Про запровадження Положення про спеціалізовані вчені ради та Положення про експертні ради ВАК України

1. Запровадити з 1 жовтня 1997 року Положення про спеціалізовані вчені ради (додається).

2. Запровадити з 1 вересня 1997 року Положення про експертні ради ВАК України (додається).

3. Інформаційно-методичному відділу ВАК України довести дані Положення до відома міністерств і відомств України, в підпорядкуванні яких діють науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ голови Вищої атестаційної комісії України від 10 червня 1993 р. N 3 в тій частині, що стосується затвердження додатка N 3 до "Положення про порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань".

1.1. Спеціалізовані вчені ради (далі - ради) - основна ланка в системі атестації наукових кадрів вищої кваліфікації - створюються та діють під керівництвом ВАК України (далі - ВАК) у відомих своїми науковими досягненнями наукових установах, вищих навчальних закладах III - IV рівня акредитації та інших організаціях, що проводять фундаментальні та прикладні наукові дослідження, мають високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення для підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації, за клопотанням центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук, Академії медичних наук, Української академії аграрних наук, Академії педагогічних наук, Академії правових наук, Академії мистецтв - залежно від підпорядкування.

У клопотанні треба вказати:

а) статус ради: рада для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук (далі - докторська рада) чи кандидата наук (далі - кандидатська рада);

б) профіль ради: перелік спеціальностей і галузей науки, з яких рада має право проводити захист дисертацій (не більше чотирьох спеціальностей).

У клопотанні повинні бути обгрунтовані необхідність створення й доцільність функціонування ради в даній установі, а також гарантовані належні умови для її роботи.

До клопотання додаються відомості про членів ради (форма 1) і проект наказу (форма 2).

Створюючи раду, ВАК встановлює її статус, профіль та строк дії.

1.2. Докторські ради мають право приймати до захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук.

1.3. Зміну профілю ради та зміну голови ради здійснює ВАК за клопотанням відповідних міністерств чи відомств.

Інші часткові зміни складу рад ВАК проводить за клопотанням керівників організацій, в яких створено ради.

У клопотанні перелічують усі передбачувані зміни та обгрунтовують їхню необхідність. До клопотання додаються відомості (2 примірники) про фахівців, яких вводять до складу ради (форма 1) та проект (5 примірників) наказу (форма 2 або 3).

1.4. Рада з дозволу ВАК може проводити захист дисертації зі спеціальності, яка не входить до профілю ради, якщо в Україні немає відповідних рад (разовий захист).

Голова ради разом із клопотанням про дозвіл разового захисту надсилає до ВАК пропозиції щодо тимчасового введення до складу ради докторів наук - фахівців за спеціальністю дисертації та відомості про них (форма 1).

Для проведення разового захисту докторської (кандидатської) дисертації до складу ради додатково вводяться з правом голосу доктори наук із таким розрахунком, щоб загальна кількість присутніх на разовому захисті докторів наук з даної спеціальності була не меншою чотирьох осіб. Їхня присутність на засіданні ради обов'язкова.

У клопотанні про дозвіл разового захисту повинна бути обгрунтована доцільність розгляду дисертації саме в даній раді. До клопотання додається один примірник машинописного варіанту автореферату.

1.5. У разі, коли докторська дисертація виконана за двома спеціальностями, а рада має право на проведення захисту дисертації тільки за однією з них, рада з дозволу ВАК може проводити разовий захист лише за умови відсутності в Україні ради з правом захисту за такими спеціальностями. В цьому випадку дисертація за кожною спеціальністю повинна містити проведені автором дослідження, в яких отримано нові науково обгрунтовані результати у певній галузі науки, які у сукупності розв'язують важливу наукову або науково-прикладну проблеми і які раніше не захищалися.

а) отримання нових науково обгрунтованих результатів у певній галузі науки, які в сукупності розв'язують важливу наукову проблему;

б) здійснення нових науково обгрунтованих розробок в певній галузі науки, які забезпечують розв'язання значної прикладної проблеми.

Зазначені спеціальності повинні належати одній галузі науки. Голова ради разом із клопотанням про захист дисертації за двома спеціальностями надсилає один примірник машинописного варіанта автореферату дисертації.

У разі, коли лише одна зі спеціальностей дисертації відповідає профілю ради, для проведення захисту до складу ради додатково вводяться з правом голосу доктори наук - фахівці з другої спеціальності, за якою подано дисертацію до захисту, з таким розрахунком, щоб кількість присутніх на захисті докторів наук з кожної спеціальності була не менш чотирьох осіб, їхня присутність на засіданні ради обов'язкова. До ВАК надсилаються пропозиції стосовно додаткового введення до складу ради докторів наук та відомості про них (форма 1).

Кандидатська дисертація може бути подана до захисту лише за однією спеціальністю.

1.6. Рада має право вимагати в організації, де виконувалась робота, додаткові матеріали, необхідні для повного, всебічного й об'єктивного розгляду дисертації та прийняття обгрунтованого рішення.

1.7. Робота ради має відкритий характер. Про її засідання інформується наукова громадськість. Будь-які обмеження щодо присутності зацікавлених осіб на захисті дисертації не допускаються.

Здобувач має право ознайомитися з усіма матеріалами ради, що стосуються захисту його дисертації, а також одержати кваліфіковану допомогу від керівників ради з усіх питань, пов'язаних із захистом дисертації.

1.8. Рада не має права приймати рішення, що виходять за межі її компетенції, встановленої цим Положенням.

1.9. Строк дії створеної ради не перевищує трьох років. Після закінчення повноважень ради на підставі експертної оцінки ефективності її діяльності ВАК вирішує питання про доцільність подальшого функціонування ради.

1.10. У разі порушення радою вимог нормативно-правових актів з питань присудження наукового ступеня доктора і кандидата наук ВАК скасовує прийняте радою рішення і може вжити до неї заходів у межах своєї компетенції аж до припинення діяльності цієї ради.

2.1. Персональний склад спеціалізованої вченої ради формується з працівників наукових установ, вищих навчальних закладів III - IV рівня акредитації та інших організацій, що проводять наукові дослідження. Членами ради мають бути авторитетні вчені, які активно проводять наукову роботу у відповідній галузі науки.

Член ради повинен мати науковий ступінь з однієї із спеціальностей, за якими раді надано право присудження наукових ступенів. Введення до складу ради фахівців з інших спеціальностей має бути обгрунтованим.

Членам ради, у яких шифр спеціальності диплому про науковий ступінь відповідає одній із спеціальностей за профілем ради, президія ВАК, у разі потреби, може надати право представляти у даній раді другу спеціальність за умови наявності у них опублікованих за останні п'ять років наукових статей, монографій з даної спеціальності.

2.2. Рада повинна формуватися таким чином, щоб у її складі штатні працівники базової установи (в тому числі ті, що зараховані не менш як на 0,5 ставки), становили 2/3 від загальної кількості фахівців з кожної спеціальності, за якою раді дозволено приймати дисертації до захисту. У тому випадку, коли частина у 2/3 не складає цілого числа, визначена нею кількість членів ради від базової установи округлюється у бік збільшення.

У разі відсутності в країні наукової установи чи організації з достатньою кількістю штатних працівників - докторів наук з окремих спеціальностей президія ВАК може прийняти рішення про створення відповідної ради за іншими вимогами щодо штатних працівників базової установи.

2.3. Членами докторських рад можуть бути тільки доктори наук. Як виняток, учений секретар може бути кандидатом наук.

2.4. Членами кандидатських рад можуть бути доктори та кандидати наук, при цьому докторів наук повинно бути не менше половини складу ради.

2.5. У складі докторської ради повинно бути не менше шести докторів наук із кожної спеціальності за профілем ради, з них 2/3 повинні бути докторами наук із даної спеціальності, які активно проводять наукову роботу і мають публікації у відповідній галузі науки, решта - фахівцями, які мають наукові статті, монографії з даної спеціальності, опубліковані за останні п'ять років.

2.6. У складі кандидатської ради повинно бути не менше п'яти фахівців із кожної спеціальності за профілем ради, серед них - не менше чотирьох докторів наук, з них 2/3 повинні бути докторами наук із даної спеціальності, які активно проводять наукову роботу і мають публікації у відповідній галузі науки, решта - фахівцями, які мають наукові статті, монографії з даної спеціальності, опубліковані за останні п'ять років.

2.7. Для введення фахівця до складу ради потрібна його письмова згода.

Фахівець може входити до складу не більше як двох рад.

2.8. Рада формується в складі 11-25 осіб з рівномірним представництвом фахівців із кожної спеціальності.

2.9. Головою ради та заступником голови ради призначаються доктори наук із спеціальностей, за якими раді надано право присудження наукових ступенів і які є штатними працівниками організації, де створена рада.

У разі потреби президія ВАК може призначити двох заступників голови ради.

Вченим секретарем ради призначається доктор або кандидат наук - фахівець за профілем ради, який є штатним працівником організації, де створена рада.

2.10. Члени ради, які пропустили протягом року більше половини її засідань, виводяться зі складу ради.

3.1. Рада приймає дисертацію для попереднього розгляду при наявності документів за встановленим переліком і доручає комісії з членів ради (фахівцям за профілем дисертації) подати висновок про науковий рівень дисертації, відповідність її профілю ради, про кількість і обсяг публікацій та про повноту опублікованих матеріалів дисертації, а також пропозиції щодо призначення провідної установи, офіційних опонентів і, на випадок разового захисту, щодо поповнення ради науковцями відповідного профілю та щодо розсилання автореферату дисертації.

Розглядаючи докторську дисертацію, комісія ради повинна визначити, якою мірою в ній використані матеріали й висновки кандидатської дисертації здобувача.

Матеріали кандидатської дисертації можуть використовуватися лише в оглядовій частині докторської дисертації. Не дозволяється захищати у докторській дисертації положення, наукові результати та висновки, які захищені здобувачем у кандидатській дисертації. Докторську дисертацію не може захищати здобувач, який не має наукового ступеня кандидата наук.

Комісія може залучати до підготовки проекту висновку фахівців кафедр, лабораторій та інших структурних підрозділів даної організації чи інших наукових установ. Комісія визначає фахові семінари для апробації дисертації.

3.2. У разі позитивного рішення ради щодо прийняття дисертації до захисту вказана комісія пропонує проект висновку ради про дисертацію.

Рішення ради про прийняття дисертації до захисту вважається позитивним, якщо за нього в результаті відкритого голосування висловилась проста більшість членів ради, що брали участь у засіданні.

У випадку негативного рішення здобувачеві видається витяг із протоколу засідання ради з мотивуванням відмови у прийнятті дисертації до захисту і повертаються всі подані матеріали.

3.3. У разі негативного висновку комісії рада за бажанням здобувача повинна прийняти дисертацію до захисту, якщо вона відповідає профілю ради.

3.4. Попередній розгляд дисертацій у раді не повинен тривати понад два місяці для кандидатської і три місяці для докторської дисертації з дня подання документів.

3.5. Рада приймає дисертації до захисту та призначає офіційних опонентів, провідну установу, затверджує додатковий список розсилання автореферату, дозволяє друкувати автореферат і, при необхідності, порушує клопотання перед ВАК про додаткове введення у встановленому порядку до складу ради науковців відповідного профілю.

Рада може прийняти до захисту докторську дисертацію не раніше ніж через два місяці, а кандидатську - не раніше ніж через місяць з дня розсилання виготовлювачами обов'язкових примірників видань, в яких опубліковано праці здобувача, що відображають основні результати дисертації.

Одразу після прийняття дисертації до захисту рада надсилає до ВАК повідомлення встановленого зразка про захист дисертації.

Повідомлення про захист докторських і кандидатських дисертацій публікуються, відповідно, у заснованих ВАК "Бюлетені Вищої атестаційної комісії України" та додатку до "Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України" - "Науковий світ".

Захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора чи кандидата наук проводиться не раніше як через місяць після опублікування такого повідомлення.

В тому разі, коли з об'єктивних причин засідання ради в призначений день не може відбутися, рада має право призначити нову дату захисту дисертації, але не раніше як через місяць після опублікування повідомлення, проінформувавши про це ВАК, установи та фахівців, яким було розіслано автореферат.

Автореферат дисертації видається друкарським способом державною мовою України (з обов'язковим зазначенням вихідних відомостей) обсягом у межах 1,3 - 1,4 авторського аркуша для докторської дисертації та обсягом у межах 0,7 - 0,9 авторського аркуша для кандидатської дисертації.

Частина тиражу автореферату за рішенням ради може бути надрукована іншими мовами.

На останніх сторінках автореферату мають бути розміщені анотації українською, англійською та російською мовами, причому на вибір здобувача анотація англійською або російською мовою повинна бути розгорнутою обсягом до 2 сторінок машинописного тексту (до 5000 друкованих знаків) і містити інформацію про зміст та результати дисертаційної роботи, а дві інші обсягом до 0,5 сторінки машинописного тексту (до 1200 друкованих знаків) повинні бути ідентичні за змістом і містити стислу інформацію про дисертацію.

3.6. Офіційний опонент на основі вивчення дисертації та праць, опублікованих за темою дисертації, подає до ради відзив, в якому встановлюється актуальність обраної теми, ступінь обгрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації, їхня достовірність і новизна, повнота їх викладу в опублікованих працях, а також робить висновок про відповідність дисертації вимогам Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань.

Копії письмових відзивів офіційних опонентів видаються здобувачеві не пізніше як за десять днів до захисту дисертації.

Офіційний опонент відповідає за об'єктивність і якість підготовленого ним відзиву. За порушення даних вимог ВАК України позбавляє офіційного опонента права подальшої участі в атестації наукових кадрів.

Рада має право повернути відгук офіційному опонентові для доопрацювання, якщо він не відповідає вказаним вимогам, або замінити офіційного опонента.

3.7. Рада призначає для апробації дисертації провідну установу, відому своїми досягненнями із спеціальності, за якою подано дисертацію. Перелік провідних установ затверджує ВАК.

Провідною установою щодо дисертації призначають лише наукову установу чи вищий навчальний заклад. Для оцінки рівня впровадження результатів і розробок здобувачів використовують відзиви науково-технічних закладів або (для суспільних і гуманітарних наук) центральних органів державної влади, громадських об'єднань і політичних партій, підписані докторами наук.

Провідною не може бути установа, де виконувалася дисертація або де працює здобувач.

У відзиві провідної установи відображається важливість для науки й народного господарства одержаних автором дисертації результатів, а також висловлюються рекомендації щодо їхнього використання.

Проект відзиву обговорюється на засіданнях учених (науково-технічних) рад провідних установ або на засіданнях їхніх наукових підрозділів.

Відзив провідної установи підписує доктор наук - штатний працівник провідної установи, який не повинен бути членом ради, де відбувається захист дисертації, і затверджує керівник провідної установи, який особисто відповідає за якість і об'єктивність відзиву.

Копію відзиву провідної установи видають здобувачеві не пізніше як за десять днів до захисту дисертації.

3.8. Прилюдний захист дисертації відбувається на засіданні спеціалізованої вченої ради, яке вважається правомочним, якщо в його проведенні взяло участь щонайменше дві третини його складу, а також за умови обов'язкової участі щонайменше чотирьох докторів наук зі спеціальності докторської дисертації і щонайменше трьох докторів наук зі спеціальності кандидатської дисертації.

За бажанням здобувача рада зобов'язана призначити захист дисертації і при негативних відзивах, але якщо наявні три негативні відзиви (із числа офіційних опонентів і провідної установи) на докторську дисертацію або два - на кандидатську, тоді захист дисертації не проводять і її знімають з розгляду, про що рада зобов'язана прийняти відповідне рішення.

Про зняття дисертації з розгляду повідомляють ВАК. Одночасно надсилають до ВАК автореферат дисертації та копії відзивів офіційних опонентів і провідної установи.

Здобувачеві повертають документи за переліком, який визначає ВАК (за винятком одного примірника дисертації, який зберігається в раді протягом десяти років).

Рішення ради про прийняття дисертації до захисту вважається позитивним, якщо за нього в результаті відкритого голосування висловилась проста більшість членів ради, що брали участь у засіданні. У випадку негативного рішення здобувачеві дається витяг із протоколу засідання ради з мотивуванням відмови прийняти дисертацію до захисту і повертаються всі подані матеріали.

3.9. Автореферат із зазначенням адреси, дати й часу захисту розсилають не пізніше як за місяць до захисту за списком обов'язкового розсилання, затвердженим ВАК, і за додатковим списком, затвердженим радою, який включає ради за профілем дисертації, відомих фахівців у даній галузі науки та провідні наукові установи.

Виправляти у дисертації недоліки, виявлені радою після того, як дисертацію було прийнято до захисту, та в авторефераті, після його розсилання, заборонено.

4.1. Рада проводить не більше як 12 засідань у рік. У разі необхідності засідання можуть проводитися сесіями. На одному засіданні може проводитися захист не більше двох дисертацій, з яких тільки одна може бути докторською дисертацією.

Засідання фіксується на фонограму. Розшифрована й засвідчена фонограма є стенограмою засідання ради. Фонограма зберігається в раді до остаточного рішення ВАК.

4.2. Засідання ради для захисту дисертації проводиться під керівництвом голови ради або, у разі його відсутності, - заступника голови ради.

Голова (заступник голови) ради не може бути головуючим на засіданні, якщо проводиться захист дисертації, щодо якої він є науковим керівником чи консультантом. У такому разі головуючим на дане засідання обирається член ради - штатний співробітник організації, в якій функціонує рада, і це обов'язково занотовується в стенограмі засідання ради.

Члени сімей та близькі родичі керівників ради та установи, в якій створена рада, свої дисертації подають на розгляд рад інших наукових установ.

4.3. Вчений секретар ради не може виконувати свої обов'язки на засіданні ради, на якому розглядається дисертація здобувача, щодо якої він є науковим керівником чи консультантом.

У цьому випадку, а також на час відсутності вченого секретаря виконання його обов'язків може бути покладено на одного з членів ради - штатного працівника наукової установи. Призначення оформлюється наказом керівника організації, в якій функціонує рада. У наказі вказується термін повноважень (до трьох місяців) виконуючого обов'язки вченого секретаря. Один примірник наказу надсилається до ВАК.

4.4. Засідання ради не проводиться, якщо одночасно відсутні голова і й заступник голови.

Якщо один з офіційних опонентів відсутній з поважної причини, то захист дисертації може відбутися за умови його позитивного відзиву. У цьому разі оголошують відзив відсутнього опонента і заслуховують виступ додаткового офіційного опонента, затвердженого керівництвом спеціалізованої вченої ради до захисту дисертації. Захист дисертації не проводять, якщо відсутні два офіційні опоненти або якщо відсутній опонент, котрий подав негативний відзив на дисертацію.

4.5. Засідання ради для захисту дисертації відбувається державною мовою за такою процедурою:

- до відкриття засідання члени ради мають бути ознайомлені з проектом висновку щодо дисертації, підготовленого комісією ради;

- головуючий за даними реєстраційної картки присутності (форма 10) інформує членів ради про обов'язкові передумови правомочності зібрання і за наявності кворуму відкриває засідання;

- головуючий інформує членів ради про погоджену зі здобувачем мову захисту дисертації;

- оголошується порядок денний, назва дисертації, відомості про офіційних опонентів і провідну установу;

- учений секретар доповідає про подані дисертантом документи та про їхню відповідність встановленим вимогам;

- здобувач викладає основні положення дисертації та відповідає на запитання, подані усно чи письмово;

- виступає науковий керівник (консультант);

- учений секретар оголошує висновок організації, де виконувалась дисертація або до якої був прикріплений дисертант, відзив провідної установи та інші відзиви на дисертацію й автореферат;

- здобувач відповідає на зауваження, які містяться у відзивах;

- виступають офіційні опоненти;

- після виступу кожного опонента здобувачеві надають слово для відповіді;

- після кожного виступу здобувача для відповіді на зауваження офіційних опонентів головуючий пересвідчується, чи задоволений опонент цією відповіддю;

- публічне обговорення дисертації, в якому мають право взяти участь всі присутні на засіданні; члени ради - доктори наук зі спеціальності, за якою підготовлена дисертація, повинні у ході засідання обов'язково встановити рівень теоретичної підготовки здобувача, його особистий внесок у розв'язання наукової проблеми чи у вирішення конкретного наукового завдання, обізнаність здобувача з результатами наукових досліджень інших вчених із зазначених у дисертації наукових проблем чи наукових завдань та їх порівнянність із результатами наукових досліджень здобувача;

- прикінцеве слово здобувача;

- вибори лічильної комісії для проведення таємного голосування;

- таємне голосування членів ради щодо присудження здобувачеві наукового ступеня;

- оголошення результатів таємного голосування: рішення вважається позитивним, якщо за нього проголосувало не менш як три чверті від кількості присутніх на засіданні членів ради;

- затвердження протоколу лічильної комісії: протокол затверджується простою більшістю від числа присутніх членів ради. Підставою для незатвердження протоколу лічильної комісії може бути лише виявлене порушення процедури голосування. У разі незатвердження протоколу лічильної комісії рада проводить повторне голосування;

- обговорення проекту та прийняття висновку.

4.6. При позитивному рішенні щодо присудження наукового ступеня в проекті висновку повинні бути викладені найсуттєвіші наукові результати, які одержав здобувач особисто, оцінка їхньої достовірності та новизни, значення для теорії і практики та рекомендації щодо використання.

У висновку вказується, яким вимогам Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, відповідає дисертація.

Текст висновку приймається відкритим голосуванням простою більшістю від кількості присутніх членів ради.

При негативному рішенні щодо присудження наукового ступеня висновок не приймається.

На цьому захист дисертації вважається закінченим.

4.7. Здобувач має право зняти дисертацію з розгляду за письмовою заявою, поданою до початку таємного голосування. У такому разі здобувачеві повертаються документи, які він подав до ради, за винятком заяви, одного примірника дисертації та автореферату.

Якщо рада встановила, що здобувач використав ідеї, текстові запозичення, наукові результати та матеріали інших авторів без посилання на джерело, то рада знімає дисертацію з розгляду без права її повторного захисту. У цьому разі заява про зняття дисертації з розгляду не приймається, а до ВАК надсилається рішення ради разом з авторефератом і стенограмою засідання.

Атестаційні справи та дисертації, які розглядаються у ВАК, не можуть бути зняті з розгляду здобувачем чи відкликані радою, в якій відбувся захист дисертації.

4.8. Рада в місячний термін після захисту надсилає до ВАК перший примірник докторської (кандидатської) дисертації з двома примірниками облікової картки (форма 14) та атестаційну справу здобувача. Персональну відповідальність за виконання цієї норми несе вчений секретар ради.

Другий примірник захищеної докторської (кандидатської) дисертації надсилається до Українського інституту науково-технічної та економічної інформації (03680, м. Київ-39, вул. Антоновича, 180).

Після ухвалення президією ВАК позитивного атестаційного висновку та рішення про видачу здобувачеві диплома доктора (кандидата) наук примірник його дисертації передають на зберігання до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (03039, м. Київ-39, просп. 40-річчя Жовтня, 3).

Атестаційні справи здобувачів наукового ступеня зберігаються в раді протягом десяти років.

Атестаційні справи здобувачів повинні бути оформлені державною мовою згідно з вимогами, які встановлює ВАК.

Атестаційні справи, які оформлені з порушенням встановлених вимог, ВАК до розгляду не приймає.

4.9. У разі скасування президією ВАК рішення ради щодо присудження наукового ступеня здобувачеві його атестаційна справа та дисертація зберігаються у ВАК протягом 10 років.

Відзиви на дисертацію та автореферат, стенограму (розшифровану та засвідчену фонограму) засідання та рішення щодо голосування залишають її раді. Вони можуть бути надіслані за місцем повторного захисту.

Про негативне рішення ради повідомляють ВАК її місячний термін з дня захисту. Одночасно надсилають до ВАК автореферат і стенограму (розшифровану та засвідчену фонограму) засідання ради.

Дисертація, за результатами захисту якої рада прийняла негативне рішення, може бути подана до повторного захисту в переробленому вигляді не раніше як через рік з дня такого рішення.

До повторного захисту може бути також подана дисертація, за результатами захисту якої президія ВАК скасувала рішення ради про присудження автору наукового ступеня. У цьому випадку дисертація в переробленому вигляді подається до іншої ради не раніше як через рік з дня прийняття рішення президією ВАК.

При повторному захисті склад опонентів повинен бути повністю змінений.

Дозволу ВАК для повторного захисту не потрібно.

4.10. Якщо висновок ради недостатньо аргументований, ВАК може повернути його до ради для доопрацювання. В цьому разі участь здобувача в засіданні ради необов'язкова.

4.11. По закінченні календарного року рада в двотижневий строк подає до ВАК звіт про роботу (форма 4).

5.1. Лічильна комісія (не менше трьох осіб) обирається відкритим голосуванням простою більшістю від кількості присутніх на засіданні членів ради.

5.2. Після заключного слова здобувача лічильна комісія видає членам ради під розписку заготовлені бюлетені (форма 11) для таємного голосування.

Члени ради, які запізнилися на початок захисту дисертації або залишили засідання до його закінчення, у визначенні кворуму і в таємному голосуванні участі не беруть. Персональну відповідальність за це несе голова ради.

Здобувач, котрий захищає дисертацію в раді, членом якої він є, участі в голосуванні не бере і в списку членів ради на даному засіданні не враховується.

Член ради висловлює свою думку щодо дисертації, викреслюючи в графі бюлетеня "Результати голосування" одне з двох запропонованих визначень: "згоден" чи "не згоден" і опускає бюлетень в опечатану урну.

5.3. Члени лічильної комісії відкривають урну, підраховують бюлетені й складають за наслідками голосування протокол (форма 12).

Нероздані бюлетені залишаються в лічильній комісії з відповідною поміткою, зробленою до початку таємного голосування, і це відмічається в протоколі. Бюлетені, що не дають змоги виявити думку члена ради, який взяв участь у голосуванні, вважаються недійсними, і це також відмічається в протоколі лічильної комісії.

Після оформлення протоколу про результати голосування лічильна комісія опечатує всі бюлетені й додає їх до свого протоколу.

6.1. Дисертацію, яку надіслано на додатковий висновок (колективну рецензію), разом з атестаційною справою рада повинна розглянути протягом двох місяців з дня її одержання. Рада з числа своїх членів створює спеціальну комісію, доручає їй ознайомитися з дисертацією та матеріалами атестаційної справи й подати проект висновку щодо дисертації, а також дати оцінку критичним зауваженням, висловленим на попередніх етапах експертизи.

Дисертація розглядається в присутності здобувача. У разі неявки здобувача на засідання без поважної причини спеціалізована вчена рада розглядає дисертацію без нього. У засіданні також можуть брати участь опоненти, представники провідної установи та інші особи, яких, у разі потреби, запрошує рада. Присутність членів ради (із зазначенням їхньої спеціальності) обов'язково слід занотувати в протоколі засідання.

6.2. Відкриваючи засідання ради, голова ради, за даними реєстраційної картки присутності (форма 10) сповіщає членів ради про правомочність засідання та інформує їх про перебіг розгляду дисертації, поданої на додатковий висновок.

6.3. Потім слово надається вченому секретареві, який коротко доповідає основний зміст документів атестаційної справи здобувача.

Після виступу вченого секретаря дисертант викладає суть і основні положення дисертації. Дисертантові можна ставити запитання усно й письмово, на які він має дати відповіді.

6.4. Обговоривши дисертацію та висновок спеціальної комісії щодо неї, рада бюлетенями (форма 11) проводить таємне голосування. Рішення ради вважається позитивним, якщо за нього проголосувало не менше як три чверті членів ради, що взяли участь у засіданні. Протокол лічильної комісії затверджується відкритим голосуванням простою більшістю голосів присутніх членів ради.

6.5. Після затвердження протоколу лічильної комісії рада відкритим голосуванням простою більшістю голосів присутніх членів ради приймає текст додаткового висновку (колективної рецензії).

На цьому засідання ради вважається закінченим.

6.6. Підписані головою і вченим секретарем ради стенограма (розшифрована фонограма) і текст додаткового висновку (колективної рецензії), в якому наводяться результати таємного голосування, разом з дисертацією та атестаційною справою в тритижневий строк надсилаються до ВАК.

7.1. Переатестація наукових і науково-педагогічних працівників - громадян України, які мають наукові ступені, присуджені їм в інших країнах, провадиться ВАК за клопотанням організації, де працює здобувач, з поданням до ВАК документів відповідно до переліку, що визначає ВАК.

Переатестацію провадять ради за дорученням ВАК.

7.2. Дисертація вченого, надіслана на переатестацію до ради, разом з атестаційною справою повинна бути розглянута протягом двох місяців. Якщо спеціальність, за якою захищена дисертація, не узгоджується зі спеціальностями, з яких раді надано право приймати дисертації до захисту, надсилання дисертації для переатестації є одночасно наданням права на проведення разового захисту дисертації за іншою спеціальністю.

7.3. Рада з числа своїх членів створює спеціальну комісію, доручає їй ознайомитися з дисертацією та матеріалами атестаційної справи і подати проект висновку. На засідання ради запрошується здобувач, який має право перед засіданням ради ознайомитися з попередніми висновками комісії і дати додаткові пояснення щодо матеріалів дисертації і атестаційної справи. У разі неявки здобувача на засідання без поважної причини спеціалізована вчена рада розглядає дисертацію без нього.

У засіданні можуть брати участь інші особи, яких за потреби запрошує рада. Присутність членів ради (із зазначенням їхньої спеціальності) обов'язково слід занотувати в протоколі засідання.

7.4. Відкриваючи засідання ради, голова на підставі реєстраційної картки присутності (форма 10) сповіщає членів ради про правомочність засідання та інформує членів ради про перебіг розгляду дисертації, отриманої для переатестації.

7.5. Вчений секретар доповідає основний зміст документів атестаційної справи.

Далі оголошується висновок комісії.

Потім здобувач повинен викласти суть і основні положення дисертації. Здобувачеві можна ставити запитання усно і письмово.

Після цього мають право виступати всі присутні на засіданні ради. Наприкінці дискусії здобувачеві надається заключне слово.

7.6. У разі, коли при переатестації фахівця, який одержав в іншій країні диплом доктора наук, не маючи наукового ступеня кандидата наук, рада встановить, що дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук не відповідає вимогам п. 12, а відповідає вимогам п. 13 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, рада переатестовує здобувача на науковий ступінь кандидата наук.

7.7. Після закінчення дискусії рада проводить таємне голосування бюлетенями (форма 11). Рішення ради вважається позитивним, якщо за нього проголосували не менше як три чверті членів ради, що взяли участь у засіданні. Протокол лічильної комісії затверджується відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів ради.

Після затвердження протоколу лічильної комісії рада відкритим голосуванням простою більшістю присутніх членів ради приймає рішення щодо переатестації.

7.8. Підписані головою і вченим секретарем ради стенограма та рішення щодо переатестації (видачі диплома встановленого зразка) разом з дисертацією та атестаційною справою в тритижневий строк надсилаються до ВАК.

7.9. Здобувач має право зняти дисертацію з переатестації при розгляді в спеціалізованій вченій раді до початку таємного голосування, крім випадків виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело. Після зняття дисертації за заявою здобувача вона не підлягає переатестації.

8.1. Питання про позбавлення наукового ступеня чи вченого звання старшого наукового співробітника можна порушувати лише у випадку, коли до (спеціалізованої) вченої ради надійшли матеріали, які дають для цього підставу. Голова ради доручає комісії з членів ради перевірити такі матеріали щодо обгрунтованості справи. У разі потреби рада запитує у відповідних установ та організацій додаткові матеріали.

За наслідками перевірки комісія складає висновок, який подається на розгляд ради.

8.2. Рада повинна протягом місяця розглянути матеріали, які підготувала комісія.

8.3. Засідання ради проводиться, як правило, в присутності особи, про позбавлення наукового ступеня якої порушується питання. Її слід повідомити про це не пізніше як за 10 днів до засідання.

Аналогічно повинно проводитися й засідання вченої ради, на якому розглядається питання про позбавлення вченого звання.

Якщо вказана особа відмовляється з'явитися на засідання ради без поважних причин або якщо викликати її неможливо, рада приймає рішення про проведення засідання без неї.

Якщо вказана особа завчасно повідомить, що не може взяти участь у засіданні з поважної причини, засідання ради переноситься.

8.4. Відкриваючи засідання ради, голова інформує членів ради про правомочність засідання й оголошує розгляд питання. З доповіддю від комісії виступає член ради, який входив до її складу. Потім слово надається особі, про позбавлення наукового ступеня чи вченого звання якої порушено питання, після чого мають право виступати всі присутні на засіданні ради.

8.5. Після обговорення рада проводить таємне голосування про позбавлення наукового ступеня чи вченого звання. Голосування проводиться бюлетенями (форма 11). Рішення ради про позбавлення наукового ступеня чи вченого звання вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як три чверті від кількості членів ради, які взяли участь у засіданні.

Після затвердження протоколу лічильної комісії рада, спираючись на результати таємного голосування, відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів ради, які взяли участь у засіданні, приймає текст рішення з чітко сформульованим висновком про наявність чи брак підстав для порушення перед ВАК клопотання щодо позбавлення наукового ступеня чи вченого звання.

8.6. Результати таємного голосування і рішення ради оголошується особі, стосовно якої ставилося питання про позбавлення наукового ступеня чи вченого звання.

8.7. Якщо рада прийняла рішення клопотати перед ВАК про позбавлення особи наукового ступеня чи вченого звання, до ВАК в тритижневий строк надсилають підписані головою і вченим секретарем протокол засідання ради і рішення, в якому наводяться результати таємного голосування. Вказані матеріали надсилають до ВАК і в тому випадку, коли ВАК дав доручення раді розглянути питання про позбавлення наукового ступеня чи вченого звання.

9.1. При надходженні до ради від установи, організації, здобувача або інших осіб апеляції на її рішення голова ради доручає комісії з членів ради вивчити її аргументованість та підготувати необхідні пропозиції щодо подальшого розгляду апеляції. Якщо спеціалізована вчена рада має проводити засідання, тоді комісія повинна підготувати проект висновку. Якщо апеляцію установи, організації або фізичної особи подано на позитивне рішення ради, голова ради в тижневий строк повідомляє про це ВАК.

Розгляд апеляції в раді не повинен тривати понад місяць, причому в разі потреби проводиться позапланове засідання.

9.2. На засідання ради запрошуються автор (автори) апеляції, здобувач та інші особи, які, на думку ради, мають безпосередній стосунок до суті порушених в апеляції питань. Усіх їх слід повідомити про це не пізніше як за 10 днів до засідання.

В разі неявки автора апеляції з поважної причини засідання переноситься. Якщо автор апеляції не з'явився на засідання ради без поважної причини, засідання проводиться без нього.

Присутність членів ради (з зазначенням їхньої спеціальності) обов'язково треба занотувати в протоколі засідання.

9.3. Відкриття засідання ради починається повідомленням голови про правомочність засідання.

Потім голова ради оголошує розгляд апеляції й надає слово вченому секретареві для її зачитування. Після цього один з членів комісії доповідає про результати роботи комісії й пропонує проект висновку. Далі мають право виступати всі присутні.

9.4. Після закінчення дискусії рада затверджує рішення шляхом таємного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як три чверті присутніх на засіданні членів ради. Висновок приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів ради, які взяли участь у засіданні.

Підписані головою і вченим секретарем ради стенограма і текст висновку щодо апеляції, в якому наводяться результати голосування, разом з текстом апеляції протягом 10 днів надсилаються до ВАК.

1. Експертна рада - дорадчий орган Вищої атестаційної комісії України (далі - ВАК), який разом з атестаційними відділами ВАК здійснює контроль за науковим рівнем дисертацій, їх науковою та практичною цінністю, роботою спеціалізованих учених рад, готує і подає на розгляд президії ВАК проекти атестаційних висновків щодо присудження наукового ступеня чи присвоєння вченого звання.

2. Експертна рада забезпечує єдність вимог при атестації здобувачів наукових ступенів і вчених звань на основі дотримання вимог Положення про ВАК України, Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, а також цього Положення.

Експертна рада відповідає за об'єктивність та повноту аргументації підготовлених нею проектів атестаційних висновків щодо відповідності дисертаційних робіт вимогам Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань та рівня загальнонаукової та професійної підготовки здобувачів.

3. Експертна рада формується з провідних учених певної галузі наук, працює під контролем атестаційних відділів ВАК і є відповідальною перед керівництвом ВАК за виконання покладених на неї завдань.

У складі експертної ради за рішенням президії ВАК можуть створюватися секції з відповідних спеціальностей.

Робота членів експертної ради є важливою складовою їхньої наукової та науково-педагогічної діяльності.

До складу експертної ради входять тільки доктори наук. Ученим секретарем ради може бути кандидат наук.

Чисельність експертної ради не повинна переважати тридцяти осіб.

4. Персональний склад експертної ради формує атестаційний відділ за погодженням з керівництвом ВАК і затверджує президія ВАК.

Кандидатури голів експертних рад подають на затвердження президії ВАК заступники голови ВАК або, за погодженням з ними, начальники атестаційних відділів.

Голова експертної ради і його заступники не можуть бути співробітниками однієї і тієї ж установи чи її філії.

Голова експертної ради не може бути одночасно головою спеціалізованої вченої ради.

Член експертної ради (експерт) не може бути головою спеціалізованої вченої ради. Експерт може бути членом тільки однієї спеціалізованої вченої ради, як правило, за місцем основної роботи.

5. Термін дії експертної ради становить 2 роки. Після цього її склад оновлюється не менш як на третину. ВАК може вносити часткові зміни до складу експертної ради протягом дворічного терміну її роботи. Загальний період неперервної роботи експерта не повинен бути тривалішим трьох термінів, а для голови ради - двох термінів.

6. Головні завдання експертної ради:

- внесення пропозицій щодо формування мережі спеціалізованих учених рад;

- підготовка рекомендацій щодо створення та подовження терміну повноважень спеціалізованих учених рад;

- участь у формуванні персонального складу спеціалізованих учених рад;

- аналіз діяльності спеціалізованих учених рад;

- проведення експертизи захищених дисертацій і аналіз атестаційних справ та підготовка проектів відповідних атестаційних висновків президії ВАК;

- розгляд атестаційних справ здобувачів ученого звання старшого наукового співробітника і підготовка відповідних рекомендацій президії ВАК;

- аналіз, узагальнення досвіду роботи спеціалізованих учених рад і учених (науково-технічних) рад щодо підготовки наукових кадрів;

- аналіз тематики і значущості захищених дисертаційних досліджень з огляду на потреби науково-технічного та суспільного прогресу;

- підготовка рекомендацій щодо вдосконалення переліку спеціальностей наукових працівників;

- розгляд за дорученням керівництва ВАК України індивідуальних заяв і пропозицій, пов'язаних з атестацією наукових кадрів;

- підготовка рекомендацій щодо переатестації наукових і науково-педагогічних працівників.

7. Експертній раді надається право:

- вносити пропозиції керівництву ВАК щодо проведення додаткової експертизи дисертацій чи перевірки атестаційної справи;

- повертати до спеціалізованої вченої ради на доопрацювання недостатньо аргументовані висновки;

- вимагати від спеціалізованої вченої ради додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи дисертацій та атестаційних справ;

- вносити пропозиції керівництву ВАК щодо запрошення на свої засідання здобувачів, керівників спеціалізованих вчених рад, де відбувався захист дисертацій або здійснювалося її колективне рецензування, офіційних опонентів, наукових керівників і наукових консультантів, а також представників провідних установ;

- заслуховувати на своїх засіданнях керівників спеціалізованих учених рад і вчених (науково-технічних) рад;

- запрошувати на свої засідання представників міністерств і відомств для обговорювання проблем атестації наукових і науково-педагогічних кадрів;

- вносити пропозиції щодо подальшого функціонування певної спеціалізованої вченої ради;

- за дорученням керівництва ВАК рекомендувати для призначення офіційних опонентів;

- разом з працівниками атестаційних та організаційно-інспекційного відділів перевіряти роботу спеціалізованих учених рад;

- з відома атестаційного відділу ВАК залучати до своєї роботи фахівців відповідних спеціальностей з числа докторів наук;

- готувати перелік спеціалізованих учених рад, з числа яких керівництво ВАК визначає спеціалізовану вчену раду для проведення додаткового рецензування дисертації, переатестації вченого, який має науковий ступінь або вчене звання, надані йому в іншій країні.

8. Засідання експертної ради проводиться під керівництвом голови або його заступника і вважається правомочним, якщо в його проведенні взяла участь щонайменше половина її складу.

Начальник атестаційного відділу або уповноважений ним працівник відділу, присутній на засіданні експертної ради, стежить за дотриманням вимог Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань в процесі розгляду кожної справи.

9. Для розгляду кожної справи, що надходить до ВАК, керівництво експертної ради за погодженням з атестаційним відділом призначає експерта (експертів).

Експертами не можуть призначатися:

а) співавтори наукових праць здобувача,

б) співробітники одного й того ж підрозділу наукової установи (кафедри, сектора, лабораторії, відділу тощо),

в) особи, які перебувають із здобувачем у родинних зв'язках,

г) члени спеціалізованої вченої ради, в якій розглядалася дисертація здобувача,

д) офіційні опоненти здобувача,

е) науковий керівник чи консультант здобувача,

ж) фахівці, які підписали відзив провідної установи.

10. Аналіз рівня експертизи під час захисту дисертації в спеціалізованій ученій раді, контроль за науковим рівнем дисертації здійснюється шляхом проведення експертизи всієї атестаційної справи та дисертації. Для цього атестаційним відділом та призначеним по дисертації експертом проводиться аналіз якості відзивів опонентів, провідної організації, відзивів на автореферат, глибини обговорення дисертації під час захисту, якості публікацій, оцінка новизни і наукової та практичної цінності роботи, достовірності висновків та рекомендацій дисертації.

На підставі такого аналізу, з урахуванням інформації атестаційного відділу експерт готує проект атестаційного висновку експертної ради.

Коли встановлено, що експертизу під час захисту дисертаційної роботи в спеціалізованій ученій раді проведено неякісно, висновок зазначеної ради недостатньо аргументований, експертна рада вносить пропозиції керівництву ВАК щодо надсилання дисертації та атестаційної справи здобувача на додаткову експертизу чи запрошення на засідання експертної ради здобувача, керівника спеціалізованої вченої ради, де відбувся захист дисертації, представника провідної установи, а також наукового керівника чи консультанта здобувача наукового ступеня.

11. При розгляді докторської дисертації експерти зобов'язані, в разі необхідності, визначити, якою мірою в ній використані матеріали кандидатської дисертації здобувача. Вони можуть використовуватися лише в оглядовій частині дисертації.

При розгляді атестаційних справ здобувачів ученого звання старшого наукового співробітника експерти враховують стаж наукової роботи та наявність у здобувачів не менше п'яти опублікованих після захисту дисертації у провідних фахових виданнях України та інших країн наукових праць.

12. Проекти атестаційних висновків експертної ради щодо докторських та кандидатських дисертацій, атестаційних справ старших наукових співробітників, клопотання про створення спеціалізованих учених рад чи подовження терміну їх функціонування приймаються відкритим голосуванням і вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало щонайменше три чверті членів експертної ради, які брали участь у засіданні ради. В необхідних випадках чи за пропозицією хоча б одного з членів експертної ради проводять таємне голосування.

13. Якщо засідання експертної ради при розгляді дисертації та атестаційної справи проведене з порушенням встановленої процедури або після розгляду дисертації на засіданні експертної ради до ВАК надійшла додаткова інформація, яка не була врахована експертною радою, то атестаційний відділ за погодженням з керівництвом ВАК пропонує експертній раді повторно розглянути атестаційну справу та дисертацію або надсилає атестаційну справу та дисертацію на додаткову експертизу до однієї із спеціалізованих учених рад або провідним ученим, фахівцям відповідного наукового напрямку.

На підставі всіх висновків щодо атестаційної справи та дисертації президія ВАК визначає процедуру її подальшого розгляду.

14. Експертиза докторських дисертацій, виконаних за двома спеціальностями, проводиться за кожною з них.

15. У роботі експертних рад мають право брати участь голова, заступники голови ВАК, начальники атестаційних та організаційно-інспекційного відділів або уповноважені ними працівники відділів.

16. У роботі експертних рад за дорученням президії ВАК можуть брати участь з правом вирішального голосу члени головної ради ВАК.

16. В обговоренні дисертаційної роботи і в голосуванні не можуть брати участь члени експертної ради, які є офіційними опонентами здобувача, а також науковий керівник (консультант) і співавтори здобувача.

17. Голова та вчений секретар експертної ради відповідають за зберігання атестаційних справ, переданих на розгляд експертної ради, вчасний їх розгляд, ведуть облік роботи експертів.

Вчений секретар експертної ради веде протокол засідання експертної ради.

18. Голова експертної ради, його заступник і вчений секретар не можуть бути офіційними опонентами.

Призначення члена експертної ради офіційним опонентом можливе лише з дозволу ВАК.

19. Протокол, проекти атестаційних висновків експертної ради, підписані головуючим на засіданні, експертом і вченим секретарем експертної ради, протягом 5 днів після засідання передаються у відповідний атестаційний відділ ВАК.

20. Термін розгляду в експертній раді атестаційної справи здобувача наукового ступеня доктора наук не повинен тривати більше 4-х місяців, кандидата наук - 3-х місяців; клопотання про присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника - 3-х місяців.

21. Термін розгляду в експертній раді матеріалів щодо створення спеціалізованих вчених рад не повинен бути більшим 2-х місяців.

22. Експертам заборонено розголошувати інформацію, пов'язану з розглядом атестаційних справ.

В разі порушення цієї вимоги, неякісної експертизи атестаційної справи або інших порушень Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань та даного Положення експерт за поданням атестаційного відділу може бути позбавлений права брати участь в атестації наукових та науково-педагогічних кадрів.

23. До 1 березня кожного року експертна рада подає у відповідний атестаційний відділ ВАК звіт про свою роботу за минулий рік.