Про внесення змін і доповнень до Переліку спеціальностей, за якими проводяться захисти дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань

На виконання постанови президії ВАК України від 13.02.2002 N 1-07/2 та на підставі рекомендацій відповідних експертних рад ВАК України президія ВАК України

1. Унести зміни і доповнення до Переліку спеціальностей, за якими проводяться захисти дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, затвердженого наказом ВАК від 10.06.99 N 288, зі змінами і доповненнями, внесеними наказами ВАК від 07.07.99 N 341, 29.11.99 N 487, 12.05.2000 N 252, 28.11.2000 N 586, 23.05.2001 N 305, 27.11.2001 N 573, 09.09.2002 N 368 та від 21.01.2003 N 30 (додається).

2. Проводити захисти дисертацій за наведеними у додатку спеціальностями з дозволу ВАК України, як разові, у спеціалізованих учених радах, яким дозволено приймати до захисту та проводити захисти дисертацій за відповідними науковими спеціальностями, із залученням фахівців зі спеціальності 07.00.07 - історія науки і техніки.

I. Формула спеціальності:

Наукознавча дисципліна, що досліджує процеси еволюції наукових ідей у галузі фізико-математичних наук, творчу діяльність наукових шкіл та окремих учених з фізико-математичних наук.

II. Напрямки досліджень:

1. Виявлення тенденцій і логіки розвитку науки, дослідження процесів її диференціації й інтеграції, історії розвитку фундаментальних наукових ідей і теорій, окремих наукових напрямків у галузі фізико-математичних наук.

2. Дослідження структурних особливостей фізико-математичних наук, еволюції їх ідей, методів і концепцій.

3. Дослідження наукової та науково-організаційної діяльності вчених, їх внеску в розвиток фізико-математичних наук.

4. Історія становлення і розвитку окремих наукових проблем і напрямків у галузі фізико-математичних наук. Відновлення пріоритетів українських учених, відродження забутих і замовчуваних імен.

Примітка. Дослідження історії становлення наукових колективів, товариств, інститутів і вищих навчальних закладів, науково-організаційної діяльності вчених тощо відноситься до галузі історичних наук.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: фізико-математичні науки.

I. Формула спеціальності:

Історія хімічних наук - наукознавча дисципліна, що досліджує процеси еволюції наукових ідей, творчу діяльність наукових шкіл та окремих учених у галузі хімічних наук з метою відтворення цілісної картини історії наукової думки, виявлення концептуальних засад і закономірностей її розвитку.

II. Напрямки досліджень:

1. Виявлення тенденцій і логіки розвитку хімії, дослідження процесів її диференціації й інтеграції, історії її фундаментальних ідей і теорій, наукових напрямків.

2. Періодизація розвитку хімічних наук, характеристика періодів та етапів.

3. Дослідження структурних особливостей розвитку хімії, еволюції ідей, методів і концепцій.

4. Дослідження наукової діяльності вчених у галузі хімії та їх внеску в розвиток науки.

5. Розроблення методів дослідження в хімії, використання методів природничих наук і сучасних інформаційних підходів.

6. Історія становлення та розвитку окремих проблем і напрямків, відновлення українських пріоритетів, відродження забутих імен.

Примітка. Дослідження історії становлення наукових колективів, товариств, інститутів і вищих навчальних закладів, науково-організаційної діяльності вчених тощо відноситься до галузі історичних наук.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:

хімічні науки.

I. Формула спеціальності:

Наукознавча дисципліна, що досліджує процеси еволюції наукових ідей, творчу діяльність наукових шкіл та окремих учених у галузі біологічних наук з метою відтворення цілісної картини історії наукової думки, виявлення концептуальних засад і закономірностей її розвитку.

II. Напрямки досліджень:

1. Виявлення тенденцій і логіки розвитку біології, дослідження процесів її диференціації й інтеграції, історії її фундаментальних ідей і теорій, наукових напрямків.

2. Періодизація розвитку біологічних наук, характеристика періодів та етапів.

3. Дослідження структурних особливостей розвитку біології, еволюції ідей, методів і концепцій.

4. Дослідження наукової діяльності вчених у галузі біології та їхнього внеску в розвиток науки.

5. Розроблення методів дослідження в біології, використання методів природничих наук і сучасних інформаційних підходів.

6. Історія становлення та розвитку окремих проблем і напрямків, відновлення українських пріоритетів, відродження забутих імен.

Примітка. Дослідження історії становлення наукових колективів, товариств, інститутів і вищих навчальних закладів, науково-організаційної діяльності вчених тощо відноситься до галузі історичних наук.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:

біологічні науки.

I. Формула спеціальності:

Наукознавча дисципліна, що досліджує процеси еволюції наукових ідей геологічної науки, творчу діяльність наукових шкіл та окремих учених у галузі геології.

II. Напрямки досліджень:

1. Виявлення тенденцій і логіки розвитку геологічної науки, дослідження процесів її диференціації й інтеграції, історії розвитку фундаментальних наукових ідей і теорій, окремих наукових напрямків у галузі геології.

2. Дослідження структурних особливостей геології, еволюції її ідей, методів і концепцій.

3. Дослідження наукової та науково-організаційної діяльності вчених-геологів, їх внеску в розвиток науки.

4. Історія становлення та розвитку окремих наукових проблем і напрямків у галузі геології. Відновлення пріоритетів українських учених, відродження забутих і замовчуваних імен.

Примітка. Дослідження історії становлення наукових колективів, товариств, інститутів і вищих навчальних закладів, науково-організаційної діяльності вчених тощо відноситься до галузі історичних наук.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:

геологічні науки.

I. Формула спеціальності:

Спеціальна історична дисципліна, що досліджує процеси еволюції наукових ідей, діяльність наукових шкіл і окремих учених у галузі техніки з метою відтворення цілісної картини її історії, виявлення концептуальних засад і закономірностей її розвитку.

II. Напрямки досліджень:

1. Виявлення тенденцій і логіки розвитку техніки, дослідження процесів її диференціації та інтеграції, історії її фундаментальних ідей і теорій, науково-технічних напрямків.

2. Історичний взаємозв'язок техніки із суспільством і природою.

3. Періодизація розвитку техніки, характеристика її періодів та етапів.

4. Дослідження структурних особливостей розвитку техніки, еволюції її ідей, методів і концепцій.

5. Формування та розвиток наукових шкіл у галузі техніки.

6. Дослідження наукової та науково-організаційної діяльності вчених у галузі техніки та їх внеску в розвиток науки.

7. Розроблення методологічних проблем техніки, використання методів суміжних історичних дисциплін і сучасних інформаційних підходів.

8. Історія становлення та розвитку окремих проблем і напрямків у галузі техніки.

9. Історія техніки України в контексті світової науки, реконструкція її історії, відновлення вітчизняних пріоритетів, відродження забутих і замовчуваних імен, запровадження до наукового обігу нових фактів.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:

технічні науки.

I. Формула спеціальності:

Історія сільськогосподарських наук - напрямок теоретичних досліджень, методології та методів наукового аналізу в сільськогосподарських науках, взаємодія сільськогосподарських наук із соціальними чинниками матеріального та духовного життя суспільства.

Спеціальність охоплює дослідження наукової діяльності як українських, так і зарубіжних інституцій і вчених у галузі сільськогосподарських наук.

II. Напрямки досліджень:

1. Проблеми сільськогосподарських наук у тематиці наукових досліджень; виявлення тенденцій і логіки розвитку сільськогосподарської науки, процесів її диференціації й інтеграції, історії її фундаментальних ідей і теорій, наукових напрямків.

2. Роль сільськогосподарської науки в науково-технічному прогресі, вплив науково-технічного прогресу на розвиток сільськогосподарської науки.

3. Розкриття закономірностей розвитку сільськогосподарської науки, періодизація її розвитку, характеристика її періодів та етапів.

4. Методи дослідження розвитку сільськогосподарських наук, розроблення методологічних проблем сільського господарства, використання методів суміжних історичних дисциплін і сучасних інформаційних підходів.

5. Напрямки наукових досліджень у галузі сільськогосподарських наук на різних етапах їх розвитку.

6. Дослідження наукової та науково-організаційної діяльності освітніх закладів, окремих кафедр у галузі сільського господарства.

7. Історія становлення та розвитку окремих проблем і напрямків у галузі сільського господарства та їх популяризація.

8. Роль особистості вченого, наукових колективів у наукових дослідженнях у сільськогосподарських науках. Формування та розвиток наукових шкіл у галузі сільського господарства.

9. Історія сільськогосподарської науки України в контексті світової науки, реконструкція її історії, відновлення вітчизняних пріоритетів, відродження забутих і замовчуваних імен, запровадження до наукового обігу нових фактів і подій.

10. Організація, управління й економіка сільського господарства на етапах його розвитку. Еволюція інструментарію наукових досліджень і технічного розвитку сільського господарства.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:

сільськогосподарські науки.

I. Формула спеціальності:

Наукознавча дисципліна, що досліджує процеси еволюції наукових ідей, творчу діяльність наукових шкіл та окремих учених у галузі географічних наук з метою відтворення цілісної картини історії наукової думки, виявлення концептуальних засад і закономірностей її розвитку.

II. Напрямки досліджень:

1. Виявлення тенденцій і логіки розвитку географії, дослідження процесів її диференціації й інтеграції, історії її фундаментальних ідей і теорій, наукових напрямків.

2. Періодизація розвитку географічних наук, характеристика періодів та етапів розвитку науки.

3. Дослідження структурних особливостей розвитку географії, еволюції ідей, методів, парадигм і концепцій.

4. Дослідження наукової діяльності вчених у галузі географії та їхнього внеску в розвиток науки.

5. Розроблення методів дослідження в географії, використання методів природничих наук і сучасних інформаційних підходів.

6. Історія становлення та розвитку окремих проблем і напрямків географічної науки, відновлення українських пріоритетів, відродження забутих імен.

Примітка. Дослідження історії становлення наукових колективів, товариств, інститутів і вищих навчальних закладів, науково-організаційної діяльності вчених тощо відноситься до галузі історичних наук.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:

географічні науки.

I. Формула спеціальності:

Спеціальна історична дисципліна, яка вивчає розвиток теорії та практики медицини, досліджень, становлення наукових і клінічних шкіл, медичних спеціальностей, їх взаємозв'язок і диференціацію, вплив інших наук на медицину і вплив медицини на розвиток матеріального та духовного життя суспільства, діяльність видатних медиків у контексті їх вкладу в розвиток теоретичної, клінічної та профілактичної медицини. Історія медицини досліджує в еволюційному розвитку клінічну медичну практику (створення методів діагностики, лікування і профілактики захворювань); медичні спеціальності (аналіз основних ознак медичних спеціальностей, наукові й організаційні основи їх диференціації, видатні медики - представники цих спеціальностей, їх внесок у розвиток медицини); наукові та клінічні школи, діяльність їх засновників і видатних представників, їх внесок у теорію та практику медицини: вплив природничих, точних і гуманітарних наук на розвиток медицини, їх взаємозв'язок; вплив медицини і медиків, видатних представників професії на соціальний, політичний, культурний і духовний розвиток суспільства зокрема і людської цивілізації загалом.

Науково-практичними результатами досліджень історії медицини є системні знання з історії медичної теорії та практики, їх логіки та ключових моментів розвитку, об|рунтування історичного місця та заслуг видатних медиків і медичних шкіл у суспільній історії взагалі та медицині зокрема, об|рунтування тенденцій і прогнозу розвитку як окремих медичних наук, так і медицини загалом.

II. Напрямки досліджень:

1. Розвиток основних наукових концепцій, поглядів, підходів в історично-просторовому аспекті та їх вплив на медичну теорію та практику.

2. Порівняльні дослідження різних медичних теорій і результатів їх об|рунтування чи спростування на клінічну та профілактичну медицину.

3. Еволюція методів діагностики, лікування та профілактики захворювань, їх сучасний стан в історично-порівняльному аспекті.

4. Наукові й організаційні основи диференціації медичних спеціальностей, виникнення та розвиток наукових і клінічних шкіл, їх історична роль у суспільстві та медицині.

5. Дослідження діяльності видатних медиків, об|рунтування їх внеску в розвиток теоретичної, експериментальної, клінічної та профілактичної медицини.

6. Аналіз впливу медицини та медиків, видатних представників професії на соціальний, політичний, культурний і духовний розвиток суспільства зокрема та людської цивілізації загалом.

7. Аналіз досягнень медичної теорії та практики у взаємозв'язку з досягненнями природничих, точних і гуманітарних наук, їх фундаментальних і прикладних результатів.

8. Медицина, суспільство, цивілізація - культурологічна, духовна, філософська взаємозалежність і взаємозбагачення.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: медичні науки.

I. Формула спеціальності:

Наука, яка вивчає розвиток теорії та практики фармації, досліджень, становлення наукових шкіл, фармацевтичних спеціальностей, їх взаємозв'язок і диференціацію, вплив інших наук на фармацію, вплив фармації на розвиток матеріального і духовного життя суспільства; вивчає діяльність видатних медиків і фармацевтів у контексті їх внеску в розвиток теоретичної та практичної фармації. Історія фармації досліджує фармацевтичну практику в еволюційному розвитку (створення лікарських засобів для лікування та профілактики захворювань); фармацевтичні спеціальності (аналіз основних ознак фармацевтичних спеціальностей, наукові й організаційні основи їх диференціації, видатні фармацевти (медики) - представники цих спеціальностей, їх внесок у розвиток фармації); наукові школи, діяльність їх засновників і видатних представників, їх внесок у теорію та практику фармації; вплив природничих, точних і гуманітарних наук на розвиток фармації, їх взаємозв'язок; вплив фармації та фармацевтів, видатних представників професії на соціальний, політичний, культурний і духовний розвиток суспільства зокрема та людської цивілізації загалом.

Науково-практичними результатами досліджень історії фармації є системні знання з історії фармацевтичної теорії та практики, їх логіки і ключових моментів розвитку, об|рунтування історичного місця та заслуг видатних фармацевтів і фармацевтичних шкіл у суспільній історії взагалі і фармації зокрема, об|рунтування тенденцій і прогнозу розвитку як окремих фармацевтичних наук, так і фармації загалом.

II. Напрямки досліджень:

1. Розвиток основних наукових концепцій, поглядів, підходів в історично-просторовому аспекті та їх вплив на фармацевтичну теорію та практику.

2. Порівняльні дослідження різних фармацевтичних теорій і результатів їх об|рунтування чи спростування на практичну і теоретичну фармацію.

3. Еволюція методів приготування лікарських засобів, їх сучасний стан в історично-порівняльному аспекті.

4. Наукові й організаційні основи диференціації фармацевтичних спеціальностей, виникнення та розвиток наукових шкіл, їх історична роль у суспільстві, фармації та медицині.

5. Дослідження діяльності видатних фармацевтів, об|рунтування їх внеску в розвиток теоретичної й експериментальної фармації.

6. Аналіз досягнень фармацевтичної теорії та практики у взаємозв'язку з досягненнями природничих, точних і гуманітарних наук, їх фундаментальних і прикладних результатів.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: фармацевтичні науки.

I. Формула спеціальності:

Історія ветеринарних наук - напрямок теоретичних досліджень, методології та методів наукового аналізу у ветеринарних науках, взаємодія ветеринарних наук із соціальними чинниками матеріального та духовного життя суспільства.

Спеціальність охоплює дослідження наукової діяльності як українських, так і зарубіжних вчених у галузі ветеринарних наук.

II. Напрямки досліджень:

1. Проблеми ветеринарних наук у тематиці наукових досліджень; виявлення тенденцій і логіки розвитку ветеринарної науки, процесів її диференціації й інтеграції, історії її фундаментальних ідей і теорій, наукових напрямків.

2. Роль ветеринарної науки в науково-технічному прогресі, вплив науково-технічного прогресу на розвиток ветеринарної науки.

3. Розкриття закономірностей розвитку ветеринарної науки, періодизація її розвитку, характеристика її періодів та етапів.

4. Методи дослідження розвитку ветеринарних наук, розроблення методологічних проблем ветеринарної медицини, використання методів суміжних історичних дисциплін і сучасних інформаційних підходів.

5. Напрямки наукових досліджень у галузі ветеринарних наук на різних етапах її розвитку.

6. Дослідження наукової та науково-організаційної діяльності вчених у галузі ветеринарної науки.

7. Історія становлення та розвитку окремих проблем і напрямків у галузі ветеринарії.

8. Роль особистості вченого, наукових колективів у наукових дослідженнях у ветеринарних науках.

9. Дослідження наукової та науково-організаційної діяльності вчених у галузі ветеринарної науки. Формування та розвиток наукових шкіл у галузі ветеринарії.

10. Історія ветеринарної науки України в контексті світової науки, реконструкція її історії, відновлення вітчизняних пріоритетів, відродження забутих і замовчуваних імен, запровадження до наукового обігу нових фактів.

11. Організація, управління й економіка ветеринарної медицини на етапах її розвитку.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: ветеринарні науки.