На виконання доручення КМУ від 21 жовтня 1998 р. N 19732/57, N 19794/90

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1998 року NN 19732/57, 19794/90 у Міністерстві юстиції України розглянуто питання щодо продовження терміну виконання операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах і повідомляється.

Чинним законодавством України, зокрема статтею 5 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" встановлено наступний порядок вивезення давальницької сировини українського замовника за межі митної території України та повернення в Україну готової продукції:

"1. Давальницька сировина, що не обкладається вивізним (експортним) митом, податками та зборами, вивозиться з митної території України на підставі подання українським замовником органові митного контролю письмового зобов'язання щодо повернення в Україну готової продукції, виробленої з цієї сировини (або повернення в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції), не пізніш як через 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації.

2. Виходячи з технологічних особливостей виробництва Кабінет Міністрів України може встановлювати інші терміни виконання окремих видів операцій з давальницькою сировиною".

"5. У разі, коли давальницька сировина, яка вивозиться за межі митної території України українським замовником, підлягає обкладенню вивізним (експортним) митом, подачами та зборами, їх сплата (крім митних зборів) провадиться українським замовником шляхом видачі простого векселя з відстроченням платежу на період здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації".

"7. Міністерство фінансів України або уповноважені ним органи можуть давати дозволи на відстрочення оплати векселів або погашення письмових зобов'язань окремим суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах на підставі кредитної угоди, укладеної з українським замовником. За користування кредитом суб'єкти підприємницької діяльності вносять до бюджету, до якого замовник сплачує податок на прибуток, плату у розмірі 0,5 облікової ставки Національного банку України, що застосовується на день продовження строку платежу за векселем або погашення письмового зобов'язання".

"4. У разі ввезення готової продукції або повернення в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції у повному обсязі у період, зазначений у частинах першій, другій та сьомій цієї статті, письмове зобов'язання погашається".

Враховуючи наведене, вважаємо, що дозволи Міністерства фінансів України (уповноважених ним органів) на відстрочення оплати векселів або погашення письмових зобов'язань слід розглядати як дозволи на продовження терміну виконання операцій з давальницькою сировиною для окремих суб'єктів підприємницької діяльності.

Зазначаємо також, що згідно з статтею 147 Конституції України офіційне тлумачення законів України здійснюється Конституційним Судом України.

Одночасно повідомляємо, що станом на 6 листопада 1998 року листів від співвиконавців доручення, незважаючи на нагадування, не надійшло.