зберігати в місцях стоянок машин (літальних апаратів) пальне та мастильні матеріали (крім тих, що містяться в баках) та порожню тару;
промивати й чистити гасом, бензином та іншими пальними рідинами чохли, капоти та одяг;
зберігати в машинах (літальних апаратах) сторонні предмети, особливо промаслені ганчірки, чохли й спеціальний одяг;
застосовувати пожежонебезпечні підігрівачі, а також відкритий вогонь та легкозаймисті матеріали, що можуть горіти, під час обслуговування машин на стоянках;
виконувати зварювальні роботи в приміщеннях для стоянки машин;
заправляти пальне в незаземлені літальні апарати;
допускати на аеродром техніку без засобів пожежогасіння;
тримати літальні апарати без шасі;
захаращувати ворота в приміщеннях для зберігання машин (літальних апаратів), улаштовувати в цих приміщеннях комори, майстерні й використовувати їх як житло;
зачиняти ворота в приміщеннях для зберігання машин (літальних апаратів) на внутрішні засуви.
13. Для забезпечення негайного виведення зі стоянки машин (літальних апаратів) у разі пожежі щоденно виділяються чергові тягачі з спеціальними тросами та наряд військовослужбовців.
На пунктах заправлення пальним
14. З метою запобігання пожежам на пунктах заправлення пальним категорично заборонено:
рух машин зі швидкістю понад 10 км/год;
проведення заправлення машин на відстані ближче ніж 2 м від заправної колонки з невимкненим двигуном, а також за наявності людей у кузові;
виконання регулювальних та ремонтних робіт, подавання звукових та світлових сигналів;
куріння, використання відкритого вогню, а також ліхтарів та світильників у вибухонебезпечному виконанні;
наливання пального в резервуар вільним струменем;
зливання пального із цистерн, експлуатацію резервуарів, заправних колонок і трубопроводів без їх заземлення;
експлуатацію пункту заправлення, не обладнаного блискавкозахисними пристроями;
запуск двигуна машини до усунення з його поверхні розлитого пального;
зберігання на пункті заправлення промасленого ганчір’я.
У майстернях
15. Приміщення, де виконуються роботи із застосуванням легкозаймистих рідин (гасу, бензину, ацетону, нітролаку тощо) та заряджання акумуляторних батарей, обладнуються спеціальною вентиляцією. Електродвигуни, ліхтарі, світильники й електророзподільні пристрої використовуються тільки у вибухозахищеному виконанні. Зарядні агрегати та генератори газозварювальних апаратів установлюються в окремих приміщеннях. Установлювати печі в цих приміщеннях забороняється.
16. Легкозаймисті рідини повинні зберігатися в металевому, добре закупореному посуді та в кількості, що не перевищує одноденної потреби, а після закінчення робіт виносяться в спеціально обладнане складське приміщення.
Розхідні баки виробничих печей та агрегатів місткістю 1 куб. м, які працюють на рідкому паливі, встановлюються в окремих ізольованих приміщеннях, а місткістю до 1 куб. м - на вогнетривких стінах на відстані не менше ніж 5 м від агрегатів.
17. Для обтиральних матеріалів і промасленого ганчір’я в усіх виробничих приміщеннях установлюються металеві ящики з кришками, які обов’язково випорожнюються після закінчення робіт.
Промаслений спеціальний одяг повинен зберігатися поза виробничими приміщеннями (цехами) у спеціальних шафах у розгорнутому вигляді.
Залишати в кишенях спеціального одягу промаслені обтиральні матеріали забороняється.
18. Опалення печей закінчується за 2 години до закриття майстерень. Після закінчення робіт усі виробничі відходи та сміття, що зібралися за день, мають бути винесені з приміщень майстерень.
У складах (сховищах)
19. Допуск на технічну територію складів (сховищ) із сірниками та іншими запалювальними пристроями заборонено.
Трава на території складів (сховищ) своєчасно викошується й прибирається. Сушіння трави на території складів (сховищ) та її випалювання не допускається.
20. У складах (сховищах) дозволяється тримати лише ті види майна, для яких вони призначені.
Забороняється захаращувати у складах (сховищах) проходи й виходи, зачиняти двері на внутрішні засуви, а також оббивати стелажі й затемнювати вікна папером, картоном, плівкою із полімерних матеріалів, тканинами, не обробленими вогнезахисною сумішшю.
21. Укладання майна в штабелі здійснюється так, щоб залишалися вільними проходи й виходи. Забороняється складати майно впритул до печей, радіаторів опалення, електромережі й ламп, а також проводити у сховищах роботи, не пов’язані з перенесенням та складанням майна.
22. Поблизу складів (сховищ) забороняється складати будівельні матеріали, запаси палива чи будь-якого майна, а також порожню тару й упаковку та зберігати в загальних сховищах легкозаймисті рідини.
23. Топки та затулкові отвори печей установлюються поза складами (сховищами), а димарі обладнуються іскровловлювачами. За дві години до закриття складів опалення печей повністю закінчується, всі печі оглядаються і зачиняються.
24. У разі коли встановлюється електроосвітлення, всі склади (сховища) обладнуються зовнішніми рубильниками, які так само, як і групові щитки із запобіжниками, повинні бути в металевих ящиках. У складах (сховищах) встановлюються світильники закритого типу (із скляними ковпаками), які розміщуються вздовж основних та оглядових проходів. Установлення електророзеток і влаштування службових приміщень у складах (сховищах) забороняється.
25. У сховищах боєприпасів і вибухових речовин, у місцях, де ведуться роботи з такими речовинами, шибки у вікнах мають бути матовими або зафарбованими білою фарбою.
Боєприпаси і вибухові речовини не можна залишати навіть на короткий час у місцях, куди проникає сонячне проміння.
26. Вхід до вогненебезпечних (вибухонебезпечних) сховищ із вогнепальною й холодною зброєю, запалювальними та освітлювальними пристроями, крім акумуляторних ліхтарів, а також у взутті, не визначеному відповідними інструкціями, забороняється.
27. У складах (сховищах) із легкозаймистими рідинами допускається встановлення лише світильників у вибухозахищеному виконанні.
28. Розлите на території складу (сховища) пальне негайно засипається піском, який потім виноситься за межі території.
29. Відкупорювати металеву тару зубилом чи молотком, які можуть дати іскру, забороняється. Для відгвинчування пробок слід використовувати лише спеціальні ключі.
30. Після закінчення роботи електромережа у сховищах, крім технічних засобів охорони, вимикається зовнішнім рубильником, який потім обов’язково опечатується.
Заходи пожежної безпеки у разі встановлення пічного опалення
31. У разі встановлення металевих печей на ніжках дерев’яна підлога під піччю повинна бути вкрита теплоізоляційним (таким, що не горить) матеріалом завтовшки не менше ніж 12 см, а зверху - покрівельним залізом, на яке кладеться один ряд цегли на глиняному розчині.
Ізольована площа підлоги повинна виступати за периметр перед топкою на 70 см, з боків - не менше ніж 25 см.
32. У разі встановлення металевих печей без ніжок, а також тимчасових цегельних печей на дерев’яній підлозі має бути зроблена основа з чотирьох рядів цегли на глиняному розчині.
33. На дерев’яній підлозі перед топковим отвором слід прибити металевий лист розміром 70 х 50 см. Відстань від топкового отвору до протилежної стіни повинна бути не менше ніж 1 м 25 см, а від печі до обладнання - не менше ніж 70 см.
34. Для влаштування металевих димових труб необхідно:
деталі труб щільно з’єднувати між собою у напрямку руху диму та на глибину діаметра труби;
металеву трубу вставляти в цегляну кладку не менше ніж на 10 см;
у разі прокладання труби через вікно - вставляти в нього лист покрівельного заліза завтовшки не менше ніж 3 діаметри труби, кінець якої повинен бути виведений зовні на відстань не менше ніж 70 см та закінчуватися направленим угору патрубком заввишки не менше ніж 50 см з іскрогасником;
у разі прокладання труб через стіни та перегородки з легкозаймистого матеріалу - влаштувати цегляні перегородки завтовшки 38 см для незахищених конструкцій та 25 см для конструкцій, захищених від загорання;
виводити труби від стін, перегородок та конструкцій покрівлі на відстань не менше ніж 70 см, їх загальна довжина не повинна перевищувати 10 м;
у разі виведення труб через вікна одноповерхових будівель, верхніх поверхів багатоповерхових будівель не допускати, щоб вони піднімалися вище карниза на 1 м, стежити, щоб закінчувалися іскрогасниками.
35. Забороняється вводити труби у вентиляційні канали.
Додаток 20
до Статуту внутрішньої служби
(стаття 207)
ПОРЯДОК
зарахування військовослужбовців Збройних Сил України до списків особового складу військових частин навічно
Загальні питання
1. Зарахування військовослужбовців Збройних Сил України (далі - військовослужбовці) до списків особового складу військових частин, штабів, організацій, установ та вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України (далі - військові частини) навічно є ритуалом вшанування військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули (померли від отриманих ран), проявили мужність та героїзм під час виконання військового обов’язку із захисту територіальної цілісності та незалежності України.
2. Метою зарахування військовослужбовців до списків військових частин навічно є формування почуття патріотизму, вірності Військовій присязі, готовності до збройного захисту України.
3. Військовослужбовці можуть бути зараховані навічно лише до однієї з військових частин, де вони проходили військову службу (виконували бойові завдання), або її правонаступника.
4. Зарахування військовослужбовців до списків особового складу військових частин навічно здійснюється наказом Міністерства оборони України на підставі поданого клопотання.
5. Клопотання щодо зарахування військовослужбовців до списків особового складу військових частин навічно подається командирами військових частин за підпорядкованістю.
6. Рішення командира військової частини щодо подання клопотання про зарахування військовослужбовця до списків особового складу військової частини навічно приймається на підставі рішення загальних зборів особового складу військової частини.
Книга пам’яті військової частини
7. Книга пам’яті військової частини (далі - Книга пам’яті) ведеться з метою увіковічення пам’яті військовослужбовців, полеглих за свободу і незалежність України, та виховання особового складу на їх героїчних прикладах.
8. До Книги пам’яті включаються відомості про військовослужбовців, які загинули під час виконання військового обов’язку із захисту територіальної цілісності та незалежності України.
На сторінці, де розміщена фотокартка військовослужбовця, зазначаються військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, посада, дата народження та дата смерті, а на її зворотній стороні - короткий опис героїчного вчинку (вчинків), інформація про нагороди та відзнаки.
9. Рішення про занесення військовослужбовців до Книги пам’яті приймається на загальних зборах особового складу військової частини.
10. Книга пам’яті реєструється в нетаємному діловодстві. Відповідальність за її збереження та ведення покладається на осіб, визначених наказом командира військової частини.
11. Записи в Книзі пам’яті робляться під керівництвом заступника командира військової частини з морально-психологічного забезпечення, акуратно, каліграфічним почерком, чорнилом або пастою чорного кольору.
12. Книга пам’яті зберігається в музеї або кімнаті історії, бойової слави військової частини чи в іншому відповідно обладнаному місці за рішенням командира військової частини під склом з урахуванням можливості ознайомлення з нею особового складу військової частини.
13. Під час проведення урочистих заходів, присвячених Дню Збройних Сил України, Дню військової частини, Дню захисника України, складанню Військової присяги, визначеною посадовою особою оголошуються військові звання та прізвища військовослужбовців, включених до Книги пам’яті.
14. У разі розформування військової частини Книга пам’яті передається правонаступнику або до Національного військово-історичного музею України.
Вшанування військовослужбовців, зарахованих до списків особового складу військових частин навічно
15. На підставі наказу Міністерства оборони України про зарахування військовослужбовця до списків особового складу військової частини навічно відповідно до рішення командира військової частини вносяться зміни до списку вечірньої повірки підрозділу військової частини, у складі якого проходив військову службу (виконував бойові завдання) військовослужбовець.
16. Прізвище, ім’я, по батькові, посада та військове звання військовослужбовця, якого навічно зараховано до списків особового складу військової частини, зазначаються у Книзі пам’яті та історичному формулярі військової частини.
17. Під час проведення вечірньої повірки оголошуються військові звання та прізвища військовослужбовців, зарахованих до списків особового складу військової частини навічно.
18. У розташуванні підрозділу, до списків особового складу якого навічно зараховано військовослужбовця, розміщуються його фотографія, інформація про його життєвий шлях, героїчний вчинок, нагороди та відзнаки.
( Статут доповнено додатком 20 згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 )