Деякі питання адміністрування податку на додану вартість

1. Визнати такими, що втратили чинність, пункт 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 р. N 757 "Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 52, ст. 1797) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 р. N 838 "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 55, ст. 1919).

2. У разі виникнення у платника податку права на податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах, платник самостійно в установлений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" строк вносить у декларацію з податку на додану вартість відомості, зазначені у такій податковій накладній та реєстрі отриманих і виданих податкових накладних, відповідно до підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Нарахування податкового кредиту з використанням податкової накладної, отриманої у попередніх звітних періодах, з порушенням вимог підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого платника податку органами державної податкової служби.

3. Органи державної податкової служби в разі встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, мають право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість".

Платник податку має право оскаржити в установленому законодавством порядку рішення про анулювання реєстрації в Міжвідомчій експертній раді з вирішення спірних питань щодо застосування податкового законодавства та у суді.

У разі оскарження платником податку рішення про анулювання реєстрації у зазначеній Міжвідомчій раді його дія зупиняється на строк, необхідний для розгляду відповідної скарги, але не більш як на 30 календарних днів, а в разі оскарження рішення в суді - до набрання рішенням суду законної сили.