Про державну підтримку сільського господарства України

12.5. Бюджетні позики у межах режиму заставних закупівель щорічно надаються у період з 1 липня поточного бюджетного року до 1 квітня наступного бюджетного року.

12.6. Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо режиму заставних закупівель, виходячи з норм цієї статті.

13.1. Режим кредитної субсидії

13.1.1. Режим кредитної субсидії полягає у субсидуванні частини плати (процентів) за використання короткострокових та середньострокових кредитів, наданих банками в національній валюті.

13.2. Суб'єкт та об'єкт кредитної субсидії

13.2.1. Кредитна субсидія надається особам, які є сільськогосподарськими підприємствами, що виробляють об'єкти державного цінового регулювання.

13.2.2. Субсидуванню підлягає частка процентів за кредитом, основна сума якого використовується за цільовим призначенням на потреби виробництва окремого об'єкта державного цінового регулювання.

13.2.3. Кредитна субсидія не надається особі, яка є стороною договору заставної закупівлі зерна (стосовно об'єкта такої закупівлі).

13.3. Розмір кредитної субсидії

13.3.1. Розмір кредитної субсидії надається до 50 відсотків від розміру процента, нарахованого на основну суму кредиту, але не вище 50 відсотків від розміру середньозваженого процента за кредитами банків у національній валюті, повністю забезпечених заставою, який фактично склався в Україні станом на 1 лютого поточного бюджетного року, та наданих:

а) для короткострокових кредитів - строком до 12 календарних місяців;

б) для середньострокових кредитів - строком до 36 календарних місяців.

Порядок розрахунку такого середньозваженого процента визначається постановою Кабінету Міністрів України на підставі подання Національного банку України. Розмір кредитної субсидії щорічно оприлюднюється Кабінетом Міністрів України не пізніше 1 березня поточного бюджетного року.

13.3.2. Кредитна субсидія надається позичальнику щоквартально, виходячи з суми фактично сплачених процентів за відповідний період.

13.3.3. Субсидуванню не підлягають будь-які плати позичальником або від його імені - третьою особою на користь кредитора, інші ніж проценти за кредит, залучений від останнього, а також проценти, які сплачуються при залученні кредиту в іноземній валюті.

13.4. Цільове використання коштів субсидованого кредиту

13.4.1. Кредит, проценти за яким субсидуються, має цільове призначення:

а) короткострокові кредити використовуються виключно для придбання товарів (запасів) на потреби виробництва окремого об'єкта державного цінового регулювання. Перелік таких товарів (запасів) визначається Кабінетом Міністрів України;

б) середньострокові кредити використовуються виключно для:

придбання або будівництва основних фондів сільськогосподарського призначення I групи та проведення їх капітальних поліпшень;

придбання основних фондів III групи сільськогосподарського призначення, у тому числі на умовах фінансового лізингу, та проведення їх капітальних поліпшень.

Правила визначення основних фондів як основних фондів сільськогосподарського призначення встановлюються постановою Кабінету Міністрів України.

13.4.2. Позичальник у строки, передбачені законом для подання місячної звітності, надає Аграрному фонду звіт про напрями використання коштів субсидованого кредиту, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

13.4.3. Якщо звіт, передбачений у підпункті 13.4.2 цього пункту, не надається у строк, чи його дані свідчать про нецільове використання коштів субсидованого кредиту або якщо внаслідок здійснення перевірки з'ясовується факт такого нецільового використання, то:

а) надання кредитної субсидії призупиняється до моменту фактичного отримання Аграрним фондом такого звіту;

б) при виявленні факту нецільового використання коштів субсидованого кредиту (його частини) позичальник зобов'язаний повернути до бюджетного рахунку Аграрного фонду суму фактично одержаної кредитної субсидії у такий кредит (його відповідну частину) протягом наступних 30 календарних днів, а також пеню, розраховану за строк використання такої кредитної субсидії у подвійному розмірі облікової ставки Національного банку України, що діє на момент такого повернення.

13.5. Контроль та стягнення

13.5.1. Контроль за цільовим використанням коштів субсидованих кредитів здійснюється відповідними підрозділами контрольно-ревізійної служби.

13.5.2. Якщо позичальник не повертає суму кредитної субсидії та/або не сплачує пеню у випадках, визначених підпунктом "б" підпункту 13.4.3 пункту 13.4 цієї статті, то така сума та/або пеня підлягають стягненню до бюджетного рахунку Аграрного фонду за процедурою, встановленою законом щодо стягнення податкового боргу (фінансових санкцій).

13.5.3. Порядок обміну інформацією та інших взаємовідносин між підрозділами контрольно-ревізійної служби та податковими органами визначається постановою Кабінету Міністрів України.

13.6. Нормативне забезпечення

13.6.1. Кабінет Міністрів України щорічно приймає постанову про режим надання кредитної субсидії, виходячи з норм цієї статті.

13.6.2. За поданням Аграрного фонду центральний орган виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики затверджує типову форму кредитного договору, що передбачає кредитне субсидування.

14.1. Дерегуляція ринку сільськогосподарської продукції

14.1.1. З метою запобігання створенню штучного дефіциту аграрної продукції в агроспоживаючих регіонах та спекулятивного збільшення цін на продукти першої необхідності на їх території забороняється введення будь-яких адміністративних, кількісних або якісних обмежень при переміщенні аграрної продукції та продуктів її переробки по всій території України.

Вважаються недійсними і не підлягають виконанню рішення Кабінету Міністрів України, інших центральних органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або їх виконавчих органів (державних адміністрацій) щодо:

а) обмеження законних прав власників сільськогосподарської продукції на вільне володіння, користування або розпорядження нею;

б) введення будь-яких адміністративних, кількісних або якісних обмежень на безперешкодне та вільне переміщення сільськогосподарської продукції по всій території України та на експорт, за винятком випадків, прямо визначених цим Законом;

в) нав'язування власнику сільськогосподарської продукції конкретних покупців (посередників, переробників) або постачальників сировини, матеріально-технічних ресурсів чи інших товарів (робіт, послуг);

г) запровадження будь-яких видів адміністративного регулювання цін на сільськогосподарську продукцію (у тому числі в окремих регіонах України), не пов'язаних з виконанням норм цього Закону.

14.1.2. Посадові чи службові особи, які приймають або підписують рішення, визначені у підпункті 14.1.1 цієї статті, чи безпосередньо їх виконують, вважаються такими, що перешкоджають законній підприємницькій діяльності власника сільськогосподарської продукції та умисно перевищують надані ним повноваження, що тягне за собою відповідну службову, адміністративну чи кримінальну відповідальність.

14.1.3. Збитки власників сільськогосподарської продукції, які можуть виникнути внаслідок прийняття рішень, визначених у підпункті 14.1.1 цієї статті, підлягають відшкодуванню за рахунок кошторису на утримання органу, що прийняв таке рішення, з наступним регресним відшкодуванням таких збитків за рахунок посадової або службової особи, зазначеної у підпункті 14.1.2 цієї статті.

14.1.4. Якщо внаслідок прийняття рішень, визначених у підпункті 14.1.1 цієї статті, орган, що їх прийняв, доручає органам охорони правопорядку виконувати чи контролювати виконання такого незаконного рішення, то такі органи правопорядку повинні відмовитися від такого доручення та сповістити про це відповідний орган прокуратури.

14.2. Заборона дискримінації прав власників сільськогосподарської продукції

14.2.1. Вартість електричної та теплової енергії, природного газу, вугілля, води, які поставляються (продаються) виробникам сільськогосподарської продукції, а також вартість послуг (тарифи) з транспортування сільськогосподарської продукції залізничним, авіаційним, водним (річковим чи морським) та автомобільним видами транспорту, а також з її зберігання, навантаження, перевантаження, перевалки, інших послуг транспортних організацій (включаючи оренду або іншу плату за використання рухомого складу) встановлюються на рівні, що не перевищує відповідний рівень вартості таких товарів при їх поставці (продажу) іншим особам або рівень вартості таких послуг (тарифів) для продукції, іншої, ніж сільськогосподарська.

14.2.2. Тарифи (плата) за транспортування об'єктів державного цінового регулювання на експорт залізничним, авіаційним, водним (річковим чи морським) та автомобільним видами транспорту, а також за їх зберігання, навантаження, перевантаження, перевалку та інші послуги транспортних (включаючи оренду або іншу плату за використання рухомого складу), припортових, портових чи складських організацій (включаючи елеватори, зернові склади та зерносховища) встановлюються на рівні тарифів, що застосовуються при наданні таких послуг щодо продукції українського виробництва, яка споживається на території України або переміщується транзитом (виходячи з їх найменшої величини). Встановлення будь-яких надбавок, націнок або інших видів платежів, додаткових до такого найменшого тарифу (плати), не припускається.

14.2.3. Перевізники об'єктів державного цінового регулювання не мають права обумовлювати надання своїх послуг (робіт) вимогами щодо страхування будь-яких видів ризиків, пов'язаних із таким перевезенням. У разі порушення цього правила відповідна страхова угода вважається недійсною, а перевізник і страховик та/або їх посадові (службові) особи несуть відповідальність, встановлену законодавством, у тому числі за перешкоджання здійсненню законної підприємницької діяльності.

14.2.4. Якщо елеватор (зерновий склад, зерносховище) зберігає товар, який підпадає під визначення об'єкта державного цінового регулювання згідно із цим Законом, то тариф (ціна) на вартість такого зберігання не може перевищувати 0,5 відсотка від розміру мінімальної закупівельної ціни відповідного об'єкта цінового регулювання (за календарний місяць такого зберігання), якщо менша вартість не встановлюється постановою Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України щорічно встановлює режим цінового регулювання вартості таких послуг:

а) ветеринарної медицини (проведення лабораторних досліджень, оформлення ветеринарного сертифіката або свідоцтва);

б) хлібної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів);

в) карантинної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів, проведення фумігації).

При цьому вартість таких послуг не може перевищувати ціни, розрахованої за 20-відсотковою нормою рентабельності до понесених витрат.

Рішення Кабінету Міністрів України щодо встановлення режиму регулювання вартості окремих видів послуг мають бути оприлюднені за 30 днів до початку запровадження режиму такого регулювання.

15.1. При плануванні витрат державного бюджету на черговий рік Кабінет Міністрів України передбачає статтю видатків на надання дотацій виробникам продукції тваринництва (далі - бюджетної дотації).

Бюджетна дотація надається з метою підтримки рівня платоспроможного попиту українських споживачів продукції тваринництва та запобігання виникненню середньостатистичної збитковості українських виробників такої продукції.

15.2. Об'єктами бюджетної дотації є:

.

15.3. Об'єктами спеціальної бюджетної дотації є:

15.4. Суб'єктом (отримувачем) бюджетної дотації або спеціальної бюджетної дотації є безпосередній виробник об'єкта такої дотації.

15.5. Бюджетна дотація або спеціальна бюджетна дотація виплачується Аграрним фондом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

15.6. Розмір бюджетної дотації на черговий бюджетний рік встановлюється Кабінетом Міністрів України у твердих сумах з розрахунку на:

а) метричну одиницю живої ваги проданого (реалізованого) об'єкта дотації або метричну одиницю ваги реалізації молока та вовни;

б) одну голову чистопородної (чистокровної) племінної тварини, яка перебувала у власності суб'єкта дотації на початок чергового бюджетного року;

в) одну племінну бджолину сім'ю, яка перебувала у власності суб'єкта дотації на початок чергового бюджетного року;

г) виходячи з приросту кількості голів чистопородних (чистокровних) племінних тварин та племінних бджолиних сімей, які перебували у власності суб'єкта бюджетної дотації на кінець чергового бюджетного року, порівняно з їх кількістю на початок такого бюджетного року.

15.7. Розмір спеціальної бюджетної дотації на черговий бюджетний рік встановлюється Кабінетом Міністрів України у твердих сумах з розрахунку на одну голову об'єкта дотації, що перебуває у власності суб'єкта дотації станом на початок чергового бюджетного року.

15.8. Розрахунок розміру бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації (за їх об'єктами та сумами) надається як додаток до проекту закону України про Державний бюджет України на черговий рік.

15.9. Спеціальна бюджетна дотація надається лише по тваринах, що пройшли ідентифікацію та реєстрацію відповідно до закону, за умови повного впровадження системи наступного контролю за цільовим використанням бюджетних кошів, наданих на зазначені потреби.

15.10. Кабінет Міністрів України:

щорічно приймає постанову з питань режиму надання бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації, виходячи з норм цієї статті;

за поданням центрального органу виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики установлює мінімально допустимий рівень цін на продукцію тваринництва, який використовується як база для розрахунку дотацій, а також для розрахунку ціни при закупівлі продукції тваринництва безпосередньо у виробника.

16.1. Обов'язкова сертифікація об'єктів бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації при їх експорті не здійснюється.

16.2. Експортери об'єктів бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації мають право за власним бажанням або за умовами міжнародних договорів (контрактів) здійснювати таку сертифікацію.

17.1. Аграрна біржа створюється згідно із Законом України "Про товарну біржу", з урахуванням того, що на виняток з положень такого закону:

а) аграрна біржа є неприбутковим (непідприємницьким) підприємством;

б) статут аграрної біржі затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики;

в) засновником аграрної біржі є Кабінет Міністрів України в особі Аграрного фонду. При цьому Кабінет Міністрів України здійснює засновницький внесок до статутного фонду (капіталу) такої аграрної біржі у розмірі, що дорівнює мінімальним вимогам до статутного фонду банку-резидента, який має ліцензію для здійснення повного обсягу банківських операцій, за рахунок свого резервного фонду;

г) членами аграрної біржі можуть бути виключно резиденти;

ґ) інші ніж Аграрний фонд члени аграрної біржі не мають права приймати рішення щодо:

призначення або зміни керівництва аграрної біржі;

введення плати за здійснення Аграрним фондом будь-яких операцій, пов'язаних з державним ціновим регулюванням відповідно до цього Закону;

будь-яких обмежень щодо торгівлі об'єктами державного цінового регулювання на аграрній біржі;

введення будь-яких застережень щодо обмеження права Аграрного фонду призупиняти або зупиняти торги об'єктами державного цінового регулювання у випадках, визначених цим Законом;

зміни положень статутних документів аграрної біржі, які звужують або обмежують компетенцію Аграрного фонду або Наглядової ради аграрної біржі;

зміни встановлених правил кліринго-розрахункового обслуговування членів аграрної біржі;

ліквідації або реорганізації аграрної біржі;

інших рішень, які відповідно до норм цього Закону перебувають у виключній компетенції Аграрного фонду або Кабінету Міністрів України.

17.2. Для проведення розрахунків за укладеними біржовими угодами (договорами) та надання (обліку та виплати) біржових гарантій аграрна біржа створює розрахунково-кліринговий центр та систему гарантування виконання зареєстрованих нею біржових угод (контрактів). При створенні такої системи можуть використовуватися послуги одного з найбільших за сумою активів банків України.

17.3. Суспільний контроль за діяльністю аграрної біржі здійснюється Наглядовою радою, члени якої призначаються на 5 поточних календарних років та не можуть бути достроково звільнені, крім випадків, коли такий член Наглядової ради:

подає заяву про звільнення як члена Наглядової ради;

помирає;

набуває статусу нерезидента або від'їздить на постійне місце проживання за межами України;

позбавляється волі згідно з рішенням суду, що набрало законної сили.

Члени Наглядової ради обирають голову Наглядової ради простою більшістю від її складу на один рік. Голова Наглядової ради може бути переобраним на наступний строк. Голова Наглядової ради підписує усі документи Наглядової ради та головує на її засіданнях. За відсутності голови Наглядової ради на її засіданні головуючим обирається один з її членів, обраний простою більшістю голосів від її складу.

17.4. Правом висунення кандидатів до Наглядової ради аграрної біржі користуються її засновники (учасники, члени). На підставі аналізу інформації, поданої щодо таких кандидатів, Кабінет Міністрів України приймає рішення про формування складу Наглядової ради аграрної біржі.

17.5. Член Наглядової ради аграрної біржі здійснює свою діяльність на неоплачуваній основі. Будь-які компенсації, відшкодування або інші види майнових чи грошових доходів у зв'язку з виконанням ним обов'язків члена Наглядової ради не надаються.

17.6. Аграрна біржа може передавати право на укладення біржових договорів (контрактів) та надавати право на участь у біржовій торгівлі або на участь в організації біржової торгівлі іншим товарним біржам, створеним згідно із Законом України "Про товарну біржу", за умови попередньої їх сертифікації щодо стандартів продажу або поставки біржового товару (від імені та за дорученням аграрної біржі) за правилами, визначеними аграрною біржою.

17.7. Контроль за діяльністю аграрної біржі здійснюють:

а) у сфері регулювання та нагляду за операціями продажу товарів на умовах споту та форварду, а також за правильністю укладення та виконання зобов'язань за іншими видами товарних деривативів, а також надання страхових субсидій - центральний орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг;

б) у сфері надання кредитних та тваринницьких дотацій - центральний орган виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики та Державне казначейство України;

в) у сфері загального управління та нагляду - Наглядова рада аграрної біржі.

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2005 року з урахуванням норм пунктів 2-9 цієї статті.

2. Щорічно, при розробці проекту державного бюджету на черговий рік, Кабінет Міністрів України:

а) визначає розмір видатків на реалізацію заходів, передбачених цим Законом, а також доцільність запровадження окремих видів режимів дотацій (субсидій) та їх розмір;

б) встановлює форми статистичної та фінансової звітності, достатньої для визначення розміру мінімальної або максимальної ціни, дотації (субсидії), розробляє програму моніторингу цін аграрного ринку України.

3. Аграрна біржа підлягає державній реєстрації до 1 жовтня 2004 року. Первинний внесок до статутного фонду аграрної біржі здійснюється Аграрним фондом у встановлені цим Законом строки.

4. Виплата страхових субсидій за рахунок ФАСС здійснюється за страховими договорами, за якими страхові внески були здійснені після початку застосування норм цього Закону.

5. Норми Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" не поширюються на товари, які підпадають під визначення 1-24 груп УКТ ЗЕД.

6. Для першого маркетингового періоду після набрання чинності цим Законом максимальна закупівельна ціна встановлюється постановою Кабінету Міністрів України у відсотковому відношенні до встановленого рівня мінімальної закупівельної ціни (в розрізі окремих об'єктів державного цінового регулювання).

7. У 2005 році державний продовольчий резерв формується у таких обсягах:

а) пшениця і суміш пшениці та жита (меслин), та жито (коди УКТ ЗЕД 1001, 1002 00 00 00) - сукупно 1,5 млн тонн;

б) цукор тільки з цукрових буряків (код УКТ ЗЕД 1701 12) - 180 тис. тонн.

8. Норми інших нормативно-правових актів діють у частинах, які не суперечать нормам цього Закону.

9. Кабінету Міністрів України:

а) протягом двох місяців після набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення нормативно-правових актів, виданих центральними органами виконавчої влади, у відповідність із цим Законом та прийняти відповідні нормативно-правові акти для забезпечення реалізації норм цього Закону;

б) до 1 жовтня 2004 року подати на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо внесення змін до законів та інших законодавчих актів, які випливають з норм цього Закону.