Про оплату праці та встановлення рангів

Департаментом з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянуто <...> листа щодо щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, доплати згідно з пп. 2 п. 2 постанови КМУ від 31.05.2006 р. N 767 та встановлення рангів. У межах компетенції повідомляємо таке.

1. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про відпустки" щорічна відпустка складається з основної відпустки (ст. 6 цього Закону) та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону), за особливий характер праці (ст. 8 Закону), інших щорічних додаткових відпусток, передбачених законодавством.

Щорічна додаткова відпустка, передбачена ст. 7 та пп. 1 і 2 ст. 8 цього Закону надається понад щорічну основну відпустку.

Оскільки ст. 5 Закону України "Про відпустки" передбачено, що тривалість відпусток визначається цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами України, при наданні щорічних основних відпусток державним службовцям слід керуватись ст. 35 Закону України "Про державну службу". Цим Законом чітко визначено, що щорічна основна відпустка державного службовця становить 30 календарних днів.

Щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці за роботу на персональних комп'ютерах (п. 1 ст. 8 Закону України "Про відпустки") державним службовцям не надаються.

Водночас зазначаємо, що до щорічних додаткових відпусток за особливий характер праці віднесені також і відпустки за ненормований робочий день (п. 2 ст. 8 Закону України "Про відпустки"), які також ураховуючи викладене вище державним службовцям не надаються.

Державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів, порядок і умови надання якої встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.94 р. N 250 "Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток".

2. Умови оплати праці посадових осіб та працівників митної служби визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 р. N 767 "Про умови оплати праці посадових осіб та працівників митної служби".

Згідно з пп. 2 п. 2 цієї постанови голова Державної митної служби, начальники регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій у межах затвердженого фонду оплати праці мають право здійснювати посадовим особам митної служби (крім заступників керівників митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій, керівників структурних підрозділів та їх заступників) доплату за виконання обов'язків тимчасово відсутнього керівника або заступника керівника структурного підрозділу - у розмірі різниці між фактичним посадовим окладом тимчасово відсутнього керівника або заступника керівника структурного підрозділу (без урахування надбавок та доплат) і посадовим окладом посадової особи, яка виконує обов'язки тимчасово відсутнього керівника або заступника керівника структурного підрозділу, за умови, що посадова особа, яка виконує обов'язки тимчасово відсутнього, не є його заступником за штатним розписом.

Тобто йдеться про доплату за виконання обов'язків тимчасово відсутнього керівнику або заступника керівника структурного підрозділу, а виконання обов'язків начальника митниці може бути покладено на першого заступника або заступника начальника.

3. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про державну службу" ранги присвоюються відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації, результатів роботи. Ранги присвоюються одночасно з прийняттям на державну службу або призначенням на вищу посаду.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів від 19 червня 1996 року N 658 "Про затвердження Положення про ранги державних службовців" ранги присвоюються державним службовцям одночасно з прийняттям їх на державну службу. Особам, призначеним на посади державних службовців з установленням випробування, ранги присвоюються з урахуванням його результатів.