Правила опіки і піклування в Українській РСР

1. Згідно з статтею 128 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР опіка і піклування встановлюються для виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин лишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.

Опіка і піклування встановлюються також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.

2. Органами опіки і піклування є виконавчі комітети районних (міських), сільських або селищних Рад депутатів трудящих.

3. Опіка і піклування встановлюються виконавчим комітетом відповідної Ради депутатів трудящих.

Безпосереднє ведення справ по опіці і піклуванню покладається у виконкомах районних (міських) Рад депутатів трудящих на відповідні їх відділи: народної освіти - щодо осіб, які не досягли вісімнадцяти років, охорони здоров'я - щодо осіб, визнаних судом недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства, а також щодо осіб, визнаних судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами; соціального забезпечення - щодо дієздатних осіб, які потребують піклування за станом здоров'я.

У сільській місцевості і селищах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних Рад депутатів трудящих.

4. Органи опіки і піклування у своїй діяльності керуються законами СРСР і УРСР, указами Президії Верховної Ради СРСР і Президії Верховної Ради УРСР, постановами і розпорядженнями Ради Міністрів СРСР і УРСР, цими Правилами, наказами та інструкціями відповідних міністерств, рішеннями місцевих Рад і їх виконавчих комітетів та іншими нормативними актами, які відносяться до діяльності органів опіки і піклування.

5. На Міністерство освіти УРСР, Міністерство охорони здоров'я УРСР і Міністерство соціального забезпечення УРСР покладаються у межах їх компетенції організація роботи органів опіки і піклування, надання їм методичної допомоги та складання зведених звітів.

6. Органи опіки і піклування при здійсненні своїх функцій по опіці і піклуванню приймають відповідні рішення.

7. Для допомоги в роботі при органах опіки і піклування створюються опікунські ради з депутатів та представників громадськості, які очолюють члени виконавчих комітетів відповідних Рад депутатів трудящих.

8. Керівництво органами опіки і піклування та контроль за їх діяльністю здійснюють:

а) виконавчі комітети обласних Рад депутатів трудящих - щодо всіх органів опіки та піклування, які діють на території області;

б) виконавчі комітети районних Рад депутатів трудящих - щодо органів опіки та піклування, які діють в селах, селищах і містах районного підпорядкування;

в) виконавчі комітети міських Рад депутатів трудящих у містах з районним поділом - щодо органів опіки та піклування, які діють на території міських районів.

9. Відповідно до статті 131 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР опіка встановлюється над неповнолітніми, які не досягли п'ятнадцяти років і лишилися без батьківського піклування, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства.

10. Згідно з статтею 132 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР піклування встановлюється над неповнолітніми віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років і над громадянами, визнаними судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами. Піклування також може бути встановлено над особами, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати свої права.

11. Опіка і піклування можуть бути встановлені і за життя батьків неповнолітніх дітей у випадках, коли:

а) обох батьків судом позбавлено батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її на опікування органам опіки і піклування незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, бо перебування в них небезпечне для дитини;

б) обидва батьки психічно хворі, розумово відсталі або перебувають на тривалому лікуванні в стаціонарному лікувальному закладі;

в) обидва батьки довгий час не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за вчинення злочину, перебувають у тривалому відрядженні тощо);

г) обидва батьки непрацездатні і перебувають на державному утриманні в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів.

12. Над повнолітніми дієздатними особами, які не можуть за станом здоров'я самостійно захищати свої права і виконувати свої обов'язки, піклувальник може бути призначений тільки на прохання цих осіб.

13. Опіка і піклування встановлюються за місцем проживання особи, яка підлягає опіці чи піклуванню, або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

Рішення про встановлення опіки чи піклування повинно відбутися не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідний орган опіки і піклування дізнається про необхідність встановити опіку чи піклування.

14. Установи і особи, яким стане відомо про неповнолітніх, що лишилися без опікування батьків, зобов'язані негайно повідомити про це органи опіки і піклування за фактичним місцезнаходженням дітей, які підлягають опіці чи піклуванню.

Вони також повинні повідомляти про повнолітніх осіб, які потребують опіки чи піклування.

15. Установами і особами, які при виявленні дітей і осіб, що підлягають опіці чи піклуванню, зобов'язані негайно повідомити про це відповідні органи опіки і піклування, є:

а) житлово-експлуатаційні контори, будинкоуправління, власники або орендарі жилих будинків;

б) органи загсу;

в) нотаріальні контори;

г) судові органи;

д) органи внутрішніх справ;

е) органи соціального забезпечення;

є) директори шкіл і завідуючі дошкільними закладами;

ж) лікувально-профілактичні заклади психіатричного профілю;

з) інші установи та організації, яким стане відомо про дітей, що лишилися без піклування батьків, а також про повнолітніх осіб, які потребують піклування;

і) близькі родичі та інші особи.

16. При одержанні відомостей про неповнолітніх, які лишилися без опікування батьків, органи опіки і піклування зобов'язані негайно провести обслідування і при встановленні факту відсутності опікування батьків забезпечити тимчасове влаштування неповнолітніх до вирішення питання про призначення опікуна чи піклувальника.

17. На кожну особу, що потребує опіки чи піклування, органи опіки і піклування складають реєстраційну картку (додаток N 1), а також провадять опис належного їй майна по акту (додаток N 2). В разі відсутності у цих осіб свідоцтв про народження, а також інших особистих документів органи опіки і піклування забезпечують одержання їх у відповідних установах.

18. При виявленні неповнолітніх, що лишилися без батьківського опікування, у яких є близькі родичі або інші особи, що згодні усиновити неповнолітніх, органи опіки і піклування сприяють оформленню усиновлення в порядку, передбаченому в главі 14 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР.

19. В разі неусиновлення неповнолітніх, що лишилися без батьківського опікування, органи опіки і піклування влаштовують їх:

а) віком до трьох років - до будинків дитини органів охорони здоров'я;

б) віком від трьох до шістнадцяти років - до дитячих будинків або до шкіл-інтернатів органів народної освіти;

в) інвалідів з фізичними вадами, глибоко розумово відсталих або психічно хворих віком від трьох до шістнадцяти років - до відповідних дитячих будинків-інтернатів органів соціального забезпечення, а від шістнадцяти - до будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів відповідно до затверджених медичних показань і протипоказань.

20. Неповнолітніх, які досягли шістнадцяти років і лишилися без батьківського опікування, органи опіки і піклування зобов'язані влаштувати на роботу або навчання в професійно-технічні училища або інші спеціальні учбові заклади. Влаштування цих осіб на роботу або навчання не звільняє органи опіки і піклування від дальшого піклування над ними.

21. Управління майном, що належить особам, над якими встановлена опіка чи піклування або які влаштовані в дитячі будинки, учбові заклади та будинки-інтернати для престарілих і інвалідів, здійснюється опікунами чи піклувальниками.

Якщо у особи, над якою встановлена опіка чи піклування, є майно, що знаходиться в іншій місцевості, то опіка над цим майном встановлюється органами опіки і піклування за місцем знаходження майна.

22. Згідно з статтею 18 Цивільного кодексу Української РСР громадянин може бути в судовому порядку визнаний безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці його постійного проживання нема відомостей про місце його перебування.

Відповідно до статті 19 Цивільного кодексу Української РСР над майном громадянина, визнаного безвісно відсутнім, на підставі рішення суду встановлюється опіка. З цього майна видається утримання громадянам, яких безвісно відсутній був за законом зобов'язаний утримувати, і погашається заборгованість по інших зобов'язаннях безвісно відсутнього.

За заявою заінтересованих осіб орган опіки і піклування може призначити опікуна для охорони майна відсутнього громадянина, а так само для управління його майном і до закінчення одного року з дня одержання останніх відомостей про місце його перебування.

Опіка може бути призначена і над майном у випадках, передбачених статтею 559 Цивільного кодексу Української РСР.

23. Майно передається опікунам чи піклувальникам за актом, один примірник якого знаходиться в органах опіки і піклування, а другий передається опікунові чи піклувальникові. Акт передачі майна складається представниками органів опіки і піклування і підписується ними, опікунами чи піклувальниками і не менш як двома понятими. Гроші і цінні папери передаються на зберігання до ощадної каси або до Державного банку.

Охоронне свідоцтво та ощадна книжка зберігаються в органах опіки та піклування, про що в особовій справі робиться відповідний запис.

24. Для безпосереднього здійснення опіки і піклування органами опіки і піклування призначається опікун чи піклувальник.

При призначенні опікунів чи піклувальників беруться до уваги можливості опікуна чи піклувальника виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ними і підопічними. Опікун чи піклувальник призначається переважно з осіб, близьких підопічному, або з числа осіб, виділених громадською організацією, або з числа інших осіб. Опікун чи піклувальник призначається тільки з його згоди.

Призначеному опікуну чи піклувальнику видається посвідчення (додаток N 3).

25. Рішення органів опіки і піклування про встановлення опіки виноситься при наявності таких документів:

а) повідомлення державних, громадських організацій чи заяви громадян;

б) копії свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що підтверджує її вік;

в) свідоцтва про смерть чи документа про безвісну відсутність батьків або інших матеріалів, які б підтверджували, що батьки не можуть виховувати дитину. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, додається рішення суду про визнання такої особи недієздатною або недоумкуватою;

г) акта обстеження умов життя майбутнього підопічного та опису його майна;

д) довідки про стан здоров'я підопічного;

е) довідки про місце проживання майбутнього опікуна та його письмової згоди про взяття на себе обов'язку по опіці;

є) акта обстеження умов життя майбутнього опікуна, довідки лікувального закладу про відсутність в його сім'ї захворювань, які перешкоджають влаштуванню до нього дитини, та характеристики з місця роботи.

26. Рішення органів опіки і піклування про встановлення піклування виноситься при наявності таких документів:

а) повідомлення державних, громадських організацій чи заяви громадян;

б) копії свідоцтва про народження неповнолітньої особи, що потребує піклування, або рішення суду про визнання особи обмежено дієздатною;

в) лікарського висновку про стан здоров'я підопічного та довідки про місце його проживання;

г) письмової згоди майбутнього піклувальника про взяття на себе обов'язку по піклуванню та характеристики на нього з місця роботи;

д) довідки про стан здоров'я піклувальника та довідки про місце його проживання (тільки при встановленні піклування над неповнолітнім);

е) акта обстеження умов життя майбутнього піклувальника (тільки при встановленні піклування над неповнолітнім).

27. Якщо над дітьми, які виховуються в державних дитячих закладах, і тими особами, що потребують опіки або піклування і влаштовані у відповідні лікувальні заклади або заклади органів соціального забезпечення, опікуни і піклувальники не призначені, виконання обов'язків опікунів і піклувальників покладається на ці заклади.

Призначити опікуна (піклувальника) можливо і після влаштування зазначених у цьому пункті осіб у відповідні державні заклади.

28. Не можуть бути опікунами і піклувальниками особи, які:

а) не досягли 18 років;

б) визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

в) позбавлені батьківських прав;

г) особи, інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці або піклуванню.

29. Рішення органів опіки і піклування про призначення або звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх обов'язків, а також з інших питань опіки і піклування можуть бути оскаржені заінтересованими особами чи опротестовані прокурором до вищестоящого виконавчого комітету Ради депутатів трудящих.

30. Опікуни і піклувальники вправі вимагати по суду повернення їм дітей, які перебувають у них під опікою і піклуванням, від будь-яких осіб, що удержують дітей у себе без законних підстав.

31. Опікуни і піклувальники мають право управляти майном підопічних в інтересах останніх.

32. Опікуни і піклувальники над неповнолітніми зобов'язані виховувати підопічних, піклуватися про їх фізичний розвиток, навчання і підготовку до суспільно корисної діяльності, захищати їх права та інтереси.

Опікун над душевнохворим, який являє небезпеку для себе або оточуючих, повинен повідомити про це районний (міський) відділ внутрішніх справ та вжити заходів до направлення підопічного до психіатричної лікарні на лікування.

Як правило, опікун повинен проживати разом з підопічним.

33. Опікуни при здійсненні прав і виконанні обов'язків підопічних укладають угоди від імені і в інтересах підопічних, діючи як їх законні представники.

34. Піклувальники над дієздатними особами подають цим особам допомогу при здійсненні ними своїх прав і виконанні обов'язків, а також охороняють їх від зловживань з боку третіх осіб.

35. Відповідно до статті 13 Цивільного кодексу Української РСР піклувальники над неповнолітніми дають згоду на укладення тих угод, які за законом ці особи не вправі укладати самостійно.

Піклувальники над особами, обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами, дають згоду на укладення цими особами угод і розпорядження майном відповідно до правил, встановлених статтею 15 Цивільного кодексу Української РСР.

36. Опікун не вправі без дозволу органів опіки і піклування укладати угоди, а піклувальник - давати згоду на їх укладення, якщо вони виходять за межі побутових.

Такими угодами, зокрема, є договори, що потребують нотаріального посвідчення і спеціальної реєстрації, відмова від належних підопічному майнових прав, поділ майна, поділ або обмін жилої площі, видача письмових зобов'язань тощо.

Органи опіки і піклування вправі, якщо це необхідно для захисту інтересів підопічних, обмежити право одного з батьків або опікуна (піклувальника) розпоряджатися вкладом, внесеним будь-ким на ім'я підопічного.

37. Опікун і піклувальник, їх дружини і близькі родичі не вправі укладати угоди з підопічними, а також не вправі представляти осіб, які перебувають у них під опікою і піклуванням, при укладенні угод або веденні судових справ між підопічним і дружиною опікуна чи піклувальника та їх близькими родичами.

Опікун і піклувальник не вправі здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені порукою.

38. Суми, що належать підопічним у вигляді пенсій, допомоги або аліментів, інших поточних надходжень або доходів від належного їм майна, переходять у розпорядження опікуна і витрачаються на утримання цих осіб.

39. Піклувальник вправі одержувати зазначені в пункті 38 цих Правил суми і витрачати їх на утримання осіб, які перебувають під піклуванням, якщо того вимагають інтереси цих осіб.

Заробітком, стипендією, винагородою, одержуваною внаслідок здійснення своїх авторських і винахідницьких прав, неповнолітні віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років розпоряджаються самостійно, але при наявності достатніх підстав орган опіки і піклування може обмежити їх в праві самостійно розпоряджатися своєю заробітною платою (заробітком) або стипендією.

40. Опікуни і піклувальники подають щороку не пізніше 1 лютого до органів опіки і піклування звіти за минулий рік.

На вимогу органів опіки і піклування опікуни і піклувальники зобов'язані подавати звіти і в інші строки.

Після припинення опіки і піклування опікуни і піклувальники подають загальні звіти про свою діяльність.

41. Обов'язки по опіці і піклуванню виконуються безоплатно.

42. Дії опікунів і піклувальників можуть бути оскаржені кожною особою, в тому числі й підопічним, до органів опіки і піклування за місцем проживання підопічного.

43. Контроль за діяльністю опікунів і піклувальників здійснюється органами опіки і піклування за місцем проживання підопічного. Працівники цих органів періодично відвідують осіб, які перебувають під опікою та піклуванням, з залученням громадськості, перевіряють як виконуються опікуном і піклувальником обов'язки щодо піклування про підопічного і догляду за його майном, розглядають звіти опікунів і піклувальників і дають їм необхідні вказівки.

Про наслідки перевірки складається акт, який зберігається в органах опіки і піклування.

44. Органи опіки і піклування зобов'язані, а після припинення опіки і піклування особа, яка перебувала під опікою чи піклуванням, вправі вимагати від опікуна або піклувальника відшкодування майнової шкоди, заподіяної їй несумлінним чи недбалим виконанням опікунських обов'язків.

45. Згідно з статтею 154 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР опікуни і піклувальники можуть бути на їх прохання звільнені від виконання своїх обов'язків, якщо орган опіки і піклування за місцем проживання підопічного визнає, що це прохання викликане поважною причиною.

46. Органи опіки і піклування за своєю ініціативою, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а також за заявою будь-яких осіб можуть звільнити опікуна або піклувальника від виконання покладених на нього обов'язків, коли встановлять, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або неналежним чином виконує свої обов'язки.

47. При зловживанні правами і залишенні підопічних дітей без нагляду і піклування опікун або піклувальник притягається до передбаченої законом відповідальності.

48. Опіка припиняється:

а) після досягнення неповнолітніми п'ятнадцяти років, за винятком випадків, коли вони будуть у встановленому порядку визнані недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства;

б) в разі повернення неповнолітніх, які не досягли п'ятнадцяти років, на виховання батькам;

в) в разі видужання або значного поліпшення здоров'я особи, яка була визнана недієздатною, і поновлення її судом у дієздатності;

г) внаслідок смерті підопічного.

З підстав, вказаних у цьому пункті, крім досягнення неповнолітнім п'ятнадцяти років, а також в разі смерті підопічного, опіка припиняється за рішенням органу опіки і піклування.

При досягненні підопічним п'ятнадцяти років опіка припиняється і призначається піклування. Опікун стає піклувальником.

49. Піклування припиняється;

а) після досягнення підопічним вісімнадцяти років;

б) при одруженні неповнолітньої особи;

в) в разі скасування судом обмеження в дієздатності осіб, які зловживали спиртними напоями або наркотичними речовинами;

г) якщо відпала причина, що викликала встановлення піклування над особами, які за станом здоров'я не могли самостійно захищати свої права;

д) внаслідок смерті особи, яка перебувала під піклуванням.

В разі скасування судом обмеження в дієздатності осіб, які зловживали спиртними напоями або наркотичними речовинами, а також коли відпали причини, що викликали встановлення піклування над особами, які за станом здоров'я не могли захищати свої права, піклування припиняється за рішенням органу опіки і піклування.

50. При припиненні опіки чи піклування у випадках, передбачених пунктами 45-49 цих Правил, орган опіки і піклування виносить про це рішення.

Посвідчення, видане опікуну чи піклувальнику, підлягає поверненню органам опіки і піклування.

51. При встановленні опіки чи піклування орган опіки і піклування оформляє на кожного підопічного особову справу.

Особова справа підопічного нумерується і за відповідним номером заноситься до реєстру, що ведеться органом опіки і піклування. Крім реєстру, ведеться алфавітна книга або картотека.

52. В особовій справі підопічного зберігаються документи, перелічені в пунктах 17, 23, 25, 26 цих Правил.

Усі документи повинні бути прошиті і пронумеровані.

На обкладинці зазначається номер справи, прізвище, ім'я та по батькові підопічного й опікуна або піклувальника, їх місце проживання, рік і дата заведення справи.

На зворотному боці обкладинки наклеюється аркуш паперу з описом документів, які знаходяться у справі.

Особові справи підопічних зберігаються в органах опіки і піклування.

5. Сімейний стан: а) сирота; батьки безвісно відсутні; б) має батька і матір: їх прізвище, ім'я, по батькові, вік, заняття та місце проживання (але вони позбавлені батьківських прав або з інших причин не спроможні доглядати і виховувати дітей)

6. Чим займається особа, яка потребує опіки чи піклування: відвідує дитячі ясла, дитячий садок; вчиться в школі чи в іншому учбовому закладі (вказати клас, групу); не вчиться (вказати чому, якщо вчилась раніше, то скільки закінчила класів); працює (вказати де і коли); не працює (вказати, з якого часу і з якої причини)

8. Одержує державну пенсію _________ крб. на місяць; державну допомогу _____ крб. на місяць; аліменти (від кого) _______ крб. на місяць; заробітну плату __________ крб. на місяць.

9. Має свою жилу площу (вказати її розмір і адресу); не має своєї жилої площі (вказати, де проживає і в яких умовах)

Реєстраційна картка складається і підписується особою (представником органу опіки і піклування), яка провела обстеження.

Акт підписують представник виконкому і особи, які були присутні під час опису майна.

Після прийняття рішення про опіку або піклування на акті розписується опікун (піклувальник) в прийнятті майна на збереження.

Це посвідчення видано гр-ну (ці) ___________________________, який (яка) проживає ______________________________, про те, що він (вона) згідно з рішенням виконавчого комітету ____________________ ______________________________________ Ради депутатів трудящих від "___" _________ 19__ р. N ______ призначений (призначена) опікуном (піклувальником) над _______________________, який (яка) народився (народилася) "___" _________ 19__ р., і над його (її) майном.