Про затвердження Правил пожежної безпеки на морських суднах України

Відповідно до Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 N 789, та з метою встановлення основних вимог пожежної безпеки на морських суднах України на всіх стадіях їх експлуатації

1. Затвердити Правила пожежної безпеки на морських суднах України, що додаються.

2. Державному департаменту морського і річкового транспорту (Кушніренка А.В.):

2.1. У встановленому порядку подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Довести цей наказ до відома зацікавлених підприємств, установ і організацій.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Касапчука В.А.

1. Загальні положення

1.1. Ці Правила встановлюють основні вимоги пожежної безпеки, дія яких поширюється на всі типи морських суден України (далі - судна), у тому числі плавкрани, плавдоки та інші плавучі споруди, а також на судна змішаного плавання (ріка-море), які здійснюють плавання морськими шляхами, на всіх стадіях їх експлуатації незалежно від форм власності, та є обов'язковими для судновласників, членів екіпажів суден, а також усіх інших осіб, що перебувають на суднах.

Дія Правил не поширюється на:

військові кораблі та військові допоміжні судна;

кораблі та допоміжні судна Державної прикордонної служби України;

риболовні судна.

1.2. При розробці проекту нормативно-правового акта були використані такі нормативно-правові акти та документи:

Закон України "Про пожежну безпеку"; Кодекс торговельного мореплавства України;

Міжнародний Кодекс морського перевезення небезпечних вантажів (далі - IMDG Code);

Кодекс безпечної практики перевезення навалювальних вантажів (далі - BC Code);

Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі (далі - СОЛАС-74);

Резолюція MSC.98(73) від 05.12.2000 Міжнародної морської організації "Международный кодекс по системам пожарной безопасности";

Міжнародна Конвенція про підготовку та дипломування моряків та несення вахти 1978/95 (далі - ПДМНВ-78/95);

Резолюція А.654(16) Міжнародної морської організації "Графические символы, относящиеся к схемам противопожарной защиты";

Резолюція А.760(18) Міжнародної морської організації "Символы, относящиеся к спасательным средствам и устройствам";

Резолюція А.952(23) Міжнародної морської організації "Графические символы судовых схем противопожарной защиты";

НАОП 5.1.21-1.01-76 "Правила техники безопасности на судах морского флота", затверджені наказом Міністерства морського флоту СРСР від 13.03.75 N 50 (далі - РД 31.81.10-75);

НАОП 5.1.21-1.10-89 "Правила морской перевозки опасных грузов", затверджені наказом Міністерства морського флоту СРСР від 03.05.89 N 56 (далі - РД 31.15.01-89);

НАПБ 07.002-87 "Руководство по проведению пожарно-профилактической работы на судах Министерства морского флота, находящихся в эксплуатации", затверджені наказом Міністерства морського флоту СРСР від 25.02.76 N 16 (далі - РД 31.21.44-86);

НАПБ 01.018-87 "Правила пожарной безопасности при проведении огневых работ на судах ММФ СССР", затверджені наказом Міністерства морського флоту СРСР від 06.05.87 N 61 (далі - РД 31.52.18-87);

Положення про відомчу пожежну охорону об'єктів морського і річкового транспорту України, затверджене наказом Міністерства транспорту України від 01.07.98 N 257 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.10.98 за N 651/3091 (далі - НАПБ В.02.007-98/510);

Правила пожежної безпеки для суден, які будуються та ремонтуються, затверджені наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 23.03.2004 N 136 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16.04.2004 за N 490/9089 (далі - НАПБ В.01.028-2004);

"Правила морской перевозки нефти и нефтепродуктов наливом на танкерах ММФ", затверджені наказом Міністерства морського флоту СРСР від 10.04.81 N 42 (далі - РД 31.11.81.36-81);

ДСТУ 2272-93 Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Терміни та визначення;

ГОСТ 12.2.047-86 (СТ СЭВ 5236-85) "Система стандартов безопасности труда. Пожарная техника. Термины и определения".

1.3. Забезпечення пожежної безпеки на суднах у період експлуатації покладається на судновласника, а виконання вимог цих Правил на кожному окремому судні - на його капітана.

У разі тимчасової передачі судна для його експлуатації фрахтувальнику питання відповідальності за оснащення засобами протипожежного захисту, спорядження та інші питання пожежної безпеки вирішуються відповідним договором згідно з Кодексом торговельного мореплавства України та міжнародно-правовими актами, стороною яких є Україна.

1.4. Забезпечення пожежної безпеки суден, що перебувають у відстої, покладається на осіб, які відповідають за відстій суден.

1.5. Судновласник зобов'язаний:

забезпечувати дотримання встановлених міжнародними та національними нормативними актами протипожежних вимог, що стосуються суден, а також виконання розпоряджень і приписів уповноважених організацій, що інспектують судна;

відповідно до нормативно-правових актів з пожежної безпеки розробляти та затверджувати інструкції та інші власні розпорядчі документи, що діють у межах флоту або судна, які він експлуатує, здійснювати постійний контроль за їх дотриманням. Ці документи узгоджуються з пожежною охороною підприємства.

організувати розроблення та своєчасне здійснення заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей на випадок виникнення пожежі;

надавати на вимогу представників уповноважених організацій, які інспектують судна, відомості та документи про стан пожежної безпеки суден і вантажів, що перевозяться;

утримувати у справному стані системи та засоби протипожежного захисту та зв'язку на суднах, протипожежне забезпечення, не допускати їх використання не за призначенням;

своєчасно інформувати представника відомчої пожежної охорони, що обслуговує судно, про несправності систем і засобів протипожежного захисту судна та вжиті заходи щодо їх усунення;

організувати підготовку екіпажів суден, а також перевірку їх підготовки щодо питань пожежної безпеки під час чергового дипломування згідно з вимогами ПДМНВ-78/95;

організувати навчання екіпажів суден правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

не допускати до роботи на суднах осіб, які не пройшли протипожежного інструктажу;

повідомляти про пожежі, що сталися, загибель людей та матеріальні збитки в установленому порядку, проводити службове розслідування випадків пожеж.

1.6. У разі, коли особливості експлуатації суден потребують вимог пожежної безпеки, не передбачених цими Правилами та іншими нормативно-правовими актами, судновласником розробляються заходи щодо забезпечення пожежної безпеки таких суден та погоджуються відомчою пожежною охороною.

2. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки

2.1. Пожежна безпека забезпечується шляхом проведення організаційних і технічних заходів, спрямованих на попередження пожеж, травмування або загибелі пасажирів, екіпажу та інших осіб, що перебувають на судні, а також зниження можливих майнових втрат, створення умов для успішного гасіння пожеж.

2.2. Капітан судна відповідальний за забезпечення пожежної безпеки окремих приміщень, суднового обладнання, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

2.3. Капітаном судна або особою, яка виконує його обов'язки, вживаються такі протипожежні заходи:

організація вивчення та виконання екіпажем судна цих Правил;

розроблення та здійснення у разі потреби додаткових заходів щодо посилення пожежної безпеки судна;

контроль за наявністю та справністю засобів гасіння пожеж, пожежної сигналізації та зв'язку;

складання розкладу з пожежної тривоги та оформлення каютних карток для кожного члена екіпажу з вказівкою обов'язків пожежної тривоги;

проведення навчальних тривог відпрацюванням умовних і фактичних дій екіпажу судна (додаток 1);

проведення з особами, які приймаються на роботу в складі екіпажу або які не є членами екіпажу судна (підмінні та ремонтні бригади, практиканти тощо), до початку виконання ними на судні своїх обов'язків, первинного протипожежного інструктажу в підрозділі відомчої пожежної охорони, а після прибуття на судно - протипожежного інструктажу безпосередньо на робочому місці та під час змін обов'язків за судновим розкладом;

проведення щорічного повторного інструктажу (особи, що залучаються до роботи з фумігації судна, повинні пройти протипожежний інструктаж у підрозділах відомчої пожежної охорони судновласника та знати основні вимоги щодо забезпечення протипожежного режиму на судні);

організацію нагляду за дотриманням протипожежного режиму на судні.

2.4. Екіпаж та інші особи, що перебувають на судні, зобов'язані виконувати вимоги цих Правил, не допускати дій, що можуть призвести до виникнення пожежі та створення загрози життю і здоров'ю людей.

2.5. На кожному судні з урахуванням його пожежної небезпеки наказом капітана встановлюється відповідний протипожежний режим та визначаються вимоги щодо:

можливості та місць куріння, застосування відкритого вогню, використання побутових нагрівальних приладів;

безпечного зберігання речовин та матеріалів;

відключення від мережі електрообладнання;

проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;

зберігання промасленого спецодягу та ганчір'я;

порядку огляду та закриття приміщень і прибирання робочих місць після закінчення роботи;

організації експлуатації та обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту;

порядку нагляду за цілісністю протипожежних перебірок і палуб, а також закриттів прорізів у цих перебірках і палубах.

2.6. Екіпаж судна в процесі технічного навчання повинен вивчити та знати інструкції щодо поводження з піротехнічними засобами. Результати перевірки знань оформляються протоколом відповідної комісії судна.

2.7. Пожежно-профілактичну роботу на суднах треба проводити командним складом та іншими членами екіпажу, відповідальними за протипожежний стан суднових приміщень, відсіків, агрегатів і пристроїв, у відповідності до вимог РД 31.21.44-86.

У випадках, визначених нормативно-правовими актами, до складу екіпажу судна включають помічника капітана з пожежної частини та матросів пожежної частини.

У разі підвищеної пожежної небезпеки рейсу (наприклад, під час перевезення пожежонебезпечних або вибухонебезпечних вантажів) на розсуд судновласника в рейс можуть направляти спеціаліста відомчої пожежної охорони.

2.8. На кожному судні повинен зберігатися комплект документів згідно з Переліком суднової технічної документації, що надається судну заводом-будівельником і судновласником (додаток 2).

Схеми протипожежного захисту та інструкції з технічного обслуговування та приведення до дії систем пожежогасіння судна готують українською (або мовою екіпажу) та англійською мовами для суден, що здійснюють міжнародні рейси, або українською та мовою екіпажу (якщо вона відрізняється від державної мови України) для суден внутрішнього (каботажного) плавання. Для суден, які не здійснюють міжнародні рейси, переклад на англійську мову не є обов'язковим.

Зазначена документація комплектується в папку "Пожежно-технічна документація", ведеться першим помічником капітана, який забезпечує пожежну безпеку, та зберігається у нього. Копії комплекту оперативних планів боротьби з пожежею зберігаються в аварійній папці та в командирів аварійних партій (груп).

2.9. На кожному судні повинна знаходитись загальносуднова інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції про заходи пожежної безпеки для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень (акумуляторні, камбузи, лабораторії, вантажні, машинні приміщення тощо). Ці інструкції вивчаються під час проведення протипожежних інструктажів і вивішуються на видних місцях.

2.10. На судні розробляється схема керування підрозділами суднового екіпажу в аварійних ситуаціях (уключаючи боротьбу з пожежею) з формуванням командних пунктів, постів, аварійних партій (груп) і призначенням їх командирів згідно із судновим розкладом за завідуванням.

Типова схема керування з розподіленням обов'язків та відповідальності наводиться в окремій інструкції про організацію та дії екіпажу з боротьби за живучість судна та охорону людського життя на морі.

2.11. Адміністрацією кожного судна з урахуванням його особливостей розробляються суднові оперативні плани боротьби з пожежею, що передбачають організацію гасіння пожежі, оптимальний та запасний варіанти застосування сили та засобів гасіння пожежі в конкретному аварійному приміщенні (відсіку) судна. Оперативні плани повинні розроблятися у двох (трьох) екземплярах та погоджуватися з відомчою пожежною охороною.

Для забезпечення чіткої організації дій суднових аварійних партій оперативні плани боротьби з пожежею для різних відсіків і приміщень судна повинні практично відпрацьовуватися.

У судновому розкладі по тривогах для кожного члена екіпажу визначаються його обов'язки в разі виникнення пожежі.

У разі зміни функціонального призначення приміщень, штатного розкладу екіпажу адміністрація зобов'язана забезпечити своєчасне перероблення планів евакуації та інструкцій.

2.12. На судні встановлюється порядок оповіщення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити всіх членів екіпажу.

2.13. У разі одержання речовин та матеріалів з невідомими властивостями стосовно пожежної небезпеки судновласник (капітан) зобов'язаний заборонити їх застосування до з'ясування через відповідні установи та організації відомостей про їх пожежну небезпеку.

2.14. Символи, що використовуються на суднах згідно з СОЛАС-74 та належать до схем протипожежного захисту та схем розміщення рятувальних засобів на суднах, повинні відповідати резолюціям ІМО А.654(16) та ІМО А.760(18), а для суден, побудованих 01.01.2004 (дата закладання кіля) і після цієї дати, - ІМО А.952(23).

2.15. На кожному судні в центральному посту керування, центральному пожежному посту за наявності такого або в рульовій рубці, або на помітних місцях у коридорах і вестибюлях вивішується схема протипожежного захисту - план загального розташування судна, на якому показується для кожної палуби:

розміщення постів керування;

розташування вогнестійких і вогнезатримувальних конструкцій;

приміщення, що захищаються системою пожежної сигналізації;

приміщення, що захищаються стаціонарними системами пожежогасіння, із зазначенням місцезнаходження приладів і арматури для керування їх роботою, а також розташування пожежних кранів;

шляхи доступу в різноманітні відсіки, на палуби тощо із зазначенням шляхів евакуації, коридорів і дверей;

система вентиляції, уключаючи пристрої керування вентиляторами, із зазначенням розташування заслінок і розпізнавальних номерів вентиляторів, які обслуговують кожну зону;

розміщення протипожежного забезпечення;

місцезнаходження інструкцій з технічного обслуговування та застосування всіх суднових засобів і установок для гасіння та локалізації пожежі.

2.16. Замість планів відомості, зазначені в пункті 2.15 цих Правил, можуть бути викладені в буклеті, по одному примірнику якого необхідно зберігати в кожної особи командного складу та один - постійно зберігати ззовні надбудови в легкодоступному бризкозахищеному укритті, пофарбованому в червоний колір і позначеному спеціальним знаком.

2.17. Усі зміни в протипожежному захисті судна терміново вносяться у схеми протипожежного захисту (плани, буклети).

2.18. У порту на період звільнення екіпажу на берег щоденно формується стоянкова аварійна партія, призначена забезпечити боротьбу з пожежею та взаємодію з підрозділами пожежної охорони порту, аварійно-рятувальними підрозділами та екіпажами інших суден у разі виникнення пожежі.

2.19. Підготовку суден до постановки на ремонт проводять згідно з вимогами НАПБ В.01.028-2004.

Усі судна після капітального та середнього ремонтів, а також після зимового відстою приймаються до експлуатації з обов'язковою участю представника відомчої пожежної охорони судноремонтного підприємства або порту.

2.20. Вантажні операції, розміщення та розділення небезпечних вантажів на судні, а також технологічний режим їх перевезення здійснюються відповідно до вимог IMDG Code, BC Code або РД 31.15.01-89, а також відповідно до декларацій на вантаж та інструкцій, що видають компетентні органи країни відправки вантажу.

2.21. До початку навантаження вантажів адміністрацією судна виконуються такі дії:

ознайомлення з наданою вантажовідправником відповідно до вимог СОЛАС-74 інформацією про вантажі - їх властивостями та характеристиками транспортної небезпеки, технологічними режимами перевезення, вимогами безпеки праці, протипожежними заходами, засобами ліквідації аварій;

інструктування всіх членів екіпажу про найменування, властивості, види та ступені небезпеки вантажів, що будуть перевозитись судном, їх пакування, маркування, місця розміщення, вимоги безпеки праці, засоби індивідуального захисту та способи надання першої допомоги потерпілим.

Спеціальні заходи безпеки оголошуються наказом по судну;

коригування оперативних планів боротьби з пожежею з урахуванням властивостей прийнятих до перевезення вантажів та ознайомлення з цими планами екіпажу;

узгодження з портом порядку проведення вантажних операцій, зв'язку і сумісних дій в аварійних ситуаціях.

3. Загальні вимоги пожежної безпеки на суднах

3.1. Утримання суден

3.1.1. Засоби протипожежного захисту судна, що включають конструктивний протипожежний захист, протипожежні системи та обладнання, що посилюють конструктивний протипожежний захист, системи пожежної сигналізації та протипожежне забезпечення повинні відповідати вимогам законодавства України, а для суден, що здійснюють міжнародні рейси, - також СОЛАС-74. Ці засоби повинні перебувати в справному технічному стані та бути готовими до негайної та ефективної дії (використання). Обсяг і строки їх перевірок установлюються згідно з вимогами компетентного органу та (або) класифікаційного товариства.

3.1.2. Закриття протипожежних дверей повинно забезпечувати плавність ходу та щільність прилягання дверей до направної рами в зачиненому стані. Прокладки, що ущільнюють закриття, виготовляються з негорючого матеріалу. Протипожежні двері не повинні мати будь-яких перешкод, що утрудняють їхнє закриття.

Світлова та звукова сигналізація клінкетних протипожежних дверей перевіряється одночасно з перевіркою закриття дверей.

3.1.3. На кожні протипожежні двері наноситься напис робочою мовою екіпажу та англійською мовою "Протипожежні двері. Fire door". Крім того, на кожних дверях у місці приводу ручного закриття наносяться схема і короткий напис, що пояснюють порядок закриття протипожежних дверей, або піктограма.

За наявності водяного зрошення дверей також зазначається порядок його включення. Маркування, порядок задраювання (віддраювання) водогазонепроникних і протипожежних закриттів, а також запірних пристроїв суднової вентиляції та віднесення цих закриттів до тієї або іншої групи маркування визначає судновласник.

3.1.4. На пультах дистанційного закриття протипожежних дверей і заслінок вентиляційних каналів наносяться схема їхнього розташування, перелік приміщень, що захищаються ними, та коротка інструкція про порядок їх експлуатації та перевірки.

3.1.5. На всіх дверях, люках (за винятком люкових закриттів трюмів), горловинах танків (цистерн), пробках замірних отворів, головках повітряних труб танків судна укріплюються стаціонарні планки з найменуваннями приміщень, до яких вони ведуть, а для запірних пристроїв суднової вентиляції - її призначення та найменування приміщення, що вентилюється, наприклад, "Витяжна машинного приміщення".

3.1.6. Отвори для прокладення пожежних рукавів, які допускається зробити в нижньому куті протипожежних дверей (крім дверей у головних протипожежних перебірках), повинні мати заслінки, що самозачиняються.

3.1.7. На всіх відкритих ділянках палуби надводного борту і палуб надбудов і рубок мають бути справні леєрні огорожі або фальшборти.

3.1.8. На судні в будь-який час доби забезпечується доступ до всіх приміщень, що замикаються. Ключі від цих приміщень зберігаються у визначеному капітаном місці, доступ до якого гарантовано цілодобово. Під час загальносуднової тривоги двері кают та інших житлових приміщень повинні бути незамкнені.

3.1.9. На судні повинна бути достатня кількість схем і покажчиків шляхів евакуації пасажирів і екіпажу з місць їх роботи та відпочинку. Схеми евакуації повинні бути розміщені на добре видних і освітлених місцях: у рульовій рубці, машинних приміщеннях, постах управління вантажними операціями, коридорах житлових і службових приміщень обох бортів кожної палуби, салонах відпочинку, ресторанах (барах) та інших місцях масового перебування людей.

3.1.10. Кожному члену екіпажу судна видається каютна картка, яка містить опис сигналів тривоги та обов'язків члена екіпажу по тривогах, уключаючи пожежну, із зазначенням місць збору (прибуття).

Каютна картка прикріплюється над койкою члена екіпажу або на видному місці біля виходу з каюти.

3.1.11. Евакуаційні шляхи та виходи утримуються вільними, нічим не захаращуваними та таким чином, щоб у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку евакуації всіх людей, які перебувають на судні. Шляхи евакуації забезпечуються евакуаційним освітленням.

На шляхах евакуації забороняється:

влаштовувати пороги, гвинтові сходи, виступи, турнікети, розсувні, підйомні і обертові двері та інші пристрої, не передбачені проектом судна, які можуть перешкоджати евакуації людей;

влаштовувати фальшдвері (схожі на дійсні);

замикати на замок двері виходів під час перебування у приміщенні людей;

захаращувати обладнанням та іншими предметами двері та коридори, вішати дзеркала, розміщати крісла, стільці, інші меблі тощо;

прокладати електричні кабелі в проходах таким чином, щоб вони перешкоджали евакуації людей.

3.1.12. Вантаж на суднах розташовується із забезпеченням вільного доступу до трюмів через сходові люки, входів та люків інших приміщень та до пожежного обладнання, а також вільного проходу пасажирів до виходів у разі пожежі.

3.1.13 Куріння на суднах допускається лише у спеціально відведених для цього місцях, а також у залах ресторанів, барів і каютах (за винятком танкерів і бункерувальників). Місця куріння позначаються відповідними знаками чи написами, обладнуються урнами. У залах ресторанів, барів і каютах повинні бути попільниці. Використовуються урни з негорючих матеріалів і без отворів у стінках і днищах.

На суднах, що перевозять вантажі, які виділяють займисті пари і гази, для куріння використовуються лише приміщення з витяжною вентиляцією.

3.1.14. Кількість піротехнічних засобів на судні не повинна перевищувати встановлені норми.

Піротехнічні засоби зберігаються в закритих на замок металевих шафах або ящиках з написом на дверцятах "Піротехніка" та знаком безпеки, що попереджує про небезпеку вибуху, згідно з чинним стандартом. Такі шафи (ящики) встановлюються на відкритому містку та обладнуються спеціальними стелажами (гніздами), які унеможливлюють тертя піротехнічних засобів один об одного та зміщення їх під час нахилення судна. Усередині цих шаф (ящиків) розміщується опис змісту. Ключі від цих шаф (ящиків) зберігаються на містку в опломбованому ящичку з написом "Піротехніка", а також у відповідальної особи.

Піротехнічні засоби з простроченим терміном застосування здаються на спеціальні ділянки або до організацій з утилізації.

3.1.15. Піротехнічні засоби рятувальних шлюпок зберігаються в герметичних металевих ящиках або пеналах з кришкою, що загвинчуються. Напис і знак безпеки на ящиках (пеналах) та опис змісту повинні виконуватися, як це визначено в підпункті 3.1.15 цих Правил.

3.1.16. Матеріали, що використовують для фумігації, повинні мати інформаційну картку (паспорт, сертифікат), де вміщуються їх фізико-хімічні властивості, а також показники пожежної небезпеки.

У разі застосування для фумігації речовин, здатних небезпечно взаємодіяти з водою, передбачаються заходи, що унеможливлюють прямий контакт таких речовин з водою, вологими речовинами та матеріалами. Використання з метою фумігації горючих газів, легкозаймистих рідин і твердих легкозаймистих речовин має бути предметом спеціального розгляду відомчої пожежної охорони.

Забороняється фумігація будь-яких суднових приміщень методом відкритого горіння в них фумігантів.

3.1.17. На суднах забороняється:

влаштовувати в каютах і суміжних з ними приміщеннях різноманітні майстерні і складські приміщення для застосування в них та зберігання пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів;

зберігати і сушити білизну та одяг на приладах опалення;

накривати електролампи тканиною, папером або іншими горючими матеріалами;

користуватися у каютах різними електронагрівальними приладами (електрочайниками, кип'ятильниками, прасками тощо). Для цієї мети повинні бути виділені і обладнані спеціальні приміщення;

виходити з приміщення, залишаючи без нагляду увімкнені телевізори, радіоприймачі, нагрівальні прилади тощо;

проводити прибирання приміщень із застосуванням легкозаймистих рідин і горючих речовин;

зберігати горючі матеріали, горючі речовини і легкозаймисті рідини, промаслені обтиральні матеріали у відкритій тарі та не в спеціально призначених коморах або місцях;

зберігати горючі матеріали і горючі речовини або негорючі матеріали і рідини в горючій упаковці в приміщеннях, які не мають ілюмінаторів, що відкриваються, або спеціальних засобів димовидалення;

зберігати аерозольну упаковку в одному приміщенні з окислювачами, горючими газами, легкозаймистими рідинами та горючими речовинами;

зберігати балони з горючими газами та окислювачами в приміщеннях, які не є спеціальними коморами для балонів;

захаращувати коридори, виходи, внутрішні та зовнішні трапи речами та іншими предметами;

влаштовувати під трапами комори для схову горючих матеріалів;

зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали, а також інші сторонні предмети;

перевозити в багажі вибухові, легкозаймисті рідини та інші пожежонебезпечні речовини та предмети;

використовувати ємкості з горючих матеріалів для збирання побутового та виробничого сміття;

кидати непогашені сигарети та сірники в корзини для паперу, урни для відходів або за борт судна;

курити не в установлених місцях.

3.2. Житлові та службові приміщення

3.2.1. У всіх житлових і службових приміщеннях судна вивішуються інструкції щодо заходів пожежної безпеки. У житлових приміщеннях пасажирських суден вивішуються на помітних місцях:

стисла Пам'ятка щодо правил пожежної безпеки для пасажирів (для іноземних громадян - відповідною мовою);

схематичний план індивідуальної евакуації пасажирів з кожної палуби із зазначенням номера каюти, найкоротшого шляху евакуації, місць розміщення засобів пожежогасіння і сигналізації з необхідним пояснювальним текстом, місця збору по тривогах пасажирів, номер і місцезнаходження рятувальної шлюпки, за якою закріплені пасажири кают по шлюпковій тривозі.

3.2.2. У житлових і громадських приміщеннях (кают-компаніях, їдальнях, бібліотеках, салонах тощо) столи, стійки, шафи, інші меблі тощо розміщуються так, щоб не захаращувати проходи та виходи.

3.2.3. Апаратура, обладнання, музичні інструменти в громадських приміщеннях (залах, ресторанах, барах) розташовуються таким чином, щоб вони не перешкоджали вільній евакуації пасажирів та обслуговуваного персоналу в разі пожежі.

3.2.4. Килими, килимові доріжки та інші палубні покриття у житлових і службових приміщеннях та коридорах надійно кріпляться до підлоги так, щоб не закривати шпігати; повинні протистояти поширенню полум'я, бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність і не бути легкозаймистими.

3.2.5. У коридорах і відгородженнях трапів, постах керування, житлових і службових приміщеннях палубні покриття повинні мати характеристику повільного поширення полум'я по поверхні.

3.2.6. Після припинення роботи в приміщеннях постів управління треба виключати електроосвітлення та інші електроприлади, крім тих, що працюють в автоматичному режимі. Приміщення замикають на замок, ключ від якого має знаходитись у вахтового.

Запасні ключі від станцій пожежогасіння, аварійного дизель-генератора і деяких інших приміщень, передбачених специфікацією, зберігаються поблизу вхідних дверей у спеціальній опломбованій скриньці під склом.

3.2.7. У медичних приміщеннях допускається зберігати не більше 3 кг медикаментів і реактивів, що належать до легкозаймистих рідин (ефір, спирт тощо), та тільки у спеціальних негорючих шафах, що замикаються. Під час зберігання треба враховувати їх сумісність.

Матеріали та речовини зберігаються лише за встановленим асортиментом. Не дозволяється сумісне зберігання легкозаймистих рідин та горючих речовин з окислювачами.

Вносити кисневі подушки в медичні приміщення дозволяється тільки на час лікувальних процедур і в кількостях, необхідних для цієї мети. Забороняється зберігання кисню у медичному приміщенні. За відсутності централізованого постачання кисню порядок користування кисневими подушками визначається наказом (розпорядженням) судновласника.

Рентгенівську плівку зберігають у спеціальному металевому ящику (шафі).

3.2.8. У прасувальних приміщеннях треба виконувати такі вимоги:

стіл для прасування заземлюють на корпус судна;

праска повинна мати спеціальну підставку з негорючого матеріалу;

забезпечується безрознімне вмикання праски через пакетний вимикач, у разі вмикання якого повинна засвічуватися сигнальна лампа біля входу в приміщення.

3.2.9. Робочі агрегати, прилади, устаткування камбузів, хлібопекарень та інших приміщень харчоблоку забезпечуються інструкцією щодо обслуговування. Запобіжні заходи безпеки у вигляді коротких написів наносяться фарбою або в інший спосіб на помітних місцях.

3.2.10. Не допускається скупчення борошняного пилу на елементах конструкцій приміщень та устаткування харчоблоку та хлібопекарень.

На камбузі не рідше ніж один раз на місяць очищають плити, димоходи, іскрогасники, жироуловлювачі та надплитні зонтики витяжної вентиляції.

3.2.11. Окріп для потреб екіпажу готують переважно на камбузі або в буфетній. Титан-кип'ятильник повинен працювати в автоматичному режимі або бути обладнаним реле безпеки схваленого типу, здатним знеструмити його в разі досягнення кипіння води та зменшення її кількості до граничнодопустимої величини.

У разі відсутності кип'ятильників, що працюють в автоматичному режимі, призначається особа з екіпажу, якій доручено готування окропу.

3.2.12. У буфетних, їдальнях та інших місцях поза судновим камбузом, що визначені для підігріву їжі та готування окропу, електронагрівальні прилади (крім тих, що працюють в автоматичному режимі) вмикаються під наглядом обслуговувального персоналу.

3.2.13. Забороняється користуватися на камбузі відкритим вогнем. Під час проведення вантажних робіт з вибухонебезпечними матеріалами, легкозаймистими рідинами та горючими газами, а також під час миття та дегазації танків з-під нафтопродуктів закривають усі камбузні двері та ілюмінатори, які відкриваються на вантажну палубу або на палуби, що примикають до вантажної.

3.2.14. Оснащення та протипожежний режим у приміщеннях суднових комор установлюються залежно від характеру матеріалів, що там зберігають, і ступеня їх пожежної небезпеки.

3.2.15. Балони з горючими газами зберігаються окремо від балонів зі стисненим повітрям, киснем та іншими окислювачами, а також від балонів з токсичними газами. Зовнішня поверхня балонів має бути пофарбована в колір, що встановлений для певного газу.

3.2.16. Не дозволяється зберігати легкозаймисті рідини і горючі речовини в приміщеннях, де відсутня природна припливно-витяжна вентиляція. Вихідні отвори вентиляційних труб обладнуються арматурою, що перериває полум'я.

У цих приміщеннях дозволяється лише водяне, парове низького тиску або повітряне опалення.

На зовнішніх дверях цих приміщень наносять згідно з чинними стандартами знаки безпеки, що попереджують про небезпеку вибуху та забороняють застосування відкритого вогню, а також - напис із зазначенням вогнегасної речовини, котру дозволяється застосовувати під час пожежі.

Якщо кількість займистої рідини не перевищує 35 л, допускається її зберігання у металевих шафах або ящиках, у сталевих каністрах, що щільно закриваються.

Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпеку легкозаймистих рідин і горючих речовин, що зберігаються у коморах (шафах), порядок евакуації балонів і ємкостей з ними та правила їх гасіння.

3.2.17. Заправка ліхтарів і ламп, видача легкозаймистих рідин, гіпохлориту кальцію, хлорного вапна та інших речовин, що окислюються, проводиться у світлий час доби або за достатньої освітленості штатними електроосвітлювальними приладами. Ці роботи проводять за дозволом старшого помічника капітана та під контролем пожежного помічника (на суднах, де він передбачений штатним розписом) або вповноваженого на це помічника капітана, який отримав відповідний інструктаж, та за повідомленням вахтового помічника капітана. Норма видачі не повинна перевищувати витрати за добу.

Невикористані легкозаймисті рідини після закінчення роботи треба здавати в комори їхнього постійного зберігання.

3.2.18. Для комор, що рідко відвідуються (судновий архів, комори багажні, митні, культінвентарю тощо), розробляється графік їх огляду та перевірки стану, про виконання якого роблять відповідний запис у пожежно-контрольному формулярі.

3.2.19. У білизняних коморах не допускається зберігання навалом брудної та вологої білизни, стикання її з опалювальними та освітлювальними приладами. Чиста білизна зберігається на стелажах. Відстань між опалювальними та освітлювальними приладами та білизною, що зберігається, витримується не менше ніж 0,5 м.

Одяг та взуття сушаться тільки на спеціальних пристроях, якими обладнуються суднові сушильні приміщення.

Забороняється залишати сірники, запальнички та інші займисті предмети в одязі, що розміщується в сушильні.

3.2.20. Провізійні комори слід використовувати лише за призначенням з розміщенням у камерах і на стелажах видів провізії відповідно до будівельної специфікації.

3.2.21. Приміщення (кінозали) для перегляду кіно- і відеофільмів повинні бути спеціально обладнані. Демонстрація кіно- і відеофільмів на суднах дозволяється також на відкритій палубі. На суднах, що не мають спеціально обладнаних залів для глядачів і проекційних приміщень, дозволяється демонстрація кіно- та відеофільмів у громадських приміщеннях, що мають необхідні розміри, за умови виконання вимог відомчої пожежної охорони, зазначених під час видачі дозволу на демонстрацію.

Кіноплівка зберігається в окремому приміщенні, не суміжному з житловими каютами; на дверях його ззовні наноситься згідно з чинним стандартом знак безпеки, що забороняє застосування відкритого вогню. У проекційному приміщенні або біля проектора дозволено перебування комплекту кінострічок та відеокасет тільки для поточного сеансу.

До роботи на кіноапаратурі допускаються члени екіпажу, які мають кваліфікаційне посвідчення кіномеханіка (кінодемонстратора) та посвідчення, що підтверджує знання вимог пожежної безпеки і проходження пожежно-технічного мінімуму, з позначками про щорічну перевірку знань.

3.2.22. У приміщеннях фотолабораторії хімічні реактиви, відходи фотопаперу, плівки та інші горючі матеріали зберігаються в металевому ящику з кришкою або в металевій шафі та після закінчення робочого дня видаляються з приміщення фотолабораторії.

Фотопапір та фотоплівки можуть знаходитись у фотолабораторії тільки у витратних кількостях.

Електророзетки фотолабораторії повинні мати окремий захист з виводом сигнальних ламп назовні для контролю за роботою електричних приладів.

3.2.23. Робота сауни здійснюється лише з відома вахтової служби та під контролем відповідальної особи, призначеної за наказом капітана. Загальна тривалість роботи сауни повинна бути не більше ніж 8 годин на добу.

У разі виявлення несправностей в устаткуванні або появи ознак горіння (диму, запаху горілого, обвуглювання дерев'яного облицювання) слід негайно повідомити про це особі, яка відповідальна за експлуатацію сауни.

3.3. Машинні приміщення

3.3.1. У машинних приміщеннях необхідно стежити за справністю устаткування та пристроїв, які забезпечують герметичність контуру тих машинних приміщень, які захищені об'ємними засобами пожежогасіння. Зокрема забезпечуються:

плавне закриття та щільне прилягання дверей та кришок світлових люків;

надійна дія пристроїв для дистанційного закриття люків ззовні машинного приміщення;

наявність металевих щитків для закриття ілюмінаторів світлових люків;

справність закриття кільцевих просторів навколо димових і вихлопних труб у контурі кожуха димаря.

3.3.2. На бічних поверхнях кожного двигуна внутрішнього згорання у районі люків картера наноситься напис "Лючки відкривати через 20 хвилин після зупинки двигуна".

3.3.3. Промаслене ганчір'я складається в спеціальні металеві ящики, на які нанесено напис "Ящик для промасленого ганчір'я". Ящики очищаються після закінчення прибирання та кожної зміни вахти. Ящики для ганчір'я повинні бути місткістю не більше 0,125 куб.м, мати щільні кришки та встановлюватись не ближче ніж 1 м від трубопроводів, що нагріваються, частин машин і котельних установок.

Обтиральні сухі матеріали, що не вживались, зберігаються в спеціальних щільно закритих металевих ящиках з написом "Чисте ганчір'я, клоччя".

3.3.4. Видаткові мастильні матеріали в маслянках та в іншій дрібній тарі зберігаються в спеціальних металевих шафах або ящиках, що щільно закриваються, з написом "Мастильні матеріали".

3.3.5. Під час розбирання та чищення форсунок та паливних насосів користуються піддонами. Розбирати та чистити деталі, що знімаються, треба в місцях, які обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

Для опресування форсунок головних і допоміжних дизелів обладнується окреме приміщення або стенд із закритим прозорим ковпаком, забезпеченим самостійною витяжною вентиляцією.

3.3.6. Вентиляційні труби повинні мати справні закриття, а також приводи до них, спроможні цілком перекривати вентиляційні отвори. Вентиляційна система утримується в чистоті, регулярно очищається від нашарування мастил, пилу та бруду.

3.3.7. Обшиття та теплоізоляція котлів, пароперегрівників, вихлопних колекторів двигунів внутрішнього згорання та інших деталей, механізмів і трубопроводів, уключаючи фланцеві з'єднання, що нагріваються до високих температур, підтримуються у справному стані. Паливні трубки високого тиску розташовуються або захищаються так, щоб у разі їхнього ушкодження струмінь горючих речовин не потрапляв на нагріті поверхні.

3.3.8. Ємкості з підігрівом палива та мастила повинні мати термометри або інші пристрої для виміру температури. Температура підігрітого палива в цистернах, що сполучаються з атмосферою, повинна бути нижче його температури спалаху не менше ніж на 15 град.С.

3.3.9. Паливні та мастильні цистерни, їх перебірки, горловини, фланцеві з'єднання, запірні клапани, покажчики рівня, трубопроводи, піддони не повинні мати течі.

Запірні крани на мірильних трубках паливних і мастильних ємкостей повинні бути в постійно закритому стані.

Забороняються будь-які пристосування для утримання у відкритому стані швидкозапірних і самозапірних клапанів на мірильних трубках ємкостей.

Сигналізація на верхньому рівні на переливних і стічних міждонних цистернах повинна бути справною.

3.3.10. У разі виявлення витоку палива необхідно встановити піддон для його збирання та вжити заходів щодо усунення витоку.

3.3.11. Перед розпалюванням котла проводиться його вентилювання, про що вивішується попереджувальний напис.

У разі ручного розпалювання котлів на кожній топці має бути пристрій для гасіння запальників.

Дозволяється використовувати в машинних приміщеннях відкритий вогонь тільки з технологічною метою - для ручного запалювання котлів.

3.3.12. У приміщеннях аварійного дизель-генератора дотримується протипожежний режим, загальний для машинних приміщень.

3.3.13. Забороняється скупчення горючих речовин у ллялах і під пайолами.

3.4. Виробничі приміщення

3.4.1. У токарних і слюсарних приміщеннях та електромайстернях виконуються вимоги пожежної безпеки, установлені для машинних приміщень.

Робота в майстернях з горючими речовинами дозволяється тільки за наявності над місцем роботи включеної вибухобезпечної примусової витяжної вентиляції.

Гас та інші розчинники зберігаються в щільно закритій посуді, яка не б'ється і встановлена в металевий ящик, та в кількості, що не перевищує потреби за добу.

3.4.2. Лісоматеріали та заготовки в теслярній майстерні зберігаються на стелажах або підкладках.

Горючі речовини (лаки, фарби, оліфа, горючі клеї) можуть знаходитись у теслярній майстерні в кількостях, що не перевищують потреби за зміну. Їх зберігають у щільно закритих посудинах, які встановлюють та закріплюють на стелажах.

Після закінчення робочого дня приміщення майстерні очищується від стружки, сміття та обтирального матеріалу, горючі матеріали здаються в малярську.

3.4.3. Клеєварки та інші електронагрівальні прилади розташовуються поза приміщенням теслярні. У разі відсутності такої можливості допускається установка клеєварки в теслярні в спеціальному металевому ящику або шафі, що обладнані витяжною вентиляцією.

3.4.4. Робота інсинератора здійснюється за дозволом вахтового помічника та з відома старшого механіка. Час початку та закінчення роботи інсинератора фіксується в журналі машинного відділення.

Роботу інсинератора проводить відповідальна особа із складу екіпажу з дотриманням заходів пожежної безпеки, визначених технологічною інструкцією.

У приміщенні інсинератора забороняється зберігати сміття та предмети, призначені для спалювання.

3.4.5. Збирати сміття та предмети, призначені для спалювання, треба в спеціально виділеному приміщенні або бункері-накопичувачі, установленому на відкритій палубі.

3.4.6. Установки, що працюють на скрапленому газі, використовуються на судні тільки для господарських потреб: готування їжі та у водопідігрівачах, що споживають не більше 1,5 кг скрапленого газу за годину.

Усе обладнання суднових побутових газових установок, уключаючи газопроводи, повинне мати надійне кріплення. Відстань від газових приладів до перебірок повинна бути не менше ніж 75 мм.

3.4.7. Гази та їх суміші, які використовуються на суднах для господарських потреб, повинні бути такими, що допущені до застосування як побутове пальне та відповідати вимогам національних стандартів.

3.4.8. У разі надходження на судно балонів зі скрапленим газом адміністрація судна повинна отримати від постачальника сертифікат про склад газу, що постачається, перевірити стан балонів, наявність маркування щодо випробування та терміну придатності, справність запірної апаратури.

3.4.9. Балони на суднах зберігаються у спеціальних приміщеннях на відкритій палубі. Це приміщення повинно мати ефективну природну вентиляцію, електричне освітлення та електричне обладнання. Температура в приміщенні не повинна перевищувати 50 град.С. Для контролю температури в приміщенні має бути термометр, що видно ззовні. На дверях згідно з чинним стандартом наносяться знаки безпеки, що попереджають про небезпеку вибуху та забороняють застосування відкритого вогню та куріння.

Електричне обладнання в приміщенні зберігання балонів із скрапленими газами повинно бути вибухозахищеним.

3.4.10. Біля виходу з приміщення для зберігання балонів на трубопроводі скрапленого газу повинен бути запірний кран або клапан, який управляється ззовні приміщення. Цей кран або клапан повинен мати обмежувач повороту та вказівник положення пробки.

3.4.11. Трубопроводи скрапленого газу від балонів до редукційних клапанів повинні випробуватися на судні повітрям тиском 1,7 МПа.

Трубопроводи скрапленого газу від редукційних клапанів до споживачів газу після монтажу, а також після кожного огляду випробуються на судні на щільність повітрям тиском 0,02 МПа.

3.4.12. Побутовими установками скрапленого газу допускається обладнувати всі судна, за винятком маломірних суден з бензиновими двигунами, призначених для перевезення пасажирів.

3.5. Електрообладнання суден

3.5.1. Підключення суден до берегової електричної енергосистеми виконується тільки з дозволу адміністрації порту, заводу або іншого берегового об'єкта, до мережі якого проводять підключення.

На період електропостачання судна від берегових мереж передбачається можливість запуску суднових пожежних електронасосів та інших засобів пожежогасіння.

3.5.2. Трансформатори, генератори, електродвигуни та інші електричні машини повинні мати надійне кріплення до суднових конструкцій і заземлення, а кабелі до них - справний стан захисту від короткого замикання та перевантажень.

3.5.3. У кожного запобіжника або автоматичного вимикача на розподільному щиті зазначаються споживачі електричного ланцюга, що захищається, а також розрахункові параметри захисних пристроїв електричного ланцюга та плавких вставок або величина струму розчіплювачів автоматичних вимикачів.

3.5.4. На суднах зберігається необхідний запас захисних пристроїв електричних ланцюгів, однотипних з тими, що експлуатуються. Забороняється заміна захисних пристроїв електричних ланцюгів саморобними вставками та перемичками.

3.5.5. Під час роботи електричних машин необхідно стежити за їх нагріванням відповідно до вимог і норм з їх експлуатації, а також за нагріванням підшипників і контактних з'єднань і вживати заходів для дотримання режиму їх безперебійної роботи.

Знеструмлення електричних машин здійснюється з урахуванням вимог правил їх технічної експлуатації, а також при появі диму або вогню на електроспоживачах.

3.5.6. На внутрішніх сторонах групових розподільних щитів і збірках запобіжників освітлювальних мереж указуються приміщення (споживачі), які вони обслуговують, і схеми електричних мереж.

3.5.7. У всіх суднових приміщеннях, місцях і просторах, освітлення яких є важливим для забезпечення безпеки плавання, керування механізмами та пристроями, життя та евакуації пасажирів і екіпажу, установлюються стаціонарні світильники основного освітлення.