Про затвердження Правил авіаційного пошуку та рятування в Україні

2. Обов'язки співробітників АК та їх дії на випадок аварійних обставин в аеропорту

(викласти обов'язки посадових осіб авіапідприємства і перелік їх дій у разі аварійної ситуації з власним ПС).

3. Заходи щодо приймання евакуйованих пасажирів

(призначити відповідальних осіб авіапідприємства за зв'язок з адміністрацією аеродрому (аеропорту, посадкового майданчика), збір та облік інформації, необхідної для надання допомоги пасажирам, а також відповідального представника до складу оперативного штабу керівництва пошуково-рятувальними роботами. Визначити місце для приймання евакуйованих пасажирів та місце зберігання і порядок видачі службової документації).

4. Завдання, які вирішуються підрозділами авіапідприємства при проведенні пошуково-рятувальних робіт, якщо це передбачено договором з адміністрацією аеродрому (аеропорту, майданчика базування)

(викласти опис ресурсів авіапідприємства, які залучаються до проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт і порядок їх використання, а також порядок координації дій з іншими експлуатантами, що базуються на цьому аеродромі).

5. Заходи щодо проведення евакуації ПС або його частин з місця події

(викласти порядок проведення евакуації ПС або його частин з місця події).

Додатки до Плану:

1. Копія наказу про організацію пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів в авіапідприємстві.

2. Копія договору з адміністрацією аеродрому (аеропорту, посадкового майданчика) базування про виконання пошукових та аварійно-рятувальних робіт.

3. Технологічні картки (пам'ятки) дій для посадових осіб, які залучаються до виконання Плану.

4. Витяг із Керівництва виконання польотів в авіапідприємстві щодо аварійно-рятувальних процедур на борту ПС при виникненні аварійної ситуації.

5. Програма аварійно-рятувальної підготовки екіпажів ПС в авіапідприємстві.

6. Програма підготовки підрозділів авіапідприємства, які входять до складу АРК аеродрому (аеропорту, посадкового майданчика), та відомості про їх оснащення.

1.1. Сигнали лиха

Наведені нижче сигнали, які подаються разом або окремо, означають, що ПС загрожує серйозна і безпосередня небезпека і воно потребує негайної допомоги:

сигнал, переданий радіотелеграфом або за допомогою іншого засобу подачі сигналів і складається з групи SOS (... --- ... в абетці Морзе);

радіотелефонний сигнал небезпеки, викладений словом МЕЙДЕЙ (MAYDAY) і який подається голосом;

повідомлення про лихо, що надіслане лінією передачі даних і яке має значення слова МЕЙДЕЙ;

ракети або снаряди зі спалахами червоного кольору, які випускаються по одному через короткі проміжки часу;

парашутна освітлювальна бомба червоного кольору.

1.2. Сигнали тривоги, які використовуються для приведення в дію автоматичних радіотелеграфних і радіотелефонних систем тривоги:

1.2.1. Радіотелеграфний сигнал тривоги складається з групи в дванадцять тире, переданих протягом однієї хвилини; тривалість кожного тире дорівнює чотирьом секундам, а тривалість інтервалу між наступними тире - одній секунді. Сигнал може бути переданий вручну, але рекомендується передавати його за допомогою автоматичної апаратури.

1.2.2. Радіотелефонний сигнал тривоги складається з двох синусоїдальних тонів звукової частоти, переданих по черзі. Один тон повинен мати частоту 2200 Гц, а інший - 1300 Гц. Кожний з них передається протягом 250 мс.

2. Сигнали, які застосовуються під час пошуково-рятувальних операцій:

2.1. Код візуальних сигналів "земля - повітря" для використання особами, які залишились живими:

2.2. Код візуальних сигналів "земля - повітря" для використання наземними пошуковими командами:

2.2.1. Сигнали повинні бути довжиною принаймні 2,5 м, і їх варто робити максимально помітними. Сигнали можуть бути викладені за допомогою смуги тканини, парашутної тканини, шматків дерева, уламків каміння та інших матеріалів; нанесення сигналів на поверхні землі може бути також здійснено шляхом утрамбовування ґрунту або шляхом фарбування поверхні тощо.

2.3. Сигнали "повітря - земля"

2.3.1. Сигнали, які подаються ПС і означають, що подані з землі сигнали зрозумілі:

при денному світлі - погойдування крилами ПС;

у темноті - вмикання і вимикання двічі посадкових фар або, якщо повітряне судно ними не обладнано, вмикання і вимикання двічі його аеронавігаційних вогнів.

2.3.2. Відсутність вищевказаних сигналів означає, що сигнал, поданий з землі, не зрозумілий.

2.4.Обмін сигналами з надводними суднами:

для підтвердження прийому сигналів:

підняття кодового вимпела (вертикальні білі і червоні смуги) нагору до кінця (це означає, що сигнал зрозумілий);

передача за допомогою сигнального ліхтаря кодом азбуки Морзе ряду букв "T";

зміна курсу і хід за повітряним судном.

Для інформації щодо неможливості виконання переданих вказівок:

підняття міжнародного прапора "N" (сині і білі квадрати у вигляді шахівниці);

передача за допомогою сигнального ліхтаря кодом абетки Морзе ряду букв "N".

2.5. Маневри, які виконуються повітряним судном і означають, що воно бажає направити надводне судно до повітряного або надводного судна, що терпить лихо:

виконання принаймні одного кола над надводним судном;

на невеликій висоті курсу морського судна перед його носовою частиною і:

погойдування крилами;

або зміна кроку гвинта;

вихід на курс ходу надводного судна.

2.6. Маневри, які виконуються повітряним судном і означають, що допомога надводного судна, для якого призначено сигнал, більше не потрібна:

перетинання лінії кільватера надводного судна поблизу кормової частини на невеликій висоті і:

погойдування крилами;

або зміна кроку гвинта.

1. Спеціально призначені частоти для повітряних суден, які зазнають або зазнали лиха:

1.1. Частота 2182 кГц може бути використана для зв'язку між ПС і станціями морської служби. Ця частота є міжнародною аварійною частотою для радіотелефонії, що повинна використовуватися для цієї мети морськими суднами, ПС і станціями рятувальних засобів, що користуються частотами в затверджених діапазонах між 1605 кГц і 4000 кГц при запиті допомоги від морської служби.

1.2. Частота 4125 кГц може бути використана для забезпечення зв'язку між станціями морської служби і станціями ПС, які зазнають лиха.

1.3. Частоти 3023 кГц і 5680 кГц можуть використовуватися для проведення узгоджених пошуково-рятувальних операцій спільно авіаційною та морською службами.

1.4. Частота 500 кГц є міжнародною аварійною частотою для радіотелефонії Морзе, що повинна використовуватися для цієї мети морськими суднами, повітряними суднами і станціями рятувальних засобів, що користуються частотами в діапазонах 415 кГц і 535 кГц при запиті допомоги від морської служби.

1.5. Станції рятувальних засобів використовують частоти 500 кГц, 8364 кГц, 2182 кГц, 121,5 МГц і 243 МГц у тих випадках, коли рятувальний засіб може працювати в діапазонах частот відповідно між 415 - 535 кГц, 4000 - 27500 кГц, 1605 - 2850 кГц, 117,975 - 137 МГц і 235 - 328,6 МГц.

2. Аварійні приводні передавачі (ELT) для пошуку і рятування працюють на частотах 406 МГц і 121,5 МГц одночасно.

3. Частоти, які використовуються з метою пошуку і рятування:

3.1. У разі, коли для координації пошуково-рятувальних операцій на місці потрібно використовувати високі частоти, застосовуються 3023 кГц і 5680 кГц.

3.2. Частота 123,1 МГц є допоміжною авіаційною аварійною частотою і призначається для забезпечення радіотелефонного зв'язку між ПС та засобами пошуку та рятування.

Аварійне повідомлення з ПС включає максимальне число елементів, що вимовляються чітко і по змозі в такому порядку:

назва станції, для якої адресується повідомлення (якщо є час і обставини);

пізнавальний індекс повітряного судна;

характер лиха;

наміри особи, яка керує повітряним судном;

фактичне місцезнаходження, ешелон (абсолютна висота) і курс повітряного судна.

1. Аварійний радіотелефонний зв'язок уміщує усі радіотелефонні повідомлення, які належать до стану лиха.

2. Порядок передавання та приймання сигналів лиха:

2.1. Сигнал лиха свідчить про те, що бортова станція (станція авіаційного електрозв'язку), яка викликає, має для передавання термінове повідомлення про неминучу загрозу ПС (аеродрому).

2.2. Сигнал лиха має беззаперечний пріоритет перед усіма іншими повідомленнями.

Станції авіаційного електрозв'язку та бортові станції ПС, які прийняли сигнал лиха, зобов'язані припинити будь-яке передавання і продовжувати прослуховування ефіру доти, доки не будуть упевнені в тому, що повідомлення про лихо прийняла відповідна станція авіаційного електрозв'язку і що між нею та бортовою станцією ПС, яке зазнає лиха, установлено двосторонній електрозв'язок.

2.3. Будь-яка станція авіаційного електрозв'язку, що проінформована про передавання сигналу лиха, зобов'язана надати допомогу в разі потреби встановлення радіотелефонного зв'язку між екіпажем ПС, яке зазнає лиха, та відповідною станцією авіаційного електрозв'язку.

2.4. Радіообмін у випадку лиха ведеться відкритим текстом та складається з повідомлення, яке стосується надання негайної допомоги.

Якщо радіообмін ведеться на робочій частоті станції авіаційного електрозв'язку, то кожний виклик станції авіаційного електрозв'язку починається словом "Лихо". У випадку радіообміну на аварійних частотах це слово може не передаватися.

2.5. Сигнал лиха, що передається бортовою станцією та приймається станцією авіаційного електрозв'язку, складається з фрази "Зазнаю лиха" (під час радіообміну англійською мовою використовується вираз "МЕЙДЕЙ" - "MAYDAY").

На початку кожного наступного повідомлення під час аварійного радіотелефонного зв'язку дозволяється використовувати радіотелефонний сигнал лиха.

2.6. Повідомлення у випадку лиха передаються на міжнародних частотах 121,5 МГц та 8364 кГц (додаткова частота 2182 кГц використовується під час польотів над акваторіями морів). Крім того, у такому випадку використовується система розпізнавання та відповідач вторинної радіолокації.

2.7. Станція авіаційного електрозв'язку, якій ПС адресувало повідомлення про лихо, або станція авіаційного електрозв'язку, яка першою підтвердила приймання повідомлення про лихо, повинна:

негайно підтвердити приймання повідомлення про лихо;

брати на себе управління зв'язком або в конкретній та чіткій формі передати управління іншій станції авіаційного електрозв'язку і сповістити ПС про таку передачу управління;

починати негайні дії для якнайшвидшої передачі всієї необхідної інформації відповідному органу ОПР, власнику або експлуатанту ПС, яке зазнає або зазнало лиха;

попередити інші станції авіаційного електрозв'язку, якщо це необхідно, про запобігання використанню ними аварійної частоти.

2.8. Станціям авіаційного електрозв'язку, які зазнають лиха, або станціям авіаційного електрозв'язку, які управляють аварійним радіотелефонним зв'язком, дозволяється установлювати період мовчання для усіх станцій авіаційної рухомої служби в даному районі чи для будь-якої станції авіаційного електрозв'язку, яка втручається в аварійний радіотелефонний зв'язок.

2.8.1. У будь-якому разі такі станції авіаційного електрозв'язку передають фразу: "Припиніть усі передавання" та радіотелефонний сигнал лиха "МЕЙДЕЙ" - "MAYDAY".

2.9. У разі, коли станції авіаційного електрозв'язку, яка управляла аварійним радіотелефонним зв'язком, стає відомо, що ПС більше не зазнає лиха, вона негайно починає дії з метою передавання цієї інформації відповідному органу ОПР, власнику або експлуатанту ПС, яке зазнає або зазнало лиха.

2.10. Аварійний радіотелефонний зв'язок і період мовчання завершуються передаванням повідомлення, яке містить фразу: "Аварійний зв'язок припинено". Це передавання ведеться на частоті або частотах, що використовувалися для цього зв'язку. Таке повідомлення передається тільки тією станцією авіаційного електрозв'язку, яка управляла аварійним зв'язком.

1. Відповідні аварійні стадії встановлюються органами ОПР або КЦПР за таких умов:

1.1. Стадія невизначеності (INCERFA), коли:

від ПС не отримано ніяких повідомлень більше 30 хвилин після того, як повинно було бути отримане повідомлення, або після першої невдалої спроби встановити зв'язок з таким ПС, залежно від того, що настає раніше;

ПС не прибуло протягом 30 хвилин після розрахованого часу прибуття, повідомленого ним в останній передачі або розрахованого органами ОПР, за винятком випадків, коли немає ніяких сумнівів щодо ПС та осіб, які знаходяться на його борту.

1.2. Стадія тривоги (ALERFA), коли:

після того, як наступила стадія невизначеності, і при наступних спробах не вдалося установити зв'язок з ПС або одержати відомості про його стан з інших джерел;

ПС, що одержало дозвіл на посадку, не виконало посадку протягом 5 хвилин після розрахованого часу посадки і зв'язок з ним не встановлено;

отримано інформацію, яка вказує на те, що експлуатаційний стан ПС погіршився, але не настільки, що можлива вимушена посадка, за винятком випадків, коли є дані, що усувають побоювання щодо безпеки ПС і осіб, які перебувають на його борту;

відомо або передбачається, що ПС стало об'єктом незаконного втручання.

1.3. Стадія лиха (DETRESFA), коли:

після того, як наступила стадія тривоги, додаткові безуспішні спроби встановити зв'язок з ПС і безрезультатні запити вказують на можливість того, що ПС зазнає лиха;

уважається, що запас пального на борту ПС витрачено або його недостатньо для досягнення безпечного місця посадки;

отримана інформація вказує на те, що експлуатаційний стан ПС погіршився настільки, що можлива вимушена посадка;

отримано інформацію або є обґрунтована впевненість у тому, що ПС збирається виконати або виконало вимушену посадку.

1. Повідомлення про аварійний стан повітряного судна надається за таким порядком:

INCERFA, ALERFA або DETRESFA залежно від тієї або іншої аварійної стадії;

організація або особа, що викликає;

характер аварійного стану;

інформація з плану польоту;

орган, який був на зв'язку останнім, час і використаний засіб;

останнє повідомлення про місцезнаходження і засіб визначення останнього;

фарбування і відмітне маркування повітряного судна;

будь-які дії, розпочаті органом, що передає повідомлення;

інші відомості, що стосуються справи;

будь-яка додаткова корисна інформація, особливо про зміну аварійних стадій;

інформація про скасування аварійного стану.

2. Частину інформації, що була відсутня на момент передачі повідомлення КЦПР, орган ОПР повинен намагатись отримати до оголошення стадії лиха, якщо є обґрунтована впевненість у тому, що ця стадія настане.

ВІД: (КЦПР, який відповідальний за пошук).

КОМУ: (усім організаціям/засобам, яким доручено проведення пошуку).

ДЛЯ ІНФОРМАЦІЇ: (зацікавленим, але не організаціям, що беруть участь у пошуку).

СТАДІЯ ЛИХА, ТРИВОГИ, НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

(Розпізнавальні дані об'єкта пошуку.

Двобуквене скорочення держави реєстрації об'єкта пошуку. Опис причини залучення служби пошуку та рятування одним або двома словами. Загальний опис району пошуку).

ПЛАН ПОШУКОВИХ ДІЙ НА (дата)

А. (Посилання)

1. СИТУАЦІЯ:

А.РЕЗЮМЕ: (короткий виклад справи без повторення інформації, переданої раніше всім адресатам).

Б. ОПИС: (опис зниклого безвісти судна).

В. КІЛЬКІСТЬ ОСІБ НА БОРТУ: (число).

Г. ОБ'ЄКТИ ПОШУКУ:

ПЕРВИННИЙ: (опис основного об'єкта пошуку).

ВТОРИННИЙ: (опис додаткового об'єкта (об'єктів)).

х. ПРОГНОЗ ПОГОДИ НА МІСЦІ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЇ НА ПЕРІОД З (дата/час) ДО (дата/час).

ВИСОТА НИЖНЬОЇ МЕЖІ ХМАР (у метрах, з характеристикою хмарності).

ВИДИМІСТЬ (у кілометрах).

ВІТЕР (виражений у градусах напрямок, звідки дує вітер/швидкість у м/с).

ХВИЛІ (виражений у градусах напрямок, звідки йдуть хвилі/діапазон висоти хвиль у метрах).

2. ДІЇ:

А. (Індивідуальне завдання конкретному органу або засобу пошуку та рятування).

Б. (Для кожної організації або засобу, що беруть участь у пошуку, доцільно використати окремий підпункт).

3. РАЙОНИ ПОШУКУ (задаються у двох колонках):

РАЙОН (позначення районів пошуку можуть указуватися у форматі "Буква тире число", наприклад, А-4, З-1. Пошуки, проведені в перший день, позначаються буквою "А" і мають порядковий номер; пошуки, проведені на другий день, позначаються буквою "В" і так далі).

КУТОВІ ТОЧКИ (Кутові точки в градусах та хвилинах широти і довготи. Як правило, райони пошуку мають прямокутну форму, при цьому відповідні чотири кутових крапки вказуються за годинниковою стрілкою.).

4. ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЇ (задається в сімох колонках, висота задається в метрах):

(Позначення районів пошуку ідентичні зазначеним у пункті 3 повідомлення про план пошукових дій).

(Розпізнавальні дані засобу).

(База приписки або місце розташування, звідки діє кожен засіб пошуку та рятування).

(Буквене скорочення назви бажаної схеми пошуку).

(Напрямок, у якому буде рухатися пошуковий засіб після проходження кожної наступної ділянки маршруту пошуку).

(Широта і довгота крапки, з якої повинне починатися обстеження кожного району).

(Висота пошуку в метрах. Для морських суден у цьому стовпчику вказується ПОВЕРХНЯ).

5. ІНСТРУКЦІЇ З КООРДИНАЦІЇ ДІЙ:

А. (Необхідно вказати координатора пошуково-рятувальної операції).

Б. (Якщо будуть використовуватися два або кілька пошукових засобів, необхідно призначити координатора на місці проведення операції).

В. (Необхідно вказати час, коли повинен бути розпочатий пошук).

Г. (Необхідно вказати бажаний інтервал між лініями шляху. Доцільно вказати максимальну пошукову швидкість).

х. (Необхідно чітко вказати повноваження і коло відповідальності координатора на місці операції, а також відповідні інструкції для нього).

Д. (У деяких випадках указати інші інструкції з координації).

6. ЗВ'ЯЗОК:

7. ПОВІДОМЛЕННЯ:

А. (Інструкції координаторові пошуково-рятувальної операції щодо бажаних строків подання повідомлень про надзвичайну подію).

Б. (Інструкції пошуковим засобам, що залучаються до участі в пошуково-рятувальній операції, щодо подання повідомлень).

В. (Інструкції головним відомствам пошукових засобів щодо подання повідомлень).