Про затвердження форми державної статистичної звітності щодо стану інформатизації

Відповідно до статті 14 Закону України "Про державну статистику", на виконання пункту 2 статті 1 Указу Президента України від 23 серпня 2001 р. N 731 та доручення Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2001 р. N 11901/1 з метою подальшого удосконалення державної статистичної звітності у сфері інформатизації Н А К А З У Ю :

1. Затвердити форму державної статистичної звітності N 2-інформатика "Звіт про стан інформатизації на 1 січня 200__ року", поштова-річна (додається), та ввести її в дію зі звіту за 2001 рік.

2. Поширити вказану форму на юридичні особи та їх відокремлені структурні підрозділи всіх форм власності та підпорядкування, які мають на балансі обчислювальну техніку.

3. Управлінню статистики транспорту та зв'язку:

3.1. Передати управлінню справами оригінал бланку затвердженої форми державної статистичної звітності для тиражування.

3.2. Спільно з Головним міжрегіональним управлінням статистики у м.Києві (Сидоренко М.М.) розробити постановку задачі для створення програмного забезпечення з комплексу електронної обробки інформації за формою N 2-інформатика.

3.3. Здійснювати методологічне керівництво збиранням та розробкою державної статистичної звітності за формою N 2-інформатика.

4. Фінансово-економічному управлінню (Сорокіна Т.В.) забезпечити фінансування виготовлення бланків затвердженої форми державної статистичної звітності.

5. Управлінню справами (Москот В.Ф.) забезпечити контроль за своєчасним виготовленням, тиражуванням та розсиланням бланків затвердженої форми на адресу Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь статистики.

6. Головному міжрегіональному управлінню статистики у м.Києві (Сидоренко М.М.):

6.1. Забезпечити у 2002 році розробку програмного забезпечення комплексу електронної обробки інформації за формою державної статистичної звітності N 2-інформатика згідно з Планом розробки та експлуатації комплексів електронної обробки статистичної інформації на 2002 рік.

6.2. Здійснювати розробку і зведення даних звіту затвердженої форми державної статистичної звітності N 2-інформатика, одержаних від Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь статистики згідно з Планом державних статистичних спостережень.

7. Начальнику Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим, начальникам обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь статистики забезпечити в установленому порядку збір, розробку і подання звітів в установлені терміни.

8. Скасувати наказ Держкомстату України від 17.05.2000 N 160 "Про затвердження форм державної статистичної звітності з транспорту, зв'язку та інформатики" в частині затвердження форми N 2-інф.

9. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови комітету Остапчука Ю.М.

Юридичні особи та їх відокремлені структурні підрозділи звітують окремо тільки за власні обчислювальну техніку, програмні продукти, бази даних загального використання, комп'ютерні мережі та телекомунікаційні пакети. Графу 9 кодової шапки "вищої організації ідентифікаційний код за ЄДРПОУ" заповнюють відокремлені структурні підрозділи.

Форму N 2-інформатика заповнює працівник сфери обробки даних на обчислювальній техніці.

Розділ 1

Настільні мікрокалькулятори не відносяться до класу ЕОМ.

Дані про наявність обчислювальної техніки заповнюються на підставі первинного бухгалтерського обліку, карток обліку основних засобів та технічних паспортів до ПОМ. Досить детальний поділ ПОМ на 7 груп з певною архітектурою процесорів полегшує заповнення звіту. Слід звернути увагу :

процесори початкового рівня фірми AMD (К6) та фірми Intel (Pentium 75-150, Celeron 400 і нижче за класом) показують у рядку 12;

процесори Celeron 433 і вище за класом показують у рядку 32.

У рядку 11 вказують сумарні дані про ПОМ з процесорами застарілих модифікацій. До них відносяться перші моделі ПОМ низького класу з процесорами 8088 та 8086, РС ХТ та їм подібні (наприклад, ЕС1831 - ЕС1834, ЕС1839, ЕС1840 ЕС1847.Х, СМ19ХХ, HYUNDAI Super-16TE, VT110, MK-50, ELWRO-800, MAZOVIA-1016), а також РС АТ 80286, 80386 та 80486.

У рядку 34 вказують ПОМ з процесорами Pentium PRO з подвійною незалежною локальною шиною для професійної роботи в багатопроцесорних комплексах.

У рядках 41-49 вказують ПОМ з RICS архітектурою процесорів, що використовують спеціальні набори системних внутрішніх команд та інструкцій (як правило несумісних з іншими платформами), які дозволяють здійснювати обмін даними з тактовою частотою понад 200 MHz і можуть застосовуватися у багатопроцесорних суперсерверах.

У рядку 50 вказують ПОМ усіх модифікацій, що використовують процесори типу Power РС (лінійка G1, G2, G3).

У рядках 61-69 вказують ПОМ, що використовують найновітніші процесори з 64-бітовою архітектурою.

У рядку 70 вказують типи процесорів, які не відносяться до початкового рівня і не підпадають до класифікації в рядках 21-69.

У рядку 80 вказують сумарні дані по середніх ЕОМ типу "СМ" всіх модифікацій (СМ-1420, СМ-1426, СМ-1700).

У рядку 90 вказують сумарні дані по великих ЕОМ на базі процесорів загального призначення, міні- та мікропроцесорів (великі стаціонарні машини або мейнфрейми) всіх модифікацій та всіх країн виробників.

У графі 1 наводять кількість наявних (взятих на баланс) ЕОМ, що підтверджено бухгалтерським обліком станом на 1 січня згідно з переліком графи А.

У графі 2 вказують балансову вартість наявної обчислювальної техніки відповідно до бухгалтерського обліку та картки обліку основних засобів. В цій графі згідно з визначенням проставляється залишкова вартість (якщо її величина менше за 60 гривень, вказують 0,0). Якщо ЕОМ протягом звітного року було модернізовано шляхом придбання нових комплектуючих компонентів, то її показують у звіті з новим типом процесора, тільки якщо до картки первинного засобів основних фондів було внесено відповідні зміни.

Операційна система(ОС) - це сукупність програмних засобів, що призначені для автоматизованого керування виконанням програми та надання користувачам певних послуг.

Операційна система - це складний програмний комплекс, що підтримує обчислювальний процес на даній ЕОМ і призначений, з одного боку, для керування обчислювальним процесом, а з іншого - для організації взаємодії цієї системи з користувачем.

Програмний продукт (ПП) - це програмний засіб, призначений для постачання користувачу. Програмним продуктом можна вважати комплекс програм, що функціонують на ЕОМ та підтримують користувача в процесі вирішення його завдань без участі створювача.

Програмний засіб (ПЗ) - взаємопов'язана сукупність програм, процедур, правил, документації та даних, що забезпечують функціонування обчислювальної системи.

Система програмування - сукупність мови програмування, відповідного транслятора та програм, що забезпечують використання цієї мови на відповідному устаткуванні.

Мова програмування - штучна мова (мова, правила якої точно визначені по її використанню), що призначена для написання програм. Вона є основною складовою частиною системи програмування і є формальною мовою для спілкування людини з електронною обчислювальною машиною. Мова програмування призначена для опису алгоритмів (програм), виконання яких забезпечує вірне рішення потрібної задачі на ЕОМ, та інформації, що підлягає обробці.

Система електронних таблиць (табличні процесори) дають можливість користувачу готувати таблиці, вводити та контролювати потрібну інформацію, робити різноманітні розрахунки з використанням математичних і статистичних функцій та друкувати ці таблиці у вигляді, що задовольняє користувача.

База даних (БД) - пойменована структурована сукупність даних, що відносяться до конкретної предметної галузі.

Система керування базами даних (СКБД) - комплекс програм та мовних засобів, призначених для створення баз даних, підтримання їх в актуальному стані та організації санкціонованого доступу до них. Основні функції СКБД - створення та завантаження інформації до бази даних з максимально можливою перевіркою вірогідності даних, реалізація запитів користувачів на відбір, введення та виведення частини інформації з БД за критеріями пошуку.

Текстові редактори - це програми, призначені для роботи з текстами звичайних документів і структурними текстами. Вони надають користувачу можливість вводити та створювати різноманітні модифікації тексту в екранному режимі, проводити контекстовий пошук та заміну, працювати з фрагментами та блоками тексту, форматувати абзаци та сторінки; працювати з декількома документами одночасно, друкувати документи, складати зміст, використовувати декілька різноманітних шрифтів і мов у одному документі, по-різному оформлювати документи та інше.

Графічні засоби - комплекси програм, що призначені для вирішення класу графічних задач і дають можливість створювати, друкувати, редагувати, змінювати різноманітні графічні зображення.

У розділі 2 показують наявні програмні продукти (ПП), включаючи сумісні операційні системи (у тому числі мережні), що використовуються на підприємстві, організації, установі. У кожній таблиці фіксується не більше 9 найменувань. Власні розробки в цьому розділі не вказують. У всіх таблицях наявність в графі 1 (зліва від назви кожного ПП) знаку "X" вказує на існування ліцензії на використання цього ПП.

У таблиці 2.1 подають інформацію про операційні системи, що придбані для встановлення на діючій обчислювальній, техніці (наприклад: OS/2, UNIX/AIX/LINUX, DOS, WINDOWS-95/98/NT/ME/XP, OC EC, CBM EC, Net Ware). Сумісними OC вважають такі модифікації, що працюють на тій же платформі, але мають відмінності в назвах (наприклад : MS DOS, DR DOS, ОК 005 відносять до сумісних з DOS).

У таблиці 2.2 подають найменування систем (мов) програмування з версіями чи без них (наприклад: ASSEMBLER, PL/1, KOBOL, FORTRAN, PROLOG, LISP (або ЛИСП), ЛОГО, JAVA, MODULA, ADA, всі види С, С++, PASCAL, BASIC, ...).

У таблиці 2.3 подають найменування систем електронних таблиць з версіями чи без них (наприклад: SUPERCALC, LOTUS 1-2-3, EXSEL, QUATTRO PRO, FRAME WORK, WORKS, ВАРИТАБ, ...).

У таблиці 2.4 подають найменування систем керування базами даних з версіями чи без них (наприклад: DB2, DBASE, FOXBASE, FOXPRO, CLIPPER, PARADOX, DATAEASE, ORACLE, INGRES, BTRIEVE, SYBASE, PROGRESS, INFORMIX, XDB6, ADABAS, ORION, DATAFLEX, IDMS, HYPER CARD, ACCES. CLARION, R:BASE, 4D FIRST, RDB, CA OPEN INGRES, DATA SPASE, INTERBASE, AS 400, TERADATE, SQL, SQL SERVER, RDB, XDB, WATCOM, RED BRICK, UNIVERSE, ALPHA FIVE, АРМАДА, АИСТ, БАЙКАЛ, КВАНТ, СПЕКТР, РИС, ИНФОРБАНК, КОМПАС, РЕБУС, ИНЕС, НИКА, ПАЛЬМА, РЕПЕР, СЕТОР, СИН-БАД, СИОД, ДИСОД, ОКА, ВЕРА, УНИБАД, ...).

У таблиці 2.5 подають найменування текстових редакторів з версіями чи без них (наприклад; ЛЕКСИКОН, ТВІР, ФОТОН, АРГУС, ДОКУМЕНТ-16, ИНТЕРПРО, СТИЛЬ, WORD, AMIPRO, WORD PERFECT, MULTIEDIT, FOCUS, OTX, SIDEKICK, WORD STAR, ...).

У таблиці 2.6 подають найменування графічних засобів (пакетів) з версіями чи без них (наприклад: CORELDRAW, CORELFLOW, COREL ARTSHOW, ABS SHAP GRAPHICS, ORD FLUS, VISIO, FOXGRAPH, PAINT BRUSH, GRAPHER, SURFER, ...).

У таблиці 2.7 подають найменування інших програмних продуктів, що використовуються :

- видавничі системи (наприклад : AVAGIO, COREL VENTURA, FINESS, FRAME MAKER, MICRO DESIGN, PAGE MAKER всіх видів, PUBLISSHER, VENTURAP PUBLISSHER всіх видів, PUBLISH IT, QUARC XPRESS, SYSTEM ...);

- САПР (наприклад: АРМ-М, АРМ-Р, АРМ-2-02 + АРМ-2-05, АРМ-15УТ, 4-017, АСНД, АСОМ, АСУ, АСУП, БИС, СБИС, СТАЛКЕР, ПРОТИ, САПР ИЭТ, AUTOCAD, Р-CAD, PSPISE, PC-LOGS, OR-CAD, MICROCAP, BPRAM, CSSI, DAS, CSMP, GPSS, ГРАФОР, ОГРА, ФАП-КФ, САМРИС, СПАРС, АРОПС, КРОС, ОЗАРС, СТРУКТУРА, ФОРОС, МОДИС, ОСС-2, СИМСКРИПТ, НЕДИС, РОКБАР, ДИСГРАФ, ДИФОР, DIAFOR, ДИАМС, АКАОД, ДИАКОД ...);

- системи мультимедіа, до яких слід відносити: ПП для відеоконференцій; відеоредактори (ілюстраційні програми);

системи нелінійного відеомонтажу; програми створення відеомонтажу; програми для оцифрування відео; (програми для редагування звуку.

- геоінформаційні системи (ГІС), до яких слід відносити:

засоби обробки даних дистанційного зондування (наприклад: ERDAS IMAGINE, ER MAPPER, PHOTOMOD...); системи вводу і створення карт (наприклад: ARCSCAN, IVEC/IGEIVEC, DIGIMAP, GEODRAW, EASYTRACE, MAPEDIT, MAPSCAN...); ГИС - в'ювери (наприклад: ARCVIEW, WINMAP, WINCAT...); інструментальні засоби реалізації ГІС-проектів (наприклад : ARC/INFO, ATLAS GIS, WINGIS, GEOGRAPH, GEOCONSTRUCTOR, IDRISI, ILWIS, MAPINFO, SYSTEM 9, AUTO SURF, SICAD, CYVERSPASE DEVELOPER KIT...).

1. У розділі 3 показують наявні програмні продукти (ПП), що розроблені на підприємстві. До переліку програмних продуктів включають тільки ті продукти, що можуть бути реалізовані на ринку ПП, і використання яких може зацікавити стороннього користувача в тій самій предметній галузі. Продукти, що мають вузьке галузеве застосування (наприклад, задачі обробки статзвітності, задачі бухобліку тільки на своєму підприємстві та його підрозділах та інші) у звіт не включають.

2. У графі Б подають повну назву розробленого програмного продукту.

3. У графах 1-4 вказують назви відповідних програмних засобів, за допомогою яких розроблено власний програмний продукт. Приклади заповнення гр. 1-4 дивися в розділі 2.

4. У графі 5 вказують стислу характеристику розробленого ПП та його призначення.

5. У графі 6 проставляють код виду діяльності за КВЕД (див. додаток 1 в кінці бланку), до якого можна віднести сферу застосування програмного продукту. Код за КВЕД назначається по можливості максимально деталізований. Якщо респондент не може сам назначити цей код, у графі 6 вказують галузь застосування ПП (наприклад: адміністративне управління, управління технологічними процесами, наукові розробки, сільське господарство, біологія, інформатика тощо ...), а самий код проставляється економістом територіального органу статистики за місцем знаходження.

6. У графі 7 вказують кількість реалізованих копій власного ПП.

База даних (БД) - пойменована структурована сукупність даних, що відносяться до конкретної предметної галузі. База даних є формою організації інформації на машинних носіях. Для використання або модифікації баз даних однією чи кількома особами необхідна система керування базами даних або програмне забезпечення.

Носій даних - об'єкт, призначений для запису, зберігання, зчитування або пересилання даних.

Розділ заповнюється, якщо суб'єкт є власником баз даних (БД), що експлуатуються на ЕОМ. Посилання типу *) вказує, що серед запропонованих варіантів треба викреслити ті, що не відповідають дійсності. Якщо для значення показника у бланку передбачено пустий рядок, туди можна вписати назву, що не передбачена (при цьому код рядка не заповнюється).

Якщо підприємство є власником кількох баз даних, тоді по кожній базі даних заповнюється окрема графа. Бази даних, що мають інформацію суто внутрішнього використання (документообіг, облік кадрів і заробітної плати та інші бухгалтерські задачі), а також задачі, котрі належать до автоматизованих систем управління виробництвом (операційний день банку і подібні), у звіт не включають.

Інформацію про БД заносять до бланку, якщо: 1) зміст цієї БД з певної предметної галузі може зацікавити стороннього користувача; 2) для об'єктів цієї БД розроблена система кодування, що дозволяє швидко знайти потрібну позицію або створити задовільний запит для пошуку; 3) для сервісного обслуговування (пошук, актуалізація тощо) БД існує програмна оболонка, що створена за допомогою системи керування БД, електронної таблиці або інших засобів (дивися вказівки по заповненню таблиць NN 2.2, 2.3, 2.4 розділу 2).

У рядку 1.1. вказують повну назву бази даних. У рядку 1.2. проставляють код виду діяльності за КВЕД, до якого можна віднести предметну галузь інформаційного наповнення БД, що заноситься до бланку. Код за КВЕД назначається по можливості максимально даталізований. Якщо респондент не може сам назначити цей код, у рядку 1.2 вказують предметну галузь словами (наприклад: адміністративне управління, управління технологічними процесами, наукові розробки, сільське господарство, біологія, інформатика тощо ...), а код проставляється економістом територіального органу статистики за місцем знаходження.

У рядках 2.1. - 2.Х. - залишають назви тільки тих типів БД, що використовуються (інші закреслюють): 1) документографічний, в якому містяться відомості про документи, їх бібліографічний опис, реферати та пошукові образи в ключових словах або дескрипторах; 2) фактографічний, в якому знаходиться, опис різних об'єктів і наводяться значення згідно з набором їх характеристик; 3) лексикографічний, в якому знаходиться автоматизований словник, масив-словник, класифікатори, рубрикатори тощо; 4) повнотекстовий, в якому наводяться тексти різних документів.

У рядках 3.1.та 3.2 наводять дати створення та останньої актуалізації БД у форматі ГГ.ММ.ДД

У рядку 4.1. наводять прізвище особи, яка здійснює координацію всіх робіт у процесі функціонування бази даних, має повні знання про базу даних конкретної предметної галузі і забезпечує її проектування, наповнення, ведення та ефективне використання. В рядку 4.2. вказують телефон для довідок та спілкування.

У рядку 5.0. проставляють загальний обсяг бази даних (з одним десятковим знаком) у МБаЙтах.

У рядку 6.0. наводять найменування програмного продукту (ПП), за допомогою якого створено БД. Це може бути будь-який ПП з переліків, що подані в таблицях NN 2.2, 2.3, 2.4 розділу 2.).

У рядках 7.1. та 7.2. проставляють кількість зареєстрованих користувачів (абонентів) бази даних, тобто юридичних чи фізичних осіб, які фактично користувались даними БД в звітному році (постійно або одноразово). У рядку 7.1. вказують кількість користувачів, які отримали дані БД для потреб власника БД, у рядку 7.2. - запити сторонніх користувачів.

У рядку 8.1. та 8.2. вказують назви друкованих аналогів бази даних (довідників, збірників, вказівок, каталогів, реферативних журналів тощо), тобто тих, що видаються на основі інформації БД.

У рядку 9.1. надають стислий зміст бази даних (перелік основних показників, що обробляються в БД, їх кількість, галузі, в яких БД застосовується), у рядку 9.2. - ключові слова, за якими є можливість швидкого розпізнавання змісту БД та галузі її застосування.

У рядку 15.0. наводять джерела первинної інформації, на основі яких створено базу даних.

Комп'ютерна мережа - сукупність територіально розосереджених систем обробки даних, засобів і (чи) систем зв'язку і пересилання даних, що забезпечує користувачам дистанційний доступ до її ресурсів і колективне використання цих ресурсів.

Комп'ютерну мережу (обчислювальну мережу, мережу електронних обчислювальних машин) можна трактувати як інтегровану, багатомашинну, територіально розосереджену систему, що складається з взаємодіючих ЕОМ та підсистем зв'язку для передачі даних. В залежності від швидкості обміну даними між робочими ЕОМ та розмірів охопленої території відрізняють локальні, міські та глобальні обчислювальні мережі.

Локальна комп'ютерна мережа (ЛКМ) - це комп'ютерна мережа, що зв'язує декілька станцій в одній локальній зоні радіусом до 1 кілометра, котрі обмежені, наприклад, однією спорудою, одним підприємством (організацією), відділом, цехом і таке інше, та використовує зорієнтовані на цю територію засоби та методи передачі даних. Локальна комп'ютерна мережа відрізняється простою архітектурою, а також великою швидкістю обміну і, як правило, невеликими відстанями між вузлами.

Міська комп'ютерна мережа (МКМ) - це комп'ютерна мережа, що розміщена на території міста і призначена для передачі даних між підприємствами (організаціями). Як правило, підприємство (організація) використовує вузол або станцію для підключення до МКМ.

Глобальна комп'ютерна мережа (ГКМ) - комп'ютерна мережа, що охоплює значну територію (країна, континент, континенти) і призначена для передачі даних між підприємствами (організаціями), які використовують вузол або станцію для підключення до ГКМ. В глобальних обчислювальних мережах використовуються телефонні (комутовані чи некомутовані), радіо, супутникові та інші канали зв'язку.

У розділі 5 показують як глобальні, так і локальні мережі, що використовуються на підприємстві.

Графи 5+6 заповнюються незалежно одна від одної простим переліком каналів зв'язку, телепакетів та протоколів зв'язку, що використовуються на підприємстві. Дані до граф 1 + 2 пов'язані між собою; дані граф 3+4 пов'язані між собою; дані граф 7+8 також пов'язані між собою.

У графі 1 вказують тип мережі: літеру "Л" для ЛКМ (локальної мережі), літеру "М" для МКМ (міської мережі), літеру "Г" для ГКМ (глобальної мережі).

У графі 2 вказують стандарт мережі - посилання на нормативний документ (промисловий національний або міжнародний стандарт), якому вона відповідає згідно з технічною документацією. Якщо на підприємстві використовують декілька типів мереж, то у звіті вказують кожну з них окремим рядком з відповідними показниками (приклад заповнення граф 1-2: Л,ETHERNET-ISO/IEC 8802-3; Л, TOKEN RING-ISO/IEC 8802-5; Л, ETHERNET-ISO/IEEE 802.11; Л, TOKEN BUS, Omnsntt; М, вузол/станція DQDB; М, вузол/станція FDDI; Г, вузол/станція INTERNET; Г, вузол/станція BITNET).

Приклади стандартів мереж: ASCII/RS-232C, PC Networc, IBM-3278.9, Arcnet, TCNS, Token Ring, IEEE 802.3 Ethernet, IEEE 802.6, ANSI-FDDI, Fast Ethernet (стандарт IEEE 802.3), 100VG-AnyLAN (стандарт IEEE 802.12).

У графах 3 та 4 наводять дані про кількість та види каналів зв'язку, що використовуються (наприклад: виділені, комутовані, телефонні, телеграфні, космічні, релейні лінії).

У графі 5 подають найменування телекомунікаційних пакетів, що застосовуються, або мережевої операційної системи, якщо саме на базі її створено мережу:

- електронна пошта (наприклад: FRONT DOOR, CC-MAIL, T-MAIL, Z-MAIL, E-MAIL, CLARIS E-MAIL, SPRY MAIL, EMISSARY, EUDORA PRO/LIGHT, NET SHARK, PEGASUS MAIL, QUARTERDESK INTERNET SUITE, UUPC, DBRIDGE, ASTRA, ...);

- електронна дошка об'яв (наприклад: REMOTE ACCESS, MAXIMUS-CBCS, TUBFILE, OPUS, QUICK-BBS, SUPER-BBS, ...);

- електронна пересилка файлів (наприклад: MTE, MTEZ, KERMIT, PROCOMM, TELIX, TELEMATE, OL2FAX, EASYCOM, TERM-90, MS WINDOWS TERMINAL, COMMANDER MAIL VC, ...).

Якщо на підприємстві використовують декілька телекомунікаційних пакетів (мережних ОС) , то у звіті фіксують кожну назву окремим рядком.

У графі 6 наводять специфікації протоколів доступу, що використовуются в процесі обміну даних (наприклад: TCP/IP, IPX, ...).

У графі 7 наводять дані про тип модему згідно з технічною документацією (наприклад: CREATIX2436V; RAD2740; ...).

У графі 8 наводять дані про швидкість передачі даних в бітах за секунду (BPS або Біт/сек українською мовою), що наведені в технічній документації вказаного в графі 4 модему (наприклад ; 300 Біт/сек, 9600 Біт/сек, 14400 Біт/сек, 19200 BPS ...).

Довідково. Для визначення типу процесора при заповненні розділу 1 та заповнення граф розділу 5 можна користуватися інформацією, що знаходиться на Вашому персональному комп'ютері. Для цього слід виконати такі дії (увага! в процесі перегляду нічого не можна змінювати!) : натиснути кнопку "пуск", вибрати пункт меню "настройка", вибрати пункт меню "панель управлення", у вікні "панель управлення" натиснути на праву кнопку мишки після розміщення курсору на значкові "система" та вибрати пункт меню "открыть" (при цьому на закладинці "общие" знизу вікна після слова "комп'ютер:" вказано тип процесора). Натиснути кнопку "отмена".

Якщо у Вашій організації використовується локальна або глобальна мережа у вікні "панель управления" слід натиснути на праву кнопку мишки після розміщення курсору на значкові "сеть" та вибрати пункт меню "открыть" (при цьому на закладинці "конфігурація" на білому фоні висвітиться перелік протоколів доступу, що встановлені на Вашому комп'ютері для заповнення графи 6 розділу 5: TCP/IP, IPX, ...). Нічого не чіпаючи, натиснути на кнопку "отмена". Закрити вікно "панель управления".

Довідково. Перелік кодів секцій (найвищий рівень) "Класифікації видів економічної діяльності", до якого необхідно віднести предметну галузь інформаційного наповнення БД (рядок 1.2. розділу 4) та проставити його у графі 6 розділу 3, якщо невідомий повний код виду економічної діяльності в форматі"ХХ.ХХ.Х"