Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України

Відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 24.08.2000 N 1022, і з метою вдосконалення митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України,

1. Затвердити Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України (далі - Правила), що додаються.

2. Уважати такими, що втратили чинність, накази Держмитслужби України від 25.06.99 N 393 "Про затвердження Правил митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України" (із змінами й доповненнями), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.07.99 за N 516/3809, від 26.07.2000 N 407 "Про затвердження Порядку заповнення декларації форми МД-7 на ввезення/вивезення транспортного засобу індивідуального користування, номерного вузла чи агрегату" (із змінами й доповненнями), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.08.2000 за N 491/4712, від 06.09.2000 N 490 "Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою в митниці призначення транспортних засобів індивідуального користування, знятих з обліку в реєстраційних органах іноземних держав", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.09.2000 за N 627/4848, і від 12.10.2001 N 664 "Про затвердження Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення окремих транспортних засобів, що ввозяться громадянами на митну територію України" (із змінами й доповненнями), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.11.2001 за N 949/6140.

3. Управлінню контролю за переміщенням вантажів (Луговець В.А.) протягом 60 днів з дня офіційного опублікування цього наказу розробити проект Порядку здійснення контролю за доставкою в митниці призначення транспортних засобів особистого користування, що переміщуються через митну територію України транзитом, і подати його в установленому порядку на затвердження.

4. Управлінню бухгалтерського обліку та звітності (Околіта М.В.) протягом 60 днів з дня офіційного опублікування цього наказу розробити проект Порядку внесення та повернення грошової застави при переміщенні транспортних засобів громадян через митну територію України і подати його в установленому порядку на затвердження.

5. Департаменту інформаційних технологій та митної статистики (Копосов С.А.) протягом 60 днів з дня офіційного опублікування цього наказу розробити програмно-інформаційний комплекс "Транспортні засоби громадян" і забезпечити запровадження в митних органах.

6. Департаменту декларування та митних режимів (Науменко В.П.) протягом 60 днів з дня офіційного опублікування цього наказу розробити проект Порядку заповнення граф вантажної митної декларації при вивезенні громадянами транспортних засобів за межі митної території України для вільного обігу і подати його в установленому порядку на затвердження.

7. Департаменту декларування та митних режимів (Науменко В.П.) та Юридичному департаменту (Мельник М.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

8. Прес-службі (Клочок В.П.) забезпечити висвітлення цього наказу в засобах масової інформації після його офіційного опублікування.

9. Департаменту міжнародного митного співробітництва (Завтур Д.О.) інформувати Міністерство закордонних справ України та митні органи суміжних з Україною держав про вимоги цього наказу після його офіційного опублікування.

10. Начальникам митниць інформувати громадян і заінтересовані організації після офіційного опублікування цього наказу про вимоги Правил, у тому числі шляхом висвітлення його в місцевих засобах масової інформації та на наочних інформаційних стендах у місцях розташування відповідних підрозділів митниці й у пунктах пропуску через державний кордон України.

11. Установити, що цей наказ, крім пунктів 1 і 2, набирає чинності після його офіційного опублікування; пункти 1 і 2 - через 80 днів з дня його офіційного опублікування.

12. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови Держмитслужби України Федорова О.О.

1. Дія цих Правил поширюється на транспортні засоби (далі - ТЗ), що переміщуються через митний кордон України громадянами, які не є суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, для вільного обігу (у тому числі з метою розкомплектування на запасні частини) на митну територію України (за її межі) або з метою транзиту, а також тимчасово вивозяться за межі митної території України.

Вимоги цих Правил не застосовуються за умови документального підтвердження, що транспортні засоби ввозяться для особистого користування особами, зазначеними в статтях 287 - 290, 292 - 294 Митного кодексу України.

2. Терміни, що вживаються в цих Правилах:

власник ТЗ - громадянин, що відповідно до законів України має право власності на ТЗ, яке підтверджується документально;

документи, що підтверджують право власності на ТЗ:

а) придбані (отримані) у громадян чи підприємств - засвідчені нотаріально в країні придбання або в консульських установах чи в посольствах України договори купівлі-продажу, міни чи дарування тощо;

б) придбані в підприємств - оформлені на відповідних бланках і завірені печатками цих осіб чи інших організацій та установ оригінали рахунків, чеків, рахунків-фактур, інвойсів, інших документів. У цих документах, крім чеків, згідно з формою відповідного бланка повинні бути зазначені дата продажу, номери шасі (рами), кузова (або ідентифікаційний номер), двигуна ТЗ, його модель і рік виготовлення, а також прізвище, ім'я, по батькові особи, якій продано ТЗ;

в) технічні паспорти, технічні талони, сервісні книжки, реєстраційні свідоцтва та інші документи на ТЗ, видані вповноваженими органами країни придбання, із зазначенням власника ТЗ або відміткою про зняття ТЗ з обліку;

документи контролю за доставкою ТЗ до митниці призначення (далі - ДКД), оформлені в установленому порядку:

попередня декларація для громадян (далі - ПДГ);

повідомлення про транзитне переміщення ТЗ (далі - ПТП).

Вантажна митна декларація (далі - ВМД) використовується як ДКД у разі переміщення ТЗ, нового або знятого з реєстраційного обліку у відповідних підрозділах реєстраційних органів (далі - реєстраційні органи) України або іноземної держави, транзитом через митну територію України;

ідентифікаційний номер ТЗ (далі - ідентифікаційний номер) - номер (Vehicle Identification Number - VIN) ТЗ, що є структурованим поєднанням буквено-цифрових символів, присвоюється виробником ТЗ з метою ідентифікації останнього та наноситься на деталі кузова, шасі (рами);

квитанція МД-1 - уніфікована митна квитанція МД-1, форма та порядок застосування якої визначено Порядком застосування уніфікованої митної квитанції МД-1, затвердженим наказом Державної митної служби України від 04.01.2005 N 1, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.01.2005 за N 66/10346, зі змінами;

митна декларація - документ, форму якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 N 748 "Про перелік відомостей, що оголошуються громадянами за встановленою формою у разі переміщення ними через митний кордон України предметів" і в якому містяться відомості про предмети, що переміщуються громадянами через митний кордон України;

номерний вузол - вузол, що класифікується за кодом 8706 або 8707 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), призначений для ТЗ за кодами 8701 - 8705, 8711 та 8716 згідно з УКТЗЕД і при заміні якого реєстраційний орган робить у технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) відмітку про його заміну;

обставини непереборної сили - смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події;

посвідчення про реєстрацію ТЗ (далі - Посвідчення) - документ суворої звітності, що видається митницею власнику ТЗ (уповноваженій особі) для реєстрації цього ТЗ на ім'я особи, зазначеної в цьому документі, у реєстраційних органах у встановлений законодавством строк;

транзит - переміщення ТЗ під митним контролем з одного пункту пропуску через державний кордон України (при ввезенні на митну територію України) в інший пункт пропуску через державний кордон України (при вивезенні за межі митної території України) у незмінному стані, крім природних втрат, у строк, визначений митним органом відправлення, і без використання з іншою метою, ніж була заявлена цьому митному органу;

ТЗ - товари, що класифікуються за кодами 8701 - 8705, 8711, 8716 згідно з УКТЗЕД, і номерні вузли до них.

Інші терміни вживаються у цих Правилах у значеннях, установлених:

Законом України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" - громадяни, громадяни-резиденти, громадяни-нерезиденти, постійне місце проживання; Митним кодексом України - ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України (далі - ввезення), вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України (далі - вивезення), вільний обіг, зона митного контролю, митний контроль, митне оформлення, переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях (далі - переміщення через митний кордон України), переміщення товарів через митний кордон України в несупроводжуваному багажі (далі - переміщення через митний кордон України), переміщення товарів через митний кордон України в супроводжуваному багажі (далі - переміщення через митний кордон України), предмети, пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України (далі - пропуск), підприємство, уповноважена особа;

Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574, зі змінами, - ВМД.

3. ТЗ для здійснення митного контролю та митного оформлення може бути пред'явлений митному органу як власником, так і вповноваженою особою.

4. ТЗ, що переміщуються через митний кордон України громадянами, перебувають під митним контролем:

при ввезенні для вільного обігу - з моменту перетину митного кордону України до завершення митного оформлення та видачі Посвідчення;

при ввезенні з метою транзиту - з моменту перетину митного кордону України до вивезення за межі митної території України;

при вивезенні для вільного обігу або тимчасово - з моменту пред'явлення митному органу до завершення митного оформлення та вивезення за межі митної території України.

5. Нарахування податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні ТЗ через митний кордон України, здійснюється із застосуванням ВМД у разі декларування цього ТЗ з метою вільного обігу.

Платники податків або вповноважені на те особи можуть перераховувати кошти на відповідні рахунки митних органів для забезпечення сплати митних та інших платежів відповідно до Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України і Держмитслужби від 24.01.2006 N 25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за N 64/11938. Ці кошти є передоплатою і можуть бути підставою разом з поданням інших документів для оформлення ПДГ або ПТП.

6. Квитанція МД-1 застосовується при внесенні грошової застави в сумі податків і зборів, що підлягають сплаті при ввезенні ТЗ на митну територію України з метою вільного обігу, в разі транзиту, як гарантія доставки ТЗ до митниці призначення або прийняття ТЗ митним органом на зберігання.

7. Власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів:

що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження);

реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом;

митної декларації - у разі потреби; ВМД (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України);

що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні);

паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо;

довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).

У випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення ТЗ, класифікації ТЗ згідно з УКТЗЕД, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати деякі чи всі з перелічених документів:

митні документи країни придбання ТЗ;

сервісну книжку;

експертний висновок;

фотографії;

технічну документацію.

8. Визначення року виготовлення ТЗ здійснюється на основі даних його виробника, що містяться в ідентифікаційному номері ТЗ. Міжнародною організацією стандартизації (ISO) запроваджено з 1976 року міжнародний стандарт ідентифікаційних позначень автомобіля - ISO 3779-1983, гармонізований з державним стандартом України ДСТУ 3525-97 обов'язкового застосування в Україні, які складаються з міжнародного коду виробника ТЗ (перші три символи), описової частини (подальші шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім символів), за яким визначається ідентифікаційний номер ТЗ. Ідентифікаційний номер індивідуальний для кожного ТЗ.

У разі визначення року виготовлення ТЗ необхідно враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983 виробники ТЗ зазначають в ідентифікаційному номері або календарний, або модельний рік виготовлення ТЗ, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року.

Стандартом ISO 3779-1983 для кодування модельних років виготовлення ТЗ рекомендовано використання 10-го символу в 17-значному ідентифікаційному номері та символів, наведених у табл. 4.4 додатка 4 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за N 1074/8395.

Календарний і модельний роки виготовлення можуть також визначатися за розпізнавальною частиною ідентифікаційного номера (останні 8 знаків).

Більшість виробників ТЗ зазначають рік виготовлення 10-м символом у 17-значному ідентифікаційному номері. Разом з тим існують виробники ТЗ, що зазначають рік виготовлення знаком, розміщеним в іншому місці ідентифікаційного номера ТЗ. Деякі виробники формують ідентифікаційний номер ТЗ, у якому рік виготовлення взагалі не зазначається.

За рік виготовлення ТЗ приймається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік).

Якщо в ідентифікаційному номері нового ТЗ не міститься повна інформація про календарну дату його виготовлення, то такою датою вважається дата виготовлення, зазначена в технічних документах виробника ТЗ.

Якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, визначити за його ідентифікаційним номером неможливо, то за основу береться рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрації ТЗ.

Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).

У разі відсутності даних про дату першої реєстрації, коли модельний чи календарний рік виготовлення ТЗ, зазначений в ідентифікаційному номері, збігається з роком початку його експлуатації, датою виготовлення вважати 1 січня року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ.

Якщо встановлений за ідентифікаційним номером модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, й перевищує його, датою виготовлення вважати 1 липня зазначеного в реєстраційних документах року.

Якщо встановлений за ідентифікаційним номером календарний або модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, і є меншим за нього, датою виготовлення вважати 1 січня календарного року, зазначеного в ідентифікаційному номері.

У разі неможливості визначення року виготовлення ТЗ за ідентифікаційним номером роком виготовлення вважати рік, що значиться в реєстраційних і технічних документах на ТЗ.

При цьому в разі відсутності в реєстраційних і технічних документах на ТЗ календарної дати виготовлення ТЗ такою датою вважати 1 січня року, зазначеного в реєстраційних і технічних документах на ТЗ.

Датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, уважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані вповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації ТЗ датою початку користування вважати перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

За наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначення року виготовлення ТЗ достовірність установлюється експертом, що має свідоцтво про право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності та внесений до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян Міністерства юстиції України.

9. Не підлягає пропуску через митний кордон України ТЗ:

номер кузова (або ідентифікаційний номер), шасі (рами) чи двигуна якого знищено, підроблено або який не відповідає запису в реєстраційних документах;

що ввозиться в Україну громадянином для вільного обігу, не знятий з обліку в реєстраційних органах країни придбання або іншої країни;

що вивозиться за межі України громадянином для вільного обігу, не знятий з обліку в підрозділах МВС України, які відповідно до законодавства України вповноважені здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку ТЗ;

увезення якого в Україну згідно із законодавством заборонено за віком або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження);

що ввозиться в Україну для вільного обігу й за який не сплачено податки і збори, що підлягають сплаті при переміщенні ТЗ через митний кордон України;

який знято з обліку, увозиться з метою транзиту і на який не оформлено гарантії доставки ТЗ до митниці призначення.

У разі виявлення ознак порушень митних правил посадова особа митного органу, яка здійснює митний контроль та митне оформлення ТЗ, уживає заходів відповідно до законодавства України з питань митної справи.

10. ТЗ, не пропущені через митний кордон України внаслідок установлених заборон чи обмежень на їх увезення в Україну, а також несплати встановлених податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні ТЗ через митний кордон України, підлягають вивезенню з території України або переданню на склад митного органу оформлення для зберігання відповідно до Митного кодексу України.

11. У разі прийняття в пункті пропуску через державний кордон України власником (уповноваженою особою) рішення про повернення в суміжну державу ТЗ, не пропущеного через митний кордон України, власник (уповноважена ним особа) заповнює два примірники митної декларації на вивезення такого ТЗ.

Після завершення митного оформлення ТЗ для вивезення один примірник митної декларації з відмітками посадової особи митного органу про завершення митного оформлення, необхідного для зворотного вивезення ТЗ, передається власникові ТЗ (уповноваженій особі), другий примірник залишається в справах митного органу та підшивається до ПДГ (у разі її наявності) разом з ксерокопіями документів на ТЗ.

Вивезення за межі митної території України ТЗ, не пропущеного через митний кордон України, проводиться виключно в тому пункті пропуску через державний кордон України, через який здійснювалося ввезення ТЗ.

12. Вивезення за межі митної території України ТЗ, митне оформлення яких не завершено внаслідок причин, зазначених в пункті 1.9 цих Правил (за відсутності ознак порушення митних правил), здійснюється за письмовою заявою власника за умови оформлення ВМД, оформленої в режимі транзиту, та застосування відповідно до законодавства заходів гарантування такої доставки. При цьому вивезення ТЗ можливе через пункти пропуску, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1987 "Про затвердження переліку пунктів пропуску для автомобільного сполучення через державний кордон України для переміщення громадянами транспортних засобів та шасі і кузовів до них", зі змінами.

13. Вивезення ТЗ за межі митної території України, з причин, зазначених в пункті 1.9 цих Правил, не пропущених в Україну для вільного обігу або з метою транзиту, за рішенням власника (уповноваженої особи) здійснюється за умови відсутності в його діях ознак порушень митних правил.

14. Митні органи для звітності ведуть облік ТЗ, що переміщуються через митний кордон України і належать громадянам, із застосуванням Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - ЄАІС).

15. Формування вповноваженими посадовими особами митного органу електронних копій ВМД, ДКД, Посвідчень, квитанцій МД-1 здійснюється з використанням відповідного програмного забезпечення ЄАІС.

За відсутності належних умов для застосування відповідного програмного забезпечення ЄАІС безпосередньо під час оформлення ТЗ уповноваженій посадовій особі митного органу дозволяється вносити інформацію про оформлені протягом робочої зміни ВМД, ДКД, Посвідчення, квитанції МД-1 до відповідної бази даних митного органу за допомогою відповідного програмного забезпечення і передавати її до ЄАІС протягом чотирьох годин після закінчення робочої зміни.

16. Якщо виробником при виготовленні ТЗ не застосовується ідентифікаційний номер відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 3779, то до ВМД, ДКД, Посвідчень, квитанцій МД-1 уноситься інформація про заводський номер кузова, шасі (рами), який використовується цим виробником.

Для ТЗ, які не обладнані двигуном, відомості про номер і робочий об'єм двигуна до ВМД, ДКД, Посвідчень, квитанцій МД-1 не вносяться.

17. Електронні копії ВМД, ДКД, Посвідчень, квитанцій МД-1 передаються до ЄАІС засобами електронного зв'язку, а для внесення відміток до таких електронних копій використовуються оперативні канали зв'язку. У разі відсутності зв'язку з ЄАІС передання згаданих електронних копій чи внесення відміток до них здійснюється одразу після поновлення зв'язку з ЄАІС.

18. У разі виявлення невідповідності ТЗ даним, заявленим у ВМД (у належних випадках і в квитанції МД-1 і зазначеним у документах на цей ТЗ, а також даним, наявним в ЄАІС, під час митного оформлення ТЗ, що вивозиться громадянином після транзиту, вирішення питання пропуску такого ТЗ через митний кордон України можливе за умови отримання засобами електронного зв'язку від митного органу, який здійснив митне оформлення ТЗ при ввезенні його на митну територію України, підтвердження даних митного оформлення цього ТЗ. Запити митних органів щодо підтвердження даних митного оформлення ТЗ, надіслані засобами електронного зв'язку до митного органу, який здійснив митне оформлення ТЗ при ввезенні його на митну територію України, розглядаються цим митним органом у строк, що не перевищує однієї години з моменту одержання запиту.

19. Запит до ЄАІС здійснюється за:

кодом підрозділу, який здійснив митне оформлення ТЗ при його ввезенні на митну територію України, згідно з Класифікатором митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій, затвердженим наказом Держмитслужби від 26.04.2006 N 335, зі змінами;

ідентифікаційним номером ТЗ. Якщо виробником ТЗ не застосовується ідентифікаційний номер відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 3779-1983, то в запиті зазначається заводський номер кузова, шасі (рами), який використовується цим виробником;

датою оформлення ВМД, ДКД, Посвідчення, квитанції МД-1.

20. Регіональна інформаційна митниця забезпечує посадовим особам митного органу в межах їх повноважень доступ до ЄАІС.

Перелік посадових осіб, які мають право вносити інформацію про оформлені ВМД, ДКД, Посвідчення, квитанції МД-1 до відповідної бази даних митного органу, використовувати відповідне програмне забезпечення для формування електронних копій цих ВМД, ДКД, Посвідчень, квитанцій МД-1, формувати із застосуванням цього програмного забезпечення звіти, а також передавати до ЄАІС інформацію про оформлені протягом певного періоду ВМД, ДКД, Посвідчення, квитанції МД-1 та вносити відмітки до їх електронних копій, затверджується наказом митного органу.

Відповідальність за забезпечення внесення до відповідної бази даних митного органу інформації про оформлені ВМД, ДКД, Посвідчення, квитанції МД-1, за дотримання строків її передання до ЄАІС, а також унесення відміток до електронних копій цих документів покладається на керівників митних органів.

21. ВМД, ДКД, Посвідчення, митні декларації, квитанції МД-1, акти про проведення митного огляду ТЗ, результати митного огляду автотранспортних засобів, а також ксерокопії документів, що подавалися для митного оформлення ТЗ, зберігаються в справах митного органу протягом установленого строку.

22. Обмін інформацією між Держмитслужбою та МВС України про ТЗ, оформлені митними органами, здійснюється в порядку, що встановлюється Держмитслужбою та МВС України.

1. Митне оформлення ТЗ (крім ТЗ, визначених у пункті 2.2 цих Правил), що переміщуються громадянами через митний кордон України, проводиться митним органом за місцем постійного проживання або тимчасового перебування таких громадян.

У разі ввезення громадянами-нерезидентами ТЗ для вільного обігу митному органу, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, через який здійснюється переміщення такого ТЗ, подається заява довільної форми із зазначенням місця тимчасового проживання на митній території України таких громадян і документів, що підтверджують право на таке проживання.

2. Митне оформлення ТЗ, які:

увозяться громадянами з метою транзиту через митну територію України;

вивозяться (у тому числі тимчасово) громадянами за межі митної території України,

проводиться митним органом, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, через який здійснюється переміщення ТЗ.

3. Митний контроль і митне оформлення ТЗ здійснюються в зонах митного контролю.

Переміщення ТЗ у зону митного контролю і за її межі можливе тільки з дозволу вповноваженої посадової особи митного органу.

Не допускається перебування в зоні митного контролю ТЗ, митне оформлення яких завершено.

1. Пропуск через митний кордон України:

1.1. При ввезенні ТЗ на митну територію України його власник або вповноважена особа представляє уповноваженій посадовій особі митного органу, у зоні діяльності якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, ТЗ для здійснення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів:

що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження);

реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом;

що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні), перелік яких визначено в підпункті 4.3 пункту 4 цього розділу. Працівники дипломатичної служби, які перебували за кордоном у довготерміновому відрядженні або проходили дипломатичну службу строком не менше одного року та повертаються в Україну, замість довідки МЗС України подають довідку відповідної закордонної дипломатичної установи України про повернення з довгострокового відрядження або після проходження дипломатичної служби;

паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо.

У випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення ТЗ, класифікації ТЗ згідно з УКТЗЕД, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати такі документи:

митні документи країни придбання ТЗ;

сервісну книжку;

експертний висновок;

фотографії;

технічну документацію.

1.2. Посадова особа митного органу, у зоні діяльності якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, через який ТЗ ввозиться в Україну:

за наявності інформації про оформлення митним органом за місцем постійного (тимчасового) проживання громадянина ПДГ здійснює запит до ЄАІС Держмитслужби;

здійснює митний огляд ТЗ, перевіряє та встановлює відповідність ідентифікаційного номера, номерів кузова, шасі (рами), двигуна, року виготовлення, кольору та дати введення в експлуатацію ТЗ даним, зазначеним у ПДГ (за її наявності), реєстраційних і технічних документах на ТЗ, а також проводить документальну перевірку факту зняття з обліку ТЗ у вповноважених реєстраційних органах за кордоном і приймає рішення про можливість здійснення митних процедур у пункті пропуску та направлення ТЗ в митний орган за місцем постійного (тимчасового) проживання громадянина;

за наявності інформації про оформлення митним органом за місцем постійного (тимчасового) проживання громадянина ПДГ уносить до її електронної копії відповідні відмітки (відповідно до вимог цих Правил) про проведення митних процедур у пункті пропуску та направлення ТЗ в митний орган за місцем постійного (тимчасового) проживання громадянина, роздруковує два примірники ПДГ та оформлює у встановленому цими Правилами порядку;

за відсутності інформації про оформлення митним органом за місцем постійного (тимчасового) проживання громадянина ПДГ за допомогою ПЕОМ формує ПТП з обов'язковим застосуванням одного із заходів гарантування, передбачених статтею 161 Митного кодексу України.

Заходи гарантування доставки ТЗ до митниці призначення не застосовуються за умови документального підтвердження факту ввезення ТЗ в Україну з метою вільного обігу громадянами, які ввозять ТЗ:

при переселенні цих громадян в Україну на постійне місце проживання;

як склад спадщини за законом;

працівниками дипломатичної служби, які перебували за кордоном у довготермінових відрядженнях або проходили дипломатичну службу строком не менше одного року та повертаються в Україну.

У разі незастосування заходів гарантування доставки ТЗ до митниці призначення у ДКД зазначаються підстави для незастосування таких заходів.

1.3. ПДГ оформлюється митним органом за місцем постійного (тимчасового) проживання громадянина, який бажає ввезти на митну територію України ТЗ для вільного обігу.

1.4. ПДГ оформлюється на один ТЗ.

1.5. Для оформлення ПДГ громадянин, який бажає ввезти в Україну ТЗ з метою вільного обігу, або вповноважена на те особа подає заяву довільної форми.

1.6. Оформлення ПДГ можливе за умови надання митному органу повної інформації про ТЗ, а саме: тип, модель та марка, колір, рік виготовлення та введення в експлуатацію, ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна, об'єм двигуна (куб.см).

1.7. ПДГ дійсна та може бути використана для ввезення в Україну ТЗ протягом трьох місяців з дати оформлення, тобто з дня присвоєння їй реєстраційного номера та проставлення на паперових примірниках відбитка штампа "Під митним контролем". Після закінчення цього строку пропуск ТЗ на митну територію України за цією ПДГ забороняється.

1.8. ПДГ заповнюється та подається громадянином, який бажає ввезти на митну територію України ТЗ для вільного обігу, або уповноваженою на те особою - разом з її електронною копією на зброшурованих у комплекти бланках адміністративного документа форми МД-2 і містить відомості, зазначені в пункті 1.4 цього Порядку.

1.9. Особливості заповнення й оформлення ПДГ на ТЗ, що ввозяться на митну територію України громадянами з метою вільного обігу, наведено в додатку 1 до цих Правил.

1.10. ПТП заповнюється та оформлюється посадовою особою митного органу, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, через який ТЗ ввозиться в Україну, відповідно до вимог Порядку здійснення контролю за доставкою в митниці призначення переміщуваних через митний кордон України товарів окремих видів, затвердженого наказом Держмитслужби від 13.10.2005 N 969, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2005 за N 1393/11673, зі змінами, та вимог цих Правил.

ПТП оформлюється на кожний ТЗ окремо.

Особливості заповнення окремих граф ПТП наведено в додатку 2 до цих Правил.

1.11. Митний огляд ТЗ у пункті пропуску через державний кордон України здійснюється з обов'язковим складанням Акта про проведення митного огляду транспортного засобу (далі - Акт митного огляду), форму якого наведено в додатку 3 до цих Правил. Такий Акт митного огляду підписується посадовою особою митного органу, що здійснила митний огляд, і власником ТЗ (уповноваженою особою), засвідчується відбитком особистої номерної печатки цієї посадової особи та залишається в справах митного органу разом з документами, на підставі яких було проведене митне оформлення.

1.12. У разі прийняття позитивного рішення щодо можливості направлення ТЗ до митниці призначення уповноваженою посадовою особою митного органу, у зоні діяльності якого розташований пункт пропуску через державний кордон, на оригіналах усіх документів, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження), реєстраційних, технічних документах і ДКД проставляються відмітки особистого митного забезпечення.

1.13. Власникові ТЗ (уповноваженій особі) разом з оригіналами технічних та інших документів, що були підставою для митних процедур у пункті пропуску через державний кордон України, передаються другий примірник ДКД, оформлений в установленому порядку, другий примірник квитанції МД-1 (у разі внесення грошової застави) та завірена посадовою особою митного органу копія Акта митного огляду.

Перший примірник ДКД, завірений особистою номерною печаткою (далі - ОНП) посадової особи митного органу, яка здійснила митні процедури у пункті пропуску через державний кордон України, разом із завіреними цією посадовою особою ксерокопіями: документів, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); технічних і реєстраційних документів, документів, що дають громадянину право на перетин державного кордону України, Актом митного огляду, інших документів, визначених цими Правилами, залишаються в справах митного органу, у зоні діяльності якого розташований пункт пропуску, через який переміщувався ТЗ.

1.14. Виїзд ТЗ за межі зони митного контролю пункту пропуску через державний кордон України здійснюється на підставі оформленого в установленому порядку другого примірника ДКД, завіреного відбитком ОНП і підписом посадової особи митного органу, що здійснила митне оформлення ТЗ у пункті пропуску через державний кордон України.

1.15. Електронні копії ДКД і в установлених випадках квитанції МД-1 протягом чотирьох годин з моменту оформлення ТЗ передаються уповноваженою посадовою особою митного органу до ЄАІС у встановленому Держмитслужбою порядку.

При цьому до електронної копії ДКД уносяться:

дані про особу, яка надала зобов'язання про доставку: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), країна постійного проживання, громадянство (підданство), серія та номер паспорта або іншого документа громадянина, що дає йому право на перетин державного кордону України;

дані про ТЗ: тип, модель та марка, колір, рік виготовлення та введення в експлуатацію, ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна, об'єм двигуна (куб.см);

найменування, номери та дати видачі документів, що були підставою для здійснення митних процедур у пункті пропуску (документів, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження), реєстраційних (технічних) документів тощо);

зобов'язання про доставку ТЗ до митниці призначення;

дані про застосування гарантії доставки ТЗ до митниці призначення (якщо гарантії доставки не застосовувалися, то зазначаються причини такого незастосування);

дата здійснення митних процедур;

код підрозділу, який здійснив пропуск ТЗ на митну територію України, відповідно до Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій, затвердженого наказом Держмитслужби від 26.04.2006 N 335, зі змінами;

номер ОНП посадової особи митного органу, яка здійснила митні процедури у пункті пропуску.

2. Декларування ТЗ і порядок заповнення й оформлення ВМД на ТЗ, що ввозяться в Україну громадянами для вільного обігу:

2.1. Декларування ТЗ проводиться власником (уповноваженою особою) митному органу, у зоні діяльності якого постійно або тимчасово проживає власник ТЗ (або має намір проживати власник ТЗ, який є громадянином-нерезидентом), шляхом подання ВМД.

На кожний транспортний засіб оформлюється окрема ВМД.

2.2. Заповнення й оформлення ВМД, подання потрібних документів на ТЗ, що переміщуються через митний кордон України громадянами, здійснюються згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574, зі змінами, Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом Держмитслужби від 09.07.97 N 307, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 24.09.97 за N 443/2247, зі змінами.

2.3. Митний контроль та митне оформлення ТЗ, увезених в Україну громадянами для вільного обігу, здійснюються згідно з Порядком митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженим наказом Держмитслужби від 20.04.2005 N 314, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2005 за N 439/10719, зі змінами.

2.4. Посадова особа митного органу здійснює митний огляд ТЗ, перевіряє та встановлює відповідність ідентифікаційного номера, номерів кузова, шасі (рами), двигуна, року виготовлення, кольору та дати введення в експлуатацію ТЗ даним, зазначеним у поданих документах, у тому числі копії Акта митного огляду, оформленого митницею відправлення.

За відсутності зауважень посадова особа митного органу вчиняє в копії Акта митного огляду, оформленого митним органом, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон, через який був увезений ТЗ, запис "Звірення проведено, зауважень немає", який завіряється підписом і відбитком ОНП цієї посадової особи. У разі виявлення невідповідностей митний орган направляє митному органу, який здійснив митні процедури у пункті пропуску, повідомлення про потребу вжиття відповідних заходів до посадових осіб, які здійснили пропуск ТЗ, та оформлює результати проведення митного огляду автотранспортного засобу за формою, наведеною в додатковому аркуші додатка 4 до Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби від 20.04.2005 N 314, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.04.2005 за N 439/10719, зі змінами (далі - Результати митного огляду автотранспортного засобу).

У разі виявлення ознак порушень митних правил посадова особа митного органу, яка здійснює митний контроль та митне оформлення ТЗ, уживає заходів відповідно до законодавства України з питань митної справи.

2.5. Митний огляд ТЗ при здійсненні митного контролю та митного оформлення ТЗ, увезених в Україну громадянами для вільного обігу, із застосування ВМД здійснюється із залученням уповноважених підрозділів ДАІ МВС України.

3. Видача Посвідчення:

3.1. Видача Посвідчення проводиться відповідним підрозділом митниці, у зоні діяльності якої постійно або тимчасово проживає власник ТЗ (або має намір проживати власник ТЗ, який є громадянином-нерезидентом), одразу після оформлення ВМД на ТЗ.

3.2. Для отримання Посвідчення власник ТЗ (уповноважена особа) пред'являє ТЗ митному органу й подає заяву, форму якої наведено в додатку 4 до цих Правил.

3.3. До Посвідчення посадовою особою митного органу вносяться відмітки про обмеження щодо передання ТЗ його власником у володіння, та/або користування, та/або розпорядження іншим громадянам чи підприємствам без сплати належних податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні ТЗ через митний кордон України при наданні пільг з оподаткування ТЗ, що ввозиться для вільного обігу на митній території України.

3.4. Посвідчення виписується у двох примірниках. Перший примірник разом з документами, що підтверджують право власності на ТЗ або право користування ним (у тому числі з правом розпорядження), реєстраційними й технічними документами, ВМД видається власникові ТЗ для подання до підрозділів МВС України, які відповідно до законодавства України вповноважені здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку ТЗ. Форма Посвідчення наведена в додатку 5 до цих Правил.

3.5. У Посвідченні, а також у реєстраційних і технічних документах учиняється запис "Видано ВМД від "___" ____________ 200_ року N _______", який завіряється відбитком ОНП посадової особи митного органу, яка видала Посвідчення.

3.6. Другий примірник Посвідчення разом із заявою власника ТЗ (уповноваженої особи), копією Акта митного огляду (а у відповідних випадках Результатами митного огляду автотранспортного засобу) і ксерокопіями інших документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення ТЗ, архівується та зберігається в справах митного органу протягом установленого строку.

3.7. Електронна копія Посвідчення формується за допомогою відповідного програмного забезпечення ЄАІС і протягом чотирьох годин з моменту його оформлення передається уповноваженою посадовою особою митного органу до ЄАІС у встановленому Держмитслужбою порядку.

4. Особливості митного контролю й митного оформлення ТЗ, що ввозяться для вільного обігу на митній території України:

4.1. ТЗ, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, повинні бути зняті з обліку в цих органах.

4.2. Якщо митне оформлення ТЗ здійснюється з наданням пільг в оподаткуванні, до завершення митного оформлення та видачі Посвідчення проводиться перевірка обґрунтованості надання таких пільг.

Така перевірка здійснюється посадовими особами підрозділів:

яким здійснюється контроль за нарахуванням і стягненням податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні ТЗ через митний кордон України;

боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил;

власної безпеки.

Висновок щодо правомірності надання пільг відображається у вигляді резолюції на заяві, форму якої наведено в додатку 4 до цих Правил.

У разі виявлення фактів, що підтверджують неможливість надання пільг в оподаткуванні при митному оформленні ТЗ, вирішується питання щодо сплати належних податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні ТЗ через митний кордон України.

У разі виявлення фактів надання митному органу документів, що містять неправдиві відомості, як підстави для звільнення від сплати податків і зборів митним органом порушується справа про порушення митних правил згідно з законодавством.

4.3. Підтвердженням права на надання пільг в оподаткуванні, передбачених статтею 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України", є такі документи:

підтвердження складу спадщини за законом, відкритої за межами України на користь громадянина-резидента органами, що вчиняють нотаріальні дії в країні її відкриття. Таке підтвердження підлягає легалізації в консульських установах України, що діють у відповідних країнах, якщо інше не встановлено міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України;

паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом "Постійне проживання" або таким написом (для громадян України, які виїхали за її межі тимчасово та подали клопотання про залишення на постійне проживання за кордоном) з відміткою про дату поставлення та зняття з постійного консульського обліку, засвідченою гербовою печаткою консульської установи України в країні попереднього проживання такого громадянина;