Про Концепцію створення єдиної системи обліку природного газу

З метою удосконалення системи обліку, підвищення рівня достовірності показань вимірювання об'єму природного газу та забезпечення ефективності його використання Кабінет Міністрів України

1. Схвалити Концепцію створення єдиної системи обліку природного газу (додається).

2. Міністерству палива та енергетики за участю Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства промислової політики, Державного комітету з енергозбереження, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації, Національної комісії з питань регулювання електроенергетики у тримісячний термін розробити та затвердити Програму створення єдиної системи обліку природного газу.

Україна за обсягами транспортування та споживання природного газу (далі - газ) займає одне з перших місць в Європі. Газотранспортна система має протяжність 35 тис., газорозподільна - 225 тис. кілометрів. Щороку транспортується близько 200 млрд. куб. метрів, видобувається майже 18 млрд. куб. метрів газу. Проектний об'єм підземних газосховищ становить 32 млрд. куб. метрів.

Важливе значення у нафтогазовій галузі має вимірювання об'єму газу та його облік. Це питання стає дедалі актуальнішим у зв'язку із зростанням ціни на газ, збільшенням кількості учасників газового ринку, необхідністю підвищення відповідальності за проведення розрахунків за спожитий газ тощо.

Головна мета Концепції - забезпечення високого рівня достовірності показань вимірювання об'єму газу під час його видобування, транспортування, зберігання та споживання, удосконалення системи обліку газу на всіх її рівнях та забезпечення ефективності його використання.

Вимірювання об'єму газу, що надходить до газотранспортної системи України з Російської Федерації, Республіки Білорусь, здійснюється на 10 газовимірювальних станціях, які знаходяться на території цих держав. Об'єм газу, який транспортується за межі України, вимірюється на 9 газовимірювальних станціях, розташованих на території України.

Об'єм газу, що використовується споживачами України, вимірюється на:

80 пунктах вимірювання об'єму та об'ємної витрати газу (далі - вимірювальні пункти), який надходить від газодобувних підприємств і подається до єдиної газотранспортної системи;

90 вимірювальних пунктах, через які газ подається безпосередньо з магістральних газопроводів до промислових підприємств;

1600 газорозподільних станціях, через які газ подається до населених пунктів.

На 760 із зазначених об'єктів до цього часу використовуються самописні прилади з ручною обробкою діаграм. Відносна похибка вимірювання об'єму газу цими приладами може становити 5 і більше відсотків. Вони не захищені від несанкціонованого втручання, тому підлягають заміні на автоматизовані вимірювальні комплекси.

У сфері транспортування, видобування та зберігання газу застосовуються витратомірні пристрої, засновані на принципі змінного перепаду тиску. У більшості країн Європи для цих потреб використовуються лічильники газу з відносною похибкою від 0,5 до 1 відсотка. Впровадження таких лічильників в Україні стримується внаслідок їх високої вартості, а також відсутності робочих еталонів для повірки лічильників (витратомірів) на великі об'ємні витрати.

Для вимірювання об'єму газу, що споживається промисловими та комунально-побутовими підприємствами, бюджетними організаціями та підприємствами теплової енергетики, застосовується 71,3 тис. приладів, з яких майже 44 тис. є побутовими лічильниками газу. Близько 90 відсотків одиниць вимірювальної техніки - це морально застарілі роторні лічильники, які не відповідають сучасним вимогам і потребують заміни.

У житловій сфері налічується 10,6 млн. газифікованих будинків і квартир. Об'єм спожитого газу в 2,7 млн. цих будинків і квартир визначається за даними лічильників, у 7,9 млн. - за нормами споживання.

Споживання газу населенням після встановлення лічильників у квартирах та власних будинках зменшилося з 17,1 млрд. у 1996 році до 15,7 млрд. куб. метрів у 2000 році.

Існуюча в Україні нормативна база на засоби вимірювальної техніки об'єму газу не повною мірою відповідає вимогам європейських та міжнародних стандартів. На роторні лічильники газу, а також на обчислювачі та коректори об'єму газу, що входять до складу автоматизованих комплексів, немає державних стандартів.

Незавершеність робіт з переоснащення вимірювальних пунктів у нафтогазовій галузі, значна похибка вимірювання об'єму газу в промисловості та в теплоенергетиці, низький рівень оснащення лічильниками газу житлового фонду не дають змоги налагодити належний облік його витрачання.

Перший етап - створення бази автоматизованої системи обліку газу. З цією метою необхідно забезпечити:

завершення оснащення автоматизованими вимірювальними комплексами газорозподільних станцій та вимірювальних пунктів;

будівництво нових, реконструкцію та модернізацію діючих прикордонних газовимірювальних станцій, дооснащення пунктів передачі газу між підприємствами галузі;

дооснащення існуючої системи збору, обробки та передачі інформації сучасними програмно-технічними засобами, реконструкцію та розвиток мереж зв'язку.

Другий етап - підвищення достовірності показань вимірювання об'єму газу шляхом:

впровадження на газовимірювальних, газорозподільних станціях та вимірювальних пунктах сучасних високоточних лічильників замість або додатково до існуючих витратомірних пристроїв. При цьому використовуватимуться складові частини встановлених автоматизованих вимірювальних комплексів;

створення державних спеціальних еталонів об'єму та об'ємної витрати газу в метрологічному центрі, що будується у м. Боярці, для метрологічного забезпечення засобів вимірювальної техніки;

розвитку регіональних метрологічних центрів галузі;

створення багаторівневої автоматизованої системи обліку газу у сфері його видобування, транспортування та зберігання з використанням сучасних програмно-апаратних засобів, оптоволоконних систем зв'язку, мережі Інтернет тощо.

Третій етап - здійснення обліку газу та проведення розрахунків за нього з урахуванням його калорійності. З цією метою необхідно встановити на ключових вимірювальних пунктах газодобувної та газотранспортної систем та у пунктах передачі газу споживачам автоматичні прилади визначення калорійності та інших якісних характеристик газу.

Перший етап - установлення на газорозподільних пунктах і на окремих напрямках газорозподільної мережі автоматизованих вимірювальних комплексів.

Другий етап - оснащення систем збору, обробки, передачі інформації сучасними програмно-технічними засобами та лініями зв'язку.

Третій етап - створення багаторівневої автоматизованої системи обліку газу (районна, обласна, загальнодержавна), здійснення обліку газу та проведення розрахунків за газ з урахуванням його калорійності.

Заміна застарілих засобів вимірювальної техніки на промислових та комунальних підприємствах і на підприємствах теплової енергетики автоматизованими вимірювальними комплексами на базі лічильників газу в комплекті з автоматичними коректорами об'єму газу.

Створення каналів зв'язку з відповідними рівнями автоматизованої системи обліку газу.

Передача засобів вимірювальної техніки для визначення об'єму та об'ємної витрати газу, що перебувають у власності промислових і комунальних підприємств, бюджетних організацій та підприємств теплової енергетики (за згодою), у власність підприємств нафтогазової галузі.

Завершення робіт з оснащення житлового фонду лічильниками газу, перехід на оплату населенням фактично спожитого об'єму газу. Встановлення лічильників здійснюватиметься поетапно залежно від об'єму споживання газу, зокрема:

перший етап - у квартирах житлового фонду, де газ використовується комплексно: для опалення, гарячого водопостачання, приготування їжі та кормів - 1,4 млн. квартир, передусім у житловому фонді, де проживають малозабезпечені сім'ї, які отримують субсидії для оплати спожитого газу. Це забезпечить облік близько 80 відсотків об'єму газу, що використовується населенням;

другий етап - установлення в існуючому багатоквартирному житловому фонді, де газ використовується тільки для приготування їжі та гарячого водопостачання, лічильників газу на будинок або на групу будинків. Надалі в цих будинках передбачається встановлення лічильників газу в кожній квартирі.

З метою прискорення оснащення житлового фонду лічильниками газу передбачається:

продовжити їх установлення населенню з розстроченням оплати та розпочати установлення цих приладів населенню за кошти підприємств галузі на безоплатній основі, передусім у регіонах, де мають місце значні втрати газу в побуті. Зокрема, передбачається завершити у 2002 році встановлення лічильників газу в житловому фонді Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей;

удосконалити диференціацію ціни на газ, що споживається мешканцями будинків і квартир, оснащених лічильниками і неоснащених ними.

Для забезпечення технічного обслуговування лічильників газу, що перебувають у власності населення, передбачається передати їх (за згодою) у власність підприємств нафтогазової галузі.

Для зменшення втрат газу в побуті передбачити запровадження коригування показань вимірювання об'єму газу побутовими лічильниками залежно від температури навколишнього середовища і тиску газу.

На останньому етапі буде об'єднано верхні рівні систем обліку газу сфери видобування, транспортування, зберігання та сфери споживання і створено єдину галузеву систему обліку газу.

Фінансування заходів Концепції здійснюватиметься за рахунок коштів підприємств нафтогазової галузі, споживачів, місцевих бюджетів, кредитів міжнародних фінансових організацій та інших джерел, не заборонених законодавством.

Буде запроваджено два рівня цін. Перший, більш низький, - для громадян, які оплачують спожитий газ за показаннями лічильників, установлених за власні кошти. Другий, підвищений, - для громадян, які оплачують газ за нормами споживання або за показаннями лічильників, установлених за кошти підприємств нафтогазової галузі.

Технічне та нормативне забезпечення передбачає:

запровадження державних стандартів на засоби вимірювальної техніки для визначення об'єму та об'ємної витрати газу, в тому числі на автоматизовані вимірювальні комплекси, які відповідають європейським і міжнародним стандартам;

надання пріоритету вітчизняним підприємствам у створенні, впровадженні і обслуговуванні автоматизованої системи обліку газу, а також поновленні і розширенні виробництва засобів вимірювальної техніки об'єму та об'ємних витрат газу, а також робочих еталонів для їх провірки і калібрування, які відповідають світовому рівню;

розроблення технічних вимог до системи обліку газу з урахуванням організаційної структури, рівнів управління; запобігання несанкціонованому доступу до системи (для забезпечення національної безпеки України), захисту інформації при передачі її різними рівнями системи та забезпечення надійності її роботи шляхом дублювання;

створення галузевого реєстру засобів вимірювальної техніки для визначення об'єму та об'ємної витрати газу;

удосконалення договірно-правових відносин між газодобувними, газотранспортними та газоторговельними компаніями і споживачами на базі нормативно-правових документів Європейської енергетичної хартії.

Передбачається постійна співпраця з провідними центрами стандартизації, метрології та сертифікації країн Європи та США у питаннях, пов'язаних із створенням єдиної системи обліку газу, зокрема здійснення у провідних метрологічних центрах Європи звіряння спеціальних еталонів об'єму та об'ємної витрати газу і атестованих зразків складу та властивостей газу.