Про запровадження переліків та форм документів, що використовуються при атестації наукових та науково-педагогічних працівників

спеціальність (шифр і назва);

установа, де відбудеться захист;

місто, рік;

основні ідеї, результати та висновки дисертації.

Викладення матеріалу в анотації повинно бути стислим і точним. Належить використовувати синтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів, уникати складних граматичних зворотів. Необхідно використовувати стандартизовану термінологію, уникати маловідомих термінів і символів.

Після кожної анотації наводять ключові слова відповідною мовою. Ключовим словом називається слово або стійке словосполучення із тексту анотації, яке з точки зору інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Сукупність ключових слів повинна відображувати поза контекстом основний зміст наукової праці. Загальна кількість ключових слів повинна бути не меншою трьох і не більшою десяти.

Ключові слова подають у називному відмінку, друкують в рядок, через кому.

Рогоза В.С. Адаптивні методи дослідження мікроелетронних пристроїв на основі моделей з параметрами.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.13.02 - математичне моделювання в наукових дослідженнях.- Інститут проблем моделювання в енергетиці НАН України, Київ, 1996.

Дисертацію присвячено питанням проектування складних технічних пристроїв (на прикладі інтегральних мікросхем (ІМС) на біполярних і МДН-транзисторах). В дисертації розроблено новий напрямок в математичному моделюванні, який грунтується на концепції об'єктної декомпозиції. Встановлено, що інкапсуляція (об'єднання моделей та дій над ними в категорію "клас") на кожному етапі міжрівневого проектування ІМС надає можливість здійснити гнучкий процес машинного дослідження і проектування складних технічних систем. Запропоновано конструктивні системні та числові методи аналізу подібних пристроїв, а також прямі методи синтезу макромоделей, висока ефективність яких обгрунтована теоретично і підтверджена практично. Основні результати праці знайшли промислове впровадження при проектуванні нових типів аналогових інтегральних ланцюгів з поліпшеними технічними характеристиками.

Ключові слова: математичне моделювання, інтегральна мікросхема, інкапсуляція, аналіз, синтез, числові методи.

Рогоза В.С. Адаптивные методы исследования микроелектронных устройств на основе моделей с параметрами.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05.13.02 - математическое моделиварование в научных исследованиях.- Институт проблем моделирования в енергетике НАН Украины, Киев, 1996.

Диссертация посвящена вопросам проектирования сложных технических устройств (на примере интегральных микросхем (ИМС) на биполярных и МДН-транзисторах). В работе розвивается новое направление в математическом моделировании, основанное на концепции объектной декомпозиции. Установлено, что инкапсуляция (объединение моделей и действий над ними в категорию "класс") на каждом этапе межуровневого проектирования ИМС предоставляет возможность реализовать гибкий процесс машинного исследования и проектирования сложных технических систем. Предложены конструктивные системные и численные методы анализа подобных устройств, а также прямые методы синтеза макромоделей, высокая эффективность которых обоснована теоретически и подтверджена практически. Основные результаты работы нашли промышленное применение в проектировании новых типов аналоговых интегральных цепей с улучшеными техническими характеристиками.

Ключевые слова: математическое моделирование, интегральная микросхема, инкапсуляция, анализ, синтез, численные методы.

Rogoza V.S. Adaptive methods for investigating of the microelectronic arrangements by models with parameters.- Manuscript.

Thesis for doctor`s degree by speciality 05.13.02 - mathematical modeling in the scientific investigations.- The Institute of Simu-lation Problems in Power of National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 1996.

The dissertation is devoted to desing frontier topics that are connected with the development of the complicate technical apparalus (as the latter there is treated a class of integrated circuits with bipolar and MOS transistors). A new direction in mathematical modeling is elaborated which based on the concept of the complicate system model object decomposition. There is established that an incapsulation (unification of models and operations with them in category "class") on cach level of IC multistage design makes possible to realise a versatile computer aided design of complicate technical systems. The constructive system and numerical methods of analysis of such systems and the direct methods of synthesis of their macromodels are proposed, the high effectiveness of them is stated by using of theoretical investigations and reinforced by illustrative examples. The results of the work have found an industrial utility in the desing of the new types of integrated circuits with enhanced technical characteristics.

Key words: mathematical modeling, integrated circuits, incapsulation, analysis, synthesis, numerical methods.

Примірники автореферату, які здобувач подає до спеціалізованої вченої ради разом з іншими документами та дисертацією, друкують за тими ж правилами, які встановлені цим додатком для друкування дисертацій, із врахуванням певних особливостей.

Обсяг автореферату (без врахування обкладинки і анотацій) не повинен перевищувати 32 сторінок для докторської і 16 сторінок - для кандидатської дисертації при друкуванні через 1,5 інтервали з розміщенням до 40 рядків на сторінці.

На лицьовій стороні обкладинки автореферату подаються: назва організації, спеціалізована вчена рада якої прийняла дисертацію до захисту; індекс УДК; прізвище, ім'я, по батькові здобувача; назва дисертації; шифр і найменування спеціальності за переліком спеціальностей наукових працівників; підзаголовок "Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) (галузь наук)"; місто, рік (Форма 6).

На зворотній стороні обкладинки автореферату вказується організація, в якій виконане дисертаційне дослідження; науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника і (або) консультанта, його місце роботи й посада; наукові ступені, вчені звання, місця роботи та посади, прізвища та ініціали офіційних опонентів; назва провідної установи із зазначенням підрозділу (кафедри, відділу), де розглядатиметься дисертація; дата і час проведення захисту, шифр спеціалізованої вченої ради та адреса організації, при якій її створено; бібліотека, в якій можна ознайомитися з дисертацією; дата розсилання автореферату; підпис вченого секретаря спеціалізованої вченої ради (форма 7). Серед вчених звань наукового керівника і опонентів не рекомендується згадувати їх членство в громадських (не державних) академіях наук.

Автореферат не має титульного аркуша.

Номери сторінок проставляються в центрі верхнього берега сторінки. Нумерація починається з цифри 1 на першій сторінці, де міститься загальна характеристика роботи.

Структурні частини автореферату не нумерують, їх назви друкують великими літерами симетрично тексту.

Автореферат дисертації виготовляють друкарським способом і видають у вигляді брошури тиражем 100 примірників.

Форма видання 145х215 мм (формат паперу і частка аркуша 60х90/16) з друкуванням тексту на обох сторонах аркуша.

На авторефераті повинні бути вказані вихідні дані друкарні або іншої установи, де друкувався автореферат, згідно з державним стандартом. Відповідальність за наявність вихідних даних та за обов'язкове розсилання авторефератів несе спеціалізована вчена рада.

Примітка: У списку опублікованих праць здобувача, який наводять в авторефераті, необхідно вказати прізвища та ініціали всіх його співавторів незалежно від виду публікації.

Науковий керівник (консультант)

Офіційні опоненти:

1. Супровідний лист на бланку установи, підписаний головою спеціалізованої вченої ради (форма 8).

2. Облікова картка здобувача (форма 13).

3. Засвідчений відділом кадрів за місцем основної роботи листок з обліку кадрів з фотокарткою.

4. Автореферат дисертації (5 прим.), підписаний на обкладинці автором. Автореферат повинен бути надрукований державною мовою.

5. Реєстраційна картка присутності членів спеціалізованої вченої ради на засіданні і участі у таємному голосуванні (форма 10).

6. Стенограма (розшифрована фонограма) засідання спеціалізованої вченої ради, підписана головуючим на засіданні спеціалізованої вченої ради і вченим секретарем спеціалізованої вченої ради та засвідчена печаткою установи, при якій функціонує рада, із зазначенням присутніх на засіданні постійних та введених додатково до її складу членів ради та їх спеціальностей.

У стенограмі мають бути відображені всі критичні зауваження, які містяться у відзивах на дисертацію та автореферат і висловлені під час дискусії щодо дисертації, та відповіді на них здобувача.

7. Відзиви офіційних опонентів, засвідчені печатками установ, в яких вони працюють, із зазначенням дати їх надходження до ради.

8. Відомості про офіційних опонентів за формою 24.

9. Відзив провідної установи, підписаний фахівцями із відповідної спеціальності (серед яких обов'язково повинен бути доктор наук), затверджений керівником установи та засвідчений печаткою установи із зазначенням дати його надходження до ради.

10. Висновок установи, де виконувалась дисертація, затверджений керівником установи і засвідчений печаткою (термін дії висновку - 1 рік). У висновку, крім характеристики дисертації, повинен бути обов'язково відображений конкретний особистий внесок дисертанта в одержання наукових результатів, що виносяться на захист.

11. Висновок комісії спеціалізованої вченої ради щодо відповідності дисертації зазначеній спеціальності та профілю ради, повноти викладу основних результатів дисертації в друкованих працях та особистого внеску дисертанта.

12. Засвідчені копії дипломів про вищу освіту та про наукові ступені (вчені звання).

13. Автореферат захищеної здобувачем дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук.

14. Засвідчене підписами і печаткою посвідчення про складений кандидатський іспит за формою, яка затверджена наказом Міністра освіти України від 15.10.1992 р. N 152 або засвідчена підписами і печаткою копія посвідчення за формою, яка діяла на час його складання (у випадку, коли дисертація виконана за спеціальністю, яка не збігається із профілем вищої освіти здобувача).

15. Реєстраційно-облікова картка (форма 15), графи якої заповнюються машинописом (2 прим.).

17. Опис документів, які є у справі (форма 19).

Атестаційну справу брошурують у швидкозшивач з картону без зав'язок, на внутрішній стороні обкладинки якого наклеюють конверт, куди вкладають:

автореферати;

дискету;

реєстраційно-облікові картки дисертації;

чотири поштові картки з марками і вказаними адресами здобувача (2 картки) та спецради (2 картки). На зворотному боці поштових карток пишуть прізвище, ім'я, по батькові здобувача, галузь наук та науковий ступінь, на який він претендує.

Послідовність розміщення документів в атестаційній справі повинна відповідати їх нумерації в даному переліку.

Зразок обкладинки атестаційної справи наведений у формі 9.

До атестаційної справи обов'язково додають:

18. Перший примірник дисертації, переплетений і підписаний автором.

19. Перераховані в авторефераті монографії, брошури, авторські свідоцтва (копії), статті (відбитки), копії депонованих та анотованих в журналах рукописів, наукових праць, тези доповідей (копії). У випадку подання копій наукових праць на них повинні бути зазначені точні і повні вихідні дані відповідних видань.

20. Два примірники облікової картки дисертації (ф.14), один з яких повинен бути з відміткою УкрІНТЕІ.

1. Супровідний лист на бланку установи, підписаний головою спеціалізованої вченої ради (форма 8).

2. Облікова картка здобувача (форма 13).

3. Засвідчений відділом кадрів за місцем основної роботи листок з обліку кадрів з фотокарткою.

4. Автореферат дисертації (2 прим.), підписаний на обкладинці автором. Автореферат повинен бути надрукований державною мовою.

5. Реєстраційно-облікова картка (форма 15), графи якої заповнюються машинописом (2 прим.).

6. Засвідчене підписами і печаткою посвідчення про складені кандидатські іспити за формою, яка затверджена наказом Міністра освіти України від 15.10.1992 р. N 152.

7. Стенограма (розшифрована фонограма) засідання спеціалізованої вченої ради, підписана головуючим на засіданні спеціалізованої вченої ради і вченим секретарем спеціалізованої вченої ради та засвідчена печаткою установи, при якій функціонує рада, із зазначенням присутніх на засіданні постійних та введених додатково до її складу членів ради та їх спеціальностей.

У стенограмі мають бути відображені всі критичні зауваження, які містяться у відзивах на дисертацію та автореферат та висловлені під час дискусії щодо дисертації, та відповіді на них здобувача.

8. Відзиви офіційних опонентів, засвідчені печатками установ, в яких вони працюють, із зазначенням дати їх надходження до ради.

9. Відомості про офіційних опонентів за формою 24.

10. Відзив провідної установи, підписаний фахівцями із відповідної спеціальності (серед яких повинен бути доктор наук), затверджений керівником установи та засвідчений печаткою установи із зазначенням дати його надходження до ради.

11. Висновок установи, де виконувалась дисертація, затверджений керівником установи і засвідчений печаткою (термін дії висновку - 1 рік). У висновку, крім характеристики дисертації, повинен бути обов'язково відображений конкретний особистий внесок дисертанта в одержання наукових результатів, що виносяться на захист.

12. Висновок комісії спеціалізованої вченої ради щодо відповідності дисертації зазначеній спеціальності та профілю ради, повноти викладу основних результатів дисертації в друкованих працях та особистого внеску дисертанта.

13. Засвідчена копія диплому про вищу освіту.

15. Опис документів, які є у справі (форма 19).

Атестаційну справу брошурують у швидкозшивач з картону без зав'язок, на внутрішній стороні обкладинки якого наклеюють конверт, куди вкладають:

дискету;

автореферати;

реєстраційно-облікові картки дисертації;

чотири поштові картки з марками і вказаними адресами здобувача (2 картки) та спецради (2 картки). На зворотному боці поштових карток пишуть прізвище, ім'я, по батькові здобувача, галузь наук та науковий ступінь, на який він претендує.

Послідовність розміщення документів в атестаційній справі повинна відповідати їх нумерації в даному переліку.

Зразок обкладинки атестаційної справи наведений у формі 9.

До атестаційної справи обов'язково додають:

16. Перший примірник дисертації, переплетений і підписаний автором.

17. Перераховані в авторефераті монографії, брошури, авторські свідоцтва (копії), статті (відбитки), тексти депонованих та анотованих в журналах рукописів наукових праць, тези доповідей (копії). У випадку подання копій наукових праць на них повинні бути зазначені точні і повні вихідні дані відповідних видань.

18. Два примірники облікової картки дисертації (ф.14), один з яких повинен бути з відміткою УкрІНТЕІ.

Додатки:

1. Атестаційна справа згідно з описом.

2. Дисертація (перший примірник).

3. Облікові картки дисертації (2 прим.).

Примітки: 1. У графі "Прізвище, ім'я, по батькові" вказують всіх членів спеціалізованої вченої ради в тому ж порядку, який подано в наказі про створення ради.

2. Науковий ступінь та шифр спеціальності в раді подають згідно з наказом про створення ради.

Примітки: 1. У графі "Заслуговує наукового ступеня" зазначити науковий ступінь, на який претендує здобувач, і галузь науки.

2. Бюлетені не підписують. У графі "Результати голосування" викреслити непотрібне.

Склад спеціалізованої вченої ради затверджений у кількості __ ____________ осіб.

До складу спеціалізованої вченої ради додатково залучено ____ __________ осіб з правом вирішального голосу.

Були присутні на засіданні ___________ членів спеціалізованої вченої ради, зокрема __________ докторів наук за профілем розглянутої дисертації.

Роздано бюлетенів ____________.

Залишилось нерозданих бюлетенів ______________.

Виявлено в урні бюлетенів ______________.

1. Провідні установи є важливою ланкою атестації наукових кадрів вищої кваліфікації. Провідні установи здійснюють апробацію дисертацій перед проведенням захистів у спеціалізованих вчених радах.

Провідною установою щодо дисертації призначають лише наукову установу чи вищий навчальний заклад (або їх підрозділ), перелік яких затверджує ВАК України. Для оцінки рівня впровадження результатів і розробок здобувачів використовують відзиви науково-технічних закладів або (для суспільних і гуманітарних наук) центральних органів державної влади, громадських об'єднань і політичних партій, підписаних докторами наук.

Спеціалізована вчена рада приймає дисертації до захисту та призначає офіційних опонентів, провідну установу згідно з пп.20, 22 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань і дату захисту.

Провідною не може бути установа, де виконувалася дисертація або де працює здобувач.

2. Керівник провідної установи призначає для вивчення дисертації доктора наук - провідного фахівця за темою дисертації, штатного працівника провідної установи, який не повинен бути членом спеціалізованої вченої ради, де відбувається захист дисертації. Призначений фахівець може залучати до вивчення дисертації інших фахівців з даної наукової установи, рекомендувати апробацію дисертації на тематичному семінарі. На основі вивчення дисертації фахівець виробляє її наукову оцінку і готує проект відзиву.

Проект відзиву обговорюється на засіданні вченої (науково-технічної) ради провідної установи або на засіданні її наукового підрозділу. Цей факт зазначається у відзиві.

3. У відзиві провідної установи встановлюється актуальність обраної теми, ступінь обгрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації, їхня достовірність і новизна, повнота їх викладу в опублікованих працях, а також робиться висновок про відповідність дисертації встановленим вимогам. У відзиві відображається важливість для науки й народного господарства одержаних автором дисертації результатів, а також висловлюються рекомендації щодо їхнього використання. Структура дисертації та зміст її розділів у відзиві провідної установи не наводиться.

4. Відзив провідної установи підписує доктор наук, який його готував, вказуючи при цьому свою посаду, і затверджує керівник провідної установи, який особисто відповідає за якість і об'єктивність відзиву.

5. Копію відзиву провідної установи видають здобувачеві не пізніше як за десять днів до захисту дисертації.

Примітки: 1. У графах 5, 6 спеціальності вказуються за діючим переліком спеціальностей. Якщо науковий ступінь (графа 5) або вчене звання (графа 6) присуджено (присвоєно) після 1 вересня 1992 року, то у відповідній графі вказується країна, атестаційним органом якої видано диплом (атестат).

2. До ВАКу надсилається перший примірник "Відомостей".

3. У графі 7 наводять назви праць, опублікованих за останні п'ять років.

Спеціалізовані вчені ради призначають для участі в прилюдному захисті дисертації офіційних опонентів з числа компетентних вчених у даній галузі науки, здатних здійснити вичерпну й об'єктивну експертизу дослідження на грунті високої принциповості та вимогливості. Виконання доручення спеціалізованої вченої ради - обов'язок кожного вченого.

Відзив офіційного опонента про дисертацію, його виступ на засіданні спеціалізованої вченої ради є необхідним елементом творчих дебатів на захисті дисертації, гарантом точного й повного виконання встановлених вимог до дисертації. Від ретельності експертизи, аргументованості й повноти висновків опонента великою мірою залежить оцінка дисертації спеціалізованою вченою радою, об'єктивність рішення щодо присудження наукового ступеня. Критичний підхід до дисертаційного дослідження - головний критерій високого професіоналізму наукового опонента й доконечна умова конструктивної дискусії під час захисту.

Офіційний опонент на основі вивчення дисертації та праць здобувача, опублікованих за темою дисертації, висвітлює в поданому до спеціалізованої вченої ради відзиві такі обов'язкові питання, як актуальність обраної теми, ступінь обгрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації, їх достовірність і новизну, повноту їх викладу в опублікованих працях. У відзиві подаються зауваження щодо змісту дисертації та висновок щодо її відповідності встановленим вимогам.

Визначаючи актуальність теми, доцільно вказати на її зв'язок з державними чи галузевими науковими програмами, пріоритетними напрямками розвитку науки й техніки, визначеними Верховною Радою України тощо.

Оцінка обгрунтованості наукових положень дисертації, їх достовірності й новизни повинна бути об'єктивною та відбивати як позитивні, так і негативні сторони праці, зокрема опонент має наголосити на ключових проблемах, звернути увагу на висновки й твердження, що викликають сумніви й можуть слугувати підгрунтям дискусії під час захисту дисертації. Опонент оцінює висновки здобувача щодо значущості його праці для науки й практики та вказує можливі конкретні шляхи використання результатів дослідження. У відзиві опонент також повинен оцінити зміст дисертації, її завершеність в цілому й викласти зауваження щодо її оформлення.

Повнота викладу основних результатів дисертації в наукових фахових виданнях повинна висвітлюватись опонентом із врахуванням встановлених вимог. Крім того, опонент повинен у своєму відзиві підкреслити ідентичність змісту автореферату й основних положень дисертації.

Якщо опонент встановив брак новизни або недостатню обгрунтованість висновків дисертації, її низьку наукову й практичну цінність, виявив помилки або порушення вимог щодо оформлення дисертації (запозичення чужих праць без посилань, невідповідність змісту дисертації спеціальності, за якою вона подана до захисту, і т.ін.), у відзиві мають бути вказані конкретні причини, через які здобувачеві не може бути присуджено науковий ступінь.

Якщо думка опонента щодо наукової якості докторської дисертації позитивна, він повинен достатньо повно й аргументовано сформулювати, які конкретно отримані нові науково обгрунтовані результати в певній галузі науки, що в сукупності вирішують важливу наукову проблему; або які отримані нові науково обгрунтовані розробки в певній галузі науки, що забезпечують розв'язання значної прикладної проблеми; або які отримані нові науково обгрунтовані теоретичні і (чи) експериментальні результати, що в сукупності є значним досягненням для розвитку конкретного напрямку певної галузі науки.

Опоненту слід пам'ятати, що результати наукових досліджень, за якими здобувач захистив кандидатську дисертацію, не можуть виноситися на захист докторської дисертації.

У позитивному висновку щодо кандидатської дисертації опонент повинен вказати, що вона є завершеною працею, в якій отримані нові науково обгрунтовані результати, що в сукупності вирішують конкретну наукову задачу суттєвого значення для певної галузі науки; або в якій отримані нові науково обгрунтовані теоретичні і (чи) експериментальні результати, що в сукупності є суттєвими для розвитку конкретного напрямку певної галузі науки.

Офіційний опонент відповідає за об'єктивність і високу якість підготовленого ним відзиву. За порушення даних вимог ВАК України позбавляє офіційного опонента права подальшої участі в атестації наукових кадрів.

У відзиві не можна ухилятися від аргументованої оцінки наукового рівня дисертації по суті, тому короткий формальний висновок про те, що дисертація відповідає встановленим вимогам, є неприйнятим. Відзив не повинен мати невизначений характер, як це буває, коли використовують формулювання подібні до "значний науковий інтерес", "суттєвий внесок", "крок до вирішення проблеми" і т.ін.

Можливі випадки, коли за наявності в дисертації таких рис, як актуальність теми, певні новизна й практична значущість, опонент не вважає її науковий рівень таким, що відповідає встановленим критеріям, тобто не рекомендує присуджувати здобувачеві відповідний науковий ступінь. У цьому разі у відзиві необхідно відзначити ті результати дисертації, які незалежно від рішення щодо присудження наукового ступеня доцільно використати в науці та практиці.

Офіційний опонент має право вимагати необхідні додаткові матеріали від здобувача чи керівника установи, де виконувалась дисертація або де працює здобувач, а також від наукового керівника (консультанта).

Якщо оцінка дисертації позитивна, відзив опонента подається до спеціалізованої вченої ради у двох примірниках, якщо негативна - у трьох примірниках.

Відзиви повинні бути особисто підписані опонентом і засвідчені печаткою установи, де працює опонент.

Термін подання відзиву до спеціалізованої вченої ради - один місяць з дня одержання опонентом дисертації та автореферату.

Копії письмових відзивів офіційних опонентів видають здобувачеві не пізніше як за десять днів до захисту дисертації.

Під час виступу на захисті дисертації опонент викладає повністю зміст свого відзиву.

Спеціалізована вчена рада повинна повернути офіційному опоненту відзив для доопрацювання, якщо він не відповідає вказаним вимогам, або замінити офіційного опонента.