Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 34-35, ст. 187) Верховна Рада України

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Абзац другий пункту 21 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Кримінального кодексу України викласти в такій редакції:

"Ухвалу (постанову) суду з цих питань може бути оскаржено засудженим чи його захисником або внесено на неї відповідне подання прокурора в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України".

2. Статтю 36 Закону України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793) доповнити частиною третьою такого змісту:

"Під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення".

3. У пункті 7 частини першої статті 8, частинах п'ятій та чотирнадцятій статті 9 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 22, ст. 303; 2000 р., N 10, ст. 79; 2001 р., N 14, ст. 72) слова "тяжкого злочину" в усіх відмінках замінити словами "тяжкого або особливо тяжкого злочину" у відповідному відмінку.

4. У Законі України "Про адвокатуру" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 9, ст. 62):

1) абзац шостий статті 6 доповнити словами "опитувати громадян";

2) частину другу статті 7 викласти в такій редакції: "Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, у випадках, коли він є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого із складу суду, потерпілого, цивільного позивача, а також в інших випадках, передбачених статтею 61 Кримінально-процесуального кодексу України" .

5. У статті 20 Закону України "Про попереднє ув'язнення" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 35, ст. 360; 2003 р., N 15, ст. 109):

1) абзац четвертий частини першої викласти в такій редакції:

"закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку. Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти обвинуваченого, щодо якого постанова судді про продовження строку тримання під вартою на день закінчення строку тримання під вартою, передбаченого статтею 156 Кримінально-процесуального кодексу України, не надійшла. При цьому він надсилає повідомлення особі чи органу, у провадженні яких перебуває справа, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за розслідуванням";

2) частину другу викласти в такій редакції:

"Звільнення осіб з-під варти у разі скасування або зміни цього запобіжного заходу провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі постанови судді, вироку чи ухвали суду";

3) частину третю виключити.

6. У Законі України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 1, ст. 1):

1) у назві та тексті слова "попереднього слідства" замінити словами "досудового слідства";

2) у статті 12:

у частині першій слова "в касаційному порядку або в порядку нагляду" замінити словами "в апеляційному або касаційному порядку";

у частині другій слово "касаційному" замінити словом "апеляційному".

7. У Законі України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 10, ст. 62):

1) у частині шостій статті 17 слова "касаційну скаргу чи внесено касаційне подання прокурора в загальному порядку" замінити словами "апеляцію до апеляційного суду";

2) у статті 19:

у частині другій слово "адвоката" замінити словом "захисника";

у частині третій слова "касаційну скаргу чи внесено касаційне подання прокурором в загальному порядку" замінити словами "апеляцію до апеляційного суду".

II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.