Про затвердження Правил ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів (ПБПРМ-2006)

a) НАЛЕЖНЕ ТРАНСПОРТНЕ НАЙМЕНУВАННЯ вказане тільки в тій частині графи "НАЛЕЖНЕ ТРАНСПОРТНЕ НАЙМЕНУВАННЯ і опис", що набрана ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ. У разі N 2909 ООН, N 2911 ООН, N 2913 ООН та N 3326 ООН, стосовно яких указані альтернативні належні транспортні найменування, розділені сполучником "або", використовується тільки прийнятне належне транспортне найменування.

b) Термін "подільний-звільнений" застосовується тільки в разі упаковок, що містять подільний-звільнений матеріал, який відповідає вимогам пункту 4.31.

c) У разі неподільного або подільного-звільненого гексафториду урану N 2978 ООН і належне транспортне найменування, а також опис "РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ГЕКСАФТОРИД УРАНУ, неподільний або подільний-звільнений" мають пріоритет перед іншими номерами ООН, що застосовуються для неподільного і подільного-звільненого матеріалу. У разі неподільного або подільного-звільненого гексафториду урану N 2977 ООН і належне транспортне найменування, а також опис "РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ, ГЕКСАФТОРИД УРАНУ, ПОДІЛЬНИЙ" мають пріоритет перед іншими номерами ООН, що застосовуються для подільного матеріалу.

6.49. Кожна упаковка, що відповідає:

a) конструкції пакувального комплекту типу IP-1, IP-2 або IP-3, повинна мати на зовнішньому боці пакувального комплекту чітке й незмивне маркування відповідно "ТИП IP-1" ("TYPE IP-1"), "ТИП IP-2" ("TYPE IP-2") або "ТИП IP-3" ("TYPE IP-3");

b) конструкції пакувального комплекту типу A, повинна мати на зовнішньому боці пакувального комплекту чітке й незмивне маркування "ТИП A" ("TYPE A");

c) конструкції пакувального комплекту типу IP-2, IP-3 або типу A, повинна мати на зовнішньому боці пакувального комплекту чітке й незмивне маркування з указанням міжнародного реєстраційного коду транспортного засобу (коду VRI) країни походження конструкції, і або назви виробника, або іншу ідентифікацію пакувального комплекту, визначену компетентним органом країни походження конструкції.

6.50. Кожна упаковка, що відповідає конструкції, яка затверджується згідно з пунктами 9.5-9.14 або 9.16-9.17, повинна мати на зовнішній поверхні пакувального комплекту чітке й незмивне маркування у вигляді:

a) розпізнавального знака, установленого компетентним органом для даної конструкції;

b) серійного номера для індивідуальної позначки кожного пакувального комплекту, відповідного даній конструкції;

c) для конструкції пакувального комплекту типу B(U) або пакувального комплекту типу B(M) - напису "ТИП B(U)" ("TYPE B(U)") або "ТИП B(M)" ("TYPE B(M)");

d) для конструкції пакувального комплекту типу C - напису "ТИП C" ("TYPE C").

6.51. Кожна упаковка, що відповідає конструкції пакувальних комплектів типу B(U), типу B(M) або типу C, повинна мати на зовнішній поверхні зовнішньої ємності, стійкої до впливу вогню й води, чітке маркування, нанесене способом чеканки, штампування та іншими стійкими до впливу вогню й води способами, із зображенням знака радіаційної небезпеки у вигляді трилисника (рис. 7.

Рис. 7. Основний знак радіаційної небезпеки за ГОСТ 17925-72 у вигляді трилисника навколо центрального кола з радіусом X. Мінімальний допустимий розмір X рівний 4 мм.

6.52. Якщо матеріали LSA-I або SCO-I містяться в ємностях або в пакувальних матеріалах і транспортуються в умовах виняткового використання згідно з положеннями пункту 6.8, на зовнішню поверхню цих ємностей або пакувальних матеріалів наноситься відповідно маркування "РАДІОАКТИВНО LSA-I" ("RADIOACTIVE LSA-I") або "РАДІОАКТИВНО SCO-I" ("RADIOACTIVE SCO-I").

Інформація про вантаж

6.53. Вантажовідправник повинен унести до транспортних документів, які додаються до кожного вантажу, ідентифікацію вантажовідправника і вантажоодержувача, яка включає їх найменування та адреси, і відповідну інформацію в наведеній нижче послідовності, а саме:

a) належне транспортне найменування, указане у відповідності до положень пункту 6.27;

b) номер ООН класу небезпечних вантажів "7";

c) присвоєний даному матеріалу номер ООН, указаний відповідно до положень пункту 6.27, перед яким стоять літери "ООН" (UN);

d) назву чи символ кожного радіонукліда або, у разі сумішей радіонуклідів, відповідний загальний опис, або перелік радіонуклідів, стосовно яких діють найбільші обмеження;

e) опис фізичної і хімічної форми матеріалу або запис про те, що даний матеріал є радіоактивним матеріалом особливої форми або радіоактивним матеріалом з низькою здатністю до розсіювання. Для хімічної форми допустимий загальний хімічний опис;

f) максимальну активність радіоактивного вмісту під час перевезення, виражену в бекерелях (Бк) з відповідним префіксом CI (додаток). Для подільного матеріалу замість активності може бути вказана маса подільного матеріалу, виражена в грамах (г) або відповідних кратних йому одиницях;

g) категорію упаковки, тобто "I-БІЛА" ("I-WHITE"), "II-ЖОВТА" ("II-YELLOW"), "III-ЖОВТА" ("III-YELLOW");

h) транспортний індекс (тільки для категорій "II-ЖОВТА" і "III-ЖОВТА");

i) індекс безпеки з критичності - для вантажів, що містять подільний матеріал, крім вантажів, що містять подільний-звільнений матеріал;

j) розпізнавальний знак для кожного сертифіката про затвердження компетентного органу (радіоактивний матеріал особливої форми, радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання, спеціальні умови, конструкція упаковки або перевезення), що застосовний до даного вантажу;

k) інформацію, указану в пункті 6.53a-j, яка повинна надаватися для кожної упаковки - для вантажів, що містять більше однієї упаковки. Для упаковок, які містяться в транспортному пакеті, вантажному контейнері або засобі перевезення, потрібно надавати докладний опис умісту кожної упаковки в транспортному пакеті, вантажному контейнері або на засобі перевезення і, при потребі, докладний опис умісту кожного транспортного пакета, вантажного контейнера або засобу перевезення. Якщо в пункті проміжного розвантаження упаковки доведеться витягати її з транспортного пакета, вантажного контейнера або засобу перевезення, то повинні бути підготовлені відповідні транспортні документи;

l) запис: "ПЕРЕВЕЗЕННЯ В УМОВАХ ВИНЯТКОВОГО ВИКОРИСТАННЯ" ("EXCLUSIVE USE SHIPMENT"), якщо вантаж вимагається перевозити в умовах виняткового використання;

Декларація вантажовідправника

6.54. Вантажовідправник повинен включати в транспортні документи декларацію такого або еквівалентного змісту:

"Цим заявляю, що вміст даного вантажу повністю і точно відображений у наведеному вище належному транспортному найменуванні, що він класифікований, упакований, маркований, забезпечений знаками небезпеки і в усіх відношеннях приведений у належний стан для перевезення (указується(ються) відповідний(і) вид(и) транспорту) згідно з діючими міжнародними й національними державними правилами".

6.55. Якщо зміст такої декларації вже входить в умови перевезення, що визначаються тією або іншою міжнародною конвенцією, то вантажовідправник не зобов'язаний надавати таку декларацію стосовно тієї частини перевезення, на яку поширюється дана конвенція.

6.56. Декларація повинна бути підписана вантажовідправником з указанням дати. Факсимільні підписи допускаються в тих випадках, коли відповідними законами і правилами визнається юридична сила факсимільних підписів.

6.57. Декларація повинна бути в тому самому транспортному документі, що містить відомості про вантаж, перераховані в пункті 6.53.

Інформація для перевізників

6.58. Вантажовідправник повинен уключати в транспортні документи вказівку про дії, якщо вони необхідні, які зобов'язаний здійснити перевізник. Така вказівка має бути зроблена мовами, які перевізник або відповідні органи вважають необхідними, і повинна включати як мінімум такі елементи:

a) додаткові вимоги щодо завантаження, укладення, транспортування, обробки й розвантаження упаковки, транспортного пакета або вантажного контейнера, уключаючи будь-які спеціальні приписи стосовно укладення для забезпечення безпечного відводу тепла (див. пункт 7.14), або повідомлення про те, що таких вимог не передбачається;

b) обмеження стосовно виду транспорту або засобу перевезення й будь-які необхідні інструкції стосовно маршруту;

c) заходи на випадок аварії для даного вантажу.

6.59. Чинні сертифікати, що видаються компетентним органом, не обов'язково прямують разом із вантажем. Вантажовідправник повинен надати їх у розпорядження перевізника(ів) до завантаження і розвантаження.

Повідомлення компетентних органів

6.60. До першого перевезення будь-якої упаковки, що вимагає затвердження компетентним органом, вантажовідправник повинен забезпечити надання копій кожного чинного сертифіката, що видається компетентним органом на конструкцію упаковки, компетентному органу кожної країни, через територію або на територію якої транспортується вантаж. Вантажовідправник не зобов'язаний чекати підтвердження від компетентного органу про отримання сертифіката, а компетентний орган не зобов'язаний давати таке підтвердження.

6.61. Про кожне перевезення, яке зазначено в підпунктах "a", "b", "c" або "d" нижче, вантажовідправник повідомляє компетентний орган кожної країни, через територію або на територію якої транспортується вантаж. Таке повідомлення має бути отримане кожним компетентним органом до початку перевезення, бажано, не менше ніж за 7 діб до його початку:

c) упаковки типу B(M);

d) перевезення у спеціальних умовах.

6.62. У повідомленні про вантаж мають бути:

a) інформація, достатня для ідентифікації даної упаковки або упаковок, уключаючи всі відповідні номери сертифікатів і розпізнавальні знаки;

b) інформація про дату перевезення, очікувану дату прибуття й маршрут, що передбачається;

c) назви радіоактивних матеріалів або радіонуклідів;

d) опис фізичної та хімічної форми радіоактивного матеріалу або запис про те, що він є радіоактивним матеріалом особливої форми або радіоактивним матеріалом з низькою здатністю до розсіювання;

e) відомості про максимальну активність радіоактивного вмісту під час перевезення, виражену в бекерелях (Бк) з відповідним префіксом CI (додаток). Для подільного матеріалу замість активності може бути вказана маса подільного матеріалу, виражена в грамах (г) або кратних йому одиницях.

6.63. Вантажовідправник не зобов'язаний посилати окреме повідомлення, якщо необхідна інформація була включена в заявку на затвердження перевезення (див. пункт 9.22).

Наявність сертифікатів та інструкцій

6.64. Вантажовідправник, перш ніж розпочати перевезення згідно з умовами сертифікатів, повинен мати копію кожного сертифіката, необхідного відповідно до розділу 9 цих Правил, а також копію інструкцій стосовно належного закриття упаковки й інших заходів з підготовки до перевезення.

7.1. Резервуари та контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів, що використовуються для перевезення радіоактивного матеріалу, не повинні використовуватися для зберігання або перевезення інших вантажів, якщо тільки вони не очищені від бета- і гамма-випромінювачів та альфа-випромінювачів низької токсичності нижче рівня 0,4 Бк/кв.см, а також від усіх інших альфа-випромінювачів нижче рівня 0,04 Бк/кв.см.

7.2. Допускається перевезення інших предметів разом з вантажами, що транспортуються в умовах виняткового використання, якщо організація цього перевезення контролюється тільки вантажовідправником і не забороняється іншими правилами.

7.3. Вантажі під час перевезення повинні бути відокремлені від інших небезпечних вантажів з дотриманням відповідних правил перевезення небезпечних вантажів кожної з тих країн, через територію або на територію яких матеріали будуть транспортуватися, і, коли це застосовне, з дотриманням правил міжнародних транспортних організацій, а також цих Правил.

7.4. Нефіксоване радіоактивне забруднення зовнішніх поверхонь будь-якої упаковки необхідно підтримувати на найнижчому практично досяжному рівні, і за звичайних умов перевезення воно не повинне перевищувати таких меж:

a) 4 Бк/кв.см для бета- і гамма-випромінювачів і альфа-випромінювачів низької токсичності;

b) 0,4 Бк/кв.см для всіх інших альфа-випромінювачів.

Ці межі застосовуються при усередненні на будь-якій площі 300 кв.см будь-якої частини поверхні.

7.5. За винятком, передбаченим у пункті 7.10, рівень нефіксованого радіоактивного забруднення зовнішніх і внутрішніх поверхонь транспортних пакетів, вантажних контейнерів, резервуарів, контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів і будь-яких засобів перевезення не повинен перевищувати меж, зазначених у пункті 7.4.

7.6. Якщо виявляється, що упаковка пошкоджена або має витікання, або якщо є підстави вважати, що упаковка мала витікання або була пошкоджена, доступ до такої упаковки повинен бути обмежений і фахівець повинен якомога швидше оцінити ступінь радіоактивного забруднення та рівень випромінювання від упаковки, що виникло в результаті витікання. Оцінюванню повинні підлягати упаковка, засіб перевезення, прилеглі зони завантаження й розвантаження і, при потребі, усі інші матеріали, що перевозилися цим самим засобом перевезення. З метою подолання і зведення до мінімуму наслідків таких витікань або пошкоджень, мають бути вжиті додаткові заходи для захисту людей, майна і навколишнього середовища відповідно до аварійних планів, затверджених та узгоджених в установленому порядку.

7.7. Упаковки з пошкодженнями або витіканням радіоактивного вмісту, що перевищують допустимі межі для нормальних умов перевезення, можуть бути видалені на придатний проміжний об'єкт, який перебуває під контролем, але не повинні відправлятися далі, перш ніж вони не будуть відремонтовані або приведені в належний стан і дезактивовані.

7.8. Засіб перевезення й обладнання, що постійно використовується для перевезення радіоактивних матеріалів, повинні періодично перевірятися для визначення рівня радіоактивного забруднення. Частота проведення таких перевірок повинна залежати від імовірності радіоактивного забруднення й обсягу перевезень радіоактивних матеріалів.

7.9. За винятком, передбаченим у пункті 7.10, будь-який засіб перевезення або обладнання, або їхня частина, які під час перевезення радіоактивних матеріалів були забруднені вище меж, зазначених у пункті 7.4, або рівень випромінювання від яких перевищує 5 мкЗв/год на поверхні, повинні бути якомога швидше дезактивовані фахівцем і не повинні знову використовуватися доти, доки нефіксоване радіоактивне забруднення не знизиться до рівня меж, указаних у пункті 7.4, а рівень випромінювання, що створюється фіксованим радіоактивним забрудненням поверхонь, після дезактивації не складе менше 5 мкЗв/год на поверхні.

7.10. Вантажний контейнер, резервуар, контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів або засіб перевезення, призначені для перевезення неупакованих радіоактивних матеріалів в умовах виняткового використання, звільняються від вимог пунктів 7.5 і 7.9 тільки стосовно їхніх внутрішніх поверхонь і тільки доти, доки вони перебувають у цих умовах виняткового використання.

7.11. Упаковки, транспортні пакети й вантажні контейнери, що містять радіоактивний матеріал і неупакований радіоактивний матеріал, під час перевезення і транзитного зберігання повинні бути відділені:

a) від персоналу (категорії А, Б [НРБУ-97]) у робочих зонах постійного перебування відстанями, розрахованими з використанням дозового критерію 5 мЗв на рік і консервативних модельних параметрів;

b) від членів критичної групи населення (категорія В [НРБУ-97]) у місцях загального відкритого доступу відстанями, розрахованими з використанням дозового критерію 1 мЗв на рік і консервативних модельних параметрів;

c) від непроявлених фотоплівок відстанями, розрахованими з використанням критерію радіоактивного опромінення непроявлених фотоплівок у зв'язку з перевезенням радіоактивного матеріалу 0,1 мЗв на партію вантажу таких плівок;

d) від інших небезпечних вантажів відповідно до пункту 7.3.

7.12. Упаковки або транспортні пакети категорії "II-ЖОВТА" або "III-ЖОВТА" не повинні перевозитися у відсіках, що займаються пасажирами, крім місць, призначених винятково для осіб, спеціально уповноважених супроводжувати такі упаковки або транспортні пакети.

7.13. Вантаж повинен бути надійно укладений.

7.14. Упаковка або транспортний пакет за умови, що середній тепловий потік біля поверхні не перевищує 15 Вт/кв.м, а вантаж, який безпосередньо оточує їх, не перебуває в мішках або пакетах, може перевозитися серед упакованого генерального вантажу без дотримання будь-яких особливих положень щодо укладення, крім випадків, коли компетентним органом у відповідному сертифікаті про затвердження може бути обумовлена особлива вимога.

7.15. Розміщення вантажних контейнерів і накопичення упаковок, транспортних пакетів і вантажних контейнерів необхідно контролювати таким чином:

a) крім випадків виняткового використання й вантажів матеріалу LSA-I, загальне число упаковок, транспортних пакетів і вантажних контейнерів на борту одного засобу перевезення обмежується таким чином, щоб загальна сума транспортних індексів на борту засобу перевезення не перевищувала значень, зазначених у табл. 12;

b) рівень випромінювання за звичайних умов перевезення не повинен перевищувати 2 мЗв/год у будь-якій точці на зовнішній поверхні засобу перевезення і 0,1 мЗв/год на відстані 2 м від неї, крім вантажів, які перевозяться в умовах виняткового використання автомобільним шляхом або залізницею, для яких межі радіоактивності навколо транспортного засобу встановлені в пункті 7.22b, c;

a) Упаковки або транспортні пакети, що перевозяться на борту транспортного засобу, які відповідають положенням пункту 7.22, можуть транспортуватися на борту судна за умови, що вони не вивантажуються з транспортного засобу протягом усього часу перебування на борту цього судна.

c) загальна сума індексів безпеки з критичності у вантажному контейнері і на борту засобу перевезення не повинна перевищувати значень, наведених у табл. 13.

7.16. Будь-яка упаковка або будь-який транспортний пакет, що має транспортний індекс більше 10, або будь-який вантаж, що має індекс безпеки з критичності понад 50, повинні транспортуватися тільки в умовах виняткового використання.

7.17. Повна активність в окремому трюмі або відсіку судна для внутрішніх водних шляхів або в іншому засобі перевезення для транспортування матеріалів LSA або SCO в упаковках типу IP-1, типу IP-2, типу IP-3 або без упаковок не повинна перевищувати меж, зазначених у табл. 14.

a) Упаковки або транспортні пакети, що перевозяться на борту транспортного засобу і які відповідають положенням пункту 7.22, можуть транспортуватися на борту судна за умови, що вони не вивантажуються з транспортного засобу протягом усього часу перебування на борту цього судна. У цьому разі застосовуються значення, указані в графі "В умовах виняткового використання".

b) Вантаж повинен оброблятися й укладатися таким чином, щоб загальна сума CSI в будь-якій групі не перевищувала 50 і щоб завантаження/розвантаження й укладення кожної групи проводилися з розділенням груп на відстань не менше 6 м.

c) Вантаж повинен оброблятися й укладатися таким чином, щоб загальна сума CSI в будь-якій групі не перевищувала 100 і щоб завантаження/розвантаження й укладення кожної групи проводилися з розділенням груп на відстань не менше 6 м. Простір між групами можна заповнювати іншим вантажем відповідно до пункту 7.2.

7.18. Будь-яка група упаковок, транспортних пакетів і вантажних контейнерів, що містять подільний матеріал, які перебувають на транзитному зберіганні в будь-якому окремому місці зберігання, повинна обмежуватися таким чином, щоб загальна сума індексів безпеки з критичності групи таких упаковок, транспортних пакетів або вантажних контейнерів не перевищувала 50. Кожна група таких упаковок, транспортних пакетів або вантажних контейнерів повинна зберігатися таким чином, щоб забезпечувалося віддалення щонайменше на 6 м від інших таких груп.

7.19. Якщо загальна сума індексів безпеки з критичності на борту засобу перевезення або у вантажного контейнера більше 50, як це допускається згідно з табл. 13, то зберігання повинне організовуватися таким чином, щоб забезпечувалося віддалення щонайменше на 6 м від інших груп упаковок, транспортних пакетів або вантажних контейнерів, що містять подільний матеріал, або від інших засобів перевезення, на яких здійснюється транспортування радіоактивних матеріалів.

7.20. Залізничні та автомобільні транспортні засоби, на яких перевозяться упаковки, транспортні пакети або вантажні контейнери, споряджені будь-яким знаком небезпеки, наведеним на рис. 1, 2, 3, 4, або вантажі, що транспортуються в умовах виняткового використання, повинні мати наведений на рис. 5 попереджувальний знак на кожній із:

a) двох зовнішніх бокових стінок у разі залізничного транспортного засобу;

b) двох зовнішніх бокових стінок і на зовнішній задній стінці у разі автомобільного транспортного засобу.

Якщо транспортний засіб не має бокових стінок, попереджувальні знаки можуть наноситися безпосередньо на модуль, який несе вантаж, за умови, що вони легко розрізняються; стосовно резервуарів або вантажних контейнерів великих розмірів достатня наявність попереджувальних знаків на самих цих предметах. Якщо конфігурація транспортного засобу не дозволяє наносити знаки більших розмірів, розміри попереджувального знака, наведеного на рис. 5, можуть бути зменшені до 100 мм. Будь-які знаки, не пов'язані з умістом, повинні бути зняті.

7.21. Якщо вантажем на борту транспортного засобу є неупаковані матеріали LSA-I чи SCO-I або якщо вантаж, що перевозиться в умовах виняткового використання, є упакованим радіоактивним матеріалом з одним номером ООН, то відповідний номер ООН (див. табл. 11) у вигляді чорних цифр висотою не менше 65 мм також проставляється:

a) або на білому фоні в нижній половині попереджувального знака, наведеного на рис. 5;

b) або на знаку, наведеному на рис. 6.

При використанні варіанта, указаного вище в підпункті "b", додатковий знак закріплюється поруч з основним знаком на двох бокових стінках залізничного транспортного засобу або на двох бокових і задній стінках автомобільного транспортного засобу.

7.22. Для вантажів, що перевозяться в умовах виняткового використання, рівень випромінювання не повинен перевищувати таких значень:

a) 10 мЗв/год у будь-якій точці зовнішньої поверхні будь-якої упаковки або транспортного пакета і може перевищувати 2 мЗв/год тільки за умови, якщо:

i) транспортний засіб обладнаний огородженням, що за звичайних умов перевезення перешкоджає доступу сторонніх осіб усередину огородженої зони;

ii) передбачені заходи щодо закріплення упаковки або транспортного пакета таким чином, щоб їхнє положення всередині транспортного засобу за звичайних умов перевезення залишалося незмінним;

iii) не проводиться ніяких завантажувальних або розвантажувальних операцій під час перевезення;

b) 2 мЗв/год у будь-якій точці зовнішньої поверхні транспортного засобу, уключаючи верхню й нижню поверхні, або в разі відкритого транспортного засобу - у будь-якій точці вертикальних площин, що проходять через зовнішні межі транспортного засобу, на верхній поверхні вантажу і на нижній зовнішній поверхні транспортного засобу;

c) 0,1 мЗв/год у будь-якій точці на відстані 2 м від вертикальних площин, утворених зовнішніми боковими поверхнями транспортного засобу, або, якщо вантаж перевозиться на відкритому транспортному засобі, - у будь-якій точці на відстані 2 м від вертикальних площин, що проходять через зовнішні межі транспортного засобу.

7.23. У разі автомобільних транспортних засобів ніхто, крім водія і його помічників (супроводжуючих), не повинен перебувати на борту транспортних засобів, що перевозять упаковки, транспортні пакети або вантажні контейнери, споряджені знаками небезпеки категорії "II-ЖОВТА" або "III-ЖОВТА".

7.24. Упаковки або транспортні пакети, що мають рівень випромінювання на поверхні більше 2 мЗв/год, якщо вони не перевозяться на транспортному засобі в умовах виняткового використання відповідно до вимог, зазначених у виносці "а" до табл. 12, повинні перевозитися на борту судна за спеціальних умов.

7.25. Перевезення вантажів на борту судна спеціального призначення, що за своєю конструкцією або умовами фрахту спеціально призначене для перевезення радіоактивних матеріалів, звільняється від вимог пункту 7.15 за таких умов:

a) програма радіаційного захисту для перевезення повинна бути затверджена компетентним органом країни приписки судна і, у разі потреби, компетентним органом кожного з портів заходження;

b) повинні бути заздалегідь визначені умови укладення для всього рейсу, у тім числі стосовно будь-яких вантажів, що завантажуються в портах заходження на маршруті;

c) завантаження, перевезення й розвантаження вантажів необхідно здійснювати під керівництвом кваліфікованих фахівців у сфері перевезення радіоактивних матеріалів.

7.26. Упаковки типу B(M) і вантажі в умовах виняткового використання не дозволяється перевозити на борту пасажирських повітряних суден.

7.27. Упаковки типу B(M) з вентилюванням або скидом надлишкового тиску, упаковки, що вимагають зовнішнього охолоджування шляхом додаткової системи охолодження, упаковки, що вимагають експлуатаційного контролю під час перевезення, і упаковки, що містять рідкі пірофорні матеріали, не дозволяється перевозити повітряним транспортом.

7.28. Упаковки або транспортні пакети, що мають рівень випромінювання на поверхні більше 2 мЗв/год, не дозволяється перевозити повітряним транспортом, за винятком випадків перевезення за спеціальних умов.

7.29. Звільнені упаковки, активність радіоактивного вмісту яких не перевищує однієї десятої частини меж, зазначених у табл. 3, можуть бути прийняті національними поштовими органами до внутрішнього пересилання за умови дотримання таких додаткових вимог, які можуть бути встановлені цими органами.

7.30. Звільнені упаковки, активність радіоактивного вмісту яких не перевищує однієї десятої частини меж, зазначених у табл. 3, можуть бути прийняті до міжнародного пересилання поштою при дотриманні, зокрема, таких додаткових вимог, приписуваних Актами Всесвітнього поштового союзу:

a) відправлення повинне передаватися поштовій службі тільки вантажовідправниками, які мають ліцензію на провадження діяльності з перевезення радіоактивних матеріалів;

b) відправлення потрібно пересилати найшвидшим маршрутом, як правило повітряним транспортом;

c) відправлення повинне мати зовні чітку й надійно закріплену етикетку зі словами "РАДІОАКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ - КІЛЬКІСТЬ, ДОЗВОЛЕНА ДЛЯ ПЕРЕСИЛАННЯ ПОШТОЮ" ("RADIOACTIVE MATERIAL - QUANTITIES PERMITED FOR MOVEMENT BY POST"); ці слова повинні бути закреслені при поверненні порожнього пакувального комплекту;

d) зовні на відправленні повинні бути вказані найменування та адреса вантажовідправника з позначкою про повернення вантажу, якщо він не буде доставлений адресату;

e) на внутрішньому пакувальному комплекті повинні бути вказані найменування та адреса вантажовідправника і вміст вантажу.

7.31. Порожній пакувальний комплект, що раніше містив радіоактивний матеріал, може перевозитися як звільнена упаковка за умови, що:

a) він у хорошому стані та надійно закритий;

b) зовнішня поверхня будь-якої деталі з ураном або торієм у його конструкції закрита неактивною оболонкою, виготовленою з металу або будь-якого іншого міцного матеріалу;

c) рівень внутрішнього нефіксованого радіоактивного забруднення не перевищує більше ніж у сто разів рівні, указані в пункті 7.4;

d) будь-які знаки небезпеки, що могли бути нанесені на зовнішню поверхню пакувального комплекту відповідно до пункту 6.38, більше не будуть видимі.

7.32. Митні операції, уключаючи контроль над радіоактивним умістом упаковки, необхідно проводити тільки в місцях, обладнаних належними засобами контролю над радіоактивним опроміненням, і в присутності кваліфікованого персоналу. Будь-яка упаковка, відкрита на вимогу митниці, перед подальшим її відправленням вантажоодержувачу повинна бути приведена в попередній стан.

7.33. Якщо вантаж не може бути доставлений адресату, його необхідно розмістити в безпечному місці, і про це оперативно поінформувати Держатомрегулювання України та запитати інструкцію щодо подальших дій.

7.34. Матеріали LSA та SCO можуть перевозитися автомобільним транспортом без упаковки при дотриманні таких умов:

a) усі неупаковані матеріали повинні транспортуватися таким чином, щоб за звичайних умов перевезення не було витоку або розсіювання радіоактивного вмісту із засобу перевезення або погіршення захисту;

b) кожний засіб перевезення повинен перебувати в умовах виняткового використання;

c) рівень випромінювання не повинен перевищувати таких значень:

i) 2 мЗв/год у будь-якій точці зовнішньої поверхні транспортного засобу, уключаючи верхню й нижню поверхні, або, у разі відкритого транспортного засобу, - у будь-якій точці вертикальних площин, що проходять через зовнішні межі транспортного засобу, на верхній поверхні вантажу та на нижній зовнішній поверхні транспортного засобу;

ii) 0,1 мЗв/год у будь-якій точці на відстані 2 м від вертикальних площин, утворених зовнішніми боковими поверхнями транспортного засобу, або, якщо вантаж перевозиться на відкритому транспортному засобі, - у будь-якій точці на відстані 2 м від вертикальних площин, що проходять через зовнішні межі транспортного засобу.

8.1. Підтвердження відповідності робочих характеристик вимогам, викладеним у розділах 4 та 5, повинне здійснюватися будь-яким з методів, що наведені нижче, або їхнім поєднанням:

a) проведення випробувань на зразках, що є матеріалом LSA-III або радіоактивним матеріалом особливої форми, або радіоактивним матеріалом з низькою здатністю до розсіювання, або на прототипах, або моделях пакувальних комплектів, за умови, що вміст зразка або пакувального комплекту для випробувань якомога точніше імітує очікуваний діапазон характеристик радіоактивного вмісту, а зразок, що випробовується, або пакувальний комплект підготовлені в тому вигляді, у якому вони надаються для перевезення;

b) посилання на попереднє задовільне підтвердження аналогічного характеру;

c) проведення випробувань на моделях відповідного масштабу, що споряджені елементами, важливими для зразка, який випробовується, якщо з технічного досвіду випливає, що результати таких випробувань прийнятні для конструкторських цілей. При застосуванні масштабних моделей має враховуватися необхідність корегування певних параметрів випробувань, таких, як діаметр пробійника або навантаження стиску;

d) розрахунок або обґрунтована аргументація у випадках, коли надійність або консервативність розрахункових методів і параметрів загальновизнана.

8.2. Після випробування зразка, прототипу або моделі необхідно застосовувати відповідні методи оцінки для підтвердження виконання викладених у цьому розділі вимог відповідно до прийнятних норм і робочих характеристик, указаних у розділах 4 та 5.

8.3. Зразок матеріалу у твердому стані, що є повним умістом упаковки, повинен занурюватися на 7 діб у воду при температурі зовнішнього середовища. Об'єм води для випробувань має бути достатнім для того, щоб у кінці 7-добового випробування залишковий вільний об'єм води, яка не була поглинута і не прореагувала, становив щонайменше 10% від об'єму твердого зразка, що випробовується. Початкове значення pH води повинне становити 6-8, а максимальна провідність - 1 мСм/м при 20 град.C. Після занурення на 7 діб зразка, що випробовується, вимірюється повна активність вільного об'єму води.

Загальні положення

8.4. Зразки, що є радіоактивним матеріалом особливої форми або його імітують, повинні піддаватися випробуванню на зіткнення, випробуванню на удар, випробуванню на згин і тепловому випробуванню, які передбачаються в пунктах 8.5-8.9. Для кожного з цих випробувань може використовуватися окремий зразок. Після кожного випробування необхідно проводити оцінку зразка вилуговуванням і визначенням об'єму витікання із застосуванням методу не менш чутливого, ніж методи, які вказані в пункті 8.10 для твердого матеріалу, що не розсіюється, або в пункті 8.11 для матеріалу в капсулі.

Методи випробувань

8.5. Випробування на зіткнення. Зразок скидається на мішень з висоти 9 м. Мішень повинна відповідати приписам пункту 8.17.

8.6. Випробування на удар. Зразок повинен поміщатися на свинцеву пластину, що лежить на гладкій твердій поверхні, і по ньому виконується удар плоскою поверхнею болванки з м'якої сталі із силою, яка рівна удару вантажу масою 1,4 кг при вільному падінні з висоти 1 м. Нижня частина болванки повинна мати діаметр 25 мм з краями, що мають радіус закруглення (3,0+-0,3) мм. Пластина із свинцю твердістю 3,5-4,5 за шкалою Віккерса й товщиною не більше 25 мм повинна мати трохи більшу поверхню, ніж площа опори зразка. Для кожного випробування на удар повинна використовуватися нова поверхня свинцю. Удар болванкою по зразку необхідно виконувати таким чином, щоб завдати максимального пошкодження.

8.7. Випробування на згин. Це випробування повинне застосовуватися тільки до подовжених і тонких джерел, що мають довжину не меншу 10 см і відношення довжини до мінімальної ширини не менше 10. Зразок необхідно жорстко закріплювати в горизонтальному положенні так, щоб половина його довжини виступала за межі місця затиску. Положення зразка повинне бути таким, щоб він отримав максимальне пошкодження при ударі плоскою поверхнею сталевої болванки по вільному кінцю зразка. Сила удару болванки по зразку повинна дорівнювати силі удару вантажу масою 1,4 кг, що вільно падає з висоти 1 м. Плоска поверхня болванки повинна мати діаметр 25 мм з краями, що мають радіус закруглення (3,0+-0,3) мм.

8.8. Теплове випробування. Зразок повинен нагріватися на повітрі до температури 800 град.C, витримуватися при цій температурі протягом 10 хвилин, а після цього вільно охолоджуватися.

8.9. Зразки, що є радіоактивним матеріалом у герметичній капсулі, або його імітують, можуть звільнятися від:

a) випробувань, які указані в пунктах 8.5 та 8.6, за умови, що маса радіоактивного матеріалу особливої форми: