Про схвалення Концепції розвитку телекомунікацій в Україні

1. Схвалити Концепцію розвитку телекомунікацій в Україні до 2010 року, що додається.

2. Мінтрансзв'язку разом з Національною комісією з питань регулювання зв'язку розробити з урахуванням положень Концепції, схваленої цим розпорядженням, проект Програми розвитку телекомунікацій в Україні до 2010 року та подати його до 30 червня 2006 р. на розгляд Кабінету Міністрів України.

Державним замовником Програми визначити Мінтрансзв'язку.

Концепція розвитку телекомунікацій в Україні до 2010 року відповідно до Закону України "Про телекомунікації" визначає основні засади і напрями подальшого розвитку телекомунікаційних мереж загального користування (далі - телекомунікаційні мережі) в ринкових умовах і спрямована на досягнення стратегічних інтересів та конкурентоспроможності України на міжнародному ринку.

Концепція є інструментом реалізації державної політики у сфері телекомунікацій щодо координації діяльності державних органів та підприємств, установ і організацій, пов'язаної з розвитком телекомунікаційних мереж в Україні. Положення цієї Концепції також повинні враховуватися органами виконавчої влади під час розроблення та затвердження концептуальних і програмних документів з питань розвитку спеціальних, відомчих або корпоративних телекомунікаційних мереж.

Концепція визначає проблеми розвитку телекомунікацій, стратегію і основні шляхи їх розв'язання, а також принципи забезпечення комплексного розвитку телекомунікацій. Для реалізації завдань Концепції передбачається залучити ресурси мереж загального користування різних форм власності, забезпечити взаємодію цих мереж з урахуванням потреб національної безпеки та оборони держави, захист інформації та безпеки критичних елементів мереж, а також управління всіма мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану. Стратегія розвитку телекомунікаційних мереж повинна базуватися на використанні новітніх технологій, які відповідають міжнародним стандартам, враховувати необхідність технологічної взаємодії всіх мереж при наданні телекомунікаційних послуг, забезпечити підвищення ефективності їх функціонування.

Телекомунікації відіграють значну роль в соціальній та економічній діяльності суспільства, забезпечуючи оперативне або інтерактивне (діалогове) передавання інформації. Розвиток телекомунікацій повинен здійснюватися випереджувальними темпами порівняно із загальними темпами розвитку економіки і буде визначальним на найближчу і більш віддалену перспективу. Повільні темпи розвитку телекомунікацій спричиняють зниження конкурентоспроможності економіки України. Телекомунікації відіграють значну роль у прискоренні розвитку економіки та соціальної сфери.

У сфері телекомунікацій існують такі проблеми:

низький рівень забезпечення населення, підприємств, установ і організацій інтерактивними телекомунікаційними послугами;

нерівномірність забезпечення телекомунікаційними послугами та обмеженість доступу користувачів до загальнодоступних телекомунікаційних послуг (особливо у сільській, гірській місцевості і депресивних регіонах);

використання на стаціонарних телекомунікаційних мережах морально застарілого та фізично зношеного аналогового обладнання, що стримує розвиток телекомунікацій та негативно впливає на ефективність роботи операторів телекомунікацій;

наявність великої кількості операторів телекомунікацій (видано майже 700 ліцензій), що призвело до нескоординованості їх дій та відсутності єдиного підходу до вирішення проблемних питань розвитку телекомунікацій;

неефективне використання можливостей прокладених волоконно-оптичних ліній зв'язку та побудованих стільникових мереж операторами телекомунікацій;

недостатній регуляторний вплив держави на ринок телекомунікацій;

недостатнє фінансове та матеріально-технічне забезпечення розроблення наукового підходу до визначення принципів державної політики щодо регуляторного впливу на ринок телекомунікацій.

Стратегія розвитку телекомунікацій спрямована насамперед на розв'язання зазначених проблем, крім того, передбачає здійснення заходів для подальшого забезпечення розвитку телекомунікацій в Україні на базі телекомунікаційних мереж наступного покоління.

Розвиток телекомунікацій повинен здійснюватися за такими основними напрямами:

прискорення розвитку телекомунікаційних мереж з використанням новітніх технологічних досягнень (радіотехнологій, волоконно-оптичних, пакетних технологій тощо);

сприяння реалізації регуляторної політики у сфері телекомунікацій, спрямованої на об'єднання (консолідацію) можливостей суб'єктів ринку телекомунікацій з метою розв'язання основних проблем сфери, підвищення ефективності їх діяльності.

удосконалення нормативно-правової бази у сфері телекомунікацій.

З урахуванням технологічних потреб в одночасному і гармонійному розвитку телекомунікаційних мереж, а також можливості випереджувального використання в Україні сучасних і перспективних засобів телекомунікацій, основними напрямами розвитку телекомунікаційних мереж слід вважати:

забезпечення розвитку випереджувальними темпами мультисервісних телекомунікаційних транспортних мереж для задоволення потреб споживачів телекомунікаційних послуг;

збільшення ємності і пропускної спроможності мереж доступу до транспортних телекомунікаційних мереж з використанням перспективних технологічних рішень, у тому числі радіотехнологій;

прискорення розвитку телекомунікаційних мереж у сільській, гірській місцевості і депресивних регіонах з використанням найбільш ефективних технологій;

приведення системи нумерації телекомунікаційних мереж у відповідність з європейськими стандартами;

розвиток та оптимізація всіх елементів телекомунікаційної інфраструктури українського сегмента Інтернет (у тому числі із системою транзиту Інтернет-трафіку) з метою забезпечення розвитку Інтернет в Україні;

створення технічної можливості вибору постачальників телекомунікаційних та інформаційних послуг в телекомунікаційних мережах;

створення технічних можливостей для розвитку розподілених інформаційно-довідкових служб та служб екстреного виклику, в тому числі служби допомоги (112) із забезпеченням доступу до цих служб абонентів мобільного зв'язку;

створення науково-технічної та нормативно-правової бази для розширення національної багатооператорської мережі на основі мультисервісних телекомунікаційних транспортних мереж;

прискорене запровадження радіотехнологій рухомого (мобільного) зв'язку та використання систем абонентського радіодоступу;

створення національної системи супутникового зв'язку;

модернізація та розвиток спеціальних телекомунікаційних мереж для задоволення потреб національної безпеки та оборони держави - мереж Державної системи урядового зв'язку, національної системи конфіденційного зв'язку, спеціальної позаміської мережі зв'язку, мереж Воєнної організації держави;

створення рівних умов для доступу споживачів до національної мережі обміну Інтернет-трафіком.

Пріоритетним напрямом розвитку телекомунікаційних мереж повинен бути прискорений розвиток мереж телефонного зв'язку для надання загальнодоступних послуг, перелік яких визначений законодавством. При цьому слід враховувати такі особливості:

загальнодоступні телекомунікаційні послуги повинні надаватися всім бажаючим за регульованими державою тарифами. Для розширення загального доступу до телекомунікаційних послуг слід прискорити нарощування технічних можливостей телекомунікаційних мереж;

необхідно забезпечити доступ майже усього населення України (не менш як 99,9 відсотка) до загальнодоступних телекомунікаційних послуг через створення і розвиток пунктів колективного доступу (універсальні таксофони, переговорні пункти тощо) в усіх населених пунктах України з кількістю населення понад 50 чоловік. Час доступу до найближчого пункту надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг без застосування транспортних засобів не повинен перевищувати 30 хвилин. З цією метою слід ввести в дію близько 25 тис. універсальних таксофонів і залучити 650 млн. гривень;

продовжити оновлення і розвиток стаціонарних телефонних мереж, забезпечити введення в дію щороку не менш як 800 тис. телефонних номерів, з яких не менше половини повинні призначатися на заміну ємності електромеханічних автоматичних телефонних станцій. Для виконання цього завдання необхідно залучити майже 5 млрд. гривень;

необхідно збільшити абонентську ємність сільської телефонної мережі не менше ніж на 400 тис. номерів і телефонізувати усі соціально значимі об'єкти: навчальні та дитячі дошкільні заклади, медичні установи, клуби, бібліотеки, громадські приймальні тощо;

визначити особливі умови для видачі ліцензій на надання послуг мобільного зв'язку з метою залучення операторів мереж мобільного зв'язку до надання телекомунікаційних послуг у сільській, гірській місцевості і депресивних регіонах.

З метою прискорення розвитку телекомунікаційних мереж слід створити сприятливі умови для добросовісної конкуренції на ринку телекомунікаційних послуг, підвищити його інвестиційну привабливість, забезпечити прозорість взаємовідносин суб'єктів ринку телекомунікаційних послуг, консолідувати їх зусилля на розв'язання проблем розвитку телекомунікацій. З цією метою необхідно:

1) визначити пріоритетність завдань до 2010 року, а саме:

забезпечити доступ населення до послуг телефонного зв'язку шляхом розвитку мережі універсальних таксофонів майже в усіх населених пунктах з кількістю населення більш як 50 чоловік;

забезпечити доступ населення до послуг Інтернет шляхом створення мережі пунктів колективного доступу на базі об'єктів поштового зв'язку та телекомунікацій, інших громадських закладів у населених пунктах з кількістю населення більш як 500 чоловік;

ліквідувати чергу на встановлення телефонів;

забезпечити доступ абонентів мобільного зв'язку до служб екстреного виклику;

задовольнити попит платоспроможного населення на телекомунікаційні послуги нового покоління;

запровадити нові види надання послуг, спільних для мобільного і фіксованого зв'язку, а також персоналізованих послуг з поступовим переходом до послуг персонального номера;

забезпечити удосконалення нормативно-правової бази у сфері телекомунікацій;

2) створити нову систему показників розвитку ринку телекомунікацій, дієвого контролю за рівнем конкуренції, в тому числі:

кількісних характеристик розвитку окремих секторів телекомунікацій;

показників рівня забезпечення користувачів загальнодоступними телекомунікаційними послугами;

характеристик якості телекомунікаційних послуг;

показників ефективності функціонування компенсаційного механізму;

дотримання операторами і провайдерами телекомунікацій ліцензійних вимог;

забезпечення здійснення громадськими організаціями контролю за роботою суб'єктів господарювання, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій.

Прискорений розвиток телекомунікацій є одним із основних чинників, що впливатиме на розбудову національної економіки та масове впровадження інформаційних технологій, побудову в Україні інформаційного суспільства, на процес інтеграції України в ЄС та у світову економіку, а також збільшення надходжень до державного бюджету.

Для реалізації завдань Концепції необхідна державна підтримка розвитку телекомунікацій за такими напрямами:

залучення вітчизняних наукових установ та окремих науковців до визначення принципів державної політики у сфері телекомунікацій, спрямування їх діяльності на вирішення системних питань, що впливають на розвиток телекомунікацій;

розвиток науково-технічної та регуляторної політики у зазначеній сфері шляхом прискореного розроблення рекомендацій, нормативних документів і регламентів, організації пошукових і науково-дослідних робіт з оптимального використання наявних ресурсів (фінансових, трудових, матеріальних, частотних, номерних, адресних тощо) з метою підвищення ефективності діяльності суб'єктів ринку телекомунікацій;

сприяння залученню зовнішніх та внутрішніх інвестицій для розвитку телекомунікаційних мереж у сільській, гірській місцевості і депресивних регіонах;

сприяння структурним, технічним і технологічним перетворенням у сфері телекомунікацій, підвищенню ефективності регуляторного впливу на ринок телекомунікацій з використанням рекомендацій міжнародних організацій (Міжнародного союзу електрозв'язку, Європейського інституту стандартів у сфері телекомунікацій, Європейської конференції Адміністрацій пошти та телекомунікацій) стосовно організаційних, технічних і фінансових аспектів діяльності;

нармативно-правове забезпечення діяльності у сфері телекомунікацій;

фінансова підтримка проведення науково-дослідних робіт з питань розвитку і побудови мереж наступного покоління в Україні.

Розвиток телекомунікацій повинен здійснюватися з урахуванням телекомунікаційних потреб національної безпеки та оборони держави.

З цією метою слід передбачити:

телекомунікаційну підтримку функціонування спеціальних телекомунікаційних мереж;

завчасне створення телекомунікаційної мережі та системи управління нею з метою забезпечення телекомунікаційних потреб держави в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану;

проведення організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки функціонування всіх елементів телекомунікаційної інфраструктури України;

особливий порядок вирішення питань оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами операторів усіх форм власності у частині, що стосується потреб національної безпеки та оборони держави, а також порядок використання засобів, споруд і телекомунікаційних мереж в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану.

Розвиток спеціальних телекомунікаційних мереж здійснюватиметься шляхом:

оснащення відповідних мереж сучасними і надійними технічними засобами телекомунікацій, засобами захисту інформації та криптографічними ключами;

використання для створення окремих спеціальних телекомунікаційних мереж цифрових каналів електрозв'язку - відомчих і телекомунікаційних мереж операторів усіх форм власності;

задоволення телекомунікаційних потреб систем управління складових частин Воєнної організації держави у мирний час в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану;

використання сучасних телекомунікаційних технологій, методів і засобів криптографічного та технічного захисту інформації.

Створення та розвиток Національної системи конфіденційного зв'язку слід проводити з урахуванням можливості її подвійного використання. Це дасть змогу використовувати її з метою надання в мирний час послуги конфіденційного зв'язку іншим юридичним та фізичним особам.

Необхідно передбачити заходи, які забезпечать постійне функціонування і розвиток телекомунікаційних мереж спеціального призначення у звичайних умовах та їх постійну готовність до роботи в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану.

Національна система оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами будується з дотриманням принципів централізованого (національного) і децентралізованого (для окремих мереж) управління. У звичайних умовах централізоване управління телекомунікаційними мережами операторів усіх форм власності є необов'язковим і здійснюється за їх бажанням на договірних засадах. В умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану централізоване управління телекомунікаціями повинне бути обов'язковим для взаємоз'єднаних телекомунікаційних мереж усіх форм власності.

Для оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами усіх форм власності необхідно створити Національний центр оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України, а також нормативну базу для забезпечення його функціонування та подальшого розвитку.

Функції Національного центру оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України як у звичайних, так і в особливих умовах, а також взаємовідносини між зазначеним Центром і операторами телекомунікацій передбачається здійснювати відповідно до Порядку проведення оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану.

Відповідно до законодавства в телекомунікаційних мережах усіх форм власності необхідно передбачити захист технічних засобів та інформації, що ними передається. Для забезпечення захисту інформації в телекомунікаційних мережах слід виконати такі завдання:

створення і поступове впровадження нормативно-правової бази із забезпечення питань технічного та криптографічного захисту інформації, гармонізованого з європейськими та міжнародними стандартами;

розроблення сучасних методів захисту інформації на базі технічних засобів для комплексного розв'язання завдань забезпечення захисту інформації в телекомунікаційних мережах;

створення системи легального перехоплення інформації у телекомунікаційних мережах у випадках, передбачених законодавством;

створення державного координаційного центру з питань безпеки в інформаційно-телекомунікаційних мережах загального користування, сприяння створенню державних та недержавних центрів компетенції та реагування на інциденти в телекомунікаційних мережах.

Захист інформації повинен здійснюватися відповідно до законодавства також і в системах оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами. Стратегічно важливе значення має створення системи управління магістральними телекомунікаційними транспортними мережами, забезпечення захисту від несанкціонованого втручання в режим функціонування обладнання цих мереж.

Необхідно розробити і реалізувати політику з питань розвитку телекомунікаційних транспортних мереж на базі імпортного обладнання із забезпеченням їх безпечного і передбачуваного функціонування, особливо в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану.

Згідно з міжнародними деклараціями, які стосуються побудови інформаційного суспільства, перед Україною постає важливе завдання прискорити темпи розвитку національної інформаційної інфраструктури, узгодженої за принципами і органічно поєднаної з глобальною інформаційною інфраструктурою.

За принципами побудови глобальної інформаційної інфраструктури телекомунікації є її складовою, що забезпечує вільний рух інформації між її численними інформаційно-спеціалізованими складовими, такими як джерела і споживачі інформації, сховища та бази даних, переробники і розповсюджувачі інформації тощо. Телекомунікації повинні забезпечити безпеку і конфіденційність для користувачів, надання інфокомунікаційних послуг належної якості в будь-якому місці, будь-який час, за прийнятними цінами.

У разі підключення відомчих мереж до телекомунікаційної мережі загального користування параметри взаємодії в точках підключення повинні відповідати вимогам Правил взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж, а на обладнання, яке приєднується, повинні бути документи про підтвердження відповідності.

Принципи створення відомчих мереж, які підключаються до телекомунікаційних мереж загального користування, повинні передбачати використання їх ресурсів в інтересах спеціальних телекомунікаційних мереж.

Оператори відомчих мереж усіх форм власності на договірних засадах повинні надавати у користування ресурси своїх мереж Державній системі урядового зв'язку та Національній системі конфіденційного зв'язку, органам з надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, внутрішніх справ України, а також центральним органам виконавчої влади в галузі зв'язку в порядку, встановленому законодавством.

Розвиток телекомунікацій в Україні повинен здійснюватись у напрямі випереджувального забезпечення процесів інформатизації країни та побудови інформаційного суспільства. При цьому насамперед необхідно передбачити:

створення і розвиток високошвидкісних мультисервісних мереж наступного покоління для задоволення потреб інформаційного суспільства;

пошук найбільш ефективних технічних та організаційних рішень для створення високошвидкісних масових мереж доступу (стаціонарного і рухомого (мобільного) зв'язку), які забезпечать невисокі тарифи для всіх категорій користувачів, зокрема з недомінуючими операторами телекомунікацій та Інтернет-провайдерами.

Використання Інтернет для розширення доступу до інфокомунікаційних послуг необхідно розглядати як умову інтеграції України у світовий інформаційний простір і розбудови інформаційного суспільства. У зв'язку з цим слід забезпечити надання державної підтримки розвитку Інтернет в Україні та стимулювати надання з використанням Інтернет таких послуг, як аудіо- та відеоспілкування, електронна освіта, електронна медицина, створення розподілених наукових мереж, електронне урядування, електронна торгівля тощо. Значну увагу слід приділяти розвитку всіх елементів телекомунікаційної інфраструктури українського сегмента Інтернет, що сприятиме розширенню номенклатури послуг та зниженню їх вартості у різних регіонах України.

З цією метою необхідно:

розширити мережі швидкісного передавання даних на базі сучасних пакетних технологій та запровадити їх в усіх обласних і районних центрах України, запровадити технології широкосмугового доступу;

забезпечити створення та розвиток мережі пунктів колективного доступу до Інтернет як складової сучасної інформаційно-комунікаційної інфраструктури;

збільшити обсяг та підвищити якість українських інформаційних ресурсів, доступних в українському сегменті Інтернет;

створити умови для зручного використання адрес та доменних імен в українському сегменті Інтернет;

врегулювати на законодавчому рівні питання діяльності з реєстрування, адміністрування і користування адресами та іменами в українському сегменті Інтернет.

Необхідно оптимізувати за вартісними і функціональними характеристиками телекомунікаційну інфраструктуру українського сегмента Інтернет (транзитні мережі Інтернет-трафіка, вузли міжмережних Інтернет-з'єднань, пункти обміну Інтернет-трафіком та вузли доступу до мереж транзиту Інтернет-трафіка, топологію з'єднань між основними інформаційними мережами тощо), знизити вартість міжмережних з'єднань та доступу до транзитних мереж, стимулювати створення і розвиток телекомунікаційних мереж, у тому числі на базі підприємств, організацій та житлово-комунальних об'єктів з використанням проводових і безпроводових (радіо-) технологій.

Для належного розвитку телекомунікаційної інфраструктури українського сегмента Інтернет необхідно розробити основні положення системи транзиту (обміну) Інтернет-трафіком, яка передбачатиме прийнятний за ціною та рівними умовами для всіх регіонів України механізм підключення до телекомунікаційних мереж.

Основною метою міжнародного співробітництва України у сфері телекомунікацій є забезпечення захисту інтересів держави в міжнародних організаціях з міжнародного розподілу частот, номерного ресурсу, прийняття принципових рішень з розвитку телекомунікацій, інтеграція у європейські і міжнародні телекомунікаційні інфраструктури.

Міжнародне співробітництво у сфері телекомунікацій передбачається здійснювати за такими напрямами:

участь у реалізації спільних проектів з питань розвитку телекомунікацій;

співробітництво на двосторонній основі;

співробітництво на рівні регіональних державних та самоврядних недержавних організацій;

запровадження механізму регулювання зв'язку за європейськими принципами з метою інтеграції телекомунікацій України в нормативно-правовий простір конкурентного світового телекомунікаційного ринку відповідно до вимог СОТ і інтеграції телекомунікацій України в систему телекомунікацій ЄС;

участь, у тому числі на постійній основі, у роботі міжнародних організацій, міжурядових організацій з питань управління Інтернет, у міжнародних зустрічах з побудови інформаційного суспільства з метою адаптації телекомунікацій України до вимог глобальної інформаційної інфраструктури, європейської інформаційної інфраструктури та до положень міжнародних угод про побудову інформаційного суспільства.

Ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій здійснюється з метою державного регулювання та контролю за діяльністю операторів і провайдерів телекомунікацій.

Ліцензування у сфері телекомунікацій повинне все більше гармонізуватися з регуляторною політикою ЄС у сфері телекомунікацій, зокрема з положеннями Директиви Парламенту і Ради ЄС 2002/20/ЕС (Директива дозволів для телекомунікаційних мереж та служб) щодо спрощення процедур дозволів та запровадження у регуляторній політиці принципу "технологічної нейтральності", який передбачає ідентичне регулювання виду послуги незалежно від технології, що використовується для її надання.

Для всіх видів мереж застосовуються однакові принципи регулювання ринку телекомунікаційних послуг.

Подальше вдосконалення системи ліцензування у сфері телекомунікацій слід проводити з урахуванням процесів конвергенції видів телекомунікаційної і інформаційної діяльності при створенні мереж наступного покоління та побудові інформаційної інфраструктури.

Метою тарифної політики є гармонійне поєднання попиту суспільства на телекомунікаційні послуги та інтересів операторів і провайдерів телекомунікацій.

Система тарифікації телекомунікаційних послуг включає державне регулювання тарифів та вільне ринкове ціноутворення. Державному регулюванню підлягають тарифи на загальнодоступні послуги та на оренду каналів мереж тих операторів телекомунікацій, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг.

Необхідно поступово збалансувати тарифи в усіх сегментах ринку. Тарифна політика у сфері телекомунікацій повинна стимулювати впровадження операторами або провайдерами телекомунікацій новітніх інформаційно-комунікаційних технологій.

В основу тарифного регулювання покладено принципи формування тарифів за собівартістю послуг, поступового уникнення перехресного субсидування одних послуг за рахунок інших, залежності розміру тарифів від рівня якості послуг та недопущення встановлення демпінгових або дискримінаційних цін окремими операторами і провайдерами телекомунікацій. Оператори, на яких покладаються обов'язки надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг, матимуть право на отримання компенсації за завдані їм збитки на підставі окремого обліку витрат на ці послуги.

З метою забезпечення прозорості формування тарифів на послуги зв'язку, усунення можливості необґрунтованого встановлення тарифів, захисту інтересів споживачів необхідно розробити нормативні документи, які визначатимуть порядок формування тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, а також на послуги з надання в користування каналів зв'язку операторами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг.

Слід поетапно запроваджувати принцип встановлення однакових тарифів на одну і ту саму послугу, що надається різним категоріям споживачів, за винятком пільгових тарифів для деяких категорій населення, які повинні бути однаковими і запроваджуватися поетапно. Такий підхід стосується насамперед послуг місцевого телефонного зв'язку.

Тарифи на використання телекомунікаційних каналів та мереж повинні забезпечувати прийнятні умови розвитку телекомунікаційної інфраструктури українського сегмента Інтернет, внутрішньоукраїнського транзиту та обміну Інтернет-трафіком, сприяти створенню та розвитку мережі пунктів колективного доступу до Інтернет як складової сучасної інформаційно-комунікаційної інфраструктури.

Метою стандартизації у сфері телекомунікацій є створення єдиної системи державних стандартів і стандартів галузевого рівня, які визначають вимоги до телекомунікаційних мереж, їх технічних засобів та якості надання телекомунікаційних послуг, а також гармонізація таких вимог з вимогами міжнародних нормативних документів. Пріоритетним напрямом роботи є створення сучасних національних стандартів у сфері телекомунікацій з урахуванням перспективності нових технологій, насамперед гармонізованих з європейськими та міжнародними.

Стандартизація у сфері телекомунікацій повинна відповідати положенням Закону України "Про стандартизацію" і орієнтувати національних виробників на впровадження нових технологій та створення обладнання на базі гармонізованих національних стандартів, а в разі їх відсутності - безпосереднє застосування сучасних міжнародних та європейських стандартів, рекомендацій Міжнародного союзу електрозв'язку та документів інших телекомунікаційних організацій відповідно до вимог законодавства.

Підтвердження відповідності технічних засобів телекомунікацій повинне здійснюватися за технічними регламентами у сфері телекомунікацій, які розробляються згідно із Законом України "Про підтвердження відповідності" з урахуванням вимог ЄС.

До введення в дію технічних регламентів у сфері телекомунікацій підтвердження відповідності технічних засобів телекомунікацій здійснюватиметься відповідно до вимог нормативних документів державної системи сертифікації продукції.

Надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг забезпечуватиметься шляхом розвитку телефонних мереж відповідно до цієї Концепції.

У разі недостатнього задоволення потреб споживачів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги в окремих регіонах України Національна комісія з питань регулювання зв'язку відповідно до Закону може прийняти рішення про покладення на операторів телекомунікацій, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій і діяльність яких поширюється на всю територію України, обов'язків щодо надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг споживачам із застосуванням механізму компенсації збитків.

Телекомунікаційні мережі операторів усіх форм власності приєднуються до телекомунікаційної мережі з метою забезпечення їх подальшого спільного функціонування і є її складовою частиною. Взаємовідносини операторів регулюються Правилами взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж, Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг і типовим договором взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж.

Основним завданням регуляторної політики стосовно взаємодії операторів є сприяння розвитку конкуренції та реалізації прав усіх операторів.

Взаємовідносини домінуючого оператора з іншими операторами повинні базуватися на принципі відкритих телекомунікаційних мереж, згідно з яким будь-який оператор одержує повний доступ до телекомунікаційних мереж і будь-яка дискримінація при цьому виключається.

Необхідно забезпечити дотримання принципів рівноправності, за якими оператор або провайдер телекомунікацій, який одночасно надає телекомунікаційні послуги на різних ринках (наприклад є власником ресурсів транспортної мережі і одночасно надає послуги доступу до Інтернет), не повинен домінувати над тим оператором або провайдером, який діє лише на одному ринку (наприклад надає тільки послуги доступу до Інтернет).

Необхідно запровадити механізм державного контролю за діяльністю домінуючих операторів для запобігання використанню ними перехресного субсидування (пільгове інвестування, зниження собівартості послуг для власних підрозділів, філіалів, дочірніх підприємств тощо) і посилити громадський контроль із зазначених питань.

Телекомунікаційні послуги повинні надаватися споживачам за встановленим рівнем (системою показників) якості на основі міжнародних стандартів і відповідати рівню розвитку телекомунікаційних мереж та платоспроможності споживачів телекомунікаційних послуг в Україні. Споживачі повинні мати право вибору телекомунікаційних послуг за їх якістю та ціною, а також отримувати від операторів або провайдерів телекомунікацій інформацію про показники якості та умови надання послуг.

Розвиток системи управління якістю телекомунікаційних послуг здійснюється за такими напрямами:

адаптація нормативно-правових актів з питань якості телекомунікаційних послуг до міжнародних нормативних документів, передусім стандартів Міжнародної організації стандартизації, рекомендацій Сектору стандартизації електрозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку, Сектору радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку та документів Європейського інституту стандартів у галузі телекомунікацій;

визначення переліку і нормування узагальнених показників якості телекомунікаційних послуг;

диференціація рівня якості телекомунікаційних послуг для встановлення ціни на них;

удосконалення механізму нормування, забезпечення та контролю якості телекомунікаційних послуг.

Основними завданнями з використання радіочастотного ресурсу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів є:

приведення Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України у відповідність з вимогами Міжнародного союзу електрозв'язку, Європейської конференції Адміністрацій пошти та телекомунікацій з урахуванням особливостей користування радіочастотним ресурсом України;

розроблення програми забезпечення ефективного використання радіочастотного ресурсу;

проведення першочергових робіт із забезпечення ефективного використання радіочастотного ресурсу;

підготовка пропозицій щодо оптимального розподілу та виділення смуг частот для перспективних радіотехнологій.

Централізований розподіл номерного і адресного ресурсу повинен здійснюватися з метою упорядкування надання операторам телекомунікацій номерних і адресних ресурсів.

Розподіл номерного ресурсу в мережах телефонного зв'язку і передавання даних здійснюватиметься Національною комісією з питань регулювання зв'язку відповідно до положення про управління номерним ресурсом телефонної мережі загального користування та рекомендацій Міжнародного союзу електрозв'язку.

З метою сприяння конвергенції мереж, розвитку нових технологій мультимедійних послуг в інформаційно-телекомунікаційних системах загального користування та створення умов для взаємодії телефонної мережі загального користування з іншими, у тому числі відомчими мережами, у порядку формування системи та плані нумерації телефонної мережі загального користування слід передбачити створення резервного номерного ресурсу.

Управління адресним простором українського сегмента Інтернет слід здійснювати відповідно до законодавства з урахуванням рекомендацій, визначених у резолюціях Ради ЄС та Міжнародного союзу електрозв'язку. Необхідна безпосередня участь держави на засадах партнерства з недержавними самоврядними організаціями операторів телекомунікацій та Інтернет-провайдерів у розвитку адресного простору українського сегмента мережі Інтернет, в том числі домену UA, інтернаціоналізованої системи доменних імен з використанням символів української (кириличної) абетки, системи нумерації доменних імен ENUM, створенні національного реєстру номерів і назв в українському сегменті Інтернет. Діяльність Національної комісії з питань регулювання зв'язку та центрального органу виконавчої влади в галузі зв'язку щодо управління номерним та іменним простором українського сегмента Інтернет повинна здійснюватися з дотриманням вимог відповідних міжурядових організацій.

Основним завданням науково-технічного забезпечення розвитку телекомунікацій є:

підвищення ефективності використання телекомунікацій з урахуванням обмеженості ресурсів, що можуть бути задіяні для їх розвитку;

проведення досліджень з метою впровадження у практику принципів створення мультисервісних пакетних мереж як транспортної основи телекомунікацій, зокрема мереж обміну Інтернет-трафіком, розвитку новітніх радіотехнологій та забезпечення ефективності використання радіочастотного ресурсу, формування і надання великої кількості нових послуг, розвитку волоконно-оптичної мережі і її взаємодії з радіо- та супутниковими системами зв'язку, впровадження цифрового телерадіомовлення, створення єдиної національної супутникової системи зв'язку, подальшого розвитку аудіовізуальних систем та служб;

створення нормативних, технічних та нормативно-правових документів, що повністю регламентують питання, пов'язані із функціонуванням телекомунікаційних мереж і діяльністю суб'єктів сфери телекомунікацій.

Науково-технічні дослідження можуть проводитися в установленому порядку спеціалізованими науково-дослідними інститутами, науково-технічними центрами, профільними кафедрами вищих навчальних закладів, дослідними лабораторіями (відділами) операторів телекомунікацій, спеціалізованими компаніями, профільними підприємствами та дослідними лабораторіями усіх форм власності, неурядовими та некомерційними експертними групами тощо.

Комплексно за єдиним планом повинні проводитися основні пошукові науково-технічні дослідження:

методів аналізу, синтезу нових систем зв'язку або нових техніко-технологічних рішень з урахуванням специфіки телекомунікаційних мереж;

розвитку нових систем, мереж і телекомунікаційних технологій, а в разі потреби їх створення;

впливу тенденцій та результатів широкого впровадження телекомунікаційних та інформаційних технологій на соціальні, економічні, культурні, світоглядні та інші аспекти, зокрема національну безпеку;

світових інноваційних тенденцій, прогнозування перспективних напрямів розвитку телекомунікацій та визначення їх пріоритетів.

Ефективність організаційних рішень у сфері телекомунікацій та телекомунікаційних проектів залежить від уваги, приділеної як до суто технічних (технологічних), так і до суспільних аспектів їх реалізації (впливу на економічні, соціальні, культурні, світоглядні та інші суспільні аспекти, зокрема - національну безпеку і на перспективу розвитку України в цілому). Для найбільш повного розкриття потенціалу телекомунікацій повинні бути передбачені відповідні засоби впливу на професійно-суспільну думку: аналітичних та науково-дослідних центрів з інфокомунікаційно-суспільних питань; аналогічних підрозділів у науково-дослідних установах та в основних операторів і провайдерів телекомунікацій, а також створена система обміну фаховою інформацією і думками фахівців з цих аспектів та відповідні організаційні і наукові заходи.

Однією з умов забезпечення реалізації ефективної науково-технічної політики у сфері телекомунікацій повинна бути фінансова підтримка з боку держави.

Забезпечення сфери телекомунікацій технічними засобами (обладнанням, програмними продуктами, матеріалами, кабельною продукцією, засобами оснащення для лінійно-кабельних споруд тощо) сприятиме досягненню високого технічного рівня телекомунікаційних мереж з мінімальними витратами на їх створення (реконструкцію) та експлуатацію.

Забезпечення технічними засобами здійснюватиметься суб'єктами телекомунікацій самостійно шляхом їх закупівлі на конкурсних засадах у вітчизняних і зарубіжних постачальників.

На державному рівні необхідно створити всі можливі умови для безперешкодного доступу суб'єктів телекомунікацій до ринку сучасних і найбільш ефективних технічних засобів телекомунікацій.

Для забезпечення функціонування спеціальних мереж необхідно спрямувати діяльність вітчизняної промисловості на проведення спеціальних пошукових і дослідних робіт та виробництво спеціальних технічних засобів з метою забезпечення необхідного рівня надійності, безпеки і сталості зазначених мереж як у звичайних, так і в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану.

Доцільно також провести разом з вітчизняними виробниками необхідні роботи із створення масових і недорогих видів технічних засобів для створення телекомунікаційних мереж наступного покоління (масові термінали, обладнання, кабельні вироби мереж доступу тощо).

Обладнання, яке розробляється і постачається вітчизняною промисловістю, повинне відповідати діючим в Україні нормам та стандартам, а у разі їх відсутності - сучасним міжнародним і європейським нормам і стандартам згідно із законодавством.

Подальший розвиток та вдосконалення системи метрологічного забезпечення у сфері телекомунікацій здійснюється відповідно до Законів України "Про телекомунікації" і "Про метрологію і метрологічну діяльність" із забезпеченням раціонального використання національного, галузевого, регіонального та міжнародного метрологічного потенціалу - еталонної бази, повірочного та калібрувального обладнання і системи організаційного забезпечення. Це дасть змогу виконати завдання щодо метрологічного забезпечення телекомунікацій з мінімальними витратами матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, пов'язаними з виконанням робіт з:

метрологічного контролю;

розроблення нормативних документів з питань метрологічного забезпечення;

організаційно-методичного керівництва метрологічним забезпеченням;

забезпечення єдності процесів вимірювання у сфері телекомунікацій.

Координація робіт з організації метрологічного забезпечення діяльності операторів телекомунікацій здійснюється метрологічною службою ЦОВЗ.

Основними складовими частинами кадрового забезпечення розвитку телекомунікацій є:

підготовка навчальними закладами персоналу за кількісними і кваліфікаційними показниками відповідно до технологічних і кількісних змін на телекомунікаційних мережах;

планування і контроль зайнятості персоналу;

вдосконалення політики стимулювання персоналу;

вдосконалення соціальної політики;

підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів, у тому числі кандидатів і докторів наук.

Важливою складовою сучасної кадрової політики є створення умов для адаптації персоналу до швидких технологічних та економічних змін. Галузева система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців повинна розвиватися відповідно до Концепції підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців для галузі зв'язку та сфери інформатизації до 2007 року. Для вдосконалення цієї системи слід розробити нову редакцію зазначеної Концепції, яка враховуватиме потреби прискореного розвитку телекомунікацій України на сучасній технологічній базі та необхідність розширення наукової підтримки такого розвитку.

Інвестиційна політика прискореного розвитку телекомунікацій в Україні повинна проводитися з урахуванням таких напрямів:

залучення фінансових та кредитних ресурсів національних і іноземних банків для реалізації пріоритетних інвестиційних програм і проектів;

забезпечення економічної привабливості телекомунікаційних проектів та спрямування частини отриманого прибутку на розвиток телекомунікаційних мереж;

стимулювання реалізації інвестиційних проектів, які здатні забезпечити строки окупності, валютні надходження та розв'язання проблем розвитку за рахунок самофінансування;

створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій в розвиток телекомунікацій для реалізації довгострокових проектів;

спрямування іноземних кредитів на придбання новітніх технологій та телекомунікаційного обладнання, продукції і обладнання на конкурентних засадах.

Інвестування доцільно здійснювати за такою структурою: надання кредитів телекомунікаційним компаніям, пряме інвестування у створення нових компаній, придбання відповідних компаній з додатковим інвестуванням, а також надання інвестицій, кредитів та технічної допомоги під гарантії держави.

Залучення нових інвестицій в телекомунікації здійснюється з урахуванням середньостатистичних обмежень на співвідношення доходів телекомунікацій і внутрішнього валового продукту.

Інвестиційна політика в державі спрямовуватиметься на розв'язання основних проблем подальшого розвитку телекомунікацій шляхом заміни морально застарілого та фізично зношеного обладнання стаціонарних мереж і консолідації діяльності суб'єктів телекомунікаційного ринку.

Основою правової бази функціонування сфери телекомунікацій є Закони України "Про телекомунікації", "Про радіочастотний ресурс України", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис" та постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 2004 р. N 812 "Деякі питання оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану".

В умовах швидкої структурної перебудови телекомунікацій на законодавчому рівні необхідно вирішити такі питання:

використання невідновлюваних та обмежених ресурсів телекомунікацій;

визначення принципів міжнародного співробітництва (міжнародні договори, взаємодія на міжнародному рівні операторів і провайдерів телекомунікацій);

розроблення нормативних і технологічних документів (державні стандарти, стандарти галузевого рівня, правила, регламенти, інструкції та інші документи), що визначають порядок функціонування телекомунікацій;

розроблення нормативних документів, які визначають порядок (методику) формування тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг;

удосконалення порядку формування фонду нормативних документів для сфери телекомунікацій з використанням принципів оновлення та запозичення технічного потенціалу;

забезпечення захисту інформації про споживачів телекомунікаційних послуг;

забезпечення захисту інтересів споживачів у разі припинення надання оператором або провайдером телекомунікацій телекомунікаційних послуг;

порядок визначення розміру відшкодувань збитків, спричинених пошкодженнями телекомунікаційних мереж;

правові основи діяльності операторів і провайдерів телекомунікацій (права, обов'язки, відповідальність);

надання телекомунікаційних послуг в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану;

порядок розрахунків за телекомунікаційні послуги;

порядок взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж.

Реалізація Концепції дасть змогу забезпечити:

розширення ємності фіксованої частини телефонної мережі загального користування не менш як на 2,15 млн. номерів, що сприятиме ліквідації черг на встановлення телефонів, дасть змогу забезпечити фізичних та юридичних осіб у повному обсязі засобами фіксованого телефонного зв'язку і розв'язати проблему надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг;

завершення розвитку мереж мобільного зв'язку другого покоління і масове розгортання мереж третього покоління, що дасть змогу досягти рівня розвитку таких мереж в розвинутих країнах;

підвищення більше ніж втричі пропускної спроможності транспортних телекомунікаційних мереж з метою розвитку мереж і послуг нового покоління для задоволення потреб усіх операторів і провайдерів телекомунікацій та відомчих (корпоративних) мереж у послугах телекомунікаційних транспортних мереж;

зменшення кількості застарілого обладнання у фіксованих телекомунікаційних мережах до 40 відсотків, що суттєво підвищить якість роботи та зменшить експлуатаційні витрати цих мереж;

подальший розвиток мереж кабельного телебачення приблизно на 2 млн. абонентських підключень, що дасть змогу забезпечити належний рівень якості послуг цифрового телебачення та доступу до Інтернет;

зростання більше ніж у шість разів (до 710 тис.) ємності швидкісних (мультимегабітних) мереж доступу до Інтернет, що повинно сприяти впровадженню технологій нового покоління для надання практично необмеженого переліку інформаційно-комунікаційних послуг;

створення Національної системи супутникового зв'язку, що дасть змогу зменшити обсяг коштів, які витрачаються на оренду іноземних систем супутникового зв'язку, і значно розширити застосування супутникових систем для надання телекомунікаційних послуг;

створення системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану;

приєднання інформаційної інфраструктури України до європейської інформаційної інфраструктури та глобальної інформаційної інфраструктури, надання інфокомунікаційних послуг у європейському та світовому інформаційному просторі;

виконання умов приєднання України до СОТ, зокрема у сфері торгівлі телекомунікаційними послугами.

Прискорений розвиток телекомунікацій України як стратегічно важливого елемента національної безпеки скоротить відставання від розвинутих країн, задовольнить потреби економічного та суспільного розвитку, національної безпеки та оборони держави, гармонійний розвиток основних складових телекомунікаційної інфраструктури, удосконалення організації, координації, взаємодії та функціонування телекомунікаційних мереж операторів усіх форм власності, зокрема з питань:

взаємодії усіх телекомунікаційних мереж із спеціальними телекомунікаційними мережами;

модернізації та розвитку спеціальних телекомунікаційних мереж з використанням новітніх телекомунікаційних технологій;

визначення організаційних та економічних засад функціонування Національного центру оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами, доопрацювання та виконання плану заходів щодо створення системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану;

забезпечення сталого функціонування телекомунікаційних мереж операторів усіх форм власності, а також спеціальних телекомунікаційних мереж.

Досягнення зазначених цілей розвитку телекомунікацій дасть змогу істотно оновити і розширити важливу інфраструктурну складову економіки України, збалансовано задовольнити потреби у телекомунікаціях суспільства, держави та кожного громадянина, а також забезпечити випереджувальний розвиток телекомунікацій порівняно з темпами розвитку інших галузей економіки.

Усе це дасть змогу створити умови для прискореного розвитку сфери українських телекомунікацій у майбутньому і водночас досягти наприкінці 2010 року показників телекомунікаційного розвитку України, наближених до показників країн ЄС.

Крім суто галузевих техніко-економічних результатів, розвиток телекомунікацій в Україні дасть змогу досягти вагомих результатів у всіх інших видах соціальної та економічної діяльності суспільства за рахунок більш чіткої організації, економного витрачання усіх видів ресурсів (матеріальних, енергетичних, трудових, фінансових тощо), покращення умов праці та життя громадян України.