Про схвалення Стратегії повернення активів на 2023 — 2025 роки

1. Схвалити Стратегію повернення активів на 2023-2025 роки, що додається.

2. Затвердити операційний план заходів з реалізації Стратегії повернення активів на 2023-2025 роки, що додається.

3. Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади у тримісячний строк розробити і подати Кабінетові Міністрів України проект плану заходів з реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням.

Питання протидії корупції, організованій злочинності, розкраданню та привласненню державних коштів і майна необхідно вирішувати у рамках реалізації кримінально-правової, економічної та соціальної державної політики. Саме виважена та скоординована робота державних органів забезпечує створення передумов для функціонування ефективної національної системи протидії, виявлення та припинення злочинної діяльності.

Запровадження комплексної моделі розшуку активів, зокрема коштів, одержаних злочинним шляхом (далі - активи), проведення відповідного досудового слідства, арешту активів з урахуванням установлених законодавством вимог дасть змогу забезпечити повернення активів їх попереднім законним власникам.

Повернення активів є складним процесом, який потребує значного ресурсного забезпечення та повинен бути реалізований за умови належної політичної підтримки, чіткої, тісної взаємодії, співпраці та координації всіх заінтересованих сторін.

Повернення активів здійснюється у кілька етапів, діяльність на кожному з яких залежить від ефективності попереднього етапу.

За загальною світовою практикою процес повернення активів здійснюється за такими основними етапами:

досудове слідство (з’ясовується інформація про доходи від кримінальних правопорушень, їх місцезнаходження та докази щодо власності на них);

судове провадження (засудження або виправдання обвинуваченого/підсудного, ухвалення рішення про конфіскацію, набрання ним законної сили);

виконання рішення про конфіскацію (майно фактично підлягає конфіскації на користь держави відповідно до закону чи міжнародного договору).

Повернення активів потребує офіційного декларування політичних намірів щодо необхідності впровадження національної системи повернення активів та визначення стратегічних цілей у цьому напрямі.

Наявні в Україні правові механізми повернення активів не відповідають поточним тенденціям розвитку транскордонної злочинності, не дають змоги своєчасно реагувати та вживати необхідних заходів з протидії сучасним формам та методам легалізації активів.

Також потребує додаткового вивчення питання щодо конфіскації активів без винесення вироку в рамках кримінального провадження та забезпечення ефективного стягнення активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність держави.

Здійснення лише заходів забезпечення кримінального провадження повернення активів не є ефективною практикою. Це пояснюється тим, що схеми, які зазвичай використовуються під час виведення активів, пов’язані із складними численними фінансовими операціями, які проводяться через фінансові установи різних іноземних держав з використанням десятків фіктивних компаній, зареєстрованих в іноземних юрисдикціях. Так, виявлення, розслідування і доведення зв’язку фінансових операцій з активами і встановлення кінцевого перебування активів потребує не тільки вчинення великої кількості слідчих дій та експертиз, а і подання десятків запитів про міжнародно-правову допомогу у кримінальному провадженні, виконання яких триває роками. Однак навіть встановлення місця перебування активів не означає їх повернення державі, а лише свідчить про можливість накладення на них арешту на певний строк. Передумовою для повернення активів є ухвалення обвинувального вироку в кримінальному провадженні, що майже неможливо отримати у зв’язку із значною тривалістю збору доказів, насамперед з-за кордону, а також тривалим судовим розглядом та оскарженням судового рішення.

Ця Стратегія слугуватиме основою для:

довгострокового планування розвитку та вдосконалення системи повернення активів в Україну;

виплати компенсації, відшкодування збитків або шкоди, завданих Україні внаслідок вчинення кримінальних правопорушень;

відшкодування шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Ця Стратегія містить основні принципи, на яких повинна базуватися державна політика щодо повернення активів, та надалі стане основою для розроблення плану заходів з її реалізації і впровадження нових інструментів з розвитку та вдосконалення системи виявлення і повернення активів їх попереднім законним власникам.

Основними принципами державної політики щодо повернення активів є:

верховенство права;

законність і справедливість;

повага до людської гідності;

повне і всебічне дотримання прав і свобод людини, громадянина;

рівність і недискримінація у сфері виконання кримінальних покарань та пробації;

нульова толерантність до корупції;

забезпечення своєчасного реагування на виклики, що виникають у сфері повернення активів.

Злочинна діяльність загрожує безпеці суспільства, цілісності фінансової системи та стабільності економіки України. Ця Стратегія сприятиме запровадженню законодавчих та інституційних основ для посилення державного інструменту реагування на загрози незаконної діяльності та протидії злочинності.

Ця Стратегія є комплексним документом, реалізація якого потребує взаємодії відповідних центральних органів виконавчої влади, правоохоронних органів, органів прокуратури, органів судової влади, експертів з розшуку активів та громадянського суспільства.

Повернення активів є важливою складовою національної системи ефективної протидії корупції, відмиванню грошей та організованій злочинності і дає змогу позбавити злочинців незаконно одержаних доходів.

На сьогодні національним законодавством недостатньо врегульовано питання повернення активів. Основним законодавчим актом, що регламентує повернення активів, є Кримінальний процесуальний кодекс України.

Україна є стороною більшості основних міжнародних договорів у цій сфері, зокрема укладених під егідою ООН та Ради Європи.Статтею 3 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII (далі - Угода про асоціацію), передбачено, що верховенство права, належне врядування, боротьба з корупцією, боротьба з різними формами транснаціональної організованої злочинності й тероризмом, сприяння сталому розвитку і ефективній багатосторонності є головними принципами для посилення відносин між Україною та Європейським Союзом.

Виконання зобов’язань України за статтею 22 Угоди про асоціацію стосовно співробітництва з Європейським Союзом у боротьбі з кримінальною та незаконною організованою чи іншою діяльністю, яке спрямоване на подолання проблем корупції як у приватному, так і державному секторі, є одним з індикаторів прогресу України у забезпеченні ефективної роботи національної системи протидії та запобігання корупції.

З метою наближення законодавства України до інструментів Європейського Союзу у сфері правового співробітництва у кримінальних справах необхідно, зокрема, врегулювати та/або удосконалити законодавство з питань збирання доказів, екстрадиції, виявлення, розшуку, будь-якого обтяження активів, зокрема арешту, а також управління ними, конфіскації або спеціальної конфіскації, іншого примусового припинення прав на активи та стягнення їх у дохід України, набуття, визнання права власності, права вимоги України на активи чи іншого права на них з підстав, передбачених законодавством, повернення таких активів в Україну, відшкодування збитків або шкоди, завданих Україні внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, застосування запобіжних заходів.

У рамках Європейського Союзу діють такі нормативно-правові акти:

Рамкове рішення Ради 2001/500/ЮВС від 26 червня 2001 р. про відмивання грошей, виявлення, розшук, заморожування, арешт і конфіскацію засобів і доходів, одержаних злочинним шляхом;

Рамкове рішення 2005/212/ЮВС від 24 лютого 2005 р. про конфіскацію доходів, засобів і власності, одержаних злочинним шляхом;

Рішення Ради 2007/845/ЮВС від 6 грудня 2007 р. про співпрацю між Офісами з повернення активів держав-членів у сфері розшуку та виявлення доходів, одержаних злочинним шляхом, або іншої власності, пов’язаної зі злочинною діяльністю;

Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/42/ЄС від 3 квітня 2014 р. про заморожування та конфіскацію засобів і доходів, одержаних злочинним шляхом, в Європейському Союзі;

Регламент (ЄС) 2018/1805 Європейського Парламенту та Ради від 14 листопада 2018 р. про взаємне визнання постанов про заморожування та постанов про конфіскацію;

Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/1153 від 20 червня 2019 р. про встановлення правил, що сприяють використанню фінансової та іншої інформації для запобігання окремим кримінальним злочинам, виявлення, розслідування або кримінального переслідування та про скасування Рішення Ради 2000/642/ЮВС.

Україна є учасницею таких універсальних та регіональних міжнародних договорів, що регулюють питання арешту, конфіскації активів та їх повернення:

Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин (ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 25 квітня 1991 р. № 1000-XII);

Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ратифікованої Законом України від 17 грудня 1997 р. № 738/97-ВР);

Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності (ратифікованої Законом України від 4 лютого 2004 р. № 1433-IV);

Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції (ратифікованої Законом України від 18 жовтня 2006 р. № 251-V);

Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ратифікованої Законом України від 18 жовтня 2006 р. № 252-V);

Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму (ратифікованої Законом України від 17 листопада 2010 р. № 2698-VI);

Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією (ратифікованої Законом України від 16 березня 2005 р. № 2476-IV).

Рекомендації 4 та 38 FATF потребують впровадження на національному рівні заходів щодо замороження та конфіскації активів та засобів, що використовувалися для вчинення злочинів.

На Всесвітньому форумі з повернення активів (4-6 грудня 2017 р., м. Вашингтон, США) всіма учасниками, зокрема Україною, було задекларовано прагнення до вдосконалення міжнародних процедур повернення активів та впровадження Конвенції ООН проти корупції як глобальної юридичної основи у сфері повернення активів. У спільній заяві учасників форуму наголошується на важливості посилення дій щодо повернення викрадених активів згідно з Ціллю 16 Цілей ООН у сфері сталого розвитку. Держави закликають до виконання зобов’язань у сфері повернення активів, зокрема Принципів високого рівня держав "Великої двадцятки" щодо повернення активів, а також зобов’язань, узятих на себе за результатами Антикорупційного саміту 2016 року в Лондоні. Так, 21 держава зобов’язалась удосконалити законодавство для створення можливості повернення викрадених активів, а 11 держав - розробити практичні настанови щодо прозорого та відповідального повернення викрадених активів. У підготовленому партнерською ініціативою Групи Світового банку та Управління ООН з наркотиків і злочинності (StAR) за підтримки Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) дослідженні "Нечисленні та рідкісні: незаперечні факти щодо повернення викрадених активів" ("Few and Far: The Hard Facts on Stolen Asset Recovery") наголошується на необхідності прийняти і впровадити комплексну стратегічну політику щодо боротьби з корупцією та надати пріоритетності питанню повернення активів.

У рамках 8-ї сесії Конференції держав-учасниць Конвенції ООН проти корупції (16-20 грудня 2019 р., м. Абу-Дабі, Об’єднані Арабські Емірати) прийнято резолюцію "Посилення міжнародного співробітництва в сфері повернення активів та управління замороженими, арештованими і конфіскованими активами". У зазначеній резолюції держави-учасниці закликаються до розроблення стратегічних документів з питань боротьби з корупцією та повернення доходів, одержаних злочинним шляхом.

У пункті 3 розділу IX Четвертого звіту Європейської Комісії щодо механізму припинення безвізового режиму міститься, зокрема, рекомендація стосовно затвердження Національної стратегії повернення активів.

Європейська Комісія 17 червня 2022 р. ухвалила Висновок щодо надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу, у якому в частині "Критерії для отримання членства", підрозділі 1.3 "Верховенство права", зокрема, наголошено на необхідності удосконалення законодавства в частині управління активами та прийняття Стратегії повернення активів.

Мета Стратегії полягає у:

підвищенні законодавчого, інституційного та операційного рівня ефективності:

- виявлення активів;

- розшуку активів;

- арешту та конфіскації активів;

запровадженні дієвих механізмів щодо:

- повернення активів в Україну;

- виплати компенсації, відшкодування збитків або шкоди, завданих Україні внаслідок вчинення кримінальних правопорушень;

- відшкодування збитків або шкоди, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Реалізація цієї Стратегії з урахуванням визначених завдань здійснюється протягом 2023-2025 років.

Пріоритетними завданнями для досягнення стратегічної цілі 1 є:

удосконалення національного законодавства щодо:

- здійснення заходів забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування з метою забезпечення конфіскації майна, вартість якого відповідає доходам від кримінальних правопорушень (конфіскація вартості);

- забезпечення поширення правового режиму конфіскації необґрунтованих активів не тільки стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (що стосується активів корупційного походження), але і щодо випадків іншого незаконного походження активів, зокрема одержаних від вчинення інших правопорушень, та запровадження ефективного механізму конфіскації у цивільному процесі;

- узгодження згідно із законодавством порядку застосування спеціальної конфіскації (як заходу) і конфіскації майна (як санкції);

- розширення засобів виявлення та розшуку активів, одержаних від корупційних та інших злочинів, у кримінальних провадженнях та справах про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх в дохід держави;

визначення шляхів та інструментів щодо:

- врегулювання питання повернення запитуючій стороні арештованих активів включно із законно придбаними активами або іншим майном у випадках, коли застосовується конфіскація коштів, що відповідає вартості такого майна;

- запровадження як заходу забезпечення кримінального провадження припинення операцій (заморожування) у розумінні чинних міжнародних договорів з метою тимчасової заборони передачі, перетворення, відчуження або тимчасового вступу у володіння таким майном, або тимчасового здійснення контролю над ним, необхідності надання повноважень з ініціювання такого заходу та визначення переліку державних органів, що матимуть такі повноваження.

Пріоритетними завданнями для досягнення стратегічної цілі 2 є:

розширення можливостей державних органів, діяльність яких спрямована на здійснення заходів з повернення активів, зокрема в частині:

- забезпечення та встановлення на законодавчому рівні порядку доступу до автоматизованих інформаційних та довідкових систем, реєстрів і банків даних, держателями (розпорядниками, володільцями, адміністраторами) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства, установи (зокрема фінансові), організації, а також до іншої інформації, що перебуває в їх володінні чи розпорядженні;

- забезпечення розвитку можливостей використання відкритих даних під час виявлення та розшуку активів, законодавчого врегулювання питань розширення взаємодії з недержавним сектором у відповідному напрямі;

залучення міжнародних компаній-провайдерів, що володіють корпоративною інформацією про активи юридичних осіб, фізичних осіб, підприємств у всіх доступних іноземних державах чи мають доступ до такої інформації;

законодавче удосконалення операційних спроможностей правоохоронних органів щодо розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

створення можливостей та встановлення порядку оперативного обміну електронною (цифровою) інформацією з питань виявлення та розшуку активів, зокрема відомостями та матеріалами досудового розслідування, між АРМА та правоохоронними органами (їх територіальними органами) з метою оперативного реагування на ризики приховування активів, знищення та штучне зменшення їх вартості, передачі права власності на активи третім особам, зміни форми активу, виведення активів за межі державного/митного кордону України та інші дії, що вчиняються окремими особами, групами осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності в частині застосування покарання у вигляді конфіскації майна;

посилення взаємодії з банківськими та фінансовими установами, приватним сектором та громадськістю під час виявлення та розшуку активів.

Пріоритетними завданнями для досягнення стратегічної цілі 3 є:

удосконалення механізмів співпраці та координації державних органів в рамках повернення в Україну активів, незаконно виведених в іноземні юрисдикції;

удосконалення співпраці державних органів щодо оперативного обміну та опрацювання інформації про виявлені митними органами факти незаконного переміщення через митний кордон України валютних цінностей, обігових грошово-кредитних документів (інструментів на пред’явника), дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей тощо;

підвищення ефективності співпраці та координації державних органів щодо повернення в Україну незаконно виведених в іноземні держави активів у рамках спільних слідчих груп;

посилення взаємодії між АРМА, правоохоронними та іншими державними органами під час виявлення та розшуку активів шляхом обміну інформацією, надання консультацій, інформаційно-аналітичної та технічної підтримки у кримінальному провадженні або у справах про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів щодо здійснення фінансових розслідувань, розшуку та повернення активів із залученням провідних наукових і навчальних закладів;

підвищення кваліфікації працівників органів прокуратури та суддів щодо застосування законодавства та міжнародних договорів про повернення активів;

підвищення ефективності роботи органів державної влади в частині забезпечення повернення на користь держави активів, одержаних від корупційних та інших злочинів, шляхом вивчення іноземного досвіду та отримання спеціальних знань у сфері повернення активів з іноземних держав;

визначення порядку та налагодження електронного обміну інформацією між АРМА, правоохоронними органами та іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, фінансовими установами з метою підвищення оперативності та ефективності заходів, спрямованих на виявлення, розшук та повернення активів.

Пріоритетними завданнями для досягнення стратегічної цілі 4 є:

визначення порядку:

- створення та організації діяльності спільних слідчих груп щодо справ, пов’язаних з розшуком та поверненням активів в Україну;

- проведення фінансових розслідувань, виплати компенсації, відшкодування збитків або шкоди, завданих Україні внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, зокрема відшкодування збитків або шкоди, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

розширення міжнародної співпраці шляхом залучення міжнародних інституцій та іноземних експертів до процесу повернення в Україну незаконно виведених в іноземні держави активів;

налагодження конструктивного партнерства з міжнародними спеціалізованими інституціями та залучення іноземних експертів до вдосконалення знань і навичок представників державних органів та органів досудового розслідування у сфері повернення активів;

налагодження співпраці з компетентними органами іноземних держав з метою пошуку, встановлення, відслідковування, зупинення, арешту, конфіскації та подальшого повернення незаконно одержаних державних активів і доходів;

напрацювання єдиної форми запиту до держав, у яких перебуває виведений актив, та укладення договорів/меморандумів з урядами таких держав, в яких передбачати надання відомостей за зазначеними запитами;

вивчення та впровадження міжнародної практики з метою імплементації до національного законодавства кращих практик з розподілу активів у рамках їх повернення;

затвердження критеріїв та формування переліку пріоритетних держав, в яких перебувають виведені за межі України активи, зокрема на основі їх кількості та вартості, у разі відсутності підписання із зазначеними державами двосторонніх договорів у сфері надання взаємної допомоги у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

розвиток співробітництва з міжнародними партнерами з метою покращення ефективності міжнародної взаємодії щодо повернення активів, удосконалення двосторонніх відносин з іноземними державами для повернення активів з пріоритетних та інших держав;

поглиблення формального та неформального співробітництва з іноземними установами з питань повернення активів, правоохоронними органами, підрозділами фінансової розвідки, органами прокуратури іноземних держав, а також іншими органами іноземних держав, відповідальними за повернення активів.

Пріоритетними завданнями для досягнення стратегічної цілі 5 є:

активізація взаємодії між державними органами у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

удосконалення законодавства у справах з повернення активів у іноземних юрисдикційних органах, а саме:

- впровадження дієвих інструментів представництва України у справах з повернення активів у іноземних юрисдикційних органах;

- запровадження механізму та порядку залучення до розшуку активів суб’єктів господарювання, які надають послуги з розшуку та фінансування судових процесів з повернення активів;

- розроблення рекомендацій (типології справ) щодо конфіскації та повернення активів;

врегулювання питання внутрішнього розподілу повернутих на користь держави активів.

На сьогодні суми незаконно набутих в Україні і виведених за кордон активів обчислюються сотнями мільйонів доларів США. Повернення таких активів в Україну за останні роки декларується як національний інтерес та один з пріоритетів у роботі органів прокуратури і правоохоронних органів.

При цьому законодавством України задекларовано лише функцію АРМА щодо участі у забезпеченні представництва прав та інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у справах, пов’язаних з поверненням в Україну активів, одержаних від корупційних та інших кримінальних правопорушень (пункт 7 частини першої статті 9 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів").

Водночас Стратегія спрямована на вдосконалення правового та інституційного регулювання відносин, що виникають у зв’язку з поверненням активів, з представництвом та захистом прав та інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у спорах та справах щодо майна (активів), яке прямо або опосередковано походить з юрисдикції України, має ознаки протиправного походження і на яке згідно із законодавством України може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, а також підготовкою до такого представництва та захисту.

У результаті досягнення стратегічних цілей, визначених Стратегією, в Україні буде запроваджено дієвий правовий механізм реального повернення в державу виведених за кордон активів, що також дасть змогу істотно прискорити збір необхідних доказів та здійснення правосуддя у відповідних кримінальних провадженнях.

З урахуванням існуючої ситуації щодо стану повернення активів у результаті реалізації Стратегії передбачається, серед іншого, отримати такі показники досягнення стратегічних цілей:

створення національного механізму реалізації державної політики щодо повернення на користь держави активів, прийняття відповідних нормативно-правових актів;

повернення в Україну конфіскованих активів на підставі міжнародних договорів;

забезпечення належного виконання міжнародних договорів, спрямованих на повернення активів;

гармонізація та удосконалення національного законодавства з урахуванням актів міжнародного права та рекомендацій міжнародних організацій щодо повернення на користь держави активів;

формування та затвердження переліку пріоритетних держав, в яких перебувають виведені за межі України активи;

удосконалення національної системи та уніфікація процесів, практики щодо застосування арешту, конфіскації, спеціальної конфіскації, конфіскації без винесення вироку в рамках кримінального провадження, а також управління арештованим та/або конфіскованим майном;

підвищення ефективності діяльності органів досудового розслідування щодо повернення активів;

отримання надходжень до державного бюджету за рахунок повернутих на користь держави активів;

законодавче врегулювання питань встановлення відповідальності та режиму гарантій в рамках повернення активів;

підвищення показника Індексу сприйняття корупції в Україні на два бали щороку.

Ключові завдання і строки їх виконання, спрямовані на досягнення стратегічних цілей, визначено операційним планом реалізації Стратегії повернення активів на 2023-2025 роки, який є основою для розроблення плану заходів з реалізації Стратегії.

Реалізацію цієї Стратегії передбачається забезпечити за рахунок спільних дій державних органів, міжнародних організацій, незалежних експертів, провідних вчених, фахівців міжнародних недержавних організацій шляхом виконання плану заходів з реалізації Стратегії.

Кабінетом Міністрів України утворюється міжвідомча робоча група з підготовки пропозицій щодо питань реалізації Стратегії (далі - міжвідомча робоча група) для забезпечення узгоджених дій державних органів з метою реалізації Стратегії та плану заходів з її реалізації, підвищення ефективності та посилення співпраці між державними органами, залученими до її реалізації.

Міжвідомча робоча група аналізує стан справ та причини виникнення проблем в національній системі повернення в державу активів, проводить оцінку прогресу реалізації Стратегії, готує пропозиції і рекомендації щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення ефективної реалізації та досягнення цілей Стратегії.

Міжвідомча робоча група проводить моніторинг відповідно до законодавства, що регулює її діяльність на підставі та у строки, що визначені планом заходів з реалізації Стратегії.

Організаційне забезпечення міжвідомчої робочої групи покладається на АРМА.

АРМА щороку не пізніше 1 квітня оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті аналітичний звіт про стан реалізації Стратегії за попередній рік, який містить узагальнену оцінку прогресу реалізації Стратегії.

План заходів з реалізації Стратегії розробляється на основі:

співпраці державних органів, міжнародних організацій, незалежних експертів, провідних вчених, фахівців міжнародних недержавних організацій;

міжгалузевого та міжвідомчого підходу до реалізації цієї Стратегії.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюється в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, зокрема проектів міжнародної технічної допомоги.