Про внесення змін до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України

Відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 24.08.2000 N 1022, та з метою приведення нормативно-правового акту Держмитслужби України у відповідність до законодавства України

1. Унести до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 17.11.2005 N 1118, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.11.2005 за N 1428/11708 (далі - Правила), такі зміни:

1.1. Пункт 1.8 глави 1 викласти в такій редакції:

"1.8. Визначення року виготовлення ТЗ здійснюється на основі даних його виробника, що містяться в ідентифікаційному номері ТЗ. Міжнародною організацією стандартизації (ISO) запроваджено з 1976 року міжнародний стандарт ідентифікаційних позначень автомобіля - ISO 3779-1983, за яким визначається ідентифікаційний номер ТЗ. Ідентифікаційний номер індивідуальний для кожного ТЗ.

У разі визначення року виготовлення ТЗ необхідно враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983 виробники ТЗ зазначають в ідентифікаційному номері або календарний, або модельний рік виготовлення ТЗ, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року.

Стандартом ISO-3779-1983 для кодування модельних років виготовлення ТЗ рекомендовано використання 10-го символу у 17-значному ідентифікаційному номері та символів, наведених у таблиці 4.4 додатка 4 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за N 1074/8395.

Календарний і модельний роки виготовлення можуть також визначатися за розпізнавальною частиною ідентифікаційного номера (останні 8 знаків).

Більшість виробників ТЗ зазначають рік виготовлення 10-м символом у 17-значному ідентифікаційному номері. Разом з тим існують виробники ТЗ, що зазначають рік виготовлення знаком, розміщеним в іншому місці ідентифікаційного номера ТЗ. Деякі виробники формують ідентифікаційний номер ТЗ, у якому рік виготовлення взагалі не зазначається.

За рік виготовлення ТЗ приймається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік).

Якщо в ідентифікаційному номері нового ТЗ не міститься повна інформація про календарну дату його виготовлення, то такою датою вважається дата виготовлення, зазначена в технічних документах виробника ТЗ.

Якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, визначити за його ідентифікаційним номером неможливо, то за основу приймається рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрації ТЗ.

Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).

У разі відсутності даних про дату першої реєстрації, коли модельний чи календарний рік виготовлення ТЗ, зазначений в ідентифікаційному номері, збігається з роком початку його експлуатації, датою виготовлення вважати 1 січня року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ.

Якщо встановлений за ідентифікаційним номером модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі й перевищує його, датою виготовлення вважати 1 липня зазначеного в реєстраційних документах року.

Якщо встановлений за ідентифікаційним номером календарний або модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі і є меншим за нього, датою виготовлення вважати 1 січня календарного року, зазначеного в ідентифікаційному номері.

У разі неможливості визначення року виготовлення ТЗ за ідентифікаційним номером роком виготовлення вважати рік, що значиться в реєстраційних і технічних документах на ТЗ.

При цьому в разі відсутності в реєстраційних і технічних документах на ТЗ календарної дати виготовлення ТЗ такою датою вважати 1 січня року, зазначеного в реєстраційних і технічних документах на ТЗ.

Датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані вповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації ТЗ датою початку користування вважати перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

За наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначення року виготовлення ТЗ достовірність установлюється експертом, що має свідоцтво про право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності та внесений до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян Міністерства юстиції України".

1.2. Пункт 7.3 глави 7 після слів "Підставою для оформлення Посвідчення" доповнити словами "форма якого наведена в додатку 3 до цих Правил" і далі за текстом.

1.3. Доповнити Правила додатком 3, що додається.

2. Регіональній інформаційній митниці (Копосов С.А.) протягом 30 днів з дня офіційного опублікування цього наказу допрацювати програмне забезпечення відповідно до вимог цього наказу.

3. Департаменту ресурсного забезпечення, капітального будівництва та експлуатації об'єктів митної інфраструктури (Сенкевич-Давидець Н.М.) забезпечити митні органи бланками за формою, наведеною у додатку 3 до Правил. Дозволити використовувати до 31.12.2007 бланки посвідчення про реєстрацію транспортного засобу старого зразка поряд з бланками посвідчення про реєстрацію транспортного засобу за формою, наведеною у додатку 3 до Правил.

4. Департаменту декларування та митних режимів (Науменко В.П.) і Юридичному департаменту забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Департаменту міжнародного митного співробітництва (Завтур Д.О.) інформувати Міністерство закордонних справ України та митні органи суміжних з Україною держав про вимоги цього наказу після його офіційного опублікування.

6. Начальникам митниць інформувати громадян і заінтересовані організації після офіційного опублікування цього наказу про його вимоги, у тому числі шляхом висвітлення його в місцевих засобах масової інформації та на наочних інформаційних стендах у місцях розташування відповідних підрозділів митниці й у пунктах пропуску через державний кордон України.

7. Установити, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

8. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови Державної митної служби України Черкасського Р.А.