10.5.2. ЕО зобов'язана в установлені терміни інформувати Держатомрегулювання про всі випадки порушень нормальної експлуатації та порушень меж і умов безпечної експлуатації.
10.5.3. Відповідальною за повноту та якість розслідувань, вірогідність і своєчасність доведення результатів розслідування до Держатомрегулювання є ЕО. Особлива увага приділяється порушенням, які можуть призвести до аварії. Інформація про такі порушення і здійснені профілактичні заходи з їх усунення поширюється серед персоналу АС і ЕО, а також направляється організаціям, які мають відношення до даного порушення.
10.5.4. Матеріали розслідування та обліку порушень в роботі АС зберігаються протягом усього терміну її експлуатації. Інформація про факти і аналіз порушень меж і умов безпечної експлуатації включаються до періодичних звітів про оцінку поточного рівня безпеки енергоблоків АС.
10.5.5. ЕО здійснює діяльність, спрямовану на профілактику і запобігання подіям, які впливають на безпеку, уключаючи відмови обладнання і помилки персоналу, на удосконалення експлуатаційних процедур, методів і засобів діагностики стану обладнання та систем і елементів, важливих для безпеки.
10.6. Управління старінням
10.6.1. ЕО розробляє програму управління старінням з метою підтримки в прийнятних межах деградацію обладнання, систем та елементів, важливих для безпеки (унаслідок старіння, зносу, корозії, ерозії, втоми та інших механізмів), а також здійснює необхідні дії для підтримки їх працездатності і надійності в процесі експлуатації.
10.6.2. Перелік обладнання, систем та елементів, які підлягають аналізу в рамках ПКС, визначається ЕО та погоджується з Держатомрегулюванням.
10.6.3. Адміністрація АС систематично здійснює аналіз ресурсу і показників надійності обладнання систем та елементів, важливих для безпеки, включених до ПКС. У залежності від результатів аналізу приймається рішення про продовження їх експлуатації, відновлення ресурсу або заміну.
10.6.4. Для кожного енергоблока з урахуванням впливу старіння і деградації обладнання ЕО оцінює здатність систем та елементів, важливих для безпеки, забезпечувати покладені на них функції безпеки протягом терміну експлуатації енергоблока. Результати такої оцінки включаються до ЗППБ.
10.6.5. Під час виконання ПКС враховуються умови зміни навколишнього природного середовища, у якому працює обладнання, циклічність навантажень, періодичність планово-попереджувальних ремонтів і технічного обслуговування, обсяг і результати випробувань обладнання, систем та елементів, важливих для безпеки, аналіз зразків-свідків, результати інспекційних обстежень АС.
10.7. Кваліфікація обладнання
10.7.1. При проектуванні АС повинно використовуватися обладнання, що пройшло кваліфікацію на виконання функцій безпеки протягом терміну експлуатації в умовах зміни навколишнього природного середовища (температура, тиск, вібрація, ударна сила струменя, вологість, радіація, сейсмічна дія тощо), функції безпеки, у тому числі і під час аварій.
10.7.2. Для діючих енергоблоків, під час розробки проектів яких кваліфікація обладнання не проводилась, адміністрація АС організує і виконує роботи з кваліфікації обладнання відповідно до розроблених ЕО і погоджених Держатомрегулюванням програм робіт з кваліфікації обладнання АС.
10.8. Продовження терміну експлуатації
10.8.1. ЕО за результатами періодичної переоцінки безпеки подає до Держатомрегулювання заяву про продовження терміну експлуатації енергоблока.
10.8.2. Рішення про можливість продовження терміну експлуатації енергоблока АС понад встановлений проектом термін приймається Держатомрегулюванням на основі результатів переоцінки його безпеки. Однією з умов продовження експлуатації енергоблоку в понад встановлений проектом термін є виконання цільових критеріїв безпеки для діючих енергоблоків АС.
10.8.3. Для обґрунтування безпеки під час продовження проектного терміну експлуатації енергоблока ЕО розробляє ЗППБ. За результатами переоцінки безпеки енергоблока визначаються термін, режими і умови його подальшої експлуатації.
10.8.4. Для підготовки енергоблока АС до експлуатації в понад проектний термін ЕО не менше ніж за три роки до закінчення проектного терміну розробляє програму, у якій визначаються обсяг, порядок і терміни виконання відповідних організаційно-технічних заходів, спрямованих на підготовку енергоблока до експлуатації в понад проектний термін. Зазначена програма, ЗППБ надаються ЕО до Держатомрегулювання.
10.8.5. Порядок продовження терміну експлуатації конструкцій, систем і елементів, важливих для безпеки, визначається окремими документами ЕО і погоджується Держатомрегулюванням. Необхідною умовою отримання дозволу на продовження терміну експлуатації конструкцій, систем та елементів є виконання ЕО заходів щодо відновлення їх ресурсу або підтвердження функціональних і надійнісних характеристик за результатами спеціального обстеження і оцінки технічного стану.
10.9. Управління аваріями
10.9.1. Адміністрація АС на основі ЗАБ, технологічного регламенту безпечної експлуатації та інших експлуатаційних документів організовує розробку та затвердження інструкцій і настанов, які визначають дії персоналу у випадку порушень нормальної експлуатації, аварійних ситуацій, проектних і запроектних аварій, у тому числі важких аварій.
10.9.2. Інструкції і настанови ґрунтуються на симптомах та/або подіях, режимах і станах енергоблока, очікуваних у процесі розвитку перехідних процесів, аварійних ситуацій і аварій. Протиаварійні інструкції і настанови приводяться у відповідність до інших експлуатаційних інструкцій і регламентів.
10.9.3. Вимоги протиаварійних інструкцій і керівництва обґрунтовуються розрахунковим шляхом, верифікуються і валідуються з метою відображання фактичного стану АС (енергоблока) та умов її експлуатації. Валідація протиаварійних інструкцій і керівництва проводиться за допомогою повномасштабних тренажерів.
10.9.4. З метою напрацювання практичних навичок щодо дій персоналу у випадку аварій періодично проводяться відповідні тренування на повномасштабних тренажерах. Тематика і частота подібних тренувань, категорії персоналу, який до них залучається, визначаються ЕО у вигляді спеціального положення про протиаварійні тренування.
10.9.5. Для виконання протиаварійних інструкцій і керівництв на АС встановлюється обладнання, засоби зв'язку, контролю і діагностики, необхідні для отримання оператором повної і достовірної інформації для ефективного управління обладнанням енергоблока.
10.10. Фізичний захист
10.10.1. Фізичний захист АС, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та джерел іонізуючого випромінювання реалізується відповідно до законодавства.
10.10.2. Доступ на територію АС та до життєво важливих місць постійно контролюється і здійснюється за наявності допусків, оформлених в установленому порядку. Системи і елементи, важливі для безпеки, а також АС в цілому повинні бути захищені від несанкціонованих дій і диверсій.
10.10.3. Територія АС огороджується спеціальними технічними засобами, оснащеними автоматичними пристроями сигналізації і оповіщення. Охорона АС здійснюється спеціалізованими підрозділами відповідно до законодавства.
10.10.4. Територія АС, її будівлі і технологічні приміщення розподіляються на зони в залежності від їх значення для безпеки.
10.10.5. Система фізичного захисту АС повинна бути автономною і незалежною від інших систем.
10.10.6. Засоби фізичного захисту не перешкоджають експлуатації АС.
10.11. Пожежна безпека
10.11.1. При проектуванні АС враховуються вимоги нормативних документів, які регламентують пожежну безпеку АС. Пожежна безпека забезпечується за рахунок реалізації принципу глибокоешелонованого протипожежного захисту. Вимоги пожежної безпеки містять заходи щодо запобігання, виявлення, локалізації і ліквідації пожеж.
10.11.2. Пріоритет надається заходам профілактики і запобігання виникненню загорянь. З цією метою у проекті АС максимально передбачаються негорючі та/або непоширюючі горіння матеріали, вогнезахисні покриття, негорючі мастильні і охолоджувальні речовини, які пройшли спеціальні випробування і сертифіковані в установленому порядку.
10.11.3. У проекті АС передбачаються заходи щодо запобігання розвитку пожежі, включаючи протипожежні перешкоди і пристрої з потрібною межею вогнестійкості, яка визначається нормативними документами.
10.11.4. Особлива увага приділяється протипожежному захисту систем безпеки, а також систем та елементів, важливих для безпеки. Під час їх проектування в максимальній мірі передбачають негорючі і непоширюючі горіння кабельні вироби, ефективні системи тепловідведення, засоби фізичного розділення та ізолювання дублюючих каналів один від одного з метою виключення під час пожеж їх відмов з загальної причини.
10.11.5. У проекті АС передбачаються автоматичні системи виявлення і гасіння пожеж, автоматизовані системи сповіщення про пожежу, протидимний захист будівель (приміщень), що не мають зв'язку з навколишнім природним середовищем. Зазначені системи вводяться в роботу до подачі напруги на обладнання енергоблока для проведення передпускових налагоджувальних операцій.
10.11.6. Будівлі, приміщення і територія АС класифікуються за категоріями вибухопожежної і пожежної небезпеки, класами вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон. У найбільш вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах передбачаються засоби гасіння загорань, уключаючи стаціонарні і переносні пристрої, а також первинні засоби пожежогасіння і технічні засоби сигналізації виявлення і оповіщення про пожежу.
10.11.7. У проекті АС передбачаються заходи захисту від зовнішніх пожеж природного і техногенного походження, уключаючи захист від блискавок і контури заземлення.
10.11.8. Особлива увага приділяється способам і організації гасіння пожеж у приміщеннях і системах, які знаходяться у складних радіаційних умовах, під напругою.
10.11.9. У проекті АС передбачаються системи подачі вогнегасних речовин і обґрунтована ефективність та надійність їх роботи.
10.11.10. Адміністрація АС своєчасно розробляє і затверджує у встановленому порядку план пожежогасіння. У цьому плані, у першу чергу, визначається порядок сповіщення персоналу про пожежу, умови і порядок виклику пожежної охорони, взаємодії оперативного персоналу і служб АС з підрозділами пожежної охорони, уключаючи допуск у радіаційно-небезпечні зони і приміщення з електричним обладнанням.
10.11.11. На кожній АС передбачаються пожежні підрозділи, пожежні депо, оснащені пожежною технікою і засобами гасіння пожеж, а також учбовими класами, засобами надійного зв'язку (стаціонарного і мобільного) з необхідним його дублюванням. Зазначені пожежні підрозділи укомплектовуються, а споруди вводяться в дію до початку основних будівельно-монтажних робіт.
10.11.12. ЕО організує і контролює проведення на кожній АС періодичних протипожежних тренувань і навчань. Частота і тематика спільних протипожежних тренувань (за участю пожежних підрозділів) погоджуються з органом державного пожежного нагляду.
10.12. Модернізація АС
10.12.1. Документація, що стосується модернізації конструкцій систем та елементів, важливих для безпеки, підлягає розгляду Держатомрегулюванням. Процедура реалізації заходів щодо модернізації зазначених систем та елементів визначається нормативними документами.
10.12.2. Перед початком модернізації виконується попередня оцінка її впливу на безпеку. За результатами попередньої оцінки визначається необхідність та обсяг додаткових обґрунтувань безпеки.
10.12.3. ЕО оцінює вплив модернізації на експлуатаційні процедури та інструкції, методику і технічні засоби навчання персоналу АС. У разі необхідності ЕО розробляє і реалізує відповідні коригуючі заходи.
10.12.4. ЕО модернізацію обладнання систем і елементів, важливих для безпеки, здійснює на основі її впливу на безпеку, а також з урахуванням фінансових та інших можливостей.
10.12.5. Усі модернізації враховуються під час періодичної переоцінки безпеки та відображаються в ЗППБ.
10.13. Аварійна готовність і реагування
10.13.1. Адміністрація АС і ЕО постійно підтримує рівень аварійної готовності, необхідний для забезпечення ефективного реагування на аварії та інші небезпечні події, з метою:
відновлення контролю над ситуацією;
попередження та/або мінімізації наслідків;
взаємодії з організаціями, які беруть участь в аварійному реагуванні з метою захисту персоналу, населення і навколишнього природного середовища.
До завезення ядерного палива на АС розробляється, погоджується, затверджується відповідно до законодавства аварійний план АС та план аварійного реагування ЕО. Плани розробляються на основі вихідних даних, представлених в проекті АС і в ЗАБ.
10.13.2. Аварійний план АС розробляє та затверджує АС. План координується з планом аварійного реагування ЕО і планами аварійного реагування організацій, з якими АС взаємодіє під час аварійного реагування.
10.13.3. План аварійного реагування ЕО розробляється та затверджується ЕО і встановлює організацію і порядок:
координації дій адміністрації АС і ЕО;
мобілізації ресурсів ЕО і надання допомоги АС;
взаємодії ЕО з органом державного управління в сфері використання ядерної енергетики, органом реагування на надзвичайні ситуації, Держатомрегулюванням та іншими центральними органами виконавчої влади.
10.13.4. Для підтримки постійної готовності в разі аварії та інших надзвичайних ситуацій аварійний план АС і план аварійного реагування ЕО переглядаються і коригуються у встановлені терміни.
10.13.5. ЕО і АС розробляють і реалізують програми протиаварійних тренувань для відпрацювання дій персоналу в аварійних умовах.
10.13.6. Програми складаються таким чином, щоб забезпечувалась щорічна перевірка під час тренувань всіх елементів аварійного плану АС і плану аварійного реагування ЕО.
Після проведення кожного протиаварійного тренування проводиться оцінка його результатів, на основі якої розробляються і впроваджуються коригуючі заходи, спрямовані на виправлення виявлених недоліків і підтримку необхідного рівня аварійної готовності.
10.13.7. Спільні станційні протиаварійні тренування із залученням зацікавлених органів виконавчої влади проводяться відповідно до положення про протиаварійні тренування. Положення і графік проведення таких тренувань розробляються і затверджується ЕО та погоджуються Держатомрегулюванням.
10.13.8. Проектом АС передбачаються внутрішній (на майданчику АС) і зовнішній (в зоні спостереження) кризові центри, які вводяться в експлуатацію до початку фізичного пуску першого енергоблока.
10.13.9. Проекти кризових центрів і технічні засоби повинні забезпечувати надійне отримання і збереження достовірної інформації про стан енергоблоків АС, зв'язок з БЩУ та іншими щитами управління.
10.13.10. В проекті АС передбачаються захисні споруди для укриття персоналу та інших осіб, які перебувають на момент аварії на майданчику АС.
XI. Зняття з експлуатації
11.1. Зняття з експлуатації енергоблоку АС здійснюється з метою досягнення умов, які дозволять забезпечити повторне використання його території. При знятті з експлуатації енергоблоку АС досягається повне або обмежене звільнення від регулюючого контролю.
11.2. Проект АС містить розділ з основними положеннями щодо безпечного зняття з експлуатації АС (енергоблока). На етапі проектування виконується аналіз і вибір проектних рішень з урахуванням безпечного зняття з експлуатації АС (енергоблока) (вибір матеріалів з врахуванням мінімізації їх забруднення, накопичення та поширення радіоактивних речовин, мінімізація використання потенційно небезпечних речовин та інше).
11.3. Проектування споруд, систем та елементів здійснюється таким чином, щоб була забезпечена можливість дезактивації і поетапного демонтажу, а також збору, компактування і безпечного зберігання радіоактивних відходів, які утворюються під час зняття з експлуатації.
11.4 В процесі експлуатації АС ЕО враховує його майбутнє зняття з експлуатації та проводить заходи з підготовки до зняття з експлуатації.
11.5. ЕО не пізніше ніж за півтора року до закінчення планованого терміну експлуатації енергоблоку АС розробляє і затверджує відповідно до законодавства проект зняття з експлуатації.
Проект зняття з експлуатації містить техніко-економічне обґрунтування і порядок зняття з експлуатації, в яких визначається черговість, тривалість, основний зміст стадій, кінцевий стан енергоблока на кожній стадії.
11.6. Складовою частиною проекту зняття з експлуатації АС (енергоблока) є заходи з радіаційного захисту персоналу, населення та навколишнього природного середовища, а також комплекс робіт, який стосується поводження з ядерним паливом, радіоактивними та іншими небезпечними відходами та матеріалами.
11.7. До розробки проекту зняття з експлуатації ЕО виконує комплексне інженерне і радіаційне обстеження стану конструкцій, систем та елементів з метою оцінки їх радіоактивного забруднення, обсягів та характеристик накопичених під час експлуатації радіоактивних та інших небезпечних матеріалів і відходів, а також прогнозу змін основних характеристик конструкцій, систем та елементів в часі.
11.8. На етапі зняття з експлуатації обов'язковими є стадії, пов'язані з:
повним видаленням свіжого і відпрацьованого ядерного палива з енергоблоку АС, а також видаленням радіоактивних та інших небезпечних матеріалів і відходів, що накопичені під час експлуатації енергоблоку АС;
демонтажем конструкцій, систем та елементів, видаленням з енергоблоку радіоактивних та інших небезпечних матеріалів і відходів.
На першій стадії зняття з експлуатації допускається проведення дезактивації та демонтажу конструкцій, систем та елементів і інших робіт, якщо це не впливає на безпеку і не призводить до погіршення радіаційної обстановки в приміщеннях і на території енергоблоку АС. Доцільність проведення таких робіт обґрунтовується в проекті зняття з експлуатації енергоблоку АС.
11.9. Після повного видалення ядерного палива з енергоблоку подальша діяльність по зняттю з експлуатації АС (енергоблока) здійснюється на підставі загальних положень безпеки, які встановлені для об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.
11.10. Роботи на етапі життєвого циклу зняття з експлуатації ЯУ здійснюються на підставі відповідної ліцензії, виданої Держатомрегулюванням. До отримання ліцензії допускається виконання робіт щодо вивантаження із активної зони ядерного палива і його переміщення в БВ і зовнішні сховища, щодо поводження з РАВ і радіоактивними матеріалами, щодо видалення робочих середовищ, щодо дезактивації обладнання. Ці роботи можуть виконуються в рамках ліцензії на етап життєвого циклу експлуатація ЯУ і у відповідності вимог до технологічного регламенту безпечної експлуатації.
11.11. У випадку прийняття рішення про зняття з експлуатації шляхом відкладеного демонтажу частини енергоблоку АС ЕО передбачає заходи з консервації цієї частини. У цьому випадку ЕО враховує проблему старіння обладнання і будівельних конструкцій, зокрема, виконує моніторинг конструкцій, систем та елементів, важливих для безпеки, і, у разі необхідності, розробляє заходи із забезпечення їх надійності.
11.12. До початку робіт та операцій із зняття з експлуатації АС (енергоблока) ЕО повинні бути адаптовані до нових умов:
система управління якістю;
система інформаційного забезпечення процесу зняття з експлуатації;
програма радіаційного захисту;
програма поводження з ядерним паливом;
програма поводження з радіоактивними відходами;
план аварійного реагування.
11.13. Під час зняття з експлуатації АС (енергоблока) ЕО забезпечує радіаційний моніторинг з метою контролю:
індивідуальних доз опромінення персоналу;
радіаційного стану приміщень;
викидів і скидів радіоактивних речовин в навколишнє природне середовище;
поводження з ядерним паливом, радіоактивними матеріалами і відходами.
11.14. ЕО забезпечує фізичний та протипожежний захист на весь період зняття з експлуатації енергоблоку АС.
11.15. Після завершення всіх робіт, що передбачені проектом зняття з експлуатації АС (енергоблока), ЕО виконує заходи щодо повного або обмеженого звільнення від регулюючого контролю території АС.
ЕО надає до Держатомрегулювання заяву і звіт про завершення виконання робіт із зняття з експлуатації відповідно до проекту АС. На підставі наданих документів Держатомрегулювання приймає рішення про зупинення дії ліцензії із зняття з експлуатації відповідно до Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії".
| Директор Департаменту оцінки безпеки ядерних установок | О.С.Демчук |
Додаток
до Загальних положень
безпеки атомних станцій
КЛАСИФІКАЦІЯ
систем і елементів
1.1. Системи і елементи АС розрізнюються:
за призначенням;
за впливом на безпеку;
за характером функцій безпеки, що ними виконуються.
1.2. Системи і елементи АС за призначенням поділяються на:
системи і елементи нормальної експлуатації;
системи та елементи безпеки.
1.3. Системи і елементи АС за впливом на безпеку поділяються на:
системи і елементи, важливі для безпеки;
системи і елементи, що не впливають на безпеку.
1.4. Системи і елементи безпеки за характером функцій, що виконуються ними, поділяються на:
захисні;
локалізуючі;
забезпечуючі;
керівні.
1.5. За впливом елементів АС на безпеку встановлюються чотири класи безпеки:
Клас 1. До нього належать твели та елементи АС, відмови яких є початковими подіями, що за умови проектного функціонування систем безпеки призводять до пошкодження тепловидільних елементів з перевищенням меж, установлених для проектних аварій.
Клас 2. До нього належать:
елементи, відмови яких є вихідними подіями, що за умов проектного функціонування систем безпеки та з урахуванням кількості відмов, що нормуються в цих системах для проектних аварій, призводять до пошкодження тепловидільних елементів у межах, установлених для проектних аварій;
елементи систем безпеки, відмови яких призводять до невиконання цими системами своїх функцій.
Клас 3. До нього належать:
елементи систем, важливих для безпеки, що не ввійшли в класи 1 і 2;
елементи, що виконують функції радіаційного захисту персоналу й населення.
Клас 4. До нього належать елементи нормальної експлуатації АС, що не впливають на безпеку і які не ввійшли в класи 1, 2, 3.
1.6. Якщо який-небудь елемент одночасно містить ознаки різних класів, то він зараховується до більш високого класу безпеки.
1.7. Елементи, що з'єднують елементи різних класів, належать до більш високого класу, а клас елементу, що до нього примикає, залишається незмінним.
1.8. Клас безпеки є визначальною ознакою при формуванні інших класифікацій елементів АС, що встановлюються в нормативних документах.
Клас безпеки є обов'язковою ознакою при формуванні інших класифікацій елементів АС, що встановлюються в нормативних документах.
В нормах і правилах, що належать до окремих видів систем і елементів, можуть вводитися уточнення і деталізація класифікаційних критеріїв, що не суперечать принципам класифікації, встановленим в цьому документі.
Елементи АС можуть класифікуватися також за іншими ознаками, які встановлюються у відповідних нормах і правилах.
1.9. Приналежність елементів АС до класів безпеки встановлюються в проекті АС і ЗАБ енергоблока.
1.10. Вимоги до якості виготовлення і надійності при експлуатації елементів, віднесених до класів 1 і 2, а також і до їх контролю, встановлюється у відповідних нормах і правилах з ядерної та радіаційної безпеки. Для класу 3 вимоги норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки враховуються в межах дії цих Загальних положень, в інших випадках можуть використовуватися загальнопромислові норми і правила. При цьому більш високому класу безпеки повинні відповідати більш високі вимоги до якості та її забезпечення. До систем (елементів), зарахованих до класу безпеки 4, висуваються загальнопромислові вимоги, крім випадків, коли до цих системи (елементи) слід застосувати вимоги норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки.
1.11. Належність систем (елементів) до класів безпеки 1, 2 і 3 та поширення на них норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки зазначаються в документації на розробку, виготовлення, постачання і монтаж.
1.12. Класифікаційна позначка відображає приналежність елементу до класу і доповнюється символом, що відображає призначення елементу:
Н - елементи нормальної експлуатації;
З - захисні елементи системи безпеки;
Л - локалізуючі елементи системи безпеки;
З - забезпечуючі елементи системи безпеки;
К - керівні елементи системи безпеки.
Якщо елемент має декілька призначень, то всі вони входять в класифікаційну позначку.
| Директор Департаменту оцінки безпеки ядерних установок | О.С.Демчук |
