10.1. Для забезпечення безпечних умов проведення рентгенологічних досліджень необхідно вживати заходів захисту від впливу електричного струму, свинцю та інших шкідливих нерадіаційних факторів, а також проводити протипожежні та протиепідемічні заходи.
10.2. Електрична безпека технічного оснащення, уключаючи персональні комп'ютери, забезпечується використанням електричних розеток із заземленим контактом.
10.3. Устаткування процедурної рентгенівського кабінету має цілком унеможливлювати контакт персоналу й пацієнтів з відкритими струмонесучими частинами електричних ланцюгів в експлуатаційних умовах. Доступні для дотику заземлені комунікаційні пристрої, наприклад батареї опалення, мають бути закриті ізоляційними щитами.
10.4. Електричні кабелі й дроти від кімнати управління до процедурної мають прокладатися в підпідлогових каналах або надпідлогових коробах, залишаючи підлогу вільною у місцях переміщення пацієнта, персоналу, апаратури й каталки. У рентген-операційних вихідні люки підпідлогових каналів необхідно герметизувати.
10.5. У процедурній, кімнаті управління й фотолабораторії слід застосовувати загальну шину заземлення (контур повторного заземлення), виконану зі сталевої смуги перетином не менше 4 х 25 мм, з'єднану із заземлювальним пристроєм будинку. Опір заземлювального пристрою розтіканню струму не повинен перевищувати 4 Ом, якщо в описі на апаратуру не обумовлені менші значення. Усі металеві частини стаціонарної рентгенівської апаратури й устаткування, що можуть бути під напругою (металеві корпуси високовольтного генератора, низьковольтної шафи і штативів, пристроїв для фотообробки, сушильних шаф тощо), повинні бути приєднані до шини заземлення мідним дротом перетином не менше 4 мм-2. Сама шина (контур повторного заземлення) має бути об'єднана з нейтральним дротом сітьового живлення біля комутаційного апарата.
Інші електроприлади й апарати (дентальні, палатні та ін.) допускається приєднувати до заземлення через штепсельні розетки з додатковим заземлювальним контактом, євростандарт. Не допускається використовувати як заземлювач арматуру водопровідної й опалювальної мережі. Заземлювальний контур не потрібний, якщо в конструкції апарата передбачений заземлювальний провідник.
Періодичність перевірки опору контуру заземлення - 1 раз на рік.
10.6. У рентген - операційній допускається заміна контуру повторного захисного заземлення на пластину вирівнювання потенціалів, до якої приєднують усі заземлювальні та занулювальні провідники від апаратури, що використовується.
10.7. Процедурна кабінету має постачатися електричною трифазною мережею 380/220 В, 50 Гц або однофазною мережею 220 В, 50 Гц з повторним заземленням нульового дроту мережі залежно від застосовуваних апаратів. Відхилення сітьової напруги від номінального значення при непрацюючому апараті має не перевищувати +-10%, а відхилення частоти +-1 Гц.
10.8. Опір мережі має відповідати номінальній потужності рентгенівського живильного пристрою з трифазною схемою випрямлення.
Максимально припустимий електричний опір мережі залежно від номінальної потужності апаратури наведено у таблиці 9.
Таблиця 9
| Номінальна потужність (за 0,1 с), кВт | Електричний опір мережі, Ом | |
| для мережі 380 В | для мережі 220 В | |
| 16 | 1,0 | 0,33 |
| 20 | 0,8 | 0,25 |
| 32 | 0,5 | 0,16 |
| 40 | 0,4 | 0,12 |
| 50 | 0,3 | 0,10 |
| 75 | 0,2 | - |
| 100 | 0,15 | - |
| 150 | 0,1 | - |
Ці вимоги не поширюються на апарати зі середньочастотною схемою випрямлення та ємнісними накопичувачами.
Періодичність випробувань - 1 раз на рік.
10.9. Підключення кабінету комп'ютерної томографії виконується на напругу 380/220 В, 50 Гц за окремим фідером залежно від застосовуваного апарата.
10.10. Апаратуру необхідно приєднувати до мережі комутаційним апаратом, при розмиканні (вимиканні) якого всі без винятку частини апаратури мають знеструмлюватися. Розімкнуте положення комутаційного апарата має бути чітко видно.
10.11. Відстань між комутаційним апаратом (рубильником) і пультом управління має не перевищувати 1,5 м. Допускається розміщення в процедурній для флюороскопії кнопки аварійного відключення апарата на відстані не більше 2 м від робочого місця лікаря біля поворотного стола-штатива.
10.12. У фотолабораторіях і рентген-операційних комутаційний пристрій та інші пускачі електромережі мають розміщуватися на висоті не менше 1,6 м від рівня підлоги, розетки електромережі із заземлювальним контактом - 1,2 м.
10.13. У рентгенівських кабінетах (відділеннях), що споруджуються, необхідно застосовувати електричні розетки із заземлювальним контактом і пристроєм захисного відключення. Штепсельні розетки у фотолабораторії мають застосовуватися в захисному виконанні.
10.14. У приміщеннях рентгенівського кабінету не допускається наявність відкритих свинцевих поверхонь або поверхонь, що містять свинець. При виборі засобів захисту від випромінювання слід віддавати перевагу сучасним захисним матеріалам.
Уміст свинцю в повітрі кабінетів та на поверхні обладнання необхідно контролювати 1 раз на рік. Концентрація свинцю в повітрі кабінетів не повинна перевищувати встановлені нормативи для атмосферного повітря (0,0003 мг/м-3), на поверхні обладнання - не допускається.
З метою запобігання надходження свинцю до організму персоналу необхідно:
індивідуальні засоби захисту з просвинцьованої резини поміщати в чохли з плівки або клейонки;
поверхню стаціонарних захисних пристроїв, які вироблені із свинцю, покривати подвійним шаром масляної або емалевої фарби;
під рукавички з просвинцьованої резини одягати бавовняні рукавички;
після роботи з засобами індивідуального захисту з просвинцьованої резини ретельно вимити руки теплою водою з милом.
10.15. Рівень шуму від технічного оснащення процедурної не повинен перевищувати при непрацюючій апаратурі 50 дБА, при працюючій - 60 дБА.
10.16. Припустима температура елементів технічного оснащення:
Таблиця 10
| Елемент | Температура, °С |
| Що вводиться до порожнин тіла | 50 |
| Доступний для дотику | 60 |
| Корпус випромінювача | 70 |
10.17. Стельове кріплення елементів технічного оснащення необхідно виконувати повною кількістю відповідного кріплення й забезпечувати не менше ніж десятикратний запас за навантаженням. Пересувні апарати мають зберігати стійкість при нахилі підлоги до 15°. Рухомі частини апарата повинні мати обмежник сили притиску до 300 Н. Зусилля переміщення розгальмованих елементів не повинно перевищувати 40 Н. Переміщення рентгенівських апаратів має здійснюватися відповідно до норм навантаження при переміщенні вантажів.
10.18. Кожен рентгенівський кабінет необхідно забезпечити вуглекислотними вогнегасниками типу ОУ-2 та створити вільний доступ до засобів пожежогасіння. Кількість і місце розташування вогнегасників погоджують з органами нагляду за пожежною безпекою.
10.19. Заповнений трансформаторною олією генераторний бак не належить до пожежонебезпечних пристроїв. Періодичність перевірки трансформаторної олії на діелектричну міцність встановлюється згідно з експлуатаційними документами виробника на апаратуру.
10.20. У рентгенівському кабінеті не дозволяється використовувати відкритий вогонь, зберігати браковані знімки й обрізки плівок у відкритому вигляді, складати плівки поблизу вікон, електроламп і приладів опалення.
10.21. Для дотримання санітарно-гігієнічного режиму в рентгенкабінеті необхідно проводити профілактичну поточну і заключну дезінфекцію, а також поточне і генеральне прибирання із застосуванням 1-2% розчину оцтової кислоти, мийних та дезінфекційних засобів.
Генеральне прибирання та дезінфекція проводяться згідно з графіком, затвердженим керівником лікувально-профілактичного закладу.
| В.о. Директора Департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров'я України | Л.М. Мухарська |
Додаток 1
до пункту 1.19 Правил
САНІТАРНИЙ ПАСПОРТ
на право експлуатації рентгенівського кабінету (зберігання та експлуатації пересувних і переносних (палатних) рентгенівських апаратів)
( Див. текст )
| В. о. директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України | Л.М. Мухарська |
Додаток 2
до пункту 1.20 Правил
ТЕХНІЧНИЙ ПАСПОРТ
рентгенівського кабінету
( Див. текст )
Додаток 3
до пункту 1.20 Правил
КОНТРОЛЬНО-ТЕХНІЧНИЙ ЖУРНАЛ
на рентгенівський апарат
| Дата, час | Зауваження персоналу і рішення про подальшу експлуатацію | Вид несправності, спосіб усунення | Можливість та умови експлуатації | Підпис техніка, дата |
__________
Примітка.
Перші дві графи журналу заповнює персонал рентгенівського кабінету, інші - фахівець організації, що здійснює сервісне обслуговування встановленої в кабінеті апаратури.
Додаток 4
до пункту 2.6 Правил
СКЛАД
та площі приміщень рентгенологічного відділення
__________
-1 Прирозміщенні додаткових функціональних, програмувальних і обчислювальних пристроїв і приладів площу слід збільшувати залежно від їх габаритних розмірів.
-2 При двох і більше рентгенодіагностичних процедурних площу слід збільшувати на 4 м-2 на кожну процедурну більше однієї.
-3 При кількості апаратів більше 2 слід збільшувати площу на 2 м-2 на кожний апарат.
Додаток 5
до пункту 2.12 Правил
ТЕМПЕРАТУРА
і кратність повітрообміну в приміщеннях рентгенологічного (відділення) кабінету
Таблиця 1
Освітленість робочих місць у приміщеннях рентгенівського кабінету
Таблиця 2
__________
Примітка.
За відсутності в процедурній природного освітлення в ній встановлюють бактерицидні лампи з розрахунку 1 лампа на 10 м-2.
Додаток 6
до пунктів 3.4, 3.10 та 3.12 Правил
ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ
для розрахунку стаціонарного захисту
Значення радіаційного виходу Н на відстані 1 м від фокуса рентгенівської трубки (анодна напруга постійна, сила анодного струму - 1,0 мА, додатковий фільтр - 2 мм Al, для 250 кВ - 0,5 мм Cu)
Таблиця 1
| Анодна напруга, кВ | 40 | 50 | 75 | 100 | 150 | 200 | 250 |
| Радіаційний вихід, Н мГр x м-2/(мА x хв) | 2 | 3 | 6,3 | 9 | 18 | 25 | 20 |
Свинцеві еквіваленти захисту залежно від кратності ослаблення випромінювання
Таблиця 2
Свинцеві еквіваленти будівельних матеріалів, що використовуються для захисту від випромінювання
Таблиця 3
__________
Примітки:
1. При визначенні свинцевого еквівалента матеріалів для значень анодних напруг, не вказаних у таблиці, можна використовувати метод лінійної інтерполяції.
2. Свинцевий еквівалент просвинцьованої гуми густиною 3,3 г/см-3 - 0,2 мм Pb, густиною 5,8 г/см-3 - 0,45 мм Pb.
Матеріал рентгенозахисний з просвинцьованого пластику ППС-73
Таблиця 4
| Найменування | Тип | Розмір, мм | Поверхнева густина, кг/м-2 | Свинцевий еквівалент, мм |
| Рулонний Плити Плити | ПЛ-1 ПП-1 ПП-2 | 7000х900х2,5 700х500х10 1000х500х10 | 7 28 28 | 0,32 1,2 1,2 |
Скло рентгенівське захисне марок ТФ 5 і ТФ 105 ГОСТ 9541-75
Таблиця 5
| Товщина скла, мм | Свинцевий еквівалент (мм) при напрузі 180-200 кВ не менше |
| 10 15 20 25 50 | 2,5 4,0 5,0 6,5 13,5 |
Додаток 7
до пункту 4.1 Правил
ОБОВ'ЯЗКОВІ ЗАСОБИ
радіаційного захисту
__________
Примітка.
Залежно від прийнятої медичної технології допускається коректування номенклатури. При рентгенологічному дослідженні дітей використовують захисні засоби менших розмірів і розширений їх асортимент.
Додаток 8
до пункту 5.8 Правил
ФОРМА ЖУРНАЛІВ РЕЄСТРАЦІЇ
інструктажу з радіаційної безпеки персоналу категорії А
а) журнал реєстрації вступного інструктажу
б) журнал реєстрації інструктажу на робочому місці
Додаток 9
до пункту 6.6 Правил
КАРТКА
обліку дозових навантажень пацієнта при рентгенологічних дослідженнях
| № з/п | Дата | Вид дослідження, кількість і вид процедур | Ефективна доза за дослідження | Примітка |
Додаток 10
до пункту 9.8 Правил
ПРОТОКОЛ
дозиметричного контролю засобів захисту в рентгенівському кабінеті, суміжних приміщеннях і на прилеглих територіях
( Див. текст )
Додаток 11
до пункту 9.13 Правил
КАРТА
обліку індивідуальної дози опромінення персоналу категорії А
на _________ рік
Найменування закладу ___________________________________________________
Прізвище, ім'я, по батькові ____________________________________________
Рік народження _________________________________________________________
Стать __________________________________________________________________
Посада _________________________________________________________________
З яким джерелом випромінювання працює __________________________________
З якого часу працює з ДІВ ______________________________________________
Рівень опромінення на робочому місці ___________________________________
Тип приладу ІДК, методика дозиметричного контролю ______________________
____________________________________________________________________________
Дата взяття на індивідуальний дозиметричний контроль ___________________
| Рік | Під час яких операцій отримана доза | Квартальні дози опромінення, мЗв | Сумарна річна доза, мЗв | Підпис відповідального за проведення ІДК | |||
| I | II | III | IV | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
