розвиток інфраструктури кіберзахисту з виявлення вразливостей, протидії, запобігання, виявлення, нейтралізації та відновлення після кіберінцидентів та кібератак;
розроблення ефективного технічного регулювання та проведення оцінки відповідності у сфері кіберзахисту.
Стратегічна ціль 16. Забезпечення створення умов розвитку внутрішньої інфраструктури для досліджень, інновацій та впровадження рішень у сфері штучного інтелекту
В останнє десятиліття світовий ринок переживає революцію у сфері технологій на базі штучного інтелекту. Штучний інтелект може створити додаткові $15,7 трлн. глобального валового внутрішнього продукту до 2030 року, за оцінками компанії PwC, відкриваючи можливості для оптимізації бізнес-процесів, автоматизації та збільшення ефективності виробництва.
Очікується, що у наступних десятиліттях штучний інтелект стане центральним елементом інноваційного розвитку, просуваючи інклюзивне зростання, сталий розвиток та благополуччя громадян відповідно до цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй. Україна має амбітні плани щодо зайняття ключових позицій на європейському ринку штучного інтелекту. Це може бути досягнуто завдяки впровадженню штучного інтелекту в стратегічних секторах, таких як освіта, економіка, публічне управління, кібербезпека, медицина та оборона.
За індексом Oxford Government AI Readiness Index 2023 Україна перебуває на 60-й позиції. Критичною планкою цього індексу є відкритість даних. Це перша умова використання здібностей штучного інтелекту для підвищення якості державних послуг. У щорічному звіті Open Data Maturity 2022, який оцінює розвиток європейських країн у сфері відкритих даних, рівень відкритих даних в Україні становить 97 відсотків.
У жовтні 2019 р. Україна приєдналася до принципів Організації економічного співробітництва і розвитку з питань штучного інтелекту. Україна також є членом Комітету із штучного інтелекту при Раді Європи, в рамках якого здійснюється розроблення майбутньої конвенції Ради Європи із штучного інтелекту.
Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556, визначає напрями, механізм і строки виконання основних завдань з розвитку технологій штучного інтелекту в Україні. Реалізація зазначеної Концепції також сприяє розвитку вітчизняних розробок штучного інтелекту і їх виходу на зовнішній ринок. На сьогодні в Україні відсутнє всеосяжне національне законодавство, яке регулювало б правові аспекти розробки, впровадження та використання технологій штучного інтелекту. У цьому контексті дуже важливим є впровадження гнучкого підходу до регулювання штучного інтелекту, який би дав змогу забезпечити належний рівень захисту прав людини і суспільства від потенційних ризиків використання штучного інтелекту та водночас сприятливого для розвитку інновацій.
Досягнення Стратегічної цілі 16 у напрямі впровадження рішень у сфері штучного інтелекту передбачається шляхом виконання таких завдань:
створення інноваційного кластера, який об’єднає наукові установи, заклади вищої освіти, стартапи та приватні компанії у сфері штучного інтелекту та розроблення рішень у сфері урядування;
забезпечення підтримки проектів, спрямованих на розвиток та збагачення українського мовного фонду;
розроблення позиційного документа (Білої книги) щодо підходу України до впровадження регулювання у сфері штучного інтелекту;
створення сприятливих умов для впровадження, практичного використання та підвищення рівня конкурентоспроможності високотехнологічних продуктів, що використовують технології штучного інтелекту, блокчейн;
створення сприятливих умов для розвитку технологій штучного інтелекту;
( Абзац одинадцятий Стратегічної цілі 16 розділу в редакції Розпорядження КМ № 704-р від 14.07.2025 )
проведення конкурів на основі відкритих державних даних з метою залучення громадськості та інших заінтересованих сторін до співпраці з Кабінетом Міністрів України;
сприяння партнерствам між закладами вищої освіти, науковими установами та бізнесом для спільних досліджень із зосередженням на інтердисциплінарних дослідженнях;
інтеграція даних, розподілених за статтю та іншими ознаками, у govtech-рішення штучного інтелекту та ініціативи відкритих даних, а також розроблення та впровадження штучного інтелекту і алгоритмів, вільних від гендерних упереджень і стереотипів;
створення регуляторної платформи - контрольоване середовище для тестування високотехнологічних продуктів, зокрема продуктів на основі штучного інтелекту, на предмет відповідності наявному національному законодавству та у частині штучного інтелекту також на предмет відповідності Регламенту Європейського Союзу із штучного інтелекту з метою виходу високотехнологічних продуктів на ринок Європейського Союзу;
здійснення поступового переходу на стандарти, передбачені законодавством Європейського Союзу.
Одним із принципів Національної економічної стратегії на період до 2030 року є декарбонізація економіки, що включає підвищення енергоефективності, розвиток відновлюваних джерел енергії, розвиток циркулярної економіки та синхронізація з ініціативою "Європейський зелений курс".
Зелений індустріальний перехід створює можливість для розвитку зеленої металургії, відновлювальної та атомної енергетики. Україна має потенціал стати енергетичним центром Європи, водночас витіснивши з цього ринку Росію.
Потенційні програми зеленого переходу є набагато ширшими згаданих напрямів, водночас втілення програм у сферах декарбонізації енергетики, зеленого енергетичного переходу, експорту водню, впровадження установок зберігання енергії, мікромереж та розумних мереж, проектів у сфері зеленої металургії потребують як масштабної перекваліфікації існуючих працівників сектору енергетики та інших дотичних секторів, так і підготовки нового покоління фахівців для проектування, втілення та операційної діяльності нових проектів в енергетиці та дотичних секторах. Також актуальним завданням є модернізація матеріально-технічного забезпечення наукових та освітніх установ, що використовується для підготовки фахівців галузі енергетики та інших галузей зеленої трансформації, і створення міжнародних партнерств у цьому напрямі.
Для прискорення впровадження профільних освітніх програм актуальним є залучення провідних міжнародних освітніх інституцій, що мають успішні програми у сферах розподіленої генерації, декарбонізації енергетики, штучного інтелекту для енергетики, водневої енергетики, інших сферах, визначених стратегічними документами Кабінету Міністрів України, до створення спільних освітніх курсів та акредитованих освітніх програм. Також ефективним інструментом доступу до передових знань у сфері модернізації енергетики є програми обміну та академічної мобільності.
Особливої уваги потребуватиме модернізація підготовки фахівців у сфері ядерної енергетики, адже впровадження технологій малих модульних реакторів та реакторів з можливістю маневрування потужністю спиратиметься на іншу культуру експлуатації та управління, іншу технологічну базу, ніж збудовані в Україні реактори радянського зразка.
Статус країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу надає додаткові можливості доступу до європейської інноваційної та наукової екосистеми, яка передбачає вагомий механізм фінансування енергетичної та кліматичної науки, зокрема у сфері декарбонізації, низьковуглецевого та відновлювального водню, розподіленої генерації, кібербезпеки та інших відповідних напрямах.
Створення на базі Національного фонду досліджень офісу "Горизонт Європа" в Україні відкриває нові можливості співпраці українських дослідників, науковців, інноваційних підприємств та екосистемних організацій з європейськими дослідницькими, науковими та інноваційними центрами та такими інституціями, як Європейська рада інновацій (European Innovation Council), Європейський інститут технологій та інновацій (European Institute of Technology and Innovation), Євроатом (EURATOM). З бюджетом у 95,5 млрд. євро на 2021-2027 роки "Горизонт Європа" є потужним джерелом фінансування науково-дослідної співпраці європейських інноваторів і має серед ключових пріоритетів (у складі Pillar II) напрям "Клімат, енергетика, мобільність". Очікується, що напрям зеленої трансформації буде серед пріоритетних сфер грантових програм, які реалізовуватиме Національний фонд досліджень у співпраці з "Горизонт Європа".
Існуючі грантові програми Національного фонду досліджень, що передбачають, зокрема, надання грантів до 50000 або 100000 євро для наукових проектів українських дослідників, також є вагомим механізмом фінансування дослідницьких та інноваційних проектів, актуальних для сфери декарбонізації та модернізації української енергетики. Також Національний фонд досліджень сприяє побудові наукових зв’язків між українськими та іноземними дослідницькими установами, що актуально для розвитку сучасних напрямів енергетичної та кліматичної науки.
З інших напрямів наукової та дослідницької дипломатії важливою для української енергетики, крім Європейського Союзу, є співпраця із США, Великобританією, Японію, Південною Кореєю, країнами Скандинавії, Швейцарією та іншими країнами-лідерами у сфері енергетичних інновацій та зеленої трансформації.
З іншого боку, розвиток біоенергетики, виробництва біометану, біоетанолу, активне впровадження агровольтаїки та технології точного землеробства і точкового зрошення можуть дати українським аграріям нові можливості для експорту, забезпечити їх енергетичну самостійність шляхом переходу транспортних засобів та техніки для обробки земель на біопалива власного виробництва, скоротити викиди парникових газів від землекористування та залежність агровиробництв від штучного зрошення.
Зважаючи на капіталоємність впровадження дружніх до клімату агроінновацій, важливим напрямом, крім досліджень та наукових розробок, є забезпечення доступності фінансування через програми компенсації відсотків, податкові стимули, грантові програми коштом державних партнерів та міжнародних фінансових організацій.
Скорочення енерговитрат промисловості на одиницю валового внутрішнього продукту в Україні є важливим резервом у справі декарбонізації, енергетичної безпеки та уможливлення експорту енергоресурсів як однієї із статей зростання національної економіки. Застаріла виробнича база, відсутність адекватного механізму енергоменеджменту, висока вартість капіталу для капітальних інвестицій скорочують конкурентоспроможність українських підприємств на міжнародному ринку, особливо зважаючи на впровадження механізмів вуглецевого коригування на кордоні Європейського Союзу та інших подібних механізмів по всьому світу (CBAM, Carbon Border Adjustment Mechanism).
Розв’язання такого виклику можливе за рахунок стимулювання бізнесів, що впроваджують енергоефективні рішення та сучасні стандарти будівництва виробничих комплексів за рахунок фінансових інструментів (компенсація відсотків за кредитами, цільові субсидії), податкового механізму (податкові пільги на ввезення чи виробництво енергоефективного обладнання та технологій) і впровадження в нормативну базу нових, узгоджених з європейськими регламентами енергоефективного будівництва, будівельних стандартів з відповідним механізмом підтвердження та сертифікації.
При цьому зростання частки відновлюваних джерел енергії у валовому кінцевому споживанні енергії, розвиток розподіленої генерації, впровадження заходів з управління попитом, розвиток установок зберігання енергії, мікромереж та "розумних" мереж потребуватиме залучення цифрових технологій та штучного інтелекту для забезпечення оперативного реагування на динамічні зміни в енергосистемі і захисту від кіберзагроз та кібератак, які залишатимуться актуальними ще протягом тривалого часу. Підтримка інновацій у зазначеній сфері та відповідальне їх впровадження допоможе підвищити гнучкість та стійкість енергосистеми і розробити новий, динамічний механізм реагування на виклики.
Надалі розвиток систем штучного інтелекту для енергетики разом з новим механізмом ціноутворення може створити умови для розвитку активних споживачів, агрегаторів, горизонтальної торгівлі, малих систем розподілу тощо.
Енергетичною стратегією України на період до 2050 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 373 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 47, ст. 2575), передбачено досягнення кліматичної нейтральності енергетичного сектору у 2050 році, що вимагатиме нарощування потужностей відновлюваної енергетики та установок зберігання енергії. Також передбачається збільшення виробництва та використання водню у різних секторах національної економіки (транспортний та побутовий сектор, нафтопереробна, хімічна та металургійна промисловість тощо), що визначатиметься у Водневій стратегії України на період до 2050 року.
Досягнення Стратегічної цілі 16 у сфері зеленої трансформації передбачається шляхом виконання таких завдань і заходів:
створення центру компетенцій з використання штучного інтелекту для енергетичної безпеки, ефективної диспетчеризації та розвитку "розумних мереж";
забезпечення фінансового стимулювання проектів, спрямованих на зелені інновації;
організація програм підвищення кваліфікації фахівців, що працюють в енергетичній сфері;
забезпечення інформаційної та організаційної підтримки участі стартапів та інших інноваційних компаній у програмах підтримки зеленої трансформації від партнерів, зокрема щодо кліматичних інноваційних ваучерів.
Стратегічна ціль 17. Створення умов для розвитку інновацій у сфері імерсивних технологій
Метавсесвіт представляє собою поєднання цілого набору зрілих технологій, зокрема розширеної реальності (XR), обчислень і зберігання даних (хмарні та периферійні обчислення; штучний інтелект/машинне навчання) і комунікаційних мереж.
Перспективність використання метавсесвіту підтверджується дослідженнями провідних організацій та компаній. За даними Європейської Комісії, у 2021 році обсяг ринку XR в Європейському Союзі оцінювався в 7,1 млрд. євро, що на 26 відсотків більше, ніж у попередньому році. Очікується, що це зростання триватиме протягом наступних років, приблизно на 37 відсотків протягом 2021-2026 років - до 34 млрд. євро до 2026 року. Цей ринок може безпосередньо створити робочі місця для 440000-860000 осіб в Європі.
За даними компанії Deloitte, глобальний ринок метавсесвіту може зростати у середньому за рік на 39,4 відсотка і досягти розміру у 678,8 млрд. доларів США до 2030 року. Останніми роками спостерігається уповільнення темпів розвитку екосистеми метавсесвіту. Через потужну інфляцію та ряд інших причин компанії зменшують інвестиції у нові проекти. Так, Microsoft вдався до скорочення працівників у галузі метавсесвіту та віртуальної реальності, що може вплинути на прогрес корпорації в зазначених галузях.
Серед усіх технологій у зазначеній сфері доповнена реальність (AR) може стати найбільш практичним і поширеним рішенням для багатьох сфер функціонування держави. Як відзначено у звіті Глобальної ініціативи Інституту інженерів з електротехніки та електроніки з етики автономних і інтелектуальних систем, повинна бути створена інтегрована система XR-обізнаності для розробників технологій і кінцевих користувачів. Така система повинна бути спільно створена політиками та виробниками в межах соціального консенсусу. Таку структуру обізнаності розгортатимуть організації, які створюють технології, з метою стандартизації освіти та грамотності щодо продуктів.
Лідер ринку метаверс-технологій Meta вважає безпечність їх використання одним із фундаментальних питань для розвитку сучасного Інтернету. Компанією Meta вже було сформовано основні політики для імплементації метаверс-технологій, а саме "Принципи відповідальних інновацій" та "Кодекс поведінки для віртуального досвіду". Такі документи встановлюють загальні засади для поведінки у віртуальному просторі та були поширені як рекомендації до формування політик в межах співпраці з представниками Європейської Комісії.
Інтерпол оголосив про утворення нової групи експертів для забезпечення безпеки властивостей метавсесвіту. Європол вже випустив політики для роботи із злочинами у метавсесвіті.
Досягнення Стратегічної цілі 17 передбачається шляхом виконання таких завдань і заходів:
забезпечення проведення перевірки та перегляду національних стандартів оцифрування та метаданих для забезпечення їх гармонізації з міжнародними та європейськими стандартами;
забезпечення функціонування центру компетентності імерсивних технологій, який надаватиме дослідницьку, освітню та консультативну підтримку, сприятиме розробленню та впровадженню інноваційних технологічних рішень;
організація пілотних проектів щодо використання цифрових імерсивних продуктів для професійного навчання, оптимізації виробничих процесів, оперативного реагування та розв’язання нагальних проблем, пов’язаних із пошкодженням інфраструктурних об’єктів.
Стратегічна ціль 18. Створення сприятливих умов для розвитку космічних технологій
Космічна діяльність передових країн світу, незважаючи на складні політичні та економічні умови, продовжує стабільно розвиватися - здійснюють масштабні космічні місії, отримують проривні науково-технологічні результати, світова космічна економіка щороку зростає на 5-7 відсотків.
Однією із ключових тенденцій, що характеризує сучасний етап розвитку сектору космічних технологій, є збільшення ролі приватних компаній у дослідженні космосу. Прикладом є ракети багаторазового використання, введені на ринок приватною компанією "SpaceX".
Україна досягла значних успіхів у розробці та впровадженні космічних технологій, послуг та техніки. Набуті компетенції у космічній сфері можуть стати основою конкурентних переваг українського сектору космічних технологій.
Збройна агресія Російської Федерації проти України зробила пріоритетним застосування космічних технологій для забезпечення захисту країни, зокрема для моніторингу ворожих супутників на навколоземній орбіті, контролю державного кордону, відстеження військ і техніки супротивника, запобігання авіаційним і ракетним ударам, планування операцій сил безпеки і оборони та забезпечення їх засобами зв’язку, спостереження і навігаційного покриття.
Для подолання наявних викликів необхідно впроваджувати нову екосистему космічної діяльності - із сучасним механізмом державного регулювання, рівноправними учасниками космічної діяльності, затребуваними видами діяльності. Економічним результатом розвитку екосистеми кластера космічних технологій повинно стати стійке зростання доходів від космічної діяльності. Окремим пріоритетом повинно бути використання переваг і потенціалу співпраці в космічній галузі з міжнародними, передусім європейськими партнерами. Розвиток співпраці України з Європейським космічним агентством повинен бути спрямований на поступове набуття членства України в Європейському космічному агентстві, що сприятиме отриманню доступу України до наукових і технологічних космічних програм Європи, стимулюванню розвитку вітчизняного підприємництва, розвитку міжнародної співпраці України, підвищенню її інвестиційної привабливості, зростанню інтересу молоді до науки та природничо-математичних спеціальностей.
У 2020 році Україна підписала Домовленості в межах проекту "Артеміда" щодо принципів співпраці в цивільному дослідженні та використанні Місяця, Марсу, комет та астероїдів в мирних цілях, що повинно сприяти участі України у зазначеному проекті Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору.
Досягнення Стратегічної цілі 18 передбачається шляхом виконання таких завдань і заходів:
приведення законодавства України у сфері космічної діяльності у відповідність із законодавством ЄС, зокрема розроблення нової редакції Закону України "Про космічну діяльність";
впровадження системи управління якістю для космічної промисловості з урахуванням вимог стандартів EN9100 та AS9100;
розроблення Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України, спрямованої на підтримку передових технологій виробництва космічної техніки через вжиття відповідних заходів;
забезпечення проведення аудиту закладів космічної освіти та актуалізація змісту освітніх програм, методичних розробок, а також визначення переліку професій для сфери космічної діяльності та розроблення кваліфікаційних вимог і професійних стандартів для них;
удосконалення порядку формування державного замовлення на підготовку фахівців та кадрів для сфери космічної діяльності та вироблення механізму працевлаштування таких випускників;
сприяння акредитації галузевих кваліфікаційних центрів для присвоєння та визнання професійних кваліфікацій у сфері космічної діяльності;
сприяння участі українських юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми в конкурсах Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій "Горизонт Європа" за космічною тематикою, в інтеграції України до Європейського космічного агентства та приєднанні до Європейської космічної програми (її окремих компонентів), розширенню міжнародної співпраці у сфері космічної діяльності;
активне долучення до виконання програми "Артеміда" у співпраці з партнерами та з отриманням допомоги, обмін експертизою в космічній сфері.
( Розділ із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 704-р від 14.07.2025 )
Очікувані результати реалізації Стратегії
Реалізація цієї Стратегії дасть змогу Україні зробити економічний стрибок за рахунок створення інноваційних продуктів, товарів і послуг. При цьому Україна повинна стати регіональним лідером і драйвером інновацій у Європейському Союзі, використовуючи експортний потенціал своїх технологічних продуктів.
Крім того, Україна стане країною з потужною цифровою економікою, яка гарантує сталий розвиток підприємництву, з працюючими оцифрованими державними та соціальними сервісами, що забезпечують доступ до високого рівня життя та мінімальний ризик проявів корупційних ризиків на будь-якому рівні.
Реалізація цієї Стратегії створить умови для забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків, зокрема вразливих, підвищення доходів громадян, комфортного середовища для життя, соціальної підтримки та соціальної адаптації вразливих груп населення, розвитку безбар’єрної системи надання послуг населенню, в тому числі у сфері охорони здоров’я та безперервної освіти, розв’язання проблематики старіння населення та різних форм міграції з урахуванням безпекового контексту та глобалізації.
За результатами реалізації цієї Стратегії передбачається досягнення таких показників стратегічних цілей до 2030 року:
частка витрат на наукові дослідження і розробки у внутрішньому валовому продукті - 1,2 відсотка (0,33 відсотка у 2023 році);
якість середньої освіти за показниками PISA - 470-510 балів (428-250 у 2022 році);
глобальний індекс людського капіталу (створення умов для творчої самореалізації і розвитку кожного громадянина і віддачі людського капіталу в економіку) - 55 місце (79 місце у 2023 році);
глобальний індекс інновацій - 45 місце (57 місце у 2023 році);
глобальний патентний індекс - 35 місце (46 місце у 2023 році);
підвищення продуктивності праці через інновації - 35 відсотків потенціалу (25 відсотків у 2023 році).
Порядок проведення моніторингу, оцінки результатів реалізації Стратегії та звітування
Реалізація цієї Стратегії, інформаційна підтримка її виконання здійснюється Мінцифри за участю міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, а також обласних та місцевих органів виконавчої влади.
Реалізація цієї Стратегії здійснюється шляхом виконання операційних планів, які містять заходи щодо досягнення стратегічних цілей.
Мінцифри аналізує та узагальнює подану міністерствами, іншими центральними, обласними та місцевими органами виконавчої влади інформацію про стан виконання операційного плану заходів та за результатами готує щорічний звіт про стан реалізації цієї Стратегії, який подає щороку до 1 квітня починаючи з 2025 року Кабінетові Міністрів України та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті. У разі несвоєчасного виконання операційного плану заходів відповідальні міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади повідомляють Мінцифри про підстави та причини несвоєчасного виконання та/або невиконання відповідних завдань. У разі потреби зазначені суб’єкти подають Мінцифри пропозиції щодо внесення змін до цієї Стратегії та/або операційного плану заходів.
До підготовки щорічного звіту про стан реалізації цієї Стратегії можуть бути залучені, зокрема, експерти, інститути громадянського суспільства та наукові установи.
Оцінка результативності реалізації цієї Стратегії здійснюється за визначеними в ній показниками досягнення цілей. За результатами оцінки у разі потреби формуються пропозиції з коригування завдань і заходів з реалізації цієї Стратегії.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для реалізації Стратегії
Заходи з реалізації цієї Стратегії здійснюються протягом 2024-2030 років за рахунок та в межах коштів державного і місцевих бюджетів, затверджених на відповідний рік, а також за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги та міжнародних організацій, інших джерел, не заборонених законодавством.
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 31 грудня 2024 р. № 1351-р
ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН
заходів з реалізації у 2025-2027 роках Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року
| Найменування заходу | Відповідальні за виконання | Строк виконання | Очікуваний результат | |
| Стратегічна ціль 1. Пріоритезація розвитку інноваційної екосистеми в закладах освіти, створення умов для поглибленого вивчення навчальних предметів та інтегрованих курсів математичної та природничої освітніх галузей | ||||
| 1. | Затвердження типової освітньої програми профільної загальної середньої освіти | МОН | II квартал 2025 р. | затверджено наказом МОН типову освітню програму профільної загальної середньої освіти |
| 2. | Затвердження модельних навчальних програм для профільної загальної середньої освіти | МОН | III квартал 2025 р. | надано гриф "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" відповідним модельним навчальним програмам визначено орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання здобувачів освіти, змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів), видів навчальної діяльності здобувачів освіти |
| 3. | Оновлення модельних навчальних програм для предметів та інтегрованих курсів базової загальної середньої освіти математичної та природничої освітніх галузей з метою забезпечення інтегрованого підходу до вивчення предметів математичної та природничої освітніх галузей | МОН | II квартал 2025 р. | змінено підходи до навчання у сфері природничо-математичної освіти (STEM-освіта), яка є ключовою для розвитку інноваційної екосистеми |
| 4. | Підготовка рекомендацій закладам загальної середньої освіти щодо залучення до освітнього процесу представників підприємств, фахівців-практиків, зокрема у сфері навчальних предметів/інтегрованих курсів математичної та природничої освітніх галузей | МОН | II квартал 2025 р. | забезпечено наближення освіти до потреб ринку шляхом створення прикладів для наслідування у технічних дисциплінах |
| 5. | Залучення бізнесу до актуалізації змісту освітніх та освітньо-професійних програм професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, а також стандартів вищої освіти з метою забезпечення сучасного змісту освіти | МОН | 2025-2027 роки | проведено консультаційні заходи з метою забезпечення сучасного змісту освіти |
| 6. | Проведення інформаційної кампанії для зацікавлення здобувачів освіти у математичних та природничих дисциплінах, зокрема шляхом поширення інформації про позитивні приклади серед представників молоді, що залучені до інноваційної діяльності або досягли успіхів у зазначеній сфері, із залученням лідерів суспільної думки до популяризації математично-природничої освіти, винахідництва, підприємництва | МОН МКСК | 2025-2027 роки | проведено інформаційну кампанію з популяризації природничих і математичних дисциплін |
| 7. | Налагодження співпраці закладів професійної (професійно-технічної) освіти із галузевими та регіональними кластерами, науковими парками, підприємствами та закладами вищої освіти з метою обміну інформацією про інновації, апробації результатів інноваційної діяльності | МОН | 2025-2027 роки | реалізовано проекти співпраці |
| 8. | Забезпечення оновлення матеріально-технічної бази закладів професійної (професійно-технічної) освіти з урахуванням останніх технологічних інновацій у спеціальностях, за якими здійснюється підготовка здобувачів освіти | МОН | 2025-2027 роки | залучено міжнародну технічну допомогу для можливості оновлення освітнього простору, навчальної, виробничої та соціальної інфраструктури закладів професійної (професійно-технічної) освіти |
| 9. | Розроблення системи оцінки активності та ефективності інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ, що впливає на розподіл бюджетного фінансування, з акцентом на результати трансферу технологій, комерціалізації створених об’єктів права інтелектуальної власності, якісних показників діяльності інноваційної інфраструктури | МОН Мінекономіки Мінстратегпром УКРНОІВІ (за згодою) | IV квартал 2025 р. | прийнято відповідні нормативно-правові акти, створено додаткові стимули для провадження інноваційної діяльності |
| 10. | Створення типових договорів про участь в інноваційній діяльності здобувачів освіти і педагогічних працівників, що гарантували б право на матеріальну винагороду в обсязі частки від суми успішної комерціалізації розробки | МОН УКРНОІВІ (за згодою) Мінекономіки | I квартал 2025 р. | підготовлено та поширено примірну форму договору для подальшого поширення серед закладів вищої освіти |
| 11. | Дерегуляція діяльності закладів вищої освіти, наукових установ та їх співпраці із бізнесом та іншими суб’єктами інноваційної екосистеми | МОН | III квартал 2025 р. | прийнято відповідні нормативно-правові акти, створено регуляторне середовище, яке забезпечує участь закладів вищої освіти і наукових установ в інноваційній діяльності |
| 12. | Створення спільних центрів Дія.Бізнес-TISC, які відіграватимуть роль офісів трансферу технологій, надаватимуть допомогу науковцям із комерціалізації їх інноваційних напрацювань, залучення фінансування на дослідження, патентування винаходів, розробки бізнес-моделі, маркетингу, пошуку заінтересованих покупців серед приватних підприємств | Мінцифри МОН Мінекономіки УКРНОІВІ (за згодою) | IV квартал 2025 р. - I квартал 2026 р. | відкрито до п’яти пілотних спільних центрів Дія.Бізнес-TISC, які сприяють трансферу інновацій, допомозі інноваторам у комерціалізації їх винаходів |
| 13. | Проведення періодичного аналізу ринку праці на регіональному рівні | МОН Мінцифри Мінстратегпром Мінекономіки МЗС УКРНОІВІ (за згодою) | II квартал 2025 р. | опубліковано відповідне дослідження та рекомендації, виявлено потенційні можливості для адаптації національних політик залучення іноземного людського капіталу та діаспори |
| ( Пункт 14 виключено на підставі Розпорядження КМ № 704-р від 14.07.2025 ) | ||||
| ( Пункт 15 виключено на підставі Розпорядження КМ № 704-р від 14.07.2025 ) | ||||
| Стратегічна ціль 2. Поліпшення координації та взаємодії щодо формування та реалізації політики у сфері інноваційної діяльності | ||||
| 16. | Актуалізація основних завдань Ради з розвитку інновацій | Мінцифри | 2025 рік | внесено Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо узгодження основних завдань діяльності Ради з розвитку інновацій із статтею 4 Закону України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" |
| 17. | Визначення відповідальної установи за впровадження політики у сфері інноваційної діяльності | Мінцифри Мінфін | IV квартал 2025 р. | забезпечено координацію та методичну підтримку щодо впровадження політики у сфері інноваційної діяльності |
| 18. | Розширення повноважень підрозділів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації центральних та місцевих органів виконавчої влади та заступників керівників центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (військових адміністрацій) з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації на сферу інноваційної діяльності | Мінцифри | II квартал 2025 р. | прийнято відповідну постанову Кабінету Міністрів України |
| 19. | Затвердження нової системи пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, які спрямовані на повоєнну відбудову України, з визначенням конкретного механізму їх забезпечення | МОН Мінцифри Мінекономіки Мінстратегпром Міноборони | IV квартал 2025 р. | розроблено проект Закону України щодо перегляду пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та подано Кабінетові Міністрів України |
| Стратегічна ціль 3. Унормування нормативно-правової бази щодо інноваційних, наукових, індустріальних та технологічних парків, центрів індустрії 4.0, а також функціонування та підтримки бізнес-акселераторів, бізнес-інкубаторів та стартапів | ||||
| 20. | Подання проекту Закону України "Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності" | МОН Мінцифри Мінекономіки Мінрозвитку Мінстратегпром | IV квартал 2025 р. | подано Кабінетові Міністрів України проект закону, що регламентує питання оновлення інституційної структури державного управління, форм державної підтримки та умов її надання у сфері інноваційної діяльності; перегляд механізму реєстрації інноваційних проектів; збільшення обсягів реалізованої інноваційної продукції, кількості впроваджених нових технологічних процесів та нових видів продуктів |
| 21. | Проведення досліджень стосовно запроваджених практик Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0 | Мінекономіки Мінцифри | II квартал 2025 р. | проведено та опубліковано дослідження, надано оцінку потенціалу та шляхів імплементації інновацій Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0, що сприяє технологічному відновленню |
| 22. | Забезпечення створення умов функціонування центрів впровадження Індустрії 4.0 в регіонах України, зокрема фабрик-лабораторій при закладах вищої освіти | Мінекономіки МОН Мінрозвитку Мінцифри Мінстратегпром галузеві та бізнес-асоціації (за згодою) | 2025-2027 роки | проведено перегляд успішності впровадження роботи минулих центрів і вжиті заходи до забезпечення функціонування від п’яти центрів впровадження Індустрії 4.0, включаючи покращену технічну наукоємну базу, та створено умови для розробки експериментальних інноваційних продуктів |
| Стратегічна ціль 4. Створення законодавчих та інфраструктурних можливостей для ефективного управління процесами трансферу технологій | ||||
| 23. | Забезпечення ефективного функціонування центрів трансферу технологій | МОН | IV квартал 2025 р. | підготовлено проект нормативно-правового акта "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" щодо унормування процедури створення та функціонування регіональних центрів трансферу технологій та подано його Кабінетові Міністрів України |
| 24. | Розроблення онлайн-курсу для вдосконалення знань із менеджменту інтелектуальної власності та процесу трансферу технологій | Мінцифри Мінекономіки УКРНОІВІ (за згодою) | III квартал 2025 р. | опубліковано онлайн-курс, покращено рівень знань у сфері менеджменту інтелектуальної власності та поліпшено процеси трансферу технологій серед українських фахівців |
| 25. | Скасування процедури та порядку погодження трансферу технологій та їх реєстрації, створених або придбаних за бюджетні кошти, юридичним та фізичним особам - нерезидентам України, а також запровадження єдиних правил трансферу технологій та винятки, пов’язані з національною безпекою і обороною | МОН Мінекономіки Мінстратегпром | IV квартал 2026 р. | прийнято відповідний нормативно-правовий акт, завдяки якому трансфер технологій, створених або придбаних за бюджетні кошти, здійснюється за спрощеною процедурою |
| Стратегічна ціль 5. Розбудова спроможності для створення наукоємних інновацій | ||||
| 26. | Проведення державної атестації закладів вищої освіти та наукових установ з орієнтацією на пріоритетні напрями для забезпечення фінансування наукової та науково-технічної діяльності | МОН | 2025-2027 роки | забезпечено проведення державної атестації, за результатами якої найбільш спроможні інституції отримують належні ресурси для розвитку наукоємних інновацій |
| 27. | Удосконалення механізму формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію | МОН | II квартал 2025 р. | подано Кабінетові Міністрів України проект постанови про оновлення системи замовлень |
| 28. | Розроблення єдиної платформи для збору, аналізу та обміну даними у сфері науки та інноваційної діяльності | МОН Мінцифри Мінекономіки Держстат УКРНОІВІ (за згодою) | III квартал 2026 р. | забезпечено роботу модуля платформи та доступу до комплексної, актуальної інформації про стан та розвиток науки та інноваційної діяльності науковцям, Кабінетові Міністрів України та громадськості |
| 29. | Впровадження публічно доступних онлайн-ресурсів з актуальними даними та результатами наукових досліджень | МОН Національна академія наук (за згодою) | 2025-2027 роки | забезпечено відкритий доступ громадськості до наукових результатів через онлайн-ресурс |
| Стратегічна ціль 6. Забезпечення охорони, комерціалізації та захисту інтелектуальної власності | ||||
| 30. | Впровадження пілотного проекту цифровізації дій з реєстрації надання дозволу на використання об’єктів права інтелектуальної власності (ліцензійного договору) через електронний кабінет заявника | Мінекономіки УКРНОІВІ (за згодою) | IV квартал 2026 р. | запущено пілотний проект |
| 31. | Розроблення технічного завдання, пошук додаткового фінансування із сторони партнерів з розвитку та інших грантів для розроблення комплексної системи, яка інтегрує штучний інтелект для автоматизації процесів створення та подання заявок на об’єкти інтелектуальної власності, аналізу заявок | Мінекономіки УКРНОІВІ (за згодою) | IV квартал 2027 р. | створено план для розроблення комплексної системи, а також отримано додаткове фінансування для реалізації системи, що автоматизує процеси подання та аналізу заявок на інтелектуальну власність за допомогою штучного інтелекту |
| 32. | Створення чат-бота, який за допомогою інструментів штучного інтелекту забезпечує надання консультацій заявникам з питань інтелектуальної власності, в тому числі щодо заповнення окремих форм заявок | Мінекономіки УКРНОІВІ (за згодою) | IV квартал 2026 р. | чат-бот функціонує на електронних сервісах УКРНОІВІ |
| Стратегічна ціль 7. Забезпечення наскрізної дерегуляції у сфері інноваційної діяльності | ||||
| 33. | Розширення переліку видів діяльності, провадження яких стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті | Мінцифри | 2025 рік | подано проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до переліку видів діяльності, провадження яких стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті" |
| 34. | Створення правового режиму Science.City | МОН Мінцифри Мінекономіки | II квартал 2026 р. | надано правову і фіскальну підтримку науковим паркам |
| 35. | Внесення змін до нормативно-правових актів, що скасовують процес державної реєстрації інноваційних проектів, забезпечують підтримку інноваційної діяльності без потреби реєстрації проекту | МОН | 2025 рік | подано проект акта Кабінетові Міністрів України, що забезпечило здешевлення оновлення науково-технічної бази та провадження інноваційної діяльності |
| Стратегічна ціль 8. Стимулювання дослідження та розробки в умовах обмежених матеріальних ресурсів, уможливлення реалізації інноваційних проектів у пріоритетних галузях | ||||
| 36. | Запровадження програм грантової підтримки та кредитування для підтримки пріоритетних проектів з виконання досліджень і розробок | Мінцифри Фонд розвитку інновацій (за згодою) Мінекономіки | IV квартал 2026 р. | розроблено програму грантової підтримки та кредитування |
| 37. | Проведення незалежного аудиту діяльності Українського фонду стартапів, Державної інноваційної фінансово-кредитної установи та на його підставі забезпечення їх фінансування на необхідному рівні або реорганізації у разі виявлення незадовільного виконання покладених завдань | Мінцифри Мінстратегпром | 2025-2027 роки | проведено незалежний аудит та забезпечено вжиття відповідних заходів за його результатами, забезпечено збільшення кількості можливостей, доступних інноваторам для підтримки їх проектів, підвищено ефективність фінансових установ у сфері інноваційної діяльності |
| 38. | Проведення дослідження щодо існуючих нормативних та інших перешкод, що ускладнюють доступ малих інноваційних підприємств до фондового ринку, та подання проектів актів про усунення відповідних перешкод | НКЦПФР Мінекономіки | IV квартал 2026 р. | проведено дослідження та за потреби подано проекти відповідних нормативно-правових актів, надано інноваторам доступ до фінансування їх проектів |
| 39. | Організація пілотних проектів щодо використання безпілотних рішень у сфері оборони, сільського господарства та транспорту | Мінцифри Мінрозвитку Мінагрополітики Мінекономіки МОН Міноборони | II квартал 2026 р. | підвищено швидкість та ефективність відновлювальних робіт, збільшено продуктивність та ефективність аграрного сектору, підвищено ефективність міського управління, збільшено безпеку та ефективність транспортних систем, знижено витрати на логістику, поліпшено екологічність транспорту |
| Стратегічна ціль 9. Забезпечення розвитку та впровадження цифрових інновацій у сфері оборони | ||||
| 40. | Сприяння створенню та подальшому функціонуванню Офісу оборонних інновацій ЄС | Міноборони Мінстратегпром Мінцифри Мінекономіки | 2025-2027 роки | розпочав діяльність Офіс оборонних інновацій ЄС |
| 41. | Імплементація Дорожньої карти співпраці у сфері інноваційної діяльності Україна - НАТО | Міноборони Мінстратегпром Мінцифри | IV квартал 2025 р. | реалізовано перший етап Дорожньої карти співпраці у сфері інноваційної діяльності Україна - НАТО |
| 42. | Проведення інформаційно-комунікаційних заходів з метою пошуку найкращих інноваційних рішень у сфері оборони | Міноборони Мінцифри МОН Мінстратегпром | 2025-2027 роки | проведено 10 заходів та визначено 30 найкращих інноваційних проектів для реалізації інноваційних рішень у сфері оборони |
| 43. | Розвиток співпраці з Європейським хабом оборонних інновацій (HEDI), який функціонує на базі Європейської оборонної агенції | Міноборони Мінстратегпром Мінцифри | IV квартал 2025 р. | підписано технічну угоду з Європейською оборонною агенцією про обмін інформації з обмеженим доступом |
| 44. | Забезпечення функціонування інноваційної інфраструктури на базі закладів вищої освіти, що спеціалізується на оборонних інноваціях | МОН Міноборони | 2025-2027 роки | забезпечено створення та функціонування структурних підрозділів на базі закладів вищої освіти для підготовки висококваліфікованих фахівців у галузях природничих та інженерно-технічних наук |
| 45. | Утворення Міжвідомчої робочої групи для удосконалення політик у сферах, які впливають на оборонно-промисловий комплекс | Мінстратегпром Міноборони Мінцифри МОН | 2024 рік | подано проект акта Кабінетові Міністрів України; забезпечено координацію розв’язання нагальних регуляторних проблем у сфері оборонно-промислового комплексу та дотичних інновацій |
| 46. | Запровадження та підтримка програм з надання пільгових кредитів для розробників у сфері безпеки та оборони, які є стартапами і не мають достатньої виробничої бази | Мінстратегпром Мінфін Міноборони | 2025-2027 роки | запроваджено та забезпечено роботу програми пільгового кредитування, забезпечено поповнення оборотних коштів і масштабування виробництва успішних зразків |
| ( Пункт 47 виключено на підставі Розпорядження КМ № 704-р від 14.07.2025 ) | ||||
| Стратегічна ціль 10. Стимулювання досліджень та розробки шляхом підтримки процесів перетворення інноваційних ідей у вимірювану користь для пацієнтів і медичних працівників | ||||
| 48. | Впровадження технологій штучного інтелекту в охороні здоров’я, в тому числі для аналізу даних про стан здоров’я | Фонд розвитку інновацій (за згодою) МОЗ Мінцифри | 2025-2027 роки | впроваджено пілотні проекти з використанням технологій штучного інтелекту в охороні здоров’я |
| 49. | Підтримка у створенні інноваційного кластера, який об’єднає наукові установи, заклади вищої освіти, стартапи та приватні компанії щодо розробок медичних технологій | МОЗ МОН Мінекономіки УКРНОІВІ (за згодою) Національна академія наук (за згодою) заклади вищої освіти (за згодою) | III квартал 2025 р. | створено центри колективного користування науковим обладнанням (опорні центри) та забезпечено проведення наукових досліджень на фаховому рівні з ефективним використання матеріально-технічної бази |
| Стратегічна ціль 11. Розвиток інноваційної інфраструктури, а також створення сприятливого регуляторного режиму для розвитку біологічних технологій | ||||
| 50. | Проведення моніторингу наявної інноваційної інфраструктури на базі закладів вищої освіти та наукових установ в галузі біологічних технологій | МОН Мінекономіки Мінагрополітики МОЗ Держенергоефективності Національна академія наук (за згодою) | II квартал 2026 р. | отримано об’єктивну інформацію щодо стану інфраструктури та визначено ключові напрями для подальшого розвитку та інвестицій в галузі біологічних технологій |
| 51. | Підтримка та створення сприятливих умов для розвитку регіонального інноваційного кластера, який об’єднає провідні підприємства, наукові установи (організації) та/або заклади вищої освіти в галузі біологічних технологій, діяльність яких спрямована на одержання нових знань, пошук шляхів їх застосування, розроблення та впровадження інновацій | МОН Мінекономіки Мінагрополітики МОЗ Держенергоефективності Національна академія наук (за згодою) заклади вищої освіти (за згодою) | III квартал 2026 р. | створено законодавчі умови для розроблення та впровадження інновацій в галузі біологічних технологій |
| ( Пункт 52 виключено на підставі Розпорядження КМ № 704-р від 14.07.2025 ) | ||||
| Стратегічна ціль 12. Розвиток спроможностей держави шляхом впровадження технологій у сфері урядування (govtech) | ||||
| 53. | Створення інтегрованої платформи з ресурсами, кращими практиками та методологіями у сфері цифровізації | Мінцифри | IV квартал 2025 р. | забезпечено доступ до якісної інформації та ресурсів, що сприяє ефективній цифровізації процесів в державному секторі та підвищено їх прозорість та ефективність |
| ( Пункт 54 виключено на підставі Розпорядження КМ № 704-р від 14.07.2025 ) | ||||
| 55. | Затвердження рекомендацій щодо підготовки, закупівлі, реалізації, приймання та запуску цифрових продуктів з урахуванням їх відмінностей та особливостей | Мінекономіки Мінцифри | IV квартал 2026 р. | затверджено рекомендації, покращено умови управління цифровими продуктами, що забезпечує їх якісний розвиток та інтеграцію в державні інформаційні системи |
| 56. | Визначення єдиних підходів для всього циклу розробки програмного забезпечення, включаючи проектування, тестування, впровадження та підтримку | Мінцифри Мінекономіки | IV квартал 2025 р. | підготовлено методичні рекомендації щодо підвищення якості та безпеки розробленого програмного забезпечення, забезпечення його відповідності міжнародним стандартам та потребам користувачів |
| 57. | Визначення єдиних підходів щодо збору, інтеграції та аналізу даних із різних джерел, використання передових аналітичних інструментів для обробки та інтерпретації даних | Мінцифри | IV квартал 2026 р. | підготовлено методичні рекомендації, підвищено якість та обґрунтованість ухвалених рішень на основі даних, підвищено ефективність державного управління, зменшено витрати та підвищено прозорість процесів |
| 58. | Розроблення та проведення регулярного навчання та тренінгів для державних службовців з використання даних та аналітичних інструментів у процесі прийняття рішень | НАДС Мінцифри | 2025-2026 роки | розроблено відповідні курси та тренінги, їх регулярне проведення, підвищено рівень компетенцій та кваліфікації державних службовців у сфері використання даних, що сприятиме більш ефективному та інформованому управлінню, поліпшенню якості державних послуг та процесів |
| 59. | Проведення заходів щодо активного просування українських govtech-рішень та експертизи для іноземних держав | Мінцифри МЗС | 2025-2027 роки | поглиблено співпрацю у цифровій сфері з 5-15 новими державами з усіх континентів, які могли б отримати користь від застосування українського досвіду та рішень |
| Стратегічна ціль 13. Підвищення ефективності сектору сільського господарства та управління земельними ресурсами за рахунок інноваційних рішень | ||||
| 60. | Запровадження програм грантової підтримки інноваційних проектів у сфері переробки сільськогосподарської сировини, методів сівозміни, агрохімікатів та засобів захисту рослин, використання відновлюваних джерел енергії | Національний фонд досліджень (за згодою) Фонд розвитку інновацій (за згодою) Мінагрополітики | 2025-2027 роки | забезпечено підтримку надання грантів на рішення, які підвищують ефективність переробки сільськогосподарської продукції через інноваційні технології та методики |
| 61. | Запровадження програм грантової підтримки інноваційних проектів у сфері фіторемедіації | Національний фонд досліджень (за згодою) Фонд розвитку інновацій (за згодою) Міндовкілля Мінагрополітики | 2025-2027 роки | забезпечено підтримку надання грантів на рішення, які досягають ефективного очищення забруднених земель, відновлення їх придатності для сільськогосподарської діяльності або інших видів використання, покращення екологічного стану регіонів |
| 62. | Підтримка створення інноваційного кластера, який об’єднає наукові установи, заклади вищої освіти, стартапи та приватні компанії у застосуванні агропродовольчих технологій | Мінагрополітики МОН Мінекономіки Держенергоефективності Національна академія наук (за згодою) заклади вищої освіти (за згодою) | 2025-2027 роки | оновлено обладнання, розроблено спільні лабораторії, створено центри досліджень та розвитку, створено умови для інновацій та практичного застосування агропродовольчих технологій |
| Стратегічна ціль 14. Створення умов для розвитку галузі напівпровідникових технологій | ||||
| 63. | Подання проекту закону щодо розвитку галузі напівпровідникових технологій | Мінцифри Мінекономіки МОН | IV квартал 2025 р. - I квартал 2026 р. | прийнято проект закону, закріплено на законодавчому рівні пріоритетність галузі напівпровідникових технологій та практичних інструментів підтримки її розвитку |
| 64. | Створення інноваційного кластера, який об’єднає наукові установи, заклади вищої освіти, стартапи та приватні компанії у секторі напівпровідників | Мінцифри Мінекономіки МОН Національна академія наук (за згодою) заклади вищої освіти (за згодою) | 2025-2027 роки | забезпечено розвиток інноваційної екосистеми, надано імпульс загальнонаціональним зусиллям і синергії в питанні початку виробництва напівпровідників в Україні |
| 65. | Укладення меморандумів з ЄС та підприємствами на ринку мікроелектроніки про спільні проекти, інвестиційні програми та залучення до виконання плану, передбаченого Європейським актом про чіпи | Мінцифри Мінекономіки МОН | IV квартал 2025 р. - I квартал 2026 р. | встановлено нові партнерства, створено можливості для українських виробників та інтегровано в загальноєвропейські зусилля з нарощування виробництва напівпровідників |
| Стратегічна ціль 15. Створення умов для розробки та застосування продуктів у сфері кібербезпеки | ||||
| 66. | Створення інноваційного кластера, який об’єднає наукові установи, заклади вищої освіти, стартапи та приватні компанії у сфері кібербезпеки | Мінцифри Міноборони Адміністрація Держспецзв’язку (за згодою) СБУ (за згодою) Національна поліція вищі навчальні заклади (за згодою) | 2025-2027 роки | налагоджено співпрацю між приватним сектором і державними органами, прискорено та покращено розробки у сфері кібербезпеки |
| 67. | Подання проекту закону щодо правового регулювання ринку страхування кіберризиків | Адміністрація Держспецзв’язку (за згодою) Національний банк (за згодою) Мінцифри Мінфін | II квартал 2025 р. | подано проект закону, забезпечено покращення законодавчого регулювання діяльності у сфері кібербезпеки |
| Стратегічна ціль 16. Забезпечення створення умов розвитку внутрішньої інфраструктури для досліджень, інновацій та впровадження рішень у сфері штучного інтелекту | ||||
| 68. | Створення інноваційного кластера, який об’єднає наукові установи, заклади вищої освіти, стартапи та приватні компанії у сфері штучного інтелекту та розробки рішень у сфері урядування | Мінцифри МОН Мінекономіки Міненерго Національна академія наук (за згодою) вищі навчальні заклади (за згодою) | 2025-2027 роки | забезпечено розвиток створення інноваційного кластера, розроблено інноваційні рішення у сфері штучного інтелекту та у сфері урядування, підсилено міжнародне лідерство України у зазначених сферах, здійснюється технологічний обмін та співробітництво |
| 69. | Забезпечення підтримки проектів, спрямованих на розвиток та збагачення корпусу української мови | МОН Уповноважений з питань захисту державної мови (за згодою) | 2025-2027 роки | забезпечено підтримку проектів, створено умови для поліпшення якості та доступності ресурсів української мови, сприяння її вивченню та просуванню на міжнародному рівні, підтримка лінгвістичних досліджень та освітніх ініціатив |
| 70. | Розроблення позиційного документа, а саме Білої книги щодо підходу України до впровадження регулювання у сфері штучного інтелекту | Мінцифри | 2025-2027 роки | опубліковано Білу книгу, забезпечено прогнозованість у частині строків впровадження та вимог майбутнього національного регулювання у сфері штучного інтелекту |
| 71. | Створення сприятливих умов для впровадження, практичного використання та підвищення рівня конкурентоспроможності високотехнологічних продуктів, що використовують технології штучного інтелекту, блокчейн | Мінцифри МОН МОЗ Міноборони Мінагрополітики інші заінтересовані органи державної влади (за згодою) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (за згодою) | II квартал 2026 р. | прийнято відповідний нормативно-правовий акт щодо створення умов для сприяння інноваціям та технологічному розвитку, для випробування та вдосконалення нових продуктів та послуг підвищення конкурентоспроможності високотехнологічного сектору |
| 72. | Створення сприятливих умов для розвитку технологій штучного інтелекту | Мінцифри | I-II квартали 2026 р. | розроблено і схвалено програмний документ Кабінету Міністрів України щодо розвитку штучного інтелекту на період до 2030 року |
| 73. | Створення центру компетенцій з використання штучного інтелекту для енергетичної безпеки, ефективної диспетчеризації та розвитку "розумних мереж" | Міненерго Мінцифри НКРЕКП НЕК "Укренерго" (за згодою) вищі навчальні заклади (за згодою) | IV квартал 2025 р. | інтегровано передові технології штучного інтелекту в енергетичний сектор України, підвищено його ефективність та надійність; допомога в реалізації Концепції впровадження "розумних мереж" в Україні до 2035 року , схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 р. № 908, в частині зменшення втрат енергії, підвищення якості енергопостачання та забезпечення сталого розвитку енергетичного сектору |
| Стратегічна ціль 17. Створення умов для розвитку інновацій у сфері імерсивних технологій | ||||
| 74. | Забезпечення проведення перевірки та перегляду національних стандартів оцифрування та метаданих для забезпечення їх гармонізації з міжнародними та європейськими стандартами | Мінцифри | I квартал 2026 р. | забезпечено проведення перевірки та перегляду національних стандартів оцифрування та метаданих та їх гармонізація з міжнародними та європейськими стандартами |
| 75. | Забезпечення функціонування центру компетентності імерсивних технологій, який надаватиме дослідницьку, освітню та консультативну підтримку, сприятиме розробленню та впровадженню інноваційних технологічних рішень | Мінцифри МОН вищі навчальні заклади (за згодою) | I квартал 2026 р. | посилено роль України у сфері імерсивних технологій, розвиток внутрішніх інноваційних проектів, сприяння використанню зазначених технологій у різних галузях |
| 76. | Організація пілотних проектів щодо використання цифрових імерсивних продуктів для професійного навчання, оптимізації виробничих процесів, оперативного реагування та розв’язання нагальних проблем, пов’язаних із пошкодженням інфраструктурних об’єктів | Мінцифри МОН Мінекономіки Мінстратегпром Мінрозвитку Міненерго | 2025-2027 роки | підвищено ефективність професійного навчання, оптимізовано виробничі процеси, підвищено оперативність реагування на екстрені ситуації, покращено управління інфраструктурними об’єктами |
| Стратегічна ціль 18. Створення сприятливих умов для розвитку космічних технологій | ||||
| 77. | Приведення законодавства України у сфері космічної діяльності у відповідність із законодавством ЄС | Мінстратегпром ДКА | IV квартал 2025 р. | внесено проект нової редакції Закону України "Про космічну діяльність" та подано Кабінетові Міністрів України |
| 78. | Впровадження системи управління якістю для космічної промисловості з урахуванням вимог стандартів EN9100 та AS9100 | ДКА Мінцифри МОН Мінекономіки | IV квартал 2025 р. | прийнято відповідні нормативно-правові акти щодо забезпечення якості продуктів космічної промисловості |
| 79. | Розроблення Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України, спрямованої на підтримку передових технологій виробництва космічної техніки | Мінстратегпром ДКА | III квартал 2025 р. | внесено проект Закону України "Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України" та подано Верховній Раді України |
( Операційний план заходів із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 704-р від 14.07.2025 )