Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки

1. Схвалити Концепцію Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки, що додається.

Визначити НАЕР державним замовником Програми.

2. НАЕР разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади розробити та подати до 1 січня 2009 р. Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки.

Одним з основних показників рівня розвитку економіки держави є енергоємність валового внутрішнього продукту (далі - ВВП).

Енергоємність ВВП в Україні досить висока і становить, за даними Міжнародного енергетичного агентства та органів державної статистики, 0,5 кілограма нафтового еквівалента на 1 долар США з урахуванням паритету реальної купівельної спроможності, що у 2,6 раза перевищує середнє значення енергоємності ВВП розвинутих держав світу. При цьому його величина в Данії та Японії дорівнює 0,11, у Великобританії - 0,14, Німеччині і Франції - 0,18, Сполучених Штатах Америки - 0,21, Росії - 0,47 кілограма нафтового еквівалента на 1 долар США.

Проблема високої енергоємності ВВП має загальнодержавний характер, оскільки впливає на рівень собівартості продукції та її конкурентоспроможність.

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку держави вирішення питання щодо зниження енергоємності ВВП має найбільш важливе значення для забезпечення її енергетичної незалежності та підвищення рівня енергетичної безпеки.

Програмою діяльності Кабінету Міністрів України "Український прорив: для людей, а не політиків", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2008 р. N 14, передбачено зниження енергоємності ВВП за рахунок більш ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, збільшення обсягу використання альтернативних і відновлюваних джерел енергії.

Згідно з Енергетичною стратегією України на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 р. N 145, у 2030 році прогнозується збільшення майже у три рази обсягу ВВП порівняно з 2005 роком, а споживання первинних паливно-енергетичних ресурсів - тільки на 47,5 відсотка (з 205,2 до 302,7 млн. тонн умовного палива). При цьому енергоємність ВВП повинна знизитися з 0,5 до 0,24 нафтового еквівалента на 1 долар США. У 2015 році зазначений показник становитиме 0,31 кілограма нафтового еквівалента на 1 долар США за рахунок використання потенціалу енергоефективності та енергозбереження.

Неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів призводить до зниження рівня конкурентоспроможності продукції, зменшення обсягу власних обігових коштів підприємств, унаслідок чого ускладнюється процес інвестування у проекти модернізації виробничих фондів і технологій. Крім того, уповільнюються темпи приросту обсягу ВВП та зменшується обсяг надходжень до державного бюджету.

Рівень використання потенціалу енергозбереження є незадовільний, незважаючи на ряд прийнятих законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів, зменшення обсягу їх споживання та імпорту.

Основними причинами високої енергоємності ВВП та неефективності здійснення заходів з енергозбереження є:

недосконалість нормативно-правової бази у сфері енергоефективності та енергозбереження, відсутність окремих стандартів і нормативів;

надмірна зношеність основних фондів, низькі темпи їх оновлення, недостатній рівень мотивації власників підприємств щодо оновлення таких фондів за рахунок власних або кредитних коштів та відсутність у них відповідних зобов'язань;

недосконалість механізму утворення цін і тарифів на енергоносії, що призводить до перехресного субсидування;

наявність та подальше збільшення обсягу заборгованості з оплати спожитих паливно-енергетичних ресурсів;

значні понаднормативні втрати ресурсів, постачання яких здійснюється з використанням інженерних мереж;

недостатній рівень впровадження новітніх технологій, спрямованих на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, альтернативних і відновлюваних джерел енергії;

відсутність цілісної інноваційної інфраструктури, необхідної для зниження енергоємності ВВП до рівня розвинутих держав світу;

обмежений доступ юридичних і фізичних осіб до кредитних ресурсів;

неефективність системи енергетичного менеджменту у виробничій та невиробничій сфері, відсутність відповідних автоматизованих систем;

недостатній рівень оснащення інженерних мереж приладами обліку паливно-енергетичних та інших ресурсів;

відсутність енергетичного балансу і відповідної системи моніторингу його показників.

Метою Програми є створення умов для зниження енергоємності ВВП до рівня розвинутих держав світу, підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів і забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.

Можливі три варіанти розв'язання проблеми.

Перший варіант передбачає здійснення окремих заходів з енергозбереження. Як свідчить практика, без розроблення відповідних нормативно-правових актів, стандартів і нормативів здійснення таких заходів є малоефективним.

Другий варіант передбачає продовження роботи з виконання Комплексної державної програми з енергозбереження, основним завданням якої є забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів за рахунок зменшення обсягу їх споживання. Недоліками цього варіанта є надання переваги скороченню споживання паливно-енергетичних ресурсів замість підвищення ефективності їх використання, а також недосконалість механізму контролю за виконанням зазначеної Програми.

Третій, оптимальний варіант передбачає розроблення і виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки, що дасть можливість створити умови для зниження енергоємності ВВП до рівня розвинутих держав світу шляхом удосконалення законодавства, розроблення відповідних стандартів, нормативів і технічних регламентів, необхідних для формування ефективної системи державного управління енергоефективністю, впровадження дієвого механізму реалізації державної політики у сфері енергоефективності та енергозбереження.

Проблему передбачається розв'язати шляхом:

законодавчого забезпечення та економічного стимулювання здійснення заходів з енергозбереження;

адаптації національного законодавства у сфері енергоефективності та енергозбереження до законодавства ЄС;

усунення або зменшення впливу основних факторів, які зумовлюють високу енергоємність ВВП, ускладнюють здійснення заходів з енергозбереження і зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища;

створення державної системи моніторингу і контролю за ефективним використанням паливно-енергетичних ресурсів, підвищення рівня достовірності статистичної інформації стосовно показників енергоспоживання;

розроблення актів законодавства, необхідних для створення економічно вигідних умов для залучення вітчизняних і зарубіжних інвестицій у сферу енергоефективності та енергозбереження, забезпечення функціонування єдиної системи нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, системи енергетичного аудиту і менеджменту;

створення умов, які унеможливлюють використання енергетично неефективних, застарілих технологій та обладнання під час випуску продукції, а також продаж техніки і технологій, що характеризуються низьким рівнем ефективності використання енергоресурсів;

запровадження системи енергетичного маркування;

структурної перебудови підприємств, спрямованої на науково обґрунтоване зниження матеріало- та енергоємності виробництва;

впровадження новітніх технологій виробництва енергії, зокрема з використанням відновлюваних джерел, енергетичної сертифікації (кваліфікації) суб'єктів господарювання;

активізації міжнародного співробітництва в рамках реалізації стратегії енергетичної безпеки держави;

розроблення дієвого механізму впровадження та фінансування новітніх технологій, спрямованих на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища;

удосконалення порядку проведення державної експертизи з енергозбереження та внесення змін до переліку об'єктів, що підлягають такій експертизі;

проведення моніторингу виконання галузевих і регіональних програм підвищення енергоефективності та енергозбереження;

здійснення заходів з популяризації серед широких верств населення через засоби масової інформації ефективного та ощадливого споживання паливно-енергетичних ресурсів, включення відповідних питань до програм навчальних закладів усіх типів, утворення регіональних центрів інформування громадськості.

Строк виконання Програми узгоджується з етапами реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року як базового документа у сфері енергоефективності та енергозбереження.

Виконання Програми дасть можливість:

знизити енергоємність ВВП до рівня розвинутих держав світу;

підвищити рівень енергетичної безпеки держави;

удосконалити механізм державного управління і регулювання у сфері енергоефективності та енергозбереження, оптимізувати структуру та обсяг енергоспоживання;

зменшити обсяг використання природних ресурсів (води, корисних копалин, атмосферного повітря тощо) за рахунок зменшення обсягу споживання паливно-енергетичних ресурсів;

підвищити рівень конкурентоспроможності національної економіки.

Обсяг фінансування, необхідний для виконання Програми, визначається щороку в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік.

Зазначені кошти спрямовуються на:

удосконалення нормативно-правової бази у сфері енергоефективності та енергозбереження, зокрема створення системи відповідних стандартів, розроблення методик нормування витрат і втрат паливно-енергетичних ресурсів;

створення загальнодержавної системи моніторингу та державного контролю за ефективністю використання паливно-енергетичних ресурсів суб'єктами господарювання, системи моніторингу показників енергетичного балансу та єдиної системи енергетичного аудиту і менеджменту.