Про затвердження Положення про банно-пральне обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах

4.26. Санітарна обробка засуджених (осіб, узятих під варту) проводиться в санітарному пропускнику або у бані пропускного типу (пункт 3.10 цього Положення), яка має дезінфекційну камеру.

4.27. При відсутності бані пропускного типу санітарну обробку можна проводити у бані туалетного типу. При цьому приміщення для роздягання (одягання) після передачі брудної білизни у пральню, постільних речей, одягу на дезінсекцію і відбуття людей у мийне відділення піддається дезінсекції. Дезінсекцію всіх приміщень бані необхідно проводити після кожної зміни тих, що миються, із застосуванням дозволених до використання дезінфекційних засобів, інсектицидів.

Обробка білизни, постільних речей і одягу у цих випадках здійснюється у стаціонарних дезінфекційних камерах установи, а у разі їх відсутності - в дезінфекційних камерах місцевих органів і установ Міністерства охорони здоров'я України. Для проведення дезінфекції (дезінсекції) постільних речей і одягу можуть застосовуватися парові, пароформалінові, пароповітряні, комбіновані та інші дезінфекційні камери.

4.28. Норми завантаження та режими парової (пароповітряної) дезінфекції та дезінсекції одягу і постільних речей у дезінфекційних камерах здійснюються згідно з додатком 9 до цього Положення.

4.29. Контроль за організацією дезкамерної обробки здійснюється медичним працівником, який повинен звертати увагу на:

відокремлення стіною "чистої" та "брудної" частин приміщення дезкамерної обробки;

санітарно-технічний стан дезінфекційних камер;

дотримання встановлених режимів знезаражування постільних речей та особистих речей з тестуванням температурного режиму;

перевірку знань працівників (робочих) про режими обробки, дотримання санітарних правил;

перевірку виконання попередніх пропозицій.

4.30. Обсяг та режим камерної дезінфекції фіксуються у журналі дезінфекції (дезінсекції) одягу та постільних речей в дезінфекційних камерах установи (додаток 10 до цього Положення), який ведеться в бані установи дезінфектором.

4.31. У приміщеннях бані не дозволяється:

зберігати речі і предмети, які не мають відношення до експлуатації бань, а також несправний інвентар і обладнання;

прати і полоскати білизну;

сушити білизну в приміщеннях, на сходах тощо;

заносити в приміщення для миття скляний посуд;

без дозволу чергового фельдшера використовувати будь-які речовини для натирання тіла;

курити, ночувати або проживати будь-кому.

Категорично забороняється використання приміщень бані не за призначенням.

5.1. Приймання та сортування

Забруднена білизна засуджених (осіб, узятих під варту), яка передається з відділень соціально-психологічної служби гуртожитків, корпусних відділень слідчих ізоляторів, лікувальних установ та стаціонарів медичних частин, здається до пральні розсортованою попредметно (простирадла, наволочки, рушники тощо) в спеціальній тарі (мішках) із цупкої тканини (пункт 4.21 до цього Положення). Білизна, яка потребує ремонту, здається окремо від іншої.

Послідовність виконання роботи:

розв'язування вузлів і підрахунок кількості білизни поштучно;

перевірка наявності таврування на білизні;

визначення стану білизни (стандартна, повномірна, таврована) і ступеня її забрудненості;

сортування білизни за ступенями забрудненості;

доставка до вагів, комплектування мікропартій та зважування;

занесення даних у книгу обліку прийняття (видачі) білизни та використання мийних засобів (додаток 3 до цього Положення).

Мікропартія - це кількість білизни, вага якої дорівнює паспортній ємності пральної машини з урахуванням коефіцієнта її завантаження.

Величина коефіцієнтів завантаження білизни і вага мікропартій наведена у додатку 11 до цього Положення. Ознаки, за якими розрізняють ступені забрудненості білизни, визначені Нормою витрат мийних засобів на прання речового майна та постільних речей для осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах і лікувально-трудових профілакторіях, та курсантів і слухачів навчальних закладів кримінально-виконавчої системи, затвердженою наказом Департаменту від 10.11.2003 N 212, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.01.2004 за N 21/8620 (далі - Норма витрат мийних засобів).

5.2. Замочування білизни

Більш забруднену білизну попередньо замочують на 4 години у теплій воді з додаванням 0,5% розчину кальцинованої соди або інших мийних засобів (тринатрійфосфату, сульфоналу, мила ОП-7 тощо).

Білизна із лікувальних установ та стаціонарів медичних частин, приміщень для утримання хворих на туберкульоз перед пранням обов'язково піддається золінню, тобто кип'ятінню у лужному розчині протягом години, або замочується окремо від іншої, в дезінфікуючому розчині, а потім піддається пранню в окремій передбаченій для цих цілей машині.

5.3. Механічне прання

Прання білизни в установах здійснюється на промислових пральних машинах. Режими прання та норми вироблення пральних машин зазначені у додатку 12 до цього Положення.

Послідовність виконання роботи:

завантаження білизни в машину;

закриття кришки і включення машини;

нагляд за процесом прання;

виключення машини;

вивантаження білизни із пральної машини;

відвезення білизни для подальшого оброблення.

Перед завантаженням білизни в машину необхідно оглянути барабан. Перевірити, чи немає тріщин і зазубрин на його внутрішній поверхні, бруду і осаду на стінках. Необхідно слідкувати, щоб білизна не була зажата кришкою внутрішнього барабану. Кришки внутрішнього і зовнішнього барабану повинні щільно закриватися наявними пристосуваннями.

При обробці білизни у пральних машинах необхідно слідкувати за справністю парових і водяних вентилів, а також спускних клапанів. Пуск пари здійснюється поступово, особливо для білизни із забрудненнями, здатними заварюватися (кров'яними тощо).

5.4. Ручне прання

При ручному пранні білизни у корито наливається вода температурою +45-50 град. і добавляється розчин соди, а через 5 хв. - розчин мила або мийного засобу. Рідина розмішується до утворення великої кількості піни. В утвореному розчині білизна переться щіткою або на рифленій дошці, а також віджимається руками в залежності від виду тканини, її міцності і забрудненості. Білизна III і IV ступенів забрудненості переться 2 рази. Після прання здійснюється декілька полоскань (із поступовим зниженням температури від +40 до +25 град.) до повного зникнення піни і лужності.

5.5. Віджимання

У результаті тривалої взаємодії текстильних матеріалів з водяними розчинами після прання білизна містить значну кількість води - до 200-250% у перерахунку на вагу сухої білизни. У той же час найбільша ефективність процесу прасування досягається при остаточній вологості білизни в 38-50%. Для досягнення такого рівня вологості застосовують віджимання за допомогою механічного обладнання - центрифуги з пониженням вологості до 50%.

Білизна кладеться в ротор центрифуги рівномірно по стінках ротора, потім - усередину. Зверху білизна повинна накриватися парусиною. Якщо в центрифузі віджимається кольорова білизна, то після кожного віджимання кошик центрифуги повинен ретельно промиватися.

Тривалість віджимання залежить від маси завантаження центрифуги, виду тканини тощо. Завантажують центрифугу у відповідності з паспортною потужністю завантаження, при цьому перевантаження не допускається. Обсяги вироблення білизни на одну центрифугу повинні здійснюватися у відповідності з додатком 13 до цього Положення.

Послідовність виконання роботи:

відкривання кришки;

завантаження білизни;

накривання білизни парусиною;

закривання кришки і включення електродвигуна;

нагляд за роботою;

виключення електродвигуна;

включення гальм;

відкривання кришки центрифуги та вивантаження білизни.

5.6. Сушіння

Сушіння білизни здійснюється в сушильних барабанах або кулісних сушильних шафах.

Температура повітря, що подається в сушильний барабан, повинна бути у межах 80-100 град. Тривалість сушіння білизни - 30 хв., ватяних виробів - 1,5-2 години. Завантаження білизни в сушильний барабан здійснюється на 20% менше від його паспортного значення завантаження. Норми сушіння білизни у барабанах наведені у додатку 14 до цього Положення.

Перед початком роботи в сушильних барабанах перевіряється справність і щільність закриття кришок і надійність роботи запобіжних пристроїв, а також справність шиберів на притяжних повітроводах і правильність їх закриття.

У процесі сушіння при різних коливаннях температури або вологості повітря приплив і видалення повітря через відповідні отвори регулюється шиберами.

Послідовність виконання роботи:

підвезення білизни;

завантаження білизни у барабан;

закриття кришки і включення барабана;

нагляд за роботою;

виключення барабана і відкривання кришки;

вивантаження білизни із складанням у візок і відвезення білизни.

Перед початком роботи кулісних шаф перевіряється:

справність калориферів, вентиляторів та електродвигунів;

справність та легкість висування і щільність закривання куліс (при потребі усувається перекіс куліс шляхом підтягування болтів).

Білизна вивішується в кулісну шафу поступово, починаючи з першої куліси. Знімають білизну з куліс у тій же послідовності. Кількість білизни, що вивішується на кулісу, не повинна перевищувати 15-20 кг ваги вологої білизни.

5.7. Прасування

Перед прасуванням білизни проводиться її ремонт та таврування.

Прасування білизни здійснюється ручним або механічним способом.

Під час ручного прасування застосовують електричні або наплитні праски.

Механічне прасування може проводитись: білизна прямого покрою (простирадла, наволочки, білизна натільна та інше) - на каландрах і катках прасувальних (сушильно-прасувальних), фасонна білизна (верхній одяг, сорочки) - на пресах.

Перед початком роботи прасувальних машин перевіряється стан і справність пускових приладів шляхом включення та виключення машин.

Для забезпечення максимального заповнення робочої поверхні каландри (катка) білизна повинна розміщуватися раціонально - дрібні речі подають у машину разом з великими. При цьому лицьовий бік виробу повинен бути повернений до нагрітої поверхні машини.

Під час прасування виробів тиск пари на прасувальному катку повинен бути не менше 0,6-0,8 МПа, температура - не менше 120 град.

Послідовність виконання роботи:

включити машину;

подати білизну в розгорнутому вигляді під вальці машини;

розправити складки;

слідкувати за роботою машини;

прийняти і скласти готову білизну;

повторно пропустити подвійну білизну.

Норми прасування білизни на прасувальному обладнанні зазначені у додатку 15 до цього Положення.

6.1. З метою поліпшення дії мийних засобів при пранні білизни використовують розчини мила та синтетичних мийних засобів.

6.2. Приготування мийних розчинів на основі мила і соди здійснюють таким чином: у бак до половини його об'єму наливають воду і підігрівають до температури +50 град., для пом'якшення води добавляють соду у кількості 10% від усієї потреби соди для прання однієї партії білизни. Потім у бак завантажують подрібнене мило, розчин підігрівають і розмішують. Розчин підігрівають до повного розчинення мила. Соду розчиняють у гарячій воді в іншому баці (при температурі +40-50 град.), а потім відстоюють. Відстоювання розчину проводять протягом 2-3 годин з метою освітлення розчину від забруднюючих домішок. У разі потреби розчин фільтрують через тканину.

6.3. При приготуванні мийного розчину на основі синтетичних мийних засобів бак наповнюють пом'якшеною водою на 2/3 його об'єму. Воду підігрівають до +60-70 град., після чого завантажують порошок (при помішуванні). Після закінчення розчинення кількість рідини в баку доводять до встановленого рівня.

6.4. Розчини мийних матеріалів необхідно періодично перемішувати і підігрівати для того, щоб температура їх була не нижче +50 град. Як правило, для мийних розчинів встановлюють два баки: один для виготовлення, другий для використання.

6.5. У 100 л приготовленого прального розчину рекомендована кількість мийних засобів повинна відповідати їх кількості за нормою на 100 кг сухої білизни для середнього ступеня забрудненості.

6.6. Подача мийних розчинів повинна здійснюватися з дотриманням дозування у співвідношенні 65% при першому пранні та 35% при другому пранні. Норми подачі мийних розчинів наведені у додатку 16 до цього Положення.

7.1. До самостійної роботи в банях та пральнях допускаються особи, не молодші 18 років, які за станом здоров'я можуть працювати на цих об'єктах і пройшли попередні (періодичні) медичні огляди, інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

7.2. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (далі - інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

7.3. Працівники (робочі) бань, пралень обов'язково повинні проходити медичний огляд при призначенні на роботу та не рідше 1 разу на рік у подальшому.

7.4. Працівники (робочі), пов'язані в процесі роботи із застосуванням електроенергії, додатково один раз на рік проходять інструктаж з електробезпеки з присвоєнням першої кваліфікаційної групи.

7.5. Загальне керівництво проведенням інструктажу на робочому місці і навчання працівників (робочих) безпечним методам роботи в банно-пральному комплексі здійснює керівник служби інтендантського та комунально-побутового забезпечення установи.

Усі види інструктажу (крім вступного) проводяться особою, відповідальною за роботу бані, пральні, протягом робочого часу у вигляді бесіди на основі розроблених інструкцій з охорони праці і за програмою, затвердженою головним інженером установи. Після закінчення інструктажу проводиться контрольна перевірка засвоєного матеріалу.

7.6. Вступний інструктаж проводиться інженером з охорони праці установи.

Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнане, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виконуваних робіт. Програма та тривалість інструктажу затверджуються начальником установи.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (додаток 17 до цього Положення), який зберігається інженером з охорони праці установи.

7.7. Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником (робочим) індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими в установі інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.

У процесі первинного інструктажу на робочому місці працівнику (робочому) пояснюються:

правила поведінки на робочому місці і виробничій дільниці;

порядок утримання і обслуговування робочого місця перед початком, під час і після закінчення роботи;

правила поведінки при аварійній ситуації;

правила поведінки з готовою продукцією і пральними матеріалами;

призначення і правила користування засобами захисту.

7.8. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником (робочим) або групою працівників (робочих), які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Повторний інструктаж проводиться не рідше 1-го разу на 6 місяців.

7.9. Позаплановий інструктаж проводиться на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації обладнання, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

при порушеннях працівниками (робочими) вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

при перерві в роботі працівника (робочого) більш ніж на 60 календарних днів.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником (робочим) або з групою працівників (робочих) одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

7.10. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками (робочими) при ліквідації аварії або стихійного лиха. Він проводиться індивідуально з окремим працівником (робочим) або з групою працівників (робочих). Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

7.11. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування набутих навичок безпечних методів праці особою, яка проводила інструктаж.

При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів протягом 10 днів додатково проводиться інструктаж і повторна перевірка знань.

При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

7.12. Про проведення з працівниками (робочими) первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (додаток 18 до цього Положення).

Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

7.13. Новоприйняті на роботу в банно-пральний комплекс працівники (робочі) після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих працівників (робочих) пройти стажування протягом не менше 2-15 змін або дублювання протягом не менше шести змін.

Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом начальника установи. У наказі визначається тривалість стажування (дублювання) та вказується прізвище працівника (робочого), відповідального за проведення стажування (дублювання).

Стажування (дублювання) проводиться за програмами для конкретної професії, які розробляються в установі відповідно до функціональних обов'язків працівника (робочого) і затверджуються начальником установи.

У процесі стажування працівники (робочі) повинні виконувати роботи, які за складністю, характером, вимогами безпеки відповідають роботам, що передбачаються функціональними обов'язками цих осіб.

Під час проведення стажування (дублювання) працівник (робочий) повинен:

закріпити знання щодо правил безпечної експлуатації технологічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;

оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях у нормальних і аварійних умовах;

засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог безпеки праці.

7.14. Після закінчення стажування (дублювання) та при задовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці наказом начальника установи працівник (робочий) допускається до самостійної роботи, про що робиться запис у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (додаток 18 до цього Положення). У протилежному випадку, якщо працівник (робочий) не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку з протиаварійних та протипожежних тренувань, то стажування (дублювання) новим наказом може бути продовжено на термін не більше двох змін.

7.15. Інструкції з охорони праці розробляються інженером з охорони праці разом із старшим інспектором (інспектором) служби інтендантського та комунально-побутового забезпечення з урахуванням особливостей технологічного процесу і вивішуються в місцях, зручних для читання, у зоні робочого місця.

8.1. Забезпечення банно-пральним обладнанням, майном та матеріалами здійснюється:

централізовано управлінням ресурсного, побутового та комунально-експлуатаційного забезпечення Департаменту через територіальні органи управління Департаменту і установи у межах затверджених бюджетних видатків загального фонду;

децентралізовано територіальними органами управління Департаменту та установами - за рахунок бюджетних видатків спеціального фонду.

8.2. Підставою для визначення потреб банно-прального обладнання, матеріалів та їх витребовування є:

чисельність засуджених (осіб, узятих під варту), які мають право на банно-пральне обслуговування;

штатна кількість ліжок у лікувальних установах (стаціонарів медичних частин);

норми забезпечення мийними матеріалами;

обсяги прання білизни та речового майна;

наявність матеріалів та майна в установах.

8.3. Забезпечення банно-пральним обладнанням та матеріалами здійснюється за планами забезпечення, які відпрацьовуються:

управлінням ресурсного, побутового та комунально-експлуатаційного забезпечення Департаменту;

службою інтендантського та комунально-побутового забезпечення територіального органу управління Департаменту і установ.

Плани повинні передбачати забезпечення річної потреби установ у банно-пральному обладнанні і матеріалах, а також джерела їх надходження протягом року.

Витребовування банно-прального обладнання та матеріалів проводиться за звіт-заявками, що подаються у строки і за формами, встановленими Департаментом.

8.4. Призначення і відпускання територіальним органам управління Департаменту та установам банно-прального обладнання, матеріалів і мийних засобів, що закуповуються централізовано, здійснюється управлінням ресурсного, побутового та комунально-експлуатаційного забезпечення Департаменту за планами розподілу, які затверджуються начальником зазначеного управління.

8.5. Мийні засоби на прання білизни і речового майна відпускаються баням і пральням з речових складів установ.

Витрати мийних засобів на прання білизни визначаються правилами технологічного процесу його обробки. Списання мийних засобів за книгами обліку здійснюється щомісяця на підставі складеного акта на списання мийних засобів (додаток 19 до цього Положення) згідно з Нормою витрат мийних засобів.

8.6. Мило, передбачене для санітарно-гігієнічних потреб, кухарям, пекарям, медичним працівникам тощо видається до рукомийників у місця загального користування.

8.7. Видача мила у відділення соціально-психологічної служби, корпусні відділення слідчого ізолятора, тощо для забезпечення ним засуджених (осіб, узятих під варту) здійснюється з речового складу установи за роздавальними відомостями, які виписуються у бухгалтерії установи. Роздавальні відомості підписуються керівником служби інтендантського і комунально-побутового забезпечення та бухгалтером установи.

8.8. Матеріально-технічні засоби, отримані установами на банно-пральне обслуговування, витрачати на інші потреби забороняється.

9.1. У разі відсутності в установах банно-пральних комплексів установи можуть з дозволу Департаменту користуватися послугами місцевих цивільних банно-пральних підприємств.

9.2. Оплата витрат за послуги, надані засудженим (особам, узятим під варту) комунальними, відомчими банно-пральними підприємствами, здійснюється за рахунок коштів установ на загальних підставах за цінами, обов'язково погодженими з територіальним органом управління Департаменту.

9.3. Контроль за санітарним станом комунальних і відомчих банно-пральних підприємств, які обслуговують установи, здійснюється територіальними органами державної санітарно-епідеміологічної служби України.

10.1. Витрачання коштів на банно-пральне обслуговування засуджених (осіб, узятих під варту) установ здійснюється:

відповідно до кошторису Департаменту за відповідними кодами економічної класифікації видатків у межах виділених для цієї мети сум;

відповідно до кошторису спеціального фонду територіальних органів управління Департаменту та установ за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

Кошти та матеріальні засоби відпускаються залежно від обсягу прання білизни та чисельності засуджених (осіб, узятих під варту).

10.2. За рахунок коштів, що виділяються на централізовану закупівлю довгострокових предметів і мийних засобів відповідно до кошторису Департаменту за відповідними кодами економічної класифікації видатків, здійснюються:

придбання обладнання: пральних, сушильних, прасувальних машин, гладильних катків, центрифуг, дезінфекційних камер, дезінфекційних бучильників, парових котлів, насосів, електродвигунів, вентиляторів, калориферів (на заміну непридатних) тощо, а також виробничого інвентарю, інструментів, запасних частин і ремонтно-експлуатаційних матеріалів для банно-пральних комплексів;

придбання мийних, дезінфікуючих та відбілюючих засобів для банно-пральних потреб (мило, сода, пральний порошок, відбілюючі речовини тощо).

11.1. Основними завданнями обліку банно-прального обслуговування установ є:

здійснення контролю за банно-пральним обслуговуванням засуджених (осіб, узятих під варту);

правильне і своєчасне відображення операцій матеріально-технічного забезпечення, а також фінансових операцій щодо надходження, повернення і витрат коштів відповідно до кошторису Департаменту за відповідними кодами економічної класифікації видатків, призначених на банно-пральне обслуговування засуджених (осіб, узятих під варту), установ;

контроль за законністю витрачання матеріальних засобів та коштів.

11.2. Облік фінансово-господарської діяльності банно-пральних комплексів установ здійснюється згідно з чинним законодавством.

11.3. Облік матеріалів, банно-прального обладнання, запасних частин та інвентарю у службі інтендантського та комунально-побутового забезпечення територіальних органів управління Департаменту (установ) здійснюється згідно з чинним законодавством.

11.4. Звіт-заявки стосовно банно-прального обслуговування подаються установами до забезпечуючого органу за формами і у строки, встановлені Департаментом.

Порядок списання непридатного чи витраченого банно-прального обладнання, матеріалів, інструменту, інвентарю та іншого майна у банно-пральних комплексах установ здійснюється згідно з чинним законодавством.

Заміну провів:

Начальник відділення (старший по корпусному відділенню):

Примітка. Книга обліку видачі мила, миття в бані та заміни білизни ведеться у кожному відділенні соціально-психологічної служби установи (корпусному відділенні слідчого ізолятора).

Мило для миття на туалетні потреби видається на місяць наперед згідно з встановленими нормами із підтвердженням про його отримання (видачу) у графі 4.

Мило для миття засуджених (осіб, узятих під варту) в баню видається чотири рази на місяць безпосередньо у дні миття - по 25 грамів (при п'ятиразовому митті на місяць - по 20 грамів) із підтвердженням про отримання (видачу) у графах 6, 8, 10, 12 і 14.

У корпусному відділенні слідчого ізолятора в графі 2 замість прізвищ та ініціалів осіб відмічається номер камери і кількість осіб, які фактично перебувають в ній, у день видачі мила (наприклад: 2/9, де 2 - номер камери, 9 - кількість осіб у камері). У графах 3, 5, 7, 9, 11 і 13 відмічається кількість виданого мила на всіх осіб у камері, які відвідували баню, на туалетні потреби в кг. У графах 4, 6, 8, 10, 12 і 14 особа, яка здійснювала видачу, підтверджує її своїм особистим підписом.

У кінці рядків граф підводиться загальний підсумок виданого мила, який підтверджується підписом особи, яка здійснювала видачу.

Облік миття засуджених в бані ведеться в графах 15, 22, 29 і 36, де ставляться відповідні позначки "+" - якщо особа милася, "-" - якщо особа відсутня. У корпусному відділенні слідчого ізолятора у зазначених графах відмічається покамерно відповідно спискова чисельність осіб і фактична ( наприклад: 9/8, де - 9 спискова чисельність осіб у камері, 8 - фактично відвідували баню).

Проти прізвищ засуджених (осіб, узятих під варту), які з причин, не залежних від них, не відвідували баню робиться позначка відповідно: "Хв" - на лікуванні у медичному закладі, "Пб" - побачення, "Сл" - слідчі дії тощо.

У корпусному відділенні слідчого ізолятора у графах 15, 22, 29 і 36 робиться позначка таким чином: 9/8 (1Хв), де - 9/8 відповідає абзацу 6 цього пояснення, а 1Хв - одна особа хвора.

Заміна постільної білизни (простирадла - П, наволочки - Н, рушники - Р) відображається у відповідних графах, де проставляється кількість зданої для прання і отриманої із прання білизни. При цьому заміна постільної білизни здійснюється у відділеннях соціально-психологічної служби (у корпусних відділеннях слідчого ізолятора - у приміщеннях камерного типу) в день миття вранці (після підйому) або ввечері (перед сном).

Після кожного миття засуджених (осіб, узятих під варту) облік видачі мила, відвідування бані та заміни білизни підтверджується підписом начальника відділення соціально-психологічної служби (старшим по корпусному відділенню або молодшим інспектором чергової зміни слідчого ізолятора).

Реєстрація книги проводиться в канцелярії установи.

Примітка Книга обліку відвідування бані установи ведеться черговим бані.

Кількість засуджених (осіб, узятих під варту), які прибули у баню, заноситься у книгу обліку окремо за кожним відділенням (у слідчому ізоляторі - покамерно) згідно з фактичною чисельністю прибулих.

Після закінчення миття у бані черговий бані підсумовує кількість засуджених (осіб, узятих під варту) та доповідає про це завідувачу банно-прального комплексу або старшому інспектору (інспектору) служби інтендантського та комунально-побутового забезпечення, а останній - черговому помічнику начальника установи і керівнику служби інтендантського та комунально-побутового забезпечення.

Реєстрація книги проводиться у канцелярії установи.

Примітка. Книга обліку прийняття (видачі) білизни та використання мийних засобів ведеться у пральні установи. У графах 2 і 18 зазначається дата отримання (видачі) білизни. У графах 5 і 19 вказується загальна кількість прийнятої (отриманої) білизни.

Книга обліку прийняття (видачі) білизни та використання мийних засобів веде завідувач банно-прального комплексу.

Контроль за правильністю внесених даних здійснюється старшим інспектором (інспектором) інтендантського та комунально-побутового забезпечення.

Вага прийнятої білизни за ступенями забрудненості та фактичні норми витрат мийних засобів підбиваються один раз на місяць за станом на перше число наступного місяця і є вихідними даними для складання акта на списання мийних засобів і допоміжних матеріалів, які застосовуються для прання, з обліку установи.

Акти на списання мийних засобів в установі складаються щомісяця і подаються в бухгалтерію установи для їх списання з обліку.

Реєстрація книги проводиться у канцелярії установи.