КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 10 липня 2019 р. № 594-р Київ |
Про схвалення Концепції з ІТ-централізації в системі управління державними фінансами
1. Схвалити Концепцію з ІТ-централізації в системі управління державними фінансами, що додається.
2. Визначити державне підприємство "Головний проектно-виробничий і сервісний центр комп’ютерних фінансових технологій", що належить до сфери управління Міністерства фінансів:
координатором заходів з ІТ-централізації в системі управління державними фінансами, а також координатором порядку взаємодії та плану робіт під час здійснення заходів з ІТ-централізації в системі управління державними фінансами, що затверджуються Міністерством фінансів у місячний строк з дня прийняття цього розпорядження;
адміністратором інформаційних систем, баз даних, інформаційних ресурсів та реєстрів, серверного та мережевого обладнання, інших елементів ІТ-інфраструктури та ІТ-ресурсів у системі управління державними фінансами, що належать до сфери управління Міністерства фінансів та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.
3. Міністерству фінансів та центральним органам виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, протягом двох місяців з дня прийняття цього розпорядження забезпечити розроблення та прийняття актів, що випливають з цього розпорядження, та привести власні акти у відповідність із цим розпорядженням.
Прем'єр-міністр України | В.ГРОЙСМАН |
Інд. 49 |
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 10 липня 2019 р. № 594-р
КОНЦЕПЦІЯ
з ІТ-централізації у системі управління державними фінансами
Проблема, яка потребує розв’язання
Для ефективної імплементації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки необхідно розв’язати проблеми, які виникають у сфері інформаційних технологій.
Інформаційні технології Мінфіну, ДФС (ДПС та Держмитслужби), Казначейства, Держфінмоніторингу потребують модернізації для забезпечення реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 23, ст. 659), використання кращого світового досвіду у сфері автоматизації та цифровізації системи управління державними фінансами (далі - система), підвищення спроможності та ефективності кадрового складу у сфері інформаційних технологій у системі, забезпечення доступу до необхідної інформації, підвищення рівня оперативності прийняття рішень тощо.
Основними проблемами розвитку інформаційних технологій у системі є:
відсутність повноцінної всеохоплюючої автоматизації бізнес-процесів;
надмірна фрагментація інформаційного ландшафту ІТ-систем і низький рівень інтеграції та взаємодії;
неузгодженість розвитку інформаційних технологій Мінфіну, ДФС (ДПС та Держмитслужби), Казначейства, Держфінмоніторингу, що призводить до надмірних витрат та до високого рівня сукупної вартості володіння ІТ-рішенням;
відсутність комплексних політик захисту інформації та протидії кіберзагрозам;
відсутність загальних ІТ-сервісів та консолідованих даних для ефективного та об’єктивного прийняття рішень;
низький рівень забезпеченості ІТ-компетенціями та кадрового потенціалу;
низький рівень зрілості ІТ-процесів відповідно до методології відкритого ІТ-стандарту контрольних цілей для інформаційних та суміжних технологій.
Мета, принципи і строки реалізації Концепції
Метою Концепції є централізація ІТ-ресурсів системи, значне збільшення компетенцій у сфері інформаційних технологій, посилення кадрового складу, застосування визнаних світових практик і стандартів управління інформаційними технологіями, оптимізація видатків, пов’язаних з використанням таких технологій у системі, стандартизація та уніфікація інформаційних технологій у системі.
Заходи реалізації ІТ-централізації у системі (додаток 1) здійснюються за такими основними принципами:
ефективність і достатність. Централізація ІТ-ресурсів повинна забезпечити підвищення ефективності використання бюджетних коштів та достатній рівень автоматизації бізнес-процесів у системі;
зрозумілість і сучасність. Запровадження інформаційних технологій повинне бути керованим та зрозумілим, тобто відповідати вимогам стратегічних цілей та завдань з використанням новітніх, але водночас перевірених підходів у ІТ-сфері;
захищеність і безперервність. Вибудовуючи сучасну модель керування ІТ-процесами для забезпечення достатнього і безперебійного функціонування ІТ-рішень, необхідно відійти від декларативного підходу в ІТ-безпеці та застосовувати практичні засоби і методи у сфері захисту інформації;
комунікація і взаємодія. Для однозначного трактування місії, завдань і результатів усі учасники бізнес- та ІТ-процесів повинні чітко розуміти свою роль, функції та відповідальність, впроваджуючи та постійно підтримуючи моделі чи матриці відповідальності.
Заходи, зазначені у Концепції, передбачається здійснити протягом 2019-2021 років. Заходи здійснюватимуться згідно з планом дій, розробленим адміністратором інформаційних систем, баз даних, інформаційних ресурсів та реєстрів, серверного та мережевого обладнання, інших елементів ІТ-інфраструктури та ІТ-ресурсів системи та затвердженим Мінфіном.
Шляхи і способи розв’язання проблеми
Для розв’язання проблеми обрано централізовану модель управління та розвитку ІТ-технологій, що передбачає відокремлення та передачу ІТ-функцій Мінфіну та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів (далі - суб’єкти системи), окремому ІТ-підприємству, яке входить до сфери управління Мінфіну та визначене Кабінетом Міністрів України як адміністратор інформаційних систем, баз даних, інформаційних ресурсів та реєстрів, серверного та мережевого обладнання, інших елементів ІТ-інфраструктури та ІТ-ресурсів системи (далі - ІТ-підприємство).
З метою ефективного та стратегічного управління інформаційними технологіями буде утворено постійно діючий комітет з управління інформаційними технологіями (далі - комітет).
До складу комітету повинні входити представники усіх суб’єктів системи, які мають право приймати рішення у сфері інформаційних технологій, за посадою не нижче керівника або заступника керівника, керівник (або його заступник) ІТ-напряму Мінфіну та керівник (або його заступник) ІТ-підприємства.
До повноважень комітету повинні належати затвердження ІТ-стратегії у системі, ІТ-бюджету, стратегічне керування ІТ-ресурсами та ІТ-проектами, забезпечення відкритості та координація ІТ-процесів у системі.
До повноважень Мінфіну належить формування ІТ-стратегії у системі, включаючи ІТ-безпеку, ІТ-архітектуру, координація реалізації портфелів ІТ-проектів, погодження ІТ-бюджету.
До повноважень суб’єктів системи належить формування бізнес-вимог до існуючих та створення нових інформаційних систем, користування ІТ-послугами, контроль за здійсненням заходів з інформаційної безпеки.
До повноважень ІТ-підприємства належить здійснення заходів ІТ-стратегії, підтримка, запровадження та розвиток інформаційних технологій у системі, надання ІТ-послуг, реалізація ІТ-проектів, бізнес-аналіз, підготовка ІТ-бюджету та здійснення ІТ-закупівель.
Виходячи із кращих практик та загальної моделі побудови інформаційних технологій, доцільним є застосування поетапної функціональної моделі ІТ-централізації у системі. Передача ІТ-функцій до ІТ-підприємства повинна бути згрупованою за такими ІТ-сферами:
мережеві технології;
серверні технології та системне програмне забезпечення (сервери, системи збереження даних, бази даних, серверні операційні системи тощо);
системи забезпечення серверної інфраструктури (безперебійне живлення, мікроклімат тощо);
інформаційні системи загального вжитку (офісні програмні додатки, перекладачі, пошта тощо);
прикладні інформаційні системи (програмне забезпечення або ІТ-комплекс, який автоматизує чи реалізує відповідний бізнес-процес, притаманний лише цьому суб’єкту системи);
розроблення та запровадження інформаційних систем та ІТ-рішень.
Процес передачі ІТ-функцій повинен бути повноцінним та закінченим, тобто ІТ-функція повинна бути повністю передана від суб’єктів системи до ІТ-підприємства, чітко регламентованим та зрозумілим усім учасникам ІТ-централізації всіх рівнів підлеглості.
Етапи ІТ-централізації на загальному рівні групуються за суб’єктами системи. Для кожного етапу повинен бути розроблений детальний план-графік виконання робіт, який погоджується відповідним суб’єктом системи та затверджується Мінфіном. Кожен план-графік повинен містити деталізовані заходи для подолання передбачуваних аварійних ситуацій. У додатку 2 наведено типовий план передачі ІТ-функцій.
Очікувані результати
За результатами реалізації Концепції очікується:
підвищення рівня автоматизації бізнес-процесів;
узгодженість розвитку інформаційних технологій суб’єктів системи, запровадження єдиної спільної ІТ-стратегії (включаючи питання ІТ-безпеки, ІТ-архітектури, ІТ-закупівель тощо);
єдиний ландшафт ІТ-систем з високим рівнем інтеграції та взаємодії;
запровадження загальних ІТ-сервісів та консолідованих даних для ефективного та об’єктивного прийняття рішень;
оновлення і посилення кадрового складу ІТ-напряму;
ефективність підготовки та реалізації ключових ІТ-проектів, спрямованих на ІТ-підтримку реалізації реформ, що передбачає Стратегія реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів
Фінансування заходів, пов’язаних з реалізацією Концепції, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються для суб’єктів системи у державному бюджеті на відповідний рік на ІТ-складову, а також за рахунок міжнародної фінансової і технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.
Додаток 1
до Концепції
ЗАХОДИ
реалізації ІТ-централізації у системі управління державними фінансами
Додаток 2
до Концепції
ТИПОВИЙ ПЛАН
передачі ІТ-функцій