Про громадянство України

Для прийняття до громадянства України особи, які мають визначні заслуги перед Україною, особи, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, особи, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, особи, які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частин двадцятої, двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", подають зобов’язання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою.

Для прийняття до громадянства України осіб, які мають визначні заслуги перед Україною (крім осіб, які набувають громадянство України як особи, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, у тому числі нагороджені державною нагородою України), або осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, у порядку, встановленому Президентом України, готується подання на ім’я Президента України.

Прийняття до громадянства України дитини, яка проживає в Україні і один із батьків якої або її законний представник має посвідку на постійне проживання в Україні, здійснюється без урахування умов, передбачених пунктами 2-5 частини другої цієї статті.

До громадянства України не приймається особа:

1) яка засуджена в Україні за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;

2) яка вчинила на території іншої держави діяння, що визнане Кримінальним кодексом України тяжким або особливо тяжким злочином;

3) яка своїми протиправними діями створює/створювала загрозу національній безпеці України в розумінні Закону України "Про національну безпеку України".

Дія положень пункту 2 частини восьмої цієї статті не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах дев’ятнадцятій, двадцятій, двадцять четвертій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", а також на другого із подружжя таких осіб та батьків подружжя, або на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною чи прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України (стосовно яких у поданні на ім’я Президента України містяться відомості, що такі особи брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та/або брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції, та/або брали (беруть) участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, та/або брали (беруть) участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією проти України), за умови якщо органи державної влади у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, встановлять, що такі рішення прийнято з політичних мотивів правоохоронними та/або судовими органами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або держави, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України чи відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 року № 68/262.

Для оформлення прийняття до громадянства України в установленому порядку разом із заявою про прийняття до громадянства України подається один із таких документів:

1) декларація про визнання себе громадянином України;

2) зобов’язання припинити іноземне громадянство;

3) декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України (крім осіб, зазначених в абзаці сорок восьмому частини першої статті 1 цього Закону);

4) декларація про відсутність іноземного громадянства.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.

Особа, яка припинила громадянство України, є особою без громадянства і подала заяву про поновлення у громадянстві України, реєструється громадянином України незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном, за відсутності обставин, передбачених частиною восьмою статті 9 цього Закону.

Особа, яка після припинення громадянства України набула іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повернулася в Україну на постійне проживання для поновлення у громадянстві України, подає заяву про поновлення у громадянстві України та зобов’язання припинити іноземне громадянство (підданство) та/або декларацію про визнання себе лише громадянином України.

Іноземець, який перебуває у громадянстві (підданстві) кількох держав, подає зобов’язання припинити громадянство (підданство) усіх цих держав.

Іноземець, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинен подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України. Іноземець, який має усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від нього причин не може отримати його, подає декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України.

Подання зобов’язання припинити іноземне громадянство (підданство) не вимагається від громадян (підданих) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави.

Для поновлення у громадянстві України замість зобов’язання припинити іноземне громадянство (підданство) подається:

1) іноземцем, який є громадянином держави, з якою Україна уклала міжнародний договір, що передбачає припинення особою громадянства цієї держави одночасно з набуттям громадянства України, - заява про зміну громадянства;

2) особами, яких визнано біженцями або яким надано притулок в Україні, - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;

3) іноземцем, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України чи який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, контракт якого припинено, та звільнений з військової служби з підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в" пунктів 1, 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", його подружжям або дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя, або батьками подружжя - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;

4) іноземцем, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України чи який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, контракт якого припинено, та звільнений з військової служби з підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в" пунктів 1, 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", та нагороджений державною нагородою України, його подружжям або дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя, або батьками подружжя - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;

5) іноземцем, його подружжям або дитиною іноземця, або дитиною одного із подружжя іноземця, які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, і зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань, - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;

6) іноземцем, який є другим із подружжя особи, яка в установленому законодавством України порядку проходила військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України та загинула при виконанні службових обов’язків, або дитиною іноземця, або дитиною одного із подружжя іноземця, або одним із батьків подружжя - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;

7) іноземцем, який є другим із подружжя громадянина України, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній спеціальній службі транспорту, правоохоронних органах спеціального призначення або розвідувальних органах України чи який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній спеціальній службі транспорту, правоохоронних органах спеціального призначення або розвідувальних органах України та загинув (помер) при виконанні (у зв’язку з виконанням) службових обов’язків або був звільнений з військової служби з підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в" частини другої, пунктами "а", "б", "в", "є" частини третьої, підпунктами "б", "в", "г", "е" пункту 1 та підпунктами "а", "б", "г", "д", "е" пункту 2 частини четвертої, підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "п" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "д" пункту 3 частини п’ятої, підпунктами "а", "б", "г", "і" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "ґ" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", або дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя, - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;

8) іноземцем, який отримав посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", його подружжям, або дитиною іноземця, або дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;

9) іноземцем, який є другим із подружжя або одним із батьків подружжя, особи, яка мала право на отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та загинула при виконанні службових обов’язків або яка є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя такої особи - декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України.

У громадянстві України не поновлюються:

1) особи, які відповідно до частинивосьмої статті 9 цього Закону не приймаються до громадянства України (крім випадку, передбаченого частиноюдев’ятою статті 9 цього Закону);

2) особи, які втратили громадянство України на підставі пункту 2 частини першої статті 19 цього Закону;

3) особи, стосовно яких рішення про оформлення набуття громадянства України скасовані на підставі статті 21 цього Закону.

Особа може бути поновлена у громадянстві України у разі втрати громадянства України або скасування рішення про оформлення набуття громадянства України з підстав невиконання поданого зобов’язання припинити іноземне громадянство (підданство) за наявності документально підтверджених поважних причин для невиконання такого зобов’язання. Повторне поновлення у громадянстві України з таких причин не допускається.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата прийняття спеціальними уповноваженими органами рішення про набуття особою громадянства України.

Спрощений порядок набуття громадянства України та поновлення у громадянстві України іноземцями, які є громадянами (підданими) держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку, полягає у поданні такими особами під час набуття громадянства України декларації про визнання себе громадянином України з дотриманням умов, визначених статтею 9 цього Закону, включаючи складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою до прийняття до громадянства України.

Держави, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку, визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі затвердженого ним порядку. При визначенні держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку, враховується членство держави в Європейському Союзі, застосування державою обмежувальних заходів (санкцій) у зв’язку із збройною агресією проти України.

Для оформлення набуття громадянства України або для прийняття до громадянства України чи поновлення у громадянстві України (крім осіб, зазначених в абзацах сорок другому - сорок сьомому частини першої статті 1 цього Закону) особа, яка є громадянином (підданим) держави, громадяни (піддані) якої набувають громадянство України у спрощеному порядку, та перебуває у громадянстві держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або у громадянстві (підданстві) держав, громадяни (піддані) яких не можуть набути громадянство України у спрощеному порядку, разом із заявою про набуття, прийняття або поновлення у громадянстві України подає зобов’язання припинити іноземне громадянство таких держав та декларацію про визнання себе громадянином України - для держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку.

Особа, яка перебуває у громадянстві держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та/або громадянстві (підданстві) кількох держав, громадяни (піддані) яких не можуть набути громадянство України у спрощеному порядку, подає зобов’язання припинити громадянство (підданство) всіх цих держав, крім осіб, зазначених в абзацах сорок другому - сорок сьомому частини першої статті 1 цього Закону.

Подання зобов’язання припинити іноземне громадянство не вимагається від осіб, які є громадянами (підданими) держави, законодавство якої передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цієї держави одночасно з набуттям громадянства іншої держави чи держав, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами (підданими) яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства України. Така особа разом із заявою про набуття, прийняття або поновлення у громадянстві України подає декларацію про відмову від іноземного громадянства (підданства) та визнання себе лише громадянином України або відповідну заяву про зміну громадянства.

Іноземці, які подали зобов’язання припинити іноземне громадянство, зобов’язані протягом двох років з моменту набуття громадянства України подати до уповноваженого органу України документ, що підтверджує припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), виданий уповноваженим органом відповідної держави.

Іноземці, крім громадян держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, які набули громадянство України та взяли зобов’язання припинити іноземне громадянство і в яких існують незалежні від них причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), подають декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України.

Декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України для оформлення набуття, прийняття або поновлення у громадянстві України замість зобов’язання припинити іноземне громадянство подає іноземець, який не є громадянином (підданим) держави, громадяни (піддані) якої набувають громадянство України у спрощеному порядку:

1) якого визнано біженцем чи якому надано притулок в Україні;

2) який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України, у тому числі якого нагороджено державною нагородою України, або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя;

3) який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, контракт якого припинено (розірвано), та якого звільнено з військової служби з підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в" пунктів 1, 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", у тому числі якого нагороджено державною нагородою України, або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя;

4) який отримав посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя;

5) який має визначні заслуги перед Україною або прийняття якого до громадянства України становить державний інтерес для України, або є одним із подружжя такої особи, або дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя такої особи;

6) який є громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та зазнав у країні своєї громадянської належності переслідувань з політичних мотивів, що підтверджується документом, передбаченим цим Законом, або є одним із подружжя такої особи, або дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя такої особи;

7) який є другим із подружжя особи, яка в установленому законодавством України порядку проходила військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України та загинула при виконанні службових обов’язків, або є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя такої особи, або одним із батьків подружжя;

8) який є другим із подружжя громадянина України, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній спеціальній службі транспорту, правоохоронних органах спеціального призначення або розвідувальних органах України чи який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній спеціальній службі транспорту, правоохоронних органах спеціального призначення або розвідувальних органах України та загинув (помер) при виконанні (у зв’язку з виконанням) службових обов’язків або якого було звільнено з військової служби з підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в" частини другої, пунктами "а", "б", "в", "є" частини третьої, підпунктами "б", "в", "г", "е" пункту 1 та підпунктами "а", "б", "г", "д", "е" пункту 2 частини четвертої, підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "п" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "д" пункту 3 частини п’ятої, підпунктами "а", "б", "г", "і" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "ґ" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", або є дитиною одного із подружжя, або одним із батьків подружжя;

9) який є другим із подружжя або одним із батьків подружжя, особи, яка мала право на отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та загинула при виконанні службових обов’язків або яка є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя такої особи.

Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України, зобов’язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вимога про взяття зобов’язання повернути паспорт іноземної держави не поширюється на осіб, яких визнано біженцями або яким надано притулок в Україні.

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку усиновлюють громадяни України або подружжя, один із якого є громадянином України, а другий - особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання законної сили рішенням суду про усиновлення незалежно від того, проживає дитина постійно в Україні чи за кордоном. Така дитина реєструється громадянином України за заявою усиновлювача, який є громадянином України.

Дитина, яка є особою без громадянства або іноземцем і яку усиновлює подружжя, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, стає громадянином України з моменту набрання законної сили рішенням суду про усиновлення незалежно від того, проживає дитина постійно в Україні чи за кордоном. Така дитина реєструється громадянином України за заявою усиновлювача, який є громадянином України.

Повнолітня особа, яка на момент усиновлення була іноземцем або особою без громадянства, перебуває на території України на законних підставах або проживає за кордоном, яку до досягнення повноліття було усиновлено відповідно до частини першої або другої цієї статті, проте набуття громадянства України усиновлювачами оформлено не було, та яка не набула громадянства (підданства) іншої держави, реєструється громадянином України за її особистою заявою.

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга - особою без громадянства, стає громадянином України з моменту прийняття рішення про встановлення опіки чи піклування або з моменту набрання законної сили рішенням суду про встановлення опіки чи піклування. Така дитина реєструється громадянином України за клопотанням опікуна або піклувальника, який є громадянином України.

Дитина, яка є особою без громадянства або іноземцем, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено осіб, одна з яких є громадянином України, а друга - іноземцем, стає громадянином України з моменту прийняття рішення про встановлення опіки або піклування чи з моменту набрання законної сили рішенням суду про встановлення опіки або піклування, якщо така дитина у зв’язку із встановленням опіки або піклування не набуває громадянство опікуна чи піклувальника, який є іноземцем. Така дитина реєструється громадянином України за клопотанням опікуна або піклувальника, який є громадянином України.

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і влаштована до закладу охорони здоров’я, закладу освіти або іншого дитячого закладу, адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклувальника, стає громадянином України з моменту влаштування в такий заклад, якщо її батьки померли, позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми чи недієздатними, оголошені померлими або якщо батьки дитини, розлученої із сім’єю, не знайдені. Така дитина реєструється громадянином України за клопотанням адміністрації закладу, на яку покладено функції опікуна або піклувальника стосовно дитини.

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і виховується в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, якщо хоча б один із батьків-вихователів чи прийомних батьків є громадянином України, стає громадянином України з моменту влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу чи прийомної сім’ї, якщо її батьки померли, позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми чи недієздатними, оголошені померлими або якщо батьки дитини, розлученої із сім’єю, не знайдені. Така дитина реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків-вихователів або прийомних батьків, який є громадянином України.

Повнолітня особа, яка у випадках, передбачених цією статтею, на момент встановлення над нею до досягнення повноліття опіки чи піклування або влаштування в заклад охорони здоров’я, заклад освіти, інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу, прийомну сім’ю була іноземцем або особою без громадянства і стосовно якої рішення про набуття громадянства України оформлено не було, реєструється громадянином України за її особистою заявою.

Іноземець або особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними, над якими встановлено опіку або піклування громадянина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення піклування або опіки.

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, один з батьків якої є громадянином України, а другий є особою без громадянства, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.

Дитина, яка є особою без громадянства, один з батьків якої є громадянином України, а другий є іноземцем, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, батьки якої перебувають у громадянстві України, реєструється громадянином України за клопотанням одного з батьків.

Дитина, яка є іноземцем, один із батьків якої є громадянином України, а другий - іноземцем, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

У разі визнання батьківства дитини, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, а батьком визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.

У разі визнання материнства дитини, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, а матір’ю визнано громадянку України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.

У разі встановлення факту батьківства дитини, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, якщо батько дитини перебував у громадянстві України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.

У разі встановлення факту материнства дитини, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, якщо мати дитини перебувала у громадянстві України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.

Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства, набуває громадянство України незалежно від місця народження та місця постійного проживання за умов, передбачених частинами першою - четвертою цієї статті.

Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України незалежно від місця її народження та місця постійного проживання за умов, передбачених частинами першою - четвертою цієї статті, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов’язання припинити іноземне громадянство.

Іноземці, які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань з політичних мотивів, замість зобов’язання припинити іноземне громадянство (підданство) можуть подавати декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України, разом із документом, що підтверджує переслідування.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених частинами першою - п’ятою цієї статті, є дата народження дитини (особи) або дата набуття громадянства України батьком чи матір’ю, батьківство чи материнство яких визнано або щодо яких встановлено факт батьківства чи материнства, якщо такі батько чи мати набули громадянство України після народження дитини (особи).

Датою набуття громадянства України у випадку, передбаченому частиною шостою цієї статті, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Набуття громадянства України дітьми віком від 14 до 18 років може відбуватися лише за їхньою згодою.

Громадянство України припиняється:

1) внаслідок виходу з громадянства України;

2) внаслідок втрати громадянства України;

3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням. Громадянин України, який одночасно є громадянином (підданим) держави (держав), громадяни (піддані) якої (яких) набувають громадянство України у спрощеному порядку, може вийти з громадянства України за його клопотанням в іноземній державі, громадянином якої він є незалежно від місця його проживання

Якщо дитина виїхала разом з батьками на постійне проживання за кордон і батьки виходять з громадянства України, за клопотанням одного з батьків разом з батьками з громадянства України може вийти і дитина.

Якщо один з батьків виїхав разом з дитиною на постійне проживання за кордон і виходить з громадянства України, а другий залишається громадянином України, дитина може вийти з громадянства України разом з тим із батьків, який виходить з громадянства України, за його клопотанням.

Якщо один з батьків виїхав разом з дитиною на постійне проживання за кордон і виходить з громадянства України, а другий є іноземцем чи особою без громадянства, дитина може вийти з громадянства України разом з тим із батьків, який виходить з громадянства України, за його клопотанням.

Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон і її батьки вийшли з громадянства України, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків.

Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним із батьків і він вийшов з громадянства України, а другий є громадянином України, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням про це того з батьків, який вийшов з громадянства України.

Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним із батьків і він вийшов з громадянства України, а другий є іноземцем чи особою без громадянства, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням того з батьків, який вийшов з громадянства України.

Дитина, яка відповідно до чинного законодавства України вважається такою, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків.

Дитина, яка набула громадянство України за народженням, якщо на момент її народження батьки або хоча б один із них були іноземцями чи особами без громадянства, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків незалежно від місця проживання дитини.

Дитина, яка усиновлена подружжям, один з якого є громадянином України, а другий є іноземцем, може вийти з громадянства України за клопотанням усиновлювача, який є іноземцем.

Дитина, усиновлена іноземцями або особами без громадянства, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з усиновлювачів.

Вихід з громадянства України допускається, якщо особа є громадянином (підданим) держави (держав), громадяни (піддані) якої (яких) набувають громадянство України у спрощеному порядку або, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України.

Вихід з громадянства України є необов’язковим для громадянина України, який набув громадянство (підданство) держави (держав), громадяни (піддані) якої (яких) набувають громадянство України у спрощеному порядку.

Вихід дітей віком від 14 до 18 років з громадянства України може відбуватися лише за їхньою згодою.

Вихід із громадянства України не допускається, якщо особі, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню.

Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного Указу Президента України.

Підставами для втрати громадянства України є:

1) добровільне набуття громадянином України громадянства держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або громадянства (підданства) держави, громадяни (піддані) якої не можуть набути громадянство України у спрощеному порядку, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.

Добровільним набуттям громадянства (підданства) іншої держави (держав) вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства (підданства) іншої держави звернувся із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство (підданство) якої набуто.

Не вважається добровільно набутим на тимчасово окупованій території України громадянство держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, у тому числі якщо набуття такого громадянства вимагало звернення із заявою чи клопотанням про його набуття відповідно до порядку, встановленого такою державою, а також у разі набуття громадянином України, якого незаконно депортовано з тимчасово окупованої території України, громадянства держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, крім випадків, коли дії такої особи спрямовані на пропаганду війни, публічної підтримки збройної агресії проти України або створюють загрози національній безпеці та/або національним інтересам України в розумінні Закону України "Про національну безпеку України".

Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства (підданства) випадки множинного громадянства, зазначені в пунктах 1-4 частини першої статті 5-1 цього Закону;

2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону у випадках подання неправдивих відомостей, підроблених документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого стосовно особи не могло бути прийнято рішення про прийняття до громадянства України, обману або невиконання зобов’язання, взятого особою в зобов’язанні припинити іноземне громадянство, у декларації про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України або в декларації про визнання себе громадянином України, або невиконання зобов’язання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою;

3) встановлення факту проходження особою військової служби за контрактом у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;

4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно осіб, засуджених в Україні за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, за вчинення терористичного акту, сприяння вчиненню терористичного акту, публічні заклики до вчинення терористичного акту, створення терористичної групи чи терористичної організації, за фінансування тероризму, створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами, створення злочинної спільноти, встановлення або поширення злочинного впливу, сприяння учасникам злочинних організацій та приховування їх злочинної діяльності;

5) встановлення факту участі у збройній агресії проти України з боку держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або яка перебуває у збройному конфлікті з Україною чи сприяла (сприяє) вчиненню збройної агресії проти України та/або участі в окупаційній адміністрації Російської Федерації на тимчасово окупованій території України.

Положення пунктів 1, 3-5 частини першої цієї статті не застосовуються, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства.

Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, є дата видання відповідного указу Президента України.

Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України користується всіма правами і несе всі обов’язки громадянина України.