Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання і визначається періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною інспекцією енергетичного нагляду

Відповідно до статей 5 і 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх діяльності в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання і визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) згідно з додатком.

2. Міністерству палива та енергетики привести у тримісячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

1. Критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх діяльності в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання (далі - критерії) встановлюються з метою проведення оцінки процесів виробництва, розподілу, постачання і споживання електричної та теплової енергії, пов'язаних із забезпеченням належного технічного стану і/або експлуатації електричних, теплових, тепловикористовувальних установок та мереж, надійності енергопостачання та безпеки для життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища від провадження господарської діяльності в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, на основі яких визначається прийнятний ступінь ризику - високий, середній та незначний.

2. До критеріїв, за якими оцінюється прийнятний ступінь ризику від провадження господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища (далі - прийнятний ризик), належать:

1) технічний стан та організація експлуатації - оцінка:

технічного стану та експлуатації електричних, теплових, тепловикористовувальних установок та мереж;

організації експлуатації та технічного стану енергетичних об'єктів;

процесів виробництва, розподілу, постачання і споживання електричної та теплової енергії, пов'язаних із забезпеченням належного технічного стану і/або експлуатації електричних, теплових, тепловикористовувальних установок та мереж, надійності енергопостачання;

схем забезпечення надійності енергопостачання електричних, теплових, тепловикористовувальних установок та мереж;

технічного стану та експлуатації засобів, обладнання, комунікацій та споруд, технічних систем забезпечення управління енергетичним господарством підприємств;

рівня технологічних порушень в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, наслідків порушень і рівня складності їх ліквідації;

оперативно-диспетчерського управління виробництвом, передачею, розподілом і споживанням електричної і теплової енергії з урахуванням режимів централізованого електро- та теплопостачання;

стану підготовки оперативного, оперативно-ремонтного та виробничого персоналу;

стану підготовки осіб, відповідальних за енергетичне господарство підприємств;

стану технічного обслуговування, поточного і капітального ремонту енергетичного обладнання та мереж суб'єктів електроенергетики і суб'єктів відносин у сфері теплопостачання (далі - енергетичне обладнання та мережі);

потенційної техногенної та екологічної небезпеки об'єктів підвищеної небезпеки та об'єктів, для яких встановлено екологічну броню електропостачання;

2) соціально-економічна ситуація - оцінка:

рівня загрози, що враховує ймовірність виникнення негативних соціальних і матеріальних наслідків від провадження господарської діяльності та можливий розмір втрат від технологічних порушень в роботі енергетичного господарства споживачів, суб'єктів електроенергетики і суб'єктів відносин у сфері теплопостачання;

технологічних порушень в роботі енергетичного господарства, надійності енергопостачання підприємств, що можуть призвести до виникнення загрози для життя і здоров'я людей;

ефективності заходів з експлуатації енергетичного обладнання забезпечувати надійне енергопостачання підприємств та дотримання нормативних вимог;

діяльності оперативно-диспетчерського управління та енергослужби із забезпечення безперебійної роботи енергетичних об'єктів, мінімізації їх впливу на життєдіяльність населення;

ресурсного потенціалу, необхідного для усунення технологічних порушень в роботі енергетичного господарства підприємств, енергетичного обладнання та мереж, обсягу недовідпущеної енергії, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та компенсації завданих збитків;

технологічних порушень в роботі енергетичного господарства підприємств, енергетичного обладнання та мереж і своєчасності оповіщення про них населення;

стану взаємодії з місцевими органами виконавчої влади;

3) екологічна ситуація - оцінка:

ефективності заходів щодо забезпечення надійного енергопостачання споживачів, зокрема і тих, для яких встановлено екологічну броню електропостачання, що враховують рівень загрози виникнення негативних екологічних наслідків для населення, навколишнього природного середовища від провадження господарської діяльності у галузі електроенергетики та сфері теплопостачання;

потенціалу запобіганню виникненню надзвичайної екологічної ситуації.

3. Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання незалежно від форми власності та видів господарської діяльності з урахуванням значення прийнятного ризику належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього та незначного.

4. До суб'єктів господарювання з високим ступенем прийнятного ризику належать:

1) підприємства і організації та їх виробничі об'єкти, що провадять:

господарську діяльність з виробництва електричної енергії;

централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергосистемою України;

2) підприємства і організації та їх виробничі об'єкти, що провадять:

господарську діяльність з виробництва, передачі та постачання теплової енергії магістральними та місцевими тепловими мережами;

господарську діяльність з виробництва теплової енергії;

господарську діяльність з передачі та постачання електричної енергії магістральними і локальними (місцевими) розподільними мережами;

3) підприємства і організації та їх виробничі об'єкти - споживачі електричної (теплової) енергії:

що мають струмоприймачі першої категорії з надійності електропостачання або особливої групи цієї категорії у разі, коли перерви в електропостачанні призводять до негативних наслідків техногенного чи природного характеру та/або створюють загрозу життю та здоров’ю працівників і населення;

для яких встановлено екологічну броню електропостачання;

у власності або оперативному управлінні яких є виробничі об'єкти підвищеної небезпеки, внесені до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки.

5. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем прийнятного ризику належать:

1) підприємства і організації та їх виробничі об’єкти - споживачі електричної (теплової) енергії:

що мають струмоприймачі першої категорії з надійності електропостачання або особливої групи цієї категорії у разі, коли перерви в електропостачанні не призводять до негативних наслідків техногенного чи природного характеру та/або не створюють загрозу життю та здоров’ю працівників;

з обслуговування та експлуатації житлового фонду;

що мають струмоприймачі другої категорії з надійності електропостачання;

у власності або оперативному управлінні яких є системи автономного електро- та теплопостачання, помірно централізованого теплопостачання;

2) дошкільні, навчальні та лікувальні заклади.

6. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем прийнятного ризику належать суб’єкти господарювання, що не віднесені до суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем прийнятного ризику.

7. Планові заходи державного нагляду (контролю) за суб’єктами господарювання здійснюються:

1) з високим ступенем прийнятного ризику:

зазначеними у підпункті 1 пункту 4, - не частіше ніж три рази на рік;

зазначеними у підпункті 2 пункту 4, - не частіше ніж два рази на рік;

зазначеними у підпункті 3 пункту 4, - не частіше ніж один раз на три роки;

2) із середнім ступенем прийнятного ризику:

зазначеними в абзацах другому та третьому підпункту 1 і підпункті 2 пункту 5, - не частіше ніж один раз на п’ять років;

зазначеними в абзацах четвертому та п’ятому підпункту 1 пункту 5, - один раз на сім років;

3) з незначним ступенем прийнятного ризику - один раз на десять років.

Фактична періодичність планових заходів державного нагляду (контролю) встановлюється залежно від результатів попередніх заходів державного нагляду (контролю).

Відповідно до встановлених критеріїв та визначеної періодичності центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики та теплопостачання, здійснює планові заходи державного нагляду (контролю) на об’єктах галузі електроенергетики та сфери теплопостачання згідно з вимогами Законів України "Про електроенергетику" і "Про теплопостачання".