Про затвердження Методики визначення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих

Відповідно до пункту 9 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року N 177,

1. Затвердити Методику визначення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, що додається.

2. Скасувати наказ Міністерства аграрної політики України від 29 березня 2001 року N 86 "Про затвердження Рекомендацій щодо обчислення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих".

3. Департаменту розвитку сільської місцевості та підприємництва (Гайдар М.В.) у встановленому порядку подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій довести до відома підприємств наказ та забезпечити застосування цієї Методики при визначенні розмірів трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Демчака І.М.

1.1. Ця Методика розроблена з метою надання допомоги при обчисленні розмірів індивідуальних майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, відповідно до Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року N 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки".

1.2. Відповідно до Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Трудовий внесок визначається розміром оплати праці за всі роки роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві (далі - КСП).

1.3. Метод обрахування трудових внесків затверджується загальними зборами членів підприємства, а в разі реорганізації - загальними зборами колишніх членів підприємства, які є співвласниками цього майна (далі - збори співвласників), і викладається в Положенні про порядок паювання майна.

1.4. Вибір методу обрахування індивідуальних трудових внесків та календарного періоду залежить від наявності необхідної документації, яка підтверджує діяльність працівника в КСП.

1.5. Наприклад, господарство, у якому за будь-яких причин документи були втрачені, може вибрати за календарний період обчислення 20 або 10 найближчих років, у той час як інше господарство рахує трудові внески, починаючи з 1946 року.

1.6. Визначення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, здійснюється за одним з двох методів:

1.6.1. Якщо Положенням про порядок паювання майна, яке затверджене зборами співвласників, як критерії визначення трудового внеску передбачено використовувати загальну суму оплати праці за всі роки роботи на підприємстві і загальний стаж роботи, то визначення розмірів індивідуальних майнових паїв здійснюється в такій послідовності:

- зборами співвласників затверджуються розміри часток уточненого пайового фонду у відсотках, які розподіляються між співвласниками за кожним із критеріїв;

- обчислюється вартість частини майна пайового фонду, яка підлягає розподілу між співвласниками за кожним із критеріїв;

- на підставі архівних даних визначаються трудовий стаж (кількість повних років, місяців) кожного із співвласників та загальна кількість відпрацьованих років (місяців) всіма співвласниками;

- визначається норматив нарахування пайового фонду на одиницю скоригованої суми оплати праці та на 1 рік (місяць) трудового стажу;

- розраховується розмір майнового паю кожного співвласника як сума частин пайового фонду, нарахована за нормативами на одиницю оплати праці та на 1 рік трудового стажу.

1.6.2. Найбільш точний і соціально справедливий метод підрахунку індивідуальних трудових внесків полягає в тому, щоб урахувати оплату праці кожного члена підприємства за якомога більший період часу. При підрахунках трудового внеску за такою методикою індивідуальний майновий пай залежить від розміру оплати праці та фактично відпрацьованих років у господарстві кожним членом підприємства.

Проведенням розрахунків за цим методом таким чином:

- визначається календарний період для розрахунку трудових внесків;

- збирається з архівних даних вихідна інформація про стаж та розмір оплати праці всіх працівників за календарний період;

- обчислюються індивідуальні трудові внески;

- визначається пайовий фонд;

- обчислюються індивідуальні майнові паї.

Джерелом інформації про оплату праці членів підприємства є Книга обліку трудового стажу і заробітку колгоспників або розрахунково-платіжні відомості.

1.7. При довгому періоді обрахунку трудового внеску оплата праці за весь період підлягає коригуванню відповідно до змін економічних умов господарювання. Для цього дані про оплату праці розбиваються на три періоди: 1946-1965 роки, 1966-1990 роки та період з 1991 до дати розрахунку.

2.1. Упродовж 1946-1965 років оплата праці здійснювалась натурою. Її розмір залежав від кількості фактично відпрацьованих трудоднів. Різний рівень кваліфікації або продуктивності праці відображався відповідною кількістю трудоднів. Для розрахунку індивідуальних майнових паїв трудодні необхідно перевести в грошовий еквівалент. Розрахунки з переведення трудоднів в грошовий еквівалент проводять у два етапи. На першому - розраховується щорічна середня кількість трудоднів одного працівника підприємства шляхом ділення загальної кількості трудоднів, нарахованих в господарстві за рік, на середньорічну кількість працівників. Другий етап розрахунку проводиться після визначення середнього заробітку працівників за 1966-1990 роки. Розрахунки з переведення трудоднів у грошовий еквівалент наведено в табл. 1.

2.2. Наприклад, господарство "Світанок" вибрало календарний період обчислення майнових часток з 1946 року. У першій колонці таблиці зазначаються роки, за які обчислюються трудодні в господарстві в цілому. У другу вносяться дані про загальну кількість вироблених в господарстві трудоднів. У третій зазначається середньорічна чисельність працівників у господарстві за відповідний рік. Дані, що записуються в четвертій колонці, обчислюються шляхом ділення загальної кількості трудоднів у господарстві на середню кількість працівників за відповідний рік. У результаті отримуються дані про те, скільки трудоднів у середньому за рік відпрацьовано одним колгоспником, що надалі слугуватиме підставою для переведення трудоднів у грошовий еквівалент. Розрахунки в п'ятій колонці будуть зроблені після заповнення таблиці за 1966-1990 роки.

3.1. Другий період охоплює період з 1966 до 1990 року, коли оплата праці здійснювалась грошима. В зв'язку з інфляційними процесами всі дані з оплати праці, які використовуються для підрахунку індивідуальних майнових паїв, повинні бути скориговані.

3.2. Приклад розрахунку коефіцієнтів коригування за схемою наводиться в табл. 2.

3.3. Середньорічна оплата праці одного працівника за відповідний рік розраховується шляхом ділення річного фонду оплати праці на середньорічну кількість працівників за відповідний рік.

3.4. Для визначення розміру трудового внеску кожного члена господарства необхідно щорічну суму оплати праці кожного працівника скоригувати на відповідний річний коефіцієнт. Він розраховується діленням середньорічної оплати праці одного працівника за відповідний рік на середню оплату праці одного працівника за 1966-1990 роки.

3.5. Середньорічна оплата праці одного працівника за 1966-1990 роки розраховується за формулою

де Фс - середній фонд оплати праці за 1966-1990 роки;

Пс - середньорічна кількість працівників за 1966-1990 роки (1263533 : 1150 = 1098,7 крб.).

3.6. Середній фонд оплати праці розраховується як сума всіх фондів оплати праці за весь період, поділена на кількість років, тобто:

де Фі - фонд оплати праці за відповідний рік;

n - кількість років;

S - знак суми.

3.7. Середньорічна кількість працівників за цей період розраховується за формулою (Пс):

де Пі - середньорічна кількість працівників за відповідний рік;

n - кількість років;

S - знак суми.

3.8. Коефіцієнти коригування розраховуються як співвідношення середньорічної оплати праці одного працівника за відповідний рік до середньорічної оплати праці одного працівника за 1966-1990 роки за формулою:

де Кі - коефіцієнт коригування за відповідний рік;

Оі - середньорічна оплата праці одного працівника за відповідний рік.

Ос - середньорічна оплата праці одного працівника за 1966-1990 роки.

3.9. Розрахувавши середню оплату праці за 1966-1990 роки, переводять вартість трудоднів за 1946-1965 роки в грошовий еквівалент. При цьому середня оплата праці за 1966-1990 роки використовується для визначення умовної вартості одного трудодня. Вона розраховується за кожний рік (з 1946 до 1965 року) шляхом ділення середньої кількості трудоднів, зароблених одним працівником, на середню оплату праці одного працівника за 1966-1990 роки. Після визначення умовної вартості одного трудодня за кожен рік періоду трудодні переводяться у грошовий еквівалент за формулою:

де Оуі - умовна вартість одного трудодня за відповідний рік;

Ті - середня кількість трудоднів, зароблених одним колгоспником за рік.

3.10. За цією формулою здійснюють розрахунок при переведенні трудоднів у грошовий еквівалент (п'ята колонка табл. 1).

4.1. Третій період охоплює час з 1991 року до того моменту, коли в господарстві прийнято рішення про паювання майна. Щоб привести заробітки працівників до єдиної бази зіставлення, за базу для розрахунку використовується середня річна оплата праці одного працівника за 1966-1990 роки.

4.2. Розрахунок коефіцієнтів коригування за цей період здійснюється за схемою відповідно до пункту 3.8 розділу 3 цієї Методики.

5.1. Наступним кроком повинно бути визначення індивідуальних трудових внесків працівників, які мають право на отримання майнового паю. Розглянемо розрахунок на прикладі двох осіб (табл. 3).

5.2. Як видно з таблиці, у кожній колонці під роком ставиться відповідний коефіцієнт коригування. Прізвища колишніх членів КСП, які мають право на майновий пай, краще вносити в алфавітному порядку, щоб легше було вносити зміни. Умовна оплата праці кожного працівника за рік у грошовому еквіваленті розраховується як добуток кількості трудоднів і відповідного коефіцієнта коригування. Наприклад, умовна оплата Іваненка І.А. за 1947 рік дорівнює 867,3 крб. (4,13 х 210).

5.3. В останній колонці таблиці підраховується підсумкова умовна оплата праці кожного члена КСП за цей період.

5.4. Аналогічно розраховується трудовий внесок за 1966-1999 роки (приклад наведено в табл. 4).

5.5. Сума десятої колонки табл. 3 і дванадцятої колонки табл. 4 буде загальною сумою індивідуальних трудових внесків колишніх членів КСП.

5.6. На підставі визначених розмірів трудових внесків здійснюється обчислення розмірів індивідуальних майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих згідно з Методикою обчислення розмірів індивідуальних майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України від 07.06.2005 N 252.