Про затвердження Державних санітарних правил і норм "Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур"

9.1. Відповідальним за організацію радіаційного контролю (далі - РК) при проведенні медичних рентгенологічних процедур є керівник лікувально-профілактичного закладу, фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності.

Радіаційний контроль здійснюється з метою отримання інформації про дози опромінення персоналу та пацієнтів.

9.2. Основними завданнями РК є:

визначення кількісних і якісних характеристик рентгенівського випромінювання, яке використовується з діагностичною або лікувальною метою;

контроль потужності доз випромінювання на робочих місцях персоналу, у суміжних приміщеннях і на території;

контроль захисної ефективності пересувних та індивідуальних засобів радіаційного захисту. Проводиться не рідше одного разу на два роки;

індивідуальний дозиметричний контроль осіб категорії А;

визначення доз, отриманих пацієнтами при проведенні різних видів рентгенологічних процедур.

9.3. З метою фіксації досягнутого рівня радіаційної безпеки в закладі на виконання вимог пункту 5.7 НРБУ-97 та пункту 14.6 ОСПУ-2005 встановлюються контрольні рівні (далі - КР). КР установлюються керівником лікувально-профілактичного закладу, фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності за узгодженням з територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері гігієни праці та функцій із здійснення контролю робочих місць і доз опромінення працівників. Значення КР повинні бути нижчими за відповідні ліміти доз для кожної категорії осіб, які опромінюються. При перевищенні КР керівником закладу охорони здоров'я, фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності проводиться розслідування причин їх перевищення.

9.4. РК у рентгенівських відділеннях (кабінетах) проводять: територіальні РРВ, штатна служба радіаційної безпеки (спеціально призначена особа в закладі) або організація, що уповноважена (атестована) на право проведення таких вимірювань.

9.5. РК проводиться на етапах:

введення рентгенівського кабінету в експлуатацію;

повсякденної експлуатації рентгенівських апаратів;

зміни умов експлуатації рентгенівського кабінету або апарата.

9.6. Заклади охорони здоров'я, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності погоджують з територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері гігієни праці та функцій із здійснення контролю робочих місць і доз опромінення працівників графік і обсяг РК при повсякденній експлуатації рентгенівського кабінету.

9.7. При введенні рентгенівського кабінету в експлуатацію проводять такі види РК:

контроль потужності дози випромінювання на робочих місцях персоналу;

контроль захисних властивостей пересувних і стаціонарних засобів захисту;

контроль потужності дози випромінювання в суміжних з процедурною рентгенівського кабінету приміщеннях і територіях;

контроль радіаційного виходу випромінювача.

9.8. Результати РК при введенні рентгенівського кабінету в експлуатацію оформляються протоколом дозиметричного контролю засобів захисту в рентгенівськму кабінеті, суміжних приміщеннях і на прилеглих територіях у 4 примірниках за формою, наведеною у додатку 10 до цих Правил, які зберігаються в рентгенівському відділенні (кабінеті), службі радіаційної безпеки (в особи, відповідальної за РК) медичного закладу, територіальному РРВ та територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гігієни праці та функцій із здійснення контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

9.9. При повсякденній експлуатації рентгенівського кабінету проводиться РК, який поділяється на:

періодичний;

поточний;

позаплановий (аварійний).

9.10. Періодичний РК здійснюється територіальним РРВ і проводиться не рідше 1 разу на 2 роки і передбачає:

перевірку радіаційного виходу рентгенівського апарата за допомогою прямих вимірювань - перед початком експлуатації нової трубки і далі 1 раз на 2 роки;

перевірку правильності розрахунку чи вимірювань ефективних доз, одержуваних пацієнтами при рентгенологічних процедурах;

контроль потужності доз випромінювання на робочих місцях персоналу, у приміщеннях і на території, суміжних з процедурною рентгенівського кабінету;

контроль захисних властивостей індивідуальних засобів захисту персоналу і пацієнтів;

контроль за променевим навантаженням персоналу, пацієнтів і осіб, що періодично беруть участь у проведенні спеціальних рентгенологічних досліджень (хірурги, анестезіологи та ін.) у процесі рентгенівської діагностики та рентгенотерапії.

Періодичний РК на робочих місцях і в суміжних приміщеннях вибірково проводять територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері гігієни праці та функцій із здійснення контролю робочих місць і доз опромінення працівників при здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

9.11. Поточний РК включає:

контроль потужності доз випромінювання на робочих місцях персоналу, у приміщеннях і на території суміжних з процедурною;

індивідуальний дозиметричний контроль персоналу, пацієнтів і осіб, що періодично беруть участь в проведенні спеціальних рентгенологічних досліджень (хірурги, анестезіологи та ін.).

9.12. У разі великих обсягів виконання рентгенологічних процедур керівником закладу охорони здоров'я створюється штатна (об'єктова) служба радіаційної безпеки або призначається особа, відповідальна за РК, яка здійснює поточний РК. Положення про службу радіаційної безпеки (посадову інструкцію особи, відповідальної за радіаційний контроль), у якому визначені права і обов'язки служби (особи), обсяг і періодичність РК, затверджує керівник закладу охорони здоров'я, фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності за погодженням з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гігієни праці та функцій із здійснення контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

9.13. Індивідуальний дозиметричний контроль осіб категорії А проводиться у випадках, коли ці особи можуть отримувати дози більше ніж 10 мЗв/рік. Жінкам до 45 років проводять індивідуальний дозиметричний контроль незалежно від очікуваної річної дози.

Індивідуальний дозиметричний контроль осіб категорії А проводитися постійно з реєстрацією результатів замірів 1 раз на квартал.

Індивідуальні річні дози опромінення персоналу необхідно фіксувати в карті обліку індивідуальної дози опромінення персоналу категорії А та/або в електронній базі даних. Карта обліку індивідуальної дози опромінення персоналу категорії А, форма якої наведена в додатку 11, та відповідна інформація в електронній базі даних повинні зберігатися до моменту досягнення робітником 75-річного віку, але не менше ніж 30 років після звільнення працівника. Картка обліку доз працівника в разі переходу його до іншого закладу повинна передаватися на нове місце роботи.

9.14. Позаплановий (аварійний) РК здійснюється службою радіаційної безпеки (особою, відповідальною за РК) і територіальним РРВ при зміні умов експлуатації рентгенівського кабінету (зміна призначення суміжних приміщень, заміна трубки, захисних засобів, при аварійних ситуаціях та ін.). Обсяг РК визначається характером зміни умов експлуатації кабінету.

9.15. Вимірювання потужності дози на робочих місцях персоналу, у приміщеннях і на територіях, суміжних з процедурною рентгенівського кабінету, повинні проводитися при стандартних значеннях анодної напруги, значення яких наведені в пункті 3.7 цих Правил, величині сили анодного струму не менше 2 мА й наявності додаткових фільтрів - 2 мм Al та 2 мм Cu для рентгенодіагностичних та рентгенотерапевтичних апаратів відповідно.

9.16. Усі дозиметричні вимірювання проводять з використанням тканиноеквівалентних (водяних) фантомів:

у рентгенодіагностичних кабінетах загального та спеціального призначення, рентгенотерапевтичних кабінетах, а також при контролі палатних рентгенівських апаратів - розмірами 25 х 25 х 15 см;

у флюорографічних кабінетах - розмірами 25х 25 х 7,5 см;

при контролі рентгеностоматологічних апаратів діаметром 15 см і висотою 20 см;

у кабінетах мамографії з штатними фантомами в комплекті з мамографічними рентгенівськими апаратами (допускається використання як фантома пакета з пластику об'ємом 200 мл, заповненого водою);

у кабінетах комп'ютерної томографії й остеоденситометрії - штатними фантомами в комплекті з комп'ютерними томографами й остеоденситометрами.

9.17. За наявності та при використанні персоналом засобів індивідуального і колективного захисту всі вимірювання необхідно проводити за цими засобами.

РК на робочих місцях персоналу безпосередньо біля рентгенодіагностичного апарата проводиться на ділянках розмірами 60 х 60 см при вертикальному й горизонтальному положеннях поворотного стола-штатива в точках, розташованих на висоті (см):

При проведенні повторного контролю допускається вимірювати потужність дози в фіксованих точках на висоті 160, 80, 30 і 140, 50, 30 см при горизонтальному й вертикальному положеннях поворотного стола-штатива.

9.18. При проведенні вимірювань необхідно за допомогою діафрагми встановити на приймачі зображення рентгенівського випромінювання поле розміром 18 х 18 см.

9.19. При радіаційному контролі в флюорографічних кабінетах вимірювання потужності дози проводять на відстані 20 см від поверхні кабіни й флюорографічної камери, 60 см від кожуха рентгенівської трубки, на висоті 30, 80, 120 і 160 см від поверхні підлоги. Відстань між точками вимірювань у горизонтальній площині має бути не більше 50 см.

9.20. При РК в приміщеннях, де розташовані дентальні, мамографічні та інші спеціалізовані рентгенівські апарати, вимірювання потужності дози необхідно проводити на робочих місцях, тобто на ділянках фактичного перебування персоналу під час проведення рентгенологічних процедур.

9.21. У кожній точці проводиться не менше трьох вимірювань і обчислюється середнє значення потужності дози.

9.22. Забороняється проведення вимірювань на робочих місцях персоналу без використання засобів індивідуального захисту.

9.23. При проведенні РК в рентгенотерапевтичних кабінетах і кабінетах комп'ютерної томографії вимірювання проводять тільки в приміщеннях і на територіях, суміжних з процедурною.

9.24. У приміщеннях, суміжних з процедурною рентгенівського кабінету, вимірювання потужності дози проводять при реально використовуваному напрямку прямого пучка випромінювання:

у приміщенні, розташованому над процедурною на висоті 80 см від підлоги, у точках прямокутної сітки з кроком 1 м;

у приміщенні, розташованому під процедурною на висоті 200 см від підлоги, у точках прямокутної сітки з кроком 1 м;

у приміщеннях, суміжних по горизонталі, впритул до стін на висоті 160, 120, 80 см по всій довжині стіни з кроком 1,0 м (те саме для зовнішньої сторони стіни процедурної).

Вимірювання потужності дози проводять також на стиках захисних огороджень, у дверних прорізах, оглядових та зовнішніх вікнах і отворах технологічного призначення.

9.25. Визначення потужності дози в житлових приміщеннях, суміжних з рентгеностоматологічним кабінетом, проводиться за результатами вимірювань усередині рентгеностоматологічного кабінету на поверхнях стаціонарних захисних огороджень з врахуванням кратностей послаблення, закладених у розрахунках радіаційного захисту проекту.

9.26. Для оцінки результатів радіаційного контролю виміряні значення потужності дози приводяться до значення стандартного робочого навантаження, мкЗв/год:

де

Dn - значення потужності дози, приведене до стандартного робочого навантаження апарата;

Dвимір - виміряне значення потужності дози;

W - робоче навантаження (мА x хв/тижд) (пункти 3.7 та 8.1 цих Правил);

1800 - час роботи персоналу категорії А, хв/тижд;

Iвимір - значення струму, установлене під час вимірювання, мА.

Розраховане значення Dn порівнюють з величинами допустимої потужності дози (ДПДА), значення яких наведені в пункті 3.8 цих Правил.

9.27. Якщо отримані значення Dn перевищують значення ДПД у приміщеннях і на територіях, суміжних з процедурною рентгенівського кабінету, необхідно перевірити відповідність розміщення рентгенівського устаткування технічному проекту. Водночас необхідно насамперед звернути увагу на напрямок первинного пучка випромінювання, тому що при розрахунку захисту вводиться коефіцієнт спрямованості N, значення якого в напрямку розсіяного випромінювання дорівнює 0,05.

9.28. Виміряні значення потужності дози на робочих місцях служать підставою для встановлення режиму роботи персоналу при проведенні рентгенологічних досліджень.

9.29. Про всі виявлені порушення вимог радіаційної безпеки служба радіаційної безпеки (особа, відповідальна за РК) повинна повідомляти керівника закладу, фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності з метою оперативного їх усунення.

9.30. При проведенні РК необхідно використовувати засоби вимірювань рентгенівського випромінювання з енергією 15-140 кеВ при основній похибці не більше +- 20%, що мають чинне свідоцтво про державну метрологічну повірку.

9.31. При роботі рентгенівських апаратів керівник закладу охорони здоров'я, фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язані забезпечити безпечну їх експлуатацію. З цією метою керівник закладу охорони здоров'я, фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності щороку укладає договір з відповідною організацією про профілактичне обслуговування і ремонт рентгенівського устаткування.

Метою профілактичного обслуговування є:

періодичний інструментальний контроль технічних параметрів медичного рентгенівського устаткування, що знаходиться в експлуатації;

поточний контроль експлуатаційних параметрів рентгенівського устаткування (випробування на стабільність параметрів).

9.32. Результати контролю технічних параметрів вносяться в контрольно-технічний журнал, форма якого наведена у пункті 1.20 цих Правил.

10.1. Для забезпечення безпечних умов проведення рентгенологічних досліджень необхідно вживати заходів захисту від впливу електричного струму, свинцю та інших шкідливих нерадіаційних факторів, а також проводити протипожежні та протиепідемічні заходи.

10.2. Електрична безпека технічного оснащення, уключаючи персональні комп'ютери, забезпечується використанням електричних розеток із заземленим контактом.

10.3. Устаткування процедурної рентгенівського кабінету має цілком унеможливлювати контакт персоналу й пацієнтів з відкритими струмонесучими частинами електричних ланцюгів в експлуатаційних умовах. Доступні для дотику заземлені комунікаційні пристрої, наприклад батареї опалення, мають бути закриті ізоляційними щитами.

10.4. Електричні кабелі й дроти від кімнати управління до процедурної мають прокладатися в підпідлогових каналах або надпідлогових коробах, залишаючи підлогу вільною у місцях переміщення пацієнта, персоналу, апаратури й каталки. У рентген-операційних вихідні люки підпідлогових каналів необхідно герметизувати.

10.5. У процедурній, кімнаті управління й фотолабораторії слід застосовувати загальну шину заземлення (контур повторного заземлення), виконану зі сталевої смуги перетином не менше 4 х 25 мм, з'єднану із заземлювальним пристроєм будинку. Опір заземлювального пристрою розтіканню струму не повинен перевищувати 4 Ом, якщо в описі на апаратуру не обумовлені менші значення. Усі металеві частини стаціонарної рентгенівської апаратури й устаткування, що можуть бути під напругою (металеві корпуси високовольтного генератора, низьковольтної шафи і штативів, пристроїв для фотообробки, сушильних шаф тощо), повинні бути приєднані до шини заземлення мідним дротом перетином не менше 4 мм-2. Сама шина (контур повторного заземлення) має бути об'єднана з нейтральним дротом сітьового живлення біля комутаційного апарата.

Інші електроприлади й апарати (дентальні, палатні та ін.) допускається приєднувати до заземлення через штепсельні розетки з додатковим заземлювальним контактом, євростандарт. Не допускається використовувати як заземлювач арматуру водопровідної й опалювальної мережі. Заземлювальний контур не потрібний, якщо в конструкції апарата передбачений заземлювальний провідник.

Періодичність перевірки опору контуру заземлення - 1 раз на рік.

10.6. У рентген - операційній допускається заміна контуру повторного захисного заземлення на пластину вирівнювання потенціалів, до якої приєднують усі заземлювальні та занулювальні провідники від апаратури, що використовується.

10.7. Процедурна кабінету має постачатися електричною трифазною мережею 380/220 В, 50 Гц або однофазною мережею 220 В, 50 Гц з повторним заземленням нульового дроту мережі залежно від застосовуваних апаратів. Відхилення сітьової напруги від номінального значення при непрацюючому апараті має не перевищувати +-10%, а відхилення частоти +-1 Гц.

10.8. Опір мережі має відповідати номінальній потужності рентгенівського живильного пристрою з трифазною схемою випрямлення.

Максимально припустимий електричний опір мережі залежно від номінальної потужності апаратури наведено у таблиці 9.

Ці вимоги не поширюються на апарати зі середньочастотною схемою випрямлення та ємнісними накопичувачами.

Періодичність випробувань - 1 раз на рік.

10.9. Підключення кабінету комп'ютерної томографії виконується на напругу 380/220 В, 50 Гц за окремим фідером залежно від застосовуваного апарата.

10.10. Апаратуру необхідно приєднувати до мережі комутаційним апаратом, при розмиканні (вимиканні) якого всі без винятку частини апаратури мають знеструмлюватися. Розімкнуте положення комутаційного апарата має бути чітко видно.

10.11. Відстань між комутаційним апаратом (рубильником) і пультом управління має не перевищувати 1,5 м. Допускається розміщення в процедурній для флюороскопії кнопки аварійного відключення апарата на відстані не більше 2 м від робочого місця лікаря біля поворотного стола-штатива.

10.12. У фотолабораторіях і рентген-операційних комутаційний пристрій та інші пускачі електромережі мають розміщуватися на висоті не менше 1,6 м від рівня підлоги, розетки електромережі із заземлювальним контактом - 1,2 м.

10.13. У рентгенівських кабінетах (відділеннях), що споруджуються, необхідно застосовувати електричні розетки із заземлювальним контактом і пристроєм захисного відключення. Штепсельні розетки у фотолабораторії мають застосовуватися в захисному виконанні.

10.14. У приміщеннях рентгенівського кабінету не допускається наявність відкритих свинцевих поверхонь або поверхонь, що містять свинець. При виборі засобів захисту від випромінювання слід віддавати перевагу сучасним захисним матеріалам.

Уміст свинцю в повітрі кабінетів та на поверхні обладнання необхідно контролювати 1 раз на рік. Концентрація свинцю в повітрі кабінетів не повинна перевищувати встановлені нормативи для атмосферного повітря (0,0003 мг/м-3), на поверхні обладнання - не допускається.

З метою запобігання надходження свинцю до організму персоналу необхідно:

індивідуальні засоби захисту з просвинцьованої резини поміщати в чохли з плівки або клейонки;

поверхню стаціонарних захисних пристроїв, які вироблені із свинцю, покривати подвійним шаром масляної або емалевої фарби;

під рукавички з просвинцьованої резини одягати бавовняні рукавички;

після роботи з засобами індивідуального захисту з просвинцьованої резини ретельно вимити руки теплою водою з милом.

10.15. Рівень шуму від технічного оснащення процедурної не повинен перевищувати при непрацюючій апаратурі 50 дБА, при працюючій - 60 дБА.

10.16. Припустима температура елементів технічного оснащення:

10.17. Стельове кріплення елементів технічного оснащення необхідно виконувати повною кількістю відповідного кріплення й забезпечувати не менше ніж десятикратний запас за навантаженням. Пересувні апарати мають зберігати стійкість при нахилі підлоги до 15°. Рухомі частини апарата повинні мати обмежник сили притиску до 300 Н. Зусилля переміщення розгальмованих елементів не повинно перевищувати 40 Н. Переміщення рентгенівських апаратів має здійснюватися відповідно до норм навантаження при переміщенні вантажів.

10.18. Кожен рентгенівський кабінет необхідно забезпечити вуглекислотними вогнегасниками типу ОУ-2 та створити вільний доступ до засобів пожежогасіння. Кількість і місце розташування вогнегасників погоджують з органами нагляду за пожежною безпекою.

10.19. Заповнений трансформаторною олією генераторний бак не належить до пожежонебезпечних пристроїв. Періодичність перевірки трансформаторної олії на діелектричну міцність встановлюється згідно з експлуатаційними документами виробника на апаратуру.

10.20. У рентгенівському кабінеті не дозволяється використовувати відкритий вогонь, зберігати браковані знімки й обрізки плівок у відкритому вигляді, складати плівки поблизу вікон, електроламп і приладів опалення.

10.21. Для дотримання санітарно-гігієнічного режиму в рентгенкабінеті необхідно проводити профілактичну поточну і заключну дезінфекцію, а також поточне і генеральне прибирання із застосуванням 1-2% розчину оцтової кислоти, мийних та дезінфекційних засобів.

Генеральне прибирання та дезінфекція проводяться згідно з графіком, затвердженим керівником лікувально-профілактичного закладу.

__________

Примітка.

Перші дві графи журналу заповнює персонал рентгенівського кабінету, інші - фахівець організації, що здійснює сервісне обслуговування встановленої в кабінеті апаратури.

__________

Примітка.

За відсутності в процедурній природного освітлення в ній встановлюють бактерицидні лампи з розрахунку 1 лампа на 10 м-2.