Про затвердження Положення про порядок розслідування та обліку нещасних випадків (у тому числі поранень) і аварій, що сталися з особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України

З метою врегулювання питань щодо порядку розслідування нещасних випадків (у тому числі поранень) і аварій, які трапляються в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах та навчальних закладах Державної кримінально-виконавчої служби України з особами рядового і начальницького складу, та з урахуванням Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року N 1112 "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", (із змінами),

1. Затвердити Положення про порядок розслідування та обліку нещасних випадків (у тому числі поранень) і аварій, що сталися з особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Положення), що додається.

2. Керівникам органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби України забезпечити дотримання вимог цього Положення при розслідуванні та обліку нещасних випадків (у тому числі поранень) і аварій, що сталися з особами рядового і начальницького складу.

3. Відділу державного нагляду за охороною праці та навколишнього середовища при Державному департаменті України з питань виконання покарань (Шумай В.В.) подати цей наказ у встановленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Це Положення набирає чинності через 20 днів після державної реєстрації у Міністерстві юстиції України.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань Оленцевича А.Е., відділ державного нагляду за охороною праці та навколишнього середовища при Державному департаменті України з питань виконання покарань (Шумай В.В.).

1.1. Це Положення визначає порядок розслідування та обліку нещасних випадків (у тому числі поранень) і аварій, що сталися з особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

1.2. Дія цього Положення поширюється на осіб рядового і начальницького складу центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань, його територіальних органів управління, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, підрозділів кримінально-виконавчої інспекції, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - органи і установи кримінально-виконавчої служби).

1.3. Розслідування нещасних випадків (у тому числі поранень) і аварій, що сталися з особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - працівники) в органах і установах кримінально-виконавчої служби, проводиться відповідно до цього Положення.

1.4. Розслідування проводиться у разі раптового або такого, що виникло з плином часу, погіршення стану здоров'я працівника, одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, одержання теплового удару, опіку, обмороження у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень унаслідок аварій, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати особою працездатності чи може становити загрозу життю і здоров'ю працівника, а також випадки смерті працівників в органах і установах кримінально-виконавчої служби (далі - нещасні випадки).

2.1. Про кожний нещасний випадок працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинен негайно повідомити безпосереднього керівника виконуваних робіт, керівництво або іншу посадову особу органу чи установи кримінально-виконавчої служби та вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.

2.2. Керівництво (посадова особа) органу чи установи кримінально-виконавчої служби, у свою чергу, зобов'язане:

терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу;

якщо потерпілий є працівником іншого органу чи установи кримінально-виконавчої служби, повідомити керівництво цього органу чи установи про нещасний випадок;

зберегти до прибуття комісії обстановку, при якій стався нещасний випадок, у тому стані, у якому вона була на час події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших осіб), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.

2.3. Керівництво органу чи установи кримінально-виконавчої служби, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією, до складу якої входять:

керівник служби охорони праці органу чи установи кримінально-виконавчої служби - голова комісії;

працівник кадрового апарату органу чи установи кримінально-виконавчої служби;

працівник оперативного підрозділу або підрозділу внутрішньої безпеки органу чи установи кримінально-виконавчої служби;

керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу органу чи установи кримінально-виконавчої служби, де працює потерпілий, - відповідальний за узагальнення матеріалів розслідування та підготовку необхідної документації;

представник страхового органу, у якому застрахований потерпілий (за його згодою);

інші посадові особи.

До складу комісії не може входити посадова особа органу чи установи кримінально-виконавчої служби, що безпосередньо керувала проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок.

2.4. Комісія зобов'язана протягом трьох діб:

обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

визначити відповідність умов служби (праці, навчання) до вимог нормативно-правових актів про охорону праці;

з'ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, організації службової діяльності та інших, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам у подальшому;

з'ясувати, за яких обставин стався нещасний випадок, а саме:

при виконанні службових обов'язків;

при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю;

не пов'язані з виконанням службових обов'язків;

У разі потреби встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником органу чи установи кримінально-виконавчої служби, який призначив комісію, але на термін не більше 10 діб.

2.5. Комісією визнаються такими, що трапились при виконанні службових обов'язків, нещасні випадки, які стались з працівниками в період проходження служби під час:

перебування на робочому місці, на території органу чи установи кримінально-виконавчої служби або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) протягом робочого часу або, за дорученням керівництва (посадової особи) цього органу чи установи кримінально-виконавчої служби, у неробочий час;

приведення в порядок знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також виконання правил особистої гігієни перед початком роботи і після її закінчення;

проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час;

використання власного транспорту в інтересах органу чи установи кримінально-виконавчої служби з дозволу або за дорученням керівництва (посадової особи) цього органу чи установи кримінально-виконавчої служби;

надання органом чи установою кримінально-виконавчої служби шефської допомоги;

провадження дій в інтересах органу чи установи кримінально-виконавчої служби, у якій проходить службу потерпілий;

перебування в транспортному засобі або на його стоянці на території органу чи установи кримінально-виконавчої служби, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим службових обов'язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням керівництва органу чи установи кримінально-виконавчої служби;

службового відрядження або прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження;

проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить органу чи установі кримінально-виконавчої служби, або на іншому транспортному засобі, наданому органом чи установою кримінально-виконавчої служби;

прямування працівника на роботу чи з роботи.

2.6. Комісією визнаються такими, що трапились при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі із злочинністю у разі:

безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захоплення заручником, напад на працівника, який не перебуває при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби, проведення обшуків тощо);

ліквідації аварій, пожеж, стихійних явищ або їх наслідків;

виконання службового або громадського обов'язку з рятування людського життя та здоров'я, охорони державного, громадського або особистого майна громадян, захисту їх честі та гідності;

інших випадків, передбачених законодавством.

Пункт 2.6 застосовується як до працівників, які виконують службові обов'язки з охорони громадського порядку, громадської безпеки та боротьбі із злочинністю, так і до інших працівників, які залучаються до виконання цих обов'язків, а також до працівників, які за власним бажанням, перебуваючи поза службою, виконували вказані функції залежно від конкретних обставин.

2.7. Комісією визначаються такими, що не пов'язані з виконанням службових обов'язків, нещасні випадки, які стались з працівниками в період проходження служби:

за обставин, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, зазначених у пунктах 2.5 і 2.6 цього Положення;

унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов'язане із застосуванням таких речовин із службовою метою чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або, якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи в установленому порядку;

під час вчинення ним злочину або іншого правопорушення, що підтверджено відповідними документами;

у разі природної смерті або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи або документами органів прокуратури та інших уповноважених органів;

унаслідок порушення потерпілим службової дисципліни.

2.17. Нещасний випадок, що стався з працівником, який тимчасово був переведений до іншого органу чи установи кримінально-виконавчої служби, розслідується і береться на облік органом чи установою кримінально-виконавчої служби, куди цього працівника було переведено.

2.18. Нещасний випадок, що стався з працівником, який виконував свої службові обов'язки за наказом керівництва органу чи установи кримінально-виконавчої служби на виділених територіях, об'єктах, дільницях іншого органу, установи, підприємства, організації, розслідується і береться на облік органом чи установою кримінально-виконавчої служби, працівником якого є потерпілий. У розслідуванні бере участь представник органу, установи, підприємства, організації, де стався нещасний випадок.

2.19. Нещасні випадки, що стались з працівниками, які виконували службові обов'язки у складі зведених загонів, сформованих територіальним органом управління, розслідуються цим органом управління за участю представника органу чи установи кримінально-виконавчої служби, що направляв працівника. Такі випадки беруться на облік органами і установами кримінально-виконавчої служби, працівниками яких є потерпілі.

2.20. Нещасні випадки, що стались з курсантами (слухачами) навчальних закладів кримінально-виконавчої служби під час проходження ними стажування (практики), виконання службових завдань в органах чи установах кримінально-виконавчої служби, розслідуються і беруться на облік цими органами чи установами.

2.21. Нещасні випадки, що стались з курсантами (слухачами) навчальних закладів кримінально-виконавчої служби під час прямування до місця проходження стажування (практики) або прямування від місця стажування (практики) до навчального закладу, розслідуються і беруться на облік цими навчальними закладами.

2.22. Нещасні випадки, що стались з курсантами (слухачами) навчальних закладів кримінально-виконавчої служби, а також з працівниками під час проходження ними курсового навчання з первинної підготовки та підвищення кваліфікації у навчальних закладах, розслідуються і беруться на облік цими закладами.

2.23. Нещасні випадки, що сталися з працівниками - водіями транспортних засобів під час перебування в дорозі, розслідуються відповідно до цього Положення з обов'язковим використанням матеріалів розслідування відповідних державних органів нагляду за безпекою дорожнього руху.

2.24. Нещасні випадки, що сталися з працівниками під час відрядження за кордон, розслідуються відповідно до вимог цього Положення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

2.25. Контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків, що сталися з працівниками, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення їх причин здійснює відділ державного нагляду за охороною праці та навколишнього середовища при центральному органі виконавчої влади з питань виконання покарань, управління кадрів центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань відповідно до своїх повноважень.

Посадові особи цих структурних підрозділів мають право в разі потреби (надходження скарги, незгода з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку або його приховування від розслідування тощо) вимагати проведення додаткового (нового) розслідування.

3.1. Спеціальному розслідуванню підлягають:

нещасні випадки із смертельним наслідком;

групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я;

випадки смерті працівників в органах і установах кримінально-виконавчої служби (крім випадків самогубств та природної смерті в побуті).

3.2. У разі, якщо смерть працівника настала внаслідок нещасного випадку, що стався раніше, спеціальне розслідування здійснюється у встановленому порядку з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.

3.3. Спеціальне розслідування в органі чи установі кримінально-виконавчої служби групового нещасного випадку, нещасного випадку із смертельним наслідком своїм наказом організовує керівництво органу, до сфери управління якого належать потерпілі.

До складу комісії із спеціального розслідування нещасного випадку входять:

працівник служби охорони праці органу, до сфери управління якого належать потерпілі, - голова комісії;

працівник відділу (сектору) по роботі з особовим складом територіального органу управління;

керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу органу чи установи кримінально-виконавчої служби, де працював потерпілий, - відповідальний за узагальнення матеріалів розслідування та підготовку необхідної документації;

працівник оперативної служби або підрозділу внутрішньої безпеки органу, до сфери управління якого належать потерпілі;

представник страхового органу, у якому застрахований потерпілий (за вимогою страхового органу).

3.4. Спеціальне розслідування в органі чи установі кримінально-виконавчої служби групового нещасного випадку, під час якого загинуло дві і більше осіб, проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом (розпорядженням) центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань.

До складу цієї комісії входять:

посадова особа служби охорони праці при центральному органі виконавчої влади з питань виконання покарань (голова комісії);

працівник служби охорони праці територіального органу управління;

працівник відділу (сектору) по роботі з особовим складом територіального органу управління;

працівник оперативної служби або підрозділу внутрішньої безпеки територіального органу управління;

керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу органу чи установи кримінально-виконавчої служби, де працювали потерпілі, - відповідальний за узагальнення матеріалів розслідування та підготовку необхідної документації;

представник страхового органу, у якому застрахований потерпілий (за вимогою страхового органу).

Залежно від конкретних умов (характеру і можливих наслідків нещасного випадку тощо) до складу комісії із спеціального розслідування нещасного випадку можуть входять за їх згодою представники місцевого штабу цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій, органів охорони здоров'я та інші.

При груповому нещасному випадку, коли серед потерпілих є працівник, що працює на умовах трудового договору, до складу комісії із спеціального розслідування нещасного випадку входять представники Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд) (за їх вимогою).

Комісія із спеціального розслідування нещасного випадку, що стався під час виконання оперативно-розшукових (розвідувальних) та інших завдань, які носять таємний характер, за рішенням керівництва центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань або його територіального органу управління може мати інший склад.

3.5. Спеціальне розслідування нещасних випадків (у тому числі поранень) проводиться протягом 10 робочих днів. У разі потреби встановлений термін може бути продовжений керівництвом центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань або його територіального органу управління, який призначив розслідування.

3.7. У разі розходження думок членів комісії із спеціального розслідування нещасного випадку керівник органу, який її призначив, розглядає разом з членами комісії матеріали розслідування і може призначити нове розслідування.

3.8. Для встановлення причини нещасного випадку і розроблення заходів щодо запобігання подібним випадкам комісія із спеціального розслідування нещасного випадку має право вимагати від керівництва органу чи установи кримінально-виконавчої служби створення експертної комісії із залученням експертів, спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських та інших організацій, органів виконавчої влади та Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (далі - Держгірпромнагляд України) за їх згодою.

Після ознайомлення з необхідними матеріалами, обстеження місця події та проведення необхідних розрахунків експертна комісія складає висновок, у якому стисло викладаються обставини, визначаються причини травмування, зазначаються допущені порушення вимог нормативно-правових актів про охорону праці, а також заходи щодо запобігання подібним випадкам. Висновок експертної комісії викладається чітко, у стверджувальній формі.

Комісія із спеціального розслідування нещасного випадку в разі потреби може додатково залучати незалежну експертну комісію.

3.9. У разі потреби комісія із спеціального розслідування нещасного випадку може надсилати відповідні запити до закладів судово-медичної експертизи (інших медичних закладів), органів прокуратури та інших органів у встановленому законодавством порядку.

3.10. Під час спеціального розслідування нещасного випадку керівництво органу чи установи кримінально-виконавчої служби, з працівниками яких стався нещасний випадок, зобов'язане:

забезпечити у разі потреби фотозйомку місця нещасного випадку (у тому числі поранення), пошкоджених об'єктів, транспортних засобів, машин, устаткування, інструментів, засобів індивідуального захисту, а також надати необхідну документацію та інші матеріали;

надати транспорт, засоби зв'язку, комп'ютерну, розмножувальну та копіювальну техніку, службові приміщення для роботи комісії із спеціального розслідування нещасного випадку;

забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень і випробувань, технічних розрахунків та інших робіт;

організувати друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку.

3.11. Члени комісії із спеціального розслідування нещасного випадку мають право одержувати письмові та усні пояснення від працівників органів і установ кримінально-виконавчої служби, свідків події, проводити їх опитування.

Члени комісії із спеціального розслідування нещасного випадку повинні зустрітися з потерпілими або членами їхніх сімей, довіреними особами, розглянути і вирішити на місці соціальні питання або внести пропозиції про їх вирішення відповідним органам, а також дати роз'яснення потерпілим (сім'ям, довіреним особам) щодо їх прав та належної компенсації відповідно до законодавства.

протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, за встановленою формою (додаток 6);

ескіз місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія), за встановленою формою (додаток 7), необхідні плани, схеми, фотознімки місця події, пошкодженого об'єкта, транспортного засобу, обладнання, устаткування тощо;

протоколи рішень комісії із спеціального розслідування нещасного випадку про розподіл функцій між членами цієї комісії, які беруть участь у розслідуванні, та про призначення експертної комісії;

висновки експертиз (науково-технічної, медичної тощо), якщо такі проводилися;

медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого, а також про наявність у його організмі алкоголю чи наркотиків (у разі потреби);

протоколи опитування потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), та пояснювальні записки потерпілих, свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), за встановленою формою (додаток 8);

копії документів про проходження потерпілим навчання та інструктажів з охорони праці;

витяги із законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, особистої безпеки, вимоги яких були порушені;

довідка про матеріальну шкоду, заподіяну нещасним випадком (якщо матеріальна шкода була заподіяна);

довідки лікувального закладу, де проходили лікування потерпілі;

довідки про надання потерпілим чи членам їхніх сімей матеріальної допомоги (якщо матеріальна допомога надавалась);

копії наказів керівництва органу чи установи кримінально-виконавчої служби про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб та вжиття заходів щодо недопущення подібних випадків у подальшому.