"Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ), а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя".
18. У пункті 3.4 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" ( 2711-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 33, ст. 430 із наступними змінами) цифри та слова "1 січня 2008 року" замінити цифрами та словами "1 січня 2009 року".
19. Установити, що у 2008 році:
1) у кожному податковому (звітному) періоді, що дорівнює календарному місяцю, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, а саме природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату і нафти на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, вносять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до Державного бюджету України:
1.1) рентну плату за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ):
а) який реалізується у звітному податковому періоді, коли такий газ був видобутий, суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення:
у розмірі 50 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;
у розмірі 40 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;
у розмірі 10 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;
б) який реалізується або використовується у звітному податковому періоді для інших цілей, ніж передбачено у підпункті "а" цього підпункту, в тому числі для формування запасів в підземних сховищах газу:
у розмірі 200 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу);
у розмірі 100 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;
1.2) рентну плату за нафту:
у розмірі 1090 гривень за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;
у розмірі 404 гривні за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів;
1.3) рентну плату за газовий конденсат:
у розмірі 1090 гривень за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;
у розмірі 404 гривні за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів.
Протягом 2008 року у кожному податковому (звітному) періоді до затверджених цим пунктом ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється Міністерством економіки України для кожного звітного (податкового) періоду шляхом ділення середньозваженої (за обсягом) ціни однієї тонни нафти на базових умовах поставки (перевалювальний комплекс), що склалася на останньому у звітному (податковому) періоді аукціоні, який проводився у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, на базову ціну однієї тонни нафти 1940,83 гривень без урахування податку на додану вартість.
Якщо величина коригуючого коефіцієнта, обчислена Міністерством економіки України у звітному (податковому) періоді, нижча ніж така величина, обчислена за вартістю нафти, що склалася в процесі її митного оформлення під час ввезення на територію України з Російської Федерації (далі - митна вартість нафти), або у разі коли у звітному (податковому) періоді аукціони не відбувалися, застосовується коефіцієнт, обчислений за динамікою митної вартості нафти.
Величину коригуючого коефіцієнта за динамікою митної вартості нафти обчислює Міністерство фінансів України за даними Державної митної служби України виходячи із середнього рівня митної вартості нафти за звітний (податковий) період та у базовому періоді (з 1 січня по 1 грудня 2006 року).
Величина коригуючого коефіцієнта обчислюється десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків відповідно до актів законодавства з питань проведення статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін.
Інформацію про результати обчислення коригуючого коефіцієнта за динамікою митної вартості нафти Міністерство фінансів України подає щомісяця до 5 числа наступного звітного (податкового) періоду Міністерству економіки України.
Міністерство економіки України щомісяця до 10 числа наступного звітного (податкового) періоду розміщує визначену величину коригуючого коефіцієнта на своєму офіційному сайті у спеціальному розділі та подає відповідну інформацію Державній податковій адміністрації України.
Якщо величина коригуючого коефіцієнта, яка застосовується до ставок рентної плати за нафту, що видобувається в Україні, є меншою одиниці, такий коригуючий коефіцієнт застосовується із значенням 1 (одиниця);
2) у кожному податковому (звітному) періоді, що дорівнює календарному місяцю, суб'єкти господарювання, які надають транспортні послуги з транспортування трубопровідним транспортом територією України природного газу, нафти, нафтопродуктів та аміаку, вносять до Державного бюджету України:
рентну плату за транзитне транспортування природного газу в розмірі 1,67 гривні за 1.000 куб. метрів газу за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування;
рентну плату за транспортування нафти магістральними нафтопроводами в розмірі 4,5 гривні за одну тонну нафти, що транспортується;
рентну плату за транспортування нафтопродуктів магістральними нафтопродуктоводами в розмірі 4,5 гривні за одну тонну нафтопродуктів, що транспортуються;
рентну плату за транзитне транспортування аміаку в розмірі 5,1 гривні за одну тонну на кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування.
Сплата зазначених платежів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, авансовими платежами щодекади (15, 25 числа поточного місяця, 5 числа наступного місяця) виходячи з обсягів природного газу і аміаку та відстані відповідних маршрутів їх транспортування територією України та виходячи з обсягів нафти і нафтопродуктів, що транспортуються територією України.
Розрахунки з рентної плати за транзитне транспортування природного газу, аміаку через територію України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами подаються до органів стягнення за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі під час сплати місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума рентної плати, яка була нарахована за звітний період і не була внесена в установлений строк (протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації), сплачується до Державного бюджету України з нарахуванням пені у порядку, встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 10, ст. 44 із наступними змінами);
3) до нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року N 115 ( 115-99-п ), застосовується коефіцієнт 2,27;
4) запроваджуються базові нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком N 1 до розділу II цього Закону, який є його невід'ємною частиною;
5) запроваджуються нормативи збору за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих та підземних вод згідно з додатком N 2 до розділу II цього Закону, який є його невід'ємною частиною;
6) суб'єкти господарювання, які здійснюють експорт:
газу, природного газу у газоподібному стані, сплачують ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 35 відсотків митної вартості таких товарів, але не менш як 400 гривень за 1000 куб. метрів;
природного газу у скрапленому стані, сплачують ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 35 відсотків митної вартості таких товарів, але не менш як 400 гривень за одну тонну;
скраплених газів (крім природного), сплачують ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 8 відсотків митної вартості таких товарів, але не менш як 250 гривень за одну тонну,
якщо більші розміри не встановлені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
7) для всіх суб'єктів підприємницької діяльності у разі ввезення (пересилання) ними на території спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку підакцизних товарів та товарів 1-24 груп згідно з УКТ ЗЕД ( 2371а-14 ) призупиняється застосування пільг по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість щодо таких товарів незалежно від мети їх ввезення.
У разі якщо іншими законами України незалежно від дати їх прийняття, в тому числі законами України, якими надаються гарантії незмінності податкового законодавства, встановлено інший порядок та умови сплати такими суб'єктами підприємницької діяльності податків і зборів (обов'язкових платежів), застосовуються норми цього Закону.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) органам державної влади забороняється прийняття та виконання рішень, що встановлюють інші правила оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційні проекти у спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку, ніж ті правила, які визначені нормами цього Закону.
20. У Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 45, ст. 425; 1996 р., N 1, ст. 1, N 3, ст. 11; 1999 р., N 24, ст. 209, N 38, ст. 342; 2002 р., N 35, ст. 263, N 52, ст. 379; 2003 р., N 27, ст. 209; 2004 р., N 7, ст. 52; 2005 р., N 1, ст. 19, N 9, ст. 185, N 52, ст. 564; 2006 р., N 4, ст. 52, NN 9-11, ст. 96, N 33, ст. 281, N 47, ст. 461; 2007 р., N 7-8, ст. 66, N 25, ст. 341):
1) у статті 12:
а) пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
"3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
б) частину п'яту викласти в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
2) у статті 13:
а) у пункті 3 частини першої:
абзац перший викласти в такій редакції:
"3) безоплатне позачергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад або одержання замість путівки грошової компенсації. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсацій визначаються Кабінетом Міністрів України";
абзац третій виключити;
б) частину п'яту викласти в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
3) у статті 14:
а) пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
"3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
б) частину п'яту викласти в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
4) у статті 15:
а) пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
"3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
б) частину п'яту викласти в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
5) у статті 16:
а) у частині першій:
пункт 1 доповнити словами "разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, яка виплачується щорічно до 5 травня";
пункт 6 викласти в такій редакції:
"6) безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України".
21. У Законі України "Про жертви нацистських переслідувань" ( 1584-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 24, ст. 182; 2005 р., N 5, ст. 120; 2006 р., N 16, ст. 137; 2007 р., N 7-8, ст. 66):
1) у статті 6-1:
а) пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
"3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
б) частини другу і третю викласти в такій редакції:
"Особам, зазначеним у цій статті, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Особам, зазначеним у цій статті, щороку до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
2) у статті 6-2:
а) у пункті 3 частини першої:
абзац перший викласти в такій редакції:
"3) безоплатне позачергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання замість путівки грошової компенсації. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України";
абзац третій виключити;
б) частини другу і третю викласти у такій редакції:
"Пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - на 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - на 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - на 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Щороку до 5 травня інвалідам виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
3) у статті 6-3:
а) пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
"3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
б) частини другу і третю викласти в такій редакції:
"Особам, зазначеним у цій статті, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим особам, зазначеним у цій статті, на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Щороку до 5 травня особам, зазначеним у цій статті, які нагороджені орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, а також іншим особам, зазначеним у цій статті, виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
4) у статті 6-4:
а) пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
"3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
б) частини другу і третю викласти в такій редакції:
"Дружинам (чоловікам) померлих інвалідів, зазначених у статті 6-2 цього Закону, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дружинам (чоловікам) померлих інших жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Щороку до 5 травня дружинам (чоловікам) померлих інвалідів, зазначених у статті 6-2 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інших жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
22. У Законі України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" ( 3721-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 4, ст. 18; 1995 р., N 45, ст. 339; 1996 р., N 3, ст. 11; 1997 р., N 8, ст. 62; 2002 р., N 52, ст. 379; 2003 р., N 16, ст. 125; 2005 р., N 25, ст. 338; 2006 р., N 1, ст. 18, N 22, ст. 199; 2007 р., N 7-8, ст. 66):
1) пункт 12 статті 7 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Пільговий проїзд надається за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищував величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";
2) у статті 9:
а) пункт 6 частини першої викласти в такій редакції:
"6) безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України";
б) доповнити частиною другою такого змісту:
"Пільги, передбачені пунктами 7, 12, 15 та 16 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищував величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, збільшену на коефіцієнт 1,5, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";
3) статтю 21 виключити.
23. У Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 20, ст. 102; 2005 р., NN 17-19, ст. 267; 2006 р., N 26, ст. 217; 2007 р., N 7-8, ст. 66):
1) у пункті 2 частини першої статті 3, назві розділу III, назві та тексті статті 11 слово "одноразова" в усіх відмінках виключити;
2) статтю 10 викласти в такій редакції:
"Стаття 10. Право на допомогу при народженні дитини
Допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (усиновителю чи опікуну)";
3) у частині третій статті 11 слово "шести" замінити словом "дванадцяти";
4) статтю 12 викласти в такій редакції:
"Стаття 12. Розмір допомоги при народженні дитини
Допомога при народженні дитини надається у розмірі 12 240 гривень - на першу дитину, 25 000 гривень - на другу дитину, 50 000 гривень - на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4 800 гривень, другої дитини - 4 840 гривень, третьої та наступної дитини - 5 000 гривень, решта на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу дитину - 24 місяців, на третю і наступну дитину - 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";
5) у статті 13 слова "не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування" виключити;
6) у статті 14:
а) після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"Особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку".
У зв'язку з цим частини третю - сьому вважати відповідно частинами четвертою - восьмою;
б) частину п'яту після слова "працевлаштування" доповнити словами "або виходу на роботу", а після слів "строку догляду" доповнити словами "у режимі повного робочого часу";
в) частину сьому після слів "трьох років і" доповнити словами "вийшли на роботу та працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, що підтверджується довідкою з місця роботи, або", а після слова "призначається" доповнити словом "(виплачується)";
г) частину восьму виключити;
7) частину першу статті 15 викласти в такій редакції:
"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень";
8) пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" викласти у такій редакції:
"3. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".
24. В Основах законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( 16/98-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 23, ст. 121):
1) у частині третій статті 2 слова "народження дитини" та слова "малолітньою дитиною або" виключити;
2) в абзаці третьому частини першої статті 4 та абзаці четвертому частини п'ятої статті 6 слова "народженням та" виключити;
3) у частині першій статті 25:
у пункті 3:
в абзаці першому слова "народженням та" виключити;
абзац четвертий виключити;
в абзаці п'ятому пункту 5 слова "створення робочих місць" замінити словами "працевлаштування безробітних, в тому числі молоді на перше робоче місце";
4) в абзаці третьому частини першої статті 26 слова "догляд за малолітньою дитиною" виключити.
25. У Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" ( 2240-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 14, ст. 71 із наступними змінами):
1) у назві і тексті Закону слова "народженням та" виключити;
2) в абзаці першому преамбули слова "народженням дитини та необхідністю догляду за нею" виключити;
3) у статті 1 слова "догляду за малолітньою дитиною" та слова "народженням дитини" виключити;
4) у частині другій статті 3 слова "народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною" виключити;
5) статтю 4 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Застрахованим особам (крім добровільно застрахованих та застрахованих, які знаходились у страхових випадках, передбачених цим Законом, або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), які сплачують страхові внески менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах відповідно до цього Закону виплачується виходячи з фактичної заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески, але не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Особи, які застраховані на добровільних засадах у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та фізичні особи - підприємці, що сплачують єдиний податок (крім осіб, які знаходились у страхових випадках, передбачених цим Законом, або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом за умови сплати страхових внесків (встановленого розміру єдиного податку) не менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку";
6) у пункті 8 статті 11, частині третій статті 19, пункті 3 частини першої статті 20 слова "на місяць" замінити словами "не менш як на п'ять календарних днів";
7) у пункті 1 частини першої статті 20 слова "при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" виключити;
8) частину другу статті 21 викласти в такій редакції:
"2. Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах";
9) пункти 3 і 4 частини першої статті 34 виключити;
10) статтю 37 доповнити частиною другою такого змісту:
"Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім'ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини (граничної суми) місячної заробітної плати (доходу), з якої сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням";
11) статтю 39 доповнити частиною другою такого змісту:
"Сума допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини (граничної суми) місячної заробітної плати (доходу), з якої сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням";
12) статті 40-44 виключити;
13) частини другу та третю статті 51 виключити;
14) у статті 52:
в абзаці першому частини першої слова "по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" виключити;
частину третю виключити;
у частині четвертій слова "при народженні дитини та допомога на поховання призначаються і виплачуються" замінити словами "на поховання призначається та виплачується";
доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Матеріальне забезпечення, передбачене цим Законом, виплачується у разі, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні";
15) частину першу статті 53 після слів "місячної заробітної плати (доходу)" доповнити словами "за відпрацьований час";
16) у пункті 5 розділу IX "Прикінцеві положення" слова і цифри "розмір виплат, передбачених статтями 41, 43, 46" замінити словами і цифрами "розмір виплати, передбаченої статтею 46".
26. У Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 22, ст. 171; 2002 р., N 17, ст. 124; 2004 р., N 32, ст. 385; 2005 р., N 17-19, ст. 267; 2006 р., NN 9-11, ст. 96; 2007 р., N 9, ст. 67):
1) частину другу статті 7 викласти в такій редакції:
"2. Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) є:
професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у навчальних закладах державної служби зайнятості або на договірній основі в інших навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях;
профорієнтація;
пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце, та фінансування оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку (розмірах), встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері фінансів та правлінням Фонду;
інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.
У разі необхідності для проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації особа:
направляється до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до чинного законодавства;
забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку, у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду";
2) пункт 5 частини другої статті 12 доповнити словами "проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням Фонду";
3) в абзаці другому частини третьої статті 16 слова "на місяць" замінити словами "не менш як на п'ять календарних днів";
4) частину другу статті 19 викласти в такій редакції:
"2. Страхові внески нараховуються на зазначені у цій статті фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються внески до Фонду, що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб";
5) у статті 30:
а) у назві слова "на створення додаткових робочих місць" замінити словами "для працевлаштування безробітних";
б) у частинах першій та третій слова "на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних" замінити словами "для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце";
6) частину четверту статті 31 викласти в такій редакції:
"4. Виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ і організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку";
7) частину третю статті 36 доповнити абзацом третім такого змісту:
"Якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду".
27. У частині п'ятій статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" ( 966-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 38, ст. 348; 2005 р., N 29, ст. 383; 2007 р., N 7-8, ст. 66) слова "та на розмір ставки податку з доходів фізичних осіб" виключити.
28. У Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178 із наступними змінами):
1) у статті 20:
а) у частині першій:
пункт 4 викласти в такій редакції:
"4) позачергове безоплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
пункт 21 виключити;
у пункті 26 слова "гарантованою виплатою стипендії, підвищеної на 100 процентів" замінити словами "виплатою підвищеної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України";
пункти 29 і 30 виключити;
2) у статті 21:
а) у частині першій:
пункт 2 викласти в такій редакції:
"2) першочергове безоплатне надання санаторно-курортних путівок або путівок на відпочинок чи одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
пункт 7 виключити;
3) у статті 22:
а) у частині першій:
пункт 2 викласти в такій редакції:
"2) першочергове забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або путівкою на відпочинок чи одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
пункт 5 виключити;
у абзаці другому пункту 6 слова "стипендії, підвищеної на 100 процентів" замінити словами "підвищеної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України";
пункти 7 та 12 виключити;
пункт 13 викласти в такій редакції:
"13) особам, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - надання пільг, передбачених пунктом 18 статті 20, а також позачергове безоплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
4) у статті 23:
а) пункт 2 частини першої викласти в такій редакції:
"2) першочергове забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або путівкою на відпочинок чи компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
5) у статті 30:
а) у частині першій:
друге та третє речення абзацу другого пункту 5 викласти в такій редакції: "У разі неможливості надання путівки виплачується компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, а також розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
у пункті 6 цифри та слова "50 процентів мінімальної заробітної плати" замінити словами "в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України";
у пункті 8 слова "мінімальної заробітної плати" замінити словами "в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України";
перше речення абзацу третього пункту 10 виключити;
пункт 12 викласти в такій редакції:
"12) виплата грошової компенсації батькам потерпілих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади (у тому числі і тих, які не знаходяться в обліковому складі шкіл), якщо діти не перебувають на повному державному забезпеченні, здійснюється в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України";
б) у частині третій:
у пункті 4 слова "гарантованою виплатою підвищеної на 100 процентів стипендії" замінити словами "виплатою підвищеної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України";
пункт 10 викласти в такій редакції: