Про затвердження Вимог до програм забезпечення якості при перевезенні радіоактивних матеріалів

1.2. У разі, якщо розробник є відповідальним за виготовлення і тестування прототипу, ПЗЯ повинна показати, що будь-які прототипи упаковок, уключаючи масштабні моделі, вірно визначені і виготовлені з точністю і у відповідності з матеріалами і методами виробництва, що повинні використовуватися при виготовленні упаковок. Повне тестування (калібрування, повірка) повинно виконуватися з забезпеченням якості з використанням відповідного каліброваного обладнання, приладів та інструментів, що працюють у межах своїх атестованих можливостей і межах точності. Тільки за допомогою управління усім процесом проектування можна надати впевненість будь-якому виробнику, користувачу або органу із сертифікації в тому, що остаточний варіант пакувального комплекту відповідає вимогам розробника, і що будь-який прототип, фізично протестований щодо нормативних вимог, дійсно відповідає кінцевому продукту.

2.1. Виробник повинен мати ПЗЯ, яка може чітко продемонструвати, що пакувальний комплект був виготовлений відповідно до погодженої специфікації, запропонованої розробником або споживачем. Усі відповідні аспекти виробничого процесу повинні бути описані, уключаючи планування виробництва, своєчасне постачання необхідного обладнання, експертизу, простежуваність та контроль матеріалів і компонентів під час усього виробничого процесу, управління спеціальними процесами і перевірку кінцевого продукту. Крім того, там, де виготовлення відхилилося від погодженої специфікації, або були зроблені модифікації, необхідно переконатися, що це було виконано контрольованим чином з відповідними посиланнями на розробника або авторські права, і веденням необхідних протоколів.

3.1. Відправники вантажу повинні переконатися, що упаковка, яка використовується для транспортних операцій, є справною і відповідає вимогам свого вмісту. Відправник вантажу повинен також переконатись, що упаковка знаходиться у стані, придатному для перевезення матеріалів. При повторному використанні пакувального комплекту слід провести відповідне обслуговування. Чергова профілактика не повинна збігатися в часі з транспортною операцією. Користувач повинен переконатися, що новий пакувальний комплект правильно виготовлено і підготовлено до перевезення.

3.2. Відправник вантажу готує матеріал до навантаження/заповнення і відправлення, тому операція для таких матеріалів, як гексафторид урану або відпрацьоване ядерне паливо повинна виконуватись в строго контрольованих умовах відповідно до детальних процедур. Підготовка гамма-джерел для цілей радіографії при відправленні також вимагає суворої відповідності запропонованим процедурам, для дотримання безпеки і узгодження з нормами.

3.3. Відправник вантажу відповідає за необхідний моніторинг упаковки перед відправленням і правильне його маркування, перепакування, фрахт контейнера або ємності. Відправник вантажу повинен підготувати необхідні транспортні документи і бути ознайомлений з національним та міжнародним законодавством при здійсненні міжнародних перевезень. Якщо використовуються різні перевізники, відправник вантажу повинен переконатись, що кожний перевізник знає, як безпечно і у погодженні з законодавством перевозити радіоактивні матеріали.

4.1. Користувачі упаковок, що часто є власниками/відправниками вантажу упаковок з радіоактивними матеріалами, повинні вирішити цілий комплекс завдань, щоб безпечно відправити упаковку, і їх ПЗЯ повинна відповідним чином описувати як цього досягти.

4.2. У випадку, коли користувачі готують матеріали для навантаження/заповнення, вони повинні виконувати операції в суворо контрольованих умовах відповідно до детальних процедур.

5.1. Можуть бути істотні розбіжності у видах робіт, що виконуються перевізниками, тому їх ПЗЯ повинні розроблятися таким чином, щоб відповідати особливостям їхньої діяльності.

5.2. Крім невеликої кількості фахівців з перевезення ядерних матеріалів, більшість перевізників працює з широким набором вантажів, уключаючи багато різних категорій небезпечних вантажів. Незважаючи на це, при перевезенні радіоактивних матеріалів перевізник повинен переконатися, що водій (для дорожнього транспорту) відповідно підготовлений і знає законодавчі вимоги та їх застосування.

5.3. Перевізник повинен знати, які транспортні документи необхідні, яку інформацію вони містять, яких дій слід здійснювати при аварії або інциденті, і як транспортний засіб і контейнер повинні бути позначені або марковані. Потрібно визначити безпечну відстань для обмеження радіаційного опромінення людей та забезпечити наявність захисних екранів.

5.4. Перевізник повинен підготувати транспорт належним чином та забезпечити його відповідним обладнанням.

1. Підприємство має визначити порядок розроблення, структуру, зміст та оформлення задокументованих методик. Задокументовані методики повинні містити необхідну інформацію та мати власне позначення.

2. Задокументовані методики складаються з таких розділів:

мета;

сфера застосування;

нормативні посилання;

терміни, визначення і скорочення;

відповідальність;

опис виконання задокументованої методики;

протоколи;

додатки.

3. У розділі "Мета" наводять коротку інформацію щодо мети і призначення задокументованої методики.

4. У розділі "Сфера застосування" перераховують структурні підрозділи та види діяльності, на які розповсюджується задокументована методика, а також наводять посилання на документи, згідно яких розроблена задокументована методика.

5. У розділі "Нормативні посилання" наводять перелік документів, на які є посилання в тексті, з позначенням (ідентифікаційним кодом) і повним найменуванням документа. Документи подаються в порядку зростання їх позначень.

6. У розділі "Терміни, визначення і скорочення" наводять визначення ключових термінів, що використовуються у задокументованій методиці, розшифровку скорочень (якщо необхідно).

7. В розділі "Відповідальність" описують відповідальність керівників і фахівців підприємства, які беруть участь у діяльності, що описана у задокументованій методиці.

8. У розділі "Опис виконання задокументованої методики" наводять послідовний опис етапів і методів виконання діяльності, порядку документального оформлення і контролю діяльності, що провадиться, з переліком осіб, які беруть у ній участь.

9. У розділі "Протоколи" надається перелік документів, що створюються при застосуванні задокументованої методики, їх ідентифікація, місце та термін зберігання.

10. У розділі "Додатки" наводять перелік додатків до задокументованої методики.

11. У разі, якщо не потрібні розділи "Терміни, визначення і скорочення", "Додатки" їх не описують.

12. Задокументована методика повинна бути проаналізована, переглянута, ухвалена та мають бути проставлені номер редакції, дата перегляду та ухвалення.

13. Структура задокументованої методики може бути доповнена розділами, які необхідні організації.

Протоколами щодо діяльності при перевезенні РМ можуть бути:

звіти аудитів та інспекцій;

дані випробувань пакувальних комплектів та обладнання;

дані щодо кваліфікації персоналу;

дані вхідного контролю при закупівлі;

дані з оцінювання постачальників;

замовлення на закупівлю;

дані повірки та калібрування контрольно-вимірювального та випробувального обладнання і приладів;

дані щодо контролю упаковок при їх експлуатації;

супровідні документи на вантажі;

звіти з радіаційного моніторингу упаковки;

сертифікати на пакувальний комплект;

дані з аналізування вимог щодо перевезення РМ.

Власник або користувач упаковки повинен установлювати і підтримувати належні протоколи щодо обслуговування кожної упаковки. Записи про заходи для забезпечення якості повинні вестись для кожної індивідуальної упаковки і повинні бути внесені до протоколу (журналу, формуляра та ін.), що повинен містити посилання на таку інформацію або записи:

сертифікат про затвердження конструкції упаковки та індивідуальний сертифікаційний номер упаковки (номер конструкції упаковки і серійний номер пакування);

інструкція з експлуатації та обслуговування (позначення інструкції);

сертифікат відповідності (при наявності);

протоколи про переміщення або транспортування упаковки (фактичний запис);

санкціоновані модифікації пакувального комплекту (при наявності) та сертифікат про затвердження модифікації;

запис значних пошкоджень і наступних ремонтів.

Можливі невідповідності в діяльності при перевезенні РМ:

пакувальний комплект, що не відповідає його радіоактивному вмісту;

незадовільний стан пакувального комплекту в результаті відсутності технічного догляду, особливо у випадку з опромінювальними пристроями та пристроями для заміни джерела, що використовуються в радіографії;

невідповідна підготовка упаковок, неправильне нанесення етикеток на них або неправильне оформлення документації до них;

неправильне визначення транспортного індексу упаковок;

невідповідне нанесення знаків на транспортні засоби;

помилкове видалення знаків і етикеток з транспортних засобів;

ненадійне закріплення упаковок чи неправильне поводження з ними, що призводить до втрати чи/або пошкодження упаковок;

невідповідне укладання упаковок, що перешкоджає оптимальному відведенню тепла;

невідповідне застосування контролю при перевезенні в умовах спеціального використання транспортного засобу;

невідповідність спеціальних умов.