• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про мисливське господарство та полювання

Верховна Рада України  | Закон від 22.02.2000 № 1478-III
Користувачі мисливських угідь одержують від спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання або визначеного ним органу ліцензії на добування ведмедя, кабана, лані, оленів благородного та плямистого, козулі, лося, муфлона, білки, бабака, бобра, нутрії вільної, ондатри, куниць лісової та кам'яної, норки американської, тхора лісового за плату, розмір якої визначається за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань фінансів.
Кошти від реалізації користувачам мисливських угідь ліцензій, а також за видачу посвідчень мисливця та щорічних контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання зараховуються на рахунок спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і використовуються на охорону та відтворення державного мисливського фонду. Зазначені кошти включаються до кошторису доходів і видатків спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, і на цю суму зменшується обсяг його фінансування за рахунок Державного бюджету України.
Розділ V
КОНТРОЛЬ ЗА ПОЛЮВАННЯМ ТА ВЕДЕННЯМ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Стаття 37. Державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання
Державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, їх місцевими органами, місцевими державними адміністраціями, іншими державними органами відповідно до законодавства.
Стаття 38. Громадський контроль за полюванням
Громадський контроль за полюванням здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища та громадськими мисливськими інспекторами.
Повноваження громадських інспекторів охорони навколишнього природного середовища визначаються положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до закону.
Повноваження громадських мисливських інспекторів визначаються положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання відповідно до закону.
Стаття 39. Права працівників, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання
Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання та їх органів на місцях відповідно до законодавства мають право:
1) давати обов'язкові до виконання вказівки (приписи) про усунення порушень вимог цього Закону;
2) перевіряти документи на право полювання та добування мисливських тварин в інших цілях, зупиняти транспортні (плавучі) засоби та проводити їх огляд та огляд речей, знарядь полювання, добутої продукції та інших предметів;
3) доставляти осіб, які порушують вимоги цього Закону, до органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування;
4) вилучати в осіб, які порушують правила полювання, знаряддя добування тварин, транспортні (плавучі) засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям порушень, незаконно добутих тварин та іншу продукцію полювання, а також відповідні документи;
5) проводити фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку як додаткові заходи для запобігання та розкриття порушень правил полювання та інших вимог, установлених цим Законом;
6) складати протоколи про порушення правил полювання, інших встановлених цим Законом вимог;
7) вільно відвідувати підприємства, установи та організації, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку мисливських тварин, території та об'єкти природно-заповідного фонду з метою здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону тваринного світу, ведення мисливського господарства та здійснення полювання;
8) зупиняти чи припиняти полювання та іншу діяльність, що провадиться з порушеннями вимог, установлених цим Законом;
9) визначати розмір збитків, завданих мисливському господарству, за затвердженими таксами та методиками;
10) використовувати під час виконання службових обов'язків попутний транспорт і засоби зв'язку, що належать користувачу мисливських угідь;
11) анулювати видані ними дозволи на полювання та добування мисливських тварин в інших цілях, а також на переселення, акліматизацію та утримання в неволі чи напіввільних умовах цих тварин;
12) викликати посадових осіб, громадян України та іноземців для усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними вимог цього Закону;
13) перевіряти й безоплатно одержувати від юридичних і фізичних осіб документи з ведення мисливського господарства, мисливського собаківництва, добування, зберігання, утримання, перероблення і реалізації мисливських тварин та продукції полювання;
14) розглядати в установленому законодавством порядку справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з добуванням мисливських тварин, порушенням вимог щодо ведення мисливського господарства, у тому числі користування мисливськими угіддями, і накладати адміністративні стягнення;
15) на стимулювання та матеріально-технічне забезпечення діяльності в установленому законодавством порядку;
16) виконувати інші дії відповідно до законодавства про охорону навколишнього природного середовища і про тваринний світ.
Права, визначені в пунктах 2-6 цієї статті, поширюються також на єгерів та посадових осіб користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду. Права, визначені в пунктах 2, 3, 5, 6 цієї статті, поширюються також на громадських інспекторів охорони навколишнього природного середовища та громадських мисливських інспекторів. Права, визначені в пунктах 2-6, 14 цієї статті, поширюються також на державних районних мисливствознавців, головних лісничих, лісничих, головних мисливствознавців та мисливствознавців держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.
( Частина друга статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1122-IV від 11.07.2003 )
Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, їх органів на місцях, посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважені на охорону державного мисливського фонду під час виконання службових обов'язків, а також громадські інспектори охорони навколишнього природного середовища та громадські мисливські інспектори під час проведення рейдів, пов'язаних з охороною державного мисливського фонду, можуть перебувати у мисливських угіддях із зброєю (відомчою чи власною) незалежно від строків полювання за наявності у них посвідчення особи і дозволу органів внутрішніх справ на користування цією зброєю.
Стаття 40. Правовий та соціальний захист працівників, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання
Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, їх органів на місцях підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок загибелі на суму десятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку вони займали, а в разі поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, - на суму від шестимісячної до п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою залежно від ступеня втрати працездатності.
У разі загибелі посадової особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, їх органів на місцях, посадової особи користувача мисливських угідь, уповноваженої на охорону державного мисливського фонду, у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, сім'ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічної заробітної плати загиблого за останньою посадою, яку він займав, за рахунок державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.
У разі нанесення посадовій особі тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, що перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку вона займала, за рахунок державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб і в установленому порядку призначається пенсія по інвалідності.
У разі нанесення посадовій особі тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, що не перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі однорічної заробітної плати за рахунок державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.
Шкода, заподіяна майну посадової особи або членам її сім'ї у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, відшкодовується в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.
Річна заробітна плата посадової особи, що береться для нарахування одноразової допомоги, включає всі види грошових виплат, які отримала посадова особа за час роботи за останньою посадою за рік, що передував року загибелі або ушкодження здоров'я.
Стаття 41. Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання
Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання, проводиться відповідно до законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" і "Про тваринний світ".
Особам, які виявили і вилучили незаконно добуту продукцію полювання, може бути видано як винагороду безоплатно до 50 відсотків м'яса копитних тварин, а також пернату дичину, кролів диких, зайців-русаків та м'ясо інших їстівних хутрових звірів.
Розділ VI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У ГАЛУЗІ ПОЛЮВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Стаття 42. Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання
Порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України.
Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у:
порушенні права державної власності на мисливських тварин;
порушенні правил полювання та здійснення інших видів використання мисливських тварин;
перевищенні лімітів та норм спеціального використання мисливських тварин;
порушенні вимог щодо користування мисливськими угіддями, погіршенні їх стану;
використанні мисливських угідь не за призначенням;
порушенні вимог щодо охорони середовища перебування мисливських тварин;
порушенні правил утримання мисливських тварин у неволі або в напіввільних умовах;
виготовленні, збуті та застосуванні заборонених знарядь добування тварин;
збуті незаконно добутої продукції полювання;
самовільному або з порушенням установленого порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні мисливських тварин;
неподанні в установленому порядку або приховуванні, спотворенні інформації про стан, чисельність та обсяги добування мисливських тварин;
невжитті заходів щодо запобігання загибелі мисливських тварин, погіршенню середовища їх перебування;
порушенні порядку придбання чи реалізації, незаконному пересиланні, ввезенні в Україну та вивезенні за її межі мисливських тварин та іншої продукції полювання, включаючи мисливські трофеї.
Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.
Притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.
Незаконно добуті мисливські тварини чи виготовлена з них продукція, а також знаряддя правопорушень підлягають конфіскації в установленому законодавством порядку.
У разі вилучення незаконно добутих або набутих в інший спосіб живих мисливських тварин повинні бути вжиті заходи до їх збереження і, якщо можливо, повернення у природне середовище.
Стаття 43. Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання
Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами.
( Частина перша статті 43 із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 762-IV від 15.05.2003 )
Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань фінансів.
У разі неможливості вилучення незаконно добутої продукції полювання (якщо вона використана порушником в особистих цілях або з його вини стала непридатною для використання) порушник відшкодовує її вартість, яка обчислюється виходячи з ринкових цін на м'ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють на час відшкодування, у таких розмірах (не менш як):
зубр: м'ясо - 300 кілограмів, шкура - 50 кілограмів;
лось: м'ясо - 130 кілограмів, шкура - 30 кілограмів;
олень благородний: м'ясо - 80 кілограмів, шкура - 20 кілограмів;
олень плямистий: м'ясо - 50 кілограмів, шкура - 15 кілограмів;
кабан: м'ясо - 60 кілограмів, шкура - 10 кілограмів;
лань: м'ясо - 40 кілограмів, шкура - 5 кілограмів;
козуля, муфлон: м'ясо - 15 кілограмів, шкура - 3 кілограми;
ведмідь: м'ясо - 100 кілограмів, шкура - 250 квадратних дециметрів;
бобер: м'ясо - 5 кілограмів;
заєць-русак, бабак, нутрія вільна: м'ясо - 3 кілограми;
лебідь, дрофа: м'ясо - 5 кілограмів;
глухар, гуси: м'ясо - 3 кілограми;
тетерук, фазан, кріль дикий: м'ясо - 1 кілограм;
качки, лиска: м'ясо - 0,5 кілограма;
інша дрібна перната дичина: м'ясо - 0,3 кілограма.
Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Стаття 24 цього Закону набирає чинності з 1 січня 2010 року.
( Пункт 1 розділу VII доповнено абзацом згідно із Законом N 1122-IV від 11.07.2003 )
2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність з цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 22 лютого 2000 року
N 1478-III