18) .

Рисунок 8.18 - Питома вага загального скорочення населення за регіонами України за 2003 рік (01, 05, 07, ..., 85 - коди регіонів України за КОАТУУ)

Основою радіальних діаграм є пучок радіусів, які виходять з одного центру, їх кількість відповідає кількості характеристик, що вивчаються. Тобто в пелюстковій діаграмі кожна категорія має власну вісь координат, а лініями поєднуються значення, що належать до одного ряду. Пелюсткові діаграми, таким чином, поєднують переваги лінійних графіків з наочністю кругових діаграм. Вони використовуються звичайно, коли зображувана величина має певні циклічні коливання або коли кількість номінальних категорій є досить великою, тому її незручно відображати в прямокутній системі координат.

Використання картограм та картодіаграм для зображення зміни величини ознаки у просторі (наприклад, за регіонами) є ефективним та інформативним засобом збереження, наведення та передачі статистичної інформації. Найбільш поширеним видом картограм є так звані фонові картограми, в яких на географічну карту чи топографічний план наносять умовне штрихування чи розфарбування, що зображує інтенсивність ознаки для даної території та дозволяє оцінювати співвідношення чисельних даних для областей країни. Картодіаграма є поєднанням картограми, що характеризує розподіл явища у просторі, з діаграмою, яка визначає величину (кількісне значення) певних властивостей явища.

Як показники, що доцільно зображувати на картограмах, можна назвати розподілені за областями країни щільність населення, відсоток сільського населення (див. рисунок 8.19) відносну кількість населення пенсійного віку, коефіцієнти демографічного навантаження дітьми та особами старше працездатного віку (загальний та окремо для кожної категорії) тощо. На жаль, стандартними засобами Microsoft Excel побудувати картограму неможливо, для цього потрібні додаткові програмні засоби.

Рисунок 8.19. - Частка сільського населення у загальній чисельності населення регіонів України (наведені результати обраховано за даними Держкомстату щодо наявного населення України на 01.07 2004 року, додаток 2)

Наприкінці зазначимо, що викладеним вище не обмежується можливий перелік графічних зображень демографічних показників. Практично кожен з них може бути представленим певним графічним способом, виходячи з потреб та задач конкретного дослідження. Тут лише окреслені основні положення та можливості графічного аналізу та відображення інформації щодо чисельності та складу населення, а також наведені деякі найбільш показові приклади.

1. Боярский А.Я. Курс демографи. - М.: Статистика, 1974. - 456 с.

2. Пальян З.О. Демографічна статистика: Навч. - метод. посіб. для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2003. - 132 с.

3. Герасименко С.С., Головач А.В., Єрина А.М., Пальян З.О. Шустиков А.А. Статистика: Підручник. - К.: КНЕУ, 1998. - 468 с.

4. Стеценко С.Г., Швець В.Г. Статистика населення: Підручник. - К.: Вища школа, 1993. - 463 с.

5. Кильдишев Г.С., Козлова Л.Л., Ананьева С.П. Статистика населения с основами демографии: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 1990. - 312 с.

6. Народонаселение: Энциклопедический словарь/Под ред. Г.Г.Меликьяна. - М.: Большая Российская энциклопедия, 1994. - 640 с.

7. Пресса Р. Народонаселение и его изучение. - М.: Статистика, 1966. - 445 с.

8. Борисов В.А. Демография. - М.: Издательский дом NOTA BENE, 2001. - 272 с.

9. Медков В.М. Демография: Уч. пособ. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. - 448 с.

10. Многоязычный демографический словарь. Русское издание. - Нью-Йорк: ООН, Экономический и социальный департамент, 1964. - 114 с.

11. Чекотовський Е.В. Графіки статистичних рядів та їх побудова на ПЕОМ з використанням пакета Excel 5.0.: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 1997. - 380 с.

12. Персон P. Excel 7.0 для Windows 95 в подлиннике/Пер. с англ. - С.-Пб.: BHV - Санкт-Петербург, 1996. - 1056 с.

13. Мэнсфилд Р. Excel 97 для занятых/Пер. с англ. - С.-Пб.: Питер, 1997. - 352 с.

Основою для побудови статево-вікової піраміди є дані про чисельність населення за статтю та віком чи статево-вікова структура населення, при цьому виділенню підлягають три графи: вікові інтервали, чоловіки, жінки. Для того, щоб одержати двосторонню діаграму (чоловіки - зліва, жінки - справа), значення даних чоловічого населення треба записати зі знаком "-" (помножити на -1).

Продемонструємо крок за кроком побудову СВП засобами Microsoft Excel 2000.

1. На робочому листі, що містить відповідні дані, необхідно виділити три графи (рис. 1.1) . Виділення декількох стовпчиків (чи рядків) на листі таблиці реалізується шляхом натискання і утримання клавіші "Ctrl" на клавіатурі при одночасному обведенні потрібної кількості комірок.

Рис. 1.1 - Робочий лист для побудови діаграми

Рис. 1.2 - Вибір типу діаграми

3. Обираємо тип діаграми - "Линейчатая", вид - "Линейчатая диаграмма с накоплением, отражает вклад каждой категории в общую сумму" (верхня середня картинка). Звичайно, можна скористатись і звичайною лінійчатою діаграмою (верхній лівий куток), але при цьому значно погіршиться загальний вигляд одержаної СВП, оскільки прямокутники вікових груп для чоловіків і жінок будуть розміщені не на одному рівні. Обраний же вид діаграми забезпечить краще візуальне зображення і не викривить саму діаграму, так як вклад чоловіків і жінок в загальній сумі буде розміщений по різні сторони осі категорій.

Для попереднього перегляду діаграми можна натиснути клавішу "Просмотр результата" (і утримувати її). Якщо результат в цілому задовольняє, переходимо на другий крок, для чого натискаємо клавішу "Далее".

Іконка зі знаком запитання в нижньому лівому куті вікна є довідковою і вказує на можливість отримання інформації щодо роботи "Мастера диаграмм".

4. Після переходу до наступного вікна - "Источник данных диаграммы" - маємо переконатись, що галочкою відмічено "Ряды в столбцах" (рис. 1.3) .

Для формування рядів даних та підписів легенди обираємо опцію "Ряд" (рис. 1.4) . Щоб змінити назви рядів, для "Ряд 1" у вікні "Имя" вносимо "Жінки", для "Ряд 2" -"Чоловіки" (бо на робочому листі першими виділено дані щодо жінок, а потім дані щодо чоловіків, від'ємними числами).

Натискаємо клавішу "Далее"

Рис. 1.3 - Джерела даних

Рис. 1.4 - Формування рядів даних

5. Переходимо до вікна "Параметры диаграммы" (рис. 1.5) , яке має шість можливих пунктів меню: "Заголовки", "Осм", "Линии сетки", "Легенда", "Подписи данных", "Таблица данных". Першим відкрито пункт "Заголовки".

Рис. 1.5 - Параметри діаграми

Справа зображено приблизний вигляд діаграми, що ми будуємо. Зліва необхідно заповнити назву діаграми та підписи по осі X (категорій), а саме - "Вік (років)", і осі Y (значень), "Осіб".

Пункт "Линии сетки" дозволяє реалізувати можливість нанесення або зняття (в залежності від потреб аналізу) сітку діаграми за обома осями. Пункт "Легенда" відповідає за розміщення її в полі діаграми. Пункти меню - "Оси", "Подписи данных" та "Таблица данных" дають додаткові можливості щодо оформлення діаграми.

Натискаємо клавішу "Далее".

6. Відкриється вікно "Размещение диаграммы" (рис. 1.6) , в якому надається можливість розмістити діаграму на окремому листі, або внести її на існуючий.

Рис. 1.6 - Розміщення діаграми

Для закінчення побудови діаграми натискаємо клавішу "Готово". При заданих вище параметрах на робочому листі Excel отримуємо діаграму наступного загального вигляду (рис. 1.7) :

Рис. 1.7 Загальний вигляд статево-вікової піраміди

7. Для того, щоб позбутися від'ємних значень чисельності населення на діаграмі, треба активізувати вже побудовану діаграму, клацнувши правою клавішею миші на її полі, і ввійти в меню "Формат осі", що можна зробити двома способами:

- підвести покажчик миші до осі значень (при цьому в білому прямокутнику з'явиться надпис "Ось значений") і двічі натиснути ліву клавішу миші;

- скористатись контекстним меню, натиснувши на праву клавішу миші, після чого треба обрати "Формат осі".

На екрані отримаємо діалогове вікно "Формат оси", яке має п'ять можливих пунктів меню: "Вид", "Шкала", "Шрифт", "Число", "Выравнивание" (рис. 1.8) . Для того, щоб позбутись від'ємних числових значень ціни поділки в лівій частині діаграми, скористуємось пунктом меню "Число":

Рис. 1.8 - Зміна числового формату

В отриманому вікні задаємо "Числовые форматы" - "Числовой", "Число десятичных знаков" - 0, "Отрицательные числа" - другий згори рядок (червоним кольором число 1234 без знаку), натискаємо "OK".

Для придания естетичного вигляду діаграмі можна скористатись можливостями контекстних меню "Формат области диаграммы" та "Формат области построения" (рис. 1.9) .

Рис. 1.9 - Побудована СВП

8. Звісно, в рамках даної методики неможливо детально розглянути всі можливості Microsoft Excel для побудови діаграм, і приведені вище викладки лише схематично дають уявлення щодо побудови статево-вікової піраміди. Для виконання більш тонких операцій і придання піраміді наочного вигляду необхідним є самостійне більш глибоке вивчення можливостей Microsoft Excel для побудови діаграм.

Останніми питаннями, які необхідно розглянути при викладенні матеріалу щодо побудови діаграм, є копіювання отриманих рисунків з середовища Excel у середовище Word та коригування, в разі необхідності, побудованих графіків.

Копіювати графіки з середовища Excel до середовища Word можна як об'єкт Microsoft Office або як малюнок (метафайл Windows EMF). Копіювання з середовища Excel виконується звичайним чином: виділяємо діаграму, натискаючи праву кнопку миші та виконуємо опцію "Копировать". Виконання дії "Вставить" в середовищі Word у потрібному місці призведе до вставлення діаграми як об'єкту Excel. Використання пункту меню "Правка", "Специальная вставка" при виборі опції "Метафайл Windows (EMF)" приведе до вставлення діаграми як малюнку, а при виборі "Диаграмма Microsoft Excel (объект)" - до вставки об'єкту (рис. 1.10) .

Після вставки малюнка необхідно зафіксувати його положення на сторінці, тобто клацнути мишею на його області та обрати в меню, що випадає, "Формат рисунка...". В одержаному меню (рис. 1.11) обираємо пункт "Положение", "Горизонтальное выравнивание" - по центру, "Обтекание" - в тексті.

В режим коригування графіка як об'єкту Excel можна ввійти подвійним натисканням правої кнопки миші або натисканням лівої та вибором у меню, що випадає, опції "Объект Диаграмма", "Изменить". Після виділення діаграми натисканням лівої кнопки миші одержуємо меню "Формат области диаграммы" для коригування графіка як об'єкту Excel.

Рис. 1.10 - Спеціальна вставка

Рис. 1.11 - Формат малюнка

Кожен з цих способів має свої недоліки та переваги.

При вставці діаграми як малюнку отримані графіки можна коригувати лише переносом їх в редактор Paint, але:

- маємо суттєвий виграш дискового простору;

- малюнки швидше виводяться на екран;

- даний формат кращий для друку на принтерах високого дозволу.

Перевагою вставки графіка як об'єкту Excel є лише можливість його коригування, користуючись повним сервісом Office для побудови діаграм. Але надмірна громіздкість файлів для їх зберігання, значне уповільнення роботи з ними, проблеми з друкуванням ставлять цю перевагу під сумнів.

Вибір способу зберігання діаграм в середовищі Word залишається за користувачем.

Наведені дані є пояснювальними до рисунка 8.19. Чисельні значення (стовпчики 3, 4, 5) для розрахунків (стовпчик 6) таблиці отримані з [19]. Групи регіонів у стовпчику (7) відповідають наступним значенням відносної частки сільського населення України:

1 група - 0 - 20%; 2 група - 20 - 35%; 3 група - 35 - 50%; 4 група - більше 50%.