Про схвалення прогнозу показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2007-2009 роки

Кабінет Міністрів України

Схвалити прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2007-2009 роки, що додається.

На основі результатів аналізу досягнутого рівня розвитку податково-бюджетної системи держави та виходячи з основних завдань щодо посилення соціальної спрямованості реформ, викладених у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України "Назустріч людям", розробляється податково-бюджетна стратегія на середньострокову перспективу (2007-2009 роки).

Разом з політикою формування доходів та розподілу видатків бюджету на 2007-2009 роки податково-бюджетна стратегія забезпечить послідовність реалізації короткострокових цілей, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2005 р. N 411 "Про схвалення проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік" та постановою Верховної Ради України від 21 червня 2005 р. N 2678-IV "Про Основні напрями бюджетної політики на 2006 рік".

На сучасному етапі розвитку національної економіки стратегічною метою є створення умов для сталого економічного зростання та поліпшення якості життя населення шляхом соціальної та структурно-інноваційної переорієнтації економіки, а також сприятливого інвестиційного середовища.

Здійснення державної економічної і соціальної політики забезпечується за допомогою економічних складових бюджетної системи, зокрема її дохідної та видаткової частин, формування яких відбиває послідовність етапів перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту, а також механізму міжбюджетних відносин. Оцінка та прогнозування доходів і видатків бюджету є ключовими елементами державного регулювання стабільного розвитку та забезпечення економічного зростання.

Цей прогноз розроблено з метою реалізації стратегічних завдань, визначених Президентом України та Програмою діяльності Кабінету Міністрів України "Назустріч людям" щодо поліпшення якості життя населення, запровадження соціальних, економічних та демократичних європейських стандартів життєдіяльності людини, суспільства та держави.

Основними цілями у податково-бюджетній сфері на середньострокову перспективу Кабінетом Міністрів України визначено:

побудову інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки з метою забезпечення високих темпів економічного зростання у середньостроковій перспективі;

підвищення рівня державних соціальних стандартів;

удосконалення системи оплати праці;

стимулювання зайнятості та створення нових робочих місць з метою підвищення рівня життя населення;

створення умов для всебічного гармонійного розвитку людини;

розвиток підприємництва та створення рівних умов для суб'єктів господарювання;

підтримку розвитку агропромислового комплексу;

нарощування обсягів житлового будівництва та покращення якості житлово-комунальних послуг;

поступове входження України до світової економічної системи;

узгодження стратегічних цілей та пріоритетів розвитку держави та регіонів.

Прогноз економічного і соціального розвитку на середньострокову перспективу враховує розширення внутрішнього попиту, поступове нарощування інвестицій, продовження реформування податкової системи, спрямованого на зниження податкового навантаження, розширення податкової бази та інтеграцію України до світової економіки.

Прогноз передбачає створення сприятливого податкового режиму та амортизаційної політики, поліпшення інвестиційного і підприємницького клімату, збільшення припливу прямих іноземних інвестицій, реформування банківської системи, послідовне створення умов для розвитку фондового ринку, підвищення рівня життя населення та зростання зайнятості.

У середньостроковій перспективі очікується закріплення позитивних тенденцій стабільного розвитку економіки, зростання реального валового внутрішнього продукту буде досягнуто на рівні 7-8,5 відсотка. Економічне зростання буде забезпечено завдяки розширенню внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту, зміцненню конкурентоспроможності вітчизняної економіки, підвищенню ефективності використання виробничих ресурсів та науково-технологічного потенціалу.

При цьому економічне зростання у середньостроковій перспективі базуватиметься на закріпленні інноваційно-інвестиційної моделі розвитку, підвищенні добробуту населення, здійсненні прогресивних структурних перетворень в економіці, поглибленні європейської інтегрованості, істотному вдосконаленні ринкових інститутів.

Динаміка цін визначатиметься стабільністю економічного розвитку і виваженістю монетарної та фіскальної політики. Середньостроковий орієнтир цінової стабільності передбачає утримання інфляції у 2007 році в межах до 8 відсотків (грудень до грудня попереднього року), починаючи з 2008 року - 6-6,5 відсотка.

Збереження темпів економічного зростання та підвищення ділової активності сприятиме збільшенню прибутків підприємств - із 110 млрд. гривень у 2007 до 120 млрд. гривень у 2009 році.

Забезпечення соціальних гарантій населенню разом з поліпшенням підприємницького клімату та відновленням тенденції зростання зайнятості сприятиме збільшенню реальних доходів домогосподарств та зростанню платоспроможного попиту населення. У середньостроковій перспективі очікується зростання фонду оплати праці працівників - із 188,7 млрд. гривень у 2007 до 249,6 млрд. гривень у 2009 році.

Прогноз показників державного та зведеного бюджетів України на 2007-2009 роки є передбаченням можливих обсягів бюджетних ресурсів з урахуванням економічного зростання, закладеного у прогнозі макроекономічних показників на зазначений період.

Прогноз доходів зведеного бюджету на 2007-2009 роки розроблено з урахуванням тенденцій розвитку макроекономічної ситуації, динаміки та структури доходів бюджету та з урахуванням Програми оптимізації рівня податкового навантаження, що розроблена на середньострокову перспективу.

Програмою діяльності Кабінету Міністрів України "Назустріч людям" визначено, що основним завданням податкової політики на 2007-2009 роки є досягнення стабільності законодавства з питань оподаткування на основі Податкового кодексу України.

В основу проекту Кодексу покладено принципи подальшого зниження податкового навантаження та розширення бази оподаткування.

Пріоритетною щодо реформування визначено систему податків і зборів (обов'язкових платежів), які надходять до місцевих бюджетів. Це місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), податок з доходів фізичних осіб, податок на майно, плата за землю тощо, що сприятиме забезпеченню фінансової самодостатності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Податки і збори (обов'язкові платежі), зокрема податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, акцизний збір, удосконалюватимуться у частині спрощення процедури адміністрування, відповідності стандартам Європейського Союзу та доступності застосування. Передбачається поступове зниження ставок податків на додану вартість і прибуток підприємств, а також запровадження податку на майно та єдиного соціального внеску.

Зниження фіскального тиску на суб'єктів оподаткування пропонується здійснювати поетапно. Першим кроком має стати зниження фіскального навантаження на фонд оплати праці. Вже у 2006 році передбачається відрахування до Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття знизити сукупно на 2 відсотки і довести єдину ставку внеску починаючи з 2007 року з 29,3 відсотка до 25 відсотків у 2009 році (у 2005 році сумарно ці внески складають 33,9 відсотка).

Одночасно починаючи з 2007 року пропонується ставку податку на прибуток підприємств зменшити з 25 до 23 відсотків та у подальшому зменшувати на 1 відсоток щороку з доведенням її розміру до 20 відсотків.

Ставку податку на додану вартість планується знизити на 1 відсоток у 2007 і у 2008 роках і довести її розмір до 18 відсотків у 2009 році.

Зазначені зміни передбачають одночасне розширення бази оподаткування за рахунок скасування решти пільг в оподаткуванні, що не мають соціальної спрямованості, та перенесення податкового навантаження на податки, які регулюють ринок споживання шкідливих для здоров'я товарів, зокрема тютюну та алкогольних напоїв.

Прогноз надходження сум податку з доходів фізичних осіб здійснюється виходячи із Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", згідно з яким базову ставку оподаткування доходів з 1 січня 2007 р. визначено на рівні 15 відсотків. На обсяги надходження сум податку до зведеного бюджету України впливатимуть такі чинники, як підвищення доходів населення, зменшення частки тіньового сектору економіки, підвищення ставки оподаткування. У 2007 році частка надходжень від податку у валовому внутрішньому продукті становитиме 4,42 відсотка. З 2007 по 2009 рік частка податку з доходів фізичних осіб у валовому внутрішньому продукті зростатиме повільно і на кінець прогнозного періоду становитиме 4,87 відсотка.

Прогноз надходження сум податку на прибуток підприємств здійснюється виходячи з норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та з урахуванням поступового зниження ставки податку починаючи з 2007 року. Так, у 2007 році ставка податку передбачається на рівні 23 відсотків, 2008 - 22 та 2009 році - 21 відсотка. На обсяги надходження сум цього податку до зведеного бюджету України найбільше впливатимуть такі чинники, як збільшення витрат підприємств на оплату праці, підвищення сум амортизаційних відрахувань у результаті інтенсивного нагромадження основного капіталу. У середньостроковій перспективі частка надходження сум податку у валовому внутрішньому продукті поступово зменшуватиметься (з 4,44 відсотка у 2007 до 3,38 відсотка у 2009 році) через зменшення в ньому питомої ваги прибутку підприємств при посиленні інвестиційної активності суб'єктів господарювання.

Прогнозну динаміку надходження сум податку на додану вартість розроблено виходячи з показників економічного зростання та зниження ставки податку до 19 відсотків у 2007 та до 18 відсотків у 2008 та 2009 роках. На обсяг надходження сум цього податку до зведеного бюджету України впливатимуть такі чинники, як розвиток зовнішньої торгівлі та внутрішнього ринку і процес адаптації відповідного податкового законодавства до норм Шостої Директиви Європейського Союзу. Вплив зазначених чинників у сукупності зумовить зменшення питомої ваги надходжень від податку на додану вартість у валовому внутрішньому продукті з 7,58 відсотка у 2007 до 7,24 відсотка у 2008 та до 7,29 відсотка у 2009 році.

У прогнозних розрахунках надходження сум акцизного збору бралося до уваги подальше приведення законодавства у відповідність з вимогами Європейського Союзу, зокрема підвищення ставок на окремі категорії товарів та посилення контролю за виробництвом, переміщенням та реалізацією підакцизних товарів. У зв'язку з цим його рівень у валовому внутрішньому продукті повинен поступово підвищуватися (з 2,13 відсотка у 2007 до 2,35 відсотка у 2009 році).

Основні тенденції соціально-економічного розвитку країни у середньостроковій перспективі та подальші кроки у реформуванні податкової політики щодо зменшення податкового тиску сприятимуть зменшенню частки податкових надходжень у валовому внутрішньому продукті з 22,04 відсотка у 2007 до 21,49 відсотка у 2009 році.

Таким чином, у 2007-2009 роках передбачається поступове збільшення номінального обсягу доходів зведеного бюджету України, тоді як частка доходів цього бюджету у валовому внутрішньому продукті зменшиться з 28,89 відсотка у 2007 до 28,36 відсотка у 2008 та до 28,08 відсотка у 2009 році.

Прогнозні показники доходів державного бюджету у середньостроковій перспективі базуються на показниках соціально-економічного розвитку, узгоджуються з прогнозними показниками зведеного бюджету України та концептуальними засадами проведення адміністративно-територіальної реформи (яку планується завершити до 2010 року), що передбачає розширення повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. На рівень співвідношення показників доходів державного та місцевих бюджетів у валовому внутрішньому продукті впливатимуть рішення, прийняті в рамках адміністративно-територіальної реформи.

Очікується, що частка доходів державного бюджету у валовому внутрішньому продукті зменшиться з 22,68 відсотка у 2007 до 21,57 відсотка у 2009 році.

У середньостроковій перспективі очікується зменшення питомої ваги дефіциту зведеного бюджету України у валовому внутрішньому продукті - з 1,6 відсотка у 2007 до 1,45 відсотка у 2008 та 1,17 відсотка у 2009 році, у тому числі загального фонду - з 1,35 відсотка у 2007 до 1,2 відсотка у 2008 та 0,95 відсотка у 2009 році.

З метою зменшення боргового навантаження на економіку та державний бюджет в економічно безпечних межах пріоритетними завданнями державної політики на 2007-2009 роки, зокрема, визначено:

посилення координації боргової політики з бюджетною та грошово-кредитною;

своєчасне та у повному обсязі виконання зобов'язань за державним боргом;

оптимізація часової і валютної структури боргу;

застосування в процесі управління державним боргом операцій з дострокового погашення та інших активних операцій з управління державним боргом; поліпшення його структури;

сприяння розвитку внутрішнього ринку капіталу.

Прогнозні показники видатків зведеного бюджету України на 2007-2009 роки розроблено на основі відповідних показників дохідної частини та показників фінансування бюджету. Обсяги видатків на наступні роки можуть уточнюватися у разі зміни макроекономічної ситуації та пріоритетів державної політики.

Під час прогнозування видатків зведеного бюджету України на середньостроковий період враховувалося, що податкове навантаження на економіку не можна зменшити без зниження видатків бюджету, зменшення міри втручання держави у регулювання соціально-економічних процесів та створення можливостей для надання ряду суспільних послуг у приватному секторі.

Оцінка ефективності витрачання бюджетних коштів проводитиметься за допомогою результативних показників, що характеризують виконання бюджетних програм. Результати аналізу ефективності виконання бюджетних програм враховуватимуться під час бюджетного планування.

Передбачається удосконалення програмно-цільового методу формування бюджету, що сприятиме поліпшенню прозорості і результативності видатків бюджету у наступні роки.

У 2007-2009 роках соціальна спрямованість бюджету поєднуватиметься з посиленням його інвестиційної складової. Більша частка бюджетних ресурсів виділятиметься на фінансування програм соціального спрямування. Прогнозується також збільшення частки бюджетних ресурсів на економічний розвиток.

У середньостроковій перспективі передбачається реформування системи соціального захисту через посилення цільової спрямованості соціальних програм, поглиблення адресності державної соціальної допомоги, удосконалення міжбюджетних відносин, запровадження прогресивної технології обслуговування малозабезпечених громадян - надання всіх видів державної допомоги за однією заявою, формування єдиної бази даних і реєстру отримувачів усіх видів соціальної допомоги та пільг. Це сприятиме якісному і комплексному обслуговуванню громадян, забезпечить доступ малозабезпечених верств населення до соціальних послуг та уніфікацію підходу при визначенні права на призначення всіх видів соціальної допомоги.

Пріоритетними напрямами державної політики у сфері соціального захисту та соціального забезпечення на середньостроковий період є:

створення рівних можливостей для пенсійного забезпечення громадян незалежно від роду їх зайнятості та виду діяльності;

утримання мінімальної трудової пенсії за віком та залежно від наявності необхідного стажу роботи на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

стимулювання роботодавців та працюючих громадян до добровільного здійснення додаткових заощаджень у системі недержавного пенсійного забезпечення;

використання страхових коштів на відновлювальне лікування застрахованих осіб і вагітних жінок за наявності медичного висновку та придбання путівок для оздоровлення дітей із багатодітних та малозабезпечених сімей;

удосконалення механізму реєстрації платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплати таких внесків та порядку надання страхових виплат і соціальних послуг за рахунок страхових коштів;

запровадження інституту страхових експертів;

підвищення з урахуванням матеріального стану сім'ї розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

запровадження єдиного соціального внеску з одночасним зменшенням розміру загальної ставки, створення єдиної системи його збирання, обліку і контролю.

Діяльність у сфері охорони здоров'я спрямована на забезпечення доступної кваліфікованої медичної допомоги кожному громадянинові України, впровадження ефективного механізму фінансування та управління у сфері охорони здоров'я, створення умов для ведення здорового способу життя.

Пріоритетними напрямами державної політики у сфері охорони здоров'я на середньостроковий період є:

надання кожному громадянину гарантованого переліку безоплатних медичних послуг;

запровадження єдиної системи показників якості роботи медичних закладів;

відновлення системи охорони здоров'я в кожному місті та селі;

зміщення акцентів у фінансуванні охорони здоров'я на користь первинної допомоги;

запровадження загальнообов'язкового медичного страхування та заохочення до додаткового добровільного медичного страхування;

сприяння становленню інституту сімейних лікарів;

створення умов для повноцінної життєдіяльності інвалідів, пріоритетного оздоровлення ветеранів війни і праці;

безоплатне забезпечення дітей-інвалідів ліками, медичними засобами, спеціальним харчуванням, створення умов для їх повноцінного життя у суспільстві;

розроблення і впровадження дієвого механізму контролю за виробництвом, імпортом та реалізацією фармацевтичної продукції;

створення умов для розширення спектра організаційно-правових форм медичних організацій, розвитку недержавного сектору охорони здоров'я.

Із зростанням цінності людського капіталу в суспільстві роль освіти при визначенні пріоритетів бюджетної політики підвищується. Сьогодні, в період інтеграції в європейський простір, країна потребує високоосвічених спеціалістів з державним мисленням.

Основними напрямами державної політики в галузі освіти у середньостроковій перспективі є:

запровадження системи державної підтримки для отримання вищої та середньої спеціальної освіти;

удосконалення системи державного замовлення шляхом поступового переходу до гарантування робочого місця спеціалістам, підготовленим за рахунок державного замовлення; надання державної підтримки спеціалістам з окремих професій при працевлаштуванні в сільській місцевості, де існує дефіцит відповідних спеціалістів; розроблення прогнозів потреби у спеціалістах відповідно до середньострокових та довгострокових показників соціально-економічного розвитку та відповідність планів підготовки спеціалістів цим прогнозам;

удосконалення системи прогнозування та задоволення потреб суспільства в педагогічних і науково-педагогічних працівниках та запровадження практики укладання тристоронніх угод "студент - вищий навчальний заклад - роботодавець" для осіб, які навчаються за державним замовленням за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю;

створення умов для реалізації громадянами України, які тимчасово або постійно проживають за кордоном, права на повну загальну середню освіту, зокрема шляхом використання технологій дистанційного навчання;

удосконалення наукового супроводження розвитку освіти, збільшення обсягів фінансування наукових досліджень у цій сфері;

створення національної системи моніторингу якості освіти на основі критеріїв держав - членів Європейського Союзу та забезпечення участі загальноосвітніх навчальних закладів у міжнародних обстеженнях якості освіти;

реалізація положень Болонської декларації щодо розроблення та затвердження нових переліків напрямів (спеціальностей), за якими здійснюватиметься підготовка фахівців у вищих навчальних закладах, державних стандартів вищої освіти;

вдосконалення мережі вищих навчальних закладів, їх підпорядкування та створення в установленому порядку укрупнених регіональних університетів;

проведення реформи оплати праці працівників освіти;

поліпшення умов проживання та впровадження ефективного механізму забезпечення житлом педагогічних і науково-педагогічних працівників, насамперед у сільській місцевості;

створення належних умов для здобуття якісної освіти дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, та дітьми, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, їх соціальної адаптації;

розроблення і впровадження нового покоління вітчизняних, у тому числі електронних, підручників, навчальних посібників та засобів навчання відповідно до сучасного рівня розвитку високих технологій, створення умов для використання у школах Інтернету.

Формування єдиної сучасної нації ґрунтуватиметься на утвердженні принципів духовності, розвитку та збереження культурної спадщини, формування нового привабливого іміджу України. З цією метою передбачається:

здійснення заходів державної підтримки культури, вітчизняного книговидання та теле- і радіомовлення;

створення єдиного реєстру пам'яток культури України, а також реєстру найвизначніших культурних цінностей, що перебувають за кордоном, та вжиття заходів для їх повернення в Україну;

збереження та відтворення національної культурної спадщини, розвиток музейної справи, збереження і поповнення бібліотечних та архівних фондів;

здійснення реставраційно-ремонтних робіт у національних і державних історико-культурних та історико-архітектурних заповідниках;

підтримка статутної діяльності національних творчих спілок, творчої молоді;

удосконалення механізму фінансової підтримки, утримання спортивних споруд та здійснення видатків на фізичну культуру і спорт;

зміцнення матеріально-технічної бази вітчизняного спорту;

удосконалення правових, соціальних, економічних та організаційних основ фізичної культури і спорту;

оптимізація державного управління інформаційною сферою в контексті європейських демократичних стандартів;

удосконалення нормативно-правової бази щодо демонополізації національного інформаційного простору;

реалізація загальнодержавної програми розвитку національної кіноіндустрії;

розвиток національного телерадіоінформаційного простору України, формування ринку інформаційних послуг.

Пріоритетними напрямами розвитку науково-технічного потенціалу у середньостроковій перспективі визначено:

створення і розвиток національної науково-дослідної та освітньої мережі, що забезпечує взаємодію науково-освітніх закладів України і Європи, корпоративних комп'ютерних мереж для наукових та освітніх цілей з поступовим формуванням єдиного віртуального науково-освітнього простору, сприяння розширенню наукових зв'язків, забезпечення доступу до світових електронних бібліотек та інтеграції у світовий науково-освітній простір;

сприяння науковим дослідженням у сфері інформаційних та високих технологій;

приведення українського законодавства у сфері інтелектуальної власності у відповідність з міжнародними нормами;

поступове запровадження механізму фінансової підтримки наукової діяльності шляхом збільшення частки програмно-цільового фінансування на конкурсних засадах та зменшення частки базового фінансування;

оптимізацію діяльності Національної академії наук з орієнтацією на зближення академічної науки з освітою та промисловістю.

У перспективі політика Кабінету Міністрів України у сфері оборони та правопорядку буде спрямована на гармонійне поєднання реформування Збройних Сил, інших військових формувань та правоохоронних органів з одночасним розв'язанням соціальних проблем військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та членів їх сімей.

У цьому контексті основними завданнями передбачається визначити:

запровадження ефективного механізму демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією держави;

здійснення комплексу заходів щодо переведення Збройних Сил на комплектування за контрактом (професійну армію);

оптимізацію чисельності органів управління Збройних Сил, інших військових формувань шляхом ліквідації зайвих та дублюючих структур у системі Міноборони та інших органів;

спрямування матеріально-технічних і фінансових ресурсів, що вивільняються в процесі скорочення організаційних структур, на розв'язання пріоритетних завдань Збройних Сил та інших військових формувань, насамперед на підвищення їх боєздатності і соціальний захист військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та членів їх сімей;

удосконалення системи грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу;

удосконалення процедури оборонного планування шляхом розроблення та уточнення завдань довгострокових державних цільових програм, державних програм розвитку окремих силових структур на середньострокову перспективу, планів їх утримання;

реформування оборонно-промислового комплексу з метою збільшення ефективності діючих виробничих потужностей, створення нових технологій для виробництва та модернізації озброєння і військової техніки.

У перспективі акцентуватиметься увага на проведенні політики в сфері екології, спрямованої на охорону навколишнього природного середовища, шляхом:

удосконалення системи інституційного забезпечення державного управління у сфері цивільного захисту населення, екологічної безпеки, використання та відтворення природних ресурсів;

неухильного дотримання в практичній діяльності принципу "забруднювач платить" із забезпеченням прозорості та високої ефективності використання коштів на природоохоронні заходи;

підвищення ролі та відповідальності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері техногенно-екологічної безпеки, перехід до децентралізації управління у цій сфері;

ефективне впровадження механізмів, передбачених Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату;

стабілізація і поліпшення екологічного стану, особливо у великих містах і промислових центрах;

забезпечення стабільного відновлення лісів, збільшення їх площі, збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, охорона рослинного і тваринного світу та лісових екосистем;

створення та розширення межі існуючих заповідників і національних парків з метою збереження природних комплексів для майбутніх поколінь;

забезпечення стабілізації стану об'єкта "Укриття", підтримання достатнього рівня його безпеки та перетворення в екологічно безпечну систему.

Для забезпечення ощадливого використання та відтворення природних ресурсів Уряд передбачає:

удосконалити порядок надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами;

активізувати роботу, спрямовану на приріст запасів корисних копалин, потреба України в яких забезпечується за рахунок імпорту;

приділяти особливу увагу відродженню мінерально-сировинного комплексу, бережливому використанню невідновних природних запасів.

У середньостроковій перспективі бюджетна політика у сфері економіки спрямовуватиметься на забезпечення економічної безпеки держави, підвищення конкурентоспроможності українських підприємств активізацію економічних стимулів, притаманних ринковій економіці. Бюджетні ресурси використовуватимуться лише відповідно до визначених пріоритетів розвитку економіки із застосуванням програмно-цільового методу, що забезпечить ефективність і прозорість їх використання.

З огляду на інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, така політика буде узгоджуватися із стандартами і нормами країн - членів СОТ. Надалі триватиме робота щодо приведення у відповідність з європейськими умовами системи субсидування та кредитування відповідних секторів економіки.

Економічним підґрунтям реалізації бюджетної політики у сфері економіки є:

розроблення і виконання державних цільових програм. При цьому буде проведено інвентаризацію діючих програм з метою зупинення тих що втратили актуальність, і вдосконалення тих, що виконуватимуться;

запровадження пільгового кредитування окремих галузей економіки шляхом застосування механізму часткового відшкодування вартості кредитних ресурсів;

створення сприятливих умов для розвитку підприємництва шляхом спрощення процедур започаткування власного бізнесу, скорочення видів підприємницької діяльності, що потребує дозволів чи ліцензій реалізація державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності;

покращення інвестиційного клімату в державі;

запровадження нових підходів у проведенні політики капітальних видатків, якісно нових форм спільного інвестування, зокрема корпоративних та пайових інвестиційних фондів;

залучення коштів міжнародних фінансових організацій і спрямування їх на пріоритетні інвестиційні проекти;

активізація діяльності підприємств державного сектору економіки шляхом удосконалення системи фінансового планування та підвищення рівня менеджменту.

Основні акценти при спрямуванні бюджетних коштів на економічну діяльність зосереджуватимуться на таких напрямах:

розвиток ракетно-космічної галузі та літакобудування;

розвиток агропромислового комплексу, фінансове оздоровлення аграрного сектору;

розвиток паливно-енергетичного комплексу з метою забезпечення енергетичної безпеки держави;

реалізація політики енергозбереження з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, диверсифікації джерел енергії;

розвиток високих технологій та їх впровадження у пріоритетні галузі економіки;

поліпшення транспортної інфраструктури із забезпеченням пріоритетного розвитку міжнародних транспортних коридорів та доріг у сільській місцевості.

Ринкова трансформація житлово-комунального господарства здійснюється відповідно до Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки, затвердженої Законом України від 24 червня 2004 р. N 1869-IV.

Нарощення обсягів житлового будівництва сприятиме прискоренню розв'язання проблеми забезпечення житлом громадян, що потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства.

З цією метою реалізуються затверджені Кабінетом Міністрів України програми забезпечення житлом військовослужбовців, молоді, сільських жителів, депортованих осіб, а також вимоги законодавства щодо державної підтримки забезпечення житлом учителів, суддів, інвалідів, державних службовців тощо.

Зазначені програми передбачають участь державного та місцевих бюджетів у забезпеченні житлом відповідних категорій населення шляхом реалізації механізму пільгового кредитування, а також державного фінансування будівництва (придбання) житла.

Пріоритетними напрямами державної політики на середньостроковий період у сфері житлово-комунального господарства є:

забезпечення населення житлово-комунальними послугами високого рівня та якості відповідно до вимог національних стандартів, гармонізованих з міжнародними;

проведення комплексної модернізації та технічного переоснащення підприємств житлово-комунального господарства з метою зменшення ресурсоспоживання і дотримання екологічних нормативів та норм протипожежного захисту;

розроблення механізму здешевлення вартості кредитування під час виконання житлових програм;

забезпечення фінансування державних програм житлового будівництва "Соціальне житло", "Житло - інвалідам", інших програм щодо забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства та соціального захисту з боку держави;

створення конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг;

забезпечення відшкодування підприємствам у повному обсязі економічно обґрунтованої вартості житлово-комунальних послуг;

зменшення регіональних диспропорцій щодо якості та рівня забезпечення населення житлово-комунальними послугами;

запровадження ефективної системи державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері водо-, теплопостачання та водовідведення;

запровадження та дотримання державних соціальних стандартів (норм та нормативів) у сфері житлово-комунального обслуговування населення.

Прогнозні показники видатків загального фонду державного бюджету узгоджено з показниками зведеного бюджету України з урахуванням необхідності проведення реформування у галузях бюджетної сфери - передусім освіти, охорони здоров'я, оборони та в економічній діяльності, зокрема сільському господарстві і паливно-енергетичному комплексі.