КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
| від 29 січня 1999 р. N 113 Київ |
Про затвердження Програми проведення житлово-комунальної реформи на 1999 - 2001 роки
Кабінет Міністрів України
постановляє:
Затвердити Програму проведення житлово-комунальної реформи на 1999 - 2001 роки (додається).
Державному комітетові будівництва, архітектури та житлової політики, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити виконання зазначеної Програми.
| Прем'єр-міністр України | В.ПУСТОВОЙТЕНКО |
| Інд. 34 |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 29 січня 1999 р. N 113
ПРОГРАМА
проведення житлово-комунальної реформи на 1999 - 2001 роки
Ця Програма розроблена на основі Концепції державної житлової політики, Концепції розвитку житлово-комунального господарства України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України щодо прискорення реформ і виведення національної економіки з кризи, реалізації соціальної політики.
Мета і основні напрями житлово-комунальної реформи
Мета житлово-комунальної реформи полягає в забезпеченні стабілізації функціонування житлово-комунального господарства, сталого його розвитку для більш повного задоволення потреб населення у житлово-комунальних послугах.
Основними напрямами досягнення мети є:
демонополізація житлово-комунального господарства, розвиток конкурентного середовища, ринку житлово-комунальних послуг;
удосконалення системи фінансування житлово-комунального господарства, оплати житла і комунальних послуг та системи соціального захисту населення, здійснення ефективної тарифної політики;
удосконалення системи управління в галузі житлово-комунального господарства, забезпечення державного регулювання і контролю в питаннях використання та утримання житлового фонду і об'єктів комунального призначення, запровадження договірних відносин між замовниками, виробниками, виконавцями та споживачами житлово-комунальних послуг.
Демонополізація житлово-комунального господарства, розвиток конкурентного середовища, ринку житлово-комунальних послуг
Демонополізація галузі і розвиток конкурентного середовища в системі управління і обслуговування житлово-комунальної сфери сприятиме досягненню необхідного обсягу і поліпшенню якості робіт (послуг), що виконуватимуться (надаватимуться) за доступними цінами.
З цією метою передбачається:
запровадження конкурентних засад у сфері надання житлово-комунальних послуг та приймання платежів за ці послуги, розроблення відповідних нормативно-правових актів;
проведення реструктуризації у сфері теплопостачання;
обчислення витрат для надання послуг тепло- і водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, встановлення економічно та технічно обгрунтованих нормативів втрати тепла і води;
відокремлення у великих містах діяльності, пов'язаної з виробництвом теплової енергії, від діяльності, пов'язаної з її транспортуванням;
продовження роботи щодо приватизації державного житлового фонду;
створення об'єднань співвласників квартир та будинків, реструктуризація на цій основі системи експлуатації та утримання житла;
приватизація та акціонування підприємств, що обслуговують житло, створення підприємств різних форм власності;
підготовка і виконання регіональних програм реконструкції та модернізації панельних житлових будинків забудови 60 - 70-х років.
Для демонополізації житлово-комунального господарства і подальшого розвитку конкурентного середовища необхідно забезпечити запровадження договірних відносин в житлово-комунальній сфері із застосуванням економічних санкцій у разі порушення договірних зобов'язань, закінчити проведення технічної інвентаризації житлового фонду, вдосконалити підготовку та перепідготовку інженерно-технічних працівників підприємств, відповідальних за експлуатацію та утримання житла.
Удосконалення системи фінансування житлово-комунального господарства, здійснення ефективної тарифної політики
Система фінансування житлово-комунального господарства і тарифна політика повинні забезпечити поступовий перехід на бездотаційний, самоокупний принцип роботи галузі.
Обов'язковою умовою проведення житлово-комунальної реформи є зміна тактики ціноутворення, а саме: перехід від простого підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги до поступової диференціації цих тарифів з урахуванням реальних доходів громадян і фактичних витрат виробників житлово-комунальних послуг, якості та місцезнаходження житла.
Одночасно із збільшенням частки відшкодування населенням витрат на утримання житла і отримання житлово-комунальних послуг передбачається зменшення розміру цих витрат шляхом застосування нових енергозберігаючих технологій і обладнання, альтернативних джерел енергопостачання, зменшення втрат у процесі виробництва та надання послуг, впровадження засобів обліку та регулювання обсягів споживання води, тепла, енергоресурсів.
Удосконалення системи фінансування житлово-комунального господарства спрямовано також на:
впровадження ефективного механізму визначення економічно обгрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги із скороченням втрат та витрат підприємств, що надають послуги;
формування регіональної кредитно-фінансової системи для забезпечення виконання програм розвитку житлово-комунального господарства;
впровадження механізму проведення розрахунків з використанням векселів та інших цінних паперів;
визначення джерел фінансування передбачених законодавством пільг на оплату житлово-комунальних послуг;
створення системи іпотечного кредитування будівництва та придбання житла;
збільшення обсягів кредитування будівництва житла молодими сім'ями, виконання регіональних програм будівництва на селі "Власний дім", а також для військовослужбовців та членів їхніх сімей;
впровадження механізму залучення коштів населення та юридичних осіб для фінансування житлового будівництва;
впровадження механізму соціально-адресної підтримки малозабезпечених сімей, надання цільових житлових субсидій на утримання житла та оплату комунальних послуг.
Удосконалення системи управління в галузі житлово-комунального господарства, запровадження договірних відносин
Існуюча система управління житлово-комунальним господарством міст та селищ, що орієнтована на адміністративно-командні засади і при якій неможливе ефективне виконання одночасно функцій замовника, виробника та виконавця житлово-комунальних послуг, повинна бути реформована на засадах ринкових (договірних) відносин між замовниками, виробниками, виконавцями і споживачами житлово-комунальних послуг.
Реформування системи управління житлово-комунальним господарством передбачає:
створення Державної інспекції з нагляду і контролю за використанням та утриманням житлового фонду і об'єктів соціально-культурного призначення;
формування комунальних структур у сільській місцевості, їх інтегрування у єдину систему житлово-комунального господарства;
закінчення роботи щодо передачі у комунальну власність відомчих об'єктів житлово-комунального господарства;
проведення розмежування та документальне оформлення власності на об'єкти житлово-комунального господарства на місцевому рівні;
реалізацію органами місцевого самоврядування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Нормативно-правове забезпечення проведення житлово-комунальної реформи у 1999 - 2001 роках
1. Підготувати проекти Законів України про:
віднесення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків до неприбуткових організацій (нарівні із житлово-будівельними кооперативами).
Держбуд, Мінфін, Мінекономіки,
Державна податкова адміністрація,
Мін'юст.
I квартал 1999 року;
звільнення від податку на додану вартість операцій з:
- виконаних робіт, пов'язаних з будівництвом житла, що здійснюється за рахунок усіх джерел фінансування;
- продажу будівельних матеріалів та виробів власного виробництва суб'єктами підприємницької діяльності для будівництва житла на селі, що здійснюється за рахунок коштів фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.
Держбуд, Мінекономіки, Мінфін,
Державна податкова адміністрація,
Мін'юст.
II квартал 1999 року;
звільнення від оподаткування прибутку, що використовується для добудови придбаного об'єкта незавершеного будівництва.
Держбуд, Мінекономіки, Мінфін,
Державна податкова адміністрація,
Мін'юст.
III квартал 1999 року;
впорядкування системи пільг на житлово-комунальні послуги та проїзд у міськелектротранспорті, які надаються окремим категоріям громадян за професійною ознакою.
Держбуд, Мінфін, Мінекономіки,
Мін'юст, Мінтранс.
IV квартал 1999 року;
будівельні заощадження громадян.
Мінфін, Мінекономіки, Національний
банк, Ощадбанк, Держбуд, Фонд
державного майна, Мін'юст.
IV квартал 1999 року.
2. Підготувати проекти постанов Кабінету Міністрів України про:
утворення Державної інспекції з нагляду і контролю за використанням та утриманням житлового фонду і об'єктів соціально-культурного призначення.
Держбуд, Мінфін, Мінекономіки,
Мін'юст.
У місячний термін після прийняття
нового Житлового кодексу України;
затвердження:
- типового договору оренди житла;
- Положення про бронювання житла;
- Типового положення про гуртожиток.
Держбуд, Мінфін, Мінекономіки,
Мінпромполітики, Міносвіти,
Мінагропром, Мін'юст.
У двомісячний термін після прийняття
нового Житлового кодексу України;
- Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та надання їм житлах фонду соціального призначення.
Держбуд, Мінфін, Мінекономіки,
Мін'юст.
У тримісячний термін після прийняття
нового Житлового кодексу України.
3. Подати Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо:
формування відповідних житлово-комунальних структур у сільській місцевості, їх інтегрування в єдину систему житлово-комунального господарства.
Держбуд, Мінагропром, Мінекономіки,
Мінфін, Мін'юст.
II квартал 1999 року;
удосконалення структур управління житлово-комунальним господарством на обласному рівні, в містах та інших населених пунктах.
Держбуд, Мінекономіки, Мінфін,
Мін'юст.
IV квартал 1999 року;
врегулювання питання передачі недобудованого житла громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, для закінчення його будівництва за власні кошти.
Мін'юст, Мінекономіки, Держбуд, інші
центральні органи виконавчої влади,
Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська і
Севастопольська міські
держадміністрації.
IV квартал 1999 року.
4. Розробити та подати Кабінетові Міністрів України проект Програми реконструкції житлових будинків перших масових серій.
Держбуд, Мінекономіки, Мінфін.
I квартал 1999 року.
5. Розробити і затвердити:
методику визначення економічно обгрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги та технічно обгрунтованих нормативів втрати тепла і води.
Держбуд за погодженням з
Мінекономіки, Мінфіном, Мін'юстом.
I квартал 1999 року;
єдині правила користування тепловою енергією і норми витрати матеріалів та обладнання для ремонту і експлуатації систем теплопостачання.
Міненерго за погодженням з
Держбудом, Мінекономіки, Мінфіном,
Мін'юстом.
II квартал 1999 року;
порядок розрахунку нормативної та фактичної витрати питної води.
Держбуд за погодженням з
Мінекономіки, Мінфіном, Мін'юстом.
II квартал 1999 року;
порядок конкурсного відбору підприємств, що обслуговують житло, та типовий договір на утримання житлових будинків і прибудинкових територій.
Держбуд за погодженням з
Мінекономіки, Мінфіном,
Антимонопольним комітетом,
Мін'юстом.
III квартал 1999 року.
6. Удосконалити процес встановлення приладів для обліку витрачання води, теплової енергії, зокрема розробити порядок взяття на абонентський облік лічильників, установлених за власні кошти громадян.
Держбуд, Мінекономіки,
Антимонопольний комітет, Мін'юст,
Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська
і Севастопольська держадміністрації.
I квартал 1999 року.
7. Розробити Концепцію ціноутворення у будівництві, що грунтуватиметься на однорівневій системі утворення цін з використанням державних ресурсних норм на матеріально-технічні та трудові ресурси.
Держбуд, Мінекономіки, Мінфін,
Мін'юст.
I квартал 2000 року.
8. Запровадити договірні відносини на усіх етапах виробництва, надання і отримання житлово-комунальних послуг.
Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська і
Севастопольська міські
держадміністрації, Держбуд,
Мінекономіки, Мінфін.
1999 - 2001 роки.
9. Забезпечити розроблення регіональних та місцевих програм житлового будівництва.
Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська і
Севастопольська міські
держадміністрації, Держбуд,
Мінекономіки, Мінфін.
У тримісячний термін після прийняття
нового Житлового кодексу України.