6.6.1. ЕО забезпечує здійснення періодичних перевірок стану безпеки АС або окремих енергоблоків в рамках:
періодичних перевірок силами спеціалістів інших АС за затвердженою ЕО методологією;
періодичних місій представників АС інших країн, з якими існують договори про співробітництво.
6.6.2. Результати зазначених перевірок аналізуються та у разі необхідності розробляються відповідні програми реалізації заходів з усунення виявлених недоліків.
6.7. Врахування людського фактора
6.7.1. При проектуванні АС, формуванні експлуатаційних і протиаварійних процедур враховуються можливі помилки оперативного персоналу, а також персоналу, який здійснює технічне і ремонтне обслуговування. З метою виключення і пом'якшення наслідків помилок персоналу застосовуються такі організаційні і технічні засоби:
підбір і якісна підготовка персоналу, а також постійне підвищення його кваліфікації;
аналіз і усунення недоліків в роботі і підготовці персоналу;
оптимальне використання засобів автоматизації управління технологічними процесами;
використання засобів діагностування (контролю технічного стану), передачі діагностичних повідомлень і надання інформації про стан конструкцій, систем і елементів, важливих для безпеки;
побудова центральних, блокових і місцевих щитів управління з урахуванням взаємодії "людина-машина";
використання технічних і програмних засобів, які виявляють і блокують помилкові дії персоналу;
використання надійної і якісної системи зв'язку центрального і блокових щитів управління з місцевими щитами і постами;
постійне удосконалення виробничих і посадових інструкцій, технічних регламентів, інструкцій з ліквідації аварій, настанов з керування запроектними аваріями, методів і технічних засобів контролю стану конструкцій, систем та елементів, важливих для безпеки;
здійснення відомчого нагляду;
дотримання і постійне підвищення культури безпеки.
6.8. Радіаційна безпека
6.8.1. Радіаційна безпека забезпечується шляхом дотримання меж і умов безпечної експлуатації АС і реалізацією комплексу технічних і організаційних заходів, спрямованих на виконання вимог санітарних правил і норм радіаційної безпеки.
6.8.2. На всіх етапах життєвого циклу АС ЕО повинна задовольняти вимогам Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за N 552/10832.
6.8.3. Проектом АС обґрунтовуються розміри санітарно-захисної зони і зони спостереження.
6.8.4. Проектом АС відповідно до вимог нормативних документів передбачається контроль за радіаційною обстановкою в приміщеннях, на території АС, в санітарно-захисній зоні і зоні спостереження та здійснення радіаційного моніторингу за станом об'єктів навколишнього природного середовища.
6.8.5. Кожна АС оснащається автоматизованою системою контролю за радіаційним станом території АС, санітарно-захисної зони і зони спостереження. Працездатність АСКРС обґрунтовується як для режимів нормальної експлуатації, так і для аварій. Контролю піддаються скиди та викиди радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище.
6.8.6. На кожній АС передбачається система індивідуального дозиметричного контролю, яка фіксує накопичені дози опромінення кожного працівника, включаючи, в тому числі, і прикомандированих працівників. Ця інформація повинна надійно зберігатися згідно з вимогами нормативних документів. Передбачаються заходи проти несанкціонованого втручання в систему збереження результатів індивідуального дозиметричного контролю.
6.8.7. Будь-які роботи в приміщеннях і зонах з радіаційною небезпекою виконуються на основі дозиметричних нарядів і допусків. Роботи виконуються при наявності загального і індивідуального дозиметричного контролю, який здійснюється за допомогою стаціонарних систем та/або переносних радіометричних і дозиметричних засобів вимірювання, а також при обов'язковій наявності у кожного працівника індивідуальних дозиметрів.
6.8.8. Адміністрація АС розробляє регламент радіаційного контролю на АС, який затверджується ЕО і погоджується Держатомрегулюванням.
6.8.9. В ЕО і на кожній АС розробляються програми підвищення радіаційної безпеки, направлені на постійну мінімізацію індивідуальних і колективних доз опромінення персоналу.
6.8.10. ЕО і кожна АС проводять аналіз радіоактивних викидів і скидів для підтвердження того, що радіаційний вплив і дози опромінення, які отримує населення, не перевищують нормативних меж і підтримуються на розумно досяжному низькому рівні.
6.8.11. Адміністрація АС є відповідальною за реалізацію ефективної системи обліку і контролю кількості, переміщення і зберігання свіжого і відпрацьованого ядерного палива, радіоактивно-забрудненого обладнання, РАВ та ДІВ.
6.8.12. Адміністрація АС розробляє і впроваджує заходи щодо мінімізації обсягу утворення РАВ.
6.9. Врахування досвіду експлуатації
6.9.1. ЕО та АС створюють систему накопичення, аналізу і використання досвіду експлуатації. Відповідні бази даних мають бути доступні для всіх АС.
6.9.2. Порушення вимог нормальної експлуатації енергоблоків ретельно аналізуються, виявляються корінні причини їх виникнення, розробляються та реалізуються заходи з їх запобігання. Відповідна інформація поширюється серед однотипних АС і передається постачальникам, які мають відношення до даного порушення.
6.9.3. ЕО обмінюється досвідом з іншими експлуатуючими організаціями, у тому числі і на міжнародному рівні. Особливі зусилля можуть бути спрямовані на підтримку постійних контактів і обмін інформацією з розробниками реакторної установки і проекту АС.
6.9.4. В рамках обміну досвідом виявляються і поширюються приклади "гарної практики". Акцент повинен робитися на діяльність, спрямовану на підвищення безпеки АС, запобігання порушенням при їх експлуатації, удосконалення експлуатаційних процедур, методів і засобів діагностики стану конструкції, систем і елементів з урахуванням їх старіння та зносу.
6.10. Науково-технічна підтримка
6.10.1. Важливим елементом забезпечення безпеки АС є проведення ЕО наукових досліджень та інженерних розробок, спрямованих на удосконалення проектів енергоблоків, підвищення надійності систем і елементів, розв'язання проблем, які виникають при експлуатації.
6.10.2. Технічні і організаційні рішення, які приймаються для забезпечення безпеки АС, повинні враховувати досягнутий рівень науки і техніки.
6.10.3. ЕО створює та підтримує ефективну систему науково-технічної підтримки експлуатації АС, включаючи участь в проектах спеціалізованих міжнародних організацій.
VII. Розміщення атомних станцій
7.1. Вимоги до розміщення атомних станцій
7.1.1. Рішення про розміщення АС приймається згідно з законодавством України.
7.1.2. Майданчик вважається придатним для розміщення АС, якщо доведена можливість забезпечення безпечної експлуатації АС у всіх режимах, включаючи аварійні ситуації і аварії з врахуванням характерних для даного майданчика факторів, у тому числі:
стан ґрунтів і підземних вод;
природні явища і події;
зовнішні події, пов'язані з діяльністю людини;
ті, що існують, і перспективні екологічні і демографічні характеристики регіону розміщення АС;
умови зберігання та перевезення свіжого і відпрацьованого ядерного палива, а також РАВ;
можливості реалізації захисних заходів у випадку важких аварій.
7.1.3. При обґрунтуванні розміщення АС в проекті виконується оцінка можливості викиду радіоактивних речовин та надається прогноз радіаційного стану в зоні спостереження як при нормальній експлуатації, так і при можливих аваріях, у тому числі запроектних.
7.1.4. Не допускається розміщення АС:
на територіях, що підтопляються катастрофічними паводками і повенями;
на територіях, на яких має місце активний розвиток процесів деформації русел річок і берегів водоймищ;
над джерелами водопостачання з затвердженими в установленому порядку запасами підземних вод, що використовуються або плануються до використання для питного водопостачання, якщо не виключена можливість їх забруднення радіоактивними речовинами;
в прибережній смузі водяних об'єктів загального користування;
в межах зони з сейсмічністю максимального розрахункового землетрусу більше ніж 8 балів (за шкалою MSK-64);
безпосередньо на активних тектонічних розломах, а також в зонах потенційно небезпечних обвалів, зсувів і селевих потоків.
7.1.5. Детальні вимоги до розміщення АС передбачені в інших нормативних документах з питань ядерної і радіаційної безпеки.
VIII. Проектування атомних станцій
8.1. Основні вимоги до проекту атомної станції
8.1.1. Проектування АС здійснюється на основі критеріїв і принципів забезпечення безпеки, викладених у розділі IV цих Загальних положень, і вимог інших нормативних документів з питань ядерної і радіаційної безпеки, із врахуванням досвіду експлуатації і новітніх наукових досліджень.
8.1.2. При розробці проекту АС використовується класифікація систем і елементів, яка наведена в додатку до Загальних положень.
8.1.3. В основу проекту АС покладається стратегія глибокоешелонованого захисту, при цьому забезпечується запобігання:
порушенням цілісності фізичних бар'єрів;
відмовам фізичних бар'єрів при початкових подіях, що розглядаються;
відмовам фізичних бар'єрів в результаті відмови інших бар'єрів;
відмовам фізичних бар'єрів із загальних причин.
Особлива увага приділяється вихідним подіям, які здатні призвести до відмови декількох фізичних бар'єрів. До таких подій, зокрема, належать пожежі, затоплення, землетруси, вибухи, падіння літака.
8.1.4. У проекті АС передбачаються технічні засоби і організаційні заходи, спрямовані на запобігання порушенням меж і умов безпечної експлуатації енергоблока.
8.1.5. Відповідно до принципу глибокоешелонованого захисту в проекті АС передбачаються системи і елементи безпеки, призначені для:
аварійної зупинки РУ і підтримання реактора в підкритичному стані;
аварійного відведення тепла;
запобігання або обмеження поширення розповсюдження радіоактивних речовин, що виділяються при аваріях, за передбачені проектом межі.
8.1.6. Системи і елементи безпеки проектуються з урахуванням принципів:
резервування;
різноманітності;
фізичного розділення;
одиничної відмови.
8.1.7. Слід прагнути до максимального використання пасивних пристроїв в системах і елементах безпеки, властивостей внутрішньої самозахищеності РУ (саморегулювання, теплова інертність, тепловідведення за рахунок природної циркуляції та інших природних процесів).
8.1.8. У проекті АС передбачаються технічні засоби і організаційні заходи, що спрямовані на запобігання проектним аваріям і обмеження їх наслідків, а також такі, що забезпечують безпеку при будь-якій вихідній події, врахованій в проекті, з накладанням однієї, незалежної від вихідної події, відмови будь-якого з елементів системи безпеки (активного чи пасивного, з механічними частинами, що рухаються), або однієї, незалежної від вихідної події, помилки персоналу.
В окремих випадках, для яких показаний високий рівень надійності вказаних вище елементів або систем, у які вони входять, або в період виведення елемента з роботи на визначений час для технічного обслуговування і ремонту, їх відмови можуть не враховуватись. Рівень надійності вважається високим, якщо показники надійності таких елементів не нижчі показників надійності пасивних елементів систем безпеки, що не мають рухомих частин, відмови яких не враховуються з огляду на їх малу ймовірність. Допустимий час виведення елемента з роботи для технічного обслуговування і ремонту визначається на підставі аналізу надійності системи, до якої він входить.
Додатково до однієї, незалежної від початкової події, одного з перерахованих вище елементів ураховуються відмови, що не виявляються та призводять до порушення меж безпечної експлуатації елементів, що впливають на розвиток аварії.
8.1.9. Системи і елементи безпеки виконують свої функції у встановленому проектом обсязі з урахуванням зумовлених аварією впливів (механічні, теплові, хімічні тощо).
Для систем і елементів, важливих для безпеки, перелік зовнішніх і внутрішніх впливів, що підлягають врахуванню, та вимоги до обсягу функцій, які мають виконуватися під час та/або після вказаних впливів, установлюються в проекті з урахуванням вимог норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.
8.1.10. Проект АС повинен містити дані з показників надійності систем і елементів безпеки, систем і елементів, важливих для безпеки, що належать до класів 1 і 2. Аналіз надійності проводиться з урахуванням відмов із загальної причини та помилок персоналу.
8.1.11. У проекті для конструкцій, систем і елементів, важливих для безпеки, забезпечуються показники надійності такі, що дозволяють виконувати необхідні функції безпеки з урахуванням погіршення характеристик вказаних конструкцій, систем і елементів, важливих для безпеки у результаті старіння та зношування.
8.1.12. У проекті АС розглядаються і обґрунтовуються заходи з попередження або захисту систем і елементів, які виконують функції безпеки від відмов із загальних причин.
8.1.13. Багатоцільове використання систем і елементів безпеки обґрунтовуються в проекті АС. Поєднання функцій безпеки з функціями нормальної експлуатації не повинне призводити до порушення вимог забезпечення безпеки АС і зниження надійності систем і елементів, що виконують функції безпеки.
8.1.14. У проекті АС і в ЗАБ встановлюються та обґрунтовуються:
межі і умови безпечної експлуатації;
експлуатаційні межі та обмеження у випадку неготовності (відмови) систем безпеки;
вимоги до проведення робіт з технічного обслуговування, ремонту обладнання, відповідних перевірок і випробувань;
проектний термін експлуатації енергоблоку, його окремих систем і елементів.
8.1.15. Для систем і елементів, важливих для безпеки, передбачаються в проектній і експлуатаційній документації умови, методи і технічні засоби, необхідні для проведення:
перевірки працездатності систем і елементів (у тому числі тих, що розташовані всередині реактора);
оцінки залишкового ресурсу і заміни обладнання, що відпрацювало свій ресурс;
випробування систем і елементів на відповідність проектним показникам;
перевірки проходження і послідовності сигналів на вмикання (вимикання) обладнання, у тому числі перехід на аварійні джерела енергопостачання;
періодичного або неперервного контролю стану металу і зварних з'єднань обладнання і трубопроводів;
перевірки метрологічних характеристик вимірювальних каналів на відповідність проектним вимогам.
8.1.16. Особлива увага приділяється заходам, спрямованим на запобігання помилкам персоналу. Використовуються технічні засоби підтримки оператора, діагностики і самодіагностики систем і елементів, важливих для безпеки, удосконалена взаємодія "людина-машина", сучасні інформаційні і цифрові технології.
8.1.17. Проектні рішення, пов'язані із запобіганням і обмеженням наслідків аварії, визначаються на підставі детерміністичного аналізу, реалістичних імовірнісних оцінок із використанням числових критеріїв безпеки.
8.1.18. Для запроектних аварій, у тому числі важких аварій, передбачаються заходи щодо управління такими аваріями з метою зниження радіаційного впливу на персонал, населення і навколишнє природне середовище.
8.1.19. Проектом АС передбачаються заходи з запобігання будь-якому несанкціонованому доступу до конструкцій, систем і елементів, важливих для безпеки.
8.1.20. Проектом АС передбачаються технічні і організаційні заходи для забезпечення фізичного захисту АС.
8.1.21. Проектом АС передбачаються технічні і організаційні заходи для забезпечення обліку і контролю всіх ядерних матеріалів, ДІВ і РАВ.
8.1.22. Проектом АС передбачаються засоби зв'язку, у тому числі резервні, для організації сповіщення і управління АС при нормальній експлуатації, при порушеннях нормальної експлуатації, проектних і запроектних аваріях.
8.2. Активна зона і елементи її конструкції
8.2.1. У проекті АС установлюються експлуатаційні межі, межі безпечної експлуатації і максимальні межі пошкодження (кількість і ступінь пошкодження) тепловиділяючих елементів і відповідні їм межі радіоактивності теплоносія першого контуру по реперним радіонуклідам при нормальній експлуатації, при порушеннях нормальної експлуатації і при проектних аваріях.
8.2.2. Активна зона реактора, конструкції, системи і елементи, які визначають умови її експлуатації, проектуються таким чином, щоб унеможливити перевищення меж пошкодження твелів у режимах нормальної експлуатації, при порушеннях нормальної експлуатації, при проектних і запроектних аваріях, що не призводять до важкого пошкодження активної зони.
8.2.3. Активна зона проектується так, щоб при нормальній експлуатації, при порушеннях нормальної експлуатації та проектних аваріях забезпечувались її механічна стійкість і відсутність деформацій, що порушують нормальне функціонування засобів впливу на реактивність і аварійне зупинення реактора або перешкоджають охолодженню твелів.
8.2.4. Активна зона разом з її елементами, які впливають на реактивність, проектується так, щоб будь-які зміни реактивності, що викликані переміщенням органів регулювання або ефектами реактивності при нормальній експлуатації, при порушеннях нормальної експлуатації, а також при проектних і запроектних аваріях не викликали некерованого зростання енерговиділення в активній зоні, що призводить до порушень меж пошкодження твелів.
8.2.5. Характеристики ядерного палива, конструкція реактора і обладнання першого контуру не повинні допускати утворення критичних мас при проектних і запроектних аваріях, у тому числі при важких аваріях.
8.2.6. Реактор і системи впливу на його реактивність повинні бути спроектовані так, щоб введення механічних засобів впливу на реактивність для будь-якої комбінації їх розташування забезпечувало введення негативної реактивності при нормальній експлуатації, при порушеннях нормальної експлуатації і проектних аваріях.
8.2.7. Активна зона, перший контур та системи керування і захисту проектуються консервативно для забезпечення неперевищення меж пошкодження твелів при нормальній експлуатації, при порушеннях нормальної експлуатації і проектних аваріях.
8.2.8. Активна зона і пов'язані з нею внутрішньокорпусні елементи проектуються так, щоб вони витримували статистичні і динамічні навантаження, які можуть мати місце при нормальній експлуатації, при порушеннях нормальної експлуатації, проектних і запроектних аваріях без важкого пошкодження активної зони для забезпечення безпечного зупинення реактора.
8.2.9. У конструкції реактора передбачаються, як мінімум, дві незалежні системи його зупинення, кожна з яких здатна забезпечити переведення реактора в підкритичний стан при нормальній експлуатації, при порушеннях нормальної експлуатації і проектних аваріях та підтримання його в підкритичному стані з урахуванням одиничної відмови обладнання або помилки персоналу. Принаймні одна із систем зупинки реактора повинна повністю виконувати функцію аварійного захисту. Ці системи проектуються з дотриманням принципів різноманітності, фізичного розділення і резервування.
8.2.10. Передбачається система моніторингу активної зони, що забезпечує:
реєстрацію основних експлуатаційних параметрів і відображення їх у зручній для персоналу формі;
підтвердження відповідності дійсних характеристик активної зони проектним вимогам;
сигналізацію у разі відхилення характеристик від проектних вимог;
реєстрацію і зберігання значень параметрів, процесів, що протікають, процесів при порушеннях нормальної експлуатації і проектних аваріях.
8.2.11. У проекті АС передбачаються засоби контролю і управління процесами ділення ядерного палива, у тому числі і в підкритичному стані.
8.2.12. У проекті енергоблока АС передбачаються покажчики положення механічних органів впливу на реактивність, автоматичний контроль концентрації розчину поглинача в теплоносії першого контуру, а також індикатори стану інших засобів впливу на реактивність.
8.3. Перший контур
8.3.1. У проекті АС та в ЗАБ обґрунтовується надійність систем і елементів першого контуру протягом проектного терміну експлуатації енергоблока з урахуванням можливого погіршення характеристик під впливом ерозії, повзучості, втомленості, хімічних впливів, опромінення, старіння, термоциклювання та інших впливів, можливих за нормальної експлуатації, при порушеннях нормальної експлуатації і проектних аваріях.
8.3.2. Обладнання і трубопроводи першого контуру повинні витримувати без остаточної деформації і руйнування:
статичні і динамічні навантаження, що виникають при всіх, урахованих у проекті, вихідних подіях, уключаючи раптове введення позитивної реактивності (викид органу впливу на реактивність максимальної ефективності, дія зворотних зв'язків, пов'язаних з різкою зміною параметрів активної зони і теплоносія);
впливи, пов'язані з появою значних градієнтів температур (наприклад, введення холодного теплоносія).
8.3.3. Компонування обладнання і геометрія першого контуру забезпечують умови розвитку і підтримання природної циркуляції теплоносія, у тому числі при проектних аваріях.
8.3.4. На енергоблоках АС реалізовується концепція течі перед руйнуванням.
8.3.5. Трубопроводи першого контуру з недоведеною прийнятністю концепції течі перед руйнуванням обладнуються спеціальними пристроями для запобігання неприпустимим переміщенням при впливах на них реактивних зусиль, що виникають при розривах. Обґрунтовується міцність і ефективність даних пристроїв при проектних аваріях.
8.3.6. Теплообмінне обладнання систем, важливих для безпеки, має запас теплообмінної поверхні для компенсації погіршення характеристик теплопередачі в процесі експлуатації.
8.3.7. Елементи першого контуру проектуються, виготовляються і розміщуються таким чином, щоб була можливість проводити монтаж і демонтаж обладнання, а також проводити технічне опосвідчення і випробування контуру.
8.3.8. У проекті АС передбачаються технічні засоби для:
автоматичного захисту від неприпустимого підвищення тиску в першому контурі за нормальної експлуатації, при порушеннях нормальної експлуатації і проектних аваріях;
компенсації зміни об'єму теплоносія, що зумовлені температурними змінами;
підживлення теплоносія;
виявлення місцезнаходження і оцінки розміру течі теплоносія;
відведення радіоактивних речовин з теплоносія реактора, уключно з активованими продуктами корозії і продуктами ділення;
охолодження активної зони у разі аварії з течею першого контуру;
реалізації режиму скидання-підживлення по першому контуру при аваріях;
передачі залишкового тепла від активної зони до кінцевого поглинача тепла, ураховуючи принцип одиничної відмови і втрати зовнішнього енергопостачання.
8.3.9. У проекті АС передбачається автоматичний контроль активності теплоносія і виходу радіоактивних речовин за межі герметичного огородження РУ.
8.4. Система контролю і управління
8.4.1. Кожен енергоблок АС обладнується автоматизованою системою контролю і управління технологічними процесами, яка забезпечує дистанційне та/або автоматичне управління технологічними процесами і системами безпеки, автоматичний захист систем, обладнання і енергоблока взагалі, а також контроль за неперевищенням меж безпечної експлуатації енергоблока. Система контролю і управління здійснює збирання, обробку і документування інформації про стан конструкцій, систем та елементів і надання цієї інформації оперативному персоналу.
8.4.2. Для кожного енергоблока АС проектом передбачається БЩУ, з якого персоналом здійснюється управління і контроль за реакторною установкою та іншими системами енергоблока, у тому числі за системами безпеки. Проектом передбачаються засоби забезпечення живучості і придатності БЩУ до роботи при нормальній експлуатації, при порушеннях нормальної експлуатації і проектних аваріях.
8.4.3. При проектуванні БЩУ необхідно оптимально вирішити питання взаємодії "людина-машина". Параметри, які слід контролювати з БЩУ, повинні оперативно і однозначно відображати інформацію про поточний стан РУ і енергоблока взагалі, а також про спрацьовування та функціонування систем безпеки.
8.4.4. Система контролю і управління будується таким чином, щоб забезпечувати найбільш сприятливі умови для прийняття оперативним персоналом правильних рішень і зводити до мінімуму можливість його помилок.
Система контролю і управління повинна забезпечувати операторів БЩУ інформацією про поточний стан безпеки енергоблоку.
8.4.5. У складі системи контролю і управління енергоблоком АС передбачаються засоби, що забезпечують збір, обробку, документування і зберігання інформації, достатньої для своєчасного і достовірного встановлення вихідних подій виникнення порушень нормальної експлуатації і аварій, їх розвитку, установлення фактичного порядку роботи систем безпеки і елементів, важливих для безпеки, зарахованих до класів 1 і 2, відхилень від штатних алгоритмів дій персоналу. Уживаються заходи, спрямовані на збереження цієї інформації в умовах запроектних аварій.
8.4.6. Для кожного енергоблока АС передбачається РЩУ, який забезпечує можливість надійного переведення реактора в підкритичний стан, його аварійне розхолодження і підтримання в безпечному стані. На РЩУ передбачається контроль технологічних параметрів енергоблока і отримання інформації про стан систем безпеки.
Забезпечується незалежне функціонування РЩУ від БЩУ і обґрунтовується його живучість і придатність до мешкання.
8.4.7. Вимоги до складу обладнання і апаратури БЩУ і РЩУ, а також до порядку їх експлуатації і обслуговування визначаються в проекті АС і обґрунтовуються у ЗАБ.
Унеможливлюється виведення з ладу схем управління і контролю БЩУ і РЩУ із загальної причини, а також можливість управління енергоблоком одночасно з БЩУ і РЩУ.
8.4.8. Система контролю і управління має в своєму складі промислове телебачення, засоби надійного групового та індивідуального зв'язку між операторами БЩУ (РЩУ) і експлуатаційним персоналом.
8.4.9. Система контролю і управління забезпечує автоматичну та/або автоматизовану діагностику стану і режимів експлуатації, у тому числі і самодіагностику технічних і програмних засобів.
8.4.10. Система контролю і управління забезпечує виконання своїх функцій при зовнішніх і внутрішніх впливах, хибних спрацьовуваннях, відмовах її елементів.
8.4.11. Програмні засоби, що використовуються в системах контролю і управління, повинні бути верифіковані.
8.4.12. Система контролю і управління відповідає встановленим у проекті показникам якості і надійності, а також метрологічним характеристикам, установленим у відповідних документах.
8.4.13. Проект системи контролю і управління містить:
аналіз реакції систем управління і контролю енергоблока на можливі відмови в системі;
аналіз надійності функціонування технічних і програмних засобів та системи загалом;
аналіз стійкості контурів управління і регулювання.
8.5. Керівні системи безпеки
8.5.1. У проекті АС передбачаються керівні системи безпеки, які автоматично включаються в роботу і виконують свої функції в разі виникнення передбачених проектом умов. Керівні системи безпеки проектуються таким чином, щоб при автоматичному спрацюванні можливість їх відключення оперативним персоналом блокувались протягом обґрунтованого в проекті проміжку часу, але не менше 10 хвилин.
8.5.2. Відмова в схемі автоматичного включення не перешкоджає дистанційному включенню керівної системи безпеки. Дистанційне включення керівної системи безпеки передбачає вплив на мінімальну кількість керівних елементів.
8.5.3. Керівні системи безпеки проектуються таким чином, щоб розпочата дія цієї системи доводилася до повного виконання функції. Повернення системи безпеки в початковий стан виконується послідовними діями оператора.
8.5.4. Керівні системи безпеки повинні зменшувати кількість хибних спрацювань і мінімізувати можливість прийняття помилкових рішень оператором. Схеми дистанційного управління механізмами систем безпеки передбачають не менше двох логічно пов'язаних дій.
8.5.5. Керівні системи безпеки відокремлюються від системи контролю і управління таким чином, щоб порушення або виведення з роботи будь-якого елементу чи каналу системи контролю і управління не впливали на здатність керівної системи безпеки виконувати свої функції.
8.5.6. Побудова керівної системи безпеки базується на принципах, викладених у підпункті 8.1.6 цих Загальних положень. Реалізація цих принципів забезпечує працездатність керівних систем безпеки при будь-яких одиничних відмовах і захист від відмов із загальної причини.
Для досягнення незалежності каналів керівні системи безпеки використовують різні принципи їх спрацювання (за різними параметрами, за показаниками різних детекторів, програмних засобів забезпечення), забезпечується відсутність спільних вхідних і вихідних сигналів.
8.5.7. Кількість незалежних каналів керівної системи безпеки (не менше двох) обґрунтовується в проекті АС і у ЗАБ.
8.5.8. У керівних системах безпеки передбачається безперервна автоматична діагностика їх стану і періодична діагностика їх працездатності, яка здійснюється з пультів БЩУ і РЩУ.
8.5.9. Відмови технічних і програмних засобів, а також пошкодження керівних систем безпеки, що призводять до виникнення сигналів на щитах управління (БЩУ, РЩУ та інше), викликають дії, спрямовані на забезпечення безпеки АС. Періодичні перевірки керівних систем безпеки повинні виявляти ті відмови і пошкодження, для яких сигнали не виведені на щити управління (БЩУ, РЩУ та інше).
Зазначені випробування не повинні приводити до зниження функціональної готовності інших каналів, а також систем і елементів, важливих для безпеки, що віднесені до класів 1 і 2.
8.5.10. Проектна документація на керівні системи безпеки містить обґрунтування в обсязі вимог, викладених у підпункті 8.4.13 цих Загальних положень.
8.5.11. У проекті АС передбачаються організаційні і технічні заходи, що унеможливлюють несанкціоновані зміни в схемах, апаратурі та алгоритмах спрацьовування керівних систем безпеки.
8.6. Захисні системи безпеки
8.6.1. У проекті АС передбачаються захисні системи безпеки, що забезпечують надійну аварійну зупинку РУ, підтримку її в підкритичному стані і довгострокове відведення залишкових тепловиділень від активної зони при нормальній експлуатації, при порушеннях нормальної експлуатації та проектних аваріях. Водночас повинні застосовуватись принципи, викладені в підпункті 8.1.6 Загальних положень
8.6.2. Аварійна зупинка РУ здійснюється системою безпеки і забезпечується незалежно від наявності джерела електропостачання.
У складі захисних систем передбачаються системи для аварійного відведення тепла від реактора, які повинні складатися з декількох незалежних каналів.
8.6.3. Передбачаються заходи, що запобігають виходу РУ в критичний стан і перевищення допустимого тиску в системах першого контуру при включенні і роботі системи аварійного відведення тепла від реактора.
8.6.4. Спрацювання захисних систем безпеки не повинно призводити до пошкодження обладнання систем нормальної експлуатації. У проекті АС обґрунтовується допустима кількість спрацювань захисних систем безпеки протягом проектного терміну експлуатації енергоблока.
8.7. Локалізуючі системи безпеки
8.7.1. У проекті АС передбачаються локалізуючі системи безпеки для утримання, у передбачених проектом межах, радіоактивних речовин.
8.7.2. Реактор, системи і елементи першого контуру повністю розташовуються у герметичних приміщеннях для локалізації радіоактивних речовин, що виділяються при аваріях, щоб не перевищувати встановлені нормативними документами дози опромінення персоналу і населення, а також нормативи на вихід радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище.
8.7.3. У тих випадках, коли для запобігання підвищенню тиску в герметичних приміщеннях передбачаються системи тепловідведення з активними елементами, повинно бути декілька незалежних каналів тепловідведення, що забезпечують необхідну ефективність і надійність з урахуванням вимог підпункту 8.1.6 Загальних положень.
8.7.4. Усі комунікації, через які можливий вихід радіоактивних речовин за межі контуру герметизації, обладнуються ізолюючими елементами, кількість і розташування яких обґрунтовується в проекті.
8.7.5. Конструкція захисної оболонки, уключаючи шлюзи, проходки та ізолюючі кабелі, повинна враховувати утворені внаслідок проектних аварій внутрішні надлишкові тиски, розрідження і температури, динамічні впливи (удари літаючих предметів), а також інші можливі впливи.
8.7.6. У проекті обґрунтовується величина припустимої негерметичності зони локалізації, указуються способи досягнення заданої міри герметичності, передбачаються методики і технічні засоби її контролю. Неперевищення проектного значення припустимої негерметичності підтверджуються випробуваннями до завантаження реактора паливом і періодично перевіряються в процесі експлуатації.
Випробування при введенні в експлуатацію енергоблока проводяться при розрахунковому тиску, подальші - при тиску, обґрунтованому в проекті. Обладнання, що розташоване в середині зони локалізації, повинне витримати випробування без втрати працездатності.
8.7.7. Проектом АС передбачаються заходи з виявлення і запобігання утворенню вибухонебезпечних концентрацій газів у приміщеннях зони локалізації.
8.7.8. Передбачаються заходи, спрямовані на зменшення впливів на захисну оболонку у випадку важких аварій.
8.8. Забезпечуючі системи безпеки
8.8.1. У проекті АС передбачаються забезпечуючі системи безпеки для постачання іншим системам безпеки робочого середовища, енергії і створення необхідних умов для їх функціонування, уключаючи передачу тепла до кінцевого поглинача при проектних аваріях. Умови функціонування забезпечуючих систем при запроектних аваріях обґрунтовуються в проекті.
8.8.2. Забезпечуючі системи безпеки мають показники надійності, достатні для того, щоб у сукупності з показниками надійності систем безпеки, які вони забезпечують, досягалася необхідна надійність функціонування останніх.
8.8.3. Виконання функцій, передбачених в підпункті 8.8.1 цих Загальних положень, мають пріоритет над дією внутрішнього захисту елементів, які забезпечують безпеку, якщо це не призводить до більш тяжких наслідків для безпеки. Перелік захистів, елементів, які забезпечують систему безпеки, що не відключаються, обґрунтовується в проекті АС.
8.8.4. Побудова забезпечуючих систем безпеки базується на принципах, викладених у підпункті 8.1.6 Загальних положень.
8.9. Зберігання ядерного палива, радіоактивних відходів і джерел іонізуючих випромінювань на АС
8.9.1. У проекті АС передбачаються системи зберігання та поводження з ядерним паливом, уключаючи приреакторні БВ, РАВ і ДІВ. Місткість сховищ визначається в проекті.
Зберігання ядерного палива, ядерних матеріалів, РАВ і ДІВ дозволяється лише в місцях, передбачених проектом.
Проектом АС обґрунтовується безпека сховищ при нормальній експлуатації, при порушеннях нормальної експлуатації і проектних аваріях.
8.9.2. У басейнах витримки відпрацьованого ядерного палива необхідно забезпечити постійну наявність вільного об'єму для аварійного вивантаження всього паливного завантаження активної зони.
8.9.3. Басейни витримки обладнуються системами відведення залишкового тепла і температурного контролю та забезпечується відповідний хімічний склад тепловідвідного середовища для запобігання пошкодженню ядерного палива.
Проектом АС передбачаються засоби для огляду тепловиділяючих збірок і контролю їх герметичності.
8.9.4. Проектом АС передбачаються технологічні операції і відповідні пристрої для транспортування ядерного палива, у тому числі і для вивезення ядерного палива за межі атомної станції.
8.9.5. У проекті АС передбачаються технічні та організаційні заходи, що виключають несанкціоноване спорожнення басейна витримки.
8.9.6. Сховище свіжого ядерного палива оснащається контрольно-вимірювальними приладами, стендами для візуального огляду паливних збірок по всій довжині.
8.9.7. Можливість досягнення критичності в сховищах свіжого і відпрацьованого ядерного палива виключається за рахунок забезпечення конструкційних характеристик сховищ і організаційно-технічних заходів.
8.9.8. У проекті АС передбачається аналіз складу та кількості твердих і рідких РАВ, а також газо-аерозольних викидів при нормальній експлуатації та при проектних аваріях.
8.9.9. У проекті АС передбачаються засоби переробки, місця і способи тимчасового зберігання твердих і рідких РАВ, а також засоби для їх транспортування в межах території АС.
8.9.10. В проекті АС передбачається контроль умов безпечного зберігання свіжого і відпрацьованого ядерного палива, а також РАВ.
IX. Будівництво і введення в експлуатацію атомних станцій
9.1. Будівництво
9.1.1. ЕО формує адміністрацію АС для здійснення безпосередньо на майданчику, вибраному для будівництва енергоблока, діяльності з будівництва і експлуатації енергоблока, наділяє її необхідними фінансовими, матеріальними і людськими ресурсами, визначає осіб, які є відповідальними, та контролює їх діяльність.
9.1.2. Будівництво АС розпочинається у встановленому законодавством порядку при наявності затвердженого в установленому порядку проекту і погодженого Держатомрегулюванням попереднього звіту з аналізу безпеки.
9.1.3. Будівництво АС здійснюється відповідно до її проекту та нормативних вимог з безпеки. Зміни у процесі будівництва складу, конструкції та/або характеристик систем, важливих для безпеки, встановлених проектом, погоджуються з Держатомрегулюванням до їх впровадження.
9.1.4. Адміністрація АС створює власні підрозділи, які здійснюють постійний контроль за якістю будівельно-монтажних робіт та приймання в експлуатацію готових об'єктів.
9.1.5. ЕО здійснює контроль за якістю продукції, що постачається, уключаючи вхідний контроль безпосередньо на АС.
9.2. Введення в експлуатацію
9.2.1. У проекті АС встановлюються етапи введення АС в експлуатацію, вимоги до послідовності і об'єму передпускових налагоджувальних робіт, фізичного та енергетичного пусків, а також приймальні критерії для обладнання і систем АС, які вводяться в експлуатацію.
9.2.2. ЕО забезпечує розробку і реалізацію програми введення енергоблока в експлуатацію, яка містить перелік усіх випробувань, необхідних для підтвердження відповідності побудованого енергоблока проектним вимогам і готовності енергоблока до експлуатації відповідно до встановлених меж і умов безпечної експлуатації. Програма введення в експлуатацію погоджується з Держатомрегулюванням до початку її реалізації.
9.2.3. На виконання кожного етапу введення АС в експлуатацію Держатомрегулюванням видаються дозволи на підставі позитивних результатів перевірки готовності енергоблока до здійснення відповідного етапу життєвого циклу і за згоди інших органів державного нагляду.
9.2.4. До початку передпускових робіт адміністрація АС забезпечує розробку і затвердження інструкцій з експлуатації обладнання та технологічних систем на основі затвердженого ЕО технологічного регламенту безпечної експлуатації. Під час проведення випробувань визначаються і документуються характеристики і параметри систем та елементів, важливих для безпеки. На підставі отриманих даних уточнюються межі і умови безпечної експлуатації енергоблока, а також відкориговані експлуатаційні інструкції і регламенти.
9.2.5. Документи, які регламентують проведення фізичного і енергетичного пусків, передбачають перелік ядерно-небезпечних робіт і заходів, які запобігають виникненню аварій.
9.2.6. Етапи введення АС в експлуатацію, які включають ядерно - та радіаційно-небезпечні операції, можуть починатися тільки за наявності діючої системи радіаційного контролю, уключаючи індивідуальний дозиметричний контроль, а також в необхідному обсязі санітарні пристрої та перепускники, реалізації технічних і організаційних заходів з фізичного захисту АС.
До завезення ядерного палива на АС готуються захисні укриття для персоналу, внутрішній і зовнішній кризові центри.
9.2.7. Блок АС, що вводиться в експлуатацію, повинен бути ізольований від діючих блоків і від майданчиків, на яких тривають будівельні роботи, для того щоб ці роботи і можливі при них порушення не вплинули на безпеку енергоблока, що вводиться в експлуатацію.
9.2.8. Введення в експлуатацію енергоблока здійснюється у встановленому законодавством порядку.
X. Експлуатація атомної станції
10.1. Адміністративне керівництво
10.1.1. Експлуатація АС здійснюється відповідно до принципів забезпечення безпеки, викладених у розділі 4 цих Загальних положень.
10.1.2. ЕО створює на АС необхідні організаційні структури для її ефективної і безпечної експлуатації, наділяє адміністрацію АС відповідними повноваженнями та обов'язками, організує фізичний захист і пожежну охорону АС, реалізує систему інженерно-технічної підтримки експлуатації енергоблоків, а також систему аварійної готовності і реагування.
10.1.3. Управління АС ґрунтується на системі управління якістю, яка розроблюється адміністрацією АС і затверджується ЕО. У документах системи якості чітко визначаються права, обов'язки кожного працівника АС за безпечну експлуатацію, у тому числі у випадку виникнення аварії.
10.1.4. ЕО повинна приділяти постійну увагу формуванню культури безпеки і удосконаленню професійного рівня посадових осіб АС (директор, головний інженер, їх заступники, начальники виробничих підрозділів). Необхідною умовою для призначення працівника на керівну посаду є відповідність його кваліфікаційним вимогам, а також позитивні результати перевірки знань із здачею кваліфікаційних іспитів у встановленому порядку.
10.2. Експлуатаційний персонал
10.2.1. До початку фізичного пуску АС комплектується підготовленим експлуатаційним персоналом, який пройшов перевірку знань і допущений до самостійної роботи. Персонал, який бере участь у передпускових налагоджувальних операціях, проходить перевірку знань до початку зазначених робіт.
Графіки комплектування і програми підготовки персоналу розробляються адміністрацією АС.
10.2.2. ЕО встановлює вимоги до кваліфікації персоналу відповідно до його обов'язків.
10.2.3. ЕО розробляє та реалізує систему професійної підготовки і підтримки кваліфікації персоналу АС. У структурі АС передбачаються НТЦ, оснащені технічними засобами навчання, у тому числі повномасштабними тренажерами, необхідними для підготовки, підтримки кваліфікації та перепідготовки персоналу АС.
10.2.4. Персонал АС, у тому числі зайнятий обслуговуванням і ремонтом обладнання, систем та елементів АС, проходить підготовку на робочому місці і в навчально-тренувальних центрах з використанням тренажерів, перевірку знань перед допуском до самостійної роботи, а також періодичну підтримку кваліфікації відповідно до вимог норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.
10.2.5. НТЦ розпочинає навчання експлуатаційного персоналу не пізніше ніж за три місяці до початку передпускових налагоджувальних робіт на першому енергоблоці АС. ЕО зобов'язана отримати в установленому порядку ліцензію Держатомрегулювання на право підготовки персоналу в НТЦ.
10.2.6. Під час підготовки, підтримання кваліфікації і перепідготовки персоналу особлива увага приділяється відпрацюванню його дій під час аварій, отриманню практичних навичок управління РУ, енергоблоком і АС в цілому.
Підготовка персоналу здійснюється з урахуванням досвіду експлуатації, забезпечує розуміння наслідків можливих помилок персоналу для безпеки АС.
10.2.7. Допуск персоналу до найбільш важливих щодо безпеки видів діяльності здійснюється у встановленому в законодавстві порядку.
10.2.8. При прийнятті на роботу, а також періодично під час роботи, персонал АС проходить медичний контроль. Стан здоров'я персоналу не повинен перешкоджати виконанню покладених на нього виробничих завдань і повинен відповідати вимогам, установленим відповідними органами охорони здоров'я.
10.2.9. У всіх режимах експлуатації енергоблока на БЩУ мають бути задіяні не менше двох фахівців, що мають право безпосереднього управління РУ.
10.3. Експлуатаційна документація
10.3.1. Основним документом, що визначає безпечну експлуатацію енергоблока, є технологічний регламент безпечної експлуатації, у якому встановлюються межі і умови безпечної експлуатації, а також вимоги і основні прийоми безпечної експлуатації енергоблока та загальний порядок виконання операцій, пов'язаних з безпекою АС.
10.3.2. Технологічний регламент безпечної експлуатації розробляється на основі проекту АС, ЗАБ і технічної документації на обладнання. Межі і умови безпечної експлуатації енергоблока обґрунтовуються в проекті й уточнюються в остаточному Звіті аналізу безпеки.
ЕО забезпечує розробку технологічного регламенту безпечної експлуатації. Технологічний регламент безпечної експлуатації і зміни, які до нього вносяться, погоджуються Держатомрегулюванням і затверджуються ЕО.
10.3.3. Інструкції з експлуатації систем і обладнання містять технічний опис, технічні характеристики, експлуатаційні обмеження, режими експлуатації, конкретні вказівки з виконання робіт персоналом під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації і аварійних ситуацій.
10.3.4. Технологічний регламент безпечної експлуатації та інструкції з експлуатації обладнання і систем коригуються за результатами введення енергоблока в експлуатацію і періодично переглядаються, а також коригуються у разі заміни, модернізації і реконструкції обладнання.
10.3.5. Адміністрація АС дотримується порядку ведення, перегляду і зберігання експлуатаційної документації, установленого у документах ЕО.
Проект АС, виконавча документація на будівництво і модернізацію, акти випробувань і виконавча документація на технічне обслуговування і ремонт систем безпеки і систем, важливих для безпеки, зберігаються на АС протягом усього терміну її експлуатації.
10.3.6. Адміністрація АС визначає перелік нормативної і експлуатаційної документації, яка знаходиться на робочих місцях оперативного персоналу.
10.4. Технічне обслуговування, ремонт і випробування
10.4.1. Перед введенням АС в експлуатацію, а також періодично під час експлуатації проводяться: технічне обслуговування, планово-попереджувальні ремонти, випробування, перевірки, калібрування, контроль стану основного металу і зварних з'єднань конструкцій, систем і елементів, важливих для безпеки, з метою підтримки їх працездатності у відповідності з проектними вимогами. Частота і обсяги періодичних перевірок обґрунтовуються проектом.
Зазначені роботи проводяться за робочими програмами, інструкціями та ремонтною документацією, яка розробляється адміністрацією АС відповідно до проектних даних, вимог нормативних документів, типових програм, інструкцій з експлуатації систем (обладнання) та технологічного регламенту безпечної експлуатації. Результати перевірок і випробувань обладнання та систем і елементів, важливих для безпеки, а також результати контролю металу документуються і зберігаються на АС.
10.4.2. Умови, періодичність і допустимий час виведення систем безпеки для технічного обслуговування, ремонту, перевірок і випробувань обґрунтовуються в проекті АС.
10.4.3. Системи і елементи АС, важливі для безпеки, проходять пряму і повну перевірки на працездатність і відповідність проектним характеристикам під час введення в експлуатацію, після ремонту обладнання та періодично протягом усього терміну експлуатації з документуванням результатів перевірки.
10.4.4. У разі неможливості проведення прямої і/або повної перевірки проводяться непрямі і/або часткові перевірки. У проекті АС обґрунтовується достатність непрямої і/або часткової перевірки.
10.4.5. Технічне обслуговування, випробування і перевірки систем та елементів, що працюють, важливих для безпеки, проводяться при дотриманні меж і умов безпечної експлуатації енергоблока.
10.4.6. У разі незадовільних результатів випробувань і перевірок, а також на вимогу Держатомрегулювання адміністрація АС зобов'язана проводити позачергові випробування і перевірки систем та елементів, важливих для безпеки.
10.4.7. Випробування на енергоблоці АС, не передбачені технологічним регламентом безпечної експлуатації та інструкціями з експлуатації, проводяться за спеціальними програмами, які містять заходи щодо забезпечення безпеки. Зазначені програми та методики їх виконання розробляються адміністрацією АС, погоджуються Держатомрегулюванням і затверджуються ЕО.
10.5. Розслідування та облік порушень
10.5.1. Порушення в роботі АС розслідуються спеціальними комісіями, які встановлюють конкретні причини їх виникнення. За результатами розслідувань розробляються і реалізуються заходи для запобігання порушенням у майбутньому. ЕО є відповідальною за реалізацію вказаних заходів на всіх однотипних енергоблоках АС з урахуванням існуючих відмінностей. Порядок розслідування і облік порушень проводяться відповідно до вимог норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки.
10.5.2. ЕО зобов'язана в установлені терміни інформувати Держатомрегулювання про всі випадки порушень нормальної експлуатації та порушень меж і умов безпечної експлуатації.
