МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Н А К А З
| 15.05.2006 N 288 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
5 липня 2006 р.
за N 785/12659
Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій N 793 від 03.08.2011 )
З метою реалізації статті 8 Закону України від 3 лютого 1993 року N 2974 "Про Цивільну оборону України", статей 7 і 9 Закону України від 8 червня 2000 року N 1809 "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" та статті 5 Закону України від 24 червня 2004 року N 1859 "Про правові засади цивільного захисту"
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, що додаються.
2. Начальникам Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, головних управлінь (управлінь) в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі організувати вивчення особовим складом цих Правил та забезпечити використання їх у подальшій роботі.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Романченка В.О.
| Міністр | В.І.Балога |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МНС України
15.05.2006 N 288
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
5 липня 2006 р.
за N 785/12659
ПРАВИЛА
улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення
1. Галузь застосування
Ці Правила влаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення (далі - Правила) визначають вимоги щодо обладнання потенційно небезпечних об'єктів автоматичними системами раннього виявлення загроз надзвичайних ситуацій та тих надзвичайних ситуацій, що сталися, а також системами оповіщення про надзвичайні ситуації працюючого персоналу та населення, яке перебуває в зонах можливого ураження небезпечними чинниками.
Правила розповсюджуються на потенційно небезпечні об'єкти під час їх будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміні функціонального призначення, а також на об'єкти, що експлуатуються.
Для нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення потенційно небезпечних об'єктів проектно-кошторисна документація на системи раннього виявлення загроз надзвичайних ситуацій та тих надзвичайних ситуацій, що сталися, а також системами оповіщення про надзвичайні ситуації працюючого персоналу та населення, яке перебуває в зонах можливого ураження небезпечними чинниками, повинна розроблятися окремим розділом і погоджуватися в установленому порядку в складі всього проекту.
Правила не розповсюджуються на системи та комплекси, призначені для об'єктів, які обладнуються та охороняються за спеціальними нормами і вимогами, що затверджені в установленому порядку.
Організація спостереження за виникненням надзвичайних ситуацій техногенного характеру здійснюється відповідно до статті 8 Закону України "Про Цивільну оборону України", статті 9 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру". Інформування та оповіщення у сфері захисту населення й територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, яке здійснюється відповідно до статті 7 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", є основним принципом та головним і невід'ємним елементом усієї системи заходів у цій сфері.
Вимоги Правил є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від виду їх діяльності та форми власності, приміщення та інші об'єкти яких підлягають обладнанню системами виявлення загрози виникнення техногенних надзвичайних ситуацій та оповіщення людей, а також тими, які здійснюють проектування, експлуатацію, технічне обслуговування вищевказаних систем та нагляд за їх утриманням.
Керівники потенційно небезпечних об'єктів, особи, які здійснюють проектування, монтаж і наладку систем, а також особи, відповідальні за їх експлуатацію, винні в порушенні цих Правил, несуть персональну відповідальність згідно з чинним законодавством України.
2. Нормативні посилання
У цих Правилах є посилання на такі законодавчі та нормативні акти:
1. Закон України "Про Цивільну оборону України".
2. Закон України "Про захист населення й територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".
3. Закон України "Про відходи".
4. Закон України "Про правові засади цивільного захисту".
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року N 192 "Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях".
6. ГОСТ 12.4.026-76 "Цвета сигнальные и знаки безопасности" ("Кольори сигнальні та знаки безпеки").
7. СНиП 3.05.07-85 "Системы автоматизации" ("Системи автоматизації").
8. ДБН В.2.5-13-98 "Пожежна автоматика будинків і споруд".
9. "Санитарные правила проектирования, оборудования и содержания складов для хранения сильнодействующих ядовитых веществ (СДЯВ)" ("Санітарні правила проектування, обладнання та утримання складів для зберігання сильнодіючих ядовитих речовин (СДЯР)"). Затверджені Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров'я СРСР від 24 червня 1965 року N 534-65.
10. "ПУЭ Правила устройства электроустановок" ("ПВЕ Правила влаштування електроустановок").
11. Правила безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору (ПБХ-93).
12. Правила експлуатації електричних станцій і мереж, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 13.06.2003 N 296.
13. Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті, затверджена спільним наказом МНС України, Мінагрополітики, Мінекономіки та Мінприроди від 27.03.2001 N 73/82/64/122 та зареєстрована в Мін'юсті 10.04.2001 за N 326/5517.
14. Порядок організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 року N 343.
15. Види основних СДОР згідно з додатком 1 до директиви начальника Штабу ЦО України N ДНШ ГО-6/1471.
16. Типове технічне завдання на локальну автоматизовану систему моніторингу та оповіщення для потенційно-небезпечних об'єктів господарчої діяльності (ЛАСМО), затверджене МНС України в 2004 році.
17. Типовий проект N 30-АСО.1 "Регіональна система оповіщення загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення "Сигнал ВО". Система оповіщення і централізованого виклику", затверджений МНС України в 2004 році.
18. ДК 019-2001 "Державний класифікатор надзвичайних ситуацій".
19. ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів".
3. Терміни та визначення
У цих Правилах використані такі терміни та визначення:
Локальна система виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій - спеціальні інженерно-технічні засоби, якими обладнуються території, будівлі, споруди, приміщення та устаткування потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також можуть завдати матеріальних збитків унаслідок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру на них.
Система - сукупність приладів та елементів, визначених для виконання заданої функції (контроль за технологічними параметрами, оповіщення персоналу та населення, передача сигналів на пульт централізованого спостереження тощо).
Комплекс - сукупність систем, що працюють разом для забезпечення безпеки об'єктів.
У цьому документі застосовують терміни і визначення, установлені ДК 019 - надзвичайні ситуації техногенного характеру, надзвичайні ситуації природного характеру.
4. Загальні вимоги
4.1. Перелік об'єктів, що підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій, наведено у додатку.
4.2. Апаратура й обладнання, що входять до складу систем і комплексів, повинні відповідати чинним нормативним документам, технічним умовам, проектній документації, документації заводів-виробників, а також за потреби мати сертифікат відповідності, виданий у державній Системі сертифікації УкрСЕПРО, якщо відповідна продукція є у "Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні", затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 01.02.2005 N 28, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за N 466/10746.
5. Опис комплексу
5.1. Комплекс систем виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій, а також виявлення таких ситуацій та оповіщення працюючого персоналу й населення, яке проживає або знаходиться в прогнозованих зонах ураження небезпечними чинниками потенційно небезпечних об'єктів, складається з таких складових частин:
система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій;
система виявлення надзвичайних ситуацій;
система оповіщення керівного складу та працюючого персоналу потенційно-небезпечних об'єктів про загрозу чи виникнення надзвичайних ситуацій;
система оповіщення відповідальних посадових осіб територіальних органів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС) та цивільного захисту населення і цивільної оборони, органів виконавчої влади;
пульти централізованого моніторингу;
пульти централізованого спостереження;
система оповіщення населення, що проживає або знаходиться в прогнозованих зонах ураження небезпечними чинниками потенційно небезпечних об'єктів.
5.2. Система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та система виявлення надзвичайних ситуацій складаються з різних технологічних датчиків, сигналізаторів тощо, які контролюють небезпечні параметри обладнання і навколишнього середовища, та приймально-контрольних приладів. Технологічні датчики та сигналізатори указаних систем установлюються і використовуються відокремлено від аналогічних датчиків промислової автоматики.
5.3. Система оповіщення працюючого персоналу про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій чи виникнення надзвичайних ситуацій складається з приладів, що видають спеціальні звукові сигнали, мовних сповіщувачів та світлових покажчиків, базової апаратури автоматичного включення оповіщення та мереж зв'язку.
5.4. Система централізованого моніторингу - це комплекс технічних засобів, розміщений у суб'єкта господарювання, котрий має відповідну ліцензію, призначений для приймання, обробки і видачі в заданому вигляді повідомлень про стан систем виявлення загрози надзвичайних ситуацій, реєстрації цих повідомлень та передачі в автоматичному режимі на пульт централізованого спостереження сигналів про надзвичайні ситуації.
5.5. Система централізованого спостереження - це комплекс технічних засобів, розміщений в операторському центрі диспетчерської служби МНС України, призначений для приймання, обробки і видачі у заданому вигляді повідомлень про надзвичайні ситуації на об'єктах чи загрозу їх виникнення.
5.6. Система оповіщення населення, яке проживає в прогнозованих зонах ураження небезпечними чинниками потенційно небезпечних об'єктів, складається зі спеціальних пристроїв мовного та візуального оповіщення.
Керування такими системами виконують диспетчери чи інші вповноважені особи потенційно небезпечних об'єктів або чергові операторських центрів диспетчерських служб МНС.
6. Упровадження комплексу
6.1. Монтаж комплексу систем виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій, а також виявлення таких ситуацій та оповіщення працюючого персоналу й населення, яке проживає в прогнозованих зонах ураження небезпечними чинниками потенційно небезпечних об'єктів, виконується на підставі затвердженої проектної документації та чинних будівельних норм і правил (СНиП 3.05.07).
6.2. Проектна документація розробляється згідно з технічним завданням, розробленим відповідними службами потенційно небезпечного об'єкта за участю проектної організації, узгодженим уповноваженим підрозділом МНС України та іншими заінтересованими організаціями і затвердженим керівником об'єкта (підприємства, організації). Під час проектування необхідно застосовувати як нормативні документи: вказівки, положення, правила, норми, типові матеріали, технологічні карти тощо, що не суперечать вимогам цих Правил і затверджені в чинному порядку.
6.3. Унесення змін до конструкції установки, перепланування приміщень, що захищаються, та інші переобладнання не допускається здійснювати без розробки проектної документації.
6.4. Перед початком монтажу систем комплексу організація, що здійснює відповідні роботи, зобов'язана письмово повідомити про це органи Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки.
6.5. Приймання в експлуатацію змонтованого комплексу або його систем здійснюється комісією, до складу якої входять:
керівник об'єкта або вповноважена ним особа (голова комісії);
представник органів Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки (заступник голови комісії);
представник проектної організації;
представник монтажної організації;
представник організації, що виконувала програмування та пусконалагоджувальні роботи;
представники державних інспекцій або органів контролю (за потреби).
Порядок роботи комісії визначається СНиП 3.05.07.
7. Технічні вимоги до окремих складових частин систем та комплексу
7.1. Загальні вимоги
7.1.1. Обрані системи, що входять до складу комплексу, відповідають рівню ризику. Припустимий рівень ризику враховує не тільки можливу небезпеку на потенційно небезпечному об'єкті, але і її наслідки. Рівень ризику визначає вибір типу й кількості технічних засобів системи раннього виявлення (виявлення, приймання-передавання, реєстрації), типу передачі сигналів тривоги, способу їх захисту від перешкод.
7.1.2. Склад, структура побудови й функції системи, комплексу технічно і економічно обґрунтовуються.
Допускається поділ комплексу в цілому на функціонально самостійні складові частини. При цьому побудова систем та комплексу в цілому забезпечує можливість їх модифікації (розширення функціональних можливостей) і стійку працездатність (відмовлення будь-якої з функціональних ділянок не повинно приводити до відмовлення всієї системи, комплексу в цілому).
7.1.3. Запроектована система або комплекс задовольняє вимоги раціональності, цілісності, комплексності, перспективності й динамічності.
7.1.4. У системах та комплексі передбачають спеціальні або звичайні засоби виявлення й реєстрації як явних, так і прихованих несправностей складових частин (прилади, алгоритми, сигнали тощо).
Система, комплекс повинні мати захист від помилок користувача при ручному керуванні (уключенні). Перевірка працездатності окремих складових частин системи, комплексу не повинна порушувати нормальну працездатність усієї системи, комплексу в цілому.
7.2. Вплив зовнішніх факторів
Перелік зовнішніх факторів, до яких повинні бути стійкими запроектована система, комплекс та діапазон зміни цих факторів (температура, тиск, рівень перешкод тощо), повинен указуватися в технічному завданні на створення автоматизованої системи, комплексу. При цьому запроектована система, комплекс повинні:
бути стійкими до можливих деградаційних впливів зовнішніх факторів при експлуатації: механічних ушкоджень, кліматичних умов, впливу агресивних середовищ тощо;
ураховувати при функціонуванні можливий вплив перешкод виробничо-технологічних процесів, радіоелектронних, електронагрівальних і вентиляційних приладів, транспорту тощо.
7.3. Узгодження систем виявлення надзвичайних ситуацій з іншими системами безпеки об'єктів
7.3.1. Для створення необхідного рівня безпеки потенційно небезпечного об'єкта, а також його персоналу та населення, яке перебуває в зоні можливого ураження, функції спільно діючих систем безпеки (системи пожежної, виробничої автоматики, раннього виявлення аварійних ситуацій) доповнюють одна одну, не роблячи взаємного впливу, який би заважав працездатності їх складових частин.
Пріоритетними для виконання є вимоги, що забезпечують безпеку для життя та здоров'я людей.
7.3.2. Технічні засоби ручного включення кожної із систем мають індивідуальні написи (умовні позначки) та індивідуальні колірні оформлення.
7.3.3. Аварійні, тривожні сигнали від різних систем об'єкта, передані для реєстрації автоматично, фіксуються роздільно.
7.3.4. В об'єктових системах різного функціонального призначення, що вимагають різного реагування на сигнали аварії та тривоги, що ними видаються, види й інтенсивність таких сигналів повинні бути різними. При цьому звукові аварійні, тривожні сигнали не перешкоджають використанню мовного, у т.ч. телефонного зв'язку.
7.4. Колірне оформлення
7.4.1. Відповідно до ГОСТ 12.4.026 апаратура й обладнання, що входять до складу систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення людей, мають таке колірне оформлення:
червоний сигнальний колір:
рукоятки кранів аварійного скидання тиску;
сигнальні лампи, що сповіщають про порушення технологічного процесу або умов безпеки: "тривога", "несправність" тощо, а також світлові покажчики системи оповіщення персоналу;
жовтий сигнальний колір:
позначення пристроїв, що відключають механізми й машини, у тому числі аварійні.
7.4.2. Якщо устаткування пофарбоване лакофарбовими матеріалами червоного кольору, то поверхні кришок (дверцят) фарбують у жовтий сигнальний колір. У такий спосіб повинні бути пофарбовані також ручні сповіщувачі систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та пристрої дистанційного пуску систем оповіщення людей.
Написи на жовтому фоні виконуються фарбою чорного кольору.
7.4.3. На території та в приміщеннях підприємств з підвищеною небезпекою встановлюються знаки відповідно до ГОСТ 12.4.026, що показують місця розташування ручних сповіщувачів систем виявлення надзвичайних ситуацій.
7.5. Вимоги до датчиків і сповіщувачів систем виявлення надзвичайних ситуацій
7.5.1. Автоматичні датчики
7.5.1.1. Для виявлення передаварійних ситуацій та небезпечних чинників об'єктів у системах, комплексах допускається застосовувати автоматичні датчики будь-якого принципу дії.
7.5.1.2. Вибір конкретних датчиків здійснюють на етапах розробки завдання на проектування та при проектуванні систем і комплексів на підставі вивчення технологічних карт, регламентів тощо потенційно небезпечних об'єктів. Це можуть бути:
системи контролю гранично допустимих концентрацій хімічних вибухонебезпечних сумішей (газоаналізатори);
системи контролю гранично допустимих концентрацій хімічнонебезпечних газоподібних речовин (хлор, аміак тощо);
системи контролю гранично допустимих рівнів легкозаймистих рідин у резервуарах, апаратах тощо;
системи контролю гранично допустимого тиску рідин і газоподібних сумішей у трубопроводах, апаратах тощо;
системи контролю гранично допустимих температур рідин, речовин та газоподібних сумішей в апаратах, посудинах тощо;
системи контролю гранично допустимих рівнів радіації.
7.5.1.3. Вибір типу датчика залежить від конкретних умов на об'єкті. В обґрунтованих випадках для захисту конкретних апаратів, устаткування, приміщень застосовуються комбінації датчиків різних принципів дії.
7.5.1.4. Автоматичні датчики мають необхідну чутливість, експлуатаційну надійність та захищеність від перешкод.
7.5.1.5. При установці датчиків забезпечують їх захист від перешкод та доступу сторонніх осіб.
Автоматичні датчики, що працюють у складі системи, мають засоби регулювання чутливості в місцях установки тільки за допомогою спеціального інструмента. Засоби регулювання опломбовують.
7.5.1.6. У місцях, де потрібно контролювати наявність людей у небезпечних зонах, установлюють відеокамери, сполучені із системою відеонагляду.
7.5.2. Ручні сповіщувачі
7.5.2.1. Ручні сповіщувачі про небезпеку чи аварію захищають від несанкціонованого включення.
7.5.2.2. Ручні сповіщувачі встановлюють в місцях можливого розташування потенційно небезпечного обладнання таким чином, щоб відстань до них з будь-якого робочого місця не перевищувала 20 метрів. На території підприємства ця відстань повинна бути не більше 40 метрів.
7.5.2.3. Рівень освітленості в місці установки ручного сповіщувача має бути не менше 10 лк.
7.5.2.4. Ручний сповіщувач установлюється на висоті 1,4 +- 0,2 м.
7.5.2.5. Відстань від ручного сповіщувача до кнопок та перемикачів електричних апаратів установлюють не менше 0,5 м, до обладнання, що не містить небезпечних чинників, - 1,5 м, а до обладнання з небезпечними чинниками - 5 м.
7.5.2.6. Ступінь захисту ручних сповіщувачів обирають відповідно до вимог ПУЭ.
7.6. Вимоги до технічних засобів контролювання і реєстрації інформації
7.6.1. Приймально-контрольні прилади та сигналізатори
7.6.1.1. Приймально-контрольні прилади та сигналізатори виконують функції приймання, передавання інформації від датчиків та сповіщувачів, включення світлових і звукових сигналів, визначення місця розташування датчика, від якого надійшов сигнал тривоги.
7.6.1.2. Приймально-контрольний прилад повинен роздільно реєструвати сигнали "тривога" і "несправність".
7.6.1.3. Для визначення датчика, що спрацював, використовуються адресовані сигнали. Адресація організовується як із застосуванням адресної системи сигналізації, так і з підключенням кожного датчика до окремого шлейфа безадресного приймально-контролювального приладу.
7.6.2. Керування й контролювання функціонування систем
7.6.2.1. Технічні засоби керування й контролювання функціонування систем визначаються їх цільовим призначенням.
7.6.2.2. Автоматичні засоби керування й контролювання можуть мати як дублювальні, так і ручні засоби. Доцільність дублювання визначається вимогами забезпечення експлуатаційної надійності систем. Засоби керування і контролювання захищаються від можливих помилкових дій персоналу.
7.6.2.3. При виникненні небезпечної (аварійної) ситуації сповіщувачі (сигналізатори), що включаються, не повинні заважати діям персоналу з реагування на дану ситуацію.
7.7. Системи оповіщення персоналу й населення про надзвичайні ситуації на потенційно небезпечних об'єктах
7.7.1. Загальні вимоги
Безпосередньо на потенційно небезпечних об'єктах на випадок виникнення надзвичайної ситуації створюють об'єктові та локальні системи оповіщення.
7.7.2. Рівень звуку
Рівень звукового сигналу тривоги складає, як мінімум, 85 дБ(А) або на 15 дБ(А) вище рівня будь-якого навколишнього шуму і його тривалість повинна бути більше 30 с.
Цей мінімальний рівень звукового сигналу тривоги повинен бути чутний у будь-якому місці прогнозованої зони ураження.
Рівень звуку в будь-якому місці, де перебувають люди, не повинен перевищувати 120 дБ(А).
7.7.3. Пристрої оповіщення
Кількість і тип оповіщувачів, що використовують, мають бути достатніми, щоб створити рівень звуку відповідно до вимог пункту 7.7.2 Правил.
У будівлі встановлюється, як мінімум, два оповіщувачі, навіть якщо рівень звукового сигналу, що рекомендується, можна забезпечити одним.
Якщо між сповіщувачем та приміщенням знаходиться декілька дверей, сповіщувачі встановлюються в кожному приміщенні, щоб забезпечити гарантоване оповіщення персоналу.
7.7.4. Мовні системи оповіщення
У разі використання мовної системи для оголошення тривоги виконуються наступні вимоги:
відповідне повідомлення, яке б автоматично відтворювалося у разі тривоги відразу ж або після встановленого часу затримки, підготовлюється заздалегідь (записано або синтезовано), передавання цього повідомлення не повинно залежати від присутності оператора;
усі повідомлення повинні бути ясними, короткими, однозначними і, як правило, заздалегідь підготовленими;
усі інші повідомлення, наприклад, обідня перерва, початок або кінець робочого дня, повинні за своїм оформленням відрізнятися від повідомлення про тривогу, причому сигнал тривоги повинен мати вищий пріоритет;
інтервал часу між повторами повідомлень про тривогу не повинен перевищувати 30 с, а в разі, якщо використовується сигнал, що заповнює паузу, схожий на умовний сигнал, то період паузи повинен перевищувати 10 с;
при введенні стану тривоги повинно відбуватися автоматичне відключення всіх аудіовходів за винятком мікрофонів для передавання повідомлень і пристроїв (або рівноцінний мовний генератор) передавання повідомлення про тривогу;
якщо порядок дії в разі аварії вимагає, щоб повідомлення передавалося людиною, то в її розпорядженні повинні бути один або більше мікрофонів. Ці мікрофони повинні бути підключені таким чином, щоб була можливість трансляції тільки оголошень або вказівок (тільки для аварійних ситуацій); доступ до "аварійного" мікрофона повинен бути можливий тільки вповноваженому персоналу.
7.7.5. Системи оповіщення персоналу
Об'єктові системи оповіщення призначаються для оповіщення персоналу потенційно небезпечних об'єктів про передаварійні та аварійні ситуації.
Указані системи поділяються на зональні (цехові) і загальнооб'єктові.
7.7.5.1. Зональні системи
Зональні системи оповіщення є складовою об'єктової системи оповіщення і обладнуються на базі єдиних технічних засобів. Зональні системи можуть перебувати як у складі загальнооб'єктової системи оповіщення, так і окремо для кожної зони.
Територія, яку охоплюють зональні системи, визначається характером можливої аварії і, як правило, поширюється на приміщення, де встановлені потенційно небезпечні апарати, та окремі сусідні приміщення.
Зональні системи повинні мати змогу для керування:
дистанційно з робочих місць;
дистанційно з робочого місця оператора, диспетчера тощо;
автоматично від сигналу системи аварійної сигналізації в разі виникнення загрози аварії чи самої аварії.
Система повинна надсилати сигнал про запуск диспетчеру (черговому) об'єкта.
Для оповіщення працюючого персоналу використовуються:
звукові оповіщувачі (сирени, дзвінки);
світлові покажчики.
Звукові оповіщувачі повинні бути зблоковані із світловими покажчиками та інформаційними табло.
Прилади для оповіщення розміщуються таким чином, щоб бути доступними кожному з працівників.
Кількість цих приладів визначається при проектуванні, виходячи з планування приміщень, рівня шуму та освітлення.
7.7.5.2. Загальнооб'єктові системи
Загальнооб'єктові системи повинні мати тільки пристрої для ручного запуску диспетчером (черговим) чи іншою уповноваженою особою об'єкта підвищеної небезпеки.
Для оповіщення персоналу підприємства використовуються:
звукові оповіщувачі (сирени, дзвінки);
мовні оповіщувачі;
світлові покажчики або інформаційні табло.
Доцільність установлення одночасно звукових та мовних оповіщувачів, їх тип та марка визначається при проектуванні системи.
7.7.6. Локальні системи оповіщення населення
7.7.6.1. Локальні системи оповіщення створюють на потенційно небезпечних об'єктах, зона ураження від яких у разі виникнення на них надзвичайної ситуації досягає заселених територій або інших підприємств, установ та організацій.
7.7.6.2. Територія, яку охоплюють локальні системи, визначають характером можливої аварії і повинна бути не менше, ніж визначений розрахунком радіус зони ураження.
7.7.6.3. До складу локальної системи повинні входити:
абонентські радіоточки мережі радіомовлення та відомчі радіотрансляційні вузли;
вуличні гучномовці;
пристрої запуску електросирен та самі електросирени;
система централізованого виклику;
устаткування для зберігання заздалегідь записаних мовних повідомлень та трансляції їх у разі необхідності;
інформаційні табло;
світлофори на дорогах.
7.7.6.4. Виробничі, службові та адміністративні приміщення підприємств, установ та організацій, а також будинки громадських організацій та установ, населені пункти, що перебувають у зоні ураження, обов'язково повинні мати мовні оповіщувачі локальних систем.
7.7.6.5. Локальні системи повинні мати тільки пристрої для ручного запуску диспетчером (черговим) чи іншою уповноваженою особою потенційно небезпечного об'єкта та черговим оперативної служби МНС України.
7.7.6.6. Сигнал про запуск локальних систем оповіщення повинен надходити до:
керівників потенційно небезпечного об'єкта;
оперативних чергових аварійних служб, підрозділів МНС України, структурних підрозділів з питань цивільного захисту державних адміністрацій та виконавчих органів, рад, територіальних органів внутрішніх справ;
керівників підприємств, установ і організацій, що знаходяться в межах зони можливого ураження;
місцевих органів виконавчої влади.
7.7.6.7. Кількість вуличних гучномовців, виробничих гудків, електросирен, їх розміщення та потужність повинні забезпечувати необхідну гучність у всіх місцях масового скупчення працівників та населення. Гучномовці не повинні мати регуляторів гучності (за винятком абонентських гучномовців, розташованих у помешканнях населення), підключення їх до мережі слід виконувати без роз'ємних пристроїв.
7.7.6.8. Системи оповіщення та керування управлінням заходами захисту необхідно виконувати з урахуванням можливості прямої трансляції мовного повідомлення та керівних команд через мікрофон для оперативного реагування в разі зміни обстановки або порушення нормальних умов здійснення заходів захисту.
7.7.6.9. Інформаційні табло повинні мати звукові пристрої, що привертають увагу до себе. Табло можуть відображати як текстову інформацію, так і покажчики напрямку виходу із зони ураження.
7.7.6.10. Світлофори на дорогах, що проходять через зони ураження, установлюються з метою обмеження в'їзду транспортних засобів у таку зону. Кожен такий світлофор повинен мати додаткове інформаційне табло. Порядок роботи таких світлофорів у нормальному режимі визначають уповноважені органи.
7.8. Вимоги до технічних засобів пультів централізованого моніторингу та пультів централізованого спостереження
Система централізованого спостереження складається з таких частин:
комунікаційний модуль - самостійний або такий, що є невід'ємною частиною приймально-контрольного приладу, пристрій для передачі інформації на пульт централізованого моніторингу;
пульт централізованого моніторингу;
пульт централізованого спостереження;
канали зв'язку між пультами централізованого моніторингу та централізованого спостереження.
У якості інформаційного каналу між комунікаційними модулями об'єктів та пультами централізованого моніторингу використовують наявні чи спеціальні види зв'язку. Пріоритетними слід уважати канали прямого дротяного або оптиковолоконного зв'язку.
Інші канали передачі інформації слід використовувати за відсутності технічної можливості використання каналів зв'язку.
7.8.1. Пульт централізованого моніторингу
7.8.1.1. Приміщення, де встановлено апаратуру станції централізованого моніторингу, повинно бути обмеженим для доступу сторонніх осіб та мати:
природне, штучне та аварійне освітлення. Норми освітлення мають бути не меншими, ніж це передбачено ДБН В.2.5-13 для приміщень пожежних постів;
автоматичне вмикання аварійного освітлення;
природну вентиляцію, а в разі необхідності - кондиціонери;
телефонний зв'язок та інші засоби зв'язку, що обумовлені місцевими умовами;
систему фіксації розмов на наявних каналах зв'язку, аналогічну тій, що використовується в підрозділах диспетчерських служб МНС України;
систему резервного живлення електрообладнання;
засоби індивідуального захисту;
первинні засоби пожежогасіння;
пожежну сигналізацію.
7.8.1.2. Суб'єкт господарювання, який експлуатує пульт централізованого моніторингу, повинен мати гарантований резерв станцій та приймачів моніторингу, а також комп'ютерної техніки з розрахунку не менше однієї одиниці резервного блоку на кожні десять робочих.
7.8.1.3. При використанні для пульта централізованого моніторингу каналів існуючих телефонних ліній їх кількість повинна становити не менше трьох.
7.8.1.4. Передача інформації від пульта централізованого моніторингу на пульт централізованого спостереження повинна бути забезпечена не менше ніж по двох, переважно дротяних, незалежних каналах.
7.8.1.5. Програмне забезпечення станцій централізованого моніторингу повинно передбачати виконання таких функцій:
приймання, обробку, реєстрацію, зберігання й передавання первинної оперативної інформації про спрацьовування об'єктових установок аварійної автоматики на захищених об'єктах, їх несправність та періодичне тестування щодо визначення працездатного стану;
надання інформації про захищені об'єкти (їх місцезнаходження, адреси, номери аварійно-рятувальних частин, у районі виїзду яких знаходяться ці об'єкти, під'їзні шляхи до них, телефони оперативного (чергового) персоналу, небезпечні чинники, що є на об'єкті, прізвища, телефони (робочі й домашні), адреси відповідальних співробітників захищених об'єктів тощо);
ідентифікацію, реєстрацію та зберігання інформації про технічний стан станцій моніторингу, інших приладів та каналів зв'язку;
ідентифікацію, реєстрацію та зберігання інформації про реакцію диспетчерів (операторів) на сигнали "аварія" ("пожежа"), "передаварійна ситуація";
виключення можливості усунення черговим персоналом або іншими особами інформації про повідомлення, що надійшли із захищених об'єктів.
7.8.2. Пульт централізованого спостереження
7.8.2.1. Проектування та монтаж пультів централізованого спостереження виконують суб'єкти господарювання на підставі угод з територіальними органами МНС.
7.8.2.2. Пульти централізованого спостереження слід розташовувати в приміщенні оперативно-чергової частини МНС України.
7.8.2.3. Безпосередньо на пульти централізованого спостереження необхідно виводити сигнали: "аварія" ("пожежа"), "передаварійна ситуація", "запуск системи оповіщення".
7.8.2.4. Програмне забезпечення пульта централізованого спостереження передбачає виконання таких функцій:
приймання та обробку інформації від пульта централізованого моніторингу про спрацьовування різноманітних систем безпеки на захищених об'єктах;
надання інформації про захищені об'єкти (їх місцезнаходження, адреси, номери аварійно-рятувальних частин, у районі виїзду яких знаходяться ці об'єкти, під'їзні шляхи до них, телефони оперативного (чергового) персоналу, небезпечні чинники будинків та споруд, прізвища, телефони (робочі, домашні, мобільні), адреси відповідальних співробітників захищених об'єктів тощо);
виключення можливості усунення черговим персоналом або іншими особами інформації про повідомлення, що надійшли із захищених об'єктів на пульт.
7.9. Енергопостачання
7.9.1. Енергопостачання систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення виконується за першою категорією згідно з ПВЕ.
7.9.2. У вибухопожежонебезпечних зонах електричні засоби установок повинні мати рівень вибухозахисту або ступінь захисту оболонок, що відповідають класу вибухонебезпечної або пожежонебезпечної зони, а також категорії і групи вибухопожежонебезпечної суміші згідно з вимогами ПВЕ.
7.9.3. У якості резервного джерела живлення можуть застосовуватись акумуляторні батареї. Ємність акумуляторних батарей приймається з розрахунку в режимі очікування протягом 24 годин і в режимі тривоги - 3 години (без виносних світлових і звукових сигналізаторів).
7.10. Реєстрація службової інформації системи, комплексу
Будь-яка система, комплекс повинні мати засоби реєстрації службової інформації (журнали, засоби автоматичного документування тощо). Повний обсяг їх визначається адміністрацією об'єкта за узгодженням з територіальним підрозділом МНС. Для кожної системи, як мінімум, повинна бути така документація:
паспорт системи;
проект системи, узгоджений та затверджений у встановленому порядку;
договір про технічне обслуговування або документація, яка підтверджує право на самостійне проведення технічного обслуговування та планово-попереджувальних ремонтів;
журнал обліку робіт з технічного обслуговування;
план-графік технічного обслуговування;
журнал обліку спрацювань системи;
журнал обліку несправностей.
8. Експлуатація та технічне обслуговування
8.1. Технічне обслуговування систем комплексу виконується спеціалізованою організацією або штатним підрозділом об'єкта, що отримали відповідну ліцензію.
8.2. Експлуатація систем комплексу здійснюється відповідними працівниками об'єкта згідно з розробленими та затвердженими керівником об'єкта і погодженими з органами Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки правилами та посадовими інструкціями, а систем, які знаходяться в службах МНС, - відповідно фахівцями цих служб.
8.3. На кожному підприємстві для забезпечення надійної експлуатації систем виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення наказом або розпорядженням адміністрації призначаються:
особа, відповідальна за експлуатацію систем;
оперативний (черговий) персонал для контролю за працездатним станом.
8.4. Особа, відповідальна за експлуатацію систем, має відповідну групу з електробезпеки згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.21 та зобов'язана забезпечити:
виконання вимог цих Правил;
утримання систем у працездатному стані шляхом контролю за своєчасним проведенням технічного обслуговування та планово-попереджувального ремонту;
навчання оперативного (чергового) персоналу, а також інструктаж осіб, які працюють у захищених приміщеннях, про порядок дій та евакуації в разі надходження сигналів про надзвичайні ситуації;
розробку необхідної експлуатаційної документації;
контроль за систематичним веденням експлуатаційної документації.
8.5. При експлуатації системи, комплексу необхідно вести реєстрацію й хронометраж результатів функціонування з указанням причин появи різних службових сигналів ("тривога", "відмова" тощо).
8.6. Дії персоналу об'єкта по сигналах тривоги системи, комплексу мають бути регламентовані спеціальними інструкціями, узгоджені з взаємодійними службами.
8.7. Технічне обслуговування має бути планове (регламентоване) або непланове. З цією метою організація, що виконує технічне обслуговування, повинна розробити переліки регламентних робіт на складові частини систем.
8.8. Організація технічної діагностики, обслуговування і ремонту систем або комплексів об'єктів усіх форм власності повинна відповідати вимогам технічної документації на складові частини систем.
8.9. Організація (підрозділ об'єкта), що виконує технічне обслуговування систем виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення, повинна мати оперативний персонал та технічні засоби (оперативну службу) для реагування на спрацювання цих систем.
Оперативна служба повинна мати:
черговий ремонтний персонал;
комплект інструменту та запасних частин для оперативного усунення незначних несправностей;
оперативний транспорт;
засоби оперативного зв'язку.
8.10. Для забезпечення термінового нагляду за оперативною обстановкою в разі виникнення на об'єкті надзвичайної ситуації (аварії, катастрофи) організація, що веде моніторинг стану систем об'єктів на пульті централізованого моніторингу, повинна мати пересувні технічні засоби для виявлення небезпечних чинників та забезпечити змогу включити їх у роботу з передачею сигналів на пульт у термін не більше ніж 120 хвилин.
Резерв технічних засобів для виявлення небезпечних чинників створюється за рахунок потенційно небезпечних об'єктів.
8.11. Проектна документація на систему повинна передбачати включення в склад обладнання 10 % експлуатаційного запасу кожного найменування технічних засобів за винятком тих, які проектом вже зарезервовані.
| Начальник Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки МНС України полковник внутрішньої служби | В.Ф.Стоєцький |
Додаток
до п. 4.1 Правил
улаштування, експлуатації
та технічного обслуговування
систем раннього виявлення
надзвичайних ситуацій
та оповіщення людей
у випадку їх виникнення
ПЕРЕЛІК
об'єктів, що підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій
| N з/п | Потенційно небезпечний об'єкт | Будівлі, споруди та приміщення, де необхідно встановлювати системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій |
| 1 | Об'єкти транспорту: залізничні станції (вокзали), автовокзали, аеровокзали, аеропорти, морські та річкові порти | Місця складування, відстою та підготовки небезпечних вантажів до перевезення транспортом (на території залізничних вокзалів (станцій), автовокзалів, аеровокзалів, аеропортів, річних і морських вокзалів) |
| 2 | Об'єкти біохімічного, біологічного і фармацевтичного виробництва (Перелік отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів, виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація яких здійснюється за наявності дозволу Мінприроди, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995 року N 440 "Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів") | Приміщення та споруди біохімічних і фармацевтичних виробництв, де зберігаються небезпечні речовини відповідно до Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах та транспорті . Відповідно до чинних нормативно-правових та нормативних документів |
| 3 | Об'єкти збору, обробки, зберігання, поховання, знешкодження та утилізації всіх видів найбільш токсичних і небезпечних промислових відходів | Технологічні карти, цехи та виробничі приміщення, шламонакопичувачі та хвостосховища, інші місця їх зберігання, поховання та знешкодження. Комплекс систем моніторингу поводження з токсичними і небезпечними промисловими відходами (Закон України "Про відходи" , постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 року N 343 "Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря"). Відповідно до чинних нормативно-правових та нормативних документів |
| 4 | Об'єкти видобування нафти, нафтохімії і нафтопереробки, нафтобази, склади нафтопродуктів, магістральні нафтопродуктопроводи. Виробничі об'єкти добування, зберігання (газосховища), переробки та транспортування природного, скрапленого газу, магістральні газопроводи. Інші продуктопроводи, які транспортують небезпечні речовини | Технологічні карти, цехи та виробничі приміщення, місця видобування нафти й газу. Приміщення, споруди, залізничні підводи та залізничні цистерни на об'єктах газовидобування і газопідготовки, нафтохімії і нафтопереробки, транспортні комунікації та магістральні нафтопродуктопроводи та газопроводи, газорозподільні й газоперекачувальні станції. Відповідно до чинних нормативно-правових та нормативних документів |
| (Позицію 5 виключено на підставі Наказу Міністерства надзвичайних ситуацій N 793 від 03.08.2011) | ||
| 5 | Усі хімічно небезпечні об'єкти, у тому числі об'єкти хімічної промисловості (виробництво засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив), хімічної переробки деревини, склади зберігання агрохімікатів, інших хімічно небезпечних речовин | Відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про Цивільну оборону України" та статті 25 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" . Відповідно до Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах та транспорті (склади зберігання аміаку, хлору, інших ХНР незалежно від типу та об'єму їх зберігання; приміщення аміачних холодильних установок, приміщення хлораторних установок тощо). Згідно із "Санитарными правилами проектирования, оборудования и содержания складов для хранения сильнодействующих ядовитых веществ (СДЯВ)". Види основних СДОР згідно з додатком 1 до Директиви Начальника Штабу ЦО України N ДНШ ГО-6/1471. Згідно з Правилами безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору (ПБХ-93). Відповідно до чинних нормативно-правових та нормативних документів |
| 6 | Об'єкти виробництва, зберігання, утилізації та знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин, ракет та ракетного палива | Складські приміщення ракетно-артилерійських баз збереження боєприпасів і ракет, ракетного палива. Приміщення, споруди для зберігання, підготовки до утилізації, утилізації боєприпасів і ракет усіх видів, вибухових речовин. Системи моніторингу поводження з боєприпасами і ракетами усіх видів, вибуховими речовинами, ракетним паливом |
| 7 | Гідроенергетичні, гідротехнічні споруди Дніпровського та Дністровського каскадів та малі гідроелектростанції (ГЕС), які розташовані на території регіонів незалежно від форм власності, підпорядкування та відомчої належності | Відповідно до "Правил експлуатації електричних станцій і мереж" |
| 8 | Об'єкти знезараження, підготовки та очистки питної води, каналізаційних стоків у системи очисних споруд, станції розділення повітря, вибухонебезпечні об'єкти | Відповідно до Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах та транспорті . Згідно з "Санитарными правилами проектирования, оборудования и содержания складов для хранения сильнодействующих ядовитих веществ (СДЯВ)". Відповідно до чинних нормативно-правових та нормативних документів |
| 9 | Території з ризиком і проявом небезпечних геологічних процесів (просідаючі ґрунти, підроблювані території, карстоутворення, зсуви, обвали, лавини). Класифікація територій провадиться на підставі рішень Постійних комісій з питань ТЕБ та НС, експертних рад або інших уповноважених органів, які діють на зазначених територіях | Будівлі, інженерні споруди та мережі, розташовані на зазначених територіях |
| 10 | Території, що підтоплюються. Класифікація територій провадиться на підставі рішень Постійних комісій з питань ТЕБ та НС, експертних рад або інших уповноважених органів, які діють на зазначених територіях | Будівлі, інженерні споруди та мережі, розташовані на зазначених територіях. |
| 11 | Будівлі та споруди з крівлями великої площі. Класифікації будівель та споруд, провадиться на підставі рішень Постійних комісій з питань ТЕБ та НС, експертних рад або інших уповноважених органів, які діють на зазначених територіях | Покрівлі великої площі, що побудовані з використанням вантових, арочних та інших несучих конструкцій |
( Перелік із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій N 793 від 03.08.2011 )
| Начальник Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки МНС України полковник внутрішньої служби | В.Ф.Стоєцький |