• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Порядку класифікації відходів та Національного переліку відходів

Кабінет Міністрів України  | Постанова, Протокол, Форма типового документа, Перелік, Порядок від 20.10.2023 № 1102
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова, Протокол, Форма типового документа, Перелік, Порядок
  • Дата: 20.10.2023
  • Номер: 1102
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова, Протокол, Форма типового документа, Перелік, Порядок
  • Дата: 20.10.2023
  • Номер: 1102
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 20 жовтня 2023 р. № 1102
Київ
Про затвердження Порядку класифікації відходів та Національного переліку відходів
Відповідно до частини третьої статті 7 та пункту 2 частини першої статті 19 Закону України "Про управління відходами" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити такі, що додаються:
Порядок класифікації відходів;
Національний перелік відходів.
2. Установити, що для цілей оподаткування Національний перелік відходів та Порядок класифікації відходів, затверджені цією постановою, застосовуються з 1 січня 2025 року.
3. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування.
Прем’єр-міністр України Д. ШМИГАЛЬ
Інд. 75
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 жовтня 2023 р. № 1102
ПОРЯДОК
класифікації відходів
1. Цей Порядок визначає процедуру проведення класифікації відходів за видами та властивостями з метою належного управління відходами, запобігання їх негативному впливу на здоров’я людей і навколишнє природне середовище або зменшення такого впливу.
2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
1) дзеркальні коди — пов’язані коди відходів одного виду, де один код визначає небезпечні відходи, а інший визначає відходи як такі, що не є небезпечними, залежно від складу відходів;
2) код відходів — позначення виду відходів, передбаченого Національним переліком відходів, що складається із шестизначного номера, до якого в разі позначення небезпечних відходів додається символ "*"; перші дві цифри коду визначають групу, до якої віднесено цей вид відходів, другі дві цифри коду — приналежність до підгрупи, до якої віднесено цей вид відходів, а останні дві цифри коду — вид відходів у межах підгрупи;
3) небезпечні властивості — сукупність небезпечних властивостей для здоровјя людей і навколишнього природного середовища, які роблять відходи небезпечними, відповідно до додатка 3 до Закону України "Про управління відходами" (далі — Закон);
4) поліхлоровані біфеніли і поліхлоровані терфеніли — речовини або суміші, що містять більше ніж 0,005 відсотка за масою поліхлорованих біфенілів, поліхлорованих терфенілів, монометил-тетрахлордифеніл метан, монометил-дихлор-дифеніл метан, монометил-дибромо-дифеніл метан;
5) фракція — компонент відходів, який має певні фізичні та хімічні властивості (розмір, густина, температура плавлення, температура кипіння, небезпечні властивості тощо);
6) характеристика небезпеки — визначене позначення для класу і категорії небезпеки, яке описує характер небезпеки, яку становить небезпечна хімічна речовина чи суміш, у певних випадках — ступінь небезпеки та позначається позначкою "Н" із кодом виду небезпечного впливу відповідно до додатка 1.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі.
3. Класифікація відходів проводиться:
1) утворювачами відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств;
2) суб’єктами господарювання у сфері управління відходами.
У разі коли утворювач відходів невідомий, класифікація відходів проводиться власником відходів.
4. У разі зміни сировини та/або технологічних процесів виробництва, якщо така зміна призводить до зміни складу та властивостей відходів, проводиться нова класифікація відходів.
5. Класифікація здійснюється відповідно до Національного переліку відходів з урахуванням додатка 3 до Закону.
6. Кожна позиція Національного переліку відходів складається з коду відходів і назви відходів українською мовою.
7. Код відходів складається з шести цифр:
1) перші дві цифри визначають групу відходів (XX 00 00);
2) другі дві цифри визначають підгрупу відходів (XX XХ 00);
3) останні дві цифри визначають вид відходів у межах підгрупи (XX ХX XX).
8. Коди відходів поділяються на:
1) коди без позначення символом "*" — ідентифікують відходи, що не є небезпечними;
2) коди, позначені символом "*" — ідентифікують небезпечні відходи;
3) дзеркальні коди — два коди для одного і того самого виду відходів, де один із них, позначений символом "*", визначається як дзеркальний небезпечний, інший код, не позначений символом "*", визначається як дзеркальний, що не є небезпечним.
9. Національний перелік відходів складається із 20 груп відходів:
1) групи 1—12 і 17—19 охоплюють відходи, що походять із різних галузей промисловості та/або процесів виробництва;
2) групи 13—15 охоплюють відходи, що утворюються в результаті використання різних матеріалів і речовин;
3) група 16 охоплює відходи, які не зазначені в інших групах Національного переліку відходів;
4) група 20 охоплює побутові відходи (відходи домогосподарств та подібні відходи комерційних організацій, промислових підприємств, установ тощо), включаючи окремо зібрані фракції.
10. Відходи класифікують шляхом віднесення їх до відповідної групи, підгрупи та виду відходів з урахуванням:
1) джерела походження відходів;
2) властивостей, у звјязку з наявністю яких відходи є небезпечними;
3) наявності у відходах компонентів із вмістом небезпечних речовин, перевищення лімітів концентрації яких може призвести до визнання відходів небезпечними.
11. Класифікація проводиться на основі:
1) відомих фактів про вміст і складові відходів, інформації про продукцію, паспорта безпечності;
2) наявності небезпечних речовин або компонентів із вмістом небезпечних речовин;
3) визначення небезпеки за кожною властивістю згідно з додатком 1;
4) опису діяльності, в результаті якої утворилися відходи;
5) опису процесу, дії або процедури, в результаті яких утворилися відходи;
6) визначення кількості фракцій, з яких складаються відходи.
12. Класифікація відходів здійснюється шляхом призначення шестизначного коду, зазначеного в Національному переліку відходів, із дотриманням такої послідовності:
1) оцінюється належність відходів до однієї із груп відходів від 1 до 12 і від 17 до 20 з урахуванням джерела (галузі) утворення відходів та визначається відповідний шестизначний код відходів у межах встановленої групи. Під час проведення такої оцінки коди відходів, які закінчуються на "99", не враховуються;
2) у разі неможливості визначити відповідний код у межах груп відходів від 1 до 12 і від 17 до 20 утворювач відходів або суб’єкт господарювання у сфері управління відходами проводить оцінку належності відходів до груп 13, 14 і 15 та визначає відповідний шестизначний код відходів у межах встановленої групи;
3) у разі неможливості визначити відповідний код у межах груп відходів 13, 14 і 15 оцінюється належність відходів до групи відходів 16 та визначається відповідний шестизначний код відходів у межах встановленої групи;
4) у разі неможливості визначити відповідний код у межах групи відходів 16 наступним етапом є визначення відповідного шестизначного коду відходів із застосуванням кодів відходів однієї із груп відходів від 1 до 12 і від 17 до 20, які закінчуються на "99", у межах відповідної групи відходів.
13. Утворювач відходів або суб’єкт господарювання у сфері управління відходами в разі наявності дзеркальних кодів для тих відходів, які можуть бути класифіковані як за кодами небезпечних відходів, так і за кодами відходів, що не є небезпечними, залежно від наявності чи відсутності небезпечних речовин у них може:
1) прийняти рішення не проводити оцінювання небезпечних властивостей відходів і класифікувати відходи за кодом, який позначений символом "*";
2) класифікувати відходи за кодом без позначення символом "*" тільки за умови надання протоколів лабораторних досліджень, що засвідчують відсутність небезпечних властивостей.
14. У разі коли для визначення небезпечних властивостей відходів необхідно провести відповідну оцінку, утворювачі відходів або суб’єкти господарювання у сфері управління відходами повинні:
визначити хімічний склад відходів;
встановити наявність у відходах небезпечних хімічних речовин або стійких органічних забруднювачів;
оцінити небезпечні властивості відходів та присвоїти і описати код класифікації відповідно до вимог цього пункту та додатка 1.
15. Небезпечна властивість оцінюється на основі:
1) концентрації хімічних речовин у відходах;
2) проведення досліджень.
16. Відходи класифікуються як небезпечні у разі, коли вони відповідають одній або кільком із наведених нижче умов:
1) містять небезпечні хімічні речовини, які призвели б до прояву однієї чи кількох небезпечних властивостей, зазначених у додатку 3 до Закону та додатку 1;
2) містять небезпечні хімічні речовини, визначені в додатках до Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі;
3) містять один або декілька компонентів, зазначених у додатку 2, з урахуванням розділу II додатка 3 і концентрація небезпечних речовин у них спричиняє прояв у відходах однієї або декількох небезпечних властивостей, наведених у додатку 3 до Закону та додатку 1;
4) наведені в розділі І додатка 3 та мають одну або декілька властивостей, зазначених у додатку 3 до Закону та додатку 1.
17. Під час встановлення наявності небезпечних властивостей відходів до уваги береться класифікація хімічної продукції.
18. Для оцінки таких небезпечних властивостей, як подразнювальна здатність, гостра токсичність та корозивність, застосовуються граничні значення для окремих речовин відповідно до додатка 1. У разі коли вміст небезпечної хімічної речовини у відходах нижче граничного значення, вона не включається до будь-якого розрахунку граничного значення.
19. Така небезпечна властивість відходів, як інфекційність, може бути оцінена на основі опису утворення відходів, висновків закладів охорони здоров’я щодо процесу утворення відходів або технології оброблення відходів та опису відходів з точки зору можливого вмісту інфекційного агента.
У разі коли небезпечну властивість відходів було оцінено за допомогою дослідження та з використанням концентрації небезпечних хімічних речовин, матимуть перевагу результати дослідження.
20. Оцінювання небезпечних властивостей на підставі наявної концентрації небезпечних хімічних речовин у відходах не застосовується до чистих сплавів металів у формі сплавів, не забруднених небезпечними хімічними речовинами.
Коди відходів сплавів, які вважаються небезпечними, наведено в Національному переліку відходів та позначено символом "*".
21. Відбір проб і лабораторні дослідження визначення складу та властивостей відходів проводиться акредитованими лабораторіями та випробувальними підрозділами з урахуванням:
1) європейських стандартів, які встановлені як національні стандарти;
2) інших міжнародних стандартів, які встановлені як національні стандарти, якщо стандарти, зазначені в підпункті 1, не існують;
3) національних стандартів, якщо стандарти, зазначені в підпунктах 1 і 2 цього пункту, не існують;
4) методів дослідження, які схвалені уповноваженими установами для акредитації лабораторій або випробувальних підрозділів, якщо стандарти, зазначені у підпунктах 1—3 цього пункту, не існують;
5) належної лабораторної практики.
22. У разі коли для оцінки небезпечних властивостей відходів недостатньо наявної документальної інформації, проводяться лабораторні дослідження визначення складу та властивостей відходів для висновку щодо їх класифікації.
23. Утворювач або суб’єкт господарювання у сфері управління відходами може тимчасово припинити лабораторні дослідження визначення складу та властивостей відходів для визначення певних небезпечних властивостей, якщо під час випробування доведено наявність у відходів однієї або кількох властивостей, наведених у додатку 1, з урахуванням властивостей, наведених у додатках 2 і 3. У таких випадках відходи класифікуються із кодом, позначеним символом "*".
24. Результати проведення класифікації відходів вносяться власниками, утворювачами відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств, та суб’єктами господарювання у сфері управління відходами до інформаційної системи управління відходами. Форма протоколу дослідження відходів наведена в додатку 4.
25. Результати проведення класифікації відходів підлягають перегляду у разі зміни технологічних процесів виробництва.
Додаток 1
до Порядку
КОДИ
класів небезпеки та категорій у межах класів, позначень щодо виду небезпечного впливу за кожною властивістю відповідно до переліку властивостей, що роблять відходи небезпечними
Небезпечна властивість: вибухонебезпечність (НВ 1)
Вибухонебезпечність — небезпечна властивість відходів, що здатні до хімічної реакції з виділенням газу за такої температури, тиску та з такою швидкістю, що можуть завдати шкоди навколишньому природному середовищу, включаючи відходи піротехнічних виробів, вибухонебезпечні відходи органічних пероксидів та відходи вибухонебезпечних самореактивних речовин.
Якщо відходи містять одну або більше хімічних речовин, які класифіковані за одним із класів небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним кодом позначення щодо виду небезпечного впливу, які наведені в таблиці 1, такі відходи повинні бути оцінені за вибухонебезпечністю та класифіковані як небезпечні за властивістю "вибухонебезпечні".
Таблиця 1. Коди класів небезпеки, категорій у межах класу та позначень щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів для їх класифікації за властивістю "вибухонебезпечні"
Класи небезпеки та категорії у межах класу із
зазначенням кодів
Код позначень щодо виду небезпечного впливу
англійською мовоюукраїнською мовою
Unst. Expl.нестабільні вибухонебезпечніH200
Expl. 1.1вибухонебезпечні 1.1H201
Expl. 1.2вибухонебезпечні 1.2H202
Expl. 1.3вибухонебезпечні 1.3H203
Expl. 1.4вибухонебезпечні 1.4H204
Self-react. Aсамореактивні AH240
Org. Perox. Aорганічні пероксиди A
Self-react. Bсамореактивні BH241
Org. Perox. Bорганічні пероксиди B
Небезпечна властивість: окисна здатність (НВ 2)
Окисна здатність — небезпечна властивість відходів, які, виділяючи кисень, викликають або сприяють горінню інших матеріалів.
Якщо відходи містять одну або більше хімічних речовин, які класифіковані за одним із класів небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним кодом позначення щодо виду небезпечного впливу, які наведені в таблиці 2, такі відходи повинні бути оцінені за окисною здатністю. Якщо наявність речовини свідчить про те, що відходи є окислювачами, вони класифікуються як небезпечні за властивістю "окисна здатність".
Таблиця 2. Коди класів небезпеки, категорій у межах класу та позначень щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів для їх класифікації як небезпечних за властивістю "окисна здатність"
Класи небезпеки та категорії у межах класу із
зазначенням кодів
Код позначень щодо виду небезпечного впливу
англійською мовоюукраїнською мовою
Ox. Gas 1окиснювальний газ 1H270
Ox. Liq. 1окиснювальна рідина 1H271
Ox. Sol. 1окиснювальна тверда речовина 1
Ox. Liq. 2,
Ox. Liq. 3
окиснювальна рідина 2, окиснювальна рідина 3H272
Ox. Sol. 2,
Ox. Sol. 3
окиснювальна тверда речовина 2,
окиснювальна тверда речовина 3
Небезпечна властивість: легкозаймистість (НВ 3)
Легкозаймистість — небезпечна властивість для таких відходів:
легкозаймисті рідкі відходи: рідкі відходи, які мають температуру спалаху нижче 60°С або відпрацьовані газойль, дизельне пальне та світлі нафтопродукти з температурою спалаху від ' 55°С до d 75°С;
легкозаймисті пірофорні рідкі або тверді відходи: тверді або рідкі відходи, які навіть у невеликій кількості можуть спалахнути протягом 5 хвилин при взаємодії з повітрям;
легкозаймисті тверді відходи: тверді відходи, які легко займаються або можуть спричинити чи сприяти горінню через тертя;
легкозаймисті газоподібні відходи: газоподібні відходи, які є легкозаймистими у повітрі за температури 20°С та нормального атмосферного тиску 101,3 кПа;
відходи, що вступають у реакцію з водою: відходи, які при контакті з водою виділяють легкозаймисті гази у небезпечних обсягах;
інші легкозаймисті відходи: легкозаймисті аерозолі, відходи, що саморозігріваються, органічні пероксиди та самореактивні відходи.
Відходи, що містять одну або більше речовин, які класифіковані за одним із класів небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним кодом позначення щодо виду небезпечного впливу, які наведені у таблиці 3, повинні бути оцінені за легкозаймистістю. Якщо наявність хімічної речовини свідчить про те, що відходи є легкозаймистими, вони класифікуються як небезпечні за властивістю "легкозаймистість".
Таблиця 3. Коди класів небезпеки, категорій у межах класів та позначень щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів для їх класифікації як небезпечних за властивістю "легкозаймистість"
Класи небезпеки та категорії у межах класу із
зазначенням кодів
Код позначень щодо виду небезпечного впливу
англійською мовоюукраїнською мовою
Flam. Gas 1легкозаймисті газоподібні 1H220
Flam. Gas 2легкозаймисті газоподібні 2H221
Aerosol 1аерозолі 1H222
Aerosol 2аерозолі 2H223
Flam. Liq. 1легкозаймисті рідкі 1H224
Flam. Liq. 2легкозаймисті рідкі 2H225
Flam. Liq. 3легкозаймисті рідкі 3H226
Flam. Sol. 1легкозаймисті тверді 1H228
Flam. Sol. 2легкозаймисті тверді 2
Self-react. CDсамореактивні CDH242
Self-react. EFсамореактивні EF
Org. Perox. CDорганічні пероксиди CD
Org. Perox. EFорганічні пероксиди EF
Pyr. Liq. 1пірофорні рідкі 1H250
Pyr. Sol. 1пірофорні тверді 1
Self-heat.1самонагрівальні 1H251
Self-heat.2самонагрівальні 2H252
Water-react. 1вступають у реакцію з водою 1H260
Water-react. 2вступають у реакцію з водою 2H261
Water-react. 3вступають у реакцію з водою 3
Небезпечна властивість: подразнювальна здатність (НВ 4)
Подразнювальна здатність — небезпечна властивість відходів, що спричиняють подразнення шкіри чи пошкодження очей.
Якщо відходи містять одну або більше речовин у концентраціях, що перевищують порогові концентрації, та класифіковані за одним із класів небезпеки за кодами Skin corr. (роз’їдання/подразнення шкіри), Skin irrit. (подразнення шкіри), Eye dam. (ураження очей), Eye irrit. (подразнення очей) і якщо досягається або перевищується один або більше із наступних лімітів концентрацій, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю "подразнювальна здатність".
Порогова концентрація для проведення оцінки для класів небезпеки та категорій у межах класу за кодами Skin corr. (роз’їдання/подразнення шкіри) 1A (H314), Skin irrit. (подразнення шкіри) 2 (H315), Eye dam. (ураження очей) 1 (H318) та Eye irrit. (подразнення очей) 2 (H319) становить 1 %.
Якщо сума концентрацій всіх хімічних речовин, класифікованих як Skin corr. (роз’їдання/подразнення шкіри) 1A (H314), перевищує або дорівнює 1 %, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю "подразнювальна здатність".
Якщо сума концентрацій всіх хімічних речовин, класифікованих як Eye dam. (ураження очей) 1 (H318), перевищує або дорівнює 10 %, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю "подразнювальна здатність".
Якщо сума концентрацій усіх хімічних речовин, класифікованих як Skin irrit. (подразнення шкіри) 2 (H315) та Eye irrit. (подразнення очей ) 2 (H319), перевищує або дорівнює 20 %, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю "подразнювальна здатність".
Відходи, які містять хімічні речовини, які класифіковані як Skin corr. (роз’їдання/подразнення шкіри) 1A, 1B або 1C (H314), у концентрації, що перевищує або дорівнює 5 %, класифікуються як небезпечні за властивістю "корозивність". Якщо відходи класифіковані за властивістю "корозивність", то така властивість, як подразнювальна здатність, не розглядається.
Небезпечна властивість: вибіркова токсичність для окремих
органів-мішеней (ВТОМ)/токсичність при аспірації (НВ 5)
Вибіркова токсичність для окремих органів-мішеней (ВТОМ)/токсичність при аспірації — небезпечна властивість відходів, які можуть виявляти вибіркову токсичність для окремих органів за одноразового або повторюваного впливу або можуть спричинити гострі токсичні ефекти внаслідок аспірації.
Якщо відходи містять одну або більше хімічних речовин, які класифіковані за одним із класів небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним кодом позначення щодо виду небезпечного впливу, які наведені у таблиці 4, і якщо досягається або перевищується один або більше із лімітів концентрації, зазначених у таблиці 4, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю "вибіркова токсичність для окремих органів-мішеней (ВТОМ)/токсичність при аспірації".
Якщо відходи містять хімічні речовини, які класифіковані як ВТОМ, для класифікації відходів як небезпечних за властивістю "вибіркова токсичність для окремих органів-мішеней (ВТОМ)/токсичність при аспірації" кожна така окрема хімічна речовина повинна бути присутня у концентрації на рівні або з перевищенням певного ліміту концентрації.
Якщо відходи містять одну або більше хімічних речовин, класифікованих як Asp. Tox. (токсичність при аспірації) 1, а сума концентрацій цих речовин дорівнює або перевищує ліміт концентрації, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю "вибіркова токсичність для окремих органів-мішеней (ВТОМ)/токсичність при аспірації", але лише в разі, коли загальна кінематична в’язкість відходів (при 40°C) не перевищує 20,5 мм2/с. Кінематична в’язкість визначається лише для рідин.
Таблиця 4. Коди класів небезпеки, категорій у межах класу та позначень щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів та відповідні ліміти концентрації для їх класифікації як небезпечних за властивістю "вибіркова токсичність для окремих органів-мішеней (ВТОМ)/токсичність при аспірації"
Класи небезпеки та категорії у межах класу із
зазначенням кодів
Код позначень щодо виду небезпечного впливуЛіміт концентрації, відсотків
англійською мовоюукраїнською мовою
STOT SE 1ВТОМ-ОВ 1 (одноразовий вплив 1)H3701
STOT SE 2ВТОМ-ОВ 2 (одноразовий вплив 2)H37110
STOT SE 3ВТОМ-ОВ 3 (одноразовий вплив 3)H33520
STOT RE 1ВТОМ-ПВ 1 (повторюваний/ багаторазовий вплив 1)H3721
STOT RE 2ВТОМ-ПВ 2 (повторюваний/ багаторазовий вплив 2)H37310
Asp. Tox. 1токсичний при аспірації/токсичний під час вдихання 1H30410
Небезпечна властивість: гостра токсичність (НВ 6)
Гостра токсичність — небезпечна властивість відходів, які можуть спричинити гострі токсичні ефекти після перорального надходження, потрапляння на шкіру або під час вдихання.
Якщо сума концентрацій всіх гостротоксичних хімічних речовин, що входять до складу відходів, класифікованих за класом небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним кодом позначення щодо виду небезпечного впливу, наведеного у таблиці 5, перевищує або дорівнює ліміту концентрації, зазначеному в цій таблиці, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю "гостра токсичність". Якщо відходи містять більше ніж одну хімічну речовину, яка класифікована як гостротоксична, сума концентрації підраховується лише для речовин з однаковою категорією у межах класу.
Для оцінки застосовуються такі порогові значення:
для класу небезпеки відповідно до таблиці 5: Acute Tox. (гостра токсичність) 1, 2 або 3 (H300, H310, H330, H301, H311, H331) — 0,1 %;
для класу небезпеки відповідно до таблиці 5: Acute Tox. (гостра токсичність) 4 (H302, H312, H332) — 1 %.
Таблиця 5. Коди класів небезпеки, диференціацій, категорій у межах класів та позначення щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів та відповідні ліміти концентрації для їх класифікації як небезпечних за властивістю "гостра токсичність"
Класи небезпеки та категорії у межах класу із
зазначенням кодів
Код позначення щодо виду небезпечного впливуЛіміт концентрації, відсотків
англійською мовоюукраїнською мовою
Acute Tox.1 (Oral)гостра токсичність 1 (при пероральному впливі)H3000,1
Acute Tox. 2 (Oral)гостра токсичність 2 (при пероральному впливі)H3000,25
Acute Tox. 3 (Oral)гостра токсичність 3 (при пероральному впливі)H3015
Acute Tox 4 (Oral)гостра токсичність 4 (при пероральному впливі)H30225
Acute Tox.1 (Dermal)гостра токсичність 1 (при впливі через шкіру)H3100,25
Acute Tox.2 (Dermal)гостра токсичність 2 (при впливі через шкіру)H3102,5
Acute Tox. 3 (Dermal)гостра токсичність 3 (при впливі через шкіру)H31115
Acute Tox 4 (Dermal)гостра токсичність 4 (при впливі через шкіру)H31255
Acute Tox 1 (Inhal.)гостра токсичність 1 (при вдиханні)H3300,1
Acute Tox.2 (Inhal.)гостра токсичність 2 (при вдиханні)H3300,5
Acute Tox. 3 (Inhal.)гостра токсичність 3 (при вдиханні)H3313,5
Acute Tox. 4 (Inhal.)гостра токсичність 4 (при вдиханні)H33222,5
Небезпечна властивість: канцерогенність (НВ 7)
Канцерогенність — небезпечна властивість відходів, які провокують онкологічні хвороби або збільшують вірогідність захворювання на такі хвороби.
Якщо відходи містять хімічну речовину, яка класифікована за одним із класів небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним кодом позначення щодо виду небезпечного впливу, та досягається або перевищується один із лімітів концентрації, зазначених у таблиці 6, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю "канцерогенність".
Якщо відходи містять більше ніж одну хімічну речовину, яка класифікована як канцерогенна, для класифікації відходів як небезпечних за властивістю "канцерогенність" кожна окрема речовина повинна бути присутня у концентрації на рівні або з перевищенням ліміту концентрації.
Таблиця 6. Коди класів небезпеки, категорій у межах класів та позначення щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів для компонентів відходів та відповідні ліміти концентрацій для їх класифікації як небезпечних за властивістю "канцерогенність"
Класи небезпеки та категорії у межах класу із
зазначенням кодів
Код позначення щодо виду небезпечного впливуЛіміт концентрації, відсотків
англійською мовоюукраїнською мовою
Carc. 1Aканцерогенні 1АH3500,1
Carc. 1Bканцерогенні 1В
Carc. 2канцерогенні 2H3511
Небезпечна властивість: корозивність (НВ 8)
Корозивність — небезпечна властивість відходів, які при контакті можуть спричинити роз’їдання шкіри.
Якщо відходи містять одну або більше хімічних речовин, класифікованих як Scin. corr. (роз’їдаючі/подразнюючі шкіру) 1A, 1B або 1C (H314) і сума їх концентрацій перевищує або дорівнює 5 %, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю "корозивність".
Порогова концентрація для проведення оцінки відходів, класифікованих як Scin. corr. (роз’їдаючі/подразнюючі шкіру) 1A, 1B або 1C (H314) становить 1 %.
Небезпечна властивість: інфекційність (НВ 9)
Інфекційність — небезпечна властивість відходів, які містять життєздатні мікроорганізми або їх токсини, які є або вважаються такими, що спричиняють захворювання у людей чи інших живих організмів.
Для оцінки необхідно визначити чи містять відходи:
мікроорганізми — мікробіологічні агенти, клітинні або неклітинні, здатні до реплікації або передачі генетичного матеріалу. До мікробіологічних агентів належать водорості, бактерії, гриби, паразити, плазміди, пріони, віруси та їх генетично модифіковані варіанти;
життєздатні мікроорганізми — за станом організму на місці і в час утворення відходів. Неживі мікроорганізми не вважаються інфекційними;
токсини, що виробляються мікроорганізмами, які можуть надходити до відходів, навіть якщо організм-продуцент більше не присутній у відходах.
Токсини слід оцінювати аналогічно хімічним речовинам, беручи до уваги присвоєні коди небезпеки та відповідні небезпечні властивості. Для мікроорганізмів не встановлюються коди небезпеки, оскільки вони не вважаються небезпечними речовинами.
Якщо необхідно вирішити, чи відходи мають бути віднесені до дзеркально небезпечних чи дзеркально таких, що не є небезпечними, відходам буде присвоєно дзеркальні коди на основі властивості "інфекційність", якщо вони містять токсин, вироблений мікроорганізмом у концентрації, за якої відходи демонструють небезпечну властивість "специфічна токсичність для цільового органу/аспіраційна токсичність" або "гостра токсичність". Відходи, які можуть бути інфекційними через мікробні токсини, включають залишки від днопоглиблювальних робіт і плаваючі залишки з водойм, де відбулося цвітіння ціанобактерій.
Необхідно визначити, чи можуть відповідні відходи, пов’язані з медичним обслуговуванням людей і тварин та/або проведенням відповідних досліджень (крім кухонних та ресторанних відходів, не пов’язаних безпосередньо з медичним обслуговуванням), бути пов’язані з інфекцією та чи потрібно їх класифікувати як інфекційні.
Токсичні мікроорганізми оцінюються так само, як і хімічні речовини шляхом порівняння ступеня ризику і присвоєння їм коду виду небезпечного впливу. Після цього відходи класифікують відповідно до небезпечної властивості "гостра токсичність".
При оцінці такої небезпечної властивості як інфекційність для оброблених відходів необхідно описати технологічний процес, метод знезараження та продемонструвати ефективність обробки або дезактивації відходів шляхом перевірки технології чи методу.
Показником ефективності оброблення відходів або дезактивації є мікробіологічні дослідження.
Небезпечна властивість: токсичність
для репродуктивної системи (НВ 10)
Токсичність для репродуктивної системи — небезпечна властивість відходів, які негативно впливають на статеву функцію та репродуктивність дорослих чоловіків і жінок, а також справляють токсичну дію на розвиток потомства.
Якщо відходи містять хімічну речовину, яка класифікована за одним із класів небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним кодом позначення щодо виду небезпечного впливу, та досягається або перевищується один із лімітів концентрації, зазначених у таблиці 7, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю "токсичність для репродуктивної системи".
Якщо відходи містять більше ніж одну хімічну речовину, яка класифікована як токсична для репродуктивної системи, для класифікації відходів як небезпечних за властивістю "токсичність для репродуктивної системи" кожна окрема речовина повинна бути присутня у концентрації на рівні або з перевищенням ліміту концентрації.
Таблиця 7. Коди класів небезпеки, категорій у межах класів та позначення щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів та ліміти концентрації для їх класифікації як небезпечних за властивістю "токсичність для репродуктивної системи"
Класи небезпеки та категорії у межах класу із
зазначенням кодів
Код позначення щодо виду небезпечного впливуЛіміт концентрації, відсотків
англійською мовоюукраїнською мовою
Repr. 1Aрепродуктивні 1АH3600,3
Repr. 1Bрепродуктивні 1В
Repr. 2репродуктивні 2H3613
Небезпечна властивість: мутагенність (НВ 11)
Мутагенність — небезпечна властивість відходів, які можуть спричинити мутацію, тобто постійні зміни в кількості або структурі генетичного матеріалу в клітині.
Якщо відходи містять хімічну речовину, яка класифікована за одним із класів небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним кодом позначення щодо виду небезпечного впливу, та досягається або перевищується один із лімітів концентрації, зазначених у таблиці 9, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю "мутагенність".
Якщо відходи містять більше ніж одну хімічну речовину, яка класифікована як мутагенна, для класифікації відходів як небезпечних за властивістю "мутагенність" кожна окрема речовина повинна бути присутня у концентрації на рівні або з перевищенням ліміту концентрацій.
Таблиця 8. Коди класів небезпеки, категорій у межах класів та позначення щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів та відповідні ліміти концентрації для їх класифікації як небезпечних за властивістю "мутагенність"
Класи небезпеки та категорії у межах класу із
зазначенням кодів
Код позначення щодо виду небезпечного впливуЛіміт
концентрації, відсотків
англійською мовоюукраїнською мовою
Muta. 1Aмутагенні 1AH3400,1
Muta. 1Bмутагенні 1B
Muta. 2мутагенні 2H3411
Небезпечна властивість: здатність виділяти гостротоксичний газ (НВ 12)
Здатність виділяти гостротоксичний газ — небезпечна властивість відходів, відходи, які при контакті з водою або кислотою виділяють гостротоксичні гази.
Якщо відходи містять хімічні речовини, для яких призначені додаткові позначення щодо видів небезпечного впливу EUH029 (при контакті з водою виділяє токсичний газ), EUH031 (при контакті з кислотами виділяє токсичний га) та EUH032 (при контакті з кислотами виділяє дуже токсичний газ), вони класифікуються як небезпечні за властивістю "здатність виділяти гостротоксичний газ".
Небезпечна властивість: сенсибілізуюча здатність (НВ 13)
Сенсибілізуюча здатність — небезпечна властивість відходів, які містять одну або більше хімічних речовин, про які відомо, що вони спричиняють сенсибілізацію (алергічну реакцію) на шкірі або в дихальних шляхах.
Якщо відходи містять хімічну речовину, яка класифікована як сенсибілізатор (алерген) із позначенням щодо виду небезпечного впливу H317 або H334, і концентрація кожної окремої речовини дорівнює або перевищує ліміт концентрації 10 %, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю "сенсибілізуюча здатність".
Небезпечна властивість: екотоксичність (НВ 14)
Екотоксичність — небезпечна властивість відходів, які становлять або можуть становити безпосередній або віддалений ризик для навколишнього природного середовища.
За екотоксичністю класифікують відходи як небезпечні, якщо вони відповідають будь-якій з таких умов:
відходи, що містять речовину, класифіковану як озоноруйнівна з присвоєним кодом небезпеки H420, а концентрація такої речовини дорівнює або перевищує граничну концентрацію 0,1 %:
[c (H420) >= 0,1 %],
де c — концентрація речовин;
відходи, що містять одну або кілька речовин, класифікованих як гостро токсичні для водних біоресурсів, отримали код небезпеки H400 і сумарна концентрація таких речовин дорівнює або перевищує ліміт концентрації — 25 %. До таких речовин застосовується граничне значення 0,1 %:
[Сума c (H400) >= 25 %],
де Сума с — сума концентрацій речовин;
відходи, що містять одну або кілька речовин, класифікованих як хронічно токсичні для водних біоресурсів 1, 2 або 3, віднесені до кодів H410, H411 або H412 та сума концентрації усіх речовин, які класифіковані як хронічно токсичні для водних біоресурсів 1 (H410), помножена на 100, додана до суми концентрацій усіх речовин, класифікованих як хронічно токсичні для водних біоресурсів 2 (H411), помножена на 10, додана до суми концентрацій усіх речовин, класифікованих як хронічно токсичні для водних біоресурсів 3 (H412), дорівнює або перевищує граничну концентрацію — 25 %. Порогове значення 0,1 % застосовується до речовин, класифікованих за кодом H410, а граничне значення 1 % — до речовин, класифікованих за кодами H411 або H412:
[100 x Сума c (H410) + 10 x Сума c (H411) + Сума c (H412) >= 25 %],
де Сума с — сума концентрацій речовин;
відходи, що містять одну або кілька речовин, класифікованих як хронічно токсичні для водних біоресурсів 1, 2, 3 або 4, яким присвоєно коди небезпеки H410, H411, H412 або H413 та сумарна концентрація всіх речовин, класифікованих як хронічно токсичні для водних організмів дорівнює або перевищує ліміт концентрації 25 %. Порогове значення 0,1 % застосовується до речовин, які класифікують за кодом H410, а граничне значення 1% — до речовин, які класифікують за кодами H411, H412 або H413:
[Сума c H410 + Сума c H411 + Сума c H412 + Сума c H413 >= 25 %],
де Сума с — сума концентрацій речовин.
Небезпечна властивість: відходи, здатні виявляти
небезпечні властивості, зазначені вище, але не
класифіковані за такими властивостями (НВ 15)
Якщо відходи містять одну або більше хімічних речовин, що підпадають під одне із загальних або додаткових позначень щодо видів небезпечного впливу, зазначених у таблиці 9, відходи класифікуються як небезпечні, крім випадків, коли вони перебувають у такій формі, що в жодному разі не проявлять свої вибухові або потенційно вибухові властивості.
Таблиця 9. Загальні та додаткові позначення щодо видів небезпечного впливу для компонентів відходів для їх класифікації як небезпечних за властивістю "відходи, здатні виявляти небезпечні властивості, зазначені вище, але не класифіковані за такими властивостями"
Загальні та додаткові позначення щодо видів
небезпечного впливу та їх коди
англійською мовоюукраїнською мовоюкод
May mass explode in fireможуть вибухнути масою під дією вогнюH205
Explosive when dryвибухонебезпечні в сухому станіEUH001
May form explosive peroxidesможуть утворювати вибухонебезпечні пероксидиEUH019
Risk of explosion if heated under confinementризик вибуху при нагріванні в герметичних умовахEUH044
Відходи можуть бути класифіковані як небезпечні за властивістю "відходи, здатні виявляти небезпечні властивості, зазначені вище, але не класифіковані за такими властивостями" на основі інших критеріїв, наприклад, шляхом проведення оцінки продуктів вилуговування.
Додаток 2
до Порядку
ПЕРЕЛІК
небезпечних компонентів відходів
КодНайменування компонента
С 1Берилій; сполуки берилію
С 2Сполуки ванадію
С 3Сполуки хрому (VI)
С 4Сполуки кобальту
С 5Сполуки нікелю
С6Сполуки міді
С 7Сполуки цинку
С 8Миш’як; сполуки миш’яку
С 9Селен; сполуки селену
С 10Сполуки срібла
С 11Кадмій; сполуки кадмію
С 12Сполуки олова
С13Сурма; сполуки сурми
С14Телур; сполуки телуру
С 15Сполуки барію, крім сульфату барію
С 16Ртуть; сполуки ртуті
С 17Талій; сполуки талію
С 18Свинець; сполуки свинцю
С 19Неорганічні сульфіди
С 20Неорганічні сполуки фтору, крім фториду кальцію
С 21Неорганічні ціаніди
С 22Лужні та лужноземельні метали: літій, натрій, калій,
кальцій і магній, які не входять до складу суміші (у незв’язаному
(елементарному) стані)
С 23Розчини кислот або кислоти у твердому стані
С 24Розчини основ або основи в твердому стані
С 25Азбест (пил та волокна)
С 26Фосфор; сполуки фосфору, крім фосфатних мінералів
С 27Карбоніли металів
С 28Пероксиди
С 29Хлорати
С 30Перхлорати
С 31Азиди
С 32Поліхлоровані біфеніли та/або поліхлоровані
терфеніли
С 33Сполуки, що використовуються у фармацевтиці чи
ветеринарній медицині
С 34Біоциди та фітофармацевтичні речовини (наприклад,
пестициди тощо)
С 35Інфекційні речовини
С 36Креазот
С 37Ізоціанати; тіоціанати
С 38Органічні ціаніди (наприклад, нітрили тощо)
С 39Феноли, фенольні сполуки
С 40Галогеновані розчинники
С 41Органічні розчинники і галогенвмісні розчинники
С 42Галогенорганічні сполуки, крім інертних
полімеризованих матеріалів та інших речовин, зазначених у цьому
додатку
С 43Ароматичні сполуки, поліциклічні та гетероциклічні
органічні сполуки
С 44Аліфатичні аміни
С 45Ароматичні аміни
С 46Ефіри
С 47Речовини, що мають вибухові властивості, крім
зазначених у цьому додатку
С 48Органічні сполуки сірки
С 49Похідні поліхлорованих дибензофуранів
С 50Похідні поліхлорованих дибензо-n-діоксинів
С 51Вуглеводні та їх киснево-, азото- та/або сірковмісні
похідні, не зазначені у цьому додатку
Додаток 3
до Порядку
ПЕРЕЛІК
потенційно небезпечних відходів з урахуванням їх походження або діяльності, під час якої вони були утворені
I. Відходи, що мають одну або декілька
властивостей,
наведених у додатку 3 до Закону "Про управління відходами"
Відходи від надання медичних послуг у закладах
охорони здоров’я, ветеринарних клініках та (або) пов’язаних з цим
дослідних робіт
Відходи фармацевтичної продукції (фармацевтичних
препаратів), лікарських засобів (медикаментів/ліків) і ветеринарних
препаратів, а також анатомічні та інші медичні відходи
Відходи засобів захисту деревини
Відходи біоцидів і фітофармацевтичних препаратів
Відходи органічних розчинників, зокрема галогенованих
органічних розчинників
Відходи галогеновмісних органічних речовин, що не
використовуються як розчинники, крім інертних полімерних
матеріалів
Відходи гартувальних солей/темперувальних солей, що
містять ціаніди
Відходи мінеральних мастил та олив, а також
мастильно-охолоджувальних рідин (наприклад, відкладення/шлам від
роботи металорізальних верстатів тощо)
Відходи, що містять масляно-водяні,
вуглеводнево-водяні суміші та емульсії
Відходи речовин або виробів, що містять поліхлоровані
біфеніли/дифеніли та/або поліхлоровані терфеніли; та (або)
полібромовані дифеніли або їх суміші
Відходи смолистих матеріалів, що утворюються в
результаті рафінування (перегонки), дистиляції та будь-якої
піролітичної обробки (наприклад, залишки дистиляції тощо)
Відходи чорнила, барвників, пігментів, фарб, лаків,
політур, оліфи, мастики, друкарської фарби та аналогічних
покриттів
Відходи смол, каучуку, латексу, пластифікаторів,
клеїв та інших зв’язувальних матеріалів
Відходи хімічних речовин, утворювані (отримані) у
результаті науково-дослідної або навчальної діяльності, які не
ідентифіковані та/або є новими і вплив яких на людину та/або
навколишнє природне середовище ще не є відомим (наприклад,
лабораторні залишки тощо)
Відходи піротехнічних та інших вибухових матеріалів,
вибухонебезпечних речовин та виробів
Відходи фотохімікатів та фотоматеріалів для обробки у
фотографічних процесах
Матеріали, забруднені будь-яким спорідненим
поліхлорованим дибензофураном
Матеріали, забруднені будь-яким спорідненим
поліхлорованим дибензо-n-діоксином
Відходи оброблення металевих і пластмасових
поверхонь, включаючи відходи гальванічного виробництва
II. Відходи, що містять один або більше
компонентів,
зазначених у додатку 2 до Порядку класифікації відходів,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20 жовтня 2023 р. № 1102, і проявляють одну або більше
властивостей, зазначених у додатку 3 до Закону України
"Про управління відходами"
Тваринні або рослинні мила, жири та віск
Негалогеновані органічні речовини, що не
використовуються як розчинники
Неорганічні речовини, без металів і металевих
сплавів
Зола та/або шлак
Забруднений ґрунт, пісок, глина, зокрема викопані
земляні маси та відходи драгування
Солі гартувальні, що не містять ціанідів
Металевий пил і порошок
Відпрацьовані каталізатори
Рідини та осади, що містять метали або сплави
Залишки очисних споруд (наприклад, від
пиловловлювачів/пилогазоочищувальних споруд та установок тощо)
Шлам із скруберів
Осад із споруд для очищення стічних вод (промислових
та комунальних стічних вод)
Залишки декарбонізації
Залишки іонообмінних колонок
Осад стічних вод, необроблений і непридатний для
використання в сільському господарстві
Залишки від очищення резервуарів та/або
обладнання
Забруднене обладнання
Тара з-під хімічних речовин, яка не має маркування,
або незворотна тара, забруднена потенційно небезпечними
речовинами
Акумулятори та інші джерела струму
Рослинні олії
Матеріали роздільного збирання побутових відходів,
які мають одну або декілька небезпечних компонентів, наведених у
додатку 2 до Порядку класифікації відходів
Відходи виробництва, приготування та застосування
озоноруйнівних речовин (хлорфторпохідні насичених вуглеводнів;
галогени; метилхлороформ)
Відходи агропромислового комплексу, крім безпечних
відходів
Радіоактивні відходи, включаючи забруднене
радіонуклідами обладнання, устаткування та вироби
Нафтопродукти
Будь-які інші відходи, які містять один або декілька
компонентів, зазначених у цьому додатку, та виявляють одну чи
декілька властивостей, зазначених у додатку 3 до Закону України
"Про управління відходами"