Про впорядкування умов оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, наскрізних та допоміжних професій системи МВС України

На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 N 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" та від 03.05.2007 N 682 "Про запровадження тарифних коефіцієнтів Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, передбачених за II етапом" та з метою впорядкування умов оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу,

1. Затвердити та ввести в дію з 1 червня 2007 року:

розміри тарифних розрядів і коефіцієнтів з оплати праці керівних працівників, фахівців, службовців та робітників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, наскрізних та допоміжних професій установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери МВС України, що фінансуються з Державного бюджету, згідно з додатком 1;

схеми тарифних розрядів посад (професій) керівних працівників, фахівців, службовців та робітників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу системи МВС України, згідно з додатками 2-13;

показники віднесення до груп за оплатою праці посад керівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу системи МВС України, згідно з додатком 14;

порядок визначення тарифних ставок водіїв автомобілів підрозділів автомобільного транспорту, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу системи МВС України, згідно з додатком 15.

2. Керівникам підрозділів наскрізних та допоміжних професій системи МВС України встановити керівникам структурних підрозділів, фахівцям, працівникам, службовцям та робітникам, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, конкретні розміри посадових окладів (ставок заробітної плати), доплат, надбавок, виходячи з розмірів, передбачених умовами оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, наскрізних та допоміжних професій системи МВС України, відповідно до установлених цим наказом тарифних розрядів.

3. Посадові оклади заступників керівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу системи МВС України, установлювати на 5-15 відсотків, головних бухгалтерів - на 10-30 відсотків, помічників керівників - на 30-40 відсотків нижче, ніж посадовий оклад відповідного керівника, визначений за схемами тарифних розрядів.

4. Установити:

1) надбавки працівникам:

а) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати):

за високі досягнення у праці;

за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання);

за складність, напруженість у роботі.

Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу.

У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавки скасовуються або зменшуються;

б) за знання та використання в роботі іноземної мови: однієї європейської - 10, однієї східної, угро-фінської або африканської - 15, двох і більше мов - 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Надбавка не встановлюється працівникам, для яких вимогами для зайняття посади передбачено знання іноземної мови, що підтверджено відповідним документом;

2) доплати працівникам:

а) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати):

за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників;

за суміщення професій (посад);

за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.

Зазначені види доплат не встановлюються керівникам структурних підрозділів, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу системи МВС України, та їх заступникам;

б) у розмірі до 40 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в нічний час за кожну годину роботи з 10 години вечора до 6 години ранку;

в) за науковий ступінь:

доктора наук - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);

кандидата наук - у граничному розмірі 15 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Зазначена доплата встановлюється працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем. За наявності у працівників двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем.

Відповідність вченого звання та наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівниками навчальних закладів, установ освіти та наукових установ.

Документи, що засвідчують наявність наукового ступеня та вченого звання, повинні відповідати нормам і вимогам, передбаченим законодавством;

г) за використання в роботі дезінфікувальних засобів, а також працівникам, які зайняті прибиранням туалетів, - у розмірі 10 відсотків посадового (місячного) окладу;

3) водіям автотранспортних засобів:

надбавки за класність водіям II класу - 10 відсотків, водіям I класу - 25 відсотків установленої тарифної ставки за відпрацьований час;

доплати за ненормований робочий день - у розмірі 25 відсотків тарифної ставки за відпрацьований час.

5. Надати право керівникам структурних підрозділів, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу системи МВС України, у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах:

а) установлювати працівникам цих установ конкретні розміри посадових окладів, доплат і надбавок до них;

б) надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання;

в) затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці.

Преміювання керівників наскрізних та допоміжних професій системи МВС України, установлення їм надбавок і доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюються за рішенням органу вищого рівня в межах наявних коштів на оплату праці.

6. У разі, якщо працівникам наскрізних та допоміжних професій системи МВС України передбачено підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) за декількома підставами, передбаченими умовами оплати праці, то розмір кожного підвищення визначається, виходячи з розміру посадового окладу (ставки заробітної плати), без урахування іншого підвищення.

7. У разі зменшення у зв'язку з набранням чинності цим наказом розміру заробітної плати (без премії) в окремих працівників, умови оплати праці яких визначені актами законодавства України, що втрачають чинність, або яким передбачено збереження умов оплати праці за попередньою посадою, на час роботи на займаній посаді виплачується різниця між заробітною платою (без премії) та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці.

8. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Копитова С.М.

9. Наказ і додатки до нього надіслати за належністю.

Примітки:

1. Розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду встановлюється на рівні законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати.

2. Посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі, коли посадовий оклад (тарифна ставка) визначені у гривнях з копійками, цифри до 0,5 відкидаються, а цифри від 0,5 і вище - заокруглюються до однієї гривні.

Примітка 1. До тарифних розрядів кухарів, що працюють біля плити, включена доплата за важкі й шкідливі умові праці. Оплата праці кухарів за підвищеними ставками залежно від умов праці провадиться в тих випадках, коли кухарі не менше 50 відсотків робочого часу працюють біля плити.

Примітка 2. Мийникам посуду, тари, технологічного обладнання вручну, які застосовують кислоту, луги та інші хімічні речовини, установлюється доплата в розмірі 10 відсотків місячного окладу.

Примітка 1. Тарифні ставки робітників, зайнятих на будівництві та на ремонтно-будівельних роботах з важкими і шкідливими умовами праці, а також на верхолазних роботах зі шкідливими умовами праці, підвищуються до 12 відсотків, а робітників, зайнятих на роботах з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці, - до 24 відсотків.

Примітка 2. Для окремих професій робітників VI розряду, зайнятих керуванням потужними і особливо складними будівельними машинами і механізмами, їх ремонтом та обслуговуванням, установлюється тарифний розряд 4.

Примітка. Керівництво друкарнями з чисельністю працівників від 5 до 10 осіб покладається на бригадира з числа працівників, які не звільнені від основної роботи, з доплатою йому за керівництво бригадою та за завідування друкарнею 15 відсотків посадового окладу на місяць, а за керівництво друкарнею з чисельністю до 5 осіб - 5 відсотків посадового окладу на місяць.

У гаражах з рухомим складом у кількості від 50 до 100 одиниць (автомобілі, трактори, дорожні та інші машини) посадовий оклад начальника встановлюється відповідно до 5-9-го тарифних розрядів. Керівництво гаражем з кількістю рухомого складу понад 25 і до 50 одиниць здійснюється старшим механіком, якому встановлюється посадовий оклад відповідно до 3-8-го тарифних розрядів, а керівництво гаражем з рухомим складом від 15 до 25 одиниць - механіком, посадовий оклад якому встановлюється відповідно до 2-7-го тарифних розрядів.

Примітка. При обсягах робіт нижче показників IV групи управління будинками, житлово-експлуатаційні контори, відділи обслуговування гуртожитків МВС не створюються, а їх функції виконуються комендантом, якому встановлюється 3-5-й тарифний розряд при обсязі площі, що обслуговується, від 9 до 15 тис.кв. метрів. При обсязі корисної площі від 5 до 9 тис.кв. метрів йому встановлюється 2-3-й тарифний розряд.

За наявності штатної посади завідувача відділення продовольчого забезпечення або іншої особи, яка виконує функції завідувача продовольчого забезпечення, група за оплатою праці завідувача їдальні встановлюється на одну-дві групи нижче, ніж передбачено цими показниками, але не нижче VII групи.

При перевищенні показників, затверджених для підприємств та організацій житлово-комунального відділу 1-ї групи щодо оплати праці, не менш ніж у два рази посадові оклади керівників, які залежать від груп за оплатою праці, підвищуються не більш як на 15 відсотків.

Примітка. У разі зміни показників, які прийняті для розрахунку груп за оплатою праці керівників, віднесення баз до груп за оплатою праці керівників згідно з основними змінами показників здійснюється в установленому порядку не частіше одного разу на рік.

1. Автотранспортні підприємства (цехи) розподіляються на п'ять груп за повними одиницями (балами):

I група - понад 1450;

II група - понад 1150 і до 1450;

III група - понад 950 і до 1150;

IV група - понад 750 і до 950;

V група - до 750 в разі наявності не менше 100 фізичних автомобілів, дорожніх і подібних до них машин.

Кількість балів по автотранспортному підприємству (цеху) визначається на підставі техніко-економічних показників, що характеризують потужність підприємства та ефективність використання автотранспортних засобів, за такою формулою:

Бп - Нпр + а1 х Ав + а2 х Том,

де Бп - кількість балів по автотранспортному підприємству;

а1, а2 - коефіцієнти, що визначають вплив кожного з факторів (за питомою вагою) на загальну кількість балів; числові величини цих коефіцієнтів для підприємств прийняті:

а1 - 350; а2 - 40;

Нпр - кількість автомобілів (з урахуванням перевідних коефіцієнтів);

Ав - коефіцієнт випуску автомобілів та інших машин на лінію;

Том - середня тривалість роботи автомобілів та інших машин на лінії, годин.

Кількість автомобілів приймається за планом (за розрахунками до плану) на поточний рік; коефіцієнт випуску автомобілів на лінію і середня тривалість роботи автомобілів на лінії - за звітом за попередній рік, а для новостворених підприємств - за планом (за розрахунками до плану).

Автотранспортний цех може бути віднесений до 1-ї групи за оплатою праці, якщо кількість автомобілів становить понад 2000.

2. Для визначення кількості приведених автомобілів застосовуються такі перевідні коефіцієнти:

- автомобілі оперативно-службові та господарські, вантажні бортові й легкові бензинові, дорожні машини - 1,0

- автомобілі оперативно-службові та господарські, вантажні бортові й спеціалізовані газобалонні, легкові газобалонні та дизельні; електромобілі, електронавантажувачі; автомобілі спеціалізовані й спеціальні бензинові вантажопідйомністю до 20 т -1,2

- автомобілі оперативно-службові та господарські, вантажні бортові й спеціалізовані дизельні вантажопідйомністю до 20 т, а також спеціалізовані й спеціальні, віднесені до III групи за оплатою праці водіїв; екскаватори ємністю ковша до 1 куб.м; трактори, спецтрактори; автобуси малі й особливо малі, що мають габаритну довжину до 7,5 м -1,5

- автомобілі оперативно-службові та господарські, вантажні спеціалізовані й спеціальні вантажопідйомністю понад 20 т і до 40 т, трактори-підіймачі, залізничні крани, автобуси середні та більше, що мають габаритну довжину понад 7,5 і до 11,0 м -2,0

- автомобілі оперативно-службові та господарські, вантажні спеціалізовані й спеціальні вантажопідйомністю понад 40 і до 60 т, автобуси особливо великі та зчленовані, що мають габаритну довжину понад 11 і до 18,0 м -3,0

- автомобілі оперативно-службові та господарчі, вантажні спеціалізовані й спеціальні вантажопідйомністю понад 60 т, автобуси, що мають габаритну довжину понад 18,0 м -5,0

- причепи, напівпричепи, мотоцикли, моторолери, мопеди -0,5

- 1,5 тис.грн прибутків на рік від експедиційних, складових, вантажно-розвантажувальних та інших робіт (без урахування сум, що виплачуються водіям за експедирування) -1,0

- 2,0 тис.грн прибутків (товарної продукції) на рік від робіт з технічного обслуговування й ремонту автомобілів і дорожніх машин, що належать іншим організаціям -1,0

У тих випадках, коли щодо одного типу автомобілів може бути встановлено декілька різних коефіцієнтів (наприклад, дизельний тягач), застосовується один - вищий коефіцієнт, а для тягачів з причепами й напівпричепами - сума перевідних коефіцієнтів.

Виробничі дільниці (крім дільниць вантажно-розвантажувальних робіт) належать до груп за оплатою праці їх начальників, старших майстрів, майстрів, контрольних майстрів, залежно від обсягу роботи дільниці, за трудомісткістю в людино-годинах за місяць (у середньому за рік) за такими показниками:

Планова трудомісткість робіт по дільницях, на яких провадиться ремонт і технічне обслуговування рухомого складу, визначається, виходячи з планових обсягів робіт з ремонту і технічного обслуговування в середньому на місяць чи нормативів трудомісткості на ці роботи, прийнятих на даному автотранспортному підприємстві на підставі нормативів, передбачених Положенням про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту.

На роботи, для яких немає затверджених вищими організаціями нормативів, вони повинні бути затверджені керівниками підприємств (організацій).

1. Тарифні розряди водіїв автомобілів визначаються залежно від типу класу і технічних параметрів автомобіля, указаних заводом-виробником у технічній характеристиці (паспорті) автомобіля, виходячи з кваліфікації водія 3-го класу.

2. Тарифні розряди водіїв вантажних автомобілів визначаються залежно від вантажопідйомності і призначення автомобіля:

- за I групою тарифних ставок провадиться оплата праці водіїв, які працюють на бортових автомобілях і автомобілях-фургонах загального призначення, що використовуються для перевезення різних видів вантажів;

- за II групою тарифних ставок провадиться оплата праці водіїв, які працюють на спеціалізованих і спеціальних автомобілях;

- за III групою тарифних ставок провадиться оплата праці водіїв, які працюють на спеціалізованих автомобілях, що призначені для перевезення цементу, отрутохімікатів, трупів, безводного аміаку, аміачної води, гниючого сміття, асенізаційних вантажів.

Тарифні ставки встановлюються для водіїв при роботі:

- на автомобілях-фургонах загального призначення - залежно від вантажопідйомності базових автомобілів, на яких вони змонтовані;

- на вантажних автомобілях, обладнаних для роботи на стисненому або зрідженому газі, - залежно від вантажопідйомності базових автомобілів, на яких змонтоване газобалонне обладнання;

- на сідельних і баластових автомобілях-тягачах, які призначені для буксирування напівпричепів і причепів, - залежно від вантажопідйомності буксирного напівпричепа чи причепа (без урахування вантажопідйомності другого причепа);

- на інших спеціалізованих автомобілях - залежно від вантажопідйомності базових автомобілів, на яких змонтовані кузови-фургони, цистерни, а також установчі механізми та інше спеціальне обладнання;

- на автонавантажувачах - за вантажопідйомністю автонавантажувачів на вилах;

- на автокранах - залежно від вантажопідйомності базового автомобіля, на автокранах, вантажопідйомність яких перевищує вантажопідйомності базового автомобіля, - за вантажопідйомністю крана (кранової установки);

- на автомобілях для перевезення гниючого сміття, асенізаційних вантажів - за вантажопідйомністю базових автомобілів, збільшеною на вагу додаткового обладнання, а на автомобілях-рефрижераторах - збільшеною на вагу холодильної установки;

- на снігонавантажувачах і роторних снігоочисниках, які не мають вантажопідйомності, - за повною вагою цих машин;

- на машинах, які мають різну вантажопідйомність на дорогах з твердим і ґрунтовим покриттям, - залежно від вищої вантажопідйомності, установленої для таких автомобілів;

- на вантажних бортових автомобілях, обладнаних для перевезення людей, а також на вахтових автомобілях за - II групою, виходячи з вантажопідйомності базових автомобілів;

- на автомобілях-фургонах, які призначені для перевезення певних видів вантажів, а також обладнаних вантажопідйомними механізмами, - за II групою тарифних ставок;

- на автомобілях з причепами - без урахування вантажопідйомності цих причепів.

3. Тарифні ставки II і III груп - для водіїв автомобілів, на яких змонтовані установки, механізми та інше спеціальне обладнання, що встановлено з урахуванням виконання водіями робіт з управління цими установками, механізмами і обладнанням.

На випадок, коли для управління установками, механізмами і обладнанням потрібні спеціальні працівники, а їх функції виконують водії автомобілів, їм провадиться додаткова оплата за суміщення професій, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт в установленому порядку.

4. Тарифні ставки водіїв легкових автомобілів (у тому числі спеціальних), а також автомобілів швидкої медичної допомоги і оперативних автомобілів зі спеціальним звуковим сигналом (типу "Сирена") установлюються залежно від класу і робочого об'єму двигуна легкових автомобілів.

5. Тарифні ставки водіїв автобусів (у тому числі спеціальних) установлюються залежно від класу і габаритної довжини автобусів.

6. При закріпленні за водієм декількох автомобілів різних типів (класів) і різного призначення йому встановлюється вища тарифна ставка, передбачена для водіїв, які обслуговують автомобілі.

7. Визначення тарифних ставок водіїв окремих автомобілів, не передбачених цим Порядком, провадиться МВС України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України.

8. Тарифні ставки водіїв підвищуються:

- на автомобілях за час роботи на підземних роботах - до 50 відсотків;

- на вантажних автомобілях, зайнятих на міжнародних перевезеннях, - до 20 відсотків;

- на автомобілях з причепами - до 20 відсотків;

- на санітарних автомобілях - на 20 відсотків.

9. Водіям вантажних і легкових автомобілів, автобусів виплачується щомісячна надбавка за класність у таких розмірах:

- водіям 2-го класу - 10 відсотків;

- водіям - 1-го класу - 25 відсотків установленої тарифної ставки за відпрацьований водієм час.

10. Керівники у межах установлених фондів оплати праці можуть вводити ненормований робочий день з доплатою до 25 відсотків місячної тарифної ставки за відпрацьований час для водіїв легкових автомобілів криміналістичних лабораторій, автомобілів швидкої медичної допомоги, а також автомобілів експедицій і розвідувальних партій за час їх роботи в польових умовах.