З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 20-21, ст.191 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2181-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 10, ст.44 N 974-IV від 19.06.2003, ВВР, 2003, N 46, ст.365 N 1067-VI від 05.03.2009, ВВР, 2009, N 29, ст.397 N 3609-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 6, ст.50 )
Цей Закон визначає порядок справляння та використання збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
Стаття 1. Платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.
Виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору лише за умови реалізації ними цієї продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам. У разі постачання такої продукції суб'єктам оптової та роздрібної торгівлі власного виробництва вони не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
У разі реалізації алкогольних напоїв та пива за договорами комісії (консигнації) платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності (крім виробників-комітентів у разі здійснення ними оптової торгівлі алкогольних напоїв та пива), які отримують на свій рахунок кошти або інші види компенсації за продаж цієї продукції.
( Стаття 1 в редакції Закону N 1067-VI від05.03.2009 )
Стаття 2. Об'єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі.
( Стаття 2 в редакції Закону N 1067-VI від05.03.2009 )
Стаття 3. Ставка збору становить півтора відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного статтею 2 цього Закону.
( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI від 07.07.2011 )
Стаття 4. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства платники, які визначені у статті 1 цього Закону, сплачують на спеціальний рахунок Державного казначейства України щомісяця у строки, визначені законом для місячного звітного періоду.
( Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2181-III від 21.12.2000 )
За несвоєчасну сплату збору справляються пеня та штрафи у порядку, визначеному законом.
( Частина друга статті 4 в редакції Закону N 2181-IIIвід 21.12.2000 )
Нараховані суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства залишаються на спеціальному рахунку Державного казначейства України. Головним розпорядником цих коштів є центральний орган виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері виноградарства, садівництва і хмелярства. Суми збору розподіляються та використовуються таким чином: вісімдесят п'ять відсотків - на розвиток виноградарства і садівництва, п'ятнадцять відсотків - на розвиток хмелярства.
( Частина третя статті 4 в редакції Закону N 1067-VIвід 05.03.2009 )
Забороняється нецільове використання зазначених коштів.
Механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та порядок використання цих коштів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 5. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 1999 року і діє до 31 грудня 2014 року.
( Пункт 1 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 974-IV від 19.06.2003, N 1067-VI від05.03.2009 )
2. Кабінету Міністрів України до 15 червня 1999 року:
привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-правові акти, розробити механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та порядок використання цих коштів;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
| Президент України | Л.КУЧМА |
| м. Київ, 9 квітня 1999 року N 587-XIV |