Про затвердження Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 роки

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну програму прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 роки (далі - Програма), що додається.

2. Міністерству економіки включати щороку за поданням Міністерства освіти і науки визначені Програмою заходи та показники до відповідних розділів проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України.

3. Міністерству освіти і науки та Міністерству фінансів передбачати під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік кошти, необхідні для виконання Програми.

4. Міністерству освіти і науки подавати щороку до 1 березня Кабінетові Міністрів України інформацію про хід виконання Програми.

Стратегією економічного та соціального розвитку України "Шляхом європейської інтеграції" на 2004-2015 роки, схваленою Указом Президента України від 28 квітня 2004 р. N 493, визначено необхідність переходу до інноваційної моделі економічного зростання та розвитку наукоємного високотехнологічного виробництва.

Разом з тим на сьогодні основу національної економіки становлять сировинні та низькотехнологічні галузі, що істотно знижує потенціал розвитку України як конкурентоспроможної держави в довгостроковій перспективі. Результати наукових досліджень і науково-технічних розробок не впливають на зростання валового внутрішнього продукту, наукоємна складова якого не перевищує 1,3 відсотка.

Конкурентоспроможність національної економіки визначається темпами впровадження новітніх науково-технічних розробок, рівнем розвитку наукоємного виробництва, ефективністю та динамічністю інноваційних процесів. Сьогодні у забезпеченні економічного зростання більшості держав світу науково-технологічний розвиток відіграє провідну роль. Його підтримка на державному рівні здійснюється насамперед за допомогою визначення державних пріоритетів науково-технологічного розвитку, що дає змогу концентрувати фінансові та людські ресурси для реалізації конкурентних переваг вітчизняного науково-технологічного сектору та забезпечення прогресивних технологічних структурних зрушень в економіці.

Протягом останніх 10 років практично всі розвинуті держави здійснюють прогнозування науково-технологічного розвитку. На сьогодні більше ніж у 40 країнах виконуються комплексні державні програми прогнозно-аналітичних досліджень, результати яких використовуються не тільки для визначення пріоритетів під час розподілу бюджетних коштів, але є також орієнтиром для приватного сектору під час формування власних стратегій технологічного розвитку. Ініціатором і головним замовником прогнозування науково-технологічного розвитку в основному є держава.

В Україні на сьогодні відсутня ефективна система забезпечення проведення системних і регулярних прогнозно-аналітичних та стратегічних маркетингових досліджень у сфері науково-технологічного розвитку на середньостроковий та довгостроковий період.

Відсутність ефективних механізмів об'єктивного визначення сильних та слабких сторін вітчизняного сектору досліджень та розробок, перспектив збереження та розвитку вітчизняного науково-технічного потенціалу та формування переліку пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки з урахуванням конкурентоспроможності результатів наукових досліджень та науково-технічних розробок обумовлює подальший інерційний розвиток вітчизняної науки та відсутність довгострокової стратегії державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

Проблема, що склалася із забезпеченням ефективного прогнозування науково-технологічного розвитку, потребує невідкладного розв'язання. Прогнозні обсяги і джерела фінансування Програми наведені у Паспорті Програми (додаток 1).

Метою Програми є створення єдиної системи прогнозно-аналітичних та стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку для підвищення ефективності державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності, задоволення потреб державного та приватного сектору економіки в об'єктивних і комплексних прогнозах щодо науково-технологічного розвитку, формування конкурентоспроможного вітчизняного сектору наукових досліджень та розробок.

Розв'язання проблеми може бути здійснено шляхом:

організації проведення прогнозно-аналітичних та стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку окремо за кожною галуззю економіки відповідними центральними органами виконавчої влади, що передбачає створення за кожним галузевим напрямом окремої організації, відповідальної за проведення такого прогнозування. Зазначений варіант потребуватиме значних фінансових витрат та не розв'яже проблему скоординованості прогнозно-аналітичних досліджень і об'єктивності їх результатів;

використання результатів прогнозно-аналітичних досліджень у сфері науково-технологічного розвитку, які проводяться іноземними державами. Такий варіант розв'язання проблеми може привести до визначення пріоритетними тих напрямів розвитку науки і техніки, які не враховують особливості і потенціал вітчизняного сектору наукових досліджень та розробок;

створення єдиної системи прогнозування науково-технологічного розвитку. Такий варіант забезпечить порівнянність результатів прогнозування за галузями і тематичними напрямами наукових досліджень, об'єктивність отриманих результатів, а також економію бюджетних коштів.

Оптимальним варіантом розв'язання проблеми є створення на державному рівні єдиної системи прогнозування науково-технологічного розвитку.

Створення єдиної системи прогнозування науково-технологічного розвитку передбачається здійснити шляхом:

формування нормативної, організаційної, матеріально-технічної та кадрової бази для такого прогнозування;

запровадження систематичного моніторингу результативності вітчизняного сектору наукових досліджень та розробок;

формування єдиної бази даних про експертів з прогнозування науково-технологічного розвитку із залученням фахівців підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

запровадження систематичних прогнозно-аналітичних досліджень науково-технологічного розвитку, стратегічних маркетингових досліджень ринкового попиту на високотехнологічну продукцію та формування відповідних прогнозів;

організації міжнародного співробітництва у сфері прогнозування науково-технологічного розвитку.

Завдання і заходи, спрямовані на розв'язання проблеми і досягнення мети Програми, наведені у додатку 2.

Виконання Програми дасть можливість:

розробити порядок, методологію та програмне забезпечення для проведення прогнозно-аналітичних досліджень і моніторингу науково-технологічного розвитку;

сформувати базу даних про експертів та підготувати фахівців з прогнозування науково-технологічного розвитку;

проводити систематичну оцінку результативності вітчизняного сектору наукових досліджень та розробок на основі комплексних показників науково-технічного потенціалу, гармонізованих з відповідними міжнародними системами;

забезпечити систематичне визначення результативності та інноваційної спрямованості діяльності наукових установ і організацій, а також впливу науково-технологічного розвитку на макроекономічні показники;

сформувати базу даних створеної науково-технічної продукції у розрізі пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;

розробити середньостроковий прогноз науково-технологічного розвитку на 2013-2017 роки з урахуванням результатів стратегічних маркетингових досліджень ринкового попиту на високотехнологічну продукцію;

розробити механізм підготовки оперативної інформації для подання Кабінетові Міністрів України щодо загроз та перспектив розвитку науково-технологічного потенціалу;

підготувати проекти переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень та розробок і переліку критичних технологій.

Запровадження постійно діючої системи прогнозування науково-технологічного розвитку дасть змогу:

забезпечити об'єктивність визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та спрямованість діяльності державного сектору наукових досліджень та розробок на задоволення потреб вітчизняної економіки;

створити умови для залучення виробничого сектору до процесів формування державної політики у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності;

підвищити ефективність використання бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку наукової і науково-технічної діяльності;

сприяти залученню позабюджетних коштів на проведення наукових досліджень та науково-технічних розробок з доведенням їх частки до двох третин у загальному обсязі фінансування наукової сфери;

збільшити частку програмно-цільового фінансування наукових досліджень та науково-технічних розробок у загальному обсязі видатків державного бюджету на наукову і науково-технічну діяльність;

підвищити ефективність використання бюджетних коштів, що спрямовуються для виконання замовлення на проведення наукових досліджень та науково-технічних розробок і зменшити ризик фінансування за рахунок таких коштів розроблення та впровадження безперспективних технологій;

визначити напрями наукових досліджень та науково-технічних розробок, які забезпечать посилення конкурентних позицій України на світовому ринку, розширення бази економічного зростання та збільшення кількості робочих місць.

Розрахунки кількісних та якісних показників, яких передбачається досягти в результаті виконання Програми, наведено у додатку 3.

Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

Орієнтовний обсяг коштів державного бюджету, передбачених для виконання Програми, становить 7330 тис. гривень.

Розрахунки обсягів бюджетного фінансування на проведення наукових досліджень та науково-технічних розробок, передбачених Програмою, наведено у додатку 2.

Необхідний обсяг фінансування Програми визначається щороку виходячи з можливостей державного бюджету з урахуванням конкретизації завдань за підсумками виконання Програми у попередні роки.

1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2007 р. N 175.

2. Програма затверджена:

постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 р. N 1118.

3. Державний замовник - МОН.

4. Керівник Програми - перший заступник Міністра освіти і науки.

5. Виконавці заходів Програми - наукові установи та вищі навчальні заклади.

6. Строк виконання 2008-2012 роки.

7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування