Про прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2008-2010 роки

Кабінет Міністрів України

Схвалити прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2008-2010 роки, що додається.

Цей Прогноз є бюджетною стратегією на 2008-2010 роки, яка визначає основні напрями змін у податково-бюджетній політиці в середньостроковій перспективі, що здійснюються для досягнення довгострокових стратегічних цілей.

На шляху економічного розвитку та інтеграції у систему світових економічних відносин досягнуто помітних успіхів. Україну визнали як демократичну країну з ринковою економікою, спостерігається приплив іноземного капіталу в країну. Постійно підвищується добробут населення, збережено макроекономічну стабільність, створено передумови для формування конкурентного середовища та розвитку підприємництва. Однак такі найважливіші соціально-економічні проблеми, як бідність, соціальний захист, низька інституціональна спроможність, застаріла інфраструктура, залишаються недостатньо розв'язаними. Потенціал майбутнього економічного розвитку також потребує істотного зміцнення, оскільки можливості екстенсивного розвитку країни вже фактично вичерпані.

Постала нагальна потреба перегляду форм та механізму забезпечення виконання функцій держави і відновлення інфраструктури країни, що зумовлює необхідність проведення цілісних та системних реформ у галузях економіки та сферах діяльності з метою подальшого наближення соціально-економічної системи до європейських стандартів з урахуванням національних особливостей та інтересів України.

Багатогранність та значний масштаб перетворень в умовах обмеженості ресурсів потребує чіткого визначення пріоритетів, а також послідовного та системного використання важелів соціально-економічного розвитку.

Реалізація таких пріоритетів неможлива у короткостроковій перспективі, тому потрібно визначити стратегічні напрями податково-бюджетної політики не тільки на наступний рік, а й на середньострокову перспективу.

Податково-бюджетна політика є одним з основних дієвих інструментів, за допомогою яких держава реалізує стратегічну програму розвитку на середньострокову перспективу. Інвестиційну активність, економічне зростання, створення робочих місць та підвищення добробуту населення можна забезпечити шляхом проведення ефективної політики доходів, впровадження відповідних ефективних бюджетних програм та стратегічної політики управління державним боргом.

З метою забезпечення послідовності бюджетної політики в основу Прогнозу покладено завдання, визначені в Універсалі національної єдності, Угоді про створення Антикризової коаліції у Верховній Раді України між фракціями Партії регіонів, Соціалістичної партії України та Комуністичної партії України, щорічному Посланні Президента України до Верховної Ради України, а також завдання, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 р. N 679 "Про схвалення проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік" та постановою Верховної Ради України від 27 липня 2006 р. N 42-V "Про Основні напрями бюджетної політики на 2007 рік".

Виходячи із стратегічної мети - побудова конкурентоспроможної соціально орієнтованої ринкової економіки та інтеграція у європейське співтовариство - основними стратегічними цілями бюджетної політики визначено:

високу якість життя громадян;

конкурентоспроможність економіки;

ефективну та справедливу владу;

інтегровану у глобальні процеси та поважану у світі державу.

Основними завданнями податково-бюджетної політики на 2008-2010 роки є проведення податкової реформи, що передбачатиме послідовне зниження податкового тиску та створення податкової системи, яка стимулюватиме інвестиційну діяльність та економічний розвиток, упорядкування та підвищення ефективності видатків бюджету, зміцнення власної дохідної бази місцевих бюджетів, а також досягнення реальної збалансованості бюджету та поступове зменшення його дефіциту.

З метою збереження фінансової стабільності в країні на середньострокову перспективу встановлюються такі граничні бюджетні параметри:

утримання бюджетного дефіциту на економічно безпечному рівні - до трьох відсотків ВВП;

утримання обсягу державного боргу стосовно ВВП на економічно безпечному рівні - не вище 20 відсотків;

частка перерозподілу ВВП через зведений бюджет України - на рівні близько 30 відсотків.

Також не повинне допускатися виникнення прихованого дефіциту бюджету у формі існування бюджетної заборгованості із заробітної плати, соціальних виплат чи будь-яких інших зобов'язань бюджету, простроченої заборгованості з відшкодування податку на додану вартість чи у будь-якій іншій формі.

Для збереження бюджету збалансованим необхідно відмовитися від практики прийняття законів, що призводять до виникнення додаткових бюджетних зобов'язань або втрат доходів бюджету у поточному році та наступних роках, без обґрунтування їх фінансового забезпечення. Крім того, передбачається проведення перегляду законодавства, за результатами якого розроблятимуться пропозиції щодо внесення змін (зупинення) ряду нормативно-правових актів, виконання яких у 2008-2010 роках неможливе через відсутність фінансових ресурсів у бюджеті.

Основними факторами макроекономічної стабільності та стійкого економічного зростання, крім заходів податково-бюджетної політики, повинні стати послідовні структурні реформи, а також передбачувані помірні інфляційні процеси, стабільна монетарна, бюджетна і боргова політика та жорстка фінансова дисципліна.

У прогнозі економічного і соціального розвитку на середньострокову перспективу враховано інтенсивне зростання обсягів інвестицій, збільшення забезпечення потреб внутрішнього ринку у товарах вітчизняного виробництва, впровадження енергозберігаючих технологій та зменшення споживання енергоресурсів, нарощування обсягів експортно-імпортних операцій у результаті лібералізації торговельних відносин в умовах вступу до СОТ та поглиблення взаємовигідної співпраці на ринках ЄЕП, а також необхідність продовження роботи з реформування податкової системи з метою створення сприятливого податкового клімату для розвитку реального сектору економіки, підвищення рівня життя населення та рівня його зайнятості.

У середньостроковій перспективі позитивний вплив на показники економічного зростання матиме податкова політика, зокрема, послаблення фіскального тиску шляхом зниження нарахувань на фонд оплати праці і ставок податків на прибуток підприємств та додану вартість, що сприятиме вивільненню фінансових ресурсів суб'єктів господарювання та можливостей для збільшення інвестицій, зростанню заробітної плати і детінізації вітчизняної економіки.

Продовження роботи з проведення структурних реформ, істотне вдосконалення та наближення до європейських стандартів ринкових інститутів, формування сприятливого інвестиційного клімату забезпечать підвищення ефективності внутрішніх факторів економічного зростання.

Зміцнення інвестиційного іміджу України сприятиме зростанню обсягів прямих іноземних інвестицій в економіку. Пожвавлення економічного зростання упродовж 2008-2010 років буде супроводжуватися зміною структури внутрішнього попиту та поліпшенням умов для розвитку промисловості. Як результат, реальний валовий внутрішній продукт у середньостроковій перспективі повинен щороку зростати майже на 7 відсотків.

Збільшення інвестицій та споживчого попиту, а також проведення ефективної державної політики, спрямованої на подолання технічного відставання, перехід на енергозберігаючі технології, підвищення ефективності використання виробничих ресурсів та науково-технологічного потенціалу, посилення захисту національного виробника на зовнішніх ринках сприятиме зростанню обсягів виробництва та зміцненню конкурентоспроможності вітчизняної економіки.

Динаміка споживчих цін визначатиметься стабільністю економічного розвитку і проведенням виваженої грошово-кредитної та податково-бюджетної політики. У середньостроковій перспективі передбачається зниження рівня інфляції (грудень до грудня попереднього року) з 6,8 у 2008 році до 5,5 відсотка у 2010 році.

На динаміку формування цін у промисловості істотно вплине перехід до цінової політики, за правилами якої функціонують внутрішні промислові ринки ЄС (у рамках формування зони вільної торгівлі з ЄС), а також ефективне функціонування внутрішнього енергоринку та помірне коливання світових цін на енергоносії. За таких умов індекс цін виробників у промисловості зменшиться з 9,2 у 2008 році до 7,8 відсотка у 2010 році.

На період 2008-2010 років прогнозується подальше поступове підвищення рівня життя населення, наближення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму та реальне зростання середньомісячної заробітної плати. Одночасно передбачається подальший розвиток системи соціального та пенсійного страхування, вдосконалення недержавного пенсійного забезпечення, відновлення тенденцій до зростання зайнятості населення та відповідно зниження рівня його безробіття.

Усе це сприятиме підвищенню ефективності соціального захисту населення та відповідно зростанню реальних доходів населення, що дасть змогу підтримувати його високий платоспроможний попит і позитивно вплине на рівень життя та економічне зростання в цілому. Очікується зростання фонду оплати праці працівників із 228,4 млрд. у 2008 році до 323,3 млрд. гривень у 2010 році.

Стабільний позитивний розвиток світової економіки, активна державна політика підтримки експорту та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів стимулюватимуть зростання обсягів зовнішньої торгівлі. В умовах поглиблення торговельно-економічних відносин між Україною і ЄС, а також Росією в рамках формування ЄЕП відбуватиметься зростання до 2010 року позитивного сальдо товарів та послуг. Це дасть змогу забезпечити стабільне підвищення обсягу експорту товарів і послуг на рівні 12,9 відсотка в середньому за три попередні роки, тоді як темпи зростання імпорту товарів та послуг будуть дещо меншими - від 8,9 у 2008 році до 11,6 відсотка у 2010 році.

Прогноз доходів зведеного бюджету розроблено з урахуванням основних напрямів проведення податкової реформи, що має на меті створення ефективної, справедливої та прозорої податкової системи, зниження податкового тиску на економіку та забезпечення формування сприятливого інвестиційного клімату як основи для сталого економічного зростання.

Реформування податкової системи проводитиметься у тісному зв'язку із змінами у видатковій частині бюджету, що забезпечить відповідність рівня фінансування суспільних благ вимогам соціальної держави. Зменшення ставок оподаткування (зокрема податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість) одночасно з розширенням бази оподаткування сприятиме зниженню податкового тиску на економіку та акумуляції фінансових ресурсів, достатніх для виконання конституційно закріплених функцій держави.

Результативність податкової реформи залежатиме не тільки від змін у самій податковій системі, а й від безпосереднього зв'язку між обсягом сплачених податків та обсягом і якістю суспільних благ, отриманих платниками.

Пріоритетними завданнями податкової політики на середньострокову перспективу, які сприятимуть економічному зростанню та забезпечуватимуть виконання зобов'язань держави перед населенням, є:

забезпечення подальшого поступового зменшення частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет, що розпочнеться у 2007 році;

подальше зниження податкового навантаження (зокрема зменшення ставок податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість) та розширення бази оподаткування (у тому числі запровадження податку на нерухомість для фізичних осіб з 2009 року);

запровадження єдиної системи збирання та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

реформування системи податків і зборів (обов'язкових платежів), які надходять до місцевих бюджетів;

забезпечення поступового зростання частки власних доходів місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету;

зменшення відрахувань частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності і спрямування таких коштів на інвестиції у модернізацію виробництва;

створення рівних, прозорих умов оподаткування з метою забезпечення однакових умов конкуренції для суб'єктів господарювання;

продовження практики впорядкування ефективно існуючих податкових пільг та відмова від надання нових економічно не обґгрунтованих преференцій;

підвищення рівня платіжної дисципліни платників податків та істотне зменшення обсягу податкового боргу, сум переплати, неузгоджених податкових зобов'язань;

посилення боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, підтримка ставок ввізного мита на рівні, що відповідає вимогам СОТ та одночасно створює умови для розвитку вітчизняного виробництва;

удосконалення спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва;

спрощення ліцензування, дозвільної системи та сертифікації продукції з метою зняття зайвих перешкод для діяльності суб'єктів господарювання;

поступове зменшення частки спеціального фонду у складі Державного бюджету України.

Податки і збори (обов'язкові платежі), зокрема податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, акцизний збір, удосконалюватимуться у частині спрощення процедури адміністрування, приведення у відповідність із стандартами ЄС.

Прогноз обсягу надходжень до бюджету враховує зменшення ставки податку на прибуток підприємств починаючи з 2008 року на 1 відсотковий пункт щороку - до 22 відсотків у 2010 році з кінцевою метою зменшення розміру ставки до 20 відсотків у наступних роках. Водночас на зростання обсягу надходжень сум цього податку до зведеного бюджету впливатиме зменшення нарахувань на фонд оплати праці та інші заходи у сфері податкової і загальної економічної політики, що стимулюватимуть зростання прибутків підприємств.

Прогноз надходження сум податку на додану вартість розроблено виходячи з показників економічного зростання та зменшення ставки податку на 1 відсотковий пункт протягом двох років - до 18 відсотків у 2009 році.

Прогноз надходження сум податку з доходів фізичних осіб розраховано виходячи з базової ставки оподаткування доходів на рівні 15 відсотків за умови підвищення доходів населення та поступового зменшення частки тіньового сектору економіки, чому сприятиме зменшення нарахувань на фонд оплати праці. Завдяки цьому у 2008-2010 роках частка податку з доходів фізичних осіб у ВВП поступово зростатиме.

Також передбачається запровадження єдиної системи збирання та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Питання щодо зменшення ставки єдиного соціального внеску розглядатиметься в контексті загальної пенсійної реформи за умови забезпечення бездефіцитності Пенсійного фонду України. При цьому власні доходи цільових соціальних фондів пропонується збільшити шляхом розширення бази нарахування страхових внесків, зокрема їх запровадження на всі види заробітної плати та грошового забезпечення з одночасним реформуванням та легалізацією заробітної плати в усіх галузях.

З метою детінізації доходів населення, забезпечення соціальної справедливості та зміцнення власної ресурсної бази місцевих бюджетів у середньостроковій перспективі планується запровадити податок на нерухомість.

Податок на нерухомість для фізичних осіб передбачається запровадити лише з 2009 року, що пов'язано з необхідністю проведення попередніх заходів щодо інвентаризації майна та створення єдиного реєстру нерухомості громадян, аналізу платоспроможності населення та розрахунку оптимальної ставки такого податку.

При цьому конкретні розміри ставок податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску та податку на нерухомість на кожен рік можуть уточнюватися під час проведення податкової реформи і визначатимуться виходячи з реальних можливостей бюджету на відповідний рік.

Зазначені зміни передбачають одночасне розширення бази оподаткування за рахунок детінізації економіки, упорядкування системи пільг з оподаткування, що не мають соціальної спрямованості та економічного ефекту, а також адаптацію законодавства України до законодавства ЄС, зокрема запровадження нових податків (податок на нерухомість) та перенесення податкового навантаження на податки, які регулюють ринок споживання шкідливих для здоров'я товарів, зокрема тютюну та алкогольних напоїв.

Відбуватиметься поступове наближення ставок акцизного збору до стандартатів ЄС (насамперед на тютюнові вироби, спирт та алкогольні напої), а також посилюватиметься контроль за виробництвом, переміщенням та реалізацією підакцизних товарів.

Передбачається удосконалення системи справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища у напрямі забезпечення його регулівної і стимулюючої функції та встановлення відповідності величини збору витратам на усунення шкідливого впливу на довкілля.

В умовах зростання світових цін на енергоносії одним із загальнодержавних пріоритетів є підвищення обсягів видобутку власних корисних копалин, особливо вуглеводнів. Завдяки збільшенню інвестицій у розробку наявних та нових родовищ очікується зростання надходжень від рентних платежів та платежів за користування природними ресурсами, але на ефект у повному обсязі слід очікувати вже у період після 2010 року з огляду на довгостроковий характер інвестицій у цій сфері. Крім того, передбачається удосконалення механізму встановлення ставок рентної плати, що сприятиме запобіганню незаконному привласненню ренти надрокористувачами, більш повному її вилученню до державного бюджету і раціональному перерозподілу, а також повноцінному відтворенню природно-ресурсного потенціалу. Важливе значення у підвищенні ролі ресурсних платежів може мати також їх поширення на видобуток не лише нафти і газу, а й інших корисних копалин, які також є частиною національного багатства.

Удосконалення методології складання та виконання бюджету, посилення його прозорості повинне сприяти поступовому скороченню частки спеціального фонду у складі Державного бюджету України.

Очікується, що власні надходження бюджетних установ у середньостроковій перспективі скорочуватимуться. Зменшення доходів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (від надання послуг юридичним та фізичним особам та за рахунок скасування платежів, що не передбачені податковою системою) призведе до зниження адміністративного тиску. Адміністративні послуги повинні надаватися за рахунок внесення податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету. Крім того, державні підприємства будуть втрачати статус відповідальних виконавців бюджетних програм.

У середньостроковій перспективі прогнозується тенденція до зростання надходжень від плати за землю завдяки скасуванню усіх пільг для різних категорій її платників (крім бюджетних установ), а також посиленню заінтересованості місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в його адмініструванні.

Пріоритетною щодо реформування визначено систему податків і зборів (обов'язкових платежів), які надходитимуть до місцевих бюджетів, - податок з доходів фізичних осіб, плата за землю, податок на нерухомість тощо, що в тісному зв'язку з проведенням адміністративно-територіальної реформи сприятиме зміцненню власної дохідної бази місцевих бюджетів та забезпеченню їх фінансової самодостатності.

Невід'ємною умовою підтримки макроекономічної стабільності у середньостроковій перспективі є дотримання економічно безпечного рівня бюджетного дефіциту (що не перевищуватиме трьох відсотків ВВП).

Значні потреби в ресурсах на проведення реформ в усіх сферах, розвиток інфраструктури та підвищення якості адміністративних та соціальних послуг формують умови для складання бюджету на дефіцитній основі. Рівень дефіциту державного бюджету у відсотках до ВВП залишатиметься стабільним та обмежуватиметься 2,55 відсотка. При цьому обсяг фінансування дефіциту бюджету за рахунок боргових джерел та надходжень від приватизації не перевищуватиме обсягу капітальних видатків бюджету на відповідний рік.

Фінансування дефіциту бюджету за рахунок надходжень від приватизації відбуватиметься переважно за рахунок продажу великих інвестиційно привабливих підприємств.

Проведення відкритої та прозорої приватизації великих державних підприємств забезпечить не тільки надходження до бюджету за принципом справедливої вартості, а й приведе до позитивних структурних змін в економіці та до залучення нових стратегічних інвесторів.

У зв'язку з обмеженістю надходжень від приватизації державного майна у середньостроковій перспективі, а також необхідністю розвитку внутрішнього фінансового ринку поступово збільшуватиметься частка фінансування бюджету за рахунок боргових операцій - до 44 відсотків загального обсягу фінансування у 2008 році, 56 - у 2009 та 67 відсотків - у 2010 році.

Пріоритетними завданнями фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок боргових джерел на 2008-2010 роки, виконання яких забезпечить дотримання макроекономічної стабільності та зменшення боргового навантаження на видатки державного бюджету, визначено:

посилення координації здійснення державних запозичень з бюджетною та грошово-кредитною політикою, зокрема в частині розвитку ринку облігацій внутрішньої державної позики та сприяння здешевленню вартості грошових ресурсів для економіки;

утримання обсягу державного боргу стосовно ВВП на економічно безпечному рівні;

збереження відношення витрат на обслуговування державного боргу до дефіциту державного бюджету на рівні не більше одного до трьох;

своєчасне та у повному обсязі виконання зобов'язань за державним боргом;

оптимізація структури боргу за валютою та строком погашення, зокрема збільшення частки боргу в національній валюті;

зменшення вартості внутрішніх запозичень та розвиток внутрішнього фінансового ринку шляхом перетворення державних цінних паперів в універсальний та надійний інструмент управління ліквідністю фінансових установ, зокрема випуск облігацій внутрішньої державної позики на постійній основі, забезпечення постійного двостороннього котирування облігацій внутрішньої державної позики, випуску їх для некомерційних інвесторів;

сприяння зниженню вартості зовнішніх державних запозичень шляхом реалізації заходів щодо збільшення попиту на облігації зовнішньої державної позики, у тому числі за рахунок спрощення їх придбання для резидентів, зокрема недержавними пенсійними фондами, компаніями із страхування життя тощо;

удосконалення системи управління ліквідністю єдиного казначейського рахунку;

застосування в процесі управління державним боргом операцій з дострокового погашення та інших активних операцій з управління державним боргом.

У результаті проведення такої політики очікується утримання обсягу державного боргу стосовно ВВП на економічно безпечному рівні - не вище 20 відсотків (у 2005 році цей показник дорівнював 18,4 відсотка ВВП).

У середньостроковій перспективі буде забезпечено збереження частки гарантованого державою боргу у структурі державного боргу на рівні до 25 відсотків.

Бюджетна політика у середньостроковій перспективі проводитиметься виходячи з необхідності упорядкування та оптимізації державних витрат з метою максимально ефективного досягнення встановлених цілей соціально-економічного розвитку в умовах зниження податкового тиску та досягнення реальної збалансованості бюджету.

Пріоритетними завданнями бюджетної політики на середньострокову перспективу, які сприятимуть підвищенню якості життя громадян та конкурентоспроможності України, є:

підвищення добробуту громадян, боротьба з бідністю засобами ефективного та адресного соціального захисту, гарантування гідної оплати праці та справедливого пенсійного забезпечення;

підвищення вартості робочої сили шляхом проведення реформи оплати праці та економічно обґрунтованого розширення пакета соціальних послуг і гарантій працюючому населенню; наближення розміру мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб; запровадження мінімальної погодинної заробітної плати; здійснення оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки виходячи з тарифу І розряду на рівні законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати;

розроблення та запровадження державних соціальних стандартів та державних соціальних гарантій;

підвищення доступності та якості освіти, популяризація здорового способу життя, переорієнтування системи охорони здоров'я на людський розвиток та створення національних центрів боротьби з туберкульозом і ВІЛ/СНІДом, Національного центру серця, Національного інституту раку, Всеукраїнського центру охорони здоров'я матері і дитини;

досягнення бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду України у 2008 році, а також підтримка збалансованості державних соціальних фондів у наступні роки;

підтримка науково-технічного та інноваційного розвитку;

підтримка проведення структурних реформ в економіці;

підвищення ефективності використання природних ресурсів, енергоносіїв, впровадження енергозберігаючих технологій;

поступовий перехід від виділення бюджетних коштів на утримання певних сфер чи видів діяльності до фінансування їх реформування, а також перехід від утримання мережі бюджетних установ до оплати послуг, які надаються державою;

визначення освіти та науки одним з пріоритетних напрямів бюджетних видатків, що сприятиме їх розвитку та становленню конкурентоспроможної інформаційно-інноваційної економіки;

виділення коштів на реалізацію бюджетних програм, пов'язаних із здійсненням прикладних досліджень у галузях економіки, що створюють умови для прибуткового господарювання;

виділення на поворотній основі коштів з державного бюджету на підтримку суб'єктів господарювання з дотриманням принципів справедливості та прозорості, а також із встановленням чітких зобов'язань щодо досягнення результатів;

удосконалення програмно-цільового методу складання та виконання бюджету, у тому числі на основі розвитку середньострокового бюджетного планування, посилення відкритості та прозорості бюджетного процесу та його орієнтації на результати з метою поліпшення якості надання адміністративних і соціальних послуг;

удосконалення методології оцінки результативності бюджетних програм;

посилення контролю за ефективним витрачанням ресурсів розпорядниками бюджетних коштів та досягненням визначених цілей за кожною програмою;

оптимізація державних цільових програм з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, їх узгодження з бюджетними програмами;

подальша децентралізація управління бюджетними коштами, стимулювання розвитку місцевого самоврядування, підвищення його ролі і статусу шляхом забезпечення фінансово-економічної спроможності, підвищення питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному бюджеті.

З метою забезпечення наступності і послідовності реалізація податково-бюджетної політики на відповідний рік здійснюватиметься виходячи з її стратегічних напрямів на середньостроковий період, які можуть уточнюватися з урахуванням фактичного досягнення встановлених цілей за попередній період та змін економічної ситуації чи інших зовнішніх факторів.

Прогнозні показники видатків зведеного бюджету України на 2008-2010 роки розроблено на основі відповідних показників дохідної частини, показників фінансування та кредитування бюджету. Обсяг видатків на наступні роки може уточнюватися у разі зміни макроекономічної ситуації та пріоритетів державної політики.

При розробленні прогнозних показників видаткової частини зведеного бюджету України на середньостроковий період враховано:

1) реальне зростання середньої заробітної плати працівників бюджетних установ до 12 відсотків щороку, що забезпечуватиме наближення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму та наближення середньої заробітної плати працівників бюджетної сфери до середньої заробітної плати в економіці;

2) економію видатків бюджетних установ на оплату комунальних послуг та енергоносіїв до 10 відсотків щороку завдяки впровадженню енергозберігаючих технологій;

3) реальне зростання видатків на придбання основного капіталу бюджетними установами та організаціями (за економічною класифікацією) у межах 10 відсотків щороку.

При цьому конкретні показники зміни обсягу видатків за цими статтями на відповідний рік уточнюватимуться залежно від реальних можливостей бюджету та фактичного рівня тарифів на житлово-комунальні послуги та енергоносії.

У середньостроковій перспективі передбачається реформування системи соціального захисту шляхом посилення цільової спрямованості соціальних програм, запровадження прогресивної технології обслуговування малозабезпечених громадян - надання всіх видів державної допомоги за однією заявою, формування єдиної бази даних і реєстру отримувачів усіх видів соціальної допомоги та пільг. Це забезпечить перехід від надання пільг за галузевою чи професіональною ознакою до надання пільг виходячи з рівня забезпеченості, що сприятиме якісному і комплексному обслуговуванню громадян, доступу малозабезпечених верств населення до соціальних послуг та уніфікації підходу при визначенні права на призначення всіх видів соціальної допомоги.

Також очікується стабільне наповнення дохідної частини бюджету, що дасть змогу поступово наближувати розмір мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму, реформувати систему оплати праці, забезпечувати у необхідному обсязі виплат компенсації населенню в разі підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Водночас передбачається зменшити обсяг видатків за цією статтею. Планується також досягти бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду України при проведенні комплексної пенсійної реформи та зміцнення його власної ресурсної бази в результаті істотного зростання та детінізації фонду оплати праці. Певної економії бюджетних коштів також очікується досягти за рахунок зміни критеріїв надання соціальної допомоги у бік найменш захищених верств населення. З огляду на це у середньостроковій перспективі очікується зменшення у ВВП питомої ваги статті "Соціальний захист та соціальне забезпечення" при одночасному підвищенні рівня соціальної захищеності населення.

Пріоритетними напрямами державної політики у сфері соціального захисту та соціального забезпечення на середньостроковий період є:

забезпечення справедливості у соціальному захисті та соціальному забезпеченні населення;

перехід від системи соціального захисту, що ґрунтується на наданні пільг, до політики зростання доходів та надання державної допомоги соціально вразливим верствам населення залежно від їх матеріального стану;

компенсування соціально вразливим верствам населення підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги за умови здійснення енергозберігаючих заходів;

недопущення перехресного субсидування споживачів послуг та галузей, утримання тарифів на електроенергію і цін на природний газ, тарифів на житлово-комунальні послуги для всіх категорій споживачів на економічно обґрунтованому рівні поряд з удосконаленням системи адресної підтримки населення;

стимулювання зайнятості та створення нових робочих місць з метою підвищення рівня життя населення;

підвищення ролі страхових принципів у солідарній системі пенсійного забезпечення;

створення інституційних компонентів функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування;

реформування сфери надання соціальних послуг, впровадження інноваційних моделей надання соціальних послуг;

здійснення фінансування програм соціального захисту інвалідів, зокрема технічних та інших засобів реабілітації виходячи з потреби;

удосконалення механізму виконання державних програм і заходів з метою забезпечення ефективного розв'язання проблем інвалідів, дітей, молоді, жінок та сім'ї.

Діяльність у сфері охорони здоров'я у середньостроковій перспективі спрямована на реалізацію завдань, визначених Указом Президента України від 6 грудня 2005 р. N 1694 "Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров'я населення", зокрема підвищення якості та доступності медичного обслуговування населення, впровадження ефективного механізму фінансування та управління у сфері охорони здоров'я, створення умов для ведення здорового способу життя.

Пріоритетними напрямами реформування сфери охорони здоров'я на середньостроковий період є:

обґрунтування державних гарантій надання населенню безоплатної медичної допомоги;

впровадження сучасних економічних механізмів у діяльність закладів охорони здоров'я, створення умов для розширення спектру організаційно-правових форм діяльності медичних установ, сприяння розвитку недержавного сектору охорони здоров'я;

підвищення рівня забезпечення населення медичною допомогою та лікарськими засобами;

запровадження єдиної системи показників якості роботи медичних закладів;

створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги;

запровадження загальнообов'язкового медичного страхування та заохочення до додаткового добровільного медичного страхування;

розвиток та зміцнення матеріально-технічної бази закладів первинної лікувально-профілактичної допомоги насамперед у сільській місцевості;

сприяння становленню інституту сімейних лікарів;

безоплатне забезпечення дітей-інвалідів ліками, медичними засобами та сприяння пріоритетному оздоровленню ветеранів війни і праці;

розроблення і впровадження дієвого механізму контролю за виробництвом, імпортом та реалізацією фармацевтичної продукції;

реалізація державних цільових програм, спрямованих на боротьбу з туберкульозом, ВІЛ/СНІДом, серцево-судинними, судинно-мозковими та онкологічними захворюваннями.

Із зростанням цінності людського капіталу в суспільстві роль освіти при визначенні пріоритетів бюджетної політики підвищується. Сьогодні, в період інтеграції в європейський простір, країна потребує високоосвічених спеціалістів з державницьким мисленням. Рівень фінансування освіти повинен визначатися виходячи з розміру оплати праці викладача і вчителя залежно від їх професіоналізму та стимулювати підвищення якості надання освітніх послуг, що передбачає адаптацію учня і студента до реалій економічного та повсякденного буття.

Основними напрямами державної політики в галузі освіти у середньостроковій перспективі є:

забезпечення доступу до високоякісної вищої освіти та адаптації випускників вищих навчальних закладів до умов ринку праці шляхом співпраці вищих навчальних закладів різного рівня акредитації, наукових установ та підприємств, запровадження гнучких освітніх програм та інформаційних технологій навчання відповідно до вимог Болонської декларації;

забезпечення високоякісної професійно-технічної освіти, впровадження інноваційних технологій навчання та виробництва, розширення соціального партнерства з роботодавцями у сфері формування конкурентоспроможного потенціалу;

удосконалення механізму ліцензування, атестації та акредитації навчальних закладів усіх типів;

удосконалення механізму направлення випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, на роботу в регіони, в тому числі у сільську місцевість, де існує дефіцит відповідних спеціалістів;

удосконалення системи прогнозування та задоволення потреб суспільства в педагогічних і науково-педагогічних працівниках та започаткування практики укладення тристоронніх договорів "студент - вищий навчальний заклад - роботодавець" для осіб, які навчаються за державним замовленням за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю;