Про затвердження Положення про порядок і форму ведення реєстру радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватися на території України в смугах радіочастот загального користування

4.4.13 До графи пункту 3.10 записується номер антени з п. 3.3, яка належить ПРД або ПРМ, функціонально пов'язаного з ПРД або ПРМ, зазначеного у відповідній графі п. 3.8.

4.4.14 Номери всіх ПРМ, ПРД, їх антен та відповідних смуг частот (СмЧ) указуються на функціональній схемі, що додається.

4.4.15 До Картки на бортову апаратуру штучного супутника землі (ШСЗ) додаються копія з карти з позначенням зон обслуговування ШСЗ з позначенням контурів та коефіцієнтів підсилення антен у режимах приймання та передавання, найменування відповідних променів ШСЗ.

Приклад:

Приклад: технічні характеристики РЕЗ

4.4.16 До графи п. 3.12 записуються найменування загальних технічних характеристик РЕЗ, які визначають його функціональні можливості в описуваному режимі роботи, а також технічних характеристик РЕЗ, які зазначені в технічних умовах. Для радіопередавальних засобів супутникових систем зазначають максимальне в чисельнику і мінімальне в знаменнику значення еквівалентної ізотропно-випромінювальної потужності (ЕІВП) на несучу частоту.

Приклад: технічні характеристики РЕЗ

4.4.17 До аркуша додатків, які стосуються земних станцій супутникового зв'язку незалежно від типу служби, додатково записуються потужність і максимальна спектральна щільність потужності на несучій ШСЗ у режимі ретрансляції сигналів цих земних станцій, а також найменування відповідних приймальних і передавальних променів ШСЗ і коефіцієнти підсилення антен ШСЗ цих променів.

Приклад: лист додатків до пункту 3.12

4.5 Характеристики радіопередавача

4.5.1 У Картці після слів "Характеристика радіопередавача N" записується номер радіопередавача, який вказаний у пункті 3.1 розділу "Склад і ТХ".

4.5.2 У пункті 4.1 зазначаються номінал найменшої робочої частоти і далі в порядку зростання - наступні номінали робочих частот або після запису найменшої номінальної робочої частоти записують формулу для розрахунку робочих частот, у якій зазначають величину і розмірність кроку сітки - N та кількість робочих частот - М, що складають увесь їх спектр. Для багатоствольних до заяви додаються сітка центральних частот радіоканалів чи радіостволів та її відповідність Рекомендаціям МСЕ. Після запису формули зазначають, як змінюються значення величин N та М (див. приклад В).

Приклади:

а) Робочі частоти: 121,5 МГц, 156,8 МГц, 234 МГц;

б) Робочі частоти: 137,025 МГц + (N x 0,025 МГц); де N = 0 - 1480;

в) Робочі частоти: 3658 МГц + (М x 50 кГц) + (N х 0,025 кГц), де М = 0 - 9, N = 0 - 1360.

4.5.3 У пункті 4.2 зазначають вид зміни частоти, а саме: дискретна, плавна, без зміни; та метод зміни: ручна, адаптивна, програмна. У разі наявності спеціальних засобів автоматизованої або автоматичної зміни частоти в системі в аркуші додатків зазначають головні характеристики системи зміни частоти.

4.5.4 До пункту 4.3 вносяться величина і розмірність кроку сітки частот. Наприклад, для пунктів прикладів б) і в) крок сітки складає 0,025 МГц (25 кГц).

4.5.5 До граф пп. 4.4 - 4.14 записуються технічні характеристики радіопередавача в тих режимах роботи, у яких він використовується.

4.5.6 До графи п. 4.4 записують повне умовне позначення класу випромінювання у відповідності до позначень, визначених у підрозділі 4.11 цього Положення.

4.5.7 До графи п. 4.5 записують стислу характеристику класу випромінювання. Крім того, на окремих аркушах надаються необхідні пояснення про структуру сигналу, уточнюється характер інформацїї, що передається, та спосіб формування випромінюваного сигналу.

4.5.8 У графі п. 4.6 зазначається номер СмЧ ПРД, який записаний у пункті 2.1.

4.5.9 До граф п. 4.7 та п. 4.8 записуються величини ширини смуги випромінювання (ШСВ) на рівнях -3 дБ і -30 дБ щодо нульового рівня, що визначається нормативно-технічною документацією (НТД), а до графи п. 4.9 ШСВ на рівні X дБ (рівень X= -60 дБ, -90 дБ) або іншому рівні, указаному НТД на РЕЗ.

4.5.10 Графи пп. 4.7 - 4.9 заповнюються у відповідності до діючої нормативно-технічної документації на даний тип РЕЗ. Наприклад, для рівня X -90 дБ ширина смуги випромінювання записується у разі, якщо це передбачено технічними умовами на даний тип РЕЗ.

4.5.11 До графи п. 4.10 записується абревіатура (C) виду потужності передавача, який визначається у відповідності до позначень абревіатури або коду з табл. 2.

4.5.12 До графи п. 4.11 записується мінімальне, а до графи п. 4.12 максимальне значення потужності випромінювання у Вт.

4.5.13 Якщо потужність випромінювання РЕЗ не регулюється і не змінюється, то її значення записується до графи п. 4.12, а в п. 4.11 проставляється дефіс.

4.5.14 Якщо потужність регулюється дискретно або плавно, до графи п. 4.11 записується значення мінімальної потужності із зірочкою, а необхідні додаткові пояснення надаються в аркуші доповнень, який фіксується у графі N аркуша доповнень.

4.5.15 При імпульсному випромінюванні заповнюється колонка п. 4.14, де зазначаються параметри імпульсу та його шпаруватість.

4.5.16 До графи п. 4.13 записуються дані про максимальну спектральну щільність потужності випромінювання, якщо ця величина є в технічних умовах на РЕЗ. Заповнення графи п. 4.13 обов'язкове для РЕЗ супутникового (космічного) зв'язку.

4.5.17 До графи п. 4.14 записують параметри модуляції, потрібні для визначення смуги частот згідно з діючою нормативно-технічною документацією, для підтвердження характеристик спектральної щільності потужності та частотних характеристик випромінювання.

Приклад:

4.5.18 До пункту 4.15 записується тип вихідного приладу ПРД, тип якого визначається згідно з табл. 3.

4.5.19 До пункту 4.16 записується відносна нестабільність частоти радіопередавача.

Приклад:

4.15 Тип вихідного приладу (C): Клістрон

4.16 Відносна нестабільність частоти 2x10-7

4.5.20 Дані, що відносяться до небажаних побічних випромінювань, заносяться до пунктів 4.17, 4.18 та до п. 4.19. У зазначених пунктах записуються значення в дБ відносних рівнів побічних випромінювань на гармоніках до 3fp включно і вище 3fp та відносний рівень інших видів побічних випромінювань. До пункту 4.20 записується рівень шумових випромінювань.

Приклад:

Відносний рівень побічних випромінювань:

4.17 На гармоніках (до 3fp) -60 дБ

4.18 На гармоніках (вище 3fp) -60 дБ

4.19 Інші види побічних випромінювань -70 дБ

4.20 Рівень шумових випромінювань -80 дБ

4.5.21 При заповненні розділу 4 Картки необхідно враховувати вимоги статті 3 Регламенту радіозв'язку та додатка 3 до нього.

4.6 Характеристики радіоприймача

4.6.1 У заголовку розділу 5 Картки після слів "Характеристика радіоприймача N_" записується номер радіоприймача, який зазначений у пункті 3.2.

4.6.2 До графи пункту 5.1 записується назва типу радіоприймача (C) згідно з табл. 4.

Таблиця 4. Тип радіоприймача (C)

4.6.3 Якщо в п. 5.1 робиться запис "Інші типи ПРМ", то на окремому аркуші додатків наводиться функціональна схема радіоприймача та пишеться пояснювальна записка щодо принципу побудови та функціонування пристрою. Номери аркушів доповнень записуються у правому верхньому куті.

4.6.4 Пункти 5.2 та 5.3 заповнюються у такому самому порядку, як і відповідні пункти розділу 4 (див. пояснення до пунктів 4.1, 4.2).

4.6.5 У графі п. 3.5 записуються дані, що значаться у розділі 3 під тим самим номером пункту.

4.6.6 У графі п. 5.4 записуються умовні позначення класів випромінювання, які можуть прийматися радіоприймачем (див. п. 4.4).

4.6.7 До графи п. 5.5 записуються номери СмЧ, перераховані в п. 2.1.

4.6.8 У графах п. 5.6 та п. 5.7 визначається порогова чутливість радіоприймача (стовпчик п. 5.6) та реальна чутливість радіоприймача (стовпчик п. 5.7).

4.6.9 Для РЕЗ, що використовують широкосмугові сигнали, графа п. 5.6 не заповнюється.

4.6.10 У графі п. 5.8 зазначаються захисні відношення, тобто відношення потужності сигналу до потужності завади на вході приймача в основній смузі при забезпеченні нормальної якості функціонування РЕЗ для типових завад. У графі п. 5.9 указується тип завади, до якої належить захисне відношення: шумова; гармонічна; структурна.

Приклад:

4.6.11 У графах пунктів 5.10, 5.11 зазначають смугу пропускання підсилювача високої частоти (ПВЧ) на рівнях -3дБ; -30дБ, а в графі п. 5.12 - на рівні X дБ (як правило, значення смуги пропускання на рівні -60 дБ). У підзаголовку до цієї графи "Смуга пропускання ПВЧ ___Гц на рівні" указується розмірність смуги пропускання (к, М, Г). Для радіоприймачів, що не мають ПВЧ, у графах пп. 5.10-5.12 зазначають відповідні смуги пропускання радіоприймача.

4.6.12 З правого боку таблиці, у стовпчику п. 5.13, де заносяться відомості про підсилювач проміжної частоти (ППЧ), зазначають номери гетеродинів та види їх настройки (верхня чи нижня).

4.6.13 У графі пункту 5.14 зазначають відповідне значення проміжної частоти.

4.6.14 У графах пунктів 5.15, 5.16 зазначають ширину смуги пропускання ППЧ на рівнях -3 дБ та -30 дБ, а в графі пункту 5.17 на рівні Х дБ (як правило, значення смуги пропускання ППЧ на рівні -60 дБ) відповідно для ПЧ1 та ПЧ2. У підзаголовку до цих колонок "Смуга пропускання ППЧ Гц на рівні" указується розмірність смуги пропускання (к, М, Г).

Приклад:

4.6.15 У пункті 5.18 зазначається відносна нестабільність частоти гетеродина.

4.6.16 У частині характеристик із селективності радіоприймача в пунктах 5.19 та 5.20 зазначають селективність ПРМ за сусіднім та дзеркальним каналами приймання відповідно. У пункті 5.21 зазначають селективність ПРМ в інших побічних каналах приймання. У пункті 5.22 зазначають селективність радіоприймача щодо завад з блокування та перехресних видів завад, указавши в знаменнику букву "б" чи "п" відповідно, а в пункті 5.23 - селективність за інтермодуляційною завадою.

4.6.17 Еквівалентну шумову температуру приймача записують до пункту 5.24, а до пункту 5.25 - припустиме значення збільшення еквівалентної шумової температури для РЕЗ, що належать до складу супутникових систем.

Приклад:

Селективність ПРМ по:

5.19 Сусідньому каналу - 40 дБ

5.20 Дзеркальному каналу - 50 дБ

5.21 Іншим ПКП - 60 дБ

5.22 Блокув. і перехр. спотв. - 65,40/"б" дБ

5.23 Інтермодуляційна - 75 дБ

5.25 Допустиме збільш. екв. шум. темпер. - 7%

4.7 Характеристики антени

4.7.1 До пункту 6.1 записується номер, який вказаний у пункті 3.3 розділу "Склад і ТХ".

4.7.2 У пункті 6.2 зазначається функціональне призначення антенного пристрою, а саме: приймальна, передавальна, приймально-передавальна.

4.7.3 До пункту 6.3 записується необхідний за технічними умовами тип антени, який вибрано у відповідності до табл. 5.

Наприклад: рупорна напівхвильова щілинна; "Хвильовий канал"; напівхвильовий несиметричний вібратор; чвертьхвильовий симетричний (несиметричний) вібратор і т. ін.

4.7.4 У пункті 6.4 зазначаються геометричні розміри антени згідно з тактико-технічними даними радіопередавача, радіоприймача та в залежності з робочими смугами частот. Розміри антени зазначаються в метрах.

4.7.5 У графах пункту 3.5 записуються номери смуг частот, зазначених у графах пункту 3.5 розділу 3.

4.7.6 У пункті 6.5 указується номер променя, якщо використовується направлена антена. Якщо використовується ненаправлена антена, ставиться позначка ND або записується назва (номер) променя: основний, боковий, задній.

4.7.7 У пункті 6.6 записується основний напрямок променя у просторі: основний, боковий, задній і т. ін.

4.7.8 У пункті 6.7 записується частота, на якій працює РЕЗ, тобто робочі частоти (номінали) радіопередавача.

4.7.9 У пункті 6.8 необхідно вказати максимальне значення коефіцієнта підсилення антени в дБ щодо ізотропного випромінювача.

4.7.10 У пунктах 6.9-6.10 записуються дані про ширину головного пелюстка діаграми спрямованості антени: у горизонтальній площині до п. 6.9 та у вертикальній площині до п. 6.10 у градусах, на рівні мінус 3 дБ.

4.7.11 До пункту 6.11 записуються сектори кутів бокових пелюстків діаграми спрямованості відносно осі головного пелюстка, визначених у градусах, а до пункту 6.12 - значення коефіцієнта підсилення антени в цьому секторі.

4.7.12 До пункту 6.13 записуються дані кутової точності орієнтації антени. Додаткова інформація стосовно точності орієнтації (наведення) антени додається в аркушах доповнень. Номери аркушів доповнень указуються в графі Картки "N аркуша доповнень".

4.7.13 У разі, якщо в описуваному режимі антена використовується як приймально-передавальна, характеристики ДНА записуються у двох рядках. При цьому у верхньому рядку записуються характеристики ДНА на передачу, а в нижньому - на приймання.

4.8 Характеристика фідера

4.8.1 До пункту 7.1 записується тип фідерної лінії, яка застосовується згідно з ТХ на РЕЗ та згідно з рекомендаціями МСЕ-Р, перелік існуючих типів фідерних ліній перераховано в табл. 6.

4.8.2 До пунктів 7.2, 7.3, 7.4, 7.5 заносяться технічні дані, які визначені технічними характеристиками РЕЗ.

4.8.3 До пункту 7.6 записується тип поляризації у напрямку максимального випромінювання: для кругової та еліптичної поляризації - напрямок обертання (лівий, правий), для лінійної - площина поляризації (вертикальна, горизонтальна, похила). Код поляризації визначається згідно з табл. 7.

4.8.4 Для додаткових записів використовуються окремі аркуші із зазначенням у них номера пункту, що доповнюється.

4.9 Заходи до підвищення завадозахищеності і забезпечення електромагнітної сумісності

4.9.1 При вирішенні питань застосування РЕЗ у відповідній смузі частот, при вирішенні питань забезпечення їх електромагнітної сумісності необхідно враховувати такі вимоги:

4.9.2 У системах з амплітудною модуляцією в максимально допустимих межах необхідно застосовувати випромінювання на одній боковій смузі, які мають характеристики, близькі до рекомендованих у відповідних розділах МСЕ-Р.

4.9.3 Передавальні станції повинні забезпечувати умови мінімального рівня побічних випромінювань та допустимих відхилень частоти від номіналу.

4.9.4 Ширина смуги випромінювання має бути якомога вужчою.

4.9.5 Космічні станції повинні бути обладнані пристроями, які забезпечують термінове припинення передачі за допомогою сигналів телеуправління, якщо таке припинення передбачене.

4.9.6 При заповненні пункту 8 потрібно керуватись відповідними положеннями Регламенту радіозв'язку та рекомендаціями МСЕ-Р, а також відомчими нормативними документами.

4.9.7 Для додаткових записів використовуються окремі аркуші із зазначенням у них номера пункту, що доповнюється.

4.10 Адміністративні дані

4.10.1 До розділу 9 Картки записується повна назва організації чи підприємства заявника незалежно від форми власності, а саме:

у пункті 9.1 - заявника;

у пункті 9.2 - розробника;

у пункті 9.3 - виробника.

4.10.2 Відповідно до назв пунктів, позначених у верхньому рядку, записується повна адреса із зазначенням поштового індексу місцезнаходження організації чи підприємства.

4.10.3 У третьому рядку таблиці записуються в зазначеному порядку посада керівника, його прізвище та ініціали, Картка підписується керівником з обов'язковим затвердженням підпису печаткою підприємства заявника.

4.10.4 Якщо дані до цієї таблиці не вміщуються в рамки таблиці, їх переносять до аркуша доповнень з фіксацією номера цих доповнень у графі - N аркушів доповнень.

4.11 Визначення класу радіовипромінювання

4.11.1 Клас випромінювання включає основну та додаткову інформацію про випромінювання і позначається встановленими умовними знаками. Повне позначення класу випромінювання включає інформацію про необхідну ширину смуги випромінювання та символьну частину про його характеристику.

Приклад позначення: 1М55G9D (відповідні пункти в таблицях виділені жирним шрифтом).

4.11.2 Значення необхідної ширини смуги випромінювання вимірюється у герцах і позначається чотирма цифрами і однією буквою (буква відділяє цілу та дробову частини в десятковому значенні).

4.11.3 Перший знак позначення ширини смуги випромінювання не повинен бути нулем або буквами К, М, G, які визначають розмірність.

4.11.4 Величини позначаються буквами: герци - Н; кілогерци - К; мегагерци - М; гігагерци - G.

Приклад:

0,002 Гц - Н002; 0,1 Гц - Н100; 25,3 Гц - 25Н3; 185,4 кГц - 185К; 10 МГц - 10М0; 20,5 ГГц - 20G5, не дозволяється позначати виразом 0Н12 або К517, повинно бути Н120 та 517Н відповідно.

4.11.5 Характеристики класу випромінювання:

4.11.5.1 Перший символ позначення - тип модуляції головної несучої.

(1) Випромінювання, у яких головна несуча модулюється безпосередньо сигналом, який закодований у квантованій формі (наприклад, імпульсно-кодова модуляція), необхідно позначати відповідно до випромінювання, при яких головна несуча модулюється за амплітудою або має кутову модуляцію.

4.11.5.2 Другий символ позначення - характер сигналу (сигналів), які модулюють головну несучу.