• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про схвалення Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022—2032 роки

Кабінет Міністрів України  | Розпорядження, План, Стратегія від 23.02.2022 № 224-р
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Розпорядження, План, Стратегія
  • Дата: 23.02.2022
  • Номер: 224-р
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Розпорядження, План, Стратегія
  • Дата: 23.02.2022
  • Номер: 224-р
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 23 лютого 2022 р. № 224-р
Київ
Про схвалення Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 758 від 24.06.2022 Розпорядженням КМ № 508-р від 09.06.2023 )
1. Схвалити Стратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки, що додається.
2. Затвердити операційний план реалізації Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки (далі - операційний план).
3. Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади, відповідальним за виконання операційного плану, забезпечити:
виконання операційного плану за рахунок та в межах видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством;
подання щороку до 15 лютого Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій інформації про стан виконання операційного плану.
4. Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій:
внести до 31 грудня 2022 р. Кабінетові Міністрів України проект Положення про Національну комісію з питань кримськотатарської мови та пропозиції щодо її посадового складу;
подавати щороку до 1 квітня Кабінетові Міністрів України інформацію про стан виконання операційного плану;
кожні три роки з дати схвалення цього розпорядження, а також після деокупації тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя проводити аналіз ефективності виконання операційного плану з метою внесення в установленому порядку Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо його оновлення.
5. Міністерству культури та інформаційної політики, Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Міністерству закордонних справ забезпечити всебічне інформування про заходи у рамках Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки, в тому числі громадян України, які проживають на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також міжнародних партнерів України, зокрема у контексті проголошеного Генеральною Асамблеєю ООН на період з 2022 по 2032 рік Міжнародного десятиліття мов корінних народів та на майданчику Постійного форуму ООН з питань корінних народів.
( Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 758 від 24.06.2022 )

Прем'єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 80


СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 23 лютого 2022 р. № 224-р
СТРАТЕГІЯ
розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки
Аналіз поточного стану справ, тенденції та обґрунтування щодо необхідності розв’язання виявлених проблем
Кримськотатарська мова як мова одного з корінних народів України є невід’ємним елементом ідентичності та етнокультурної цілісності української нації. Обов’язок держави сприяти розвитку мовної самобутності корінних народів визначений Конституцією України.
Згідно з класифікацією ЮНЕСКО (UNESCO Atlas of the World’s Languages in Danger, 2010) кримськотатарська мова належить до мов, що перебувають під серйозною загрозою зникнення (severely endangered languages). При цьому згідно з оцінками фахівців Інституту сходознавства Національної академії наук імені А. Ю. Кримського через негативні тенденції останніх років реальний ступінь загрози зникнення кримськотатарської мови є критичним (critically endangered languages).
Додаткова небезпека для збереження і розвитку кримськотатарської мови виникла внаслідок тимчасової окупації Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, де проживає переважна більшість носіїв зазначеної мови.
Фактором небезпеки насамперед є політика Російської Федерації та її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя щодо обмеження сфери застосування кримськотатарської мови, в тому числі стосовно зменшення можливостей для громадян отримувати освіту рідною мовою.
Протягом 2014-2020 років у резолюціях Генеральної Асамблеї ООН та доповідях Генерального Секретаря ООН не раз висловлювалася глибока занепокоєність обмеженнями можливостей збереження самобутності і культури та отримання освіти українською та кримськотатарською мовами. Зокрема, це зазначено у Третій доповіді Генерального Секретаря ООН "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна), тимчасово окупованих Російською Федерацією", оприлюдненій 8 жовтня 2020 р. і підготовленій на виконання Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 74/168.
Іншим фактором небезпеки для збереження і розвитку кримськотатарської мови є вимушений виїзд частини носіїв кримськотатарської мови до інших регіонів з подальшим розселенням, що створює ризики зниження мовного потенціалу.
З огляду на зазначене існує об’єктивна потреба у розробленні державної політики щодо відновлення, збереження та розвитку кримськотатарської мови з урахуванням актуальних обставин, які значною мірою формуються з урахуванням тимчасової окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
Комплекс заходів у рамках Стратегії спрямований на законодавче, інституційне, організаційне, фінансове, інформаційне та інше забезпечення функціонування кримськотатарської мови як мови одного з корінних народів України, на розширення сфер її застосування, заохочення до її вивчення громадян незалежно від етнічної належності, популяризацію серед різних вікових груп, особливо серед молоді, що сприятиме не тільки збереженню і розвитку унікального соціокультурного явища, фактора самоідентичності і самовідтворення корінного народу, але і створенню додаткових умов для відновлення територіальної цілісності і державного суверенітету України у міжнародно визнаних кордонах.
Нормативно-правові акти, які діють у сфері реалізації Стратегії
Стратегію розроблено на виконання Указу Президента України від 26 лютого 2021 р. № 78 "Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя", розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2021 р. № 296 "Про схвалення Концепції розвитку кримськотатарської мови" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 31, ст. 1814).
Стратегія узгоджується з положеннями таких документів:
резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 2 грудня 2019 р. № 74/396 "Права корінних народів";
Закону України "Про корінні народи України";
Указу Президента України від 14 вересня 2020 р. № 392 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року "Про Стратегію національної безпеки України";
Указу Президента України від 24 березня 2021 р. № 117 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року "Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя";
постанови Верховної Ради України від 20 березня 2014 р. № 1140-VII "Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави";
постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 р. № 993 "Про затвердження алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 78, ст. 4924).
Опис проблем, які обумовили прийняття Стратегії
Кримськотатарська мова опинилася в стані "розділеної мови" внаслідок збігу геополітичних, демографічних, технологічних та інших факторів, зокрема:
держава сприяє розвитку мовної самобутності корінних народів України, в той час як окупаційною адміністрацією Російської Федерації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя здійснюються репресії щодо кримськотатарської мови;
паралельно застосовуються різні графічні відображення алфавіту кримськотатарської мови (кириличне та латинське);
наявні суттєві відмінності у практиках використання кримськотатарської мови старшими і молодшими поколіннями (Інтернет, соціальні мережі тощо);
застосовуються різні підходи до вивчення та викладання кримськотатарської мови тощо.
Стратегія спрямована на відновлення цілісності освітнього, інформаційного, комунікаційного простору кримськотатарської мови. Ініціативи у рамках Стратегії повинні закріпити за Україною лідерство у сфері розвитку кримськотатарської мови та надати відповідний імпульс.
Згідно з критеріями, які викладені у документі "Життєздатність мови та загрози" ("Language Vitality and Endangerment"), ухваленому за результатами міжнародної зустрічі експертів з питань програми ЮНЕСКО щодо захисту мов, що перебувають під загрозою зникнення (Париж, 2003), до головних параметрів оцінювання стану мов належать:
трансляція мови між поколіннями;
абсолютна кількість носіїв мови (реальна кількість);
частка носіїв мови у загальній чисельності населення;
зміни у сферах використання мови;
відповідь на нові сфери та медіа;
доступність матеріалів для мовної освіти та грамотності;
державна та інституційна підтримка мови, мовна політика, офіційний статус та використання мови в державі;
ставлення членів спільноти до власної мови;
тип та якість документування.
Згідно з даними перепису населення України 2001 року, на території України проживало 248,2 тис. кримських татар, 98,8 відсотка з яких на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. 92 відсотки називало кримськотатарську мову рідною.
З моменту тимчасової окупації частини території України до інших регіонів України, за оціночними даними Меджлісу кримськотатарського народу, виїхали приблизно 25-30 тис. кримських татар. Найбільші кримськотатарські громади на даний час сконцентровані у м. Києві, Київській, Херсонській, Львівській та Одеській областях.
Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та м. Севастополя не дає можливість отримувати об’єктивні дані щодо демографічної та мовної ситуації на зазначеній території, а відомості Російської Федерації та її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя мають ознаки маніпуляцій.
Зокрема, згідно з даними, які у 2014 році оприлюднила окупаційна адміністрація Російської Федерації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, чисельність кримських татар залишилась співставною, проте частку осіб, що визначають кримськотатарську мову як рідну, з метою маніпуляцій "знизили" до 74,6 відсотка. Поряд з цим штучно "збільшили" кількість осіб, позначених як "татари" (без прикметника "кримські"), та осіб, які вважають рідною "татарську" мову. У такий спосіб з політичною метою було сфальсифіковано мовну картину.
Згідно з оціночними даними дослідників, кількість носіїв кримськотатарської мови на території України становить 20-25 відсотків кримськотатарського етносу, або 70-90 тис. осіб. Протягом строку реалізації Стратегії кількість носіїв кримськотатарської мови в Україні повинна постійно уточнюватися.
За даними правозахисних організацій та свідченнями громадян з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, незважаючи на номінальне визначення кримськотатарської мови як однієї з "державних", замість розширення сфер застосування мови її використання обмежується.
У резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи від 23 червня 2021 р. № 2387 "Порушення прав людини щодо кримських татар у Криму" відзначено, що, не дивлячись на надання кримськотатарській мові "офіційного статусу" в Автономній Республіці Крим, кількість дітей, які нею навчаються, не збільшується, оскільки батькам не рекомендується звертатися з відповідними заявами.
Особливістю ситуації також є те, що на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя функціонування кримськотатарської мови, у тому числі навчання у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, забезпечується на основі кириличної графіки відповідно до законодавства Російської Федерації.
Водночас в Україні ухвалено стратегічне рішення про переведення кримськотатарської писемності на латинську графіку, яка краще відповідає фонетиці та домінує у нових сферах функціонування мови (Інтернет, електронні медіа тощо). Такий підхід підтримує абсолютна більшість кримськотатарських мовознавців, педагогічних, науково-педагогічних працівників закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, видавців, а також Меджліс кримськотатарського народу.
Виникає ситуація, коли переважна більшість осіб, які належать до кримськотатарського народу, носіїв мови, а також існуючих на даний час профільних інституцій та професійних кадрів невизначений час користуватимуться кириличною графікою на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, де загальна політична ситуація погіршує становище кримськотатарської мови.
Водночас інша частина представників кримськотатарського народу, що проживає на контрольованих Україною територіях, отримає можливість вивчення та використання кримськотатарської мови у нових сферах на основі латинської графіки. У зв’язку з цим на початковій стадії потребує вирішення питання посилення інституційної спроможності, підготовки та підвищення кваліфікації наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників, збільшення кількості підручників і навчальних матеріалів з кримськотатарської мови тощо.
Окремим аспектом є порівняно невелика кількість кримських татар на контрольованих Україною територіях та їх розселення. Серед іншого, це заважає формуванню класів з навчанням дітей кримськотатарською мовою у закладах загальної середньої освіти, які на даний час є тільки у с. Новоолексіївка (Херсонська область, Генічеський район), а також не дає змоги сформувати у межах етнічної спільноти самодостатній ринок для споживання освітніх, культурних послуг, розвитку медіа тощо.
З огляду на це, а також внаслідок обмежень, встановлених Російською Федерацією та її окупаційною адміністрацією, на пересування між тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та контрольованими Україною територіями, що блокує комунікацію, особливого значення набуває створення комплексу онлайн-можливостей для вивчення і використання кримськотатарської мови, забезпечення діяльності медіа, а також застосування різних форматів реінтеграції.
Найголовнішими проблемами, які потребують розв’язання, є:
втрата мовних навичок представниками молодших поколінь, використання кримськотатарської мови переважно представниками старших поколінь, які послуговуються нею непостійно і частково;
перетворення значної частини кримськотатарської мовної спільноти на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя на російськомовних монолінгвів;
сприйняття рідної мови частиною кримськотатарської спільноти як перешкоди для інтеграції в підконтрольний Російській Федерації соціум, для отримання освіти та бажаної роботи;
відсутність належної словникової бази та галузевої термінології в багатьох сферах;
відсутність необхідної кількості якісних навчальних посібників, самовчителів, підручників, у тому числі мультимедійних, з кримськотатарської мови на основі стандартів CEFR (Common European Framework of Reference for Languages), а також енциклопедій, довідникової та іншої навчальної і наукової літератури кримськотатарською мовою;
недостатність наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників для викладання у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, відсутність належних можливостей для підвищення їх кваліфікації;
брак можливостей для вивчення кримськотатарської мови представниками інших етносів української нації;
відсутність в українському суспільстві розуміння переваг володіння кримськотатарською мовою як питомою тюркською, що відкриває значні можливості для комунікації з рядом країн - партнерів України;
недостатня інтеграція кримськотатарської мови до цифрових платформ, веб-ресурсів, соціальних медіа, програмного забезпечення та інших сучасних технологічних рішень;
фактична відсутність кримськотатарської мови у сферах державного управління та місцевого самоврядування;
відсутність українських програм розвитку мови для представників кримськотатарської діаспори.
Крім особливої уваги до відродження кримськотатарської мови, зазначене вимагає враховувати важливість посилення ролі української як мови міжетнічного спілкування, забезпечення відповідного рівня володіння нею кримськотатарською молоддю, достатнього для продовження освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, успішної професійної діяльності і повноцінної реалізації громадянських прав і обов’язків.
Система моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії
У рамках реалізації цієї Стратегії запроваджується моніторинг досягнення цілей та ефективності заходів шляхом порівняння фактично отриманих значень індикаторів з їх прогнозними значеннями, який здійснюється Мінреінтеграції на постійній основі шляхом узагальнення інформації про хід імплементації Стратегії і аналізу ступеня досягнення визначених цільових індикаторів у звітному періоді. Результати моніторингу враховуватимуться під час актуалізації дій щодо виконання визначених Стратегією заходів і відповідних завдань.
Оцінка досягнення цілей цієї Стратегії проводиться за результатами виконання завдань кожного року її реалізації Мінреінтеграції через один квартал після завершення відповідного року.
Узагальнена оцінка результативності цієї Стратегії проводиться протягом року після завершення строку її дії та подається Кабінетові Міністрів України.
Показники моніторингу Стратегії та досягнення її цілей наведені у таблицях індикаторів.
Оцінювання ефективності передбачається здійснювати із застосуванням комплексу критеріїв, викладених, зокрема, у документі ЮНЕСКО "Language Vitality and Endangerment", ухваленому за результатами міжнародної зустрічі експертів з питань програми ЮНЕСКО щодо захисту мов, що перебувають під загрозою зникнення (Париж, 2003).
Стратегічні цілі, операційні заходи та завдання
Мета Стратегії - створення нормативно-правових, інституційних, організаційних та інших умов відновлення, збереження та розвитку кримськотатарської мови, розширення сфери її застосування, реалізації мовних прав носіїв кримськотатарської мови, підвищення престижу мови корінного народу як засобу комунікації, сприяння деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя після її повернення в єдиний конституційний простір України.
Стратегічна ціль 1 - володіння та використання кримськотатарської мови особами, які належать до кримськотатарського етносу
Операційна ціль 1.1 - створення розвивального мовного середовища для осіб, які належать до кримськотатарського етносу, з метою вільного вивчення та володіння кримськотатарської мовою
Завдання:
стимулювання вивчення та спілкування з дітьми кримськотатарською мовою у родинах (батьків, баби, діда, інших законних представників дитини);
забезпечення розвитку мережі закладів освіти (груп) з навчанням кримськотатарською мовою поряд з державною чи її вивченням;
підтримка створення та поширення телерадіоконтенту, веб-ресурсів та продуктів у соціальних медіа кримськотатарською мовою, орієнтованих на дітей;
створення відповідних освітньо-виховних, культурно-мистецьких та інших розважальних продуктів кримськотатарською мовою, в тому числі з використанням сучасних технологій, доповненої та віртуальної реальності;
забезпечення переведення освітнього процесу на використання алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки до 1 вересня 2025 р.;
забезпечення закладів загальної середньої освіти підручниками, навчальними посібниками, словниками, довідниками, хрестоматіями, методичними та іншими навчальними матеріалами;
підвищення кваліфікації наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників для покращення якості викладання предметів та дисциплін в усіх закладах освіти, організація відповідного методичного супроводу;
забезпечення можливості вивчення кримськотатарської мови дистанційно, зокрема через онлайн-платформи, мобільні додатки, продукти доповненої та віртуальної реальності, інші форми дистанційного навчання;
створення та розміщення у вільному доступі онлайн-версій навчальних курсів за програмою закладів освіти, електронних підручників, у тому числі мультимедійних, на основі стандартів CEFR та методології "кримськотатарська як іноземна мова" (CTFL), словників, художньої та наукової літератури, інших навчальних та методичних матеріалів;
здійснення, зокрема через підтримку громадянського суспільства, моніторингу забезпечення права на освіту кримськотатарською мовою на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя;
залучення дітей та молоді з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до програм вивчення кримськотатарської мови на контрольованих Україною територіях;
сприяння забезпеченню права на освіту кримськотатарською мовою засобами політико-дипломатичного впливу, у тому числі через залучення потенціалу міжнародних організацій, міжнародних партнерів, а також через введення українських та міжнародних персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо осіб, які зазначені права порушують;
захист мовних прав осіб, які мають кримськотатарське етнічне походження, у країнах їх проживання, зокрема права на навчання кримськотатарською мовою та її вивчення в закладах освіти цих країн;
інформування та використання потенціалу кримськотатарської діаспори про можливості вивчення кримськотатарської мови, у тому числі дистанційно;
задоволення національно-культурних і мовних потреб кримських татар, які проживають за межами України.
Стратегічна ціль 2 - інституціоналізація розвитку та підвищення престижу кримськотатарської мови
Операційна ціль 2.1 - володіння та використання кримськотатарської мови особами, які належать до інших етносів української нації
Завдання:
популяризація кримськотатарської мови як питомої тюркської, зокрема промоція переваг володіння та можливостей використання для культурно-освітніх, ділових, інших цілей у процесі взаємодії з тюркськими країнами (Турецькою Республікою, Азербайджанською Республікою, Республікою Казахстан тощо);
створення можливостей для опанування бажаючими кримськотатарської мови від початкового до академічного рівня включно, зокрема запровадження курсу кримськотатарської мови як факультативного у закладах освіти;
підтримка наукових, освітніх, мистецьких та інших проектів, спрямованих на популяризацію кримськотатарської мови серед різних вікових груп, насамперед молоді;
нейтралізація загроз, які виникають внаслідок інформаційно-психологічної війни, зневажливого ставлення до кримськотатарської мови.
Операційна ціль 2.2 - візуалізація кримськотатарської мови у суспільному просторі
Завдання:
встановлення Дня кримськотатарської мови і літератури;
започаткування державної відзнаки за особливий внесок у забезпечення розвитку кримськотатарської мови;
створення і щорічне видання календарів пам’ятних дат кримськотатарської історії та культури кримськотатарською та державною мовами;
підготовка та видання багатотомної академічної історико-лінгвістичної серії пам’яток кримськотатарської писемності та літератури;
заохочення використання кримськотатарської мови для позначення топонімів, які мають тюркське походження або історичні кримськотатарські назви.
Операційна ціль 2.3 - забезпечення розвитку кримськотатарської мови на інституційному рівні
Завдання:
запровадження регулярного дослідження ставлення українського суспільства до кримськотатарської проблематики та підготовка на його основі рекомендацій щодо вдосконалення державної політики;
встановлення чисельності, локалізація та визначення структури представників кримськотатарських громад на контрольованих Україною територіях для визначення освітніх та інших потреб, пов’язаних з функціонуванням кримськотатарської мови;
розроблення та подання в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проекту нормативно-правового акта щодо створення Національної комісії з питань кримськотатарської мови як дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України для забезпечення міжвідомчої координації, узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань, пов’язаних з реалізацією Стратегії;
посилення інституційної спроможності профільних науково-дослідних установ та підрозділів закладів вищої освіти з перспективою створення Інституту мови, культури та історії кримськотатарського народу як постійно діючого науково-дослідного та освітньо-методичного центру вивчення і розвитку кримськотатарської мови;
напрацювання і затвердження стандартів кримськотатарської термінології в різних сферах суспільного життя; розроблення граматик та правопису;
оновлення та укладення словників з кримськотатарської мови, зокрема перекладних;
забезпечення цільового стимулювання у вигляді стипендій, грантів, поглиблених курсів, участі у програмах обмінів, інших форм підтримки для заохочення талановитих учнів і студентів, залучення фахівців з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та підготовки наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників високого рівня у закладах вищої освіти, наукових та науково-дослідних установах;
запровадження всеукраїнського учнівського конкурсу з історії та культури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та учнівських і студентських олімпіад з кримськотатарської мови та літератури;
інтеграція фахових інституцій до міжнародної мережі, яка опікується проблематикою мов, що перебувають під загрозою зникнення, забезпечення участі українських фахівців у міжнародних проектах, наукових форумах, інших форматах міжнародної співпраці, вивчення та адаптація міжнародного досвіду відновлення, збереження та розвитку таких мов.
Стратегічна ціль 3 - формування цілісного культурно-інформаційного простору кримськотатарської мови
Операційна ціль 3.1 - всебічний розвиток медіа кримськотатарською мовою
Завдання:
забезпечення підтримки засобів масової інформації представницького органу кримськотатарського народу, які здійснюють мовлення кримськотатарською мовою;
сприяння іншим засобам масової інформації, які здійснюють мовлення кримськотатарською мовою;
підтримка виробництва та поширення контенту кримськотатарською мовою.
Операційна ціль 3.2 - висока динаміка культурно-мистецького процесу з використанням кримськотатарської мови
Завдання:
впровадження підтримки культурно-просвітніх ініціатив;
створення та дублювання кримськотатарською мовою ігрових, анімаційних та документальних фільмів, соціальної реклами тощо;
підтримка створення оригінальних творів та перекладів літератури різних жанрів, літературних конкурсів кримськотатарською мовою.
Операційна ціль 3.3 - розширення сфери функціонування кримськотатарської мови
Завдання:
збільшення присутності кримськотатарської мови на міжнародних технологічних, освітніх і комунікаційних платформах (Google Translate, Duolingo, Вікіпедія тощо);
створення за результатами реалізації Стратегії можливостей для отримання професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти кримськотатарською мовою з урахуванням світового досвіду;
запровадження версії офіційних веб-сайтів органів державної влади, державних установ та організацій, які у межах своїх повноважень опікуються проблематикою тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, кримськотатарською мовою.
Етапи та план реалізації
Стратегія розрахована на 2022-2032 роки і реалізується у межах Міжнародного десятиліття мов корінних народів, визначеного резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 2 грудня 2019 р. № 74/396.
Актуалізація операційного плану реалізації Стратегії здійснюється кожні три роки.
Процес реалізації Стратегії передбачає наявність двох змістовних етапів:
перший - завдання у рамках Стратегії виконуються на територіях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, з активним використанням інструментів дистанційної взаємодії з аудиторією на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до моменту її деокупації, а також з кримськотатарською діаспорою в інших країнах;
другий - після деокупації тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя в період до 2032 року реалізація Стратегії здійснюватиметься після корекції операційного плану для відповідного масштабування завдань на всю територію України у межах її міжнародно визнаного державного кордону для максимально швидкого подолання негативних наслідків тимчасової окупації, збереження активної взаємодії з кримськотатарською діаспорою.
Індикатори та очікувані результати
Реалізація Стратегії дасть змогу у стратегічній перспективі виключити кримськотатарську мову з переліку мов, що перебувають під критичною загрозою зникнення згідно з класифікацією ЮНЕСКО, поступово підвищуючи рівень безпеки мови і послідовно наближаючись до рівня "безпечний" (safe).
У результаті реалізації Стратегії очікується підвищення стану захищеності кримськотатарської мови з рівня "критична загроза" до рівня "небезпечний", зокрема через оцінювання за такими індикаторами:
Операційна ціль Індикатор Базовий на 2023 рік Проміжний до 2027 року Цільовий до 2032 року
Володіння та використання кримськотатарської мови особами, які належать до кримськотатарського етносу
1. Створення розвивального мовного середовища для осіб, які належать до кримськотатарського етносу, з метою вільного вивчення та володіння кримськотатарської мовою частка осіб, які належать до кримськотатарського етносу та вільно володіють кримськотатарською мовою < 15 відсотків 35 відсотків 85 відсотків
Інституціоналізація та підвищення престижу кримськотатарської мови
2. Володіння та використання кримськотатарської мови особами, які належать до інших етносів української нації* частка населення України (крім кримських татар), яка залучена до заходів з вивчення кримськотатарської мови та користується нею < 0,00001 відсотка 0,1 відсотка 2-5 відсотків
3. Візуалізація кримськотатарської мови у суспільному просторі виконання завдань і заходів з візуалізації 50 відсотків 100 відсотків
4. Забезпечення розвитку кримськотатарської мови на інституційному рівні виконання завдань і заходів з розвитку 50 відсотків 100 відсотків
Формування цілісного культурно-інформаційного простору кримськотатарської мови
5. Забезпечення всебічного розвитку медіа кримськотатарською мовою динаміка аудиторії медіа медіа функціонують, об’єктивні дані щодо аудиторії на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя відсутні медіа охоплюють контентом 50 відсотків етносу медіа користуються високим попитом всього етносу та інших осіб, які вивчають кримськотатарську мову
6. Висока динаміка культурно-мистецького процесу з використанням кримськотатарської мови знання та використання кримськотатарської мови у творчому середовищі окремі учасники процесу підтримують розвиток кримськотатарської мови, інші байдужі або навіть можуть підтримувати втрату кримськотатарської мови більшість членів спільноти підтримують розвиток кримськотатарської мови усі члени спільноти підтримують розвиток кримськотатарської мови
7. Розширення сфери функціонування кримськотатарської мови використання кримськотатарської мови у нових сферах кримськотатарська мова діє лише у кількох нових сферах кримськотатарська мова діє у багатьох нових сферах кримськотатарська мова діє у більшості нових сфер
__________
*Оцінка індикативних показників буде проводитися шляхом аналізу даних соціологічних досліджень, даних Всеукраїнського перепису населення та інших матеріалів стосовно мовних компетенцій населення України.
Очікуваними результатами реалізації Стратегії є:
використання кримськотатарської мови не менш як 80-ма відсотками кримськотатарського етносу на території України у межах міжнародно визнаного державного кордону України;
використання кримськотатарської мови усіма дітьми кримськотатарського етносу у побуті та переважною більшістю дітей кримськотатарського етносу в інших сферах функціонування мови;
використання кримськотатарської мови у більшості нових сфер (Інтернет, сучасні медіа тощо);
створення та у разі потреби оновлення повного комплексу підручників, словників, проведення наукових досліджень тощо;
провадження стабільної діяльності засобів масової інформації кримськотатарською мовою;
забезпечення високого престижу та широкого використання кримськотатарської мови, в тому числі представниками різних етносів української нації, через усвідомлення її як питомої тюркської і частини спільної культурної спадщини України;
створення умов для задоволення національно-культурних, освітніх, інформаційних і мовних потреб кримських татар, які проживають за межами України.
Організаційне та фінансове забезпечення реалізації Стратегії
Фінансове забезпечення операційного плану реалізації Стратегії здійснюється в установленому порядку за рахунок коштів державного та відповідних місцевих бюджетів у межах бюджетних призначень, затверджених на відповідний бюджетний період, коштів, які будуть стягнуті з Російської Федерації, на яку покладається відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, відповідно до принципів та норм міжнародного права, а також коштів міжнародних партнерів, приватного та громадського сектору, інших не заборонених законодавством джерел.
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 23 лютого 2022 р. № 224-р
ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН
реалізації Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки
Найменування завдання Відповідальні за виконання Строк виконання Очікуваний результат
Володіння та використання кримськотатарської мови особами, які належать до кримськотатарського етносу
Створення розвивального мовного середовища для осіб, які належать до кримськотатарського етносу, з метою вільного вивчення та володіння кримськотатарської мовою
1. Здійснення організаційних, інформаційних та мотиваційних заходів щодо заохочення вивчення та спілкування кримськотатарською мовою у родинах, зокрема проведення інформаційно-комунікаційних кампаній, конкурсів, забезпечення доступу до навчально-методичних матеріалів, організація тренінгів для батьків (старших членів родини) ДЕСС
Мінреінтеграції
МКІП
Меджліс кримськотатарського народу (за згодою)
постійно діти зростають у середовищі рідної мови і використовують її в усіх сферах
2. Розроблення та подання в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проектів нормативно-правових актів щодо забезпечення інституційної підтримки дитячих телеканалів, які здійснюють мовлення кримськотатарською мовою Мінреінтеграції
МКІП
грудень 2022 р. Кабінетові Міністрів України подано нормативно-правові акти щодо забезпечення інституційної підтримки дитячих телеканалів, які здійснюють мовлення кримськотатарською мовою
3. Закупівля, виготовлення та поширення виробництва контенту кримськотатарською мовою, орієнтованого на дітей Мінреінтеграції
МКІП
Держкіно
постійно аудиторія медіа має постійний доступ до якісного та різноманітного контенту кримськотатарською мовою
4. Створення та популяризація орієнтованих на дітей періодичних видань, веб-ресурсів, мобільних додатків та продуктів у соціальних медіа кримськотатарською мовою МКІП
Мінреінтеграції
МОН
ДЕСС
-"- діти мають доступ до широкого спектра якісних продуктів, які заохочують до вивчення та розширюють сфери використання кримськотатарської мови
5. Сприяння створенню та поширенню освітньо-виховних, культурно-мистецьких та інших розважальних продуктів кримськотатарською мовою для дітей, проведення тематичних заходів ДЕСС
Держмистецтв
МОН
МКІП
Український культурний фонд (за згодою)
Український інститут книги (за згодою)
-"- створено можливість залучення дітей до мовного середовища за рахунок цікавих та різноманітних заходів
6. Забезпечення функціонування та розвитку відповідно до потреб мережі закладів освіти (груп) з навчанням кримськотатарською мовою поряд з державною чи її вивченням місцеві органи виконавчої влади
органи місцевого самоврядування (за згодою)
МОН
ДЕСС
-"- заклади освіти забезпечують належний рівень підготовки кримськотатарською мовою
7. Забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників, зокрема для впровадження алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки в освітній процес у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти МОН
Національна академія наук (за згодою)
місцеві органи виконавчої влади
органи місцевого самоврядування (за згодою)
вересень 2025 р. сформовано та підтримується високий кадровий потенціал системи освіти, наявна достатня кількість фахівців для розв’язання завдань у рамках Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки (далі - Стратегія)
8. Створення та забезпечення закладів загальної середньої освіти підручниками, а також сприяння забезпеченню навчальними посібниками, словниками, довідниками, хрестоматіями, методичними та іншими навчальними матеріалами з метою створення можливості отримання загальної середньої освіти кримськотатарською мовою чи її вивчення з використанням алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки МОН
Національна академія наук (за згодою)
постійно заклади загальної середньої освіти забезпечені відповідними навчальними матеріалами високої якості та у необхідній кількості
9. Забезпечення створення та поширення інформаційних матеріалів, відеороликів, фільмів для популяризації алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки Мінреінтеграції
МКІП
ДЕСС
постійно цільові аудиторії обізнані з алфавітом кримськотатарської мови на основі латинської графіки і активно його використовують
10. Проведення наукових та науково-практичних конференцій, присвячених актуальним питанням кримськотатарської мови, культури та історії кримськотатарського народу, зокрема забезпечення організації та проведення щорічної міжнародної наукової конференції на постійній основі Національна академія наук (за згодою)
МОН
ДЕСС
Меджліс кримськотатарського народу (за згодою)
-"- впровадження алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки здійснюється з урахуванням найкращих практик, які постійно вдосконалюються. Фахівці з такими практиками ознайомлені та постійно їх застосовують
11. Створення та забезпечення роботи онлайн-платформи, яка виконує функцію міжнародного освітнього центру та відкритої бібліотеки навчально-освітніх матеріалів з кримськотатарської мови для вивчення такої мови он-лайн, розміщення у вільному доступі підручників, зокрема мультимедійних на основі стандартів CEFR для рівнів А1-С+, а також на основі методології "кримськотатарська як іноземна мова" (CTFL), навчальних посібників, відеоуроків, словників, інших матеріалів, створених у рамках реалізації Стратегії Мінреінтеграції
Мінцифри
МОН
Національна академія наук (за згодою)
Український інститут (за згодою)
вересень 2024 р. функціонує онлайн-платформа, яка забезпечує вільний доступ до широкого спектра освітніх можливостей і є головним центром просування кримськотатарської мови в онлайн-просторі
12. Здійснення моніторингу забезпечення права на освіту кримськотатарською мовою на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у місцях проживання кримськотатарської діаспори за кордоном Мінреінтеграції
МЗС
ДЕСС
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим (за згодою)
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (за згодою)
постійно наявні актуальні та достовірні дані щодо забезпечення права на освіту кримськотатарською мовою
13. Сприяння створенню, поширенню та підтримці навчальних продуктів, посібників та методик вивчення кримськотатарської мови з використанням віртуальної та доповненої реальності для осіб, що проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на контрольованих Україною територіях Мінреінтеграції
МОН
МКІП
ДЕСС
-"- діти та молодь з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також контрольованих Україною територій заохочені вивчати кримськотатарську мову з використанням сучасних технологій
14. Забезпечення реагування на національному та міжнародному рівні на факти порушення права на освіту кримськотатарською мовою, зокрема шляхом введення спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) проти фізичних та юридичних осіб, вжиття інших заходів відповідно до законодавства МЗС
МВС
Мінреінтеграції
СБУ (за згодою)
Офіс Генерального прокурора (за згодою)
постійно Україна оперативно реагує на факти порушення права на освіту кримськотатарською мовою на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, забезпечено відповідний міжнародний розголос
15. Підтримка на конкурсній основі неурядових організацій та ініціатив, діяльність яких спрямована на розвиток кримськотатарської мови МКІП
Український інститут книги (за згодою)
МОН
ДЕСС
-"- ефективно діють державні програми підтримки неурядових організацій та ініціатив у сфері розвитку кримськотатарської мови
16. Інформування та використання потенціалу кримськотатарської діаспори про можливості вивчення кримськотатарської мови, створені у рамках реалізації Стратегії, залучення представників діаспори до заходів у рамках Стратегії МЗС
Мінреінтеграції
Український інститут (за згодою)
Меджліс кримськотатарського народу (за згодою)
-"- кримськотатарські діаспори забезпечені повною та актуальною інформацією про можливості вивчати кримськотатарську мову
17. Сприяння захисту мовних прав осіб, які мають кримськотатарське етнічне походження, у країнах їх проживання МЗС -"- у діалозі з країнами-партнерами Україна ефективно розв’язує завдання забезпечення мовних прав кримських татар
18. Сприяння задоволенню національно-культурних і мовних потреб кримських татар, які проживають за межами України МЗС постійно у діалозі з країнами-партнерами Україна ефективно розв’язує завдання задоволення культурних і мовних потреб кримських татар
Інституціоналізація розвитку та підвищення престижу кримськотатарської мови
Володіння та використання кримськотатарської мови особами, які належать до інших етносів української нації
19. Забезпечення проведення інформаційно-комунікаційних кампаній щодо популяризації кримськотатарської мови як питомої тюркської, зокрема промоція переваг володіння та можливостей використання для культурно-освітніх, ділових, інших цілей у процесі взаємодії з тюркськими країнами Мінреінтеграції
МКІП
МЗС
ДЕСС
-"- громадяни України усвідомлюють можливості кримськотатарської мови як питомої тюркської, володіння нею сприймається як конкурентна перевага і фактор престижу
20. Підтримка програм мовних обмінів з тюркськими країнами з метою вивчення та популяризації кримськотатарської мови, підвищення кваліфікації наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників МЗС
МОН
Національна академія наук (за згодою)
-"- налагоджено активний мовний обмін з Турецькою Республікою, Республікою Казахстан, Азербайджанською Республікою та іншими тюркськими країнами
21. Запровадження курсу кримськотатарської мови як факультативного у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (відповідно до потреб) МОН вересень 2025 р. створено реальні можливості (кадрові, організаційні, матеріально-технічні тощо) для запровадження факультативів там, де сформовано відповідний запит
22. Реалізація мистецьких, інформаційних наукових, освітніх та інших проектів, виконання короткострокових мовних програм, спрямованих на популяризацію кримськотатарської мови серед різних вікових груп, насамперед молоді, у тому числі в системі Малої академії наук ДЕСС
МКІП
МОН
Мінреінтеграції
Мінмолодьспорт
постійно суспільство поінформовано про перспективи та переваги вивчення, знання та використання кримськотатарської мови
23. Забезпечення нейтралізації ризиків і загроз дискредитації кримськотатарської мови, зокрема проведення інформаційно-комунікаційних кампаній Мінреінтеграції
МКІП
ДЕСС
у разі потреби держава забезпечує відсіч спробам дискредитації кримськотатарської мови
24. Перегляд повноважень центральних органів виконавчої влади щодо реалізації державної політики у сфері підтримки та розвитку кримськотатарської мови ДЕСС
МКІП
Мінреінтеграції
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим (за згодою)
2025 рік розроблено та подано в установленому порядку Кабінетові Міністрів України відповідні рішення про внесення змін до нормативно-правових актів
Візуалізація кримськотатарської мови у суспільному просторі
25. Внесення пропозицій щодо встановлення Дня кримськотатарської мови і літератури МКІП
Мінреінтеграції
ДЕСС
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим (за згодою)
Меджліс кримськотатарського народу (за згодою)
2022 рік пропозиції щодо встановлення Дня кримськотатарської мови і літератури внесено в установленому порядку
26. Започаткування державної відзнаки за особливий внесок у забезпечення розвитку та популяризацію кримськотатарської мови ДЕСС
МКІП
Меджліс кримськотатарського народу (за згодою)
2023 рік держава регулярно відзначає зазначених осіб в установленому порядку
27. Забезпечення створення та поширення календарів пам’ятних дат кримськотатарської історії та культури кримськотатарською та державною мовами, зокрема он-лайн Мінреінтеграції
МКІП
Меджліс кримськотатарського народу (за згодою)
-"- календарі створені та забезпечено їх поширення
28. Підготовка та видання багатотомної академічної історико-лінгвістичної серії пам’яток кримськотатарської писемності та літератури. МКІП
Український інститут книги (за згодою)
МОН
Національна академія наук (за згодою)
Меджліс кримськотатарського народу (за згодою)
2024 рік видано не менше 10 томів серії
Забезпечення регулярного видання та поширення відповідних публікацій постійно
29. Сприяння використанню кримськотатарської мови для позначення топонімів, які мають тюркське походження або історичні кримськотатарські назви МКІП
ДЕСС
Меджліс кримськотатарського народу (за згодою)
місцеві органи виконавчої влади
органи місцевого самоврядування (за згодою)
Український інститут національної пам’яті (за згодою)
-"- ідея позначення топонімів кримськотатарською мовою позитивно сприймається громадами відповідних населених пунктів, кількість позначень збільшується
Забезпечення розвитку кримськотатарської мови на інституційному рівні
30. Розроблення та подання в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проекту нормативно-правового акта щодо створення, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності Національної комісії з питань кримськотатарської мови як дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України для забезпечення міжвідомчої координації, узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань, пов’язаних з реалізацією Стратегії Мінреінтеграції грудень 2022 р. Національну комісію з питань кримськотатарської мови утворено, її діяльність належно забезпечено, Комісія ефективно виконує свої функції
31. Запровадження регулярного дослідження ставлення українського суспільства до кримськотатарської проблематики та підготовка на основі його результатів рекомендацій щодо вдосконалення державної політики Мінреінтеграції постійно дослідження проводиться щороку, надаються відповідні пропозиції
32. Оцінка чисельності, локалізація та визначення структури кримськотатарських громад на контрольованих Україною територіях для визначення освітніх та інших потреб, пов’язаних з функціонуванням кримськотатарської мови ДЕСС
облдержадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)
грудень 2024 р. наявні актуальні та достовірні дані, які постійно оновлюються, щодо загальної чисельності, локалізації та структури кримськотатарських громад, потреби визначаються точно та оперативно
33. Забезпечення підвищення інституційної спроможності, відповідне щорічне фінансування проектів і програм наукових, науково-дослідних установ Національна академія наук, закладів вищої освіти, пов’язаних з функціонуванням кримськотатарської мови Національна академія наук (за згодою)
МОН
Мінфін
постійно потенціал наукових, науково-дослідних установ та закладів освіти у контексті розвитку кримськотатарської мови збільшується. Зростає кількість кваліфікованих кадрів, кількість та якість наукових, методичних та інших розробок, відповідні завдання у рамках Стратегії ефективно розв’язуются
34. Підготовка пропозицій щодо створення Інституту мови, культури та історії кримськотатарського народу як постійно діючого науково-дослідного та освітньо-методичного центру вивчення і розвитку кримськотатарської мови МОН
Національна академія наук (за згодою)
2023 рік визначено доцільність створення Інституту мови, культури та історії кримськотатарського народу як постійно діючого науково-дослідного та освітньо-методичного центру вивчення і розвитку кримськотатарської мови на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка
35. Розроблення, затвердження, оновлення стандартів кримськотатарської термінології в різних сферах суспільного життя, граматик та правопису ДЕСС
МОН
Національна академія наук (за згодою) Київський національний університет імені Тараса Шевченка (за згодою)
Меджліс кримськотатарського народу (за згодою)
постійно стандарти, термінологія, граматики, правопис кримськотатарської мови затверджені, здійснюється сприяння її розвитку та вдосконалення відповідно до потреб
36. Укладення та оновлення тлумачних, орфографічних, фразеологічних, етимологічних, орфоепічних словників синонімів та антонімів, інших словників з кримськотатарської мови, зокрема перекладних Національна академія наук (за згодою)
МОН
Мінреінтеграції
-"- створено та постійно вдосконалюється якість та кількість словників кримськотатарської мови
37. Забезпечення цільового стимулювання у вигляді стипендій, грантів, поглиблених курсів, участі у програмах обмінів, інших форм підтримки для заохочення талановитих учнів і студентів, залучення фахівців з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, підготовки наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників високого рівня у закладах вищої освіти, наукових та науково-дослідних установах МОН
Національна академія наук (за згодою)
з 2024 року діє гнучка система підтримки талановитої молоді, фахівців, зокрема з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя
38. Організація щорічного всеукраїнського учнівського конкурсу з історії та культури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя МОН
Мінреінтеграції
жовтень 2023 р. конкурс щороку проводиться, кількість учасників та рівень конкуренції збільшується
39. Організація щорічних учнівських і студентських олімпіад з кримськотатарської мови та літератури -"- -"- олімпіади щороку проводяться, кількість учасників та рівень конкуренції збільшується. Україна є центром проведення міжнародних олімпіад з кримськотатарської мови
40. Забезпечення інтеграції фахових інституцій до міжнародної мережі, яка опікується проблематикою загрози зникнення мов, забезпечення участі українських фахівців у міжнародних проектах, наукових форумах, інших форматах міжнародної співпраці, вивчення та адаптація міжнародного досвіду збереження, відновлення та розвитку мов, що перебувають під загрозою зникнення ДЕСС
МКІП
МЗС
МОН
Національна академія наук (за згодою)
постійно фахові інституції належно інтегровані до міжнародної мережі, Україна достойно представлена на відповідних заходах, корисний міжнародний досвід вивчається та у разі потреби адаптується
Формування цілісного культурно-інформаційного простору кримськотатарської мови
Всебічний розвиток медіа кримськотатарською мовою
41. Забезпечення підтримки медіа представницького органу кримськотатарського народу, які здійснюють мовлення кримськотатарською мовою відповідно до законодавства МКІП
Держкомтелерадіо
Мінреінтеграції
-"- у разі створення медіа представницького органу кримськотатарського народу отримують підтримку від держави в установленому порядку
42. Розроблення та подання в установленому порядку проектів нормативно-правових актів для забезпечення інституційної підтримки інших медіа, у яких більше 50 відсотків контенту поширюється кримськотатарською мовою Мінреінтеграції
МКІП
-"- розроблена та запроваджена відповідна нормативно-правова база;
кримськотатарська мова стабільно представлена в медіа
43. Підтримка виробництва та поширення контенту кримськотатарською мовою Мінреінтеграції
МКІП
Держкіно
Український культурний фонд (за згодою)
постійно аудиторія має доступ до якісних та різноманітних продуктів кримськотатарською мовою
Висока динаміка культурно-мистецького процесу з використанням кримськотатарської мови
44. Впровадження спеціальної грантової підтримки культурно-просвітніх ініціатив в межах програми "Культура.Регіони" МКІП
Український культурний фонд (за згодою)
2022 рік впроваджено програму "Культура. Регіони" ЛОТ 3 "Культура Криму" з підтримки культурно-просвітніх проектів на суму не менше 10 млн. гривень
45. Підтримка створення та дублювання кримськотатарською мовою ігрових, анімаційних та документальних фільмів, соціальної реклами Держкіно
МКІП
постійно постійно зростає кількість фільмів, соціальної реклами кримськотатарською мовою
46. Підтримка створення оригінальних творів та перекладів літератури різних жанрів, літературних конкурсів кримськотатарською мовою, зокрема підтримка літературного фестивалю "Кримський інжир" МКІП
Український інститут книги (за згодою)
Державне підприємство "Кримський дім" (за згодою)
-"- кількість назв та наклади оригінальних та перекладних творів кримськотатарською мовою збільшуються.
Зростає кількість авторів, які пишуть кримськотатарською мовою.
Видання кримськотатарською мовою включаються до українських стендів на міжнародних книжкових заходах.
Фестиваль "Кримський інжир" проводиться щороку за державної підтримки, його аудиторія збільшується
Розширення сфери функціонування кримськотатарської мови
47. Сприяння збільшенню присутності кримськотатарської мови на міжнародних технологічних, освітніх і комунікаційних платформах (Google Translate, Duolingo тощо) Мінреінтеграції
Мінцифри
МОН
МЗС
постійно кримськотатарська мова інтегрується до усіх технологічних платформ, де є потреба
48. Підтримка проектів з розвитку кримськотатарської Вікіпедії, зокрема проведення тематичних марафонів, тематичних інформаційних кампаній та просвітницьких заходів Мінреінтеграції
МКІП
МЗС
-"- інтерфейс Вікіпедії перекладено кримськотатарською мовою на 90 відсотків. Створено обов’язкові статті (1 тис.) та не менше 10 тис. найбільш універсальних статей. Кримська та кримськотатарська тематика в українській та кримськотатарській версіях Вікіпедії синхронізовані та подані на високому якісному рівні
49. Запровадження версії офіційних веб-сайтів органів державної влади, державних установ та організацій, які у межах своїх повноважень опікуються проблематикою тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, кримськотатарською мовою Мінреінтеграції
інші заінтересовані органи
до 2032 року версію веб-сайтів запущено
( Операційний план із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 508-р від 09.06.2023 )